Abu Bakr (original) (raw)

dbo:abstract

Abu-Bakr as-Siddiq (àrab: ابو بكر الصديق, Abū Bakr aṣ-Ṣiddīq) (la Meca, vers 573 - Medina, el 23 d'agost de 634) va ser un dels primers conversos a l'islam i un dels principals seguidors del profeta Mahoma. Durant la vida del Profeta va actuar com el seu amic i confident, esdevenint el seu sogre, i a la mort d'aquest es convertí en el primer califa musulmà establint el califat Raixidun, essent considerat pels sunnites el primer dels quatre «califes ortodoxos», anomenats els «ben guiats» o «raixidun». El seu califat, que durà dos anys i tres mesos (632-634), significà la consolidació i expansió de l'islam cap a Síria i l'Iraq. La seva vida personal consistí en la renúncia a tota riquesa i pompa. Es troba enterrat al costat de Mahoma i d'Úmar ibn al-Khattab a la Mesquita del Profeta de Medina. (ca)
أبو بَكر الصّدِّيق عبد الله بن أبي قُحافة التَّيمي القُرَشيّ (50 ق هـ - 13هـ / 573م - 634م) هو أولُ الخُلفاء الراشدين، وأحد العشرة المُبشرين بالجنَّة، وهو وزيرُ الرسول مُحمد وصاحبهُ، ورفيقهُ عند هجرته إلى المدينة المنورة. يَعدُّه أهل السنة والجماعة خيرَ الناس بعد الأنبياء والرسل، وأكثرَ الصَّحابة إيمانًا وزهدًا، وأحبَّ الناس إلى النبي مُحمد بعد زوجته عائشة. عادة ما يُلحَق اسمُ أبي بكرٍ بلقب الصّدِّيق، وهو لقبٌ لقَّبه إياه النبي مُحمد لكثرةِ تصديقه إياه. ولد أبو بكر الصدِّيق في مكة سنة 573م بعد عام الفيل بسنتين وستة أشهر، وكان من أغنياء قُريش في الجاهليَّة، فلما دعاه النبي مُحمد إلى الإسلام أسلمَ دون تردد، فكان أول من أسلم مِن الرجال الأحرار. ثم هاجر أبو بكر مُرافقًا للنبي مُحمد من مكة إلى المدينة، وشَهِد غزوة بدر والمشاهد كلها مع النبي مُحمد، ولما مرض النبي مرضه الذي مات فيه أمر أبا بكر أن يَؤمَّ الناس في الصلاة. توفي النبي مُحمد يوم الإثنين 12 ربيع الأول سنة 11هـ، وبويع أبو بكر بالخِلافة في اليوم نفسه، فبدأ بإدارة شؤون الدولة الإسلامية من تعيين الولاة والقضاء وتسيير الجيوش، وارتدت كثير من القبائل العربية عن الإسلام، فأخذ يقاتلها ويُرسل الجيوش لمحاربتها حتى أخضع الجزيرة العربية بأكملها تحت الحُكم الإسلامي، ولما انتهت حروب الرِّدة، بدأ أبو بكر بتوجيه الجيوش الإسلامية لفتح العراق وبلاد الشَّام، ففتح مُعظم العراق وجزءًا كبيرًا من أرض الشَّام. توفي أبو بكر يوم الإثنين 22 جمادى الآخرة سنة 13هـ، وكان عمره ثلاثاً وستين سنة، فخلفه من بعده عمر بن الخطَّاب. (ar)
Abú Bakr (asi 573 Mekka – 23. srpen 634 Medína) byl zámožný kupec z kmene Kurajšovců. Po smrti proroka Mohameda se stal prvním voleným chalífou, hlavou islámu. Islámské říši – chalífátu vládl od 9. června 632 až do své smrti. (cs)
Ο Αμπντουλάχ ιμπν Αμπί Κουχάφα (Οκτώβριος 573 - 23 Αυγούστου 634), γνωστός ως Αμπού Μπακρ, ήταν Άραβας χαλίφης, σύντροφος (σαχάμπι) και πεθερός του προφήτη του Ισλάμ, Μωάμεθ. Στα βυζαντινά κείμενα απαντάται ως Αβουβάχαρος και Αποκάπρης. Μετά τον θάνατο του Προφήτη, κυβέρνησε το Πατριαρχικό Χαλιφάτο ως ο πρώτος μουσουλμάνος χαλίφης, από το 632 έως το 634 μ.Χ. Ως χαλίφης, διαχειρίστηκε επιτυχώς τις πολιτικές και διοικητικές εξουσίες που είχε προηγουμένως ασκήσει ο Μωάμεθ. Ο Αμπού Μπακρ ονομάστηκε Ας-Σιντίκ (Εκείνος που επιβεβαιώνει την αληθινή προφητική ιδιότητα του Μωάμεθ). Ως νέος, ήταν έμπορος υφασμάτων και ταξίδεψε πολύ στην Αραβία και τις γειτονικές χώρες στη Μέση Ανατολή, κερδίζοντας πλούτη και εμπειρία, φτάνοντας να αναγνωριστεί ως ηγέτης της φατρίας του. Στην επιστροφή του από ένα επιχειρηματικό ταξίδι στην Υεμένη, πληροφορήθηκε ότι κατά την απουσία του ο Μωάμεθ είχε διακηρύξει ανοιχτά την προφητική αποστολή του. Αμέσως, ο Αμπού Μπακρ προσηλυτίστηκε στο Ισλάμ και ήταν ο πρώτος ενήλικας αρσενικός που έγινε μουσουλμάνος. Επιτέλεσε σημαντικό ρόλο στον προσηλυτισμό πολλών ανθρώπων στην ισλαμική πίστη ενώ στις αρχές του 623 η κόρη του Αΐσά παντρεύτηκε τον Μωάμεθ, ισχυροποιώντας έτσι τους δεσμούς μεταξύ των δύο αντρών. Ο Αμπού Μπακρ υπήρξε έμπιστος σύμβουλος και στενός φίλος του Μωάμεθ. Κατά τη διάρκεια της ζωής του Μωάμεθ, έλαβε μέρος σε αρκετές πολεμικές συγκρούσεις, όπως στη μάχη στις πλαγιές του όρους μάχη της Ουχούντ, στη μάχη της Τάφρου, στη μάχη της Χαϋμπάρ, την κατάκτηση της Μέκκας, τη μάχη της Χουναΰν, την πολιορκία της Ταΐφ και τη μάχη του Ταμπούκ, όπου αναφέρεται ότι έδωσε όλο τον πλούτο του για την προετοιμασία της αποστολής. Η περίοδος χαλιφείας του Αμπού Μπακρ διήρκεσε για περίπου δύο χρόνια (27 μήνες), τελειώνοντας με τον θάνατό του από ασθένεια. Αν και η περίοδος της χαλιφείας του δεν ήταν μακρά, περιελάμβανε επιτυχείς εισβολές στις δύο πιο ισχυρές αυτοκρατορίες του καιρού εκείνου (Βυζαντινή Αυτοκρατορία και Αυτοκρατορία των Σασσανιδών), θέτοντας σε κίνηση και ακαταπόνητη αγωνιστικότητα έναν ολόκληρο κόσμο, κίνηση που θα οδηγούσε ύστερα από λίγες δεκαετίες στη δημιουργία μιας από τις μεγαλύτερες αυτοκρατορίες στην ιστορία. (el)
Abu Bakr Abdallah ibn Uthman Abi Quhafa (Arabic: أَبُو بَكْرٍ عَبْدُ ٱللهِ بْنِ عُثْمَانَ أَبِي قُحَافَةَ, romanized: Abū Bakr ʿAbd Allāh ibn ʿUthmān Abī Quḥāfa; c. 573 – 23 August 634) was the senior companion and was, through his daughter Aisha, a father-in-law of the Islamic prophet Muhammad, as well as the first caliph of Islam. He is known with the honorific title al-Siddiq by Sunni Muslims. Abu Bakr became one of the first converts to Islam and extensively contributed his wealth in support of Muhammad's work. He was among Muhammad's closest companions, accompanying him on his migration to Medina and being present at a number of his military conflicts, such as the battles of Badr and Uhud. Following Muhammad's death in 632, Abu Bakr succeeded the leadership of the Muslim community as the first Rashidun Caliph. During his reign, he overcame a number of uprisings, collectively known as the Ridda Wars, as a result of which he was able to consolidate and expand the rule of the Muslim state over the entire Arabian Peninsula. He also commanded the initial incursions into the neighbouring Sassanian and Byzantine empires, which in the years following his death, would eventually result in the Muslim conquests of Persia and the Levant. Abu Bakr died of illness after a reign of 2 years, 2 months and 14 days, the only Rashidun caliph to die of natural causes. (en)
Abū Bakr ʿAbdallāh ibn Abī Quhāfa as-Siddīq (arabisch أبو بكر عبد الله بن أبي قحافة الصديق, DMG Abū Bakr ʿAbd Allāh b. Abī Quḥāfa aṣ-Ṣiddīq; geb. um 573 in Mekka; gest. 23. August 634 in Medina) war einer der ersten Anhänger des Propheten Mohammed und als Vater von Aischa bint Abi Bakr sein Schwiegervater. Nach Mohammeds Tod im Juni 632 herrschte er als sein „Nachfolger“ bzw. „Stellvertreter“ (Kalif) bis 634 über die Gemeinschaft der Muslime. Die Muslime entzweiten sich über die Frage, wer berechtigt war, die Nachfolge Mohammeds nach dessen Tode anzutreten: Für die Schiiten ist ʿAlī ibn Abī Tālib, Vetter und Schwiegersohn des Propheten, der rechtmäßige Nachfolger Mohammeds, die Sunniten dagegen meinen, dass Abū Bakr, der die Nachfolge antrat, auch größeren Anspruch darauf hatte. (de)
Abu Bakr, arabe أبو بكر,(proksimume 573 Mekao - la 23-an de aŭgusto 634 Medino) estis riĉa aĉetisto el tribo de Kurajŝoj. Post morto de profeto Mohamedo li fariĝis la unua elektita kalifo, la kapo de islamo kaj unu el la plej famaj gravuloj de la Apero de Islamo. La islaman imperion - la kaliflandon - li regis ekde la 9-a de junio 632 ĝis sia morto. Abu Bakr estis la patro de Aiŝa, tria edzino de profeto Mohamedo. (eo)
Abū Bakr ‘Abd Allāh ibn Abī Quhāfa ‘Uthmān ibn Ka‘b al-Qurayshī, llamado Abū Bakr al-Siddīq (en árabe: أبو بكر الصديق), o simplemente Abū Bakr (La Meca, c. 573 – Medina, 23 de agosto de 634) fue el sucesor de Mahoma (صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ) y por tanto primer califa del islam, iniciador de la serie llamada de los califas ortodoxos. El nombre Abū Bakr (رضي الله عنه) es en realidad un apelativo que suele traducirse como "Aquel con el que Al-lah está complacido". Este apelativo se ha convertido en un nombre propio frecuente en todo el mundo islámico (con variaciones como Bubker, Babacar, Boubacar, Ebubekir, etc.). As-Siddīq es también un apelativo que significa ‘El Sincero’; sus descendientes son llamados siddīqī. Su nombre de pila original era ‘Abd al-Ka‘ba, esto es ‘Siervo de la Kaaba’, que cambió por ‘Abd Al-lāh (‘Siervo de Dios’) tras su conversión al islam. Mercader en La Meca y miembro de la tribu de Quraysh, fue el primer hombre, fuera de la familia, que se convirtió a la nueva religión predicada por Mahoma (صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ), a quien acompañó al exilio (hégira) en Medina. Abū Bakr llegó a ser conocido como al-Siddiq, "el veraz" o "el que confía," una referencia al hecho de que él fue el único en creer inmediatamente en la historia del Profeta sobre su viaje nocturno a Jerusalén. Reconocido incluso en La Meca como el miembro más visible de la comunidad después de Mahoma, se le acredita con la compra y liberación de muchos esclavos, incluyendo a Bilal, quien se hiciera famoso por proclamar la primera llamada a la oración. Se convirtió en suegro de Mahoma (صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ) al casarse este con su hija Aisha (رضي الله عنهما). (es)
Abu Bakr `Abd Allah ibn Abi Quhafa `Uthman ibn Ka`b al Qurayshi, Abu Bakr Al-Siddiq edo soilik Abu Bakr deitua (arabieraz: أبو بكر الصديق‎) Mahomaren ondorengoa, eta, beraz, islamaren lehen kalifa izan zen, ondo gidatutako kalifak deituriko kalifa saila hasi zuena (Meka, 573 – Medina, 634). Abu Bakr izena, izatez, "gameluaren (gizon)a" bezala itzultzen den deitura bat da. Hain zuzen ere, gamelu mordoa zuen, hauetaz asko arduratzen zen. Deitura hau islamiar mundu osoan sarri erabiltzen den izen propio bihurtu da (Bubker, Babakar, etab... bezalako aldaerekin). As-Siddiq ere deitura bat da, "zintzoa" esan nahi duena; bere ondorengoak siddiqi deituak dira. Jatorrizko izena `Abd al-Ka`ba ezn zuen, hau da, "Kaabaren Esklaboa"; `Abd Allah (Jainkoaren Esklabo) izenera aldatu zuen, islamera bihurtu zenean. Merkataria Mekan eta Quraish tribuko partaidea, hirian, Mahomak zabaltzen hasitako erlijio berrira bihurtu zen lehen biztanleetakoa izan zen. Mahomarekin joan zen Medinara hejiran. Mahomaren aitaginarreba bihurtu zen profeta, Abu Bakren alaba Aisharekin ezkondu zenean. Mahoma gaixotu zenean, Abu Bakri eman zion otoitza bere ordez zuzentzeko ardura, Mahoma hil zenean, Abu Bakr bere ondorengoa izatearen nahia bezala interpretatu zena. Honela, 632an, kalifa titulua eraman zuen lehen pertsona bihurtu zen. Kalifa hitzak "Jainkoaren Mezulariaren ondorengoa" esan nahi du (arabieraz خليفة رسول الله jalifat Rasul Allah). Ali Ibn Abi Talib, Mahomaren lehengusu eta suhia erabaki horren aurka agertu zen, oinordekotza beretzat nahi baitzuen. Alik, azkenean, burua makurtu behar izan zuen, eta Abu Bakren izendapena onartu; baina desadostasun horrek, urte batzuk geroago, islama hiru adarretan banatuko zuen: sunitak, xiiak eta . Aukeratua izan zen urte berean, Hiyaz eta lurraldeetan matxinadak piztu ziren. Lehenak islamari uko egiten zion, eta bigarrenak, Islamiar Estatuari zerga ordaintzeari uko egitea eragin zuen. Kalifak bi matxinadak apaldu zituen, ordutik aurrera, kontra egite gogorrei aurre egin behar izan zien arren, horietatik garrantzitsuena, buru zuena zelarik. Hau, azkenik garaitu zuen guduan, honen ondoren, Arabiako penintsula, Estatu Islamiarraren barnean geratu zelarik. Hau lortu ondoren, Abu Bakrek, bere jeneralak beste lurralde batzuk konkistatzera bidali zituen: Jalid ibn Walidek Irak lapurtu zion Sasanidar Inperioari kanpaina bakar batean. Bere gobernupean, Koranaren lehen bilketa egin zen, ordura arte buruz errezitatzen zena. Abu Bakr 634ko abuztuak 23an hil zen, Medinan. Hil baino lehentxeago, batzuk diotenez, pozoitua, eta beste batzuen arabera modu naturalean, Omar izendatu zuen ondorengo bezala, komunitateak onetsia, Ali ibn Ali Talib eta honen aldekoen kontrako iritziarekin, baina gertakari larririk gabe. Mahoma eta Omarrekin batera lurperatuta dago Medinako . (eu)
Abou Bakr As-Siddiq ( Abdu Llâh (ou 'Atîq) Ibn Abî Quhâfah (عبد الله بن أبي قُحافة) ; né vers 573 et mort le 23 août 634), dit aussi Abou-Beker ou Abubecer, surnommé « As-Siddiq», « le Véridique »), est un compagnon de Mahomet, devenu ensuite dirigeant religieux. Il fut le successeur du prophète et premier calife de l'islam, de l'an 10 à 12 après l'Hégire c'est-à-dire de 632 à 634 en datation grégorienne[réf. nécessaire]. (fr)
Abdullah bin Abu Quhafah (bahasa Arab: عبد الله بن أبي قحافة‎; 573 – 23 Agustus 634/21 Jumadil Akhir 13 H) atau yang lebih dikenal dengan Abu Bakar Ash-Shiddiq (bahasa Arab: أبو بكر الصديق‎), adalah salah satu pemeluk Islam awal, salah satu sahabat utama Nabi, dan khalifah pertama yang di-bai'at setelah kematian Nabi Islam Muhammad. Melalui putrinya, Aisyah, Abu Bakar merupakan ayah mertua Muhammad. Ash-Shiddiq yang merupakan julukan Muhammad kepada Abu Bakar merupakan salah satu gelar yang paling melekat padanya. Bersama ketiga penerusnya, Abu Bakar dimasukkan ke dalam kelompok Khulafaur Rasyidin. Sebagai salah seorang pemeluk awal Islam, Abu Bakar telah mengambil berbagai peran besar. Melalui ajakannya, Abu Bakar berhasil mengislamkan banyak orang yang di kemudian hari menjadi tokoh-tokoh penting dalam sejarah Islam, di antaranya adalah 'Utsman bin 'Affan yang kemudian menjadi khalifah ketiga. Abu Bakar juga turut serta dalam berbagai perang seperti Perang Badar (624 M/2 H) dan Perang Uhud (625 M/3 H). Kedekatan dan kesetiaannya pada Nabi Muhammad merupakan satu hal yang sangat melekat pada diri Abu Bakar, utamanya terlihat saat mendampingi Muhammad hijrah ke Madinah dan kepatuhannya dalam menerima keputusan Muhammad dalam Perjanjian Hudaibiyah, meski banyak sahabat Nabi kala itu tidak menyepakati perjanjian tersebut karena dipandang berat sebelah. Abu Bakar dinyatakan sebagai khalifah sepeninggal Muhammad. Abu Bakar menjadi khalifah pertama umat Islam yang menjadi awal dari Kekhalifahan Rasyidin. Masa kekuasaannya yang singkat, dipusatkan pada pemadaman pemberontakan suku-suku Arab yang menolak tunduk pada Abu Bakar. Dalam memerintah, Abu Bakar berusaha mengeluarkan kebijakan yang tidak berbeda dengan Muhammad, seperti penolakannya untuk mencopot Khalid bin Walid dari kedudukannya sebagai panglima. (in)
Abū Bakr, pseudonimo di ʿAbd Allāh ibn Abī Quḥāfa, detto al-Ṣiddīq (in arabo: أبو بَكر الصّدِّيق‎ Abū Bakr al-Ṣiddīq, "il grandemente veritiero"; La Mecca, ottobre 573 – Medina, 23 agosto 634), è stato il primo califfo dell'Islam dal 632 al 634, epoca in cui la Umma fu impegnata a combattere varie tribù della penisola arabica che avevano abiurato l'Islam o che, più semplicemente, avevano deciso di recuperare una loro piena libertà d'azione. (it)
아부 바크르 압달라 빈 아비 쿠하파 아스시디크(아랍어: أبو بكر عبد الله بن أبي قحافة الصديق, Abū Bakr ‘Abdallāh bin Abī Quḥāfah aṣ-Ṣiddīq, 573년경 ∼ 634년 8월 23일)은 이슬람의 초기 지도자이자, 제1대 정통 칼리파이다. 무함마드의 친구이자 장인. 아이샤의 아버지가 이 아부 바크르다. 무함마드가 후계자를 지명하지 않고 죽었으므로, 교단 내부에서는 지도권을 둘러싸고 각 파가 대립하게 되었다. 그러나 이들은 분열을 피하여 '무하지룬'의 장로 아부 바크르에게 여론에 따라 '복종'을 맹세하였다. 내란이 없었던 건 아니지만 그는 이를 수습하고 동로마 제국과 사산조 페르시아 제국에 대항해 군사를 일으켜 634년 첫 승리를 거둔 뒤 시리아와 이라크의 정복 사업에 군대를 보내어 동요하는 종족들을 메디나 정부를 중심으로 결속시켰다. (ko)
アブー・バクル・アッ＝スィッディーク（ ابو بكرالصدّيق عبد الله ابن ابي قحافه عثمان بن عامر بن عمرو بن كعب بن سعد بن تيم‎ Abū Bakr al-Ṣiddīq ‘Abd Allāh ibn Abī Quḥāfa ‘Uthmān b. ‘Āmir b. ‘Amr b. Ka‘b b. Sa‘d b. Taym, 573年 - 634年8月23日）は、初代正統カリフ（在位632年 - 634年）。預言者ムハンマドの最初期の教友（サハーバ）にしてムスリムのひとりであり、カリフすなわち「アッラーの使徒（ムハンマド）の代理人」（ خليفة رسول الله‎ Khalīfat Rasūl Allāh）を名乗った最初の人物である。 (ja)
Aboe Bakr (Abdullah ibn Abu Qahafa) (Arabisch: عبد الله بن أبي قحافة) (Mekka, ca. 573 - aldaar 634) was een vriend, trouw bondgenoot en een schoonvader van de islamitische profeet Mohammed. De naam van zijn vader was Uthman Abu Quhafa en van zijn moeder Salma Umm-ul-Khair. Aboe Bakr kreeg in totaal zes kinderen van vier vrouwen. Zijn geboortenaam was Abdullah. De naam Aboe Bakr (de vader van Bakr) kreeg hij van Mohammed na zijn bekering. Van Mohammed kreeg hij ook de bijnaam as-Siddiq, hetgeen betekent de waarachtige. Aboe Bakr was een welgesteld handelaar en een van de eersten die zich tot de islam bekeerde. Ook speelde hij een rol in de bekering van vooraanstaande metgezellen van Mohammed, waaronder Oethman ibn Affan, Abd al-Rahman ibn Awf, Sa`d ibn Abi Waqqas, Zubayr ibn al-Awwam, Talha ibn Oebeydullah, Abu Ubayda ibn al-Jarrah en de Afrikaanse slaaf Bilaal Ibn Rabaah', die hij had vrijgekocht. Na de emigratie naar Medina -de eerste vrouw van Mohammed, Khadija was een jaar eerder overleden- bood Aboe Bakr zijn dochter Aïsja aan Mohammed aan als vrouw. Volgens de islamitische Tradities behoort Aboe Bakr tot de tien mensen van wie werd getuigd dat zij voor het Paradijs bestemd waren. Aboe Bakr behoort daarnaast tot de zogenoemde 'vier rechtgeleide kaliefen'. (nl)
Abu Bakr (arab. ‏ابو بكر الصديق‎, właściwie Abd Allah Ibn Usman Abu Kuhafa; ur. 573 w Mekce, zm. 23 sierpnia 634 w Medynie) – pierwszy kalif, panujący w latach 632–634. Abu Bakr to kunja, przydomek, oznaczający „ojca małego wielbłądziątka” albo według niektórych późniejszych muzułmańskich tradycji „ojca dziewicy” (to jest A’iszy), pod którym do historii przeszedł Abd Allah Ibn Usman Abu Kuhafa. (pl)
Abu Bakr (arabiska: ابو بكر), född omkring 573, död 634, var en rik och ansedd man av stammen Qureish och var en av profeten Muhammeds första anhängare. Abu Bakr utvaldes efter Muhammeds död 632 till dennes efterträdare och blev därvid islamska väldets förste kalif. Muhammed gifte sig med Abu Bakrs dotter Aisha. (sv)
Abedalá/Abedulá Abi Cuafá (em árabe: عبد الله بن أبي قحافة; romaniz.: ʿAbd Allāh ibn Abī Quḥāfah; Meca, ca. 573 — Medina, 23 de agosto de 634), melhor conhecido pela alcunha de Abacar, Abubacar, Abu-Becre, Abubequer e Abu Baquir (em árabe: ابو بكر; romaniz.: Abu Bakr , lit. "pai da camela"), foi um dos companheiros de Maomé (sahaba) e cognominado Alcidique (em árabe: الصديق; romaniz.: al-Siddiq), foi o primeiro califa (632-634) do Islão. Rico e honrado comerciante da Meca, foi um dos primeiros a acreditar em Maomé como profeta e o único que o acompanhou na Hégira. (pt)
Абу́ Ба́кр ас-Сидди́к Абдулла́х ибн Абу́ Куха́фа ат-Тайми́ аль-Кураши́ (араб. أبو بكر الصديق عبد الله بن أبي قحافة التيمي القرشي‎; 27 ноября 573, Мекка — 23 августа 634, Медина, Хиджаз) — первый праведный халиф правивший в 632—634 годах. Один из ближайших сподвижников пророка Мухаммеда и отец его жены Аиши. После его смерти был избран халифом. Один из десяти обрадованных раем. Сунниты считают его лучшим из людей после пророков и посланников, самым верным и аскетическим из сподвижников пророка Мухаммеда. Проводил политику расширения границ халифата и исламского мира. Воевал с арабами, пытавшимися вернуться к язычеству, с Византией и Государством Сасанидов. (ru)
Абу́ Бакр ас-Саддик (араб. أبو بكر الصديق‎, Abū Bakr aṣ-Ṣiddīq) або Абдаллах ібн Абу Осман (араб. عبد الله بن أبي قحافة‎ , 'Abdullāh bin Abī Quhāfah) (572 чи 573 — серпень 634) — перший арабський халіф (632—634). У минулому купець, один з перших та найбільш ревних послідовників Мухаммеда. Абу Бакр приєднався до Мухаммеда і віддав за нього доньку Айшу. Під час Хіджри разом з Мухаммедом переселився до Медини. Обраний після смерті Мухаммеда халіфом, Абу Бакр придушив повстання лжепророків у (632), силою поширював іслам. У 633 відправив війська проти сасанідського Ірану, в 634 — проти візантійців у Палестину. За Абу Бакра почато запис Корану. (uk)
阿布·伯克尔·阿卜杜拉（573年－634年8月23日）阿拉伯语名为：ابو بكر الصديق，簡稱巴克爾。伊斯兰教历史上的第一代哈里发（632年－634年在位）。、歐瑪爾、奧斯曼和阿里等哈里发爲先知穆罕默德的四大弟子。伯克尔也是穆罕默德的岳父，被伊斯兰教遜尼派認定是穆罕默德的繼承者（什葉派則是認為穆罕默德的堂弟及女婿阿里被繼任者，也是第一個伊瑪目）。 (zh)

dbo:title

'' (en)
Atiq (en)
Al-Siddiq (en)
Companion of the Cave (en)

dbp:fullName

(en)
أَبُو بَكْرٍ عَبْدُ ٱللهِ بْنُ عُثْمَانَ أَبِي قُحَافَةَ (en)
Abu Bakr Abdullah ibn Uthman Abu Quhafa (en)

dbp:occupation

(en)
Economist (en)
Businessman (en)
Public administrator (en)

dbp:title

dbr:Caliphate
dbr:Rashidun_Caliph
'' (en)
Atiq (en)
Al-Siddiq (en)
Companion of the Cave (en)

rdfs:comment

Abú Bakr (asi 573 Mekka – 23. srpen 634 Medína) byl zámožný kupec z kmene Kurajšovců. Po smrti proroka Mohameda se stal prvním voleným chalífou, hlavou islámu. Islámské říši – chalífátu vládl od 9. června 632 až do své smrti. (cs)
Abu Bakr, arabe أبو بكر,(proksimume 573 Mekao - la 23-an de aŭgusto 634 Medino) estis riĉa aĉetisto el tribo de Kurajŝoj. Post morto de profeto Mohamedo li fariĝis la unua elektita kalifo, la kapo de islamo kaj unu el la plej famaj gravuloj de la Apero de Islamo. La islaman imperion - la kaliflandon - li regis ekde la 9-a de junio 632 ĝis sia morto. Abu Bakr estis la patro de Aiŝa, tria edzino de profeto Mohamedo. (eo)
Abou Bakr As-Siddiq ( Abdu Llâh (ou 'Atîq) Ibn Abî Quhâfah (عبد الله بن أبي قُحافة) ; né vers 573 et mort le 23 août 634), dit aussi Abou-Beker ou Abubecer, surnommé « As-Siddiq», « le Véridique »), est un compagnon de Mahomet, devenu ensuite dirigeant religieux. Il fut le successeur du prophète et premier calife de l'islam, de l'an 10 à 12 après l'Hégire c'est-à-dire de 632 à 634 en datation grégorienne[réf. nécessaire]. (fr)
Abū Bakr, pseudonimo di ʿAbd Allāh ibn Abī Quḥāfa, detto al-Ṣiddīq (in arabo: أبو بَكر الصّدِّيق‎ Abū Bakr al-Ṣiddīq, "il grandemente veritiero"; La Mecca, ottobre 573 – Medina, 23 agosto 634), è stato il primo califfo dell'Islam dal 632 al 634, epoca in cui la Umma fu impegnata a combattere varie tribù della penisola arabica che avevano abiurato l'Islam o che, più semplicemente, avevano deciso di recuperare una loro piena libertà d'azione. (it)
아부 바크르 압달라 빈 아비 쿠하파 아스시디크(아랍어: أبو بكر عبد الله بن أبي قحافة الصديق, Abū Bakr ‘Abdallāh bin Abī Quḥāfah aṣ-Ṣiddīq, 573년경 ∼ 634년 8월 23일)은 이슬람의 초기 지도자이자, 제1대 정통 칼리파이다. 무함마드의 친구이자 장인. 아이샤의 아버지가 이 아부 바크르다. 무함마드가 후계자를 지명하지 않고 죽었으므로, 교단 내부에서는 지도권을 둘러싸고 각 파가 대립하게 되었다. 그러나 이들은 분열을 피하여 '무하지룬'의 장로 아부 바크르에게 여론에 따라 '복종'을 맹세하였다. 내란이 없었던 건 아니지만 그는 이를 수습하고 동로마 제국과 사산조 페르시아 제국에 대항해 군사를 일으켜 634년 첫 승리를 거둔 뒤 시리아와 이라크의 정복 사업에 군대를 보내어 동요하는 종족들을 메디나 정부를 중심으로 결속시켰다. (ko)
アブー・バクル・アッ＝スィッディーク（ ابو بكرالصدّيق عبد الله ابن ابي قحافه عثمان بن عامر بن عمرو بن كعب بن سعد بن تيم‎ Abū Bakr al-Ṣiddīq ‘Abd Allāh ibn Abī Quḥāfa ‘Uthmān b. ‘Āmir b. ‘Amr b. Ka‘b b. Sa‘d b. Taym, 573年 - 634年8月23日）は、初代正統カリフ（在位632年 - 634年）。預言者ムハンマドの最初期の教友（サハーバ）にしてムスリムのひとりであり、カリフすなわち「アッラーの使徒（ムハンマド）の代理人」（ خليفة رسول الله‎ Khalīfat Rasūl Allāh）を名乗った最初の人物である。 (ja)
Abu Bakr (arab. ‏ابو بكر الصديق‎, właściwie Abd Allah Ibn Usman Abu Kuhafa; ur. 573 w Mekce, zm. 23 sierpnia 634 w Medynie) – pierwszy kalif, panujący w latach 632–634. Abu Bakr to kunja, przydomek, oznaczający „ojca małego wielbłądziątka” albo według niektórych późniejszych muzułmańskich tradycji „ojca dziewicy” (to jest A’iszy), pod którym do historii przeszedł Abd Allah Ibn Usman Abu Kuhafa. (pl)
Abu Bakr (arabiska: ابو بكر), född omkring 573, död 634, var en rik och ansedd man av stammen Qureish och var en av profeten Muhammeds första anhängare. Abu Bakr utvaldes efter Muhammeds död 632 till dennes efterträdare och blev därvid islamska väldets förste kalif. Muhammed gifte sig med Abu Bakrs dotter Aisha. (sv)
Abedalá/Abedulá Abi Cuafá (em árabe: عبد الله بن أبي قحافة; romaniz.: ʿAbd Allāh ibn Abī Quḥāfah; Meca, ca. 573 — Medina, 23 de agosto de 634), melhor conhecido pela alcunha de Abacar, Abubacar, Abu-Becre, Abubequer e Abu Baquir (em árabe: ابو بكر; romaniz.: Abu Bakr , lit. "pai da camela"), foi um dos companheiros de Maomé (sahaba) e cognominado Alcidique (em árabe: الصديق; romaniz.: al-Siddiq), foi o primeiro califa (632-634) do Islão. Rico e honrado comerciante da Meca, foi um dos primeiros a acreditar em Maomé como profeta e o único que o acompanhou na Hégira. (pt)
Абу́ Ба́кр ас-Сидди́к Абдулла́х ибн Абу́ Куха́фа ат-Тайми́ аль-Кураши́ (араб. أبو بكر الصديق عبد الله بن أبي قحافة التيمي القرشي‎; 27 ноября 573, Мекка — 23 августа 634, Медина, Хиджаз) — первый праведный халиф правивший в 632—634 годах. Один из ближайших сподвижников пророка Мухаммеда и отец его жены Аиши. После его смерти был избран халифом. Один из десяти обрадованных раем. Сунниты считают его лучшим из людей после пророков и посланников, самым верным и аскетическим из сподвижников пророка Мухаммеда. Проводил политику расширения границ халифата и исламского мира. Воевал с арабами, пытавшимися вернуться к язычеству, с Византией и Государством Сасанидов. (ru)
阿布·伯克尔·阿卜杜拉（573年－634年8月23日）阿拉伯语名为：ابو بكر الصديق，簡稱巴克爾。伊斯兰教历史上的第一代哈里发（632年－634年在位）。、歐瑪爾、奧斯曼和阿里等哈里发爲先知穆罕默德的四大弟子。伯克尔也是穆罕默德的岳父，被伊斯兰教遜尼派認定是穆罕默德的繼承者（什葉派則是認為穆罕默德的堂弟及女婿阿里被繼任者，也是第一個伊瑪目）。 (zh)
أبو بَكر الصّدِّيق عبد الله بن أبي قُحافة التَّيمي القُرَشيّ (50 ق هـ - 13هـ / 573م - 634م) هو أولُ الخُلفاء الراشدين، وأحد العشرة المُبشرين بالجنَّة، وهو وزيرُ الرسول مُحمد وصاحبهُ، ورفيقهُ عند هجرته إلى المدينة المنورة. يَعدُّه أهل السنة والجماعة خيرَ الناس بعد الأنبياء والرسل، وأكثرَ الصَّحابة إيمانًا وزهدًا، وأحبَّ الناس إلى النبي مُحمد بعد زوجته عائشة. عادة ما يُلحَق اسمُ أبي بكرٍ بلقب الصّدِّيق، وهو لقبٌ لقَّبه إياه النبي مُحمد لكثرةِ تصديقه إياه. (ar)
Abu-Bakr as-Siddiq (àrab: ابو بكر الصديق, Abū Bakr aṣ-Ṣiddīq) (la Meca, vers 573 - Medina, el 23 d'agost de 634) va ser un dels primers conversos a l'islam i un dels principals seguidors del profeta Mahoma. Durant la vida del Profeta va actuar com el seu amic i confident, esdevenint el seu sogre, i a la mort d'aquest es convertí en el primer califa musulmà establint el califat Raixidun, essent considerat pels sunnites el primer dels quatre «califes ortodoxos», anomenats els «ben guiats» o «raixidun». El seu califat, que durà dos anys i tres mesos (632-634), significà la consolidació i expansió de l'islam cap a Síria i l'Iraq. La seva vida personal consistí en la renúncia a tota riquesa i pompa. Es troba enterrat al costat de Mahoma i d'Úmar ibn al-Khattab a la Mesquita del Profeta de Medin (ca)
Abū Bakr ʿAbdallāh ibn Abī Quhāfa as-Siddīq (arabisch أبو بكر عبد الله بن أبي قحافة الصديق, DMG Abū Bakr ʿAbd Allāh b. Abī Quḥāfa aṣ-Ṣiddīq; geb. um 573 in Mekka; gest. 23. August 634 in Medina) war einer der ersten Anhänger des Propheten Mohammed und als Vater von Aischa bint Abi Bakr sein Schwiegervater. Nach Mohammeds Tod im Juni 632 herrschte er als sein „Nachfolger“ bzw. „Stellvertreter“ (Kalif) bis 634 über die Gemeinschaft der Muslime. (de)
Ο Αμπντουλάχ ιμπν Αμπί Κουχάφα (Οκτώβριος 573 - 23 Αυγούστου 634), γνωστός ως Αμπού Μπακρ, ήταν Άραβας χαλίφης, σύντροφος (σαχάμπι) και πεθερός του προφήτη του Ισλάμ, Μωάμεθ. Στα βυζαντινά κείμενα απαντάται ως Αβουβάχαρος και Αποκάπρης. Μετά τον θάνατο του Προφήτη, κυβέρνησε το Πατριαρχικό Χαλιφάτο ως ο πρώτος μουσουλμάνος χαλίφης, από το 632 έως το 634 μ.Χ. Ως χαλίφης, διαχειρίστηκε επιτυχώς τις πολιτικές και διοικητικές εξουσίες που είχε προηγουμένως ασκήσει ο Μωάμεθ. Ο Αμπού Μπακρ ονομάστηκε Ας-Σιντίκ (Εκείνος που επιβεβαιώνει την αληθινή προφητική ιδιότητα του Μωάμεθ). (el)
Abu Bakr Abdallah ibn Uthman Abi Quhafa (Arabic: أَبُو بَكْرٍ عَبْدُ ٱللهِ بْنِ عُثْمَانَ أَبِي قُحَافَةَ, romanized: Abū Bakr ʿAbd Allāh ibn ʿUthmān Abī Quḥāfa; c. 573 – 23 August 634) was the senior companion and was, through his daughter Aisha, a father-in-law of the Islamic prophet Muhammad, as well as the first caliph of Islam. He is known with the honorific title al-Siddiq by Sunni Muslims. (en)
Abū Bakr ‘Abd Allāh ibn Abī Quhāfa ‘Uthmān ibn Ka‘b al-Qurayshī, llamado Abū Bakr al-Siddīq (en árabe: أبو بكر الصديق), o simplemente Abū Bakr (La Meca, c. 573 – Medina, 23 de agosto de 634) fue el sucesor de Mahoma (صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ) y por tanto primer califa del islam, iniciador de la serie llamada de los califas ortodoxos. (es)
Abu Bakr `Abd Allah ibn Abi Quhafa `Uthman ibn Ka`b al Qurayshi, Abu Bakr Al-Siddiq edo soilik Abu Bakr deitua (arabieraz: أبو بكر الصديق‎) Mahomaren ondorengoa, eta, beraz, islamaren lehen kalifa izan zen, ondo gidatutako kalifak deituriko kalifa saila hasi zuena (Meka, 573 – Medina, 634). (eu)
Abdullah bin Abu Quhafah (bahasa Arab: عبد الله بن أبي قحافة‎; 573 – 23 Agustus 634/21 Jumadil Akhir 13 H) atau yang lebih dikenal dengan Abu Bakar Ash-Shiddiq (bahasa Arab: أبو بكر الصديق‎), adalah salah satu pemeluk Islam awal, salah satu sahabat utama Nabi, dan khalifah pertama yang di-bai'at setelah kematian Nabi Islam Muhammad. Melalui putrinya, Aisyah, Abu Bakar merupakan ayah mertua Muhammad. Ash-Shiddiq yang merupakan julukan Muhammad kepada Abu Bakar merupakan salah satu gelar yang paling melekat padanya. Bersama ketiga penerusnya, Abu Bakar dimasukkan ke dalam kelompok Khulafaur Rasyidin. (in)
Aboe Bakr (Abdullah ibn Abu Qahafa) (Arabisch: عبد الله بن أبي قحافة) (Mekka, ca. 573 - aldaar 634) was een vriend, trouw bondgenoot en een schoonvader van de islamitische profeet Mohammed. De naam van zijn vader was Uthman Abu Quhafa en van zijn moeder Salma Umm-ul-Khair. Aboe Bakr kreeg in totaal zes kinderen van vier vrouwen. Zijn geboortenaam was Abdullah. De naam Aboe Bakr (de vader van Bakr) kreeg hij van Mohammed na zijn bekering. Van Mohammed kreeg hij ook de bijnaam as-Siddiq, hetgeen betekent de waarachtige. (nl)
Абу́ Бакр ас-Саддик (араб. أبو بكر الصديق‎, Abū Bakr aṣ-Ṣiddīq) або Абдаллах ібн Абу Осман (араб. عبد الله بن أبي قحافة‎ , 'Abdullāh bin Abī Quhāfah) (572 чи 573 — серпень 634) — перший арабський халіф (632—634). У минулому купець, один з перших та найбільш ревних послідовників Мухаммеда. (uk)

is dbo:wikiPageRedirects of