ШКІЛЬНА ОСВІТА У ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОМУ РЕГІОНІ В 1944–1953 РОКАХ (original) (raw)

2020, POLITICAL SCIENCE, PHILOSOPHY, HISTORY AND SOCIOLOGY: DEVELOPMENT AREAS AND TRENDS IN UKRAINE AND EU

Старжець В. І. кандидат історичних наук, вчитель історії Обарівського ліцею Рівненської районної ради Рівненської області м. Рівне, Україна Відновлення радянської влади та формування освітньої системи у Західній Україні відбувалося в умовах безкомпромісної боротьби між комуністичним режимом, з однієї сторони, та українськими національними силами, які представляли ОУН та УПА, з іншої. Ідеологія в СРСР була свого роду конструкцією, на якій трималося все суспільне життя. Через науково-освітні установи та заклади культури держава впливала на свідомість населення. На інтелігенцію загалом, а особливо на вчительство, з огляду на його місце і роль в житті суспільства, звертали особливу увагу як органи радянської влади, так і представники українського націоналістичного опору. Розвиток освіти виявився повністю взаємозалежним від соціально-економічних та політичних процесів, які відбувалися в тогочасній Україні як складовій державного механізму СРСР. Процес налагодження і відновлення радянської освітньої системи в регіоні був складним та часто мав суперечливі наслідки, особливо в ідеологічному плані [7, с. 49-51]. Нацистський окупаційний режим завдав величезної шкоди західноукраїнському регіону, зокрема матеріальній базі системі шкільної освіти. Не дивно, що з поверненням у 1944 р. радянської влади освітня мережа Західної України знаходилася на стадії зламу та реорганізації, характеризувалася відбудовою зруйнованого господарства та культурно-освітніх закладів. Катастрофічну ситуацію в освітній сфері засвідчує «Доповідна записка про стан підготовки шкіл західних областей УРСР до 1944/45 навчального року». У документі зазначалось, що у 1940/1941 навчальному році у західних областях республіки нараховувалося 7 596 шкіл-1 455 048 учнів [12, арк. 26]. За час нацистської окупації значна частина шкіл була цілком зруйнована або серйозно постраждала, відтак станом на 1 вересня 1944 р. змогли розпочати роботу лише 4 460 шкіл західних областей (Волинській-284, Дрогобицькій-672, Тернопільській-743, Львівській-869, Рівненській-884, Станіславській-625) [12, арк. 28].