Antipositivism (original) (raw)
L'antipositivisme és una teoria que busca distingir la metodologia de les ciències socials de la de les ciències experimentals i que considera erroni aplicar el mètode científic i l'empirisme com a únics apropaments a una qüestió. Els seus defensors rebutgen el positivisme excessiu per ser massa simplificador i no adient per a un camp on l'acció humana té un paper cabdal, amb la seva dosi d'atzar i on el context determina les dades. Per tant no es poden predir conductes individuals o socials amb la mateixa exactitud que fenòmens naturals, el que cal fer és intentar entendre-les en el seu marc.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | L'antipositivisme és una teoria que busca distingir la metodologia de les ciències socials de la de les ciències experimentals i que considera erroni aplicar el mètode científic i l'empirisme com a únics apropaments a una qüestió. Els seus defensors rebutgen el positivisme excessiu per ser massa simplificador i no adient per a un camp on l'acció humana té un paper cabdal, amb la seva dosi d'atzar i on el context determina les dades. Per tant no es poden predir conductes individuals o socials amb la mateixa exactitud que fenòmens naturals, el que cal fer és intentar entendre-les en el seu marc. (ca) في العلوم الاجتماعية، تُعتبر معاداة الوضعية (أو التفسيرية أو الرفضية) أحد المواقف النظرية التي اقترحت تعذّر دراسة المجال الاجتماعي بواسطة أسلوب الاستقصاء العلمي المُطبّق على الطبيعة، وتفترض استلزام المجال الاجتماعي لنظرية معرفية مختلفة لاستقصائه. يُعتبر الاعتقاد بدور المفاهيم واللغة كأساليب مستخدمة من قبل الباحثين في تشكيل رؤى المجال الاجتماعي الذي يدرسونه ويعرّفونه كأحد العناصر الأساسية في النظرية المعرفية المعادية للوضعية. (ar) Der Antipositivismus ist in der Sozialwissenschaft die Ansicht, dass der Empirismus und die wissenschaftlichen Methoden in der Entwicklung der Gesellschaftstheorie und der Empirischen Sozialforschung abgelehnt werden müssen. Als antipositivistisch werden in den Sozialwissenschaften auch Forschungsmethoden bezeichnet, die ausdrücklich eine qualitative Ergänzung quantitativer Erhebungen fordern. In der Rechtsphilosophie werden Positionen als antipositivistisch bezeichnet, die an das Naturrecht oder das Vernunftrecht anknüpfen und einen Rechtspositivismus ablehnen. Philosophische Positionen des Antipositivismus sind zum Beispiel der Idealismus, die Phänomenologie oder der Kritische Rationalismus. In der Psychologie kennzeichnet Antipositivismus die Auffassung, dass es empirisch nicht fassbare Bewusstseinsebenen gibt, wie sie zum Beispiel in der Entgegensetzung von Dr. Jekyll and Mr. Hyde zum Ausdruck kommen. (de) In social science, antipositivism (also interpretivism, negativism or antinaturalism) is a theoretical stance that proposes that the social realm cannot be studied with the methods of investigation utilized within the natural sciences, and that investigation of the social realm requires a different epistemology. Fundamental to that antipositivist epistemology is the belief that the concepts and language that researchers use in their research shape their perceptions of the social world they are investigating and defining. Interpretivism (anti-positivism) developed among researchers dissatisfied with post-positivism, the theories of which they considered too general and ill-suited to reflect the nuance and variability found in human interaction. Because the values and beliefs of researchers cannot fully be removed from their inquiry, interpretivists believe research on human beings by human beings cannot yield objective results. Thus, rather than seeking an objective perspective, interpretivists look for meaning in the subjective experiences of individuals engaging in social interaction. Many interpretivist researchers immerse themselves in the social context they are studying, seeking to understand and formulate theories about a community or group of individuals by observing them from the inside. Interpretivism is an inductive practice influenced by philosophical frameworks such as hermeneutics, phenomenology, and symbolic interactionism. Interpretive methods are used in many fields of the social sciences, including history, sociology, political science, anthropology, and others. (en) Kontraŭpozitivismo (konata ankaŭ kiel interpretismo) estas la kredo en socia scienco ke la socia fako ne povas esti celo de samaj metodoj de priserĉado malsame kiel ĉe la natura mondo; kiu akademia sistemo malakceptus empiriismon kaj sciencan metodon respektive de la socia scienco. Kontraŭpozitivistoj defendas ke priserĉistoj fokusigus al kompreno de la interpretoj kiujn socia agado havas por la personoj studataj. (eo) El antipositivismo (también conocido como no positivismo, negativismo, sociología interpretativa, interpretativismo o interpretivismo) es el punto de vista en las ciencias sociales según el cual los académicos deben necesariamente rechazar el empirismo y el método científico en el desarrollo de teorías sociales e investigación. El antipositivismo es una reacción al positivismo. Se critica la incapacidad que posee el método de las ciencias físico-naturales para conocer los objetos de estudio de las ciencias sociales (la sociedad, el hombre, la cultura) ya que poseen propiedades como la intencionalidad, la autorreflexividad y la creación de significado, que son dejados de lado por la epistemología positivista. También se critica la búsqueda de leyes generales y universales, pues deja de lado los elementos que no pueden ser generalizados; defiende el conocimiento de conocimientos más precisos, pero menos generalizables; y plantea la necesidad de conocer las causas internas de los fenómenos, en vez de la explicación externa de estos, en busca de la comprensión en lugar de explicación. El antipositivismo se relaciona con diversos debates históricos en la filosofía y la sociología de la ciencia. En la práctica moderna, sin embargo, el antipositivismo se podría equiparar con métodos de investigación cualitativos, mientras que la investigación positivista es más cuantitativa. Los positivistas suelen utilizar experimentos y encuestas estadísticas como métodos de investigación, mientras que antipositivistas utilizan métodos de investigación que se basan más en las entrevistas no estructuradas o la observación participante. En la actualidad, se combinan a menudo métodos positivistas y no positivistas. (es) Antipositivisme (juga dikenal sebagai interpretatif atau negativisme) adalah sudut pandang dalam sosiologi yang meyakini bahwa ilmu sosial membutuhkan metode ilmiah yang berbeda dengan metode yang umum digunakan dalam bidang ilmu alam. Para akademisi ilmu sosial bekerja tidak hanya menggunakan empirisme dan metode ilmiah. Antipositivis berpendapat bahwa para peneliti perlu pada awalnya menyadari bahwa konsep, pemikiran, dan bahasanya membentuk cara pikir mengenai dunia sosial. (in) Per antipositivismo s'intende non una corrente univoca, ma un orientamento di pensiero di autori che fanno capo a concezioni filosofiche diverse tra loro, ma accomunate da una forte opposizione al positivismo. Come osserva Nicola Abbagnano: «Nonostante questa profonda incidenza culturale, il Positivismo...ha finito per sembrare un nuovo dogmatismo, avente la pretesa di racchiudere l'uomo negli schemi riduttivi della scienza. Anzi, il Positivismo... è apparso come una nuova metafisica della scienza...Tutto ciò spiega la massiccia "reazione antipositivistica" che ha caratterizzato la filosofia degli ultimi decenni dell'Ottocento e degli inizi del Novecento.» A questa reazione ha contribuito lo sviluppo stesso delle scienze avvenuto proprio in contrasto con «il quadro gnoseologico ed epistemologico del Positivismo» Nascono così, tra la fine dell'Ottocento e i primi del Novecento, filosofie che hanno in comune una intensa opposizione al positivismo rivendicando, soprattutto in Francia con Émile Boutroux, Maurice Blondel, Henri Bergson il carattere spiritualista del pensiero indirizzato a «...riconoscere il primato della coscienza nell'interpretazione della realtà e a concepire la filosofia come auscultazione interiore e ripiegamento dell'anima su se stessa...» e altre correnti di pensiero come il neoidealismo di Samuel Alexander, di Alfred North Whitehead e, in Italia, di Benedetto Croce e di Giovanni Gentile che vogliono riaffermare la storia, «come sfera della libertà e dello spirito, e quindi di ogni valore morale, rispetto a quello della scienza sperimentale, come sfera della necessità e della natura, irresponsabile e perciò scevra di valori.» Diverse correnti idealistiche hanno apprezzato l'intento antimetafisico e antiastrattistico, del positivismo e hanno voluto presentarsi esse stesse come dotate di una maggiore "positività" nella loro stessa interpretazione del reale: «così, per es., tanto il pragmatismo del James e dello Schiller quanto l'intuizionismo del Bergson e la fenomenologia del Husserl si sono talora definiti come migliore o assoluto positivismo, e lo stesso termine è stato qualche volta usato anche a proposito dell'idealismo italiano contemporaneo (pur così antipositivistico nel suo iniziale atteggiamento polemico) per alludere al suo carattere di piena giustificazione della concreta esperienza.» Con il termine "antipositivismo" s'intende anche un diverso metodo d'indagine nello studio dei fenomeni sociali che si sostiene non possano essere indagati allo stesso modo dei fenomeni naturali utilizzando statistiche e esperimenti. Gli aderenti a questa corrente sociologica, chiamata anche "" o "sociologia interpretativa", si basano nei loro studi sulla ricerca etnografica, sulle conversazioni e analisi o su interviste aperte. (it) 반양성주의는 사회과학 내에서 이용되는 과학적 조사방법으로는 사회영역을 연구할 수 없으며, 사회영역의 조사는 다른 인식론을 필요로 한다는 것을 제안하는 이론적 입장이다. 그 반긍정주의 인식론의 기본은 연구자들이 연구에 사용하는 개념과 언어가 그들이 조사하고 연구하고 정의하는 사회 세계에 대한 인식을 형성한다는 믿음이다. 해석주의(반긍정주의)는 사후 실증주의에 불만을 품은 연구자들 사이에서 발전했는데, 그들은 인간 상호 작용에서 발견되는 뉘앙스와 가변성을 반영하기에는 너무 일반적이고 부적절하다고 생각했다. 연구자들의 가치관과 신념이 그들의 조사로부터 완전히 제거될 수 없기 때문에, 해석학자들은 인간이 인간을 대상으로 한 연구가 객관적인 결과를 산출할 수 없다고 믿는다. 그러므로, 해석학자들은 객관적인 관점을 추구하기보다는 사회적 상호작용에 참여하는 개인의 주관적인 경험에서 의미를 찾는다. 많은 해석주의 연구자들이 그들이 연구하고 있는 사회적 맥락에 몰입하여, 공동체나 개인 집단에 대한 이론을 내부에서 관찰함으로써 이해하고 공식화하려고 한다. 해석주의는 헤르메닉, 현상학, 상징적 상호작용주의와 같은 철학적 프레임워크에 의해 영향을 받은 귀납적 관행이다. 해석 방법은 역사, 사회학, 정치학, 인류학 등을 포함한 사회 과학의 많은 분야에서 사용된다. (ko) Interpretatywizm – jedna z orientacji badawczych, mająca znamiona paradygmatu (i za takowy uważana w typologii paradygmatów socjologicznych Burrella i Morgana), rozwinięta w opozycji do funkcjonalizmu. Występuje także pod nazwą antropologii symbolicznej. Podstawowym założeniem interpretatywistów jest, że do zrozumienia reguł danego społeczeństwa czy kultury niezbędne jest wniknięcie w rzeczywistość społeczną ludzi, którzy posługują się nimi na co dzień. W przeciwieństwie do funkcjonalistów badacz interpretatywista nie będzie w badaniach terenowych stosował uprzednio przygotowanego lub zapożyczonego modelu teoretycznego, ale będzie raczej starał się o tzw. gęsty opis (thick description), czyli opis kultury w oczach jej uczestnika. Celem badania jest zrozumienie, co dla członków społeczności jest ważne - to oni nadają symboliczne znaczenia artefaktom, tworzą normy i wartości, autentycznie rozumieją system, w którym działają. Badacz (zdaniem interpretatywistów) nie powinien zatem arbitralnie przypisywać funkcjonalnych znaczeń temu, co obserwuje, a raczej zaufać badanym, że rozumieją swój świat lepiej od niego. Prekursorami tego podejścia są Clifford Geertz, David Schneider, Victor Turner, Barbara Czarniawska, James Clifford, George E. Marcus oraz Mary Douglas. W Polsce studia interpretatywne uprawiają m.in. Krzysztof Konecki i Monika Kostera. (pl) Antipositivism, även antinaturalism och interpretivism, är en epistemologisk ståndpunkt vilken hävdar att den sociala verkligheten inte adekvat kan undersökas med den konventionella modernistiska vetenskapliga metodologiska apparaturen vi känner igen från naturvetenskapen. Följaktligen anser antipositivister att samhällsvetenskapen kräver ett annat epistemologiskt grundval. Centralt för antipositivismen är tron att koncept och språk en forskare nyttjar formar uppfattningen av den sociala verkligheten de undersöker, studerar och definierar. (sv) Antipositivismo refere-se a tudo aquilo que é contrário ao paradigma positivista. O antipositivismo rejeita o empirismo e a pretensão positivista que professa a existência de unidade metodológica entre as diferentes ciências. No final do século XIX e início do século XX os antipositivistas redescobriram a oposição existente entre o mundo das ciências naturais e o mundo das ciências humanas, dando origem ao pensamento filosófico, sociológico e científico modernos. Segundo a vertente antipositivista, o paradigma positivista caracterizado pela descrição, controle, imparcialidade e predição é superficial e incompleto. Os maiores nomes do antipositivismo filosófico foram Henri Bergson e Karl Popper, apesar do fato de que Popper buscava conservar vários aspectos do positivismo através de uma reformulação dos mesmos no que viria a ser chamado de pós-positivismo. Os maiores representantes do antipositivismo sociológico foram Max Weber e Georg Simmel. Um dos grupos opositores ao positivismo foi a Escola de Frankfurt. (pt) Антипозитивизм — это точка зрения в социальной науке о том, что социальная сфера может не подвергаться тем же методам исследования, что и мир природы; что ученые должны отказаться от эмпиризма и научного метода в проведении социальных исследований. Антипозитивисты считают, что исследователи должны сосредоточиться на понимании интерпретаций социальных действий для изучаемых людей. Антипозитивизм относится к различным историческим дискуссиям в философии и социологии науки. Однако в современной практике интерпретативизм можно приравнять к качественным методам исследования, в то время как позитивистское исследование носит более количественный характер. Позитивисты обычно используют методы исследования, такие как эксперименты и статистические опросы, в то время как антипозитивисты используют методы исследования, которые в большей степени опираются на этнографическую работу на местах, анализ разговоров / бесед или открытые интервью. Позитивистские и антипозитивистские методы иногда сочетаются. (ru) Антипозитивізм у соціальних науках (також інтерпретативізм, негативізм, антинатуралізм) — це теоретичний погляд, за яким соціальну реальність неможливо досліджувати методами, які використовують у природничих науках, і натомість необхідна інша епістемологія. Основою цього є думка, що поняття та мова, яку дослідники використовують у своїй роботі, впливає на їхнє сприйняття досліджуваного соціального світу. Антипозитивізм розвинувся серед дослідників, незадоволених постпозитивізмом, теорії якого вони вважали надто узагальненими та неточними для відображення нюансів та різноманітності людської взаємодії. Так, на їхню думку, оскільки неможливо повністю виключити цінності та погляди самих дослідників, то вивчення людей іншими людьми не може дати об'єктивних висновків. Таким чином, замість того, щоб шукати об'єктивний погляд, інтерпретативісти шукають висновки в суб'єктивному досвіді індивідів, що беруть участь у соціальній взаємодії. Багато дослідників-інтерпретаторів занурюються в соціальний контекст, який вони вивчають, прагнучи зрозуміти та сформулювати теорії про спільноту чи групу осіб, спостерігаючи за ними зсередини. Інтерпретативізм — це індуктивна практика, на яку вплинули такі філософські основи, як герменевтика, феноменологія та символічний інтеракціонізм. Інтерпретаційні методи використовуються в багатьох областях соціальних наук, зокрема в історії, соціології, політології, антропології та ін. (uk) 反实证主义（又名反自然主义、解释主义或否定主义）是社会学中的一种理论立场，是19世纪末至20世纪初在欧洲大陆兴起的与实证主义相对立的主观主义社会学。它反对实证主义社会学从自然科学中寻找可以运用于人文科学和社会科学的方法，提出需要不同的认识论来研究社会领域，从个人的主观动机或体验中寻找认识社会的方法，试图以个人行动的主观根源说明人的活动、社会关系、社会结构和社会发展，从而形成了反实证主义思潮。 解释主义由对后实证主义不满的研究人员中发展起来，他们认为后实证主义的理论不够全面性，难以反映人类互动中的细微差别和可变性。解释主义是一种受哲学框架影响的归纳实践，如解释学、现象学和符号互动论。解释性方法被用于社会科学的许多领域，包括历史、社会学、政治学、人类学等等。 (zh) |
| dbo:wikiPageID | 1576479 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 11868 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1121476006 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Scientific_method dbr:Scientism dbr:Environmental_sociology dbr:Methodological_dualism dbr:Norm_(sociology) dbc:Symbolic_interactionism dbr:Holism dbr:Max_Weber dbr:Geisteswissenschaft dbr:Objectivity_(science) dbr:Epistemology dbr:Georg_Simmel dbr:Giambattista_Vico dbr:Montesquieu dbr:Concept dbr:Critical_theory dbr:Zygmunt_Bauman dbr:Émile_Durkheim dbr:Frankfurt_School dbr:Phenomenology_(philosophy) dbr:Subject_(philosophy) dbr:Auguste_Comte dbr:Wilhelm_Dilthey dbr:Subjectivity dbr:Durkheim dbr:Edmund_Husserl dbr:Existentialism dbr:Grounded_theory dbr:Hegelian dbr:Heinrich_Rickert dbr:Hermeneutic dbr:Hermeneutics dbr:Historical_materialist dbr:Social_action dbr:Social_research dbc:History_of_sociology dbc:Philosophy_of_science dbc:Philosophy_of_social_science dbc:Politics_of_science dbc:Sociological_theories dbr:Jürgen_Habermas dbr:Karl_Marx dbr:Symbolic_interactionism dbr:Symbols dbr:Collective_consciousness dbr:Poststructuralism dbr:Sociological_positivism dbr:Humanistic_sociology dbr:Natural_science dbr:Social_engineering_(political_science) dbr:Social_science dbr:Sociology dbr:Verstehen dbr:Philosophy_of_social_science dbr:Neo-Kantian dbr:Value_(personal_and_cultural) dbr:Social_anomie dbr:Post-positivism |
| dbp:sign | dbr:Max_Weber |
| dbp:source | The Nature of Social Action 1922 (en) |
| dbp:text | [Sociology is ] ... the science whose object is to interpret the meaning of social action and thereby give a causal explanation of the way in which the action proceeds and the effects which it produces. By 'action' in this definition is meant the human behaviour when and to the extent the agent or agents see it as subjectively meaningful ... the meaning to which we refer may be either the meaning actually intended either by an individual agent on a particular historical occasion or by a number of agents on an approximate average in a given set of cases, or the meaning attributed to the agent or agents, as types, in a pure type constructed in the abstract. In neither case is the 'meaning' thought of as somehow objectively 'correct' or 'true' by some metaphysical criterion. This is the difference between the empirical sciences of action, such as sociology and history, and any kind of a priori discipline, such as jurisprudence, logic, ethics, or aesthetics whose aim is to extract from their subject-matter 'correct' or 'valid' meaning. (en) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Science_and_technology_studies dbt:According_to_whom dbt:Authority_control dbt:Citation_needed dbt:Clarify dbt:Failed_verification dbt:More_citations_needed dbt:Portal dbt:Portal_bar dbt:Quote dbt:Reflist dbt:Short_description dbt:Use_British_English_Oxford_spelling dbt:Positivism dbt:Research dbt:Frankfurt_School_sidebar |
| dct:subject | dbc:Symbolic_interactionism dbc:History_of_sociology dbc:Philosophy_of_science dbc:Philosophy_of_social_science dbc:Politics_of_science dbc:Sociological_theories |
| gold:hypernym | dbr:Belief |
| rdf:type | owl:Thing yago:WikicatSociologicalTheories yago:Abstraction100002137 yago:Cognition100023271 yago:Explanation105793000 yago:HigherCognitiveProcess105770664 yago:Process105701363 yago:PsychologicalFeature100023100 dbo:Organisation yago:Theory105989479 yago:Thinking105770926 |
| rdfs:comment | L'antipositivisme és una teoria que busca distingir la metodologia de les ciències socials de la de les ciències experimentals i que considera erroni aplicar el mètode científic i l'empirisme com a únics apropaments a una qüestió. Els seus defensors rebutgen el positivisme excessiu per ser massa simplificador i no adient per a un camp on l'acció humana té un paper cabdal, amb la seva dosi d'atzar i on el context determina les dades. Per tant no es poden predir conductes individuals o socials amb la mateixa exactitud que fenòmens naturals, el que cal fer és intentar entendre-les en el seu marc. (ca) في العلوم الاجتماعية، تُعتبر معاداة الوضعية (أو التفسيرية أو الرفضية) أحد المواقف النظرية التي اقترحت تعذّر دراسة المجال الاجتماعي بواسطة أسلوب الاستقصاء العلمي المُطبّق على الطبيعة، وتفترض استلزام المجال الاجتماعي لنظرية معرفية مختلفة لاستقصائه. يُعتبر الاعتقاد بدور المفاهيم واللغة كأساليب مستخدمة من قبل الباحثين في تشكيل رؤى المجال الاجتماعي الذي يدرسونه ويعرّفونه كأحد العناصر الأساسية في النظرية المعرفية المعادية للوضعية. (ar) Kontraŭpozitivismo (konata ankaŭ kiel interpretismo) estas la kredo en socia scienco ke la socia fako ne povas esti celo de samaj metodoj de priserĉado malsame kiel ĉe la natura mondo; kiu akademia sistemo malakceptus empiriismon kaj sciencan metodon respektive de la socia scienco. Kontraŭpozitivistoj defendas ke priserĉistoj fokusigus al kompreno de la interpretoj kiujn socia agado havas por la personoj studataj. (eo) Antipositivisme (juga dikenal sebagai interpretatif atau negativisme) adalah sudut pandang dalam sosiologi yang meyakini bahwa ilmu sosial membutuhkan metode ilmiah yang berbeda dengan metode yang umum digunakan dalam bidang ilmu alam. Para akademisi ilmu sosial bekerja tidak hanya menggunakan empirisme dan metode ilmiah. Antipositivis berpendapat bahwa para peneliti perlu pada awalnya menyadari bahwa konsep, pemikiran, dan bahasanya membentuk cara pikir mengenai dunia sosial. (in) Antipositivism, även antinaturalism och interpretivism, är en epistemologisk ståndpunkt vilken hävdar att den sociala verkligheten inte adekvat kan undersökas med den konventionella modernistiska vetenskapliga metodologiska apparaturen vi känner igen från naturvetenskapen. Följaktligen anser antipositivister att samhällsvetenskapen kräver ett annat epistemologiskt grundval. Centralt för antipositivismen är tron att koncept och språk en forskare nyttjar formar uppfattningen av den sociala verkligheten de undersöker, studerar och definierar. (sv) 反实证主义（又名反自然主义、解释主义或否定主义）是社会学中的一种理论立场，是19世纪末至20世纪初在欧洲大陆兴起的与实证主义相对立的主观主义社会学。它反对实证主义社会学从自然科学中寻找可以运用于人文科学和社会科学的方法，提出需要不同的认识论来研究社会领域，从个人的主观动机或体验中寻找认识社会的方法，试图以个人行动的主观根源说明人的活动、社会关系、社会结构和社会发展，从而形成了反实证主义思潮。 解释主义由对后实证主义不满的研究人员中发展起来，他们认为后实证主义的理论不够全面性，难以反映人类互动中的细微差别和可变性。解释主义是一种受哲学框架影响的归纳实践，如解释学、现象学和符号互动论。解释性方法被用于社会科学的许多领域，包括历史、社会学、政治学、人类学等等。 (zh) In social science, antipositivism (also interpretivism, negativism or antinaturalism) is a theoretical stance that proposes that the social realm cannot be studied with the methods of investigation utilized within the natural sciences, and that investigation of the social realm requires a different epistemology. Fundamental to that antipositivist epistemology is the belief that the concepts and language that researchers use in their research shape their perceptions of the social world they are investigating and defining. (en) El antipositivismo (también conocido como no positivismo, negativismo, sociología interpretativa, interpretativismo o interpretivismo) es el punto de vista en las ciencias sociales según el cual los académicos deben necesariamente rechazar el empirismo y el método científico en el desarrollo de teorías sociales e investigación. (es) Der Antipositivismus ist in der Sozialwissenschaft die Ansicht, dass der Empirismus und die wissenschaftlichen Methoden in der Entwicklung der Gesellschaftstheorie und der Empirischen Sozialforschung abgelehnt werden müssen. Als antipositivistisch werden in den Sozialwissenschaften auch Forschungsmethoden bezeichnet, die ausdrücklich eine qualitative Ergänzung quantitativer Erhebungen fordern. (de) Per antipositivismo s'intende non una corrente univoca, ma un orientamento di pensiero di autori che fanno capo a concezioni filosofiche diverse tra loro, ma accomunate da una forte opposizione al positivismo. (it) 반양성주의는 사회과학 내에서 이용되는 과학적 조사방법으로는 사회영역을 연구할 수 없으며, 사회영역의 조사는 다른 인식론을 필요로 한다는 것을 제안하는 이론적 입장이다. 그 반긍정주의 인식론의 기본은 연구자들이 연구에 사용하는 개념과 언어가 그들이 조사하고 연구하고 정의하는 사회 세계에 대한 인식을 형성한다는 믿음이다. 해석주의(반긍정주의)는 사후 실증주의에 불만을 품은 연구자들 사이에서 발전했는데, 그들은 인간 상호 작용에서 발견되는 뉘앙스와 가변성을 반영하기에는 너무 일반적이고 부적절하다고 생각했다. 연구자들의 가치관과 신념이 그들의 조사로부터 완전히 제거될 수 없기 때문에, 해석학자들은 인간이 인간을 대상으로 한 연구가 객관적인 결과를 산출할 수 없다고 믿는다. 그러므로, 해석학자들은 객관적인 관점을 추구하기보다는 사회적 상호작용에 참여하는 개인의 주관적인 경험에서 의미를 찾는다. 많은 해석주의 연구자들이 그들이 연구하고 있는 사회적 맥락에 몰입하여, 공동체나 개인 집단에 대한 이론을 내부에서 관찰함으로써 이해하고 공식화하려고 한다. 해석주의는 헤르메닉, 현상학, 상징적 상호작용주의와 같은 철학적 프레임워크에 의해 영향을 받은 귀납적 관행이다. (ko) Antipositivismo refere-se a tudo aquilo que é contrário ao paradigma positivista. O antipositivismo rejeita o empirismo e a pretensão positivista que professa a existência de unidade metodológica entre as diferentes ciências. No final do século XIX e início do século XX os antipositivistas redescobriram a oposição existente entre o mundo das ciências naturais e o mundo das ciências humanas, dando origem ao pensamento filosófico, sociológico e científico modernos. (pt) Interpretatywizm – jedna z orientacji badawczych, mająca znamiona paradygmatu (i za takowy uważana w typologii paradygmatów socjologicznych Burrella i Morgana), rozwinięta w opozycji do funkcjonalizmu. Występuje także pod nazwą antropologii symbolicznej. Prekursorami tego podejścia są Clifford Geertz, David Schneider, Victor Turner, Barbara Czarniawska, James Clifford, George E. Marcus oraz Mary Douglas. W Polsce studia interpretatywne uprawiają m.in. Krzysztof Konecki i Monika Kostera. (pl) Антипозитивизм — это точка зрения в социальной науке о том, что социальная сфера может не подвергаться тем же методам исследования, что и мир природы; что ученые должны отказаться от эмпиризма и научного метода в проведении социальных исследований. Антипозитивисты считают, что исследователи должны сосредоточиться на понимании интерпретаций социальных действий для изучаемых людей. (ru) Антипозитивізм у соціальних науках (також інтерпретативізм, негативізм, антинатуралізм) — це теоретичний погляд, за яким соціальну реальність неможливо досліджувати методами, які використовують у природничих науках, і натомість необхідна інша епістемологія. Основою цього є думка, що поняття та мова, яку дослідники використовують у своїй роботі, впливає на їхнє сприйняття досліджуваного соціального світу. (uk) |
| rdfs:label | معاداة الوضعية (ar) Antipositivisme (ca) Antipositivismus (de) Kontraŭpozitivismo (eo) Antipositivismo (es) Antipositivism (en) Antipositivisme (in) Antipositivismo (it) 반양성주의 (ko) Interpretatywizm (pl) Antipositivismo (pt) Антипозитивизм (ru) Antipositivism (sv) 反實證主義 (zh) Антипозитивізм (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Antipositivism yago-res:Antipositivism wikidata:Antipositivism dbpedia-ar:Antipositivism dbpedia-ca:Antipositivism dbpedia-de:Antipositivism dbpedia-eo:Antipositivism dbpedia-es:Antipositivism dbpedia-fa:Antipositivism dbpedia-id:Antipositivism dbpedia-it:Antipositivism dbpedia-ko:Antipositivism dbpedia-pl:Antipositivism dbpedia-pt:Antipositivism dbpedia-ro:Antipositivism dbpedia-ru:Antipositivism dbpedia-sq:Antipositivism dbpedia-sr:Antipositivism dbpedia-sv:Antipositivism dbpedia-tr:Antipositivism dbpedia-uk:Antipositivism dbpedia-vi:Antipositivism dbpedia-zh:Antipositivism https://global.dbpedia.org/id/4mkEk |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Antipositivism?oldid=1121476006&ns=0 |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Antipositivism |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Non-positivist dbr:Nonpositivist dbr:Interpretivism_(social_science) dbr:Anti-positivism dbr:Verstehende dbr:Anti-positivist dbr:Antipositivist |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Engaged_theory dbr:The_Two_Cultures dbr:Non-positivist dbr:Nonpositivist dbr:Branches_of_science dbr:Delfim_Santos dbr:Dewald_Roode dbr:Antinaturalism_(sociology) dbr:Culturalism dbr:Index_of_psychology_articles dbr:Index_of_sociology_articles dbr:List_of_schools_of_philosophy dbr:Interpretivism dbr:Critical_realism_(philosophy_of_the_social_sciences) dbr:Max_Weber dbr:Gemeinschaft_and_Gesellschaft dbr:Louis_C._Midgley dbr:Objectivity_(science) dbr:Stanisław_Ossowski dbr:Georg_Simmel dbr:Glossary_of_philosophy dbr:Frankfurt_School dbr:Ideal_type dbr:Paradigm_shift dbr:Phenomenology_(philosophy) dbr:Suicide_(Durkheim_book) dbr:Action_theory_(sociology) dbr:Wilhelm_Dilthey dbr:Cynicism_(contemporary) dbr:Dyad_(sociology) dbr:Florian_Znaniecki dbr:History_of_sociology dbr:Postpositivism dbr:Quantitative_research dbr:Grounded_theory dbr:Herbert_Spencer dbr:Hermeneutics dbr:Izabela_Sadoveanu-Evan dbr:James_Clerk_Maxwell dbr:Phenomenography dbr:The_New_Science dbr:Social_research dbr:Accounting dbr:Accounting_research dbr:Law_of_three_stages dbr:Triad_(sociology) dbr:Sociological_theory dbr:Reflectivism dbr:Positivism dbr:Positivism_dispute dbr:Social_theory dbr:Sociological_naturalism dbr:Gregory_Forth dbr:Humanistic_sociology dbr:Il_Marzocco dbr:Methodology dbr:Social_science dbr:Sociology dbr:Neo-Kantianism dbr:New_Public_Administration dbr:Verstehen dbr:Open_Marxism dbr:The_Metropolis_and_Mental_Life dbr:Neofunctionalism_(sociology) dbr:Philosophy_of_social_science dbr:Negativism dbr:Portrait_of_Jacques_Nayral dbr:Interpretivism_(social_science) dbr:Anti-positivism dbr:Verstehende dbr:Anti-positivist dbr:Antipositivist |
| is dbp:schoolTradition of | dbr:Max_Weber |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Antipositivism |