“Ukrainian Nineteenth Century” in Terms and Concepts of Global History / «Українське ХІХ століття» в термінах і поняттях ґлобальної історії. Український історичний журнал. 2022. № 5. С. 121-133. (original) (raw)
Related papers
The aim of the essay. The paper is devoted to analyzing global history as a new model of scientific knowledge and outlining the prospects for writing a modern Ukrainian metanarrative within its framework. The methodology includes the principles and methods of conceptual history used for defining terms and concepts connected to global history. The author outlines the range of theoretical and empirical tasks for a Ukrainian historian aiming to write the new generation national metanarrative. The scientific novelty. Global history is examined as a concept and as a historical ideology of the modern globalized world. The author also analyzes some types of global history (transnational, histoire croisée, social theology). Histoire croisée, focused on networks, migrations, interaction processes, connections between social groups, peoples, countries, cultures, is considered an intellectual frame for writing a national narrative. The author suggests studying the Ukrainian history from the perspectives of Christian globalization; the second wave of early modern globalization (16 th-17 th centuries); the "Ukrainian 19 th century", examined with the interpretation of the imperial meridian concept as an alternative to the new imperial history; the "long 20 th century" (from 1870 s to 2010); the global age (high modernity period, or the period of rapid globalization). Conclusions. Solving outlined tasks might look like a challenging quest for Ukrainian historians. Still, it is also a path to developing and popularizing global history concepts in modern research and educational practices.
“Ukrainian Nineteenth Century” in Terms and Concepts of Global History
Ukraïnsʹkij ìstoričnij žurnal
МЕТОДОЛОГІЯ. ІСТОРІОГРАФІЯ. ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО Дев'ятнадцяте століття-одне з ключових у новочасній вітчизняній історії. М.Грушевський пов'язував його із феноменом українського національного відро дження, марксистська історіографія-з епохою капіталізму, пострадянська-з про цесами модернізації українського суспільства. Понятійнотермінологічний апарат будьякої наукової дисципліни, як відомо, характеризує рівень її методологічної осна щеності та стан комунікації з іншими національними історіографіями. Нині історич на наука стоїть перед викликами ґлобальної історії, найновішого напряму у західній соціогуманітаристиці. Тому варто подивитися на історію України ХІХ ст. під кутом зору таких новітніх категорій ґлобальної історії, як «імперський меридіан», «відста лість», «культурний трансфер». Анотація. Мета дослідження полягає в переосмисленні особливостей історії XIX ст. в категоріях ґлобальної історії. Методологія спирається на методи концептуальної історії, мультикультуралізму та принципі сучасної ґлобальної історії. Наукова новизна. Специфіка «українського XIX століття» досліджується в таких категоріях ґлобальної історії, як «ім перський меридіан», «відсталість», «відродження-культурний трансфер». Концепт імпер ського меридіану, запропонований британськими ґлобальними істориками, має французьку та українську версії, слугує контраверсією «нової імперської історії». Проаналізовано, як термін «відсталість» трактується іспанськими, російськими та українськими істориками. Основними темами історії України XIX ст. були відсталість та відродження. Національне відродження в термінах ґлобальної історії сприймається як культурний трансфер ідей, людей, технологій, суспільних і політичних рухів. Відродження розглядається як закономірне явище у світовій історії. Висновки. Трактування «українського XIX століття» з перспективи ґло бальної історії дозволяє переосмислити його в європейському та світовому контекстах. Ключові слова: ґлобальна історія, історія України XIX ст., імперський меридіан, відста лість, відродження-культурний трансфер. Ірина КОЛЕСНИК докторка історичних наук, професорка, провідна наукова співробітниця, відділ української історіографії, Інститут історії України НАН України
канд. іст. наук (Сумський державний університет); Гончаренко А. В., канд. іст. наук (Сумський державний університет); Дегтярьов С. І., д-р іст. наук (Сумський державний університет); Зякун А. І., канд. іст. наук (Сумський державний університет); Ільницький В. І., д-р іст. наук (Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка); Каганов Ю. О., д-р іст. наук (Запорізький національний університет); Камьонка М., д-р габ. (Uniwersytet Pedagogiczny im. KEN w Krakowie, Польща); Король В. М., канд. іст. наук (Сумський державний університет); Котляр Ю. В., д-р іст. наук (Чорноморський національний університет ім. П. Могили, м. Миколаїв); Куліш А. М., д-р юрид. наук (Сумський державний університет); Лебідь А. Є., д-р філос. наук (Сумський державний університет); Лобко Н. В., канд. іст. наук (Сумський державний університет); Нестеренко В. А., канд. іст. наук (Сумський державний університет); Черкасов А. А., д-р іст. наук (Cherkas Global University, США). Видання рекомендоване до друку рішенням вченої ради Навчально-наукового інституту права СумДУ (протокол № 9 від 16.06.2022 р.) Суспільно-політичні процеси в Україні та світі: історія, проблеми, перспективи : матер. IХ Всеукр. наук.-практ. конф. (Суми, 2 9 квітня 2022 р .) / р е д. к о л е г і я : В. М. Власенко, А. В. Гончаренко, С. І. Дегтярьов та ін.-Суми : Сумський державний університет, 2022.-433 с. До збірника увійшли наукові статті та повідомлення викладачів, студентів, учених та аспірантів ЗВО і наукових установ, виголошені в рамках ІХ Всеукраїнської науковопрактичної конференції «Суспільно-політичні процеси в Україні та світі: історія, проблеми, перспективи» (Посвідчення УкрІНТЕІ № 1022 від 20 грудня 2021 р.), присвяченої актуальним питанням суспільно-гуманітарних наук.
Соціум, документ, комунікація, 2022
The article analyzes the functions of serving society, their historical patterns of origin, factors of influence, motives and main forms of implementation during the 19-early 20 century by the first universities of Dnipro Ukraine-universities of Kharkiv, Kyiv and Odesa. The study revealed that the peculiarities of the beginning of mutual influence and the first signs of cooperation of the universities of Dnipro Ukraine with local communities and society of that time are closely related to the process of their creation and the first steps of the relevant higher education institutions. The study showed that the establishment of the universities in Kharkiv and Odesa was dictated by the various political and economic conditions expressed by the desires of the local communities and administrations, that were caused by the rapid socioeconomic development of cities and awareness of the need for qualified education. The decision to establish a university in Kyiv had a strong political and ideological nature and was made after the Russian Empire suppressed the Polish national uprising to establish an educational institution in the western part of the empire in order to counter the Polish educational tradition. Instead, the function of serving universities to society was successfully realized thanks to the private initiative of the teaching 155 The universities and society on the territory of Ukraine in 19-early 20 century, or the third mission of the universities of that time
Kolesnyk Iryna. Global History. Conceptual History. National Academy of Sciences of Ukraine; Institute of History of Ukraine, Kyiv, 2019, 348 p. Global history is a recent trend in modern historiography. Since the term's emergence in the 1990s and to this day, there has been a debate around it. There is ongoing discussion about the correlation between terms ‘global history’, ‘world history’, ‘universal history’, ‘comparative history’, ‘big history’, ‘transnational history’, ‘connected history’, ‘entangled history’ etc. Conventionally, global history has been studied as the history of the states, civilizations, empires, vast areas, hemispheres. Presently, global history has been entering into the reflexive stage, thus actualizing conceptual history as a relevant method for studying global history’s subject field and methodological tools. Conceptual history enables us to look at the global history as at the concept and as a historical ideology of the Global Age; it also can help to define ‘global history’ term’s place in a large linguistic family of related concepts, to trace semantic connections between such constructs, as ‘backwardness’, ‘imperial meridian’, ‘revival - cultural transfer’. In this book, global history is presented by three types of historical writing: transnational history, social theology, histoire croisée. In the globalizing world the perception of global history must encompass national traditions, making it relevant both for the academic community, and for the mass consciousness. Kolesnyk Irina. Histoire mondiale. Histoire des concepts. Kiev: Académie nationale des sciences d'Ukraine; Institut d'histoire de l'Ukraine, 2019. 348p. L'histoire globale est la dernière tendance de l'historiographie moderne. Depuis le début du terme dans les années 1990 jusqu'à aujourd'hui, il a été débattu. Il y a un débat autour de la question de la relation de «l'histoire globale» avec des concepts connexes tels que histoire «globale», «universelle», «générale», «globale», «comparative», «grande», «transnationale», «connectée», «déroutante», etc. Traditionnellement, l'histoire mondiale a été étudiée comme l'histoire des États, des empires, des civilisations, des grandes régions et des hémisphères. Aujourd'hui, l'histoire mondiale est entrée dans une phase réflexive, et la méthode pertinente pour définir son domaine sujet et ses outils méthodologiques a été l'histoire des concepts, ce qui permet de considérer l'histoire mondiale comme un concept et une idéologie historique de l'ère de la mondialisation; définir sa place comme catégorie référente dans une grande famille linguistique, ainsi que la connexion sémantique avec des constructions telles que «arriération», «méridien impérial», «relance - transfert culturel». Le livre présente l'histoire globale en trois types d'historiographie: histoire transnationale, théologie sociale, histoire croisée. À l'ère de la mondialisation, la perception de l'histoire mondiale prend en compte les traditions nationales, ce qui est pertinent pour l'environnement académique des historiens, des philosophes, des sociologues, ainsi que pour la conscience de masse et la pensée globale en général. Колесник Ирина. Глобальная история. История понятий. Киев: НАН Украины; Институт истории Украины, 2019. 348 с. Глобальная история – это новейшее направление в современной историографии. С момента появления данного термина в 1990-х годах и по сегодняшний день вокруг него ведутся споры. Обсуждается проблема соотношения «глобальной истории» с такими родственными понятиями, как «всеобщая», «универсальная», «сравнительная», «большая», «транснациональная», «связанная», «запутанная» история и другими. Традиционно глобальная история изучалась как история государств, империй, цивилизаций, огромных ареалов, целых полушарий. Сегодня глобальная история вступает в рефлексивную стадию, а релевантным методом изучения её предметного поля и методологического инструментария становится история понятий. История понятий дает возможность посмотреть на глобальнуюю историю как на концепт и как историческую идеологию эпохи глобализации. Она же определяет роль глобальной истории качестве категории-референта в большом лингвистическом семействе, а также её семантические связи с такими конструктами, как «отсталость», «имперский меридиан», «возрождение – культурный трансфер». В книге глобальная история представлена тремя типами историописания: транснациональная история, социальная теология, перекрестная история. В эпоху глобализации восприятие глобальной истории происходит с учетом национальных традиций, что является актуальным как для академического сообщества историков, философов, социологов, так и для массового сознания и глобального мышления в целом.
Початок ХХ ст. став кризовим періодом для українських консервативних середовищ Галичини, які втрачали вплив у суспільстві. Ця тенденція знайшла відображення у полеміці й практиці консерваторів щодо ролі Церкви в суспільстві, яка відбувалася на тлі секуляризації суспільного простору. І русофіли, і християнські суспільники, позиціонуючи себе як світські політичні сили, шукали опору в духовенстві – наголошували на його ролі в історії, вихованні молоді, збереженні соціальних і моральних устоїв. У самій Церкві не було єдиного бачення способів подолання кризи, відновлення колишнього авторитету і впливу на суспільство. У статті йдеться про критичне протиріччя русофільської традиції й ідентичності, коли звичай опори на клір як провідника суспільства вступив у конфлікт з ідентичністю через перетворення Греко-католицької церкви на національну україн-ську установу. Через організаційні хиби і несприятливу політичну кон'юктуру зазнали невдачі й сподівання християнських суспільників знайти підтримку серед духовенства. Єдиним консервативним середовищем, яке успішно трансформувалося відповідно до нових викликів, була Греко-католицька церква – завдяки заходам митрополита Андрея Шептицького, зміцненню внутрішньої єдності парафіяльного духовенства, зростанню його душпастирської активності при збереженні традиційно активної ролі в громадському житті. Важливим чинником модернізації Церкви стало суттєве зменшення патерналізму, чого не вдалося зробити іншим консервативним середовищам. Ключові слова: консерватизм, Греко-католицька церква, русофіли, християнсько-суспільний рух, Галичина.