Athanasius Kircher (Geisa, 2 de maig de 1602 - Roma, 28 de novembre de 1680), va ser un jesuïta i investigador interdisciplinari del barroc. Va influir decisivament en els seus contemporanis i en filòsofs com Gottfried Wilhelm Leibniz. Va ser un Homo universalis que va publicar més de 40 tesis, majoritàriament en l'àmbit de la religió comparada, la geologia i la medicina. Ha estat comparat amb Ruđer Josip Bošković i Leonardo da Vinci per la seva enorme varietat d'interessos, i honorat amb el títol de Mestre dels cent arts. Va establir una relació entre el llenguatge de l'antic Egipte i l'idioma copte modern, i alguns comentadors el consideren el fundador de l'egiptologia. També va estar fascinat amb la sinologia i va escriure una enciclopèdia de la Xina. Els treballs de Kircher també inclouen l'estudi de volcans i fòssils en el camp de la geologia. Va ser una de les primeres persones en observar microbis a través d'un microscopi. Va proposar que la plaga era causada per un microorganisme infecciós i va suggerir mesures per prevenir el contagi de la malaltia. També va mostrar interès en la tecnologia i els invents mecànics. Se li atribueixen les invencions del rellotge magnètic, i varis autòmats del primer megàfon. L'invent de la llanterna màgica és, a vegades, atribuïda a Kircher, i encara que no va ser així, sí que va estudiar els principis involucrats en aquesta màquina al seu llibre Ars Magna Lucis et Umbrae. (ca)
Athanasius Kircher (často, ale chybně Kirchner, 2. května 1602 – 27. nebo 28. listopadu 1680) byl německý jezuitský učenec, zabývající se především orientalistikou, geologií a lékařstvím. Jako autor jedné z prvních vědeckých prací o egyptských hieroglyfech bývá pokládán za zakladatele egyptologie. Byl také jedním z prvních lidí, kteří pozorovali mikroorganismy pomocí mikroskopu a předběhl svou dobu v tom, že tvrdil, že způsobují mor a navrhl proto účinné prostředky proti šíření choroby. Kircher bývá srovnáván s Leonardem da Vincim pro svou vynalézavost, šíři a hloubku svého díla. Ve své době byl uznáván jako jeden z největších vědců své doby, zastínil dokonce René Descarta. Až ve 20. století ale bylo jeho dílo oceněno z nenáboženského úhlu pohledu. Edward. W. Schmidt jej označil za „posledního renesančního člověka“, historička Paula Findlenová za „prvního vědce, který dosáhl světového věhlasu“. (cs)
أثانيسيوس كيرتشر (بالألمانية: Athanasius Kircher)هو عالم-يسوعي من القرن السابع عشر من ألمانيا نشر ما يقارب 40 عملاً، كان أكثرها وضوحاً ما كان في مجال أنظمة الكتابة، الجيولوجيا، الصيدلة.وهو الذي أخترع المكبر. قام بدراسة أولية على الهيروغيليفية المصرية ويعتبر أبو علم المصريات. وهو من أوائل الذين نظروا إلى الميكروبات عن طريق المجهر. وقد سبق وقته بالقول أن الطاعون سببه مخلوق مجهري، وكان من أوائل الناس في إجراء الخطوات الفعالة لمنع نقل المرض. وقد قورن هذا العالم بليوناردو دا فينشي بسبب أعماله وجهده الجدي فيها. وكان نجم عصره في العلوم، وقد مدحه العالم إدوارد شميدت، ووصفه بـ«رجل عصر النهضة». (ar)
Ο Αθανάσιος Κίρχερ (εξελληνισμός του Athanasius Kircher, πολλές φορές γράφεται λανθασμένα Kirchner, 2 Μαΐου 1602 - 27 Νοεμβρίου 1680) ήταν Γερμανός Ιησουίτης ιερέας και . Δίδαξε στο μαθηματικά, φυσική και ανατολικές γλώσσες. Κατά τη διάρκεια της ζωής του γνώρισε παγκόσμια φήμη και αναγνώριση ως αυθεντία σε μια πλειάδα επιστημών. Υπήρξε σε πολλά επιστημονικά πεδία πρωτοπόρος και συνέγραψε περίπου 40 βιβλία, κυρίως στα πεδία της γεωλογίας, της ιατρικής, της γλωσσολογίας και του οριενταλισμού. (el)
Athanasius Kircher (latinisiert auch: Athanasius Kircherus (Fuldensis); * 2. Mai 1602 in Geisa (Rhön) im Hochstift Fulda; † 27. November 1680 in Rom) war ein deutscher Jesuit und Universalgelehrter. Er lehrte und forschte die meiste Zeit seines Lebens am Collegium Romanum in Rom. Kircher veröffentlichte eine große Zahl ausführlicher Monografien über ein weites Spektrum von Themen unter anderem der Ägyptologie, Geologie, Medizin, Mathematik und Musiktheorie. Mehr als 150 Jahre vor Jean-François Champollion versuchte er, ägyptische Hieroglyphen zu entziffern. Friedrich Kittler bezeichnet Kircher als „eine Art wissenschaftliche Feuerwehr des Papstes: Mit Sonderaufträgen und Sondervollmachten war er immer zur Stelle, wenn wissenschaftliches Neuland zu betreten, aber auch im Namen der Kirche zu verteidigen war.“ Tatsächlich war Kircher seiner Zeit voraus, was insbesondere an seinem Einfluss auf die Akustik, Astronomie, Mechanik und Farbenlehre abzulesen ist. So vermutete er als einer der ersten den Einfluss von „kleinen Wesen“ auf die Verbreitung der Pest. Kirchers Motto lautete In uno omnia (In Einem alles). (de)
Athanasius Kircher (2 May 1602 – 27 November 1680) was a German Jesuit scholar and polymath who published around 40 major works, most notably in the fields of comparative religion, geology, and medicine. Kircher has been compared to fellow Jesuit Roger Joseph Boscovich and to Leonardo da Vinci for his enormous range of interests, and has been honoured with the title "Master of a Hundred Arts". He taught for more than 40 years at the Roman College, where he set up a wunderkammer. A resurgence of interest in Kircher has occurred within the scholarly community in recent decades. Kircher claimed to have deciphered the hieroglyphic writing of the ancient Egyptian language, but most of his assumptions and translations in this field were later found to be incorrect. He did, however, correctly establish the link between the ancient Egyptian and the Coptic languages, and some commentators regard him as the founder of Egyptology. Kircher was also fascinated with Sinology and wrote an encyclopedia of China, in which he noted the early presence there of Nestorian Christians while also attempting to establish links with Egypt and Christianity. Kircher's work in geology included studies of volcanoes and fossils. One of the first people to observe microbes through a microscope, Kircher was ahead of his time in proposing that the plague was caused by an infectious microorganism and in suggesting effective measures to prevent the spread of the disease. Kircher also displayed a keen interest in technology and mechanical inventions; inventions attributed to him include a magnetic clock, various automatons and the first megaphone. The invention of the magic lantern is often misattributed to Kircher, although he did conduct a study of the principles involved in his Ars Magna Lucis et Umbrae. A scientific star in his day, towards the end of his life he was eclipsed by the rationalism of René Descartes and others. In the late 20th century, however, the aesthetic qualities of his work again began to be appreciated. One modern scholar, Alan Cutler, described Kircher as "a giant among seventeenth-century scholars", and "one of the last thinkers who could rightfully claim all knowledge as his domain". Another scholar, Edward W. Schmidt, referred to Kircher as "the last Renaissance man". In A Man of Misconceptions, his 2012 book about Kircher, John Glassie writes that while "many of Kircher's actual ideas today seem wildly off-base, if not simply bizarre," he was "a champion of wonder, a man of awe-inspiring erudition and inventiveness," whose work was read "by the smartest minds of the time." (en)
Athanasius KIRCHER, (ankaŭ: Athanasius Kircherus Fuldensis; naskiĝis la 2-an de majo 1602 en Geisa (Turingio); mortis la 27-an de novembro 1680 en Romo) estis germana jezuito kaj erudiciulo de la 17-a jarcento, kiu dum la plej longa daŭro de sia vivo instruis kaj esploris en la Roma Kolegio. (eo)
Athanasius Kircher S.J. (castellanizado como Atanasio Kircher) (Geisa, abadía de Fulda en Hesse, 2 de mayo de 1601 o 1602 - Roma, 27 o 28 de noviembre de 1680) fue un sacerdote jesuita alemán, políglota, erudito, estudioso orientalista, de espíritu enciclopédico y uno de los científicos más importantes de la época barroca. (es)
Athanasius Kircher (Geisa, , 1602ko maiatzaren 2a - Erroma, 1680ko azaroaren 28a) alemaniar jesulaguna eta polimata izan zen. 40 lan inguru idatzi zituen, batez ere erlijio konparatuari, medikuntzari eta geologiari buruzkoak. Ruđer Boškovićekin eta Leonardo da Vincirekin alderatu dute bere ezagutza zabalagatik eta "Ehun artetako maisu" deitu izan zaio. Berrogei urte baino gehiagoz irakatsi zuen , eta han bitxikerien kabinetea ezarri zuen. Sumendiak eta, gainera, hebreera ikasi zituen errabino batekin, ohiko ikasketez gain. 1622an Koloniara ihes egin zuen protestanteengandik. 1622tik 1624ra irakasle izan zen Koblentzan, eta matematika, hebreera eta aramera irakatsi zituen. 1628an apaiztu eta Würzburgeko Unibertsitateko irakasle izendatu zuten. Egiptoar hieroglifoei ere interesatzen hasi zitzaien. 1631n argitaratu zuen bere lehen liburua, , magnetismoari buruzkoa. 1634an Erroman kokatu zen. Han irakatsi zuen hainbat urtez, harik eta ikerketan jardun ahal izan zuen arte. Egiptoko hieroglifoak deszifratu zituela uste zuen, bere ondorioak okerrak izan ziren arren. Hizkuntza koptekin izan zuen harremana egokia izan ote zen. Horregatik, batzuek egiptologiaren sortzailetzat jotzen dute. Sumendiei eta fosilei buruzko ikerketak egin zituen. Mikrobioak ikusi zituen mikroskopioarekin eta mikroorganismoak izurritearen kausa zirela esan zuen. Teknologiaz eta asmakizun mekanikoez ere interesatu zen. (eu)
Athanasius Kircher (en français : Athanase Kircher), né le 2 mai 1602 à Geisa, près de Fulda et décédé le 27 novembre 1680 à Rome (États pontificaux), est un prêtre jésuite allemand. Orientaliste distingué, et esprit éminemment encyclopédique, Kircher est un des savants les plus importants de l'époque baroque. (fr)
Athanasius Kircher (2 Mei 1602 – 28 November 1680) adalah sarjana Yesuit Jerman abad ke-17 yang mempublikasikan sekitar 40 tulisan, kebanyakan dalam bidang orientalisme, geologi dan kedokteran. Ia juga menciptakan megafon pertama. Kircher adalah seorang penerjemah hieroglif terkenal di zamannya meskipun di kemudian hari terjemahan-terjemahan dan interpretasinya tersebut dinyatakan sebagai tidak masuk akal dan salah. Akan tetapi, dia memang benar-benar melakukan riset tentang hieroglif Mesir kuno dan menemukan hubungan antara bahasa Mesir dengan bahasa Koptik sehingga akhirnya dia disebut sebagai pendiri Egiptologi. Dia juga sangat tertarik pada Sinologi hingga menulis sebuah ensiklopedia tentang negeri Cina. Pekerjaannya di dalam bidang geologi membahas tentang gunung berapi dan fosil. Dia juga adalah salah satu dari orang-orang pertama yang menyelidiki mikrob menggunakan mikroskop. Dia pun salah satu orang yang berpendapat bahwa suatu wabah disebabkan oleh mikroorganisme dan menyarankan pengawasan yang efektif untuk mencegah penyebaran suatu penyakit. Kircher juga menunjukkan ketertarikan pada ilmu teknik dan penemuan-penemuan alat-alat mekanis. Salah satu penemuannya adalah jam magnetis, berbagai macam automaton, dan megafon pertama. (in)
Athanasius Kircher (AFI: /ata'nazjʊs 'kɪɐ̯çɐ/; Geisa, 2 maggio 1602 – Roma, 28 novembre 1680) è stato un gesuita, filosofo, storico e museologo tedesco del XVII secolo. Pubblicò una quarantina di opere, anzitutto nei campi degli studi orientali, della geologia e della medicina. Kircher è stato paragonato al suo confratello gesuita Ruggero Giuseppe Boscovich e a Leonardo da Vinci per la sua enorme varietà di interessi, ed è stato onorato con il titolo di "maestro in un centinaio d'arti". Insegnò per più di quarant'anni nel Collegio Romano, dove allestì una wunderkammer. (it)
아타나시우스 키르허 (Athanasius Kircher, 때때로 잘못 표기되어 kirchner, 라틴어: Athanasius Kircherus 1601년 혹은 1602년 5월 2일 ~ 1680년)는 17세기 독일의 예수회 수사 겸 학자이자 40여개의 작품들, 특히 , 지질학, 의학 분야를 출판했던 박식가이다. 키르허는 그의 광범위한 관심 분야로 인해 예수회의 동료 로저 보스코비치와 레오나르도 다 빈치와 비교되어 왔고, "백 종류의 인문과학에 정통한 사람"이라는 칭호로 존경받아왔다. 그는 로마 대학에서 40여 년간 학생들을 가르쳤고, 여기서 운더카머를 설립했다. 키르허에 대한 관심의 부활은 최근 수 십년 동안 학계 안에서 일어나고 있다. 키르허는 고대 이집트어의 상형 문자를 판독했다고 주장했지만, 그의 가정과 변역의 많은 부분은 훗날 어처구니없는 것으로 밝혀졌다. 그러나 그는 고대 이집트어와 근대 콥트어의 연관 관계를 옳게 수립하였고, 몇몇 주석자들은 그를 이집트학의 창설자로 여긴다. 키르허는 또한 중국학에 매료되어, 중국 백과 사전을 썼으며, 이 백과 사전에서 이집트와 기독교 사이의 연결을 수립하기 위해 시도한 네스토리우스파 기독교인이 중국에 일찍이 존재했음을 강조하였다.지질학에서 키르허의 연구는 화산과 화석의 연구를 포함했다. 현미경을 통해 미생물을 관찰한 첫 번째 사람들 중 하나였기 때문에, 키르허는 전염병은 전염성의 미생물에 의해 발생한다고 제안하고 질병의 확산을 막기 위한 효과적인 방법을 제시하여 그 시대에 앞서 갔다. 키르허는 또한 기술과 기계적 발명품에 명민한 관심을 보여 주었다. 그에게서 기인한 발명품은 자기 시계, 다양한 들과 첫 번째 확성기를 포함한다. 그의 Ars Magna Lucis et Umbrae에 관련된 원리들의 연구를 수행했음에도 불구하고.환등기의 발명은 종종 키르허에 기인한 것으로 오해된다. 그의 시대에서는 과학 분야의 스타였지만, 그가 말년이 될수록 그는 르네 데카르트와 다른 사람들의 합리주의에 의해 명성이 떨어졌다. 그러나 20세기 후반에 그의 연구의 미적인 특질이 다시 한 번 진가를 인정받기 시작했다. 현대의 학자, 알란 커틀러(Alan Cutler)는 키르허를 "17세기 학자 중 한 명의 거인"이며, " 모든 지식을 그의 분야라고 타당하게 주장하는 마지막 사색가들 중 하나"라고 묘사했다. 또다른 학자 에드워드 W. 슈미트(Edward W. Schmidt)는 키르허를 "마지막 "이라고 묘사했다. 키르허에 대해 2012년에 출판한 존 글래시(John Glassie)의 책 에서 글래시는 "키르허의 실제 아이디어 중 많은 것들은 오늘날 보기에는 매우 크게 잘못 된 것으로 보이고, 그렇지 않다면 단순히 괴이한 것으로 보이지만, 그는 기적의 챔피언, 외경심을 불러일으키는 박식함과 창의력을 지닌 한 인간"이었으며, 그의 연구는 "당대의 가장 영리한 지성을 지닌 사람들"에 의해 읽혀졌다고 썼다. (ko)
Athanasius Kircher (soms gespeld als Kirchner) (Geisa, 2 mei 1602 – Rome, 27 november 1680) was een Duitse jezuïet en een geleerde uit de Renaissance, die rond de 40 boeken heeft geschreven, waarvan de bekendste over de oriënt, geologie en geneeskunde gaan. Hij was ook een van de eersten die Egyptische hiërogliefen bestudeerde en micro-organismen onder de microscoop bekeek, waardoor hij de voor die tijd vernieuwende theorie bedacht dat de pest veroorzaakt werd door micro-organismen. Hij stelde een aantal doeltreffende maatregelen voor om de verspreiding van de pest tegen te gaan. Kircher is vanwege zijn inventiviteit en brede belangstelling wel vergeleken met Leonardo da Vinci. Hij leverde op zeer uiteenlopende gebieden belangrijke bijdragen aan de wetenschap; zijn motto luidde in uno omnia (alles in een). Hoewel hij door zijn tijdgenoten als een groot geleerde werd beschouwd, raakte hij aan het einde van zijn leven door het opkomende rationalisme van René Descartes en anderen in de wetenschap in de vergetelheid. Hij is wel de laatste Renaissancemens genoemd. Aan het einde van de 20e eeuw kwam zijn werk opnieuw in de belangstelling, vooral vanwege de esthetische waarde die vooral aan de illustraties van zijn boeken wordt toegedicht. (nl)
Athanasius Kircher (ur. 2 maja 1602 w Geisa, zm. 27 listopada 1680 w Rzymie) – niemiecki teolog i jezuita, wynalazca i konstruktor, znawca języków orientalnych, badacz hieroglifów egipskich, medyk i teoretyk muzyki. Autor ponad 40 książek i 2000 listów. (pl)
Athanasius Kircher (efternamnet stavas ibland – felaktigt – Kirchner och Kirscher), född 2 maj 1601?, död 27 november 1680, var en tysk vetenskapsman och medlem av Jesuitorden. Han hade ett välfyllt kuriosakabinett. Kircher skrev och publicerade cirka 40 böcker som bland annat behandlade orientaliska studier, geologi, medicin och musik. Han studerade också egyptiska hieroglyfer och var en av de första vetenskapsmän som observerade mikrober genom ett mikroskop. Han var före sin tid med att hävda att pesten orsakades av smittsamma mikroorganismer och med att föreslå effektiva åtgärder för att förhindra spridning av smittan. Han har tidigare också felaktigt ansetts ha uppfunnit den så kallade Laterna magica som är föregångaren till projektorn och senare biografen. I Polygraphia nova (1663) föreslog han ett universellt symbolspråk som dock inte kom till praktisk användning. (sv)
Athanasius Kircher (Geisa, Alemanha, 2 de maio de 1601 — Roma, Itália, 27 de novembro de 1680) foi um jesuíta, matemático, físico, e inventor alemão nascido em Geisa, Rhön, famoso por sua versatilidade de conhecimentos e particularmente sua habilidade para o conhecimento das ciências naturais. (pt)
Атана́сій Кі́рхер (нім. Athanasius Kircher; 2 травня 1602, Гайза, біля Фульди — 27 листопада 1680, Рим) — німецький учений-полімат і винахідник, монах Товариства Ісуса, автор численних трактатів за найрізноманітнішими предметами (фізика, природничі науки, мовознавство, антикваріат, теолоґія, математика). За життя користувався загальноєвропейською славою, курував ґлобальний проєкт виміру магнітного схилення, був сповідником і духівником деяких ґерманських князів, що приїжджали до Рима. Похований у головній церкві єзуїтського ордену Іль-Джезу. Відомий за свої праці з єгиптознавства, укладач першої граматики коптської мови та словника, який залишався основним протягом півтораста років. У творі «Єгипетський Едіп» Кірхер запропонував (невдалу) спробу розшифрування єгипетських ієрогліфів. Також здійснював археолоґічні дослідження та заснував у Римі кабінет рідкостей, що розрісся до музею та взяв його ім'я — Кірхеріанум (1651). Склав «Опис Китайської імперії» (1667), який тривалий час був важливим джерелом інформації про культури Далекого Сходу. Кірхер також вважається винахідником , був одним із піонерів мікроскопічних досліджень, можливо, спостерігав збудника чуми та правильно зрозумів причину виникнення епідемій. Приналежність до Товариства Ісуса та своєрідність поглядів, що посилались на філософію епохи Відродження, призвели до того, що в умовах наукової революції Кірхер став символом відсталості, а перегляд поглядів на його роль у науці XVII століття почався лише 1980-х років. Основоположні дослідження його наукової біографії побачили світ лише після 2000-х років. Також — Афанасій Кірхер. (uk)
阿塔納奇歐斯·基爾學（德語：Athanasius Kircher，拉丁化也作Athanasius Kircherus Fuldensis，1602年5月2日－1680年11月28日），17世纪德国耶稣会成员和通才。他一生大多数时间在罗马的罗马学院任教和做研究工作，就非常广泛的内容发表了大量细致的论文，其中包括埃及学、地质学、医学、数学和音樂理論。他就埃及圣书体的研究为后来让-弗朗索瓦·商博良的工作铺平了道路。 称基爾學为“教宗在科学方面的救火队：他拥有特权和从事特别的工作，在科学进入新领域时，或者在教会面临科学的挑战的时候，他就到来了。”事实上基爾學在许多方面在他的当时是领先的，尤其在细菌学、医学、声学、天文学、力学和色彩理论。比如他最早认识到“小生物”在鼠疫传播中的作用，也是第一个设立有效防止鼠疫传播的规则的人。 基爾學的座右铭为「In uno omnia（万物归一）」。 (zh)
Афана́сий Ки́рхер (нем. Athanasius Kircher, 2 мая 1602, Гайза, около Фульды — 27 ноября 1680, Рим) — немецкий учёный-полимат и изобретатель, монах ордена иезуитов, профессор математики и востоковедения Collegium Romanum, автор многочисленных трактатов по самым разнообразным предметам (физика, естественные науки, лингвистика, антикварианизм, теология, математика). При жизни пользовался общеевропейской славой, курировал глобальный проект измерения магнитного склонения, был исповедником и духовником некоторых германских князей, приезжавших в Рим. Погребён в главной церкви иезуитского ордена Иль Джезу. Известен своими трудами по египтологии, составитель первой грамматики коптского языка и словаря, который оставался основным в течение полутора сотен лет. В сочинении «Египетский Эдип» Кирхер предпринял неудачную попытку дешифровки египетских иероглифов. Также занимался археологическими исследованиями и основал в Риме кабинет редкостей, разросшийся до музея, носившего его имя, — Кирхерианум (1651). Составил «Описание Китайской империи» (1667), которое длительное время являлось важным источником информации о культурах Дальнего Востока. Кирхер также считается изобретателем рупора, являлся одним из пионеров микроскопических исследований, возможно, наблюдал возбудителя чумы и верно понял причину возникновения эпидемий. Принадлежность Ордену иезуитов и своеобразие взглядов, восходящих к философии эпохи Ренессанса, привели к тому, что в условиях научной революции Кирхер стал символом косности, а пересмотр взглядов на его роль в науке XVII века начался только в 1980-е годы. Фундаментальные исследования его научной биографии увидели свет лишь после 2000-х годов. (ru)
أثانيسيوس كيرتشر (بالألمانية: Athanasius Kircher)هو عالم-يسوعي من القرن السابع عشر من ألمانيا نشر ما يقارب 40 عملاً، كان أكثرها وضوحاً ما كان في مجال أنظمة الكتابة، الجيولوجيا، الصيدلة.وهو الذي أخترع المكبر. قام بدراسة أولية على الهيروغيليفية المصرية ويعتبر أبو علم المصريات. وهو من أوائل الذين نظروا إلى الميكروبات عن طريق المجهر. وقد سبق وقته بالقول أن الطاعون سببه مخلوق مجهري، وكان من أوائل الناس في إجراء الخطوات الفعالة لمنع نقل المرض. وقد قورن هذا العالم بليوناردو دا فينشي بسبب أعماله وجهده الجدي فيها. وكان نجم عصره في العلوم، وقد مدحه العالم إدوارد شميدت، ووصفه بـ«رجل عصر النهضة». (ar)
Ο Αθανάσιος Κίρχερ (εξελληνισμός του Athanasius Kircher, πολλές φορές γράφεται λανθασμένα Kirchner, 2 Μαΐου 1602 - 27 Νοεμβρίου 1680) ήταν Γερμανός Ιησουίτης ιερέας και . Δίδαξε στο μαθηματικά, φυσική και ανατολικές γλώσσες. Κατά τη διάρκεια της ζωής του γνώρισε παγκόσμια φήμη και αναγνώριση ως αυθεντία σε μια πλειάδα επιστημών. Υπήρξε σε πολλά επιστημονικά πεδία πρωτοπόρος και συνέγραψε περίπου 40 βιβλία, κυρίως στα πεδία της γεωλογίας, της ιατρικής, της γλωσσολογίας και του οριενταλισμού. (el)
Athanasius KIRCHER, (ankaŭ: Athanasius Kircherus Fuldensis; naskiĝis la 2-an de majo 1602 en Geisa (Turingio); mortis la 27-an de novembro 1680 en Romo) estis germana jezuito kaj erudiciulo de la 17-a jarcento, kiu dum la plej longa daŭro de sia vivo instruis kaj esploris en la Roma Kolegio. (eo)
Athanasius Kircher S.J. (castellanizado como Atanasio Kircher) (Geisa, abadía de Fulda en Hesse, 2 de mayo de 1601 o 1602 - Roma, 27 o 28 de noviembre de 1680) fue un sacerdote jesuita alemán, políglota, erudito, estudioso orientalista, de espíritu enciclopédico y uno de los científicos más importantes de la época barroca. (es)
Athanasius Kircher (en français : Athanase Kircher), né le 2 mai 1602 à Geisa, près de Fulda et décédé le 27 novembre 1680 à Rome (États pontificaux), est un prêtre jésuite allemand. Orientaliste distingué, et esprit éminemment encyclopédique, Kircher est un des savants les plus importants de l'époque baroque. (fr)
Athanasius Kircher (AFI: /ata'nazjʊs 'kɪɐ̯çɐ/; Geisa, 2 maggio 1602 – Roma, 28 novembre 1680) è stato un gesuita, filosofo, storico e museologo tedesco del XVII secolo. Pubblicò una quarantina di opere, anzitutto nei campi degli studi orientali, della geologia e della medicina. Kircher è stato paragonato al suo confratello gesuita Ruggero Giuseppe Boscovich e a Leonardo da Vinci per la sua enorme varietà di interessi, ed è stato onorato con il titolo di "maestro in un centinaio d'arti". Insegnò per più di quarant'anni nel Collegio Romano, dove allestì una wunderkammer. (it)
Athanasius Kircher (ur. 2 maja 1602 w Geisa, zm. 27 listopada 1680 w Rzymie) – niemiecki teolog i jezuita, wynalazca i konstruktor, znawca języków orientalnych, badacz hieroglifów egipskich, medyk i teoretyk muzyki. Autor ponad 40 książek i 2000 listów. (pl)
Athanasius Kircher (Geisa, Alemanha, 2 de maio de 1601 — Roma, Itália, 27 de novembro de 1680) foi um jesuíta, matemático, físico, e inventor alemão nascido em Geisa, Rhön, famoso por sua versatilidade de conhecimentos e particularmente sua habilidade para o conhecimento das ciências naturais. (pt)
阿塔納奇歐斯·基爾學（德語：Athanasius Kircher，拉丁化也作Athanasius Kircherus Fuldensis，1602年5月2日－1680年11月28日），17世纪德国耶稣会成员和通才。他一生大多数时间在罗马的罗马学院任教和做研究工作，就非常广泛的内容发表了大量细致的论文，其中包括埃及学、地质学、医学、数学和音樂理論。他就埃及圣书体的研究为后来让-弗朗索瓦·商博良的工作铺平了道路。 称基爾學为“教宗在科学方面的救火队：他拥有特权和从事特别的工作，在科学进入新领域时，或者在教会面临科学的挑战的时候，他就到来了。”事实上基爾學在许多方面在他的当时是领先的，尤其在细菌学、医学、声学、天文学、力学和色彩理论。比如他最早认识到“小生物”在鼠疫传播中的作用，也是第一个设立有效防止鼠疫传播的规则的人。 基爾學的座右铭为「In uno omnia（万物归一）」。 (zh)
Athanasius Kircher (Geisa, 2 de maig de 1602 - Roma, 28 de novembre de 1680), va ser un jesuïta i investigador interdisciplinari del barroc. Va influir decisivament en els seus contemporanis i en filòsofs com Gottfried Wilhelm Leibniz. Va ser un Homo universalis que va publicar més de 40 tesis, majoritàriament en l'àmbit de la religió comparada, la geologia i la medicina. Ha estat comparat amb Ruđer Josip Bošković i Leonardo da Vinci per la seva enorme varietat d'interessos, i honorat amb el títol de Mestre dels cent arts. (ca)
Athanasius Kircher (často, ale chybně Kirchner, 2. května 1602 – 27. nebo 28. listopadu 1680) byl německý jezuitský učenec, zabývající se především orientalistikou, geologií a lékařstvím. Jako autor jedné z prvních vědeckých prací o egyptských hieroglyfech bývá pokládán za zakladatele egyptologie. Byl také jedním z prvních lidí, kteří pozorovali mikroorganismy pomocí mikroskopu a předběhl svou dobu v tom, že tvrdil, že způsobují mor a navrhl proto účinné prostředky proti šíření choroby. (cs)
Athanasius Kircher (2 May 1602 – 27 November 1680) was a German Jesuit scholar and polymath who published around 40 major works, most notably in the fields of comparative religion, geology, and medicine. Kircher has been compared to fellow Jesuit Roger Joseph Boscovich and to Leonardo da Vinci for his enormous range of interests, and has been honoured with the title "Master of a Hundred Arts". He taught for more than 40 years at the Roman College, where he set up a wunderkammer. A resurgence of interest in Kircher has occurred within the scholarly community in recent decades. (en)
Athanasius Kircher (latinisiert auch: Athanasius Kircherus (Fuldensis); * 2. Mai 1602 in Geisa (Rhön) im Hochstift Fulda; † 27. November 1680 in Rom) war ein deutscher Jesuit und Universalgelehrter. Er lehrte und forschte die meiste Zeit seines Lebens am Collegium Romanum in Rom. Kircher veröffentlichte eine große Zahl ausführlicher Monografien über ein weites Spektrum von Themen unter anderem der Ägyptologie, Geologie, Medizin, Mathematik und Musiktheorie. Mehr als 150 Jahre vor Jean-François Champollion versuchte er, ägyptische Hieroglyphen zu entziffern. (de)
Athanasius Kircher (Geisa, , 1602ko maiatzaren 2a - Erroma, 1680ko azaroaren 28a) alemaniar jesulaguna eta polimata izan zen. 40 lan inguru idatzi zituen, batez ere erlijio konparatuari, medikuntzari eta geologiari buruzkoak. Ruđer Boškovićekin eta Leonardo da Vincirekin alderatu dute bere ezagutza zabalagatik eta "Ehun artetako maisu" deitu izan zaio. Berrogei urte baino gehiagoz irakatsi zuen , eta han bitxikerien kabinetea ezarri zuen. (eu)
Athanasius Kircher (2 Mei 1602 – 28 November 1680) adalah sarjana Yesuit Jerman abad ke-17 yang mempublikasikan sekitar 40 tulisan, kebanyakan dalam bidang orientalisme, geologi dan kedokteran. Ia juga menciptakan megafon pertama. (in)
아타나시우스 키르허 (Athanasius Kircher, 때때로 잘못 표기되어 kirchner, 라틴어: Athanasius Kircherus 1601년 혹은 1602년 5월 2일 ~ 1680년)는 17세기 독일의 예수회 수사 겸 학자이자 40여개의 작품들, 특히 , 지질학, 의학 분야를 출판했던 박식가이다. 키르허는 그의 광범위한 관심 분야로 인해 예수회의 동료 로저 보스코비치와 레오나르도 다 빈치와 비교되어 왔고, "백 종류의 인문과학에 정통한 사람"이라는 칭호로 존경받아왔다. 그는 로마 대학에서 40여 년간 학생들을 가르쳤고, 여기서 운더카머를 설립했다. 키르허에 대한 관심의 부활은 최근 수 십년 동안 학계 안에서 일어나고 있다. (ko)
Athanasius Kircher (soms gespeld als Kirchner) (Geisa, 2 mei 1602 – Rome, 27 november 1680) was een Duitse jezuïet en een geleerde uit de Renaissance, die rond de 40 boeken heeft geschreven, waarvan de bekendste over de oriënt, geologie en geneeskunde gaan. Hij was ook een van de eersten die Egyptische hiërogliefen bestudeerde en micro-organismen onder de microscoop bekeek, waardoor hij de voor die tijd vernieuwende theorie bedacht dat de pest veroorzaakt werd door micro-organismen. Hij stelde een aantal doeltreffende maatregelen voor om de verspreiding van de pest tegen te gaan. (nl)
Афана́сий Ки́рхер (нем. Athanasius Kircher, 2 мая 1602, Гайза, около Фульды — 27 ноября 1680, Рим) — немецкий учёный-полимат и изобретатель, монах ордена иезуитов, профессор математики и востоковедения Collegium Romanum, автор многочисленных трактатов по самым разнообразным предметам (физика, естественные науки, лингвистика, антикварианизм, теология, математика). При жизни пользовался общеевропейской славой, курировал глобальный проект измерения магнитного склонения, был исповедником и духовником некоторых германских князей, приезжавших в Рим. Погребён в главной церкви иезуитского ордена Иль Джезу. (ru)
Athanasius Kircher (efternamnet stavas ibland – felaktigt – Kirchner och Kirscher), född 2 maj 1601?, död 27 november 1680, var en tysk vetenskapsman och medlem av Jesuitorden. Han hade ett välfyllt kuriosakabinett. I Polygraphia nova (1663) föreslog han ett universellt symbolspråk som dock inte kom till praktisk användning. (sv)
Атана́сій Кі́рхер (нім. Athanasius Kircher; 2 травня 1602, Гайза, біля Фульди — 27 листопада 1680, Рим) — німецький учений-полімат і винахідник, монах Товариства Ісуса, автор численних трактатів за найрізноманітнішими предметами (фізика, природничі науки, мовознавство, антикваріат, теолоґія, математика). За життя користувався загальноєвропейською славою, курував ґлобальний проєкт виміру магнітного схилення, був сповідником і духівником деяких ґерманських князів, що приїжджали до Рима. Похований у головній церкві єзуїтського ордену Іль-Джезу. Також — Афанасій Кірхер. (uk)
