Деркульський кінний завод (original) (raw)

Деркульський кінний завод

«ДЕРКУ́ЛЬСЬКИЙ КІ́ННИЙ ЗАВО́Д»Знаходиться побл. с. Данилівка Біловод. р-ну Луган. обл. Підпорядк. Асоц. конярства Міністерства аграр. політики України. Засн. 1767 указом Катерини ІІ. Є найдавнішим кінним заводом в Україні. Тривалий час постачав коней кавалерій. частинам рос. армії. До 1860 на заводі розводили понад 10 порід, схрещували коней сх. кореня з сх.-європ.; значну увагу приділяли покращенню порід коней селян-власників. Від 1860 вирощували важковозів арденської, першеронської, суффолкської та ін. порід, яких завозили з Бельгії та Німеччини. Від 1891 «Д. к. з.» спеціалізувався на розведенні чистокров. англ. породи, більшість племін. поголів’я коней якої втрачено під час воєн. дій 1918–20. У 1930-і рр. співроб. працювали над відновленням руської верхової орлов.-ростопчин. породи, розводили також коней орлов. рисистої породи. Нині завод спеціалізується на вирощуванні коней чистокров. англ. та укр. верхової порід. Здавна коні заводу успішно конкурували на скачках, зокрема Гаммурабі 1906 переміг на Всерос. дербі й 1908 став першим в історії рос. конярства учасником змагань у Великій Британії. За останні десятиліття ведення селекц. роботи з чистокров. породами отримано 48 переможців міжнар. та традиц. скачок. Серед всесвітньо відомих коней «Д. к. з.» – Задорний, Дерзкий, Гість, Декабрист. Нині на підприємстві 250 коней, найбільша їх кількість була наприкінці 18 ст. – понад 1 тис. голів. Комплекс споруд заводу – центр. тренер. стайня (кін. 18 – поч. 19 ст.), манеж (1897), адм. споруда (серед. 19 ст.) – пам’ятка архітектури нац. значення. Директор заводу – В. Боронников (від 2003).

Літ.: Федоров А. Б. Деркульскій государственный конскій заводъ. Страницы истории. Лг., 2006.

О. Б. Федоров

Рекомендована література

1. Федоров А. Б. Деркульскій государственный конскій заводъ. Страницы истории. Лг., 2006.