Civic Engagement Research Papers - Academia.edu (original) (raw)

Державні підходи до громадянської освіти та її включення до навчальних програм Як освітній предмет громадянська освіта з'явилось в Україні на початку 2000-го року. Розробка першої Концепції громадянської освіти (виховання) особистості в умовах розвитку української державності здійснювалася на виконання завдань «по розробці концепції громадянського виховання як процесу оволодіння особистістю системою національних і загальнолюдських цінностей, формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави, розвитку психологічної готовності та практичної здатності людини служити інтересам держави, вносити власний вклад у реалізацію національної ідеї», зазначених у Національній програмі патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства, прийнятій в 1999 р. Відповідальність за розробку Концепції була покладена на Академію педагогічних наук, яка представила її у 2000 р. Відповідно Концепції, поняття громадянської освіти розумілось як «виховання», що стосується суспільної та приватної сфери, а саме як процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що надає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично, юридично дієздатною та захищеною. Воно покликане виховувати особистість чутливою до свого оточення, долучати її до суспільного життя, в якому права людини виступають визначальними. Підхід Академії педагогічних наук розділив поняття громадянської освіти як виховання та громадянської освіти як «формальної освіти», орієнтованої на отримання знань та вмінь, пов'язаних з правами та обов'язками людини/громадянина: «Громадянська освіта – це навчання людей тому, як жити за умов сучасної держави, як дотримуватись її законів, але водночас і не дозволяти владі порушувати їхні права, домагатися від неї здійснення їхніх правомірних потреб, як бути громадянином демократичного суспільства». Подальший розвиток концепцій і підходів в громадянській освіті відбувався завдяки першим великим проектам з громадянської освіти, які співфінансувались міжнародними донорами, такими як: Демократична освіта, українсько-канадський проект Університету Квінз, Онтаріо; Українська мережа громадянської освіти – UCEN, заснована IREX; «Освіта для демократії в Україні» в рамках Трансатлантичної програми підтримки громадянського суспільства в Україні. Ці проекти стали основою для включення питання громадянського виховання до шкільних програм, а також до програм неформальної освіти та освіти для дорослих. Тим не менш, в результаті цього громадянське виховання так і не було включене у правові рамки освітньої політики. Пілотні програми отримали визнання завдяки схваленню на рівні міністерств. Програми та навчальні посібники були рекомендовані як «факультативний предмет». Пілотні