4 × 100 metres relay (original) (raw)

dbo:abstract

La cursa de relleus de 4×100 metres és una prova d'atletisme en pista, on participen equips de 4 corredors, que fan 100 metres cadascun. La sortida es fa com a la cursa de 400 metres, mitjançant els estreps de sortida o . Els corredors han de passar un testimoni, un tub cilíndric, quan fan el relleu, dins una àrea que s'estén deu metres a cada costat de la línia de sortida. Un error en el relleu suposa l'eliminació de l'equip. Per efectuar el canvi el més ràpid possible, l'atleta que espera el testimoni ho fa des del començament d'aquest marge, i comença a córrer quan el portador del testimoni s'aproxima. El canvi es fa amb dos corredors ja en cursa, a mà canviada i de manera cega per al receptor. Com que la distància oficial més curta de les carreres de relleus, no només és important la velocitat dels corredors, sinó una tècnica depurada en el canvi de testimoni. El canvi ha de retardar gens ni mica la progressió de la carrera, i un error durant el mateix pot ocasionar la pèrdua de la cursa, sigui per desqualificació, o per pèrdua de temps, si per exemple el testimoni cau a terra. El rècord del món masculí en aquesta disciplina el posseeix Jamaica amb un temps de 36,84 s aconseguit l'11 d'agost del 2012 per Usain Bolt, Nesta Carter, i Yohan Blake, durant els Jocs Olímpics de Londres 2012. El rècord femení el posseeix els Estats Units amb un temps de 40,82 segons aconseguit per Tianna Madison, Allyson Felix, Bianca Knight i també aconseguit durant els Jocs Olímpics de Londres. (ca)
100 متر تتابع سباق تشارك فيه فرق يتألف كل منها من أربعة عدائين، يحمل العداء الأول عصا طولها حوالي 30 سم، وبعد أن يجري لمسافة 100 متر، يسلم العصا لعضو الفريق التالي، يجب أن يتم هذا التسليم في منطقة طولها 20 م، وإذا لم يتبادل العداءان العصا ضمن هذه المنطقة فإنه يتم استبعاد فريقهم، يجري أعضاء الفريق الأربعة جميعهم مسافة متساوية. (ar)
Štafetový běh na 4 × 100 metrů je nejrychlejším štafetovým během v atletice. Účastní se ho kvarteto sprinterů, kteří při něm oběhnou se štafetovým kolíkem celý jeden atletický ovál (400 metrů). Pouze první člen štafety běží s pevným startem, ostatní již přebírají kolík v pohybu a svoji stovku tak běží „letmo“. Průměrná rychlost běhu je tedy mnohem vyšší než u jednotlivého sprintu s pevným startem nebo u samostatného běhu na 400 metrů. Předávací území štafety je dlouhé rovných 20 metrů. (cs)
Der 4-mal-100-Meter-Staffellauf (kurz 4 × 100-m-Staffel) ist ein olympischer Wettbewerb der Leichtathletik, bei dem vier Läufer (die Stafette) nacheinander jeweils 100 Meter, also zusammen eine ganze Stadionrunde zurücklegen. Der Wechsel zwischen den Läufern erfolgt durch Übergabe eines Staffelstabes. Bei den Männern erzielen die schnellsten Staffeln eine Zeit unter 37 Sekunden (Weltrekord: 36,84 s, Stand 11. August 2012; das entspricht 10,86 m/s oder 39,09 km/h). Bei den Frauen erzielen die schnellsten Staffeln eine Zeit von 42 Sekunden und weniger (Weltrekord: 40,82 s, Stand 10. August 2012; das entspricht 9,80 m/s oder 35,28 km/h). Die dabei erzielten Durchschnittsgeschwindigkeiten sind erheblich höher als im Einzelrennen über 100 Meter – bedingt durch den „fliegenden“ Wechsel: Der Läufer, der jeweils den Stab übernimmt, startet schon, bevor ihn der übergebende Läufer erreicht hat, und übernimmt den Stab im Laufen. Der erste Läufer startet im Tiefstart von Startblöcken, die Startlinien der einzelnen Bahnen sind zum Ausgleich der Kurvenlänge versetzt. Die Läufer dürfen die Bahnen nicht verlassen. Der Wechselraum zur Stabübergabe beginnt seit dem 1. November 2017 20 Meter vor und endet 10 Meter hinter dem Ende des jeweiligen 100-Meter-Abschnittes. Zuvor galt ein 20 Meter langer Wechselraum, der übernehmende Läufer durfte jedoch in einem zusätzlichen „Beschleunigungsraum“ Geschwindigkeit aufnehmen, der 10 Meter vor dem eigentlichen Wechselraum begann. Entscheidend für die Einhaltung des Wechselraumes ist die erste Berührung durch den übernehmenden Läufer. Der Staffelstab ist 28 bis 30 Zentimeter lang, hat einen Umfang von 12 bis 13 Zentimetern (etwa 4 Zentimeter Durchmesser) und wiegt mindestens 50 Gramm. Es ist ein Rohr aus Metall oder anderem geeigneten Material. Wenn ein Läufer den Stab verliert, darf nur er ihn wieder aufheben. Falls nötig, darf er dazu seine Bahn verlassen; er muss aber so auf die Bahn zurückkehren, dass er seine Laufstrecke auf diese Weise nicht verkürzt. Die Einzelheiten zum Ablauf von Staffelwettkämpfen sind in Regel 170 der technischen Vorschriften des Internationalen Leichtathletikverbandes IAAF festgelegt (siehe Weblinks). (de)
The 4 × 100 metres relay or sprint relay is an athletics track event run in lanes over one lap of the track with four runners completing 100 metres each. The first runners must begin in the same stagger as for the individual 400 m race. Each runner carries a relay baton. Before 2018, the baton had to be passed within a 20 m changeover box, preceded by a 10-metre acceleration zone. With a rule change effective November 1, 2017, that zone was modified to include the acceleration zone as part of the passing zone, making the entire zone 30 metres in length. The outgoing runner cannot touch the baton until it has entered the zone, and the incoming runner cannot touch it after it has left the zone. The zone is usually marked in yellow, frequently using lines, triangles or chevrons. While the rule book specifies the exact positioning of the marks, the colours and style are only "recommended". While most legacy tracks will still have the older markings, the rule change still uses existing marks. Not all governing body jurisdictions have adopted the rule change. The transfer of the baton in this race is typically blind. The outgoing runner reaches a straight arm backwards when entering the changeover box or when the incoming runner makes a verbal signal. The outgoing runner does not look back, and it is the responsibility of the incoming runner to thrust the baton into the outstretched hand and not let go until the outgoing runner takes hold of it without crossing the changeover box and stops after the baton is exchanged. Runners on the first and third legs typically run on the inside of the lane with the baton in their right hand, while runners on the second and fourth legs take the baton in their left. Polished handovers can compensate for lack of basic speed to some extent, and disqualification for dropping the baton or failing to transfer it within the box is common, even at the highest level. Relay times are typically 2–3 seconds faster than the sum of best times of individual runners. The United States men and women historically dominated this event through the 20th century, winning Olympic gold medals and the most IAAF world championships. Carl Lewis ran the anchor leg on U.S. relay teams that set six world records from 1983 to 1992, including the first team to break 38 seconds. The current men's world record stands at 36.84, set by the Jamaican team at the final of the 2012 London Olympic Games on 11 August 2012. As the only team to break 37 seconds to date, Jamaica has been the dominant team in the sport, winning two consecutive Olympic Gold Medals and four consecutive World Championships. The Jamaican team also set the previous record of 37.04 seconds at the 2011 World Championships. The fastest electronically timed anchor leg run is 8.65 seconds by Usain Bolt at the 2015 IAAF World Relays, while Bob Hayes was hand-timed as running 8.7 seconds on a cinder track in the 1964 Tokyo Games Final. The Tokyo Games also had electronic timing. High-speed modern video analysis shows his time to be a more realistic 8.95-9.0 seconds in the final, a much more consistent time relative to his Fully Automatic Timing 10.06s 100m world record and more in line with the usual +0.25s-0.3s hand time to FAT conversion. The women's world record stands at 40.82 seconds, set by the United States in 2012 at the London Olympics. The fastest anchor leg run by a woman was run by Christine Arron of France, timed unofficially at 9.67s. According to the IAAF rules, world records in relays can only be set if all team members have the same nationality. (en)
Η σκυταλοδρομία 4 × 100 μέτρων είναι αγώνισμα του στίβου, στο οποίο συμμετέχουν ομάδες των τεσσάρων δρομέων και ο κάθε δρομέας της ομάδας τρέχει απόσταση 100 μέτρων. Ανταλλάσουν τη σκυτάλη, ενός λείου, κοίλου, μονοκόμματου σωλήνα από ξύλο, μέταλλο ή άλλο άκαμπτο υλικό. Έχει μήκος μεταξύ 28 και 30 εκατοστών και περιφέρεια μεταξύ 12 και 13 εκατοστών. Η σκυτάλη ζυγίζει τουλάχιστον 50 γραμμάρια. (el)
Txandakako 4 × 100 metroko proba Joko Olinpikoetako atletismoko ekitaldietako bat da. Proba honetan lau lasterkari errelebatzen dira, eta horietako bakoitzak 100 metroko distantzia osatzen du. Lehena 400 metro probako irteera-lerrotik hasten da, eta gainerako lasterkariak 20 metroko tartean egonen dira pistako 100 metroko azpizati bakoitzean. Lekukoa tarte horren mugen barruan trukatu behar da. Aldaketa ahalik eta azkarren egiteko, lekukoaren zain dagoen atletak alde horretatik aurrera egiten du, eta lasterka hasten da lekukoaren eramailea hurbiltzen denean. Bi lasterkariak lasterketan daudela egiten da aldaketa, eskuz aldatuta eta hartzailearentzat itsu. Errelebo-lasterketen distantzia ofiziala laburrena denez, lasterkarien abiadura ez ezik, lekuko-aldaketan araztu den teknika ere garrantzitsua da. Aldaketak lasterketaren progresioa ahalik eta gutxien atzeratu behar du, eta, lasterketan akatsen bat eginez gero, lasterketa galdu egin daiteke, bai deskalifikazioagatik, bai denbora galtzeagatik, lekukoa lurrera erortzen bada, adibidez. Munduko errekorra, gizonezkoen proban, Jamaikak du, 2012ko abuztuaren 11n Londresko 2012ko Joko Olinpikoetan Usain Bolt, Nesta Carter, eta Yohan Blakek 36,84ko denborarekin. (eu)
La prueba de 4 × 100 metros relevos (léase 4 por 100 metros relevos) es uno de los eventos de atletismo en los Juegos Olímpicos. La prueba consiste en una carrera en la que se relevan cuatro corredores, en los que cada uno de ellos completa una distancia de 100 metros. El primero de ellos comienza la carrera desde la línea de salida de la prueba de 400 metros lisos, y el resto de corredores se sitúa en un margen de 20 metros en cada subdivisión de 100 metros de la pista. El testigo debe ser intercambiado dentro de los límites de ese margen. Para efectuar el cambio lo más rápidamente posible, el atleta que espera el testigo lo hace desde el comienzo de dicho margen, y comienza a correr cuando el portador del testigo se aproxima. El cambio se efectúa con ambos corredores ya en carrera, a mano cambiada y de manera ciega para el receptor. Al ser la distancia oficial más corta de las carreras de relevos, no solo es importante la velocidad de los corredores, sino una técnica depurada en el cambio de testigo. El cambio debe retrasar lo más mínimo la progresión de la carrera, y un error durante el mismo puede ocasionar la pérdida de la carrera, ya sea por descalificación, o por pérdida de tiempo, si por ejemplo el testigo cae al suelo. El récord del mundo en esta disciplina lo ostenta Jamaica con un tiempo de 36.84 logrado el 11 de agosto de 2012 por Usain Bolt, Nesta Carter, Michael Frater y Yohan Blake, durante los Juegos Olímpicos de Londres 2012. (es)
Le relais 4 × 100 mètres est une épreuve d'athlétisme, courue lors de différentes compétitions internationales ou nationales et qui figure au programme des Jeux olympiques. (fr)
400미터 이어달리기(4 × 100 metres relay)는 4 명의 주자가 각자 100 m씩을 이어 달려 총 400 m를 달리는 단거리 릴레이 육상 종목이다. (ko)
400メートルリレー走（よんひゃくメートルリレーそう、英語: 4x100 metres relay）は、陸上競技のリレー走の一種である。第一走者から第四走者までの4人で100mずつバトンを渡しつないで走り、そのタイムを競う。 4人で合計400メートルを継走することから、日本では4継・四継（よんけい）とも呼ばれ、他に4×100m、400mRなどの略表記がある。 (ja)
La staffetta 4×100 metri è una specialità sia maschile che femminile dell'atletica leggera, nella quale gli atleti competono in squadre di quattro elementi (detti frazionisti), che si succedono sulla medesima corsia per completare i 400 metri della pista, percorrendo ciascuno circa 100 metri. Le corsie 4 e 5 vengono sempre utilizzate, anche in una gara con due squadre. Per compensare i differenti raggi di curvatura delle diverse corsie, gli atleti si dispongono alla partenza in posizioni a scalare, come avviene nei 400 metri piani. Come in tutte le staffette dell'atletica leggera, gli atleti di ogni squadra devono darsi il cambio passandosi un testimone secondo determinate regole. In particolare, il passaggio del testimone deve avvenire all'interno di una porzione di pista delimitata, detta "zona di cambio". Le zone di cambio sono tre, poste in prossimità delle tangenti B, C e D. (it)
Bij de 4 × 100 m estafette brengt een team van vier atleten, die opeenvolgend elk 100 meter lopen, zo snel mogelijk een stok van start tot finish. Niet de atleet, maar de stok wordt geklokt. De stok van minstens 50 g heeft een diameter van 3,8–4 cm, een lengte van 28-30 centimeter en is vervaardigd uit één stuk hout of metaal. De estafette voor mannen stond tijdens de Olympische Spelen van 1912 in Stockholm voor het eerst op het programma; de eerste Olympische 4 × 100 m estafette voor vrouwen werd in 1928 in Amsterdam gelopen. (nl)
Sztafeta 4 × 100 metrów – konkurencja lekkoatletyczna, jeden z dwóch rodzajów biegów sztafetowych rozgrywanych na międzynarodowych zawodach lekkoatletycznych (drugi to sztafeta 4 × 400 metrów). (pl)
4 x 100 metros estafetas (português europeu) ou revezamento 4 x 100 metros rasos (português brasileiro) é uma modalidade olímpica de atletismo, disputada por equipes de velocistas. A prova é constituída por quatro percursos iguais de 100 metros, percorridos por quatro atletas alternadamente e em sequência, na mesma raia, completando uma volta inteira na pista padrão de 400 metros, carregando um bastão que deve ser passado entre eles dentro de uma zona determinada. (pt)
4 × 100 meter löpning är en friidrottsgren som springs vid de Olympiska sommarspelen, vid världsmästerskap samt vid andra friidrottsmästerskap (såsom EM, Samväldesspelen eller Finnkampen). Till skillnad från den långa stafetten sker hela tävlingen på separata banor. Växling sker vid tre tillfällen genom att en lagmedlem överlämnar en stafettpinne till den lagmedlem som skall ta vid. Växlingen måste ske inom ett speciellt avgränsad 20-metersområde. Överlämnas stafettpinnen utom detta område är växlingen ogiltig och renderar i diskvalificering av hela laget. Detta, tillsammans med att stafettpinnen tappas i samband med försök till växling, är vanligt förekommande i mästerskapskval och finaler. På herrsidan har Förenta staterna länge varit det dominerande landet genom flertalet vinster i OS- och VM-finaler. Av 22 OS-finaler har amerikanerna vunnit inte mindre än 15 (varav åtta i följd). Övriga OS-titlar har vunnits av Sovjetunionen (två stycken), Storbritannien (två), Kanada (en), Tyskland (en) och Jamaica (en). De två senaste olympiska finalerna har vunnits av Storbritannien (efter en rafflande uppgörelse med Förenta staterna i OS-finalen 2004) och Jamaica (efter en utklassningsseger 2008 då både Förenta staterna och Storbritannien växlat bort sig i försöken). I VM-sammanhang har Förenta staterna vunnit sju guld (laget var först i mål även 2001 men fråntogs 2005 titeln efter att Tim Montgomery befunnits dopad), Kanada två samt Frankrike (2005), Jamaica (2009) och Sydafrika (2001) ett guld vardera. I EM-sammanhang är Frankrike framgångsrikast med sex mästerskapstriumfer, följt av Tyskland (fyra), Sovjetunionen och Storbritannien (tre vardera) samt Polen, Sverige, Tjeckoslovakien och Ungern (ett vardera). Världsrekordet har mellan 1968 och 2004 innehafts av Förenta staterna, med undantag av 1990-1991 då Frankrike "lånade" rekordet. Jamaica utklassade tidigare världsrekordtider genom att springa på 37, 10 vid OS-finalen 2008. Jamaicas nu gällande världsrekord lyder på 36, 84, en tid som noterades av segrarlaget vid OS 2012 bestående av Nesta Carter, Michael Frater, Usain Bolt och Yohan Blake). Förenta staterna sprang under OS 2012 på tiden 37, 04, en tid som före tävlingen skulle ha varit tangerat världsrekord. På damsidan dominerade länge Östtyskland men på senare år har Förenta staterna varit det främsta laget. I OS-sammanhang har amerikanskorna vunnit nio guld, Tyskland/Östtyskland tre, medan Kanada, Nederländerna, Australien, Polen, Bahamas och Jamaica alla vunnit en gång vardera; senaste guldet vanns av Jamaica. I VM har Förenta staterna vunnit fem guld, Östtyskland/Tyskland två samt Jamaica, Ryssland, Bahamas och Frankrike ett vardera. I EM-sammanhang har Tyskland (inklusive Väst- och Östtyskland) vunnit åtta guld, Sovjetunionen/Ryssland fyra, Frankrike och Polen två samt Nederländerna, Storbritannien och Ukraina (2010) ett vardera. Världsrekordet noterades av Östtyskland i Canberra den 6 oktober 1985 då Silke Gladisch, Sabine Günther, Ingrid Auerswald och Marlies Göhr sprang i mål på tiden 41,37. (sv)
Естафетний біг 4 × 100 метрів або естафета у спринті — це бігове змагання в легкій атлетиці на одне коло стадіону (400 метрів) з чотирма бігунами, коли кожен біжить 100 метрів. Перші бігуни повинні стартувати з тієї ж позиції, що і для індивідуальних перегонів на 400 метрів. Естафетну паличку несе кожен бігун. До 2018 року естафету потрібно було передати протягом 20-метрової зони, перед якою була 10-метрова зона прискорення. Зі зміною правила, введеною в дію з 1 листопада 2017 року, ця зона була змінена, щоб включити зону прискорення до складу зони передачі естафети, зробивши всю зону довжиною 30 метрів. Бігун, що приймає естафету, не може торкатися естафетної палички, поки вона не ввійде в цю зону, а бігун, що передає естафету, не може торкатися естафетної палички після того, як вона покине зону. Зона зазвичай позначається жовтим кольором, часто використовуючи лінії, трикутники або шеврони. Хоча правила визначають точне розташування знаків, кольори та стиль лише "рекомендуються". Тому що більшість застарілих доріжок все ще мають старі позначення, зміна правила дозволяє ще використовувати наявні позначки. Не всі спортивні федерації прийняли зміну правила. Передача естафети в цих перегонах, як правило, сліпа. Бігун, що приймає, простягає пряму руку назад, коли він потрапляє у зону передачі або коли бігун, що передає, подає словесний сигнал. Бігун, що приймає естафету, не озирається назад, і бігун, що передає естафету, несе відповідальність вложити естафетну паличку в простягнуту руку і не відпускати, поки наступний бігун не візьметься за неї, не перетнувши зону передачі, і зупинитися після обміну естафети. Бігуни першої й третьої черги, як правило, бігають по внутрішній стороні доріжки з естафетною паличкою в правій руці, тоді як бігуни другої та четвертої черги беруть паличку в ліву. Відшліфовані передачі можуть певною мірою компенсувати відсутність базової швидкості, а дискваліфікація за падіння палички або її передачу поза зоною є звичайним явищем, навіть на найвищому рівні. Час естафети, як правило, на 2-3 секунди швидший, ніж сума найкращого часу окремих бігунів. Чоловічі та жіночі команди Сполучених Штатів історично домінували в цих змаганнях протягом 20 століття, вигравши найбільшу кількість олімпійських золотих медалей та більшість світових чемпіонатів IAAF. Карл Льюїс бігав останню чергу в естафетних командах США, які встановили шість світових рекордів з 1983 по 1992 рік, включаючи першу команду, яка подолала 38 секундну позначку. Нинішній світовий рекорд серед чоловіків становить 36,84, встановлений збірною Ямайки у фіналі Олімпійських ігор 2012 року в Лондоні 11 серпня 2012 року. Ямайка домінувала у цьому виді спорту, вигравши дві поспіль золоті олімпійські медалі, а також чотири чемпіонати світу поспіль. Вони єдині хто подолали 37 секундну позначку, Попередній рекорд становив 37,04 секунди, встановлений збірною Ямайки на чемпіонаті світу 2011 року. Найшвидший вимірений електронним секундоміром останньої черги здійснений Усейном Болтом на світових естафетах IAAF 2015 року - 8,65 секунди, тоді як Боб Гейс був пробіг за 8,7 секунди за ручним секундоміром у фіналі Токійських ігор 1964 року. Ігри в Токіо також мали електронний хронометраж; після огляду відео, Гейс пробіг 8,6 секунди у фіналі та дивовижні 8,5 секунди у півфіналі. Світовий рекорд серед жінок становить 40,82 секунди, встановлений США у 2012 році на Олімпійських іграх у Лондоні. Найшвидший забіг останньої черги, серед жінок, - 9,70 від Кармеліти Джетер. Згідно з правилами Світової легкої атлетики (IAAF), світові рекорди в естафеті можуть бути зафіксовані лише за умови, що всі члени команди мають однакову національність. (uk)
Эстафета 4×100 метров — командная дисциплина в легкоатлетической программе. Команда из 4 спортсменов должна, передавая эстафетную палочку, пробежать 400 метров и опередить на финише соперников. Проводится только в летнем сезоне на 400-метровой дорожке стадионов. (ru)
4×100米接力赛跑，簡寫4×100mR，是由4位選手各跑100米的接力賽跑，為夏季奧林匹克運動會的田徑正式競賽項目。 (zh)

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdfs:comment

100 متر تتابع سباق تشارك فيه فرق يتألف كل منها من أربعة عدائين، يحمل العداء الأول عصا طولها حوالي 30 سم، وبعد أن يجري لمسافة 100 متر، يسلم العصا لعضو الفريق التالي، يجب أن يتم هذا التسليم في منطقة طولها 20 م، وإذا لم يتبادل العداءان العصا ضمن هذه المنطقة فإنه يتم استبعاد فريقهم، يجري أعضاء الفريق الأربعة جميعهم مسافة متساوية. (ar)
Štafetový běh na 4 × 100 metrů je nejrychlejším štafetovým během v atletice. Účastní se ho kvarteto sprinterů, kteří při něm oběhnou se štafetovým kolíkem celý jeden atletický ovál (400 metrů). Pouze první člen štafety běží s pevným startem, ostatní již přebírají kolík v pohybu a svoji stovku tak běží „letmo“. Průměrná rychlost běhu je tedy mnohem vyšší než u jednotlivého sprintu s pevným startem nebo u samostatného běhu na 400 metrů. Předávací území štafety je dlouhé rovných 20 metrů. (cs)
Η σκυταλοδρομία 4 × 100 μέτρων είναι αγώνισμα του στίβου, στο οποίο συμμετέχουν ομάδες των τεσσάρων δρομέων και ο κάθε δρομέας της ομάδας τρέχει απόσταση 100 μέτρων. Ανταλλάσουν τη σκυτάλη, ενός λείου, κοίλου, μονοκόμματου σωλήνα από ξύλο, μέταλλο ή άλλο άκαμπτο υλικό. Έχει μήκος μεταξύ 28 και 30 εκατοστών και περιφέρεια μεταξύ 12 και 13 εκατοστών. Η σκυτάλη ζυγίζει τουλάχιστον 50 γραμμάρια. (el)
Le relais 4 × 100 mètres est une épreuve d'athlétisme, courue lors de différentes compétitions internationales ou nationales et qui figure au programme des Jeux olympiques. (fr)
400미터 이어달리기(4 × 100 metres relay)는 4 명의 주자가 각자 100 m씩을 이어 달려 총 400 m를 달리는 단거리 릴레이 육상 종목이다. (ko)
400メートルリレー走（よんひゃくメートルリレーそう、英語: 4x100 metres relay）は、陸上競技のリレー走の一種である。第一走者から第四走者までの4人で100mずつバトンを渡しつないで走り、そのタイムを競う。 4人で合計400メートルを継走することから、日本では4継・四継（よんけい）とも呼ばれ、他に4×100m、400mRなどの略表記がある。 (ja)
Bij de 4 × 100 m estafette brengt een team van vier atleten, die opeenvolgend elk 100 meter lopen, zo snel mogelijk een stok van start tot finish. Niet de atleet, maar de stok wordt geklokt. De stok van minstens 50 g heeft een diameter van 3,8–4 cm, een lengte van 28-30 centimeter en is vervaardigd uit één stuk hout of metaal. De estafette voor mannen stond tijdens de Olympische Spelen van 1912 in Stockholm voor het eerst op het programma; de eerste Olympische 4 × 100 m estafette voor vrouwen werd in 1928 in Amsterdam gelopen. (nl)
Sztafeta 4 × 100 metrów – konkurencja lekkoatletyczna, jeden z dwóch rodzajów biegów sztafetowych rozgrywanych na międzynarodowych zawodach lekkoatletycznych (drugi to sztafeta 4 × 400 metrów). (pl)
4 x 100 metros estafetas (português europeu) ou revezamento 4 x 100 metros rasos (português brasileiro) é uma modalidade olímpica de atletismo, disputada por equipes de velocistas. A prova é constituída por quatro percursos iguais de 100 metros, percorridos por quatro atletas alternadamente e em sequência, na mesma raia, completando uma volta inteira na pista padrão de 400 metros, carregando um bastão que deve ser passado entre eles dentro de uma zona determinada. (pt)
Эстафета 4×100 метров — командная дисциплина в легкоатлетической программе. Команда из 4 спортсменов должна, передавая эстафетную палочку, пробежать 400 метров и опередить на финише соперников. Проводится только в летнем сезоне на 400-метровой дорожке стадионов. (ru)
4×100米接力赛跑，簡寫4×100mR，是由4位選手各跑100米的接力賽跑，為夏季奧林匹克運動會的田徑正式競賽項目。 (zh)
La cursa de relleus de 4×100 metres és una prova d'atletisme en pista, on participen equips de 4 corredors, que fan 100 metres cadascun. La sortida es fa com a la cursa de 400 metres, mitjançant els estreps de sortida o . Els corredors han de passar un testimoni, un tub cilíndric, quan fan el relleu, dins una àrea que s'estén deu metres a cada costat de la línia de sortida. Un error en el relleu suposa l'eliminació de l'equip. Per efectuar el canvi el més ràpid possible, l'atleta que espera el testimoni ho fa des del començament d'aquest marge, i comença a córrer quan el portador del testimoni s'aproxima. El canvi es fa amb dos corredors ja en cursa, a mà canviada i de manera cega per al receptor. (ca)
The 4 × 100 metres relay or sprint relay is an athletics track event run in lanes over one lap of the track with four runners completing 100 metres each. The first runners must begin in the same stagger as for the individual 400 m race. Each runner carries a relay baton. Before 2018, the baton had to be passed within a 20 m changeover box, preceded by a 10-metre acceleration zone. With a rule change effective November 1, 2017, that zone was modified to include the acceleration zone as part of the passing zone, making the entire zone 30 metres in length. The outgoing runner cannot touch the baton until it has entered the zone, and the incoming runner cannot touch it after it has left the zone. The zone is usually marked in yellow, frequently using lines, triangles or chevrons. While the rul (en)
Der 4-mal-100-Meter-Staffellauf (kurz 4 × 100-m-Staffel) ist ein olympischer Wettbewerb der Leichtathletik, bei dem vier Läufer (die Stafette) nacheinander jeweils 100 Meter, also zusammen eine ganze Stadionrunde zurücklegen. Der Wechsel zwischen den Läufern erfolgt durch Übergabe eines Staffelstabes. Bei den Männern erzielen die schnellsten Staffeln eine Zeit unter 37 Sekunden (Weltrekord: 36,84 s, Stand 11. August 2012; das entspricht 10,86 m/s oder 39,09 km/h). (de)
Txandakako 4 × 100 metroko proba Joko Olinpikoetako atletismoko ekitaldietako bat da. Proba honetan lau lasterkari errelebatzen dira, eta horietako bakoitzak 100 metroko distantzia osatzen du. Lehena 400 metro probako irteera-lerrotik hasten da, eta gainerako lasterkariak 20 metroko tartean egonen dira pistako 100 metroko azpizati bakoitzean. Lekukoa tarte horren mugen barruan trukatu behar da. Aldaketa ahalik eta azkarren egiteko, lekukoaren zain dagoen atletak alde horretatik aurrera egiten du, eta lasterka hasten da lekukoaren eramailea hurbiltzen denean. Bi lasterkariak lasterketan daudela egiten da aldaketa, eskuz aldatuta eta hartzailearentzat itsu. (eu)
La prueba de 4 × 100 metros relevos (léase 4 por 100 metros relevos) es uno de los eventos de atletismo en los Juegos Olímpicos. La prueba consiste en una carrera en la que se relevan cuatro corredores, en los que cada uno de ellos completa una distancia de 100 metros. El primero de ellos comienza la carrera desde la línea de salida de la prueba de 400 metros lisos, y el resto de corredores se sitúa en un margen de 20 metros en cada subdivisión de 100 metros de la pista. El testigo debe ser intercambiado dentro de los límites de ese margen. Para efectuar el cambio lo más rápidamente posible, el atleta que espera el testigo lo hace desde el comienzo de dicho margen, y comienza a correr cuando el portador del testigo se aproxima. El cambio se efectúa con ambos corredores ya en carrera, a man (es)
La staffetta 4×100 metri è una specialità sia maschile che femminile dell'atletica leggera, nella quale gli atleti competono in squadre di quattro elementi (detti frazionisti), che si succedono sulla medesima corsia per completare i 400 metri della pista, percorrendo ciascuno circa 100 metri. Le corsie 4 e 5 vengono sempre utilizzate, anche in una gara con due squadre. Per compensare i differenti raggi di curvatura delle diverse corsie, gli atleti si dispongono alla partenza in posizioni a scalare, come avviene nei 400 metri piani. (it)
4 × 100 meter löpning är en friidrottsgren som springs vid de Olympiska sommarspelen, vid världsmästerskap samt vid andra friidrottsmästerskap (såsom EM, Samväldesspelen eller Finnkampen). Till skillnad från den långa stafetten sker hela tävlingen på separata banor. Växling sker vid tre tillfällen genom att en lagmedlem överlämnar en stafettpinne till den lagmedlem som skall ta vid. Växlingen måste ske inom ett speciellt avgränsad 20-metersområde. Överlämnas stafettpinnen utom detta område är växlingen ogiltig och renderar i diskvalificering av hela laget. Detta, tillsammans med att stafettpinnen tappas i samband med försök till växling, är vanligt förekommande i mästerskapskval och finaler. (sv)
Естафетний біг 4 × 100 метрів або естафета у спринті — це бігове змагання в легкій атлетиці на одне коло стадіону (400 метрів) з чотирма бігунами, коли кожен біжить 100 метрів. Перші бігуни повинні стартувати з тієї ж позиції, що і для індивідуальних перегонів на 400 метрів. Естафетну паличку несе кожен бігун. До 2018 року естафету потрібно було передати протягом 20-метрової зони, перед якою була 10-метрова зона прискорення. Зі зміною правила, введеною в дію з 1 листопада 2017 року, ця зона була змінена, щоб включити зону прискорення до складу зони передачі естафети, зробивши всю зону довжиною 30 метрів. Бігун, що приймає естафету, не може торкатися естафетної палички, поки вона не ввійде в цю зону, а бігун, що передає естафету, не може торкатися естафетної палички після того, як вона поки (uk)

is dbo:wikiPageRedirects of