СПОСОБИ І ПРАВИЛА ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА ТА ДОГОВОРІВ (original) (raw)
Related papers
ФОРМУЛА ТЛУМАЧЕННЯ ЗМІСТУ ДОГОВОРУ: ПРИВАТНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ
Binding Relations in the Aspect of the Regulation of the Civil Code of Ukraine: Prospects of the Legal Regulation., 2021
We refer to interpretation as the process of interpreting the subject of knowledge through disclosing its essential features. The result of such process is the subjective formation of certain opinions, content awareness of the relevant subject. It is clear from the above that in the process of interpretation many tools are needed to establish the objective content of legal rules. Techniques (methods) of interpretation are linguistic, systematic, historical, functional, teleological, grammatical and logical interpretation, etc. In the field of private law, the legal formalisation of social connections between persons shall be effected by means of causal-legal (individual) regulation. The agreement, as a means of causal-legal regulation of relations, also requires interpretation of its content. The transaction content interpretation shall include the differentiation and unity of general requirements for the interpretation of legal rules and peculiarities of individual legal regulation of social relations. Ordinary ways of interpreting legal rules shall constitute one segment of transaction content interpretation. The second is the transaction content interpretation on the basis of the formula of interpretation contra proferentem, a fortiori, as well as the equivalent consideration formula, which requires its comprehensive application in order to establish the real intention of the parties under conditions of rationality and goodwill.
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ НОТАРІАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН
2011
У даній статті розкривається правовий статус нотаріуса як обов'язкового суб'єкта нотаріальних процесуальних правовідносин. Має місце порівняльний аналіз із статусом судді в цивільному процесі. Сформульовано понятійний апарат щодо процесуальних прав та обов'язків нотаріуса, доповнено та уточнено їх перелік та запропоновано їх законодавче закріплення. Ключові слова: нотаріус, обов'язковий суб'єкт, нотаріальні процесуальні відносини, процесуальні права, процесуальні обов'язки.
НОТАРІАЛЬНА ТАЄМНИЦЯ і ПРОБЛЕМИ її ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ: МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ.
2019
У статті досліджуються проблемні питання правозастосування обов’язку нотаріуса зберігати нотаріальну таємницю. Досліджуються теоретичні, законодавчі та практично-прикладні аспекти нотаріальної таємниці та її правозастосування. Зокрема нотаріальна таємниця розглядається як базис нотаріальної діяльності та етичних правил організації нотаріальної діяльності. Робиться припущення, що у випадку практичної неможливості зберігати нотаріальну таємницю та загрози нотаріальній таємниці рівень довіри суспільства до інститут нотаріату буде знижуватися. Це в свою чергу буде призводити до більш стрімкого формування зв’язків особистісної довіри та звернення до нотаріуса не як до суб’єкта, що може надати відповідну правову допомогу та захист прав та інтересів, а як до представника інституту до якого зобов’язує звертатися закон і до якого особа не зверталась би якби того не вимагав закон. Автором наголошується на неможливості існування інституту нотаріату в умовах неефективного законодавчого регулювання нотаріальної таємниці. Неоднозначність законодавчого регулювання стає генеруючим чинником для диференційної практики правозастосування. Так на матеріалах запитів відповідних органів та посадових осіб, в умовах необхідності зберігати нотаріальну таємницю, проводиться аналіз змісту та характеру запитуваної інформації та документів від нотаріусів. Водночас автором наголошується, що навіть максимально ідеальне законодавче регулювання нотаріальної таємниці може не витримати реалій повсякденного правозастосування і потягне за собою знову ж таки неоднозначну та диференційовану практику правозастосування. Каузальний зв'язок, який припускається автором, полягає в тому, що кожен суб’єкт правозастосування діє в умовах та правових межах, що сконструйовані нормативно-правовим базисом, що регулює його, суб’єкта, діяльність і такий нормативно-правовий базис побудований, як правило, без урахування особливостей нотаріальної діяльності. Тобто брак системності у правовій системі відтворюється у діяльності суб’єктів правозастосування, а отже і долатися він може через коригування діяльності суб’єктів правозастосування самими суб’єктами. Саме тому автор вважає, що якісне та ефективне законодавче регулювання є необхідною але не достатньою умовою вирішення проблеми практики правозастосування. Вирішення проблеми повинно бути побудоване на фундаменті якісного законодавчого регулювання та діалогу суб’єктів правозастосування, який дасть змогу кожні стороні почути позицію іншої та створити механізм реалізації конкретних норм без їх порушення та/чи зловживань у їх застосуванні. Робиться висновок про можливість застосування медіація у такій правозастосовній практиці, де суб’єкти правозастосування здатні та мають можливість домовитись про єдину інтерпретацію конкретної норми у конкретній ситуації. Ключові слова: нотаріальна таємниця, правозастосування, нотаріат, таємниця, медіація у правозастосовній практиці. The article is devoted to the problems of application of the notary’s duty to keep notarial secrecy (confidentiality). Theoretical, legislative and practical aspects of notarial secrecy and its application are investigated. In particular, notarial secrecy is considered as the basis of notarial activity and ethical rules of notariat and its organization. The assumption is made that in case of practical impossibility to keep notarial secrecy and threats to notarial secrecy, the level of public trust in the notarial institute will decrease. This, in turn, will lead to a more rapid formation of personal trust relationships and appeal to the notary not as a subject, which can provide appropriate legal assistance and protection of rights and interests, but as a representative of the institute to which the law is required to apply and to whom the person would not turn unless the law required it. The author emphasizes the impossibility of the existence of a notary institution in the conditions of inefficient legislative regulation of notarial secrecy (confidentiality). The ambiguity of legislative regulation is a generating factor for differential law enforcement practice (application of law). Thus, on the materials of the requests of the relevant authorities and officials, in the conditions of necessity to keep notarial secret, the content and nature of the requested information and documents from notaries are analyzed. At the same time, the author emphasizes that even the most perfect legislative regulation of notarial secrecy can not withstand the realities of everyday law enforcement (application of law) and will entail again ambiguous and differentiated practice of law enforcement. The causal link assumed by the author is that every law enforcement entity operates within the conditions and legal frameworks constructed by the law governing it, the entity, its activities and such regulatory framework, as a rule, without taking into account the features of notarial activity. In other words, the lack of systematicity in the legal system is reproduced in the activities of law enforcement entities, and therefore can be overcome by adjusting the activities of law enforcement entities by the entities themselves. That is why the author believes that quality and effective legislative regulation is a necessary but not sufficient condition for solving the problem of law enforcement practice. The solution to the problem should be based on the basis of qualitative legislation and dialogue of the subjects of law enforcement, which will allow each party to hear the position of the other and create a mechanism for implementation of specific norms without violating them (infringing them) and / or abusing their application. The conclusion is made about the possibility of using mediation in a law enforcement practice (application of law practice) where law enforcement subjects are able and agree on a single interpretation of a specific law in a particular situation. Key words: notarial secrecy, confidentiality, application of law, notariat, mediation in the process of the application of law.
СПЕЦИФИКА ПРОЯВЛЕНИЯ И СПОСОБЫ ПРОФИЛАКТИКИ НАРКОМАНИИ В МОЛОДЕЖНОЙ СРЕДЕ (ТУЛЬСКАЯ ОБЛАСТЬ)
Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem, 2018
В статье рассматривается проблема наркомании в современном обществе, являющаяся одной из самых сложных социальных проблем и представляющая опасность для молодежи как наиболее восприимчивой социальной группы. Определено, что профилактика наркомании выступает важным инструментом в деятельности по сокращению масштабов немедицинского потребления наркотических средств и психоактивных веществ. Результаты антинаркотической политики обусловлены комбинацией мер превентивного и оперативного характера, а также развитием всестороннего межведомственного взаимодействия. Статья представляет собой резюме оригинального исследования, написанного на основе изучения и теоретического анализа источников, документов по теме исследования, а также данных из доклада «О наркоситуации в Тульской области». Авторы выявляют основные причины и динамику проявления наркомании в молодежной среде, доказывают превалирование социально-психологических условий в приобщении граждан к наркотикам. Исследование профилактическ...
НАВКОЛО ТЕОРЕМИ СТЮАРТА: НАСЛIДКИ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ
Кадубовська В.М., Кадубовська О.Л., Кадубовський О.А., 2012
Дана стаття присвячена методичним аспектам вивчення теореми Стюарта та її наслiдкiв. Також розглядаються деякi узагальнення теореми Стюарта та їх застосування до розв’я- зування метричних задач планiметрiї, зокрема до знаходження довжин вiдрiзкiв з кiнцями на сторонах трикутника. Ключовi слова: теорема Стюарта, довжини основних вiдрiзкiв трикутника.
КОНСТРУКЦИЯ НОРМЫ ПРАВА В КОНТЕКСТЕ АНТРОПОЛОГИЧЕСКОГО ТИПА ПРАВОПОНИМАНИЯ
Ежегодник Нижегородской академии МВД России «Юридическая техника». -2013. -№7. -Ч. 2 («Юридическая конструкция в правотворчестве, реализации, доктрине»). -С. 556-564. КОНСТРУКЦИЯ НОРМЫ ПРАВА В КОНТЕКСТЕ АНТРОПОЛОГИЧЕСКОГО ТИПА ПРАВОПОНИМАНИЯ Павлов Вадим Иванович кандидат юридических наук, доцент, начальник кафедры теории и истории государства и права Академии МВД Республики Беларусь
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОКРЕМИХ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ТА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА В УМОВАХ ВІЙНИ
Kherson State University Herald Series Legal Sciences
Мета. Актуалізувати окремі норми міжнародного та кримінального права, які врегульовуютьсуспільні відносини в період військового стану та мирного часу.Методи. У дослідженні використано систему загальнонаукових методів, а саме: системний аналіз,порівняльно-правовий, теоретичне узагальнення, формалізація та прогнозування.Результати. Стаття присвячена актуальним проблемам сучасного визначення і розмежуванняпонять між війною, яка сьогодні відбувається на території суверенної держави Україна, і так називаємою країною-агресором «спеціальною військовою операцією» з посиланням на міжнародне приватнеправо. Проведено порівняльне дослідження норм Кримінального Кодексу України та їх відповідністьЖеневській конвенції про поводження з військовополоненими: Конвенції Організації Об’єднаних Наційвід 12 серпня 1949 року та додатковому протоколу до Женевських конвенцій, Конвенції ОрганізаціїОб’єднаних Націй від 10 жовтня 1980 року, Конвенції Ради Європи від 04 листопада 1950 року, Статуту Організації О...
ДРЕВНИЕ ПЕРФОРМАТИВЫ И РИМСКОЕ ПРАВО.pdf
В центре представлений о мире фиксируются тексты, документирующие генезис культуры. Как правило, они предстают в виде перформативных ядер, т. е. ключевых выражений, нацеленных на совмещение говорения и делания. Современные исследования проблемы перформативов позволяют расширительное толкование этого явления.
САНКЦІЇ НОРМИ ПРАВА В ПРОЄКТІ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ
2021
Митрофанов І. І. Санкції норми права в проєкті Кримінального кодексу. Сучасне право в епоху соціальних змін : мат. ХІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, Національний авіаційний університет, 26 лютого 2021 року). Тернопіль : Вектор, 2021. Том 1. С. 328–330.