Шахти та рудники Донбасу (original) (raw)

Бредіхін І., Чистов Д. Бельгійська історія Костянтинівки в експозиції ЦДЮТ (2021)

Бредіхін І., Чистов Д. Бельгійська історія Костянтинівки в експозиції ЦДЮТ. Костянтинівка, 2021. 110 с. (?).

«Шановне панство, в 2015 році в костянтинівському Центрі дитячої та юнацької творчості був створений музей краєзнавчого напрямку. Значну роль в цьому відіграли дві людини: В.В. Циміданов — кандидат історичних наук, археолог та І.В. Бредіхін — місцевий краєзнавець, історик за фахом, автор цієї книги. Віталій Владиславович Циміданов розробив панораму Костянтинівки XVIII століття, очолив пошук матеріалів за темою «Часи козацької доби». Ігор Володимирович опікувався напрямком бельгійської доби в історії Костянтинівки. На сьогоднішній день ми маємо повну експозицію по цій темі. Також згадаємо ще одну чудову й фахову людину, це — Дмитро Сергійович Чистов, який надав до експозиції колекцію скла.

Завдяки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» СХІД можливостей, всі матеріали музею будуть представлені окремою локацією в міському фестивалі «З минулим у майбутнє». Книга «Бельгійська історія Костянтинівки» є важлива для костянтинівської громади як ще один крок до вивчення свого минулого, аби впевнено йти у майбутнє».

Завантажити PDF

Бондарь В.П., Донцов В.П. Константиновка: историко-краеведческий очерк. Часть 1-я: 1870-1941 (1995)

Бондарь В. П., Донцов В. П. Константиновка: историко-краеведческий очерк. Часть 1-я: 1870-1941. Константиновка, 1995. 86 с.

Видання є першою частиною історико-краєзнавчого нарису про місто Костянтинівка — великий індустріальний центр Донецької області. Автори видання — корінні константинівці — кандидат історичних наук Володимир Петрович Бондар та колишній директор міського історико-краєзнавчого музею, вчитель історії Борис Наумович Донцов — обидва почесні громадяни м. Костянтинівки.

Завантажити PDF

Константиновский завод стеклоизделий. Очерки (1974)

Белашов Б. И., Климов А. Н. Константиновский завод стеклоизделий. Очерки. Донецк: Донбас, 1974. 160 с. (История фабрик и заводов).

Історія Костянтинівського заводу скловиробів. Книга із відомої серії «Історія фабрик та заводів».

«75-летняя история коллектива Константиновского завода стеклоизделий богата революционными, боевыми и трудовыми традициями. В годы революции и гражданской войны заводчане были в первых рядах борцов за Советскую власть, они показали образцы мужества и непоколебимости.

В очерках рассказывается о людях завода, их сегодняшних делах. Книга хорошо иллюстрирована, рассчитана на широкий круг читателей».

Приднепровская железная дорога (1973)

Приднепровская железная дорога / В. М. Кулагин [и др.]. Днепропетровск: Промiнь, 1973. 280 с.: ил. (История фабрик и заводов).

«Приднепровекая железная дорога в нынешних своих границах обслуживает Днепропетровскую, Запорожскую, Крымскую, значительную часть Херсонской и некоторые районы Харьковской областей и относится к числу наиболее грузонапряженных дорог сети. Основную часть ее перевозок составляют сырье и готовая продукция металлургических предприятий Приднепровья, железная руда Кривбасса и Керченских месторождений, строительные материалы, продукция сельского хозяйства. За последние годы увеличиваются перевозки угля Западного Донбасса и железных руд Запорожского (Белозерского) месторождения. По стальным рельсам Приднепровской проходит огромный поток грузов, формирующихся в других экономических районах, особенно в Донецкой, Луганской, Харьковской, Ростовской и других областях Родины».

Завантажити PDF
Джерело: Alexander Volok (максимальна якість сканів).

Горловский машиностроительный завод имени С.М. Кирова. Очерки из истории (1971)

Горловский машиностроительный завод имени С.М. Кирова. Очерки из истории. / Авт.-сост. М.Л. Шапиро. Донецк: Донбасс, 1971. 110 с. (История фабрик и заводов).

«К числу крупнейших предприятий угольного машиностроения относится Горловский ордена Трудового Красного Знамени машиностроительный завод имени С. М. Кирова. История машзавода, от первых дней его существования до нынешних времен, тесно связана с историей Донецкого бассейна. Коллектив его сыграл выдающуюся роль в оснащении угольного Донбасса врубовками и горными комбайнами. Продукция горловчан высоко ценится не только в Советском Союзе, но и далеко за его пределами.

Обо всем этом рассказывается в настоящей книге».

Завантажити PDF

Зарево над заводом. История Макеевского металлургического завода имени С.М. Кирова (1965)

Зарево над заводом. История Макеевского металлургического завода им. С. М. Кирова. / сост. С.С. Нарбут. Донецк: Донбасс, 1965. 128 с. (История фабрик и заводов).

Історія Макіївського металургійного заводу імені С.М. Кірова. Книга із відомої серії «Історія фабрик та заводів». У тексті використано записи із щоденника академіка І.П. Бардіна, нарис письменника Бориса Галина, а також спогади заводських ветеранів, архівні документи.

Упорядник та літературний записник - С.С. Нарбут.

Завантажити PDF

Донецький содовий завод та с. Верхнє (Третя Рота) на поштових листівках кінця XIX – початку ХХ ст.

«У гирлі річки Верхньої Біленької, що тихо котила свої кристально-чисті води до Сіверського Дінця, наприкінці 80-х років XIX століття стояло кілька селянських хат села Верхнього, або, як його здавна називали, Третя Рота. Лише вузька стрічка одноколійного залізничного полотна, що тяглася поблизу Попасної до Лисичанська, вносила деяку різноманітність у звичайний сільський пейзаж. Незабаром, однак, усе довкола змінилося, закипіло, завирувало життя. На місці селянських садиб на березі Сіверського Дінця розгорнулося будівництво содового заводу. Річка подарувала йому своє ім'я – назвали завод «Донецьким» (Володимир Подов).

Карта подъездных путей Северо-Восточной части Донецкого бассейна (1906)

Карта під'їзних шляхів північно-східної частини Донецького басейну, 1906 р. Масштаб в 1 англійському дюймі 3 версти (1: 126000). Кольорами на карті виділені кам'яновугільні, пермські, крейдяні та третинні ґрунти. Карта містить позначки вугільних копалень, металургійних заводів, залізничних станцій, залізничних магістралей (існуючих та запроєктованих), повітряних шляхів і кінно-залізних доріг.

Завантажити (8,29 мб, 4 096 x 3 138 px)

Карта Северо-Донецкой железной дороги (1915)

Карта Північно-Донецької залізниці, 1915 р. Харків, літографія Е.Ф. Беверсдорфа. Масштаб в 1 англійском дюймі 60 верст (1: 252 000). Крім основної магістралі Північно-Донецької залізниці, на карті позначені лінії Гайворонської, Білянської та Успенської гілок, а також межі вугільного району Донецького басейну.

Завантажити (1,95 мб, 1 514 x 2 560 px)

Справочная книга по горному делу: пособие для горных инженеров, студентов, штейгеров и, вообще, лиц, причастных к горному делу (1913)

Гефер Г. Справочная книга по горному делу: пособие для горных инженеров, студентов, штейгеров и, вообще, лиц, причастных к горному делу / Г. Гефер; пер. с послед. нем. изд. под ред. [и с предисл.] горного инж. Г. И. Кваша. Санкт-Петербург: издание Э.К. Саблинского, 1913. 879 с., 5 л. черт.

«Настоящий справочник переведен с последнего немецкого издания. В переводе принимали участие ​следующие​ лица: горн. инж. М.Г. Герман, горн. инж. Л.И. ​Рогинский​, горн. инж. Б.Н. ​Ковачев​ и пишущий эти строки. Перечисленным сотрудникам считаю своим приятным долгом выразить здесь свою живейшую благодарность.

Считаю также своим долгом выразить сердечную благодарность следующим лицам: ​инжен​.-технологу Гр. Д. Гершбергу, любезно предоставившему в мое распоряжение ​статистические​ данные касательно кийстоновского бурения на приисках Ленского Золотопромышленного Товарищества, и горн. инж. Ив. Л. Шейнцвиту, любезно разрешившему мне воспользоваться для справочника составленной им, на основании анкетных данных, таблицей себестоимости угля в Донецком и ​Домбровском​ бассейнах».

Завантажити PDF