Конкурентна віктимність та її роль у дезінтеграції українського суспільства (original) (raw)
Related papers
Конкурентна віктимність та її психологічні механізми
У статті проаналізовані особливості прояву феномену «конкурентної віктимності» та психологічні механізми, що сприяють його виникненню. Розглянуті інсталяції конкурентної віктимності на рівні міжособистісних і міжгрупових конфліктів. З'ясовано, що поряд з такими психологічними механізмами, як ідентифікація, категоризація та раціоналізація, у інсталяції конкурентної віктимності приймають участь механізми навіювання, наслідування, психічного зараження та конформізму. Встановлено, що механізм навіювання забезпечує послаблення свідомого контролю та під дією сильних маніпуляційних впливів основні аспекти віктимності набувають нав'язливого характеру. Сугестивна залежність також зростає внаслідок групового тиску. Механізм наслідування організує поведінку індивідів за взірцем та посилює амплітуду прояву конкурентної віктимності, якщо конфліктуючі сторони відчувають невдоволення власним станом жертви. Суб'єкти конфлікту, які характеризуються як більш благонадійними, згодом відчують більше невдоволення, якщо їхні очікування були занадто високими, а на справді опоненти виявилися у кращому положенні, ніж вони. Механізм психічного зараження забезпечує перехід емоційного стану від одного індивіда до іншого на психофізіологічному рівні та надає додаткову енергію як індивідуальним, так й груповим віктимним проявам. Механізм конформізму, який виступає механізмом конвенційності, сприяє зміцненню зв'язків усередині групи між його членами. Конкурентна віктимність зростає, коли члени групи вважають, що пріоритет власних страждань є незрівнянно більшим, ніж стражданнями протилежної сторони, й ніхто це не може поставити під сумнів. Визначено, що конкурентна віктимність виникає та значно зростає в умовах протистояння, коли зазначені механізми забезпечують виникнення конкуренції між суб'єктами конфлікту за високий рівень віктимних страждань або відчуттів жертви конфлікту, за який збільшуються втрати не тільки фізичного, а й матеріального, культурного та психологічного виміру.
КВІР-ІДЕНТИЧНІСТЬ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПРОЗІ
Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка , 2016
У статті аналізуються способи зображення квір-персонажів, які останнім часом все частіше почали з'являтися в су-часній українській прозі.Зроблено висновок, що основну увагу при зображенні таких персонажів автори зосереджують не на показі еротичних деталей та епатажності, а на звичайних психологічних переживаннях людини, які не пов'язані із сексуаль-ною орієнтацією. Тож усучасній українській прозі присутній європейський погляд на означену проблему. Ключові слова: квір-ідентичність, сексуальність, психоаналіз, глобалізація.
МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ: ДИНАМІКА КОМУНІКАТИВНИХ ОРІЄНТИРІВ
2024
У статті проаналізовано ставлення сучасної української молоді до мовленнєвого етикету, простежено зміни в стратегіях та мовних засобах його дотримання порівно з традиційними вітчизняними нормами ввічливого спілкування. Враховано різні підходи до витлумачення етикету. Дослідження виконано на основі соціолінгвістичного опитування студентів Київського національного лінгвістичного університету й комунікативно-прагматичного аналізу зібраного матеріалу. Зроблено висновок, що сучасна українська молодь усвідомлює важливість дотримання етикету в соціальній взаємодії, проте відходить від його формалізованого сприйняття в бік більш психологічного витлумачення етикету як комунікативної стратегії мовлення на засадах поваги, толерантности, щирости. Аналіз етикетних висловлень сучасної української молоді засвідчив її відмову в міжособистісному спілкуванні від формалізованих етикетних кліше, пошук більш емоційних і колоритних засобів, схильність до сленгового, грайливого, іронічного втілення базових етикетних дій – привітання, подяки, перепрошування, прощання, комплімента. Об'єктом дослідження послугувало також віртуальне молодіжне спілкування, унаслідок чого з'ясовано його вплив на комунікативні навички й стратегії спілкування молоді. Зафіксовано потенційно небажані тенденції молодіжного віртуального мовлення до заміни індивідуального вияву думок і почуттів віртуальними маркерами схвалення /несхвалення, певну однотипність етикетних реакцій, надання переваги іншомовному сленгу. Окреслено можливі шляхи корегування цих тенденцій в освітньому середовищі. Ключові слова: мовленнєвий етикет, мова молоді, комунікативна стратегія, сленг, комплімент, нетикет, опитування, методика формування мовленнєвого етикету.
Проблемы формирования гражданской идентичности в современном украинском обществе
Культурологічний Вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини, 2019
В статье анализируется принципиальное различие такого феномена как гражданская идентичность с феноменами государственно-гражданской идентичности, национальной или государственно-национальной идентичностью. В статье раскрыто положение, что современное формирование гражданской идентичности в странах с развитыми институтами демократии принципиально отличается от национальной или национально-государственной идентичности, имеющих многовековую историю. Выявлено изменение социально-политического содержания понятия «государство-нация» как нормативного политического образования для исторического опыта построения европейских государств, что имеет немаловажное значение для формирования гражданской идентичности. Замечено, что главным современным вызовом оказывается как позитивное, так и негативное совмещение гражданской, государственной и национальной (государственно-национальной) идентичности. Европейское сообщество вступило в новый свой этап – в формирование интегративной или множественной идентичности. Будущее за таким общеевропейским гражданским сообществом и за межнациональной космополитической гражданской идентичностью. Defining the concept of "civil identity", it is necessary to focus on two points - it acts as the constitutive basis of a present-day political nation and as a democratic state footing. Civic identity is defined by a developed civic society, indicates equal membership of all and everyone in the macro-political community, and assumes free identification of the individual with the political culture and social institutions (including the existing institution of citizenship) as due, normative. Civic identity is based on the assimilation of moral or social and cultural values of active, constructive participation in social interactions, participation in the construction and maintenance of civic solidarity, which presupposes the existing democratic rights and freedoms, not formal or declared ones only. It seems necessary to clarify the distinction between such a phenomenon as civic identity and the phenomena of state-national identity and national or state-national identity. The fact is that civic identity is often confused with the latter, in a certain sense, related types of collective identity. This confusion is aggravated by the fact that the concepts of “civic”, “state-civic” and “national” identity are often used as synonymous terms in modern Ukrainian political discourse. Meanwhile, there are significant differences in their content. Thus, civic identity indicates the widespread citizens’ involvement in social interactions throughout the entire social space of society and the emotional experience of this involvement fact - the so called sense of citizenship. The state-civic identity is fundamentally different. It goes from the presence of a state over the subjects. The state is the main point of reference and a reference point in the state-civil identification of the subject here, that is, statism is uniquely internalized into the internal world of the subject and makes significant adjustments to the process of its identification, where the purely personal dimension of identity, that any subject has, goes to second place. State - civil identity is considered as a priority process of subject’s identification. National or state - national identity is understood as the subject’s belonging to the national state macro community. In addition to the national language mandatory use, it implies a deep assimilation by the subject of cultural attitudes, national symbols and traditions, and the continuity of historical memory that are significant for the nation and state - at the level of mentality. It should be said here that the above identity types like civic, state-civic and national or state-national, as a rule, do not differ in modern Ukrainian political discourse, and are interpreted as a single national-state identity, in which state and civil are interchangeable. This identity type with an emphasis on the title - Ukrainian nationality, namely, state-national identity, has nothing to do with the modern formation of civic identity in the countries with developed democratic institutions: the bitter memory of attempts to build states with a one-sided slant on the national, more precisely nationalist idea is still alive In Europe. Ukrainian society needs to adopt this pan-European social development experience, resolutely rejecting the attempt to implement the state-nation model with its state-national identity. Now, before our eyes, the socio-political content of the notion “state-nation” as a normative political entity is changing. As the historical experience European states formation shows, if there is more than one mobilized ethnic group in a country, thorough adaptation of all political institutions to this situation is needed. On the contrary, attempts to fit this ethnic reality into the Procrustean bed of the nation-state lead the country to the deepest systemic crisis, which is observed in Ukraine now. The main contemporary challenge is both positive and negative combination of civic, state and national (state-national) identity. The European community has entered a new stage - the integrative or multiple identity formation open to a different worldview, involving the widest possible involvement of citizens of different nationalities and religions in active interactions within different social groups and social institutions. The integration final vector is defined by the citizens and civic society position as well as by the vector of the civil and not national only but common European political institutions that is the civic “special feeling” capable to support the civic consent and tolerance as well as civic not state only but common European identity alone. The future belongs to such an all-European civil society and inter-national cosmopolitan civic identity. This is the benchmark that should become a universally significant and unifying civic value for the near future, that is, to be the first priority for all and everyone in the present-day Ukrainian society, which has made the all-European choice. Keywords: collective identities, civic identity, state-civic identity, national identity, state-civic identity, historical memory, individual identity, self-identification, cosmopolitan civiс identity.
ЖАНРОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВОЄННОЇ ПРОЗИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ
NAJNOWSZA SŁOWIAŃSKA LITERATURA I KULTURA POPULARNA, 2019
ВАЖЛИВЕ УТОЧНЕННЯ: це моя найперша стаття з цієї теми, яка писалася ще на початку мого зацікавлення сучасною воєнною прозою (друк видання затримався), тому вона, на жаль, містить певні неточності. Окрім того, заглибившись у матеріал, я змінила свою думку стосовно ототожнення лейтенатської та сучасної комбатантської прози. Тому прошу ознайомлюватися із матеріалом, маючи на увазі ці застереження.
Public administration aspects
У статті встановлено, що напрями соціальної політики Української держави стосовно людей з інвалідністю за роки незалежності зазнали значних змін. Виявлено, що вже зроблені певні кроки для того, щоб в основу державної політики щодо соціального забезпечення осіб з інвалідністю покласти не соціальне забезпечення як пасивну функцію соціального захисту, а гарантування захищеності осіб з інвалідністю шляхом створення для них у суспільстві відповідних умов та рівних можливостей для реалізації життєвих потреб, здібностей і творчого потенціалу, визначено систему заходів, орієнтованих на поліпшення їхньої життєдіяльності, відновлення соціального статусу, досягнення матеріальної незалежності та всебічної інтеграції у суспільство. З’ясовано, що досі залишається низка перешкод для людей з інвалідністю на шляху до соціальної інтеграції у суспільство. У статті розкрито зміст понять «асистенціалізм» та «соціальна стигматизація», які провокують зростання байдужості, недоброзичливості у свідомості л...
Актуальні проблеми філософії та соціології, 2021
У статті осмислюється проблема становлення культури громадянськості як умови успішного здійснення демократизації політичної системи Україні. Автор проводить системний аналіз змісту поняття, специфічних ознак та чинників культури громадянськості. Доведено, що формування культури громадянськості, як учасницької культури відбувається в процесі реалізації особою і суспільством різних форм політичної участі. Показано, що культура громадянськості розвивається в Україні паралельно із формуванням громадянського суспільства, її продукують соціальні суб’єкти – громадяни, їх групи, об’єднання та організації. Доведено, що громадянськість людини реалізується, через її активну участь у діяльності громади, яка спонукає до активізації громадської самосвідомості, у рамках якої формується діалогова форма політичної участі та активістська політична культура. Наголошено на тому, що електоральна участь громадян, як одна з найважливіших складових культури громадянськості, проявляється циклічно в Україні,...
The Visegrad Four - Ukrainian dimension. Integration - step by step : collective monograph, 2017
Основи маркетингу в транскордонному співробітництві використовуються в міжнародній практиці вже достатній період часу. Однак унаслідок бурхливого розвитку ІТ-сфери набув поширення ще один з інструментів прямого впливу маркетингу – інтерактивний маркетинг. Інноваційний напрям розвитку даної концепції сьогодні ще не є добре дослідженим явищем, але якщо перенести його базові компоненти на систему транскордонного співробітництва, то це стане основою в розробленні сучасних методів щодо поліпшення співпраці на міжнародній регіональній арені. У даній науковій роботі автором зроблена спроба запропонувати та охарактеризувати поняття «інтерактивний транскордонний маркетинг» та на основі цього систематизувати основні теоретичні компоненти щодо становлення та розвитку даної інновації в сучасній системі управління транскордонним економічним співробітництвом в Карпатському єврорегіоні.
ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ ТА ЇЇ СУЧАСНИЙ СТАН В УКРАЇНІ
2021
Готельне господарство є одним з основних чинників формування потужної туристичної індустрії країни, інструментом збільшення внутрішніх та міжнародних туристичних потоків, складовою частиною туристичного іміджу України.Виникнення перших закладів розміщення у IV тис. до н. е. пов’язують з потребою забезпечити подорожніх місцем для ночівлі, харчування та відпочинку. Заклади гостинності були ще у XII–XIII ст у Київській Русі в період розширення зовнішніх зв’язків із країнами Середземномор’я, Балтики, Західної Європи. На чумацьких та торгових шляхах України послуги гостинності надавала корчма або шинок, у якому можна було поїсти, випити алкогольних напитків та переночувати, це було місце розваг подорожніх. Ще одним вагомим поштовхом було затвердження на Русі християнства, адже на території Давньоруської держави були релігійні центри, такі як Софія Київська, Києво- Печерська лавра та Почаївська лавра, які часто відвідували прочани, під час паломництва вони шукали притулок у приміщенні – ц...