Apperception (original) (raw)
Apercepció és un terme introduït pel pensador Leibniz (1646 - 1716) per a definir una forma particular de la percepció: la percepció acompanyada de la consciència o "percepció de la percepció". Implica posar ordre en les dades sensorials de la percepció com a pas previ a atorgar-los un significat. Aquest ordre es fa segons l'experiència prèvia de fenòmens similars i és un dels processos centrals de la metacognició.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | Apercepció és un terme introduït pel pensador Leibniz (1646 - 1716) per a definir una forma particular de la percepció: la percepció acompanyada de la consciència o "percepció de la percepció". Implica posar ordre en les dades sensorials de la percepció com a pas previ a atorgar-los un significat. Aquest ordre es fa segons l'experiència prèvia de fenòmens similars i és un dels processos centrals de la metacognició. (ca) الإدراك الشعوري هو درجة سامية من الإدراك والتصور، وهو وعي الذات لما تدرك، فهو إدراك يصاحبه الشعور به والالتفات إليه. (ar) Apperzeption (aus neulateinisch adpercipere hinzuwahrnehmen) bedeutet die klare und bewusste Aufnahme des jeweiligen Inhaltes eines Erlebnisses, einer Wahrnehmung oder eines Denkens. (de) Apperception (from the Latin ad-, "to, toward" and percipere, "to perceive, gain, secure, learn, or feel") is any of several aspects of perception and consciousness in such fields as psychology, philosophy and epistemology. (en) En Filosofía es una percepción muy atenta, clara y consciente. Esta palabra fue introducida por Leibniz, quien la definió como la conciencia de la percepción, es decir la percepción al más alto nivel. (Del lat. ad y percipere, percibir para sí o interiormente): f. Filosofía. Distingue la percepción de la apercepción. Para Leibniz la percepción es simplemente el hecho representativo, interno o psicológico y la apercepción no es solo, como se ha creído, la reflexión o el estado del espíritu que vuelve sobre percepciones conscientes para conocerlas mejor, refiriéndolas a ideas o principios generales; sino que es más bien la conciencia en el sentido que hoy se la atribuye o el estado del espíritu que conoce lo que pasa en él. «Así, pues, como una vez despertado de su desvanecimiento uno se apercibe de sus percepciones, es necesario que las haya tenido inmediatamente antes, aunque no se haya apercibido de ellas». En Psicología es "el proceso por el cual una nueva experiencia es asimilada y transformada en residuo de la experiencia anterior de un individuo para formar un nuevo todo". En resumen, es percibir nueva experiencia referente a una experiencia anterior. Este concepto se usa en Test de Apercepción Temática. (es) L'aperception est la faculté à rassembler dans une unité de multiples petites perceptions inconscientes. Ce concept de philosophie a connu une grande postérité. Chez Leibniz, elle se produit grâce à une réflexion sur soi et s'identifie dès lors à la conscience. Kant va distinguer l'aperception empirique et l'aperception transcendantale. (fr) 통각(統覺, 영어: apperception)이란, 심리학, 철학, 인식론에서의 개념이다. 이는 라틴어의 ap-(ad-) "를 향하여"와 percipere "지각, 이해"의 합성에서 유래한 말로, 일반적으로 자신의 상태나 스스로의 경험 등 자신의 내면적인 것을 조회하고 이해하는 것을 가리킨다. 통각이라는 말은 데카르트의 정념론에서 언급된 apercevoir라는 말에서 처음 언급된 바 있으며, 이후 라이프니츠가 처음 통각의 개념을 상세히 연구하여 서술함으로써 철학의 개념 중 하나로 만들었다. 특히 임마누엘 칸트는 '경험적 통각'과 '선험적 통각'을 구분하였다. (ko) 統覚(とうかく、独: Apperzeption、英: apperception）とは、心理学や哲学、認識論における概念である。原語のApperzeptionは、近代ラテン語のadpercipere（ad-「の方へ、に向かって」とpercipere「獲得する、知覚する、理解する」）に由来する。 (ja) Il termine appercezione sta a indicare una forma particolare di percezione mentale, che si distingue per chiarezza e consapevolezza di sé. Fu introdotto dal filosofo Leibniz per definire la "percezione della percezione", ossia la percezione massima perché situata al più alto livello di autocoscienza. In Kant è nota altrimenti come "io penso". (it) Apercepcja – termin filozoficzny oznaczający postrzeganie samego siebie, świadomość samego siebie, postrzeganie przez umysł jego własnych stanów. Leibniz wprowadzając to pojęcie odróżniał percepcję – przedstawianie sobie rzeczy – od apercepcji, która oznacza zdawanie sobie sprawy z tego przedstawiania. Krok dalej uczynił Kant, który odróżnił apercepcję empiryczną, czyli introspekcję od transcendentalnej jedności apercepcji, czyli warunku umożliwiającego samo doświadczanie. Empiryczna apercepcja polega na wiązaniu ze sobą i zespalaniu różnych elementarnych doznań (różniących się w czasie i przestrzeni i pochodzących z różnych zmysłów) w jedną świadomość. Świadomość przedmiotów w przestrzeni, a także np. ich kształtu czy ruchu, ma u Kanta w założeniu empiryczną jedność apercepcji. Natomiast apercepcja transcendentalna polega na, podobnie pojętym, wiązaniu samoświadomości (zarówno "przestrzennie", tj. w odniesieniu do różnych jednocześnie istniejących w umyśle spraw, jak i czasowo). Świadomość upływu czasu ma u Kanta w założeniu transcendentalną jedność apercepcji. Kontynuując ten nurt wprowadzono apercepcję do psychologii jako postrzeganie połączone z odnoszeniem treści spostrzeżenia do tego, co już (uprzednio) znane. Terminem "apercepcja" w tym znaczeniu posługiwał się Herbart. Używał on pojęcia "masy apercepcyjnej": zasobu uprzednich wiadomości i doświadczeń, do których każdorazowo odnoszone są nowe spostrzeżenia. Jeśli są z nim zgodne, są przyswajane i włączane do niego. Wundt rozróżniał apercepcję bierną oraz czynną. Pierwsza z nich wywoływana jest przez warunki zewnętrzne a jej struktura jest od tych warunków zależna. Druga powstaje w rezultacie funkcjonowania systemu poznawczego człowieka, a więc zależna jest ona od procesów wewnętrznych. (pl) Apercepção (do latim ad-, "para, em direção a" e percipere, "perceber, ganhar, garantir, aprender ou sentir") é um dos vários aspectos da percepção e consciência em campos como psicologia, filosofia e epistemologia. (pt) Apperception är någon av de flera aspekterna inom perception och medvetande i områden som psykologi, filosofi och kunskapsteori. I psykologi är apperception den process genom vilken nya erfarenheter jämställs med och förvandlas genom återstoden av tidigare upplevelser från en individ till en ny helhet. Termen användes i den tidiga psykologin av Herbert Spencer, Hermann Lotze och Wilhelm Wundt.Apperception betyder ursprungligen "att passera medvetandets tröskel", det vill säga att uppfatta.Men innehållet i det uppfattade ändras när man kommer till medvetandet av den sammanhängande närvaron av andra saker som redan finns där, så det uppfattas inte utan appercipieras. Hos Johann Friedrich Herbart är apperception tillägnandet och bearbetandet av nya föreställningar medelst redan befintliga och med varandra förbundna föreställningsmassor ("apperceptionsmassor"). Hos Wundt betecknar apperception ett själsligt innehålls stegring till klar uppfattning i "medvetandets blickpunkt" under vissa ledsagande känsloprocesser, de subjektiva uppmärksamhetsprocesserna. Immanuel Kant gav apperceptionsbegreppet en kunskapsteoretisk uttydning. Med transcendental apperception menar han sålunda den rent formala enhet i medvetandet, vilken är förutsättningen för varje erfarenhet, liksom för jagets identitet. (sv) Апперцепция (лат. ad — к и лат. perceptio — восприятие) — это процесс, в результате которого элементы сознания становятся ясными и отчетливыми, посредством интроспекции. Это одно из фундаментальных свойств психики человека.Данное свойство выражается в том, что человек воспринимает предметы и явления внешнего мира обусловлено — в тесной взаимосвязи друг с другом. Человек осознает то, как он воспринимает внешний мир. Данное восприятие зависит от запаса определенных знаний и опыта, а также от конкретного психического состояния его личности. Восприятие внешнего мира обусловлено особенностями общего содержания психической жизни в целом. В то время, как Лейбниц употреблял термин перцепция, как простое, ещё не дошедшее до сознания впечатление, которое известное явление производит на органы наших чувств (хотя в современной психологии перцепция — то же, что и восприятие), апперцепция означает ощущение, уже воспринятое сознанием. Так, например, если раздающийся вблизи нас звук потрясает барабанную перепонку нашего уха, но до нашего сознания этот звук не доходит, тогда имеет место простая перцепция; когда же мы обращаем на него своё внимание и сознательно его слышим, тогда имеем факт апперцепции. Грубо говоря, это расширение границ познания: представим, что сидя в комнате, вы увлечены скрупулёзной работой над чем-то конкретным. Вас абсолютно не интересует в данный конкретный момент то, что происходит во второй комнате, за дверью. Все ваше познание направленно на другие задачи. Внезапно, вы слышите громкий хлопок прямо из соседнего помещения, это привлекает ваше внимание к событиям за пределами текущих границ сосредоточенности — произошла апперцепция. Поэтому апперцепция — сознательное восприятие известного чувственного впечатления и является переходом от впечатления к познаванию. Термин этот употребляется в узком и широком смысле. Прежде всего впечатления сводятся к одному общему представлению о предмете, и таким образом из впечатлений вырабатываются основные и простейшие понятия. В этом значении Кант говорит о синтезе апперцепции, причем старается доказать, что формы этого синтеза, роды сочетания впечатлений, понятия пространства и времени и основные формы понятий о категориях составляют прирождённое достояние человеческого духа, не вытекающее из наблюдения. С помощью этого синтеза новое впечатление посредством сравнения, сопоставления и т. д. вводится в круг уже выработанных понятий, впечатлений, наблюдений, удержанных в памяти, и получает между ними своё место. Этот процесс усвоения и слияния понятий, который постоянно всё более и более обогащает наше сознание, представляет апперцепцию в широком смысле этого слова. Гербарт сравнивал этот процесс с перевариванием пищи в нашем желудке. Оба рода этой апперцепции не совсем отделяются друг от друга, так как вообще восприятие отдельного впечатления обусловлено деятельностью, основанной на сопоставлении, сравнении, соединении, что, например, видно при определении величины предмета. Трансцендентальная апперцепция Канта включает оба её значения; она есть деятельность чистого интеллекта, посредством которой он, с помощью существующих в нём форм мышления, из воспринятого материала впечатлений может создать весь объём своих понятий и представлений. Это понятие Фихте назвал иначе продуктивной силой воображения (produktive Einbildungskraft). (ru) Апперце́пція (лат. ad — до і лат. perceptio — сприймання) — залежність сприймання від попереднього досвіду особистості. Апперцепція є виявом загального закону, за яким зовнішні предмети і явища визначають зміст , діючи через внутрішні суб'єктивні умови, що склалися в ході попереднього розвитку індивіда в результаті його взаємодії з середовищем. Сприймання залежить не тільки від об'єкта, а й від суб'єкта, від наявних у нього потреб, інтересів, уявлень, понять тощо. Безпосередні враження від об'єкта активізують певні сліди минулих вражень; вони включаються у склад попереднього досвіду, завдяки чому сприймання відбувається швидше, набуває вибірковості й осмисленості. Термін «Апперцепція» був введений Г. В. Лейбніцем. Й. Ф. Гербарт вважав, що всяке нове подання усвідомлюється і тлумачиться за умови його зв'язку із спорідненими уявленнями минулого досвіду, які він назвав апперцепіруючою масою. Сам же процес з'єднання і є апперцепція. Саме апперцепція визначає виразність, правильність і міцність сприйняття і засвоєння нового знання. Розвинуте Гербартом розуміння апперцепції з'явилося теоретичною основою його педагогічного вчення про принципи і прийоми засвоєння знань (побудови уроку, наступності, послідовності і т. ін.). Поняття «Апперцепція» отримало широке розповсюдження в психології завдяки роботам В. Вундта, надала йому сенс пояснювального принципу роботи свідомості. Вундт поставив у залежність від апперцепції складні діяльності свідомості — увага, мислення, а також вольові процеси. Поняття апперцепція розглядається також А. Адлером, на підставі якого він пояснює певні принципи сприйняття. Дитина сприймає різні ситуації не такими, які вони існують в дійсності, а крізь призму упереджень своїх особистих інтересів, тобто відповідно до особистої схеми апперцепції. Апперцепція знаходить своє пояснення в системній роботі кори великих півкуль головного мозку. (uk) |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://www.des.emory.edu/mfp/tt14.html |
| dbo:wikiPageID | 4315132 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 6406 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1091729116 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Psychology dbr:Saṃjñā dbr:René_Descartes dbr:Perceive dbr:Thematic_Apperception_Test dbr:Epistemology dbr:Gottfried_Wilhelm_Leibniz dbr:Theodor_Lipps dbc:Cognition dbr:Wilhelm_Wundt dbr:William_James dbr:Transcendental_apperception dbr:Alfred_Adler dbr:Dagobert_D._Runes dbc:Phenomenology dbr:Projective_test dbr:Herbert_Spencer dbr:Hermann_Lotze dbr:Attention dbc:Perception dbc:Epistemology dbr:Johann_Friedrich_Herbart dbr:Kantianism dbr:Latin dbr:Philosophy dbr:Scientific_phenomenon dbr:Immanuel_Kant dbr:Rorschach_inkblot_test |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Authority_control dbt:ISBN dbt:Wiktionary-inline |
| dcterms:subject | dbc:Cognition dbc:Phenomenology dbc:Perception dbc:Epistemology |
| rdf:type | owl:Thing |
| rdfs:comment | Apercepció és un terme introduït pel pensador Leibniz (1646 - 1716) per a definir una forma particular de la percepció: la percepció acompanyada de la consciència o "percepció de la percepció". Implica posar ordre en les dades sensorials de la percepció com a pas previ a atorgar-los un significat. Aquest ordre es fa segons l'experiència prèvia de fenòmens similars i és un dels processos centrals de la metacognició. (ca) الإدراك الشعوري هو درجة سامية من الإدراك والتصور، وهو وعي الذات لما تدرك، فهو إدراك يصاحبه الشعور به والالتفات إليه. (ar) Apperzeption (aus neulateinisch adpercipere hinzuwahrnehmen) bedeutet die klare und bewusste Aufnahme des jeweiligen Inhaltes eines Erlebnisses, einer Wahrnehmung oder eines Denkens. (de) Apperception (from the Latin ad-, "to, toward" and percipere, "to perceive, gain, secure, learn, or feel") is any of several aspects of perception and consciousness in such fields as psychology, philosophy and epistemology. (en) L'aperception est la faculté à rassembler dans une unité de multiples petites perceptions inconscientes. Ce concept de philosophie a connu une grande postérité. Chez Leibniz, elle se produit grâce à une réflexion sur soi et s'identifie dès lors à la conscience. Kant va distinguer l'aperception empirique et l'aperception transcendantale. (fr) 통각(統覺, 영어: apperception)이란, 심리학, 철학, 인식론에서의 개념이다. 이는 라틴어의 ap-(ad-) "를 향하여"와 percipere "지각, 이해"의 합성에서 유래한 말로, 일반적으로 자신의 상태나 스스로의 경험 등 자신의 내면적인 것을 조회하고 이해하는 것을 가리킨다. 통각이라는 말은 데카르트의 정념론에서 언급된 apercevoir라는 말에서 처음 언급된 바 있으며, 이후 라이프니츠가 처음 통각의 개념을 상세히 연구하여 서술함으로써 철학의 개념 중 하나로 만들었다. 특히 임마누엘 칸트는 '경험적 통각'과 '선험적 통각'을 구분하였다. (ko) 統覚(とうかく、独: Apperzeption、英: apperception）とは、心理学や哲学、認識論における概念である。原語のApperzeptionは、近代ラテン語のadpercipere（ad-「の方へ、に向かって」とpercipere「獲得する、知覚する、理解する」）に由来する。 (ja) Il termine appercezione sta a indicare una forma particolare di percezione mentale, che si distingue per chiarezza e consapevolezza di sé. Fu introdotto dal filosofo Leibniz per definire la "percezione della percezione", ossia la percezione massima perché situata al più alto livello di autocoscienza. In Kant è nota altrimenti come "io penso". (it) Apercepção (do latim ad-, "para, em direção a" e percipere, "perceber, ganhar, garantir, aprender ou sentir") é um dos vários aspectos da percepção e consciência em campos como psicologia, filosofia e epistemologia. (pt) En Filosofía es una percepción muy atenta, clara y consciente. Esta palabra fue introducida por Leibniz, quien la definió como la conciencia de la percepción, es decir la percepción al más alto nivel. (Del lat. ad y percipere, percibir para sí o interiormente): f. Filosofía. Distingue la percepción de la apercepción. Para Leibniz la percepción es simplemente el hecho representativo, interno o psicológico y la apercepción no es solo, como se ha creído, la reflexión o el estado del espíritu que vuelve sobre percepciones conscientes para conocerlas mejor, refiriéndolas a ideas o principios generales; sino que es más bien la conciencia en el sentido que hoy se la atribuye o el estado del espíritu que conoce lo que pasa en él. (es) Apercepcja – termin filozoficzny oznaczający postrzeganie samego siebie, świadomość samego siebie, postrzeganie przez umysł jego własnych stanów. Leibniz wprowadzając to pojęcie odróżniał percepcję – przedstawianie sobie rzeczy – od apercepcji, która oznacza zdawanie sobie sprawy z tego przedstawiania. Krok dalej uczynił Kant, który odróżnił apercepcję empiryczną, czyli introspekcję od transcendentalnej jedności apercepcji, czyli warunku umożliwiającego samo doświadczanie. (pl) Апперцепция (лат. ad — к и лат. perceptio — восприятие) — это процесс, в результате которого элементы сознания становятся ясными и отчетливыми, посредством интроспекции. Это одно из фундаментальных свойств психики человека.Данное свойство выражается в том, что человек воспринимает предметы и явления внешнего мира обусловлено — в тесной взаимосвязи друг с другом. Человек осознает то, как он воспринимает внешний мир. Данное восприятие зависит от запаса определенных знаний и опыта, а также от конкретного психического состояния его личности. Восприятие внешнего мира обусловлено особенностями общего содержания психической жизни в целом. (ru) Apperception är någon av de flera aspekterna inom perception och medvetande i områden som psykologi, filosofi och kunskapsteori. I psykologi är apperception den process genom vilken nya erfarenheter jämställs med och förvandlas genom återstoden av tidigare upplevelser från en individ till en ny helhet. Termen användes i den tidiga psykologin av Herbert Spencer, Hermann Lotze och Wilhelm Wundt.Apperception betyder ursprungligen "att passera medvetandets tröskel", det vill säga att uppfatta.Men innehållet i det uppfattade ändras när man kommer till medvetandet av den sammanhängande närvaron av andra saker som redan finns där, så det uppfattas inte utan appercipieras. (sv) Апперце́пція (лат. ad — до і лат. perceptio — сприймання) — залежність сприймання від попереднього досвіду особистості. Апперцепція є виявом загального закону, за яким зовнішні предмети і явища визначають зміст , діючи через внутрішні суб'єктивні умови, що склалися в ході попереднього розвитку індивіда в результаті його взаємодії з середовищем. Сприймання залежить не тільки від об'єкта, а й від суб'єкта, від наявних у нього потреб, інтересів, уявлень, понять тощо. Безпосередні враження від об'єкта активізують певні сліди минулих вражень; вони включаються у склад попереднього досвіду, завдяки чому сприймання відбувається швидше, набуває вибірковості й осмисленості. (uk) |
| rdfs:label | إدراك شعوري (ar) Apercepció (ca) Apperzeption (de) Apperception (en) Apercepción (es) Aperception (fr) Appercezione (it) 統覚 (ja) 통각 (인식) (ko) Apercepcja (pl) Apercepção (pt) Апперцепция (ru) Apperception (sv) Апперцепція (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Apperception http://d-nb.info/gnd/4142815-8 wikidata:Apperception dbpedia-ar:Apperception dbpedia-az:Apperception dbpedia-ca:Apperception dbpedia-da:Apperception dbpedia-de:Apperception dbpedia-es:Apperception dbpedia-et:Apperception dbpedia-fi:Apperception dbpedia-fr:Apperception dbpedia-hu:Apperception http://hy.dbpedia.org/resource/Ապերցեպցիա dbpedia-it:Apperception dbpedia-ja:Apperception dbpedia-kk:Apperception dbpedia-ko:Apperception http://ky.dbpedia.org/resource/Апперцепция http://lt.dbpedia.org/resource/Apercepcija dbpedia-pl:Apperception dbpedia-pt:Apperception dbpedia-ru:Apperception dbpedia-sv:Apperception dbpedia-uk:Apperception http://ur.dbpedia.org/resource/استدراک http://uz.dbpedia.org/resource/Appersepsiya https://global.dbpedia.org/id/4ocus |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Apperception?oldid=1091729116&ns=0 |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Apperception |
| is dbo:knownFor of | dbr:Wilhelm_Wundt |
| is dbo:notableIdea of | dbr:Gottfried_Wilhelm_Leibniz |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Apperceive |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Science dbr:Elephant_goad dbr:Mirror_stage dbr:Bracha_L._Ettinger dbr:History_of_psychology dbr:Eastern_Orthodox_theology dbr:Index_of_continental_philosophy_articles dbr:Index_of_epistemology_articles dbr:Index_of_philosophy_articles_(A–C) dbr:Index_of_psychology_articles dbr:Insanity_in_Ancient_and_Modern_Life dbr:Magdalena_Aebi dbr:Critique_of_Pure_Reason dbr:Edward_B._Titchener dbr:Gottfried_Wilhelm_Leibniz dbr:Murder_of_Leiby_Kletzky dbr:Creative_synthesis dbr:Idea dbr:Phenomenology_(philosophy) dbr:Structuralism_(psychology) dbr:Visual_space dbr:Actual_idealism dbr:Thought dbr:Wilhelm_Wundt dbr:Transcendental_apperception dbr:Brihadaranyaka_Upanishad dbr:P._D._Ouspensky dbr:Glossary_of_psychiatry dbr:Gnosis dbr:Attention dbr:Arne_Quinze dbr:Johann_Friedrich_Herbart dbr:Apperceive dbr:Manas_(early_Buddhism) dbr:Schema_(Kant) dbr:Sense dbr:Svasaṃvedana dbr:Völkerpsychologie dbr:The_Over-Soul |
| is dbp:knownFor of | dbr:Wilhelm_Wundt |
| is dbp:notableIdeas of | dbr:Gottfried_Wilhelm_Leibniz |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Apperception |