Ринок ювелірних прикрас в Україні (original) (raw)

Постійними успіхами можуть похизуватися не всі гравці вітчизняного ринку дорогоцінних прикрас — той, за даними Euromonitor International, у 2020-му зазнав істотних втрат. Найбільше постраждав елітний сегмент — він зменшився на 42%. У цілому ж ринок пішов у мінус на 20%.

Але у 2021-му, зазначають аналітики, обсяги продажу зростають. Непогано відновлюється вищий ціновий сегмент — плюс 11%, тоді як загальне зростання ринку опитані НВ ювелірні компанії оцінюють у 10-15%.

Сумарно українці придбають цього року ювелірної продукції на 31 млрд грн, або $ 1,2 млрд. Для прикладу, в сусідній Польщі споживачі витрачають на прикраси менше — близько $ 730 млн на рік.

Це збільшення — на 10- 15% — відчутно вище, ніж загальний показник української економіки, яка зараз претендує максимум на 4% річного зростання. Драйверами пожвавлення продажу ювелірних товарів є відкладений попит, з одного боку, і вдалий маркетинг, знижки, а також презентація нових колекцій — з другого».

Вершки з цього стрибка вгору зберуть найпопулярніші гравці, до яких Українська асоціація ритейлерів відносить Золотий вік, Pandora, Укрзолото, Золоту країну, Sova, Київський ювелірний завод, Zarina, TOUS, Столичну ювелірну фабрику та KSD Aurum.

Але свою частку загального зростання отримають і “менші брати” — стартапи, що знайшли свою нішу в соціальних мережах, зокрема в Instagram.

Загалом онлайн-продаж став потужним фактором динамічного розвитку індустрії — він, за словами Євгенії Чижевської, генеральної директорки фірми Амадео, ексклюзивного дистриб’ютора данської Pandora в Україні, стрімко зростає. Лише за останній квартал сукупна кількість пошукових запитів у категорії “ювелірні вироби” у країні збільшилася на 18%.

За спостереженнями консалтингової компанії Olshansky (Partners, у Google потенційні покупці найчастіше шукають каблучки (38,5%), на другому місці за популярністю — сережки, а далі — браслети, ланцюжки і хрестики.

VIP -рівень

Магазин Oberig розташувався в центрі Києва, між Банковою та Хрещатиком, серед галереї крамниць світових люксових брендів коштовних прикрас — Chopard, Graff, Boucheron, Cartier.

Щоб не програти конкуренцію іноземним гігантам, компанія Кондратюк намагається боротися за клієнтів ексклюзивним асортиментом. Її каблучки, підвіски та сережки виготовлені в тематиці давніх символів: коловорот, восьмикутна зірка, трилисник, імітація вишитого орнаменту коштовними камінцями. Третину виробів виготовляють за індивідуальним замовленням. 10.% клієнтів Oberig — іноземці.

Ціни високі: 304,5 тис. грн за каблучку із колекції Моя земля з білого золота 750-ї проби, всипану коштовним камінням — діамантами, рубінами, сапфірами. 80 тис. грн коштують сережки-пусети — популярний формат прикрас.

Виготовлення таких виробів може забрати до трьох місяців, розповідає Кондратюк, демонструючи підвіску із колекції Спадок предків у вигляді слов’янського символу жіночої енергії.

На таку продукцію клієнтів дедалі більшає. Лише попередній рік через коронакризу стримав продаж на рівні 2019-го. “У цьому році, сподіваюся, буде позитивна динаміка”, — каже Кондратюк.

Шлях стартапів

Погоду на ринку робить масо­вий сегмент, на якому найбільша частка — 21,6% — належить підприємству Золотий вік. Ціни на продукцію цієї компанії відносно невисокі, що й забезпечує її популярність. Класична обручка з білого або червоного золота обійдеться в 2,5-9 тис. грн, ціна золотих сережок починається від 3,5 тис. грн, натільні хрестики із червоного золота коштують від 2 тис. грн і більше.

Ця компанія присутня в багатьох популярних ТРЦ. Саме її в минулому рекламував президент Володимир Зеленський, будучи лідером Кварталу 95. Зараз це робить попспівачка Настя Каменських.

Але зростаючий ринок зацікавлює все більшу кількість агресивних новачків. До одного з них причетна людина, яка носить прізвище очільника держави, — перша леді Олена Зеленська. Саме вона у 2019-му прийшла на інавгурацію в сережках зовсім “зеленого” бренду — на той момент йому виповнилося три роки — Guzema Fine Jewelry.

У команді його засновниці Валерії Гуземи працює понад 50 людей, які створюють колекції сучасних прикрас у лаконічному дизайні. “Виробничий цикл стандартизовано згідно з міжнародними принципами ювелірної справи: ми офіційно купуємо сировину — банківське золото 999-ї проби, а виробляємо колекції у 585-й та 750-й пробах”, — пояснює власниця бренду.

Гузема торік подвоїла виробництво. Це вдалося завдяки пришвидшенню виробничих процесів за рахунок технологічної модернізації. Та й сама підприємниця здобула додаткову освіту, що допомогло з організацією опе­раційної роботи.

А от інший стартап — Kochut з Ужгорода — опанував японську техніку обробки металу, що дозволяє створювати вироби з імітацією фактури дерева.

Здебільшого Косінні, розповідає його співзасновник Юрій Кочут, робить прикраси на замовлення, а їх покупцями стають українці. Але компанія продає частину виробів у Чехії та Німеччині, а невдовзі її магазин відкриється в США.

“Є відомі американські, французькі, британські ювелірні бренди. А українського ювелірного бренду, який би був відомий у Європі, немає, — каже Кочут. — Це наша мета”.

Великі плани і мінімалізм

Але досягти чогось подібного українцям буде важко.

Якщо ще п’ять років тому ціна на золото у світі була на рівні близько $ 1,3 тис. за унцію, то нині це майже $1,8 тис., каже Тетяна Кондратюк.

Така ситуація не сприяє розвиткові галузі, пояснює Людмила Сова, гендиректорка ювелірного дому Эоуа.

Як і відрахування до пенсійного фонду — 10% вартості дорогоцінного металу, що міститься у сплаві, з якого виготовлено прикрасу. Сплачувати ці гроші виробники повинні ще на етапі апробування виробів, тобто задовго до того, як прикраси потрапляють у продаж. “Таким чином вимиваються оборотні кошти, котрі могли б бути використані на розвиток”, — каже Наталія Нетовкіна, засновниця ювелірного дому Zarina.

Виробники змушені зменшувати вагу виробів, оптимізувати витрати, продовжує Сова. “Ми у вересні були на виставці в Італії, — розповідає вона. — Немає такої розкоші, як колись. Тренд на мінімалістичні вироби, прості лінії”.

Але мінімалізм не впливає на обсяги продажів. У Sova вони щорику зростають на 10% у грошовому вимірі. І у 2021-му буде так само, вважає гендиректорка бренду.

У Zarina позитивну динаміку прослідковують уже три роки поспіль, розповідає Нетовкіна. Зараз вона очікує зростання одразу на чверть. І хоча подорожчання коштовного каміння — неогранених алмазів (+20%), діамантів (+5-7%) — тисне на рентабельність, топменеджерка спокійна. “Ювелірний ринок поступово відновлюється”, — резюмує вона.

На підґрунті цього відновлення вітчизняні ювеліри націлені розвиватись. Так, Боуа планує поступово збільшити кількість магазинів у країні з 35 до 50. “Якщо відкривається великий торговий центр, ми повинні бути там представлені, — там є наші колеги”, — пояснює Сова. Але поки що всі “колеги» очікують зимових свят — саме вони традиційно дають старт хвилі великого ювелірного попиту. (Новоє врємя)

Комментариев