non-imitative polyphony Research Papers - Academia.edu (original) (raw)

2024, Postovoitova Svitlana

Вперше детально проаналізовано у різних аспектах великий поліфонічний цикл «24 прелюдії та фуги» Всеволода Задерацького. Розглянуто історичний контекст його створення, визначено принципи загальної композиційно-драматургічної логіки. Виділені та охарактеризовані особливості поліфонічного мислення композитора, серед яких: «концертність» фортепіанного стилю, спадкоємність традицій від С. Танєєва, специфіка тематизму, новаторське трактування інтермедій та протискладень, значуща роль розвиваючого розділу, поєднання у фузі поліфонічних та гомофонно-гармонічних прийомів розвитку. Серед специфічних рис тематизму виділено масштабність і принцип монотематизму, що виявляє себе в інтонаційній подібності тематичного матеріалу в межах однієї фуги. Цикл В. Задерацького є унікальним як за умовами створення, так і з точки зору специфіки поліфонічного мислення композитора. В організації твору на перший план виходить ідея розташування малих циклів за квінтовим колом з використанням паралельних мінорних тональностей. Що стосується образно-естетичної проблематики — вирішується питання життя та смерті, відображається людина у контексті трагічної безвиході та стверджується концепція незламності людського духу, волі до життя. Попри те, що цикл «24 прелюдії та фуги» понад 80 років залишався невідомим широкому загалу і не міг безпосередньо вплинути на розвиток жанру у першій половині ХХ століття, йому все одно належить значний пріоритет серед аналогічних творів. Перспектива розвитку запропонованої у статті теми вбачається у включенні першого у музиці ХХ століття великого поліфонічного циклу у художню та виконавську практику.

2024, Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.

Поліфонічний цикл та фуга як її концептуальний центр є найактуальнішою жанровою формою для втілення поліфонічних ідей композиторів та стабільно утримується на перших позиціях у переліку об’єктів уваги серед науковців. Теоретичні аспекти дослідження поліфонічних структур та поліфонічної техніки органічно доповнюються різноманітними історико-стильовими екскурсами функціонування фуги та поліфонічного циклу — особливо барокових та романтичних. Однак, найбільш нагальною потребою сьогодні є звернення до сучасних зразків поліфонічної музики, що зумовлено, з одного боку, мистецькою практикою, а з іншого, переосмисленням традиційних поліфонічних форм та прийомів в умовах тотального експерименту та кардинального оновлення музичних технік.
«Модальні прелюдії та фуги in C» Б. Стронька демонструють абсолютно новий, авторський варіант трактування поліфонічного циклу, що зумовлений нетрадиційним поєднанням модальності із поліфонічними принципами та прийомами розвитку. Зміна функціонально централізованої ладо-тональної системи на кардинально інший, модальний, тип ладової організації спричинила значні зміни на всіх ярусах багаторівневої організації фуги, починаючи з її ядра — теми, завершуючи принципами композиції та формотворення. Отже, прослідкувати, які саме специфічні зміни спричинило використання модальної техніки у рамках фуги і є центральною проблемою дослідження.

2024, Problemi vzaêmodìï mistectv, pedagogìki ta teorìï ì praktiki osvìti

In this article we will talk about the interaction of music in fundamentally different areas-academic and non-academic, in which there is an interpenetration of musical language elements, expressive means from one sphere to another is happening, and a brand new quality musical material is produced. This new kind of music we call 'unionique music', and the aim of this article is to describe the unionique music phenomena, to base and explain its introduction into the musicology's use, and to define its place in the musical culture. Under the 'academic music' is understood the music of the West European classical tradition, under the 'non-academic'-such directions as jazz, rock, and folklore (ethnic). Using the method of functional analysis we examine musical compositions on three levels (composition, intonation and timbre). With the advance of internet technologies we now have an easy access to all kinds of different music that is composed in various styles and traditions. Convenience of communication made it possible for representatives of various nations to get acquainted with the musical languages of other ethnic groups and subsequently apply the elements of these languages to their creative work. This gave the ground for the emergence of a variety of musical directions in which interaction with different musical domains takes place. As a result, we now understand that the new paradigm of musical perception consists in the equality of all music types.

2024, Problemi vzaêmodìï mistectv, pedagogìki ta teorìï ì praktiki osvìti

ANNOTATION Paliy Iryna. Intertype evolution of the Black Dog composition in Robert Plant' musical legacy The article is devoted to the analysis of Led Zeppelin's composition Black Dog and its compositional and performing versions. This musical material is a good example of the interaction of music in fundamentally different areas-rock music and ethnic music of Africa. Initially having related directly to rock music, the Black Dog composition in the 21st century became the object of numerous author interpretations that transformed this composition into an ethnic format. The article traces the process of such a transformation over a long period and reveals a defi nite pattern. The degree of interaction of the elements of the musical language of two different areas is increasing towards the predominance of the ethnic fi eld in the most recent versions of the composition. To determine the degree of mixing ethnic and rock music, expressive means are differentiated in three levels: intonation, timbre and composition.

2024

Розглянуто найбільш творчий момент музичної творчості-знайдення принципово нової складової музичного твору. Виявлено, що відомі методи композиторської творчості потребують для свого виникнення певного розмежування творчої свідомості з попередніми рецептами створення музики. Виявлено відповідну настанову свідомості, яку названо антирецептом. Проаналізовано парадокси, пов'язані із цим явищем, його еволюційні витоки, визнано принципову неможливість кінцевої алгоритмізації кративності, що суперечило би природі творчості як такій. Ключові слова: антирецепт; композиторська творчість; еволюція музичного мислення. Постановка проблеми у загальному вигляді… Проблема творчості є постійно актуальною для мистецтвознавства, для музикознавства-зокрема. Для персоналістично акцентованої новоєвропейської культури також є важливими інноваційний та особистісний аспекти творчості, що засновані на відчутті неповторності особистості, унікальності стилів, трендів, культурно-історичних формацій. Культура заснована як на використанні вже існуючого доробку, так, з іншого боку, й на індивідуальному внеску творчої особистості. Тому залишаються важливими питання про фактори, що роблять музичний текст сутнісно авторським та творчим. Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання порушеної проблеми. Існують різні погляди на природу творчості та методи її розвитку, включно з евристичними, які розкривають: 1) природу творчості як створення якісного нового; 2) психологію творчості; 3) методику творчості та розвитку креативності; 4) розвиток творчості штучного інтелекту, включно із нейромережами. Перший напрямок представлений літературою переважно філософського напряму-від Платона до сучасних філософів, музикознавців, культурологів. Спектр думок тут розподіляється від ролі митця як ретранслятора вже існуючих сутностей Вищого світу (Платон) [15, 61] до здатності людини ледь не до «створення з нічого» (М. А. Бердяєв) [7, 368]. Влучне та глибоке зауваження про відмінність двох різних типів творчості зробив Іммануїл Кант: «Винайти будь-що-це зовсім інше, ніж відкрити, адже те, що відкривають, передбачається вже існуючим досі, але невідомим, наприклад Америка до Колумба; але те що винаходять, наприклад, порох, не було відомо нікому до майстра, який його зробив» [13, 466].

2023, Muzične mistectvo ì kulʹtura

Мета дослідження-розглянути особливості, послідовність і логіку втілення текстів псалмів у мотетах Орландо ді Лассо. Методологія дослідження. У дослідженні використовується метод семантичного аналізу музичного твору, що дає змогу від найдрібніших змістових елементів прослідкувати структуру й логіку розгортання творів на псалмові тексти. Наукова новизна. Уперше пропонується алгоритм побудови та порівняння структурно-семантичних моделей псалмових текстів і творів музичного мистецтва на їх основі. Висновки. При теоретичному аналізі мотетів на псалмові тексти виникає проблема багатошаровості структурно-семантичної моделі: 1) молитовна ситуація формує структурно-семантичну модель поетичного тексту; 2) поетичний текст, у свою чергу, стає вторинною ідеєю для структурно-семантичної моделі музичного тексту (у нашому випадку мотетів доби Відродження). Зберігаючи основні контури загальної структурно-семантичної моделі псалма, у творах Орландо ді Лассо формує якісно нові щодо поетичного тексту різновиди структурно-семантичних моделей музичних текстів мотетів, у більшості випадків слідуючи шляхом ускладнення, збагачення змісту при спрощенні вербального тексту, додавання нових аспектів. Для проаналізованих мотетів Орландо ді Лассо взагалі характерно не тільки якнайповніше відображення змісту псалмів, а й певне розширення семантичного поля окремих семантем, упритул до формування додаткових змістів. Це дає змогу говорити про авторське коментування біблійного тексту силами музики. Більше того, структурно-семантичні моделі псалмів у мотетах Орландо ді Лассо можуть бути виявлені як на рівні циклів (коли мотети являють собою низку частин відносно повного псалмового тексту), так і в деяких випадках на рівні окремих композицій (коли композитор відображує структурно-семантичну модель усього псалма ніби конспективно, у рамках лише однієї частини; або зіставляє її з іншими текстами).

2023, Aspects of Historical Musicology

Statement of the problem. The legacy of Frank Martin (1890–1974) has never been studied in Ukrainian musicology before, although his music is performed on many European stages. The absence in Ukrainian musicology of works devoted to the study of the style and peculiarities of the performance interpretation of the Swiss composer’s music actualises the need to study it as a holistic phenomenon in various discourses (socio-cultural, stylistic, performing) and to further popularise it among Ukrainian performers and listeners. This article develops a method of comparative interpretology. Recent research and publications. Foreign musicologists, including Z. Maldjieva, J. Kilgore, R. Glasmann, have repeatedly chosen F. Martin’s works as an object of study. However, a number of contemporary interpretations of F. Martin’s Mass for Double Choir a cappella by different choirs call for comparative analysis, which is absent in the works of both foreign researchers and Ukrainian musicologists. Ob...

2023, Naukovij vìsnik Nacìonalʹnoï muzičnoï akademìï Ukraïni ìmenì P.Ì. Čajkovsʹkogo

The article is a continuation of the author's reflections on the phenomenon of musical polymorphism (the beginning is in Vol. 124, 2019; the continuation is in Vol. 128, 2020). Stravinsky's use of the environment, space, motion, dissonance, and Janus morphemes is considered as his inheritance from a tradition dating back to the work of his great predecessors. The musical tableau Sadko by Rimsky-Korsakov, the introduction Dawn on the Moscow River to Mussorgsky's Khovanshchina, and Borodin's symphonic poem In the Steppes of Central Asia are a clear confirmation of this. In Sadko Rimsky-Korsakov reveals himself as the founder of musical polymorphism. The multi-element polymorphism of Mussorgsky's Dawn on the Moscow River forms the basis of the first tableau in Stravinsky's Petrushka. In the Steppes of Central Asia is an example of a multielemental, polymorphic structure, recreated outside an existing object: a native caravan crossing the desert, guarded by a Russian military detachment. Its stereophonic nature appears in the displacement of the textural elements to the rear and the foreground, their spatial compression or expansion, changes to the acoustic volume, sound coloration. Introductory violins octave unison in In the Steppes of Central Asia displays its hidden timbre-polyphonic nature. In the historical perspective, this compositional discovery by Borodin foreshadows a similar approach in Stravinsky's musical language. The timbrical layering of the unison can be traced in Dances of the Young Girls from The Rite of Spring, The Lullaby in the Storm from The Fairy's Kiss. The rhythmic ostinato features of Rimsky-Korsakov's and Borodin's scores are developed by Stravinsky to the elaborated part of his musical language. The structures with more or less constant, exact repetitions are used in

2023, Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія

Мета статті – дослідити поліфонічні потенції сучасної британської періодики на матеріалі категорії контекстуальної синонімії. Новизна наукового дослідження полягає у тому, що вперше з опертям на когнітивно-дискурсну парадигму розв’язується проблема поліфонії у газетному дискурсі шляхом трактування категорії контекстуальної синонімії як посередника у соціальній комунікації. У висновках встановлено, що контекстуальні синоніми є медіаторами фрагментів картини світу носіїв мови. Виявлено, що вторинні найменування можуть експлікувати не лише відношення, позицію чи оцінку тих чи тих індивідів, а й професійну та вікову специфіку зокрема. Дослідження текстового матеріалу дає також підстави припустити, що наратор повідомлення, який цілеспрямовано залучає «інші голоси» шляхом варіативного найменування референта створює незалежні точки зору та наділяє ці одиниці своїми особистими значеннями чи суб’єктивними інтенціями. Поліфонія у дискурсі засобів масової інформації формує діалогічні відносини...

2023, ARTISTIC CULTURE. TOPICAL ISSUES

The paper analyses the features of a symphony style inThe Ukrainian Quintet by Borys Liatoshynsky, finding that the most researchers consider this work to be a symphony written for string quartet and piano. The grounds for this statement lie in the ideological depth of the dramatic concept of the tragic conflict in The Quintet, the scale of thematic transformations, the introduction of monothematism as the basic principle of composition, the use of semantic, genre, modal, melodic and intonation, as well as tonal and harmonic symbolism. The introduction of symphonism as the main method of building the concept led to a more ambitious interpretation of the chamber quintet genre. The author highlights the important role of polyphony in the creation of a multifaceted musical space at different levels of composition—from content, form creating, genre specificity to texture, rhythmic, melodic, and timbre development. Thus, the study dwells on the manifestations of symphonism in the musical...

2023, Музичне мистецтво і культура

Метою дослідження є обґрунтування змісту інтонаційного аналізу фортепіанної фактури як засобу розвитку виконавського мислення піаніста із визначенням слухових стратегій, прийомів та відповідних інтонаційно-аналітичних умінь, що становлять основу майстерності фортепіанного інтонування. Методологічною основою дослідження виступає феноменологічний підхід, за яким шляхом редукції, феноменологічного аналізу та дескрипції змісту інтонаційного виконавського мислення у «фонічному просторі» фортепіанної фактури авторка прагнула дослідити інтрамузичну природу його сутнісних складників, що піддається раціональному теоретичному обґрунтуванню. Наукова новизна дослідження. На основі апелювання до інтрамузичних чинників інтонаційних процесів у виконавській фактурі твору переведено в раціональну площину змістові основи інтонаційного мислення, що дозволило виокремити слухові стратегії, прийоми інтонаційного аналізу, методично важливі для формування виконавської майстерності піаніста, та визначити систему інтонаційно-аналітичних умінь, які забезпечують вихід на художній рівень виконання. Висновки. Фонічне середовище виконавської фактури музичного твору розглядається автором як об'єкт інтонаційного аналізу, а його предметом постає внутрішня смислотворча логіка тонових зв'язків у проєкції мелодико-гармонії та просторової тембро-динаміки як лінійної та глибинної координат інтонаційної тканини звукового образу. Сутнісними для фортепіанного інтонування в змісті виконавського інтонаційного аналізу виступають: мелодичні та гармонічні тонові зв'язки як

2023, Aspects of Historical Musicology

Background. Numerous research conferences and scholarly papers show increased interest in the creativity of German composer, pianist and singer of the 19th century Fanny Hensel-Mendelssohn. What is particularly noticeable is that her life and creativity are subject of non-scholarly discussion. Writers of biographical works are profoundly interested in the personality of this talented artist, as it gives them material for the discussion of a whole range of issues, in particular those pertaining to the phenomena of female creativity, new concepts of music and history of music with emphasis on its communicative character, correlation between music and gender, establishment of autobiographical character of musical creativity, expression and realization of female creativity under conditions of burgher society. Additional attention is paid to family constellations: Robert and Clara Schumann, brother and sister Felix Mendelssohn Bartholdy and Fanny Hensel-Mendelssohn. A very close relation...

2023, Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine

The relevance of the article is to deepen the analytical aspect of knowledge about Peruan guitar music of the late 20th – early 21st centuries in the context of the renewal of genre traditions of Andean music on the example of works by Celso Garrido-Lecca. Main objective of the study is to determine the influence of Peruvian traditions on the guitar music of Celso Garrido-Lecca in the conditions of modern creative contexts. The methodology includes methods of historical, comparative, phenomenological, structural and functional analysis for: contextual consideration of the composer's creative activity; study of genre and style elements of Peruvian music traditions of folk, professional and non-academic origin in their interaction with the academic language of new music; comparison of the genealogy of rhythmic structures and their manifestations in the researched works; correlation of associative-figurative series with timbral connotations, specific genres and intonation and chord...

2023, Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine

Relevance and current status of research. The Kyiv collection of partes music, which is kept in the Institute of Manuscript of V. Ι. Vernadsky National Library of Ukraine, is the largest in Ukraine. It includes about 700 choral works, and only a few dozen of them have been decoded, edited and published. In 2020, within the Musica sacra Ukraina project the author of this article decoded and prepared for performance three new partes concerts from the Kyiv collection. These are twelve-part anonymous concerts of the 1730 s – 40 s “The troubles of my heart”, “O sing unto the Lord a new song” and “Come, o people”. The purpose of the study is to describe the Kyiv partes collection and the current status of its research; to outline the main steps of working with partes manuscripts: deciphering, score compiling and editing; to present deciphered concerts in the context of current research problems of European baroque music, such as the aesthetics of oddity, as well as musical symbolism and r...

2022, Artistic Culture Topical Issues

The paper examines the genre and expressive-stylistic concept of Vitaliy Kyreyko’s piano works on the example of his Ukrainian passacaglia, as well as its role and place in the history of Ukrainian culture of the twentieth and early twenty-first centuries. Vitaly Kyreyko’s piano music is an extensive sphere of the artist’sfruitful creative work. It is an invaluable asset for Ukrainian culture that opens a separate page in the history of the national school of composition. The aim of the study is to analyze the genre-style and formative features of Ukrainian Passacaglia for piano as a significant work of Vitaly Kyreyko’s mature period, to characterize the actualization of the ancient genre of passacaglia as one of the trademark features of his piano style. The methodology of work is based on the complex application of scientific methods: source study deals with historical archival sources on selected topics; cross-cultural method clarifies the context of the cultural environment of t...

2022, Музичне мистецтво і культура

Метою даної статті є виявлення релігійно-культових засад композиторського методу як головних парадигматичних властивостей творчості Г. Свиридова. Методологія дослідження спирається на системний аналітичний підхід з виокремленням музично-історичного, етимологічного, текстологічного та семантичного музикознавчих методів, що дозволяє простежити шляхи формування стильових ознак творчості Г. Свиридова. Наукова новизна даної статті міститься у виявленні православної богослужбової традиції як культурної домінанти у творчому доробку Г. Свиридова. Висновки. Головні стильові настанови та провідні семантичні аспекти у творчості Г. Свиридова наочно демонструють те, що релігійно-культові тенденції набувають значення парадигми, а у пізньому періоді його творчості досягають філософської, майже богословської узагальненості. Композитор прагне з одного боку до ораторіальності як до однієї з постійних форм музичної виразності, наділеною стійкими інтонаційно-тематичними формулами як відображення сфери ...

2022, Музикознавча думка Дніпропетровщини

The purpose of the article is to identify common and distinctive features, to determine artistic parallels in the choral sacred music of the Baroque and Classicism through the prism of using psalms of texts. Research methods are used by researcher at the represented scientific article the next, a namely historical-typological, stylistic, structural-analytical, and comparative. Scientific novelty. For the first time, it is traced how the principle of selection of psalm lines affects the compositional structure and content of concerts. Conclusions. Analysis of the material of East Slavic spiritual chants using the example of the genre of a choral concert in its baroque and early classical varieties allows us to make some generalizations on the use of psalm texts. In the selection of psalm texts for concerts from the handwritten set of the Mikhailovsky Monastery, the main tendencies characteristic of European church music are noted. Among the verbal texts, we can find psalms in fragmen...

2022, Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine

There is a fairly rich base for comparing Kodály (1882-1967) and Lyudkevych (1879-1979). Both musicians were from one generation, shared their social background and received the same education. They had the same areas of their professional implementation. Both musicians represent ancient musical cultures that were freed from imperial influence in the early 20th century. If Hungarian culture got rid of the German influence, then Ukrainian culture fell under Soviet pressure, remaining colonial. This explains mainly the difference in the methods and results of the implementation of folk, composer, pedagogical work of Kodály and Lyudkevych.

2022, Музикознавча думка Дніпропетровщини

The purpose of this scientific article is to learning Marian antiphons as a fundamentally important musical attribute of church liturgical spiritual practice and as an essentially specific genre of composition into the contemporary Ukrainian music on the example of the artistic work of a well-known Ukrainian composer Oleksiy Retynsky. There are methods of this signified research. The research of Marian antiphons is carried out using the methodology of historical musicology, holistic musicological analysis and musical hermeneutics. The scientific novelty of this represented investigative work is to introduce to the scientific circulation of Ukrainian musicology the cycle „Mariologia” for mixed choir and percussion instruments, by Oleksiy Retinsky (2017) and to reveal the features of interpretation of the medieval genre by composer of modern times. Conclusions. The artistically musical cycle „Mariologia” of distinguished Ukrainian musician, composer Oleksiy Retynsky for mixed choir an...

2022, Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine

The relevance of the article is to consider a new perspective of genre transformation in the Ukrainian oratorio of the 21st century, studied in the aspect of the relationship between poetic text and music. The work of Yevhen Stankovуch seems to be the pinnacle of the evolution of passions, during which textual interpolations changed and creatively renewed the genre canon. Despite the significant cultural and social resonance of the oratorio Taras Passion, its creative discoveries have not found coverage in scientific discourse yet. Main objectives of the study are to investigate the methods of conceptualizing the poetic word of Taras Shevchenko in the musical language of Y. Stankovуch’s oratorio and to reveal the genre innovations of the work. Such perspectives of analysis outline the boundaries of the novelty of this article. The research methodology is based on the methods of historical, cultural, phenomenological analysis. Their involvement is justified by the complex nature of t...

2022, Музичне мистецтво і культура

The purpose of the article. A deeper understanding of Medtner's music can be obtained both by considering the symbolical layers of his works with regard to his personal life, and by juxtaposing possible or obvious influences of other composers' music on his own compositions. The methodology of the article is determined by the combination of musicological and aesthetic approaches to Metner's musical thinking. The scientific novelty. Most of the traces of Medtner's private life in certain vocal and instrumental compositions are shown for the first time. The discussion of the connections of Medtner's music to other composers is decisively broadened. Conclusions. We are lucky to live in a time where the aesthetic battles of the 20th century up to Adorno and his disciples have become meaningless. But that does not prevent us from realizing that Medtner, as a person and in his art, has been part of this battle, and a very active one. His writings and his compositions are imbued with his convictions. It would be naive to ignore these convictions when quoting from his writingsand it would be naive to ignore them when playing or hearing his music. This is even true for his seemingly non-programmatic piano music, especially the sonatas whose flexible structures are directly shaped by the poetic content lying beneath the skin. One cannot tune out the symbolic dimensions of Medtner's music without damaging its message. If we really want to understand Medtner, we must face the contradictions that are part of his person and his aesthetics. Many of Medtner's works, his songs and sonatas, are symbolic signs: they

2022, Problems of Interaction Between Arts, Pedagogy and the Theory and Practice of Education

In this article we will talk about the interaction of music in fundamentally different areas – academic and non-academic, in which there is an interpenetration of musical language elements, expressive means from one sphere to another is happening, and a brand new quality musical material is produced. This new kind of music we call ‘unionique music’, and the aim of this article is to describe the unionique music phenomena, to base and explain its introduction into the musicology’s use, and to define its place in the musical culture. Under the ‘academic music’ is understood the music of the West European classical tradition, under the ‘non-academic’ – such directions as jazz, rock, and folklore (ethnic). Using the method of functional analysis we examine musical compositions on three levels (composition, intonation and timbre). With the advance of internet technologies we now have an easy access to all kinds of different music that is composed in various styles and traditions. Conveni...

2022, Музичне мистецтво і культура

2022, National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald

The purpose of the research is to study the phenomenon of a synthesis as a distinguished feature in a modern choral art as well as identification of its features in the context of a genre at the textological level. Methodology. Such methods as discursive textological, comparative-analytical and logically-constructive methods. The scientific novelty consists in giving reasons for viability in applying the concept of a synthesis in modern choral art with an eye to multi-levelness and hierarchy of the concept of a text in artistic system of the choral art. Conclusions The concept of a synthesis is interpreted as an artistic phenomenon, which can be characterized with systemacity, polysemy and logical openness. It becomes actual, in particularly, in choral art. It is found out that a modern musical piece shows its uniqueness in multileveled influence on the audience of the definite system of texts. The hierarchy in the concept of a text is defined which exists at the creative and artistic levels; it is formed from objectively-compositional constituents; it appears as the interactive unity of authorial, performer's and audience's thoughts; it exists as a source of information in a fixed/recorded, procedural and effective format. The typology of scores (music sheets) as a system of communicative relationship between the composer, performer and the audience is offered. It is marked that the phenomenon of a synthesis in modern choral art becomes a source for creation of such textual systems, where there is an interaction between traditions, forms and types of thinking; the new types of scores (work sheets) are supposed to be find out; new genre formats are defined; the necessity of new scientific grounded methodological approaches in a musical pedagogics, in particularly in the area of choral art is proved. Key words: a synthesis, a genre, a text, a score, modern choral art. Бондар Євгенія Миколаївна, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри хорового диригування Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової Феномен синтезу в сучасній хоровій творчості: жанр, текст, партитура Метою роботи є дослідження явища синтезу як провідної риси сучасної хорової творчості та виявлення його особливостей в контексті жанру на текстологічному рівні. Методологія. Застосовані дискурсивний текстологічний, компаративно-аналітичний та логіко-конструктивний підходи. Наукова новизна полягає в обгрунтуванні доцільності застосування поняття синтезу щодо сучасної хорової творчості в проекції на багаторівневість та ієрархічність поняття тексту у художній системі хорової творчості. Висновки. Поняття синтезу трактується як художнє явище, для якого характерна системність, багатозначність і смислова відкритість, та яке актуалізується зокрема в сучасній хоровій творчості. Виявлено, що сучасний хоровий твір проявляє свою унікальність в багаторівневому впливі на слухача певної системи текстів. З'ясована ієрархія в понятті про текст що існує на креативному і художньому рівнях; формується з об'єктивно-композиційної та суб'єктивно-інтерпретаторської складових; виявляється як взаємодіюча єдність авторської, виконавської та слухацької думки; існує як джерело інформації фіксованого, процесуального та результативного формату. Запропоновано типологію партитур як системи комунікативних взаємовідносин між композитором, виконавцем і слухачем. Наголошено, що явище синтезу в сучасній хоровій творчості стає витоком для формування таких текстових систем, в яких взаємодіють традиції, форми, типи мислення; передбачається виявлення нових типів партитур; визначаються нові жанрові формати; доведена необхідність нових науково обґрунтованих методичних підходів в музичній педагогіці, зокрема, в галузі хорового мистецтва. Ключові слова: синтез, жанр, текст, партитура, сучасна хорова творчість.

2022, Artistic Culture Topical Issues

The article focuses on the historical and typological principles of choral writing in the Ukrainian national tradition. Ukrainian musicology, studying the history of choral music of the early 9th up to the 20th centuries, represents a multilayered structure of choralwriting. The historical and cultural dynamics of choral writing, which is characterized by the latest trends and remarkable heritage, has been substantiated. The influence of socio-historical (national liberation movement), of ideological and artistic conditions on the development of choral writing has been clarified. In the context of the proposed study, choral writing is considered to be a historical criterion formation of choral art in its traditionally established patterns. Genre and style principles of choral art allowed to trace historical formation of typological forms. It has been determined that choral writing at the present stage is a supplement at the level of established polyphonic principles of choral writin...

2022, Музичне мистецтво і культура

Мета дослідження – розглянути особливості, послідовність і логіку втілення текстів псалмів у мотетах Орландо ді Лассо. Методологія дослідження. У дослідженні використовується метод семантичного аналізу музичного твору, що дає змогу від найдрібніших змістових еле- ментів прослідкувати структуру й логіку розгортання творів на псал- мові тексти. Наукова новизна. Уперше пропонується алгоритм побудови та порівняння структурно-семантичних моделей псалмових текстів і творів музичного мистецтва на їх основі. Висновки. При теоретичному аналізі мотетів на псалмові тексти виникає проблема багатошаровості структурно-семантичної моделі: 1) молитовна ситуація формує струк- турно-семантичну модель поетичного тексту; 2) поетичний текст, у свою чергу, стає вторинною ідеєю для структурно-семантичної мо- делі музичного тексту (у нашому випадку мотетів доби Відродження). Зберігаючи основні контури загальної структурно-семантичної моделі псалма, у творах Орландо ді Лассо формує якісно нові щодо поетично...

2022, Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine

Relevance of the study. Sonoric is a widespread definition in Post-Soviet countries musicology. However, it is the only one in the system of contemporary compositional techniques that does not have English analogue. This fact conditioned to a number of questions related to this technique: what English terminology should be used as an analogue of sonoric or sonoristic? Why is there no such compositional technique as sonoric in European (with the exception of Poland) and American musicology? Is sonoric a compositional technique? The actualization of these issues makes it possible to solve both terminological problems and partially approach to the creation of a complete theory of contemporary composition techniques. The purpose of the study is to attempt to identify the structural core of sonoric as a compositional technique, the parameter (or parameters) of tone or noise material, for which organization it is responsible. Methods. This article is based on the method of systemic analysis of phenomena, general methods of theoretical research (analysis of a term, its semantic boundaries, correlation with other concepts), as well as specific musicological methods of a musical text analyzing. The results and conclusions. The authors of the theory of the sonoric compositional technique (Yu. Kholopov and A. Maklygin) suggest its use both in a general (a certain quality of concords) and in a narrow sense (a compositional technique that operates with timbre mass). In the process of a critical analysis of the concept of sonoric, it was noted that there are no precise criteria for distinguishing between the sound phenomena described by sonoric. Its methodological underpinning is based more on the elements of psychoacoustics and the theory of perception (without the direct use of the methods of these sciences) than on the theory of music. This thesis is proved by comparing the concepts of sonorically colored harmony and sonoric harmony. Postulating a reliance on synesthesia, the sonoric proposes to use a set of subjective associations to describe a sound phenomenon, relying on imaginative rather than technological characteristics. The analysis of sonoric texture types showed that point, line, spot, stripe, etc. are not original ways of tone and noise sounds organization, but are based on various combinations of pointillistic, cluster, polyphonic, micropolyphonic tools. Based on this conclusion, the idea that sonoric formations are not technically unique is formed. Such sonoric texture types are created by using a certain set of methods typical for various compositional techniques.
Keywords: sonoric, compositional technique, texture, timbre, contemporary art music.

2022, Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine

Relevance of the study. Piano works written by the outstanding Ukrainian composer Valentyn Sylvestrov over the past two decades, in their totality, represent a unique phenomenon in Ukrainian and, possibly, world musical culture. Its uniqueness is primarily provided by such obvious properties as a huge volume, genre integrity and stylistic unity. The special requirements of the composer for the performers of these works, the specificity of their prevailing existence not on the concert stage, but in semi-amateur author’s “home” recordings, determine a whole complex of philosophical, musicological, cultural and interpretational problems awaiting their theoretical and practical solutions. The purpose of the study is to reveal the specifics of the performing reception of the later piano work by V. Sylvestrov through the prism of the categories of subjective and objective performance, on the basis of many years of experience in performing the works of the composer by the author of the art...

2021, Young Scientist

Національна музична академія імені П.І. Чайковського ПСАЛОМ 150 АНТОНА БРУКНЕРА: СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ Анотація. Розглянуто останній духовний твір Антона Брукнера-Псалом 150: виявлено стильові особливості, наведено необхідні біографічні факти. Проаналізовано інтонаційно-тематичний матеріал і драматургію твору. Доведено системність використання риторичних фігур, акцентовано паралелі з іншими духовними творами митця. Стиль Псалму 150 охарактеризовано як результат синтезу давніх традицій і сучасних композитору новацій музичного письма; виявлено особливості цього стильового синтезу: поєднання барокових і класико-романтичних принципів органної імпровізації та бахівської контрапунктичної майстерності з пізньоромантичними гармонічними засобами. На основі композиційного аналізу визначено загальні тенденції пізнього стилю А. Брукнера. Ключові слова: псалом, стильові особливості, композиторський прийом, композиційний метод, стильовий синтез, творчість А. Брукнера. Drobysh Anastasiya Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine ANTON BRUCKNER'S PSALM 150: STYLISTIC FEATURES Summary. In the history of Western Europeian music, beginning from the time of Baroque, only a few composers, whose work is closely tied to church life, stand out: lutheran J. S. Bach, catholic А. Bruckner, orthodox А. Part. Undoubtedly, almost all composers at once referenced religious themes. However, examining the creative heritage of one another composer, one sees trend to the mental (retrospective) and ethical reflections in sacral works only in the end of life. А. Bruckner's biography is an evident example faith in God during all life, and an even more, a demonstration of this faith through actions-through the work "For God's Glory". A deep religiousness, according to V. Konnov, is "artistic universe of Bruckner", and his autobiographical character is "measured by the scales of eternity". The last spiritual work of Anton Bruckner, Psalm 150 is considered: stylistic features are revealed, necessary biographical facts are given. Intonational, thematic material and dramaturgy of the work are analyzed. The systematic use of rhetorical figures is proved, parallels with other spiritual works of the artist are emphasized. The affinity of the intonational material of Psalm 150 with the section "Et resurrexit" in the minor Third Mass (edited by A. Brockner during the writing of the psalm) and "Te Deum" testifies to the stability of the composer's religious beliefs and, at the same time, the verification of the interpretation of the Biblical text with his own music. The style of Psalm 150 is characterized as a result of the synthesis of ancient traditions and contemporary musical composer innovations; the features of this style synthesis are revealed: a combination of Baroque and classical-romantic principles of organ improvisation and Bach's contrapunctural skill with late romantic harmonic means. With the help of select means of musical expressiveness Bruckner precisely expressed the deep sense of canonical and biblical texts. On the basis of composition analysis, general tendencies of the late style of A. Bruckner were determined.

2021, The Problems of Contemporary Literary Studies

В данной статье предложена гипотеза об аналогии семиозиса карнавала и «семиотики страстей», которые, с опорой на точку зрения А. Ж. Греймаса и Ж. Фонтания, можно рассматривать как своего рода спектакль. В качестве иллюстративного материала выбрано стихотворение современного поэта А. Ширяева «Шарманка-от щеки до горизонта…». В лирическом сюжете вышеназванного текста представлена ширяевская поэтическая версия мифа об Амадее. В лирическом дискурсе, избранном для анализа произведения, выявлен принцип нарушения границ, позволяющий раскрыть потенциал сознания лирического героя, а также окружающих его медиальных объектов и пространств.

2021, Музичне мистецтво і культура

A deeper understanding of Medtner's music can be obtained both by considering the symbolical layers of his works with regard to his personal life, and by juxtaposing possible or obvious influences of other composers' music on his own... more

2019, Scientific Gerald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine

The issue of the impact of such folk traditions as inner-voice texture, cantus and lyre player, on the musical language of outstanding Ukrainian composers of the end of XVII – beginning of XIX centuries has been multiply brought up in... more

2019, Scientific Gerald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine

The goal of this article is a discourse analysis of the architectonic integrity of polyphonic work on the texture and thematic levels, in conditions of imitative and non-imitative types of polyphonic thinking. The discursive approach in... more

2018, Music Art and Culturе

Objectives. The goal of the paper is to identify and generalize the main structural and functional specifications of non-imitative polyphony at its various system levels – elements (components), their relationships and the resulting type of their integrity. Methods. The methodology of the work is based on the сhronotypological approach, which is inextricably linked with the modeling process and makes it possible to comprehend typologically the main manifestations of polyphony in their location on a single historical axis more flexible, in particular, in the "longitudinal" incision, that is, diachronous. The scientific novelty consists in singling out the logic of polyphonic thinking like an actual and perspective problem now, in particular in the context of ancient and modern music. Conclusions. New methodological bases of selection and systemic consideration of the main varieties of non-imitative polyphony are proposed. As the initial elements are chosen such defining basic components of polyphonic texture, as voices, - relatively autonomous horizontal-melodic structures. As a result of the research, it becomes possible to establish a typology of non-imitative polyphony in accordance with the melodic criterion and its further consideration as a certain type of musical thinking.
Keywords: non-imitative polyphony, typology, polyphonic systems, musical thinking.

2018, Problems of Interaction of Art, Pedagogy and Theory and Practice of Education

Background. As is known, the content of the traditional systematic polyphony course, based on its dichotomous division into strict and free writing, mainly relies on the musical styles of Renaissance, Baroque and the classical-romantic... more

2018, Aspects of historical musicology

The article deals with the 21-st and 129-th psalms by F. Mendelssohn and A. Schönberg. The main object of the article is a description of the community in general artistic and compositional methods of the psalm treatments: Biblical... more

2017, Culture. Science. Creation

Целью работы является обнаружение общенаправляющих факторов в организации неимитационного и имитационного многоголосия на тектоническом и архитектоническом уровнях композиции в исторически сложившихся полифонических жанрах-формах.

2017, Problems of interaction between art, pedagogy and the theory and practice of education

Belichenko N. (2017). Frescobaldi's "Fiori Musicali" – J.S. Bach's Clavier-übung III: fugetta-ricercar // Problems of interaction between art, pedagogy and the theory and practice of education. Issue 46. P. 4–19.
The following article is dedicated to observing fughetta's genre in J.S. Bach’s works in the context of a composition-style system of his outstanding Italian predecessor. The object of the research is the identification of genealogical 'roots’ of Bach’s choral fughetta in relation to great fugal G. Frescobaldi’s instrumental genres (monothematic and polythematic), that is ricercares and canzonas. Common elements of Frescobaldi’s ‘Fiori Musicali’ organ loops and Bach’s Clavier-übung III are established in the work: their irreducibility to organ mass, (non liturgical titles serve its confirmation), the consistent and cyclic implementation of the idea of major and minor arrangements, the presence of non-liturgical music, an overwhelming importance of serious contrapuntal work. The structure of each of the three components of the cycle of Frescobaldi, thematically entirely caused by the treatment of the chosen Gregorian source (Kyrie from monophonic masses “Della Domenica”, “Delli Apostoli”, “Della Madonna”). This structure reveals a similar internal division into groups of small Kyrie-versets and large treatments of the same chant. Almost all the Kyrie-versets (in other words minor chorale arrangements with cantus firmus) in Frescobaldi’s works are meant to be masterfully worked out fughettas into chorales, often two thematics. However, their resemblance to major chorales from Bach’s ‘Clavier-übung III’ (in relation to the forethought and completeness of that ‘second planform’, i.e. ‘Kyrie’ и ‘Christe’ BWV 669-671) doesn’t raise any doubts. That resemblance intensifies essentially due to systematical inversion technique used by Bach in the fugues of major ‘Kyrie’, in many ways similar to the one that Frescobaldi uses in ‘Fiori Musicali’. Thus, in the number of Bach’s major Catechism Chorales, there can be found a steady structural fughetta model on the chorale, a typical one for Frescobaldi’s minor organ arrangements; fughetta at the same time transforms into a voluminous fugue. As typical ricercar features in Bach’s chorale fughettas, there can be distinguished the followings: autonomation of an accompanying theme (countersubject), stretto texture and polythematicism in its various displays (including inversion ones). Among the most distinctive compositional fughetta-ricercar types there can be named the following: fughetta-motet contraria with cantus firmus, double fughetta with separate and common theme displaying (including fughetta contraria), and also fughetta inversa. As the result, the appearance of fughetta-ricercar becomes explicable: the historic commonness of the roots of both forms is quite obvious. Even if to exclude the connotations ‘difficulties’, ‘scholarism’ of ricercar as the initial motet’s ‘instrumental copy’, – the same exposing formation principle remains the determinant, which compositionally arranges that saturate theme work, just like in fughetta. In a number of his works, dedicated to ricercar’s ‘rhetoric interpretation’, W. Kirkendale came to the conclusions that are interesting and valuable in relation to our topic. Among other factors, the musicologist esteemed the preluding introductory function of an Italian imitational ricercar as an equivalent to the Cicero’s Exordium [Kirkendale W. On the Rhetorical Interpretation of the Ricercar and J. S. Bach’s Musical Offering, 1997]. The author also points out a purely liturgical function of the imitational ricercar, for instance before the mass or after the liturgy of the word, before Eucharist. A very significant moment is that the ricercares from Frescobaldi’s ‘Fiori Musicali’ are chosen as examples [Kirkendale W. Ciceronians versus Aristotelians on the Ricercar as Exordium, from Bembo to Bach, 1979]. As a result, delimitating from North-German fugue, ricercar (according to Kirkendale) seems to get closer to actually an invention. In that way that approach can be also taken to Bach’s fughettas and especially to minor fugued chorales from Clavier-übung III (considering their in many ways equal liturgical function and the orientation to Frescobaldi’s traditions of major imitation forms). Giving a brief summary about the ricercarness of Bach’s chorale fughettas, the main idea can be pointed out: various abilities of that old form as the most ‘sophisticated’ in the field of multistage exposure, that was sensitively caught and developed by Bach in specific conditions of German organ fugue-verset. Thus Bach’s fughetta is not a lessened copy of a fugue, because its springhead doesn’t originate in fugue but in conventional liturgical forms of organ chorale versets and ‘intonations’ in stile antico of Scheidt, Frescobaldi, Pachelbel, and many others. Taking over from his predecessors in those steadfast liturgical genres and taking good care of original compositional model, on the whole, Bach complicates it significantly, makes it more profound and in that way modifies it into something absolutely new – the fughetta.

2017, Проблеми взаємодiї мистецтва, педагогiки та теорiї і практики освiти. Когнітивне музикознавство

Настоящая статья посвящена рассмотрению жанра фугетты в творчестве И. С. Баха в контексте композиционно-стилевой системы его выдающегося итальянского предшественника. Цель исследования – установление генеалогических «корней» баховской хоральной фугетты в связи с большими фугированными (монотематическими и многотемными) инструментальными жанрами Дж. Фрескобальди, а именно, ричеркарами и канцонами.
В работе устанавливаются общие моменты органных циклов «Fiori musicali» Фрескобальди и Clavier-übung III И.С.Баха: несводимость к органной мессе, подтверждением чему являются их нелитургические наименования, последовательное циклическое воплощение идеи малых и больших обработок, присутствие нелитургической музыки, преобладающее значение серьезной контрапунктической работы.
Структура каждой из трех составляющих цикл Фрескобальди частей, тематически всецело обусловленных обработкой избранного григорианского первоисточника (Kyrie из одноголосных месс Della Domenica, Delli Apostoli, Della Madonna), обнаруживает аналогичное внутреннее членение на группы идущих подряд малых variirte Kyrie-версетов (с кантусом) и больших (без кантуса) fugirte обработок (канцон и ричеркаров) одного и того же хорала. На первый взгляд, Бах организует цикл иначе, во многом даже противоположно: вместо одного напева – взаимосвязанная группа песнопений, вместо обширных групп однородных последовательных обработок – пары-тройки и т. д. При этом обратные аналогии между «Fiori musicali» и Clavier-übung III не исчерпываются общекомпозиционными закономерностями. Почти все Kyrie-версеты (то есть малые хоральные обработки с кантусом фирмусом) в цикле Фрескобальди представляют собой мастерски разработанные фугетты на хорал, нередко двухтемные. Однако их сходство с большими хоралами из Clavier-übung III И. С. Баха в отношении продуманности и законченности этой «формы второго плана» (например, «Kyrie» и «Christe» BWV 669-671) не вызывает сомнений. Это сходство особенно усиливается благодаря систематической инверсионной технике, используемой Бахом в фугах больших «Kyrie», во многом аналогичной той, которую применяет в «Fiori musicali» Фрескобальди.
Таким образом, в ряде больших хоралов Баха на Катехизис обнаруживается устойчивая структурная модель фугетты на хорал, типичная для малых органных обработок Фрескобальди; фугетта при этом трансформируется в пространную фугу.
В качестве типичных черт ричеркара в хоральных фугеттах Баха отмечаются такие, как: автономизация сопровождающей темы (противосложения), стреттное изложение и многотемность в ее различных (в том числе инверсионных) проявлениях.
Среди наиболее характерных композиционных типов фугетты-ричеркара можно назвать следующие: фугетта-мотет contraria на кантус фирмус, двойная фугетта с раздельным и совместным экспонированием тем (в том числе фугетта contraria), а также фугетта inversa. Так становится объяснимым появление фугетты-ричеркара: историческая общность корней обеих форм вполне очевидна. Даже если исключить коннотации «сложности», «учености» ричеркара как первоначальной «инструментальной копии» мотета, – решающим фактором, организующим всю эту насыщенную тематическую работу композиционно, остается, как и в фугетте, все тот же экспонирующий принцип формообразования.
У. Киркендейл в ряде своих работ, посвященных «риторической интерпретации» ричеркара, приходит к весьма интересным и ценным, с точки зрения нашей темы, результатам. В частности, исследователь рассматривает прелюдийную, вступительную функцию итальянского имитационного ричеракара как эквивалент цицероновского Exordium [Kirkendale W. On the Rhetorical Interpretation of the Ricercar and J. S. Bach’s Musical Offering, 1997]. Исследователь указывает также и на сугубо литургическую функцию имитационного ричеракара, в частности, перед мессой или после Литургии Слова, перед Литургией Евхаристии. Весьма показательно, что в качестве примеров им избираются при этом ричеркары из «Fiori musicali» Фрескобальди [Kirkendale W. Ciceronians versus Aristotelians on the Ricercar as Exordium, from Bembo to Bach, 1979]. В результате, как нам кажется, ричеркар (согласно Киркендейлу) отграничиваясь от северонемецкой фуги, непосредственно сближается с инвенцией. В этом смысле к фугеттам Баха, и в особенности к малым фугированным хоралам из Clavier-übung III (учитывая их во многом аналогичную литургическую функцию и ориентацию на традиции больших имитационных форм Фрескобальди) также может быть применим данный подход.
Кратко резюмируя сказанное о ричеркарности баховских хоральных фугетт, выделим главное: многообразные возможности этой старой формы как особо «изощренной» в сфере многоэтапного экспонирования, чутко схва-ченные и развитые Бахом в специфических условиях немецкой органной фуги-версета. Таким образом, фугетта Баха – не есть уменьшенная копия фуги, ибо ее истоки коренятся отнюдь не в фуге, но в устоявшихся литургических формах органных хоральных версетов и «интонаций» в stile antico Шейдта, Фрескобальди, Пахельбеля и многих других мастеров. Наследуя своим предшественникам в этих устойчивых литургических жанрах и бережно сохраняя исходную композиционную модель в целом, Бах значительно ее усложняет, углубляет и, таким образом, преобразует в нечто новое – фугетту. Здесь (как впрочем, и в фуге), насыщая композицию неожиданными жанровыми коннотациями, используя конструктивные приемы, хотя изначально ей не присущие, но и не вступающие в противоречие, – Бах утверждает эту форму, идя совершенно новым и иным, нежели его современники, путем.

2017, Paradigmata poznani

The characteristic properties of the non-imitative polyphony are compared with the imitative one in the aspect of musical logic. It is established that imitative polyphony in its main historical genre-compositional manifestations as a whole tends to reproduce the principles of dialogue (polylogue), with the linear narrative logic of prose inherent in it. In non-imitative polyphony, the logic of poetry with its methods has the leading role as well as the logic of song syntax.

2017, Visnyk of Lviv University. Series: Art Studies

The goal of the article is to draw attention to the urgent need in a re-actualization of a powerful scientific potential of S. Taneyev’s ideas and his deductive logic at the present stage. In particular, we are talking about research in... more