Dictator (original) (raw)

dbo:abstract

الدكتاتور (باللاتينية: dictātor) (الجمع: دكتاتورون) وقد تعرب المستبد، هو الحاكم الذي لا يحكم عبر الوسائل الديمقراطية. عندما تدعوا بلدان أخرى رأس الدولة لبلد معين بأنه دكتاتور، فتلك الدولة توصف بالدكتاتورية. الكلمة نشأت من لقب القاضي في روما القديمة والذي كان يعين من قبل مجلس الشيوخ لسيادة الجمهورية في أوقات الطوارئ. كحال مصطلح طاغية (والذي كان في الأصل لقبا محترماً في اليونان القديم)، وبدرجة أقل «مستبد»، أصبح «الدكتاتور» يستخدم حصرياً كمصطلح دون لقب للقمع، والحكم الفاسد. في الاستخدام المعاصر، يستخدم المصطلح «دكتاتور» بشكل عام لوصف حاكم يسيء استخدام السلطة الشخصية، خاصة تلك السلطة التي تجعل القوانين دون سيطرة فعالة من قبل السلطة التشريعية. غالبا ما تتميز الدكتاتوريات ببعض الصفات التالية: تعليق الإنتخابات أو تزويرها، وتعليق الحريات المدنية؛ إعلان حالة الطوارىء؛ الحكم بمرسوم؛ قمع المعارضين السياسيين دون الالتزام بسيادة القانون إضافة إلى دولة الحزب الواحد، وعبادة الشخصية. (ar)
Un dictador és un líder polític que té el poder absolut. Una dictadura és un estat governat per un dictador o per una petita camarilla. La paraula es va originar com el títol d’un magistrat de la República romana designat pel Senat per governar la república en temps d’emergència (vegeu dictador i justicium romà). Igual que el terme "tirà" (que originalment era un títol no pejoratiu del grec antic) i, en menor grau, "autòcrata", "dictador" va passar a utilitzar-se gairebé exclusivament com a terme per a un govern opressiu. En l'ús modern, el terme "dictador" s'utilitza generalment per descriure un líder que ostenta o abusa d'una quantitat extraordinària de poder personal. Les dictadures es caracteritzen sovint per algunes de les causes següents: suspensió d’eleccions i llibertats civils; proclamació d’un estat d’excepció; establiment de lleis i normatives per decret; repressió dels opositors polítics; no acatar els procediments de l'estat de dret i el culte a la personalitat. Les dictadures són sovint estats de sistema unipartidista o d’un partit dominant. S'ha descrit com a dictadors una àmplia varietat de líders que arriben al poder en diferents tipus de règims, com ara juntes militars, estats unipartidistes, estats amb un partit dominant i governs civils sota una reglamentació personal. Poden tenir tendències d'esquerra o de dreta. Amb l'adveniment dels segles XIX i XX, les dictadures i les van emergir com les dues principals formes de govern del món, eliminant gradualment les monarquies, una de les formes tradicionals de govern esteses fins aleshores. La dictadura i les societats totalitàries generalment empren propaganda política per disminuir la influència dels defensors de sistemes de govern alternatius. (ca)
Ο όρος Δικτάτορας ή Δικτάτωρ προέρχεται από το λατινικό dictator με το οποίο και χαρακτηρίζεται αυτός που κελεύει (διατάζει ή προστάζει). Με τον όρο αυτό φέρονται ιστορικά τρεις διαφορετικές περιπτώσεις χαρακτηρισμού προσώπου: Α. Κυβερνήτης Χώρας που συγκεντρώνει όλες τις εξουσίες.Β. Αιρετός Ρωμαίος Άρχοντας της Ρωμαϊκής Πολιτείας (Ρωμαϊκή Δημοκρατία) που σε κρίσιμες περιστάσεις αναλάμβανε για κάποιο ορισμένο χρονικό διάστημα την απόλυτη εξουσία (δικτατορία). Την ανάδειξη του δικτάτορα υπεδείκνυε η Σύγκλητος που τυπικά όμως η εκλογή του προσώπου γινόταν εκ μέρους του Υπάτου. Η δε ανακήρυξη αυτή λάμβανε χώρα πάντα κατά τη διάρκεια νύκτας και κατόπιν παρατήρησης των .Γ. Ως μεταφορική έκφραση, ο ασκών οποιαδήποτε αυθαίρετη επιβουλή και του οποίου ο καταχρηστικός λόγος επέχει θέση νόμου εις βάρος συνανθρώπου του σε οποιονδήποτε επαγγελματικό ή άλλο κοινωνικό χώρο. (el)
Diktatoro estas estro de diktatoreca reĝimo. Plej ofte la diktatoro regas en sistemo de unika partio. La vorto "diktatoro" (el la latina: dictator, "diktanta, parolanta", t.e. "diktanto de la leĝoj") komence signifis politikan postenon en la antikva Romo. En kriza stato la konsulo kaj la senato nomis diktatoron, kiu regis senrestrikte la ŝtaton kaj la armeon. Ĉiuj ceteraj magistratoj restis submetitaj al li, escepte de la etnotribunusoj. Lia estreco estis limigita por ses monatoj. Konataj romiaj diktatoroj estis Cincinnatus, , Sulla kaj Gaius Julius Caesar—ĉi tiu iniciatis, ke oni nomu lin "Diktatoro dumviva" (latine: Dictator perpetuus). (eo)
A dictator is a political leader who possesses absolute power. A dictatorship is a state ruled by one dictator or by a small clique. The word originated as the title of a Roman dictator elected by the Roman Senate to rule the republic in times of emergency (see Roman dictator and justitium). Like the term tyrant, and to a lesser degree autocrat, dictator came to be used almost exclusively as a non-titular term for oppressive rule. In modern usage the term dictator is generally used to describe a leader who holds or abuses an extraordinary amount of personal power. Dictatorships are often characterised by some of the following: suspension of elections and civil liberties; proclamation of a state of emergency; rule by decree; repression of political opponents; not abiding by the procedures of the rule of law, and the existence of a cult of personality centered on the leader. Dictatorships are often one-party or dominant-party states. A wide variety of leaders coming to power in different kinds of regimes, such as one-party states, dominant-party states, and civilian governments under a personal rule, have been described as dictators. (en)
Diktadorea erabateko boterea duen buruzagi politikoa da. Diktadura diktadore batek edo talde txiki batek gobernatutako estatua da. Hitza Erromako Errepublikako magistratu baten titulu gisa sortu zen, Senatuak larrialdi garaian errepublika gobernatzeko izendatua (ikus diktadore erromatarra eta ). "Tirano" terminoa bezala (jatorriz, antzinako grekozko titulu ez gutxiesgarria zena) eta maila apalagoan "autokrata" terminoa bezala, "diktadore" terminoa zapalkuntzan oinarritutako agintaritzari buruz hitz egiteko erabiltzen hasi zen. Erabilera modernoan, diktadore terminoa botere pertsonalaren kopuru izugarria duen edo gehiegikeriaz jokatzen duen lider bat deskribatzeko erabiltzen da. Diktadurek, sarritan, honako ezaugarri hauek izaten dituzte: hauteskundeak eta askatasun zibilak etetea; larrialdi-egoera aldarrikatzea; dekretuzko araua; aurkari politikoen errepresioa; legezko prozeduren erregimena ez betetzea, eta nortasuna gurtzea. Diktadurak, askotan, alderdi bakarreko edo alderdi nagusiko estatuak dira. Diktadore gisa deskribatu izan dira boterera hainbat erregimenetan iristen diren buruzagi asko, hala nola batzar militarrak, alderdi bateko estatuak, estatu nagusiak eta gobernu pertsonal baten mendeko gobernu zibilak. Ezkerreko edo eskuineko diktadurak egon daitezke. Oro har, diktadore nor den erabakitzea zaila da, eta ikuspuntu politikoaren arabera aldatzen da. (eu)
Diktator adalah seorang pemimpin negara yang memerintah secara tirani & menindas rakyatnya. Biasanya seorang diktator naik takhta dengan menggunakan kekerasan, sering kali dengan sebuah kudeta. Namun, ada pula diktator yang naik takhta secara demokrasi. Contoh yang paling terkenal adalah Adolf Hitler. Seringkali diktator dibedakan dengan despot. Seorang despot berkuasa secara sewenang-wenang pula, tetapi kadang kala ada pula despot yang 'baik'. (in)
( 영화에 대해서는 독재자 (영화) 문서를 참고하십시오.) 독재자(獨裁者, 영어: dictator)는 독재 정치에서 국정을 조종할 수 있는 인물이다. 여러 권력이 집중되고 있는 인물을 가리키는 용어로도 불린다. 합법적으로 선출된 형태라 하더라도, 문제는 정치 체계로서의 독재제는 독재자의 폭주에 대한 견제 기능이 없다는 것이며, 항상 폭정으로 변모할 위험을 내포하고 있다. 독재자가 폭정을 실시할 경우, 나라가 매우 불안정해지며, 국민의 생명은 위험에 처하게 된다. 독재자 역시 예외는 아니다. 독재자 본인은 항상 정적으로부터의 암살 위협에 시달리며, 독재자 아래의 권력층도 항상 독재자로부터의 숙청 위험에 노출되어 있다. 또한 많은 경우, 언론의 자유 침해는 부수적으로 따르게 된다. 보도 기관은 통제되고, 일반 국민도 자유롭게 의견을 말할 권리가 크게 위축된다. 독재자는 대부분 야당과 정적에게 잔인하며 암살, 납치, 고문 등을 자행한다. 독재자는 일반적으로 민족과 국가를 자신과 동일시한다. 그래서 국민들에게 필요 이상의 애국심을 강요한다. 그리고 자신에 반대하는 사람을 민족, 국가의 배반자로 탄압하는 경향이 있다. 또, 국민의 불만을 빗나가게 하기 위해 의도적으로 반대파를 탄압하는 경우도 많다. 독재자와 전제군주의 차이는 여러 설이 있지만, 독재자는 쿠데타, 선거, 위임 등으로 선출된 인물이고, 전제군주는 세습과 군사력으로 지위에 오른 인물로 보는 견해가 있다. 그러나 독재자 중에는 분명히 세습이나 군사력으로 지위에 오른, 실질적으로는 전제군주라고 할 수 있는 인물도 있다. 그러한 독재자는 부정선거, 혹은 의회의 의결을 폭력으로 강제하는 등, 다수의 의견을 반영하고 있다는 위장을 하는 경우가 많다. (ko)
独裁者（どくさいしゃ、英: dictator）とは、ある団体の中における権力を独占し、恣意的に物事を進める者のことである。政治学においては、国家を支配して独裁的な統治を行う者を指す。 (ja)
Un dittatore è un leader politico che detiene il potere assoluto e lo esercita in modo dispotico, autoritario, totalitario e violento. Una dittatura può essere uno stato governato da un singolo autocrate o da un piccolo gruppo di persone (oligarchia). Come il termine "tiranno" (che originariamente era un titolo greco antico non peggiorativo), e in misura minore "autocrate", "dittatore" ha finito per essere utilizzato esclusivamente come termine non titolare e riferito al totalitarismo. Nell'uso contemporaneo, infatti, il termine "dittatore" è generalmente usato per descrivere un leader che detiene o abusa di una quantità immensa di potere personale. Le dittature hanno caratteristiche tra cui la sospensione delle elezioni e delle libertà civili; la proclamazione di uno stato di emergenza; il governare per decreti speciali e continuativi; la repressione degli oppositori politici, il mancato rispetto dello Stato di diritto e la creazione di un culto della personalità. Altre caratteristiche sono il monopartitismo (Partito Comunista Cinese in Cina) o un sistema a partito dominante (Russia Unita in Russia). Un'ampia varietà di leader che sono saliti al potere (tramite rivoluzione o colpo di Stato) in diversi tipi di regimi sono stati descritti come dittatori. Un dittatore può perseguire politiche di sinistra o di destra o anche apolitiche. (it)
Een dictator is de leider in een dictatuur. Hij/zij verenigt in een persoon, of in een kleine kliek om hem heen, alle macht, dus de wetgevende, besturende en rechtsprekende macht van een land. (nl)
Diktator är en form av envåldshärskare, en person som utövar full och oinskränkt auktoritet över en stat och dess invånare. En stat som styrs av en diktator kallas för diktatur. I normalt språkbruk avses dock med begreppet diktator endast den statsledare som inte tillåter opposition eller som behåller makten i första hand genom våld eller hot om våld. Etymologiskt sett är en diktator en person som dikterar sina beslut, utan att efterfråga de underlydandes samförstånd. Ordet diktator härstammar från den romerska republiken, där senaten kunde anförtro en av konsulerna oinskränkt auktoritet för en tidsperiod på upp till sex månader, som en nödåtgärd i kristider; den siste konsuln med denna myndighet utsågs 201 f.Kr. Mot slutet av den romerska republiken (100-talet f.Kr.), under de interna politiska striderna, kom ämbetet alltmer att missbrukas av maktlystna militärer, vilka lät sig utses till diktatorer på livstid (jfr Sulla). Den siste diktatorn på livstid var Julius Caesar. Efter mordet på honom år 44 f.Kr. utvecklades Rom till ett kejsardöme, med Caesars systerson och efterföljare Octavianus Augustus Caesar som den förste caesaren (kejsaren). Ordet hade i sin ursprungliga romerska mening inte de negativa värderingar folk idag oftast associerar med det. Först under ovan nämnda diktator Sulla och senare skulle ordet komma att få en mer negativ klang, då diktator-ämbetet togs med våld istället för att som tidigare utses av senaten. (sv)
Dyktator (łac. dictator od dictō forma częstościowa dīcō ‘mówić’ i –tor ‘sprawca czynności’) – rzymski urzędnik nadzwyczajny (extraordinarius), któremu przyznawano najwyższą władzę na okres maksymalnie sześciu miesięcy, w sytuacji kryzysowej państwa (np. podczas wojny lub w celu przeprowadzenia wyborów). Wybór dyktatora należał początkowo do komicjów centurialnych. Później powoływany był przez konsulów na polecenie senatu i był to jedyny urząd w republice rzymskiej, na który mianowano, a nie wybierano. Dyktator powoływał dowódcę jazdy (magister equitum), który w czasie wojny dowodził jazdą, podczas gdy dyktator stał na czele piechoty. Oznaką nieograniczonej władzy dyktatora było 24 liktorów towarzyszących mu nawet w samym mieście. Do legendy przeszedł Lucjusz Kwinkcjusz Cyncynat – rolnik, którego w 458 p.n.e. obwołano dyktatorem podczas wojny z ludem Ekwów. Po jej zakończeniu natychmiast zrezygnował z urzędu i powrócił do pracy na roli. W I wieku p.n.e. nadużywanie tego urzędu (wpierw przez Lucjusza Korneliusza Sullę, który objął urząd bez ograniczeń czasowych, następnie przez Juliusza Cezara, który został dictator in perpetuum „dyktatorem na zawsze”) doprowadziło do końca republiki. (pl)
Ditador era o título de um magistrado da Roma Antiga apontado pelo senado romano para governar o estado em tempo de emergências. No sentido moderno, refere-se a um governante absolutista ou autocrático que assume solitariamente o poder sobre o Estado (apesar de o termo não ser aplicado a monarquias absolutistas). Os ditadores romanos eram geralmente apontados por um cônsul e eram investidos de avassaladora autoridade sobre os cidadãos, mas eram originalmente limitados por um mandato de seis meses e não possuíam poderes sobre as finanças públicas. Sula e Júlio César, entretanto, aboliram estas limitações e governaram sem estas restrições. Os romanos abandonaram a instituição da ditadura após o assassinato de César. Ditadores modernos geralmente ascenderam ao poder em tempos de crise. Muitas vezes eles tomaram o poder através de um golpe de estado, mas em outras, notavelmente Benito Mussolini na Itália e Adolf Hitler na Alemanha, ascenderam ao cargo através de meios legais e, uma vez no poder, gradualmente dissolveram as suas restrições constitucionais. A concentração de poder do Partido Comunista da União Soviética em Josef Stalin se desenvolveu numa ditadura pessoal, mas após a sua morte emergiu um sistema de ditadura coletiva. Diversas nações latino-americanas e africanas passaram por diversas ditaduras, muitas sob o comando de uma junta militar, como por exemplo no Uganda, onde Idi Amin exercia o seu poder, e Augusto Pinochet, no Chile. (pt)
Дикта́тор (лат. dictator, от dicto — диктую, предписываю): 1. * Древнеримское чрезвычайное должностное лицо (магистрат) в период Республики (V — 2-я половина I века до н. э.), назначавшееся консулами по решению сената максимум на 6 месяцев при крайней опасности (внутренних неурядицах, военной угрозе и т. д.), когда признавалось необходимым передать власть в руки одного лица. 2. * Человек, стоящий во главе диктаторского режима (см. Диктатура), единоличный правитель государства, обладающий неограниченной властью и стоящий над законом. 3. * (переносн.) — жёсткий, авторитарный или тоталитарный руководитель, лицо, облечённое неограниченной властью в какой-либо области управления или хозяйства. (ru)
独裁者（英語：Dictator）指在獨裁或專制的政權下，拥有國家最高絕對權力的最高領導人，也有部分人士是透過民主制度成為領導人或由國家元首任命執政後才實行獨裁統治。社會科學及世界史中對於介定獨裁者存有爭議，因為最常使用這一術語的是出於現代自由主義人士，用法也通常是負面的，用來指責在共和或君主立憲下的領袖，但不包括做出可被認為是獨裁行為的殖民地或君主專制政權，也不包括在前普選制下統治階級的民主制和軍閥割據下的政體，而且批判獨裁的人經常會默許無政府狀態或金權政治，認為前者優於獨裁或當後者是民主的必要之惡。企業管理模式討論有借用政治學及社會科学關於獨裁或專制的理論去評估組織方式及領導風格。 (zh)
Диктатор (лат. dictator від dicto — диктую, наказую) — термін, який залежно від контексту може означати: * У Стародавньому Римі посадову особу, наділену усією повнотою державної влади, що призначалася за пропозицією сенату у випадку зовнішньої чи внутрішньої небезпеки, яка загрожувала республіці (для ведення війни, придушення повстання й т. ін.). * Особу, що має необмежену владу в якійсь галузі і нав'язує свою волю іншим. * Переносно — того, хто ігнорує колегіальність, допускає грубе адміністрування. (uk)

dbo:wikiPageExternalLink

dct:subject

rdfs:comment

Diktator adalah seorang pemimpin negara yang memerintah secara tirani & menindas rakyatnya. Biasanya seorang diktator naik takhta dengan menggunakan kekerasan, sering kali dengan sebuah kudeta. Namun, ada pula diktator yang naik takhta secara demokrasi. Contoh yang paling terkenal adalah Adolf Hitler. Seringkali diktator dibedakan dengan despot. Seorang despot berkuasa secara sewenang-wenang pula, tetapi kadang kala ada pula despot yang 'baik'. (in)
独裁者（どくさいしゃ、英: dictator）とは、ある団体の中における権力を独占し、恣意的に物事を進める者のことである。政治学においては、国家を支配して独裁的な統治を行う者を指す。 (ja)
Een dictator is de leider in een dictatuur. Hij/zij verenigt in een persoon, of in een kleine kliek om hem heen, alle macht, dus de wetgevende, besturende en rechtsprekende macht van een land. (nl)
Дикта́тор (лат. dictator, от dicto — диктую, предписываю): 1. * Древнеримское чрезвычайное должностное лицо (магистрат) в период Республики (V — 2-я половина I века до н. э.), назначавшееся консулами по решению сената максимум на 6 месяцев при крайней опасности (внутренних неурядицах, военной угрозе и т. д.), когда признавалось необходимым передать власть в руки одного лица. 2. * Человек, стоящий во главе диктаторского режима (см. Диктатура), единоличный правитель государства, обладающий неограниченной властью и стоящий над законом. 3. * (переносн.) — жёсткий, авторитарный или тоталитарный руководитель, лицо, облечённое неограниченной властью в какой-либо области управления или хозяйства. (ru)
独裁者（英語：Dictator）指在獨裁或專制的政權下，拥有國家最高絕對權力的最高領導人，也有部分人士是透過民主制度成為領導人或由國家元首任命執政後才實行獨裁統治。社會科學及世界史中對於介定獨裁者存有爭議，因為最常使用這一術語的是出於現代自由主義人士，用法也通常是負面的，用來指責在共和或君主立憲下的領袖，但不包括做出可被認為是獨裁行為的殖民地或君主專制政權，也不包括在前普選制下統治階級的民主制和軍閥割據下的政體，而且批判獨裁的人經常會默許無政府狀態或金權政治，認為前者優於獨裁或當後者是民主的必要之惡。企業管理模式討論有借用政治學及社會科学關於獨裁或專制的理論去評估組織方式及領導風格。 (zh)
Диктатор (лат. dictator від dicto — диктую, наказую) — термін, який залежно від контексту може означати: * У Стародавньому Римі посадову особу, наділену усією повнотою державної влади, що призначалася за пропозицією сенату у випадку зовнішньої чи внутрішньої небезпеки, яка загрожувала республіці (для ведення війни, придушення повстання й т. ін.). * Особу, що має необмежену владу в якійсь галузі і нав'язує свою волю іншим. * Переносно — того, хто ігнорує колегіальність, допускає грубе адміністрування. (uk)
الدكتاتور (باللاتينية: dictātor) (الجمع: دكتاتورون) وقد تعرب المستبد، هو الحاكم الذي لا يحكم عبر الوسائل الديمقراطية. عندما تدعوا بلدان أخرى رأس الدولة لبلد معين بأنه دكتاتور، فتلك الدولة توصف بالدكتاتورية. الكلمة نشأت من لقب القاضي في روما القديمة والذي كان يعين من قبل مجلس الشيوخ لسيادة الجمهورية في أوقات الطوارئ. كحال مصطلح طاغية (والذي كان في الأصل لقبا محترماً في اليونان القديم)، وبدرجة أقل «مستبد»، أصبح «الدكتاتور» يستخدم حصرياً كمصطلح دون لقب للقمع، والحكم الفاسد. (ar)
Un dictador és un líder polític que té el poder absolut. Una dictadura és un estat governat per un dictador o per una petita camarilla. La paraula es va originar com el títol d’un magistrat de la República romana designat pel Senat per governar la república en temps d’emergència (vegeu dictador i justicium romà). S'ha descrit com a dictadors una àmplia varietat de líders que arriben al poder en diferents tipus de règims, com ara juntes militars, estats unipartidistes, estats amb un partit dominant i governs civils sota una reglamentació personal. Poden tenir tendències d'esquerra o de dreta. (ca)
Ο όρος Δικτάτορας ή Δικτάτωρ προέρχεται από το λατινικό dictator με το οποίο και χαρακτηρίζεται αυτός που κελεύει (διατάζει ή προστάζει). Με τον όρο αυτό φέρονται ιστορικά τρεις διαφορετικές περιπτώσεις χαρακτηρισμού προσώπου: (el)
Diktatoro estas estro de diktatoreca reĝimo. Plej ofte la diktatoro regas en sistemo de unika partio. La vorto "diktatoro" (el la latina: dictator, "diktanta, parolanta", t.e. "diktanto de la leĝoj") komence signifis politikan postenon en la antikva Romo. En kriza stato la konsulo kaj la senato nomis diktatoron, kiu regis senrestrikte la ŝtaton kaj la armeon. Ĉiuj ceteraj magistratoj restis submetitaj al li, escepte de la etnotribunusoj. Lia estreco estis limigita por ses monatoj. (eo)
A dictator is a political leader who possesses absolute power. A dictatorship is a state ruled by one dictator or by a small clique. The word originated as the title of a Roman dictator elected by the Roman Senate to rule the republic in times of emergency (see Roman dictator and justitium). A wide variety of leaders coming to power in different kinds of regimes, such as one-party states, dominant-party states, and civilian governments under a personal rule, have been described as dictators. (en)
Diktadorea erabateko boterea duen buruzagi politikoa da. Diktadura diktadore batek edo talde txiki batek gobernatutako estatua da. Hitza Erromako Errepublikako magistratu baten titulu gisa sortu zen, Senatuak larrialdi garaian errepublika gobernatzeko izendatua (ikus diktadore erromatarra eta ). (eu)
Un dittatore è un leader politico che detiene il potere assoluto e lo esercita in modo dispotico, autoritario, totalitario e violento. Una dittatura può essere uno stato governato da un singolo autocrate o da un piccolo gruppo di persone (oligarchia). Un'ampia varietà di leader che sono saliti al potere (tramite rivoluzione o colpo di Stato) in diversi tipi di regimi sono stati descritti come dittatori. Un dittatore può perseguire politiche di sinistra o di destra o anche apolitiche. (it)
( 영화에 대해서는 독재자 (영화) 문서를 참고하십시오.) 독재자(獨裁者, 영어: dictator)는 독재 정치에서 국정을 조종할 수 있는 인물이다. 여러 권력이 집중되고 있는 인물을 가리키는 용어로도 불린다. 합법적으로 선출된 형태라 하더라도, 문제는 정치 체계로서의 독재제는 독재자의 폭주에 대한 견제 기능이 없다는 것이며, 항상 폭정으로 변모할 위험을 내포하고 있다. 독재자가 폭정을 실시할 경우, 나라가 매우 불안정해지며, 국민의 생명은 위험에 처하게 된다. 독재자 역시 예외는 아니다. 독재자 본인은 항상 정적으로부터의 암살 위협에 시달리며, 독재자 아래의 권력층도 항상 독재자로부터의 숙청 위험에 노출되어 있다. 또한 많은 경우, 언론의 자유 침해는 부수적으로 따르게 된다. 보도 기관은 통제되고, 일반 국민도 자유롭게 의견을 말할 권리가 크게 위축된다. 독재자는 대부분 야당과 정적에게 잔인하며 암살, 납치, 고문 등을 자행한다. (ko)
Dyktator (łac. dictator od dictō forma częstościowa dīcō ‘mówić’ i –tor ‘sprawca czynności’) – rzymski urzędnik nadzwyczajny (extraordinarius), któremu przyznawano najwyższą władzę na okres maksymalnie sześciu miesięcy, w sytuacji kryzysowej państwa (np. podczas wojny lub w celu przeprowadzenia wyborów). W I wieku p.n.e. nadużywanie tego urzędu (wpierw przez Lucjusza Korneliusza Sullę, który objął urząd bez ograniczeń czasowych, następnie przez Juliusza Cezara, który został dictator in perpetuum „dyktatorem na zawsze”) doprowadziło do końca republiki. (pl)
Ditador era o título de um magistrado da Roma Antiga apontado pelo senado romano para governar o estado em tempo de emergências. No sentido moderno, refere-se a um governante absolutista ou autocrático que assume solitariamente o poder sobre o Estado (apesar de o termo não ser aplicado a monarquias absolutistas). (pt)
Diktator är en form av envåldshärskare, en person som utövar full och oinskränkt auktoritet över en stat och dess invånare. En stat som styrs av en diktator kallas för diktatur. I normalt språkbruk avses dock med begreppet diktator endast den statsledare som inte tillåter opposition eller som behåller makten i första hand genom våld eller hot om våld. Etymologiskt sett är en diktator en person som dikterar sina beslut, utan att efterfråga de underlydandes samförstånd. (sv)

rdfs:label

ديكتاتور (ar)
Dictator (en)
Dictador (ca)
Diktátor (cs)
Δικτάτορας (el)
Diktatoro (eo)
Dictador (es)
Diktadore (eu)
Diktator (in)
Dictateur (sens moderne) (fr)
Dittatore (it)
독재자 (ko)
Dictator (modern) (nl)
独裁者 (ja)
Dyktator (starożytny Rzym) (pl)
Ditador (pt)
Диктатор (ru)
Diktator (sv)
Диктатор (uk)
獨裁者 (zh)

owl:sameAs

foaf:depiction

is dbo:wikiPageRedirects of