СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ОБ’ЄДНАНОЇ СОЦІАЛ- ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ (1990–1993) (original) (raw)
Related papers
2020
На підставі вперше введених до наукового обігу матеріялів автор висвітила діяльність Надзвичайної дипломатичної місії Української Народної Республіки в Королівстві Данія протягом 1919-1921 рр., проаналізувала економічне й політичне співробітництво УНР та Данії. Вивчено двосторонні контакти представництв в Україні та Данії, інформаційну діяльність голови місії УНР у Данії Д. Левицького, також інших співробітників. Інформаційна діяльність місії УНР в Данії створювала позитивний імідж Україні. Визначено пріоритети діяльности місії УНР у Данії, її вплив на те, що Данія та інші країни визнали УНР. Данія мала величезний інтерес до України як до торгово-економічного партнера. Відстежено основні напрями, пріоритети міжнародного економічного й політичного співробітництва УНР та Данії. Міжнародна економічна і політична співпраця УНР та Королівства Данії в 1919-1921 рр. сприяла утвердженню України в світі, проте не давала можливости визволитись від окупантів. Основні напрями цієї співпраці швидко стали пріоритетами для впровадження у вільній Україні.
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО: СВІТОВИЙ ДОСВІД І ДОСВІД УКРАЇНИ
Knir, 2018
Стаття присвячена актуальним проблемам розвитку державно-приватного партнерства (ДПП) як необхідного інструменту реалізації соціальних проектів. Розглядається сутність категорії ДПП, розкриваються особливості його найбільш поширених форм, в тому числі в економіці України, враховані економічні і політичні складові, в рамках яких складається процес формування і розвитку ДПП в світі і в Україні.
УЧАСТЬ НАДІЇ СУРОВЦЕВОЇ В УКРАЇНСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНІЙ РЕВОЛЮЦІЇ (1917–1921 рр.)
Kyiv Historical Studies
Участь Надії Суровцової в Українській національнодемократичній революції (1917-1921 рр.) У пропонованій статті на основі першоджерел-мемуарної літератури й архівних матеріалів, а також наукових напрацювань низки вітчизняних і зарубіжних дослідників відтворено події в житті громадської активістки, політичної діячки, науковця й письменниці Надії Суровцової на тлі розгортання визвольних змагань українського народу в період Національно-демократичної революції 1917-1921 рр. Крім того, особливу увагу приділено громадськополітичній діяльності Надії Суровцової і її участі в цих подіях під час перебування в Петрограді, Києві та Умані.
ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РЕЛІГІЙНИХ КОМУНІКАЦІЙ У ЧАСИ СТАНОВЛЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ
Психологічні перспективи, (33), 163-177. , 2019
У статті здійснено психолінгвістичний аналіз релігійних комунікацій у часи становлення Православної церкви України (ПЦУ). Представлено тлумачення поняття релігійних комунікацій та його основні характеристики. Зазначено особливості релігійних ЗМІ, переваги релігійних Інтернет-комунікацій. Здійснено огляд змісту друкованих видань Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) щодо висвітлення події утворення ПЦУ. Описано основні чотири етапи фреймового аналізу тексту, що містить також характеристику визначення сценарію тексту. За результатами здійсненого фреймового аналізу офіційної заяви Священного синоду УПЦ щодо ситуації в українському й світовому православ'ї виділено десять фреймів: структури, дії, агресія, люди, цінності, право, влада, території, релігійні терміни, часова орієнтація. Найбільшу кількість слів містять фрейми структури, дії, агресія, люди. Найменшими за обсягом є фрейми «релігійні терміни» та «часова орієнтація». Виокремленням найчастотніших слів у кожному фреймі визначено сценарій досліджуваної заяви: Церква, дії, розкол, віруючі, єдність, права, патріархат, шлях, Господь і рік. Загалом заява містить багато звинувачень про незаконні дії, утручання в життя Церкви Константинопольського патріархату, ПЦУ та державної влади. Заява не закликає до єдності, вона містить заклики до подальшого протистояння й «виправлення помилок». Чітким у заяві є прохання до влади щодо скасування закону про перейменування УПЦ МП, проте у цій заяві Синод називає себе УПЦ. Це вводить в оману пересічних українців, які не ідентифікують УПЦ як таку, що має російське підпорядкування.
СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Ekonomìka ta suspìlʹstvo, 2023
У статті розглянуто соціальне підприємництво (СП) та його подальший розвиток, як відповідь суспільства на революційні зміни та виклики, спричинені суспільно-економічними змінами та повномасштабним вторгненням росії в Україну. Описано попередній досвід спроб створення законодавчої бази та нормативно-правового забезпечення соціального підприємництва в Україні. Досліджено спроби створення законів, які б упорядковували цей вид діяльності у 2013 році із доопрацюванням та подальшим розглядом, які так і не були прийняті, залишивши СП «невидимим» гравцем в юридичній площині. Окремий аспект статті присвячено визначенню важливості формування зрозумілого та прозорого законодавства для подальшого ефективного розвитку соціального підприємництва в Україні. Також проаналізовано пропозиції змін деяких законів у 2019 році, які б надали змогу забезпечити прозорість роботи та звітування, сформувати юридичний статус цих суб'єктів, збільшили довіру інвесторів та споживачів, покращили можливості отримання соціальними підприємствами фінансової підтримки. Зроблені висновки про важливість належного законодавчого регулювання для стійкого та успішного функціонування соціальних підприємств в Україні, враховуючи їхню ключову роль у соціальній підсистемі економічної та національної безпеки. Ключові слова: національна економіка, економіка міста, суб'єкти господарювання, соціальна підсистема, соціальна безпека, соціальне підприємництво, правове регулювання соціального підприємництва, розвиток, інтегральний показник, рівень соціальної безпеки міста. The article explores social entrepreneurship and its further development as society's response to revolutionary changes and challenges caused initially by socioeconomic shifts and later by Russia's invasion of the eastern part of Ukraine, the annexation of Crimea, and subsequent full-scale aggression. The previous experience of attempting to create a legislative framework and regulatory support for social entrepreneurship in Ukraine is described. Attempts to enact laws regulating this type of activity in 2013, involving revisions and subsequent considerations that were not adopted, left social entrepreneurship as an "invisible" player in the legal field. A separate aspect of the article is dedicated to defining the importance of forming clear and transparent legislation for the further effective development of social entrepreneurship in Ukraine. Proposals for changes to certain laws in 2019, including amendments to the Law of Ukraine "On Public Associations," the Law of Ukraine "On State Aid to Business Entities," the Law of Ukraine "On the Development and State Support of Small and Medium-sized Enterprises in Ukraine," the Law of Ukraine "On Public Procurement," and the Law of Ukraine "On the Lease of State and Municipal Property," are analyzed, along with the prospective impact of these changes on social entrepreneurship. The article also describes and proposes specific measures for amending existing laws. These measures aim to ensure transparency in operations and reporting, confer legal status on social enterprises, build trust among investors and consumers, improve the financial support prospects for social enterprises (such as grants, subsidies, and other forms of funding), expand access for social enterprises to markets and services for more effective implementation of programs and projects, and help increase the overall recognition of the importance of social entrepreneurship in society. Conclusions are drawn regarding the importance of proper legislative regulation for the sustainable and successful functioning of social enterprises in Ukraine, considering their pivotal role in the social subsystem of economic and national security.
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ, 2021
Публікацію присвячено дослідженню механізмів формування та реалізації державної регіональної політики в сфері суспільно-релігійних відносин доби встановлення державності в Україні і національно-визвольних змагань. Було досліджено історичні особливості становлення державно-релігійних відносин, а також проаналізовано зовнішні та внутрішні фактори, що вплинули на формування цих відносин в періоди: Центральної ради (04.03.1917р. – 29.04.1918); Гетьманату П. Скоропадського (29.04.1918 – 14.12.1918) та Директорії (14.11.1918 – 10.11.1920). Було надано оцінку ефективності діяльності центральних органів державної влади щодо забезпечення формування державної політики з питань суспільно-релігійних відносин. Результати дослідження можуть слугувати основою для подальшого розвитку механізмів формування та реалізації державної регіональної політики в сфері суспільно-релігійних відносин.
Проаналізовано процедурні складові органів державної влади, дано оцінку їх функціональності у процесах підтримання суспільної солідарності. Встановлено, що цінністю і суттю політичного інституту є наявність не лише чітко визначених правил гри і його функціональність, а й системи санкцій, які встановлюються у разі порушення правил гри як з боку «сильноресурсних груп», які власне приймають політичні рішення, так і з боку суспільних груп, політичних партій і громадських організацій, чиїм призначенням є захист «слаборесурсних груп». Ключові слова: суспільна солідарність, політичні інститути, функціональність політичних інститутів, «сильноресурсні групи», «слаборесурсні групи». Halina Zełeńko. Solidarność społeczna na Ukrainie w kontekście działania instytucji politycznych: stan formalny i praktyka. Autorka przeanalizowała procedurę postępowania i funkcjonalność organów władzy państwowej w procesach podtrzymywania solidarności społecznej. Autorka doszła do wniosku, że o skuteczności instytucji politycznej decyduje nie tylko przestrzeganie ustalonych reguł, ale i skuteczność działania, w tym system sankcji. Sankcje ustanawiają nie tylko " grupy silne w zasoby " , które podejmują decyzje polityczne, ale grupy społeczne, partie polityczne i organizacje społeczne, których przeznaczeniem jest obrona " grup słabych w zasoby ". Słowa kluczowe: solidarność społeczna, instytucje polityczne, funnkcjonalność instytucji społecznych, " grupy silne w zasoby " , " grupy słabe w zasoby ". Галина Зеленько. Общественная солидарность в Украине в контексте функциональности политических институтов: формальность и реальность. Проанализированы процедурные составляющие органов государственной власти, дана оценка их функциональности в процессах поддержания общественной солидарности. Ценностью и сутью политического института является наличие не только четко определенных правил игры и его функциональности, но и системы санкций, устанавливаемых в случае нарушения правил игры как со стороны «сильноресурсных групп», которые собственно принимают политические решения, так и со стороны общественных групп, политических партий и общественных организаций, чьим назначением является защита «слаборесурсных групп». Ключевые слова: общественная солидарность, политические институты, функциональность политических институтов, «сильноресурсные группы», «слаборесурсные группы». Galyna Zelenko. The Social Solidarity in Ukraine in the Context of the Political Institutions Functionality: the Formality and the Reality. The procedural components of the public authorities has been analyzed. The article contains an estimation of their functionality in the process of the social solidarity supporting. It has been defined that the significance and essence of political institution are formed not only by the existence of clearly defined rules of the game and its functionality, but also by the system of sanctions, which are designated in the case of rule violations, both by the " strong resource groups " , who actually take political decisions, and by the social groups, political parties and public organizations whose role comprises protection of the " weak resource groups. " Key words: social solidarity, political institutions, political institutions functionality, " strong resource groups " , " weak resource groups ". З огляду на перманентно низький рівень довіри до органів державної влади, а також до інструментальних можливостей демократії, які мають місце протягом усіх років існування України як незалежної держави, є підстави стверджувати, що сама конституційна модель організації державної влади є вкрай недосконалою, а точніше такою, яка через власну неузгодженість не здатна підтримувати суспільну солідарність в Україні й відповідно виконувати повноцінно функцію суспільного регулювання. Причому інституційна неспроможність обумовлена: