Ethnomethodology (original) (raw)

About DBpedia

Etnometodologie je sociologický směr, který se zaměřuje na analýzu sociálních interakcí a rozbor metod, které lidé zkoumané skupiny sami používají k tomu, aby porozuměli světu. Zaměřuje se na široké pole společenských jevů, od sekvenční analýzy rozhovoru (konverzační analýza) přes studium praktik sociální kategorizace až po zkoumání pracovních aktivit a zvyklostí. Název směru dal Harold Garfinkel v roce 1967.

Property Value
dbo:abstract L'etnometodologia es basa en el cas que tots els éssers humans tenen un sentit pràctic amb el qual adeqüen les normes d'acord amb una racionalitat pràctica que utilitzen en la vida quotidiana. En termes més senzills es tracta d'una perspectiva sociològica que pren en compte els mètodes que els éssers humans utilitzen en la seva vida diària per a aixecar-se, anar a treballar, prendre decisions, iniciar una conversa amb els altres. És per això, que ha estat considerada una teoria micro i, fins i tot, una teoria radical atès el seu individualisme extrem, l'ús de l'etnografia i la falta d'una teoria que expliqui com sorgeixen els fenòmens estructurals de la societat. Els estudis etnometodològics s'apliquen fonamentalment de manera interpretativa i regularment apel·len a l'ús de mètodes com l'entrevista, l'enregistrament i , i algunes innovacions que impliquen la interacció de l'investigador amb grups socials específics. (ca) المنهج الإثني هو دراسة الأساليب التي يستخدمها الناس لفهم وإنتاج النظام الاجتماعي الذي يعيشون فيه. ويسعى عمومًا إلى توفير بديل للمناهج السوسيولوجية السائدة. ويشكّل تحديًّا للعلوم الاجتماعية ككل في أكثر أشكاله تطرّفًا. أدّت دراساته الأولية إلى تأسيس تحليل المحادثة، والذي وجد مكانه الخاص كمجالٍ مقبول داخل المنهج الأكاديمي. وفقا لساثاس، فمن الممكن التمييز بين خمسة مناهج رئيسية داخل عائلة مجالات المنهج الإثني. يوفّر المنهج الإثني الأساليب التي تُستخدم في الدراسات الإثنوغرافية لإنتاج أساليب الناس للتفاوض في المواقف اليومية. فهو مجال وصفي في جوهره، ولا ينخرط في شرح أو تقييم النظام الاجتماعي المحدّد الذي اضطُلِع به كموضوعٍ للدراسة. ومع ذلك، أُوجِدت التطبيقات في العديد من المجالات التطبيقية، مثل تصميم البرمجيات والدراسات الإدارية. (ar) Etnometodologie je sociologický směr, který se zaměřuje na analýzu sociálních interakcí a rozbor metod, které lidé zkoumané skupiny sami používají k tomu, aby porozuměli světu. Zaměřuje se na široké pole společenských jevů, od sekvenční analýzy rozhovoru (konverzační analýza) přes studium praktik sociální kategorizace až po zkoumání pracovních aktivit a zvyklostí. Název směru dal Harold Garfinkel v roce 1967. (cs) Ethnomethodologie ist eine praktische Forschungsrichtung in der Soziologie, die von Harold Garfinkel in Kalifornien (USA) begründet wurde. Sie beschäftigt sich mit alltäglichen Interaktionen und untersucht soziale Tatsachen als Resultat von Interaktionsprozessen, wobei das Augenmerk auf den Methoden liegt, mit denen diese alltäglichen Interaktionen bewerkstelligt werden. Die Bezeichnung „Ethnomethodologie“, die Garfinkel in den 1950ern aufbrachte, ist vage an die thematische Gliederung der Anthropologie angelehnt (und damit nur bedingt aus dem Griechischen abgeleitet): ethnos bezeichnet hier die Mitglieder einer Gruppe und ihr Wissen, methodologie steht für dessen systematische Anwendung in lokal-situativen Praktiken durch die Mitglieder selbst. Garfinkels 1967 erschienenes Buch Studies in Ethnomethodology, eine Sammlung aus empirischen Studien und theoretischen Überlegungen, gilt als Ursprungstext dieser Forschungsrichtung. Es gibt explizite Bezüge zum Werk des Phänomenologen Alfred Schütz sowie des Wissenssoziologen Karl Mannheim. (de) Ethnomethodology is the study of how social order is produced in and through processes of social interaction. It generally seeks to provide an alternative to mainstream sociological approaches. In its most radical form, it poses a challenge to the social sciences as a whole. Its early investigations led to the founding of conversation analysis, which has found its own place as an accepted discipline within the academy. According to Psathas, it is possible to distinguish five major approaches within the ethnomethodological family of disciplines (see ). Ethnomethodology is a fundamentally descriptive discipline which does not engage in the explanation or evaluation of the particular social order undertaken as a topic of study., "to discover the things that persons in particular situations do, the methods they use, to create the patterned orderliness of social life". However, applications have been found within many applied disciplines, such as software design and management studies. (en) Etnometodologia soziologiaren adar eta metodo bat da, zeinaren arabera, gizarte ordenua ulertzeko, jendeak beren egunerokotasunean munduari zentzua emateko erabiltzen dituzten kontakizunak eta deskripzioak aztertzen diren. Harold Garfinkel-ek sortu zuen 1960ko hamarkadan Estatu Batuetan, baina ondoren bilakaera propio izan zuen eta jatorrizko programatik aldenduz joan zen. Ikuskera soziologiko honek, kontuan hartzen ditut gizabanakoek eguneroko bizitzari aurre egiteko erabiltzen dituzten metodoak: esertzeko, lanera joateko, erabakiak hartzeko, besteekin elkarrizketa bat hasteko... Horregatik mikro-soziologien mailan sailkatzen da eta erabateko haustura egiten du Parsons-en ikuskera funtzionalistarekin. Izatez, gizabanakoen jarduerak lehen planoan jartzen dira, arau eta lege orokorrak atzean utzita. Horren arabera, gizabanakoen jarduerak dira legeak aldatzen eta taxutzen dituztenak, eta beraz, gizakia berari gaitasun eraldatzailea aitortzen zaio. Fenomenologiatik oso gertu dagoen ikuspegia da. Hala ere, fenomenologiak jendeak pentsatzen duenaren inguruan atentzioa jartzen duen bitartean, etnometodologiak jendeak egiten duen horretan zentratzen da. (eu) La etnometodología es una corriente sociológica surgida en los años sesenta a través de los trabajos de Harold Garfinkel. Aparece como una ruptura con las ideas del Estructural-funcionalismo de Talcott Parsons las cuales, según Garfinkel, consideraban al actor como un "idiota cultural" que solo "actuaba" de acuerdo con normas que le eran impuestas. La etnometodología se basa en el supuesto de que todos los seres humanos tienen un sentido práctico con el cual adecuan las normas de acuerdo con una racionalidad práctica que utilizan en la . En términos más sencillos, se trata de una perspectiva sociológica que toma en cuenta los métodos que los seres humanos utilizan en su vida diaria para sentarse, ir al trabajo, tomar decisiones, entablar una conversación con los otros. Así mismo, y a diferencia del Estructural-funcionalismo de Parsons, los actos del ser humano están en un primer plano, dejando a las normas, leyes y demás, en un segundo, lo que induce a que los actos de los seres humanos son los encargados de transformar las leyes de acuerdo al contexto en el que viven; es decir, "las personas son activos ejecutores y productores de la sociedad a la que pertenecen".​ Es por ello que ha sido considerada una teoría micro e, incluso, una teoría radical dado su individualismo extremo, el uso de la etnografía y la falta de una teoría que explique cómo surgen los fenómenos estructurales de la sociedad. Los estudios etnometodológicos regularmente apelan al uso de métodos como la entrevista, la grabación y registro etnográficos, y algunas innovaciones que implican la interacción del investigador con grupos sociales específicos. (es) L'ethnométhodologie est une approche sociologique qui étudie les méthodes que les individus utilisent pour comprendre et produire l'ordre social dans lequel ils vivent. Elle se conçoit généralement comme une alternative aux approches sociologiques traditionnelles. Dans sa forme la plus radicale, elle pose un défi aux sciences sociales dans leur ensemble. D'autre part, ses premières recherches ont permis de développer l'analyse des catégorisations et l'analyse conversationnelle, qui ont constitué des innovations méthodologiques importantes pour ressaisir les rapports entre le discours et l'activité dans le cadre des interactions sociales. Créée par Harold Garfinkel au cours des années 1950, l'ethnométhodologie s'est développée dans les années 1960 aux États-Unis. Son arrivée en Europe francophone intervient au début des années 1970, mais il faudra attendre les années 1980 pour qu'elle fédère un ensemble de chercheurs. (fr) L'etnometodologia è una scuola sociologica in dissenso con la tradizione ufficiale. Il suo fondatore è stato Harold Garfinkel, infatti la pubblicazione nel 1967 dei suoi Studi etnometodologici è considerata l'atto fondante di questa nuova scuola. Il nome sta ad indicare l'insieme dei metodi di cui i membri di un gruppo etnico si servono per comprendere la loro stessa attività e Garfinkel lo ha coniato per assonanza con il termine etnobotanica, usato dai botanici per indicare l'insieme dei metodi che un gruppo etnico utilizza per comprendere la botanica. Per elaborare i principi su cui si basa la scuola etnometodologica, Garfinkel ha preso ispirazione dalle teorie di Edmund Husserl, di Alfred Schütz, da alcuni presupposti del funzionalismo di Talcott Parsons e dalle teorie dell'interazionismo simbolico. (it) Etnomethodologie is een benadering binnen de sociologie die stelt dat ontstaat doordat deelnemers aan een interactieproces zowel de gedragingen van de ander als die van henzelf interpreteren op basis van enkele achterliggende en welbepaalde regels. De etnomethodologie werd voornamelijk ontwikkeld door zijn bedenker, de Amerikaanse socioloog Harold Garfinkel. Hij definieerde etnomethodologie als de studie naar de alledaagse methodes die mensen gebruiken om sociale orde tot stand te brengen. De etnomethodologie moet met deze methoden en impliciete regels via welke mensen betekenis geven aan hun wereld in kaart brengen. (nl) 민속방법론(民俗方法論, ethnomethodology, 에스노메소달러지)은 사회학에서 생겨난 연구방법으로, 그 뿌리를 현상학의 철학적 전통에 두고 있으며 해럴드 가핑켈(Harold Garfinkel)이 제안하였다. 가핑켈은 연구자들에게 일반인들이 당연하게 여기는 기대를 부각시키기 위해 규칙을 위반할 것을 제안했다. 지금까지의 사회학에서는 발견할 수 없었던 여러 가지 사회 질서 현상을 민속방법론을 적용한 연구가 이루어지고 있다. 동의를 의도적으로 위반하게 만드는 방법을 일반적으로 사용한다. (ko) エスノメソドロジー（英: ethnomethodology）は アメリカの社会学者であるハロルド・ガーフィンケル（Harold Garfinkel、1917年 - 2011年）が、自らの研究方法を呼ぶために作った造語である。文字通りには「人々の - 方法論 (ethno-methodology)」を意味する。 (ja) Etnometodologia – orientacja badawcza w socjologii wywodząca się z fenomenologii, perspektywy dramaturgicznej oraz nurtu interakcjonistycznego. Pojęcie etnometodologii nie odnosi się do metodologii w nauce, ale do badań wypracowywanych w codzienności potocznych metod (dosłownie metod ludowych – ethno), które regulują wzajemne interakcje, oraz dzięki którym członkowie populacji porządkują swój świat społeczny, nadając mu sens, realność. Przedmiotem badań jest wiedza potoczna, zarówno ujawniana w dyskursie, jak również milcząco i niekoniecznie świadomie przyjmowana w działaniu, a celem etnometodologii jest rekonstruowanie tej wiedzy w celu określenia możliwości istnienia porządku społecznego. Według jej założeń porządek społeczny jest bowiem budowany dzięki wiedzy potocznej, której posiadacze są kompetentni do wzajemnego interpretowania własnych zachowań. (pl) Etnometodologi, EM, är ett sociologiskt forskningsområde med rötter i 1950- och 1960-talet. Till skillnad från den då etablerade sociologins metoder menade etnometodologerna att antropologiliknande fältobservationer och studiet av aktörerna i olika nätverk ger en bättre, eller åtminstone kompletterande, kunskap om organisationer eller om subnivåer i samhället. Det är främst sociologen Harold Garfinkel och hans forskarteam som utpekas som upphovsmän till denna forskningsdisciplin. EM var samtidigt en reaktion mot betraktelsesätt, som exempelvis funktionalismen, som utgår från att samhället styrs uppifrån och att samhällets normaltillstånd kännetecknas av struktur och ordning. Normaltillståndet är enligt EM tvärtom kaos och oordning men att individer skapar en skenbar ordning. Anledningen till att den sociala verkligheten blir möjlig, och tagen för given, är att individer uppfattar mönster bland skeenden inom den. Genom att mönster uppfattas blir det möjligt att tolka omvärlden som sammanhängande och på detta vis så byggs ramverk upp för meningsskapande från vilken situationer i vardagen hanteras. Genom fältobservationerna, där sociologer observerar aktörerna i en organisation som agerar med andra organisationer, kan forskarna enligt EM, dra generaliserbara slutsatser. Etnometodologin använder bl.a. etnografi som undersökningsmetod. EM är en i hög grad analytiskt orienterad vetenskap fokuserad på de olika aspekterna av social ordning, medan etnografin domineras av undersökande fältarbete. Etnografin existerade som forskningsmetod före etnometodologin. Modern etnografi skiljer sig främst från andra sociologiska metoder just i fråga om det antropologiska upplägget. Metoden ger kvalitativa forskningsdata snarare än kvantitativa med organisationsmedlemmarnas perspektiv i centrum (eng. Member’s Perspective). EM har ibland fått utstå negativ kritik för att dess fokus varit på medlemmarnas erfarenheter snarare än bara deras aktiviteter. Det är vanligt att undersöka sociala normer - genom att bryta mot dem. Det finns studier som undersöker, olämplig klädsel för situationen eller inkräktandet på personlig sfär. Olämpliga kläder stör den sociala ordningen och gör betraktare obekväma - reaktionen kan vara försökt till ignorera, stirrande eller avlägsna sig ifrån situationen. Ett annat exempel är att på en strand slå sig ner precis bredvid en främmande trots att det finns gott om utrymme. (sv) Etnometodologia é uma corrente sociológica desenvolvida primeiramente nos Estados Unidos a partir da década de 1960. Alguns anos depois, chegou à Europa. Trabalha com uma perspectiva de pesquisa compreensiva, em oposição à noção explicativa. A Etnometodologia considera que a realidade socialmente construída está presente na vivência cotidiana de cada um e que em todos os momentos podemos compreender as construções sociais que permeiam nossa conversa, nossos gestos, nossa comunicação, etc. Considera-se seu principal teórico Harold Garfinkel (1917-2011) que publicou o livro Studies in Ethnomethodology (Estudos sobre Etnometodologia), em 1967, apesar do amplo uso da consagrada expressão Etnologia nas ciências sociais, mais especificamente na Antropologia. Para Haguette a diversidade de estudos e termos como etnobotânica, etnofisiologia, etnofísica, etc. revelavam que o termo "etno" referia-se a forma com que o membro de uma comunidade, fundamentado em conhecimentos de senso comum desenvolve estes conhecimentos sobre seu mundo circundante. Uma melhor compreensão das proposições de Garfinkel e contexto faz necessária uma revisão das principais correntes teóricas que influenciaram o seu pensamento, sendo que destacamos neste trabalho três delas: a teoria da ação de Parsons (que fora seu orientador entre 1946 e 1952), a fenomenologia social de Alfred Schütz e o interacionismo simbólico de G. H. Mead desenvolvido pela “Escola de Chicago”. (pt) Етнометодоло́гія — термін, введений Гарольдом Гарфінкелем, засновником напрямку. Етнометодологія досліджує організацію повсякденного життя. Метою напрямку є більш глибоке розуміння соціальної дії індивідів. Етнометодологія вивчає дорефлексійні конструкції, якими користуються індивіди, щоб заповнити прогалини в соціальній реальності. Етнометодологи досліджують, яким чином індивіди на основі знання здорового глузду використовують методи взаємодії один з одним не усвідомлюючи цього. Предметом етнометодології є методи організації повсякденної діяльності, характерні тій чи іншій культурі (етнометоди). Представники етнометодології займаються теоретичним аналізом та емпіричними дослідженнями «фонових очікувань». За Гарфінкелем, фонові очікування — це природні властивості повсякденного життя, засади практичної дії. Індивіди сприймають та інтерпретують світ завдяки використанню фонових очікувань; в умовах взаємодії індивідів узгоджуються фонові очікування, які впорядковують ситуацію, визначають сенс діяльності індивідів. Фонові очікування безпосередньо не спостерігаються, не усвідомлюються, вони лише маються на увазі. За Гарфінкелем, на основі здорового глузду індивіди здійснюють рутинні дії, що не завжди ними усвідомлюються та піддаються рефлексії. Соціальний порядок є продуктом спонтанної активності індивідів, вибудовується на основі культурних норм та цінностей самими учасниками соціальної взаємодії. Соціальна структура впливає на свідомість індивіда через фонові очікування. У повсякденному житті взаємодії індивідів відбуваються в межах певних моделей; учасники взаємодії адаптують до цих моделей свою поведінку, однак існування цих моделей не усвідомлюють. Моделі, на основі яких будуються взаємодії, є первинними, визначають мотиви та цілі взаємодій, індивідами вони сприймаються як належне. «Гарфінкелінг» — особливий вид соціально-психологічного експериментування, що виник в межах емпіричного вивчення фонових очікувань; його сутність полягає в тому, що в процесі експерименту нормальний розвиток повсякденних взаємодій порушується. Як відповідь на таке порушення виявляються фонові очікування (уявлення про те, якою має бути взаємодія в нормі).Аналіз результатів експериментів Гарфінкеля відображає наступні висновки: * фонові очікування як уявлення про структури взаємодії постійно відображаються у ній, не усвідомлюються учасниками цієї взаємодії; * уявлення існують у формі моральних правил, що регулюються групою; * уявлення зумовлені цілями взаємодії; * функції фонових очікувань полягають у типізації та категоризації повсякденних взаємодій, в орієнтації на взаємодію з іншими, виправлення процесу взаємодії у випадку відхилення від її нормального розвитку ; * фонові очікування пов'язані з моральними наслідками. (uk) Этнометодология (англ. ethnomethodology) — направление в социологии, занимающееся изучением обыденных норм, правил поведения, смыслов языка в рамках повседневного социального взаимодействия. Это направление универсализирует методы этнографии, распространяя их на повседневное поведение людей во всех, а не только архаических культурах. Основоположник и автор термина «этнометодология» — американский социолог Гарольд Гарфинкель. В своей работе «Исследования по этнометодологии», 1967 он предложил методику изучения «этнометодов» (обыденных методов), которыми люди пользуются для того, чтобы осмыслить действия и речь других. Каждый человек неосознанно пользуется своими методами осмысления процесса взаимодействия. Верно понять смысл взаимодействия (разговора) можно только в том случае, если известен контекст ситуации, не представленный в самом взаимодействии. (ru) 民族学方法论（英語：Ethnomethodology），也叫“常人方法论”“民俗学方法论”、“本土方法论”、“俗民方法論 （页面存档备份，存于互联网档案馆）”，是对一定社区社会成员在社会互动中所遵循之规则的社会学研究。美国社会学家（Harold Garfinkel）是其鼻祖。加芬克尔的理论在 （George Herbert Mead）角色理论、胡塞尔（Edmund Husserl）现象学、阿尔弗雷德·舒茨（Alfred Schutz）为代表的、英国日常语言哲学基础上发展而来，假定社会具体而非抽象，社会仅在其成员觉察到它存在时才存在，重视对社会成员在建构、解释他们所处社会时所使用之方法进行考察。这种方法论中，社会成员组织社会活动、并使活动具有共同的意义的规则和程序来被称作民族方法或本土方法，该方法被视作社会的基石。它看重人们行为的微观面，反对实证主义学派。 该方法论的主要概念有：考虑——指社会成员解释社会的过程；指示性——指一切行为对应于社会情境；省略原则——人类对交往中不清晰原则的忽视；文件方式——探寻隐意以相互理解；自然语言——语言的连续性。 民族学方法论注意经验研究，发展了马克斯·韦伯的理解的社会学。 (zh)
dbo:wikiPageExternalLink http://www.paultenhave.nl/EMCA.htm https://web.archive.org/web/20110811062253/http:/aiemca.net/ https://www.jstor.org/stable/27642778
dbo:wikiPageID 515580 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength 35347 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID 1117818396 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink dbr:Role_theory dbr:Mentalism_(psychology) dbr:Indexicality dbr:Introspection dbr:Lifeworld dbr:Max_Weber dbr:Meaning_(philosophy_of_language) dbr:Objectivity_(science) dbr:Social_order dbr:Emile_Durkheim dbr:Gail_Jefferson dbr:Gestalt_psychology dbr:Conversation_analysis dbr:Thomas_Hobbes dbr:Anne_Warfield_Rawls dbr:Ludwig_Wittgenstein dbr:Emanuel_Schegloff dbr:Haecceity dbr:John_Heritage dbr:Social_stratification dbc:Methods_in_sociology dbr:Garfinkel dbr:Agnosticism dbr:Durkheim dbr:Martyn_Hammersley dbr:Reflexivity_(social_theory) dbr:Harold_Garfinkel dbr:Harvey_Sacks dbr:Talcott_Parsons dbc:Sociological_theories dbc:Science_and_technology_studies dbr:Karl_Mannheim dbr:Hermeneutic_circle dbr:Alfred_Schutz dbr:Michael_Lynch_(ethnomethodologist) dbr:Operationalisation dbr:Sociology dbr:Indexical dbr:Facticity dbr:Driving_the_wrong_way dbr:Gestaltism dbr:George_Psathas dbr:Wkit:adumbration
dbp:wikiPageUsesTemplate dbt:Sociology dbt:Authority_control dbt:How dbt:ISBN dbt:Main dbt:Reflist dbt:Rp dbt:Section_link dbt:Short_description dbt:Wikibooks dbt:Synthesis
dcterms:subject dbc:Methods_in_sociology dbc:Sociological_theories dbc:Science_and_technology_studies
gold:hypernym dbr:Study
rdf:type owl:Thing yago:WikicatMethodsInSociology yago:WikicatSociologicalParadigms yago:WikicatSociologicalTheories yago:Ability105616246 yago:Abstraction100002137 yago:Cognition100023271 yago:Explanation105793000 yago:GrammaticalRelation113796779 yago:HigherCognitiveProcess105770664 yago:Inflection113803782 yago:Know-how105616786 yago:LinguisticRelation113797142 yago:Method105660268 yago:Paradigm113804375 yago:Process105701363 yago:PsychologicalFeature100023100 yago:Relation100031921 dbo:Book yago:Theory105989479 yago:Thinking105770926
rdfs:comment Etnometodologie je sociologický směr, který se zaměřuje na analýzu sociálních interakcí a rozbor metod, které lidé zkoumané skupiny sami používají k tomu, aby porozuměli světu. Zaměřuje se na široké pole společenských jevů, od sekvenční analýzy rozhovoru (konverzační analýza) přes studium praktik sociální kategorizace až po zkoumání pracovních aktivit a zvyklostí. Název směru dal Harold Garfinkel v roce 1967. (cs) Etnomethodologie is een benadering binnen de sociologie die stelt dat ontstaat doordat deelnemers aan een interactieproces zowel de gedragingen van de ander als die van henzelf interpreteren op basis van enkele achterliggende en welbepaalde regels. De etnomethodologie werd voornamelijk ontwikkeld door zijn bedenker, de Amerikaanse socioloog Harold Garfinkel. Hij definieerde etnomethodologie als de studie naar de alledaagse methodes die mensen gebruiken om sociale orde tot stand te brengen. De etnomethodologie moet met deze methoden en impliciete regels via welke mensen betekenis geven aan hun wereld in kaart brengen. (nl) 민속방법론(民俗方法論, ethnomethodology, 에스노메소달러지)은 사회학에서 생겨난 연구방법으로, 그 뿌리를 현상학의 철학적 전통에 두고 있으며 해럴드 가핑켈(Harold Garfinkel)이 제안하였다. 가핑켈은 연구자들에게 일반인들이 당연하게 여기는 기대를 부각시키기 위해 규칙을 위반할 것을 제안했다. 지금까지의 사회학에서는 발견할 수 없었던 여러 가지 사회 질서 현상을 민속방법론을 적용한 연구가 이루어지고 있다. 동의를 의도적으로 위반하게 만드는 방법을 일반적으로 사용한다. (ko) エスノメソドロジー（英: ethnomethodology）は アメリカの社会学者であるハロルド・ガーフィンケル（Harold Garfinkel、1917年 - 2011年）が、自らの研究方法を呼ぶために作った造語である。文字通りには「人々の - 方法論 (ethno-methodology)」を意味する。 (ja) 民族学方法论（英語：Ethnomethodology），也叫“常人方法论”“民俗学方法论”、“本土方法论”、“俗民方法論 （页面存档备份，存于互联网档案馆）”，是对一定社区社会成员在社会互动中所遵循之规则的社会学研究。美国社会学家（Harold Garfinkel）是其鼻祖。加芬克尔的理论在 （George Herbert Mead）角色理论、胡塞尔（Edmund Husserl）现象学、阿尔弗雷德·舒茨（Alfred Schutz）为代表的、英国日常语言哲学基础上发展而来，假定社会具体而非抽象，社会仅在其成员觉察到它存在时才存在，重视对社会成员在建构、解释他们所处社会时所使用之方法进行考察。这种方法论中，社会成员组织社会活动、并使活动具有共同的意义的规则和程序来被称作民族方法或本土方法，该方法被视作社会的基石。它看重人们行为的微观面，反对实证主义学派。 该方法论的主要概念有：考虑——指社会成员解释社会的过程；指示性——指一切行为对应于社会情境；省略原则——人类对交往中不清晰原则的忽视；文件方式——探寻隐意以相互理解；自然语言——语言的连续性。 民族学方法论注意经验研究，发展了马克斯·韦伯的理解的社会学。 (zh) المنهج الإثني هو دراسة الأساليب التي يستخدمها الناس لفهم وإنتاج النظام الاجتماعي الذي يعيشون فيه. ويسعى عمومًا إلى توفير بديل للمناهج السوسيولوجية السائدة. ويشكّل تحديًّا للعلوم الاجتماعية ككل في أكثر أشكاله تطرّفًا. أدّت دراساته الأولية إلى تأسيس تحليل المحادثة، والذي وجد مكانه الخاص كمجالٍ مقبول داخل المنهج الأكاديمي. وفقا لساثاس، فمن الممكن التمييز بين خمسة مناهج رئيسية داخل عائلة مجالات المنهج الإثني. (ar) L'etnometodologia es basa en el cas que tots els éssers humans tenen un sentit pràctic amb el qual adeqüen les normes d'acord amb una racionalitat pràctica que utilitzen en la vida quotidiana. En termes més senzills es tracta d'una perspectiva sociològica que pren en compte els mètodes que els éssers humans utilitzen en la seva vida diària per a aixecar-se, anar a treballar, prendre decisions, iniciar una conversa amb els altres. (ca) Ethnomethodologie ist eine praktische Forschungsrichtung in der Soziologie, die von Harold Garfinkel in Kalifornien (USA) begründet wurde. Sie beschäftigt sich mit alltäglichen Interaktionen und untersucht soziale Tatsachen als Resultat von Interaktionsprozessen, wobei das Augenmerk auf den Methoden liegt, mit denen diese alltäglichen Interaktionen bewerkstelligt werden. (de) Ethnomethodology is the study of how social order is produced in and through processes of social interaction. It generally seeks to provide an alternative to mainstream sociological approaches. In its most radical form, it poses a challenge to the social sciences as a whole. Its early investigations led to the founding of conversation analysis, which has found its own place as an accepted discipline within the academy. According to Psathas, it is possible to distinguish five major approaches within the ethnomethodological family of disciplines (see ). (en) La etnometodología es una corriente sociológica surgida en los años sesenta a través de los trabajos de Harold Garfinkel. Aparece como una ruptura con las ideas del Estructural-funcionalismo de Talcott Parsons las cuales, según Garfinkel, consideraban al actor como un "idiota cultural" que solo "actuaba" de acuerdo con normas que le eran impuestas. (es) Etnometodologia soziologiaren adar eta metodo bat da, zeinaren arabera, gizarte ordenua ulertzeko, jendeak beren egunerokotasunean munduari zentzua emateko erabiltzen dituzten kontakizunak eta deskripzioak aztertzen diren. Harold Garfinkel-ek sortu zuen 1960ko hamarkadan Estatu Batuetan, baina ondoren bilakaera propio izan zuen eta jatorrizko programatik aldenduz joan zen. Fenomenologiatik oso gertu dagoen ikuspegia da. Hala ere, fenomenologiak jendeak pentsatzen duenaren inguruan atentzioa jartzen duen bitartean, etnometodologiak jendeak egiten duen horretan zentratzen da. (eu) L'ethnométhodologie est une approche sociologique qui étudie les méthodes que les individus utilisent pour comprendre et produire l'ordre social dans lequel ils vivent. Elle se conçoit généralement comme une alternative aux approches sociologiques traditionnelles. Dans sa forme la plus radicale, elle pose un défi aux sciences sociales dans leur ensemble. D'autre part, ses premières recherches ont permis de développer l'analyse des catégorisations et l'analyse conversationnelle, qui ont constitué des innovations méthodologiques importantes pour ressaisir les rapports entre le discours et l'activité dans le cadre des interactions sociales. Créée par Harold Garfinkel au cours des années 1950, l'ethnométhodologie s'est développée dans les années 1960 aux États-Unis. Son arrivée en Europe franc (fr) L'etnometodologia è una scuola sociologica in dissenso con la tradizione ufficiale. Il suo fondatore è stato Harold Garfinkel, infatti la pubblicazione nel 1967 dei suoi Studi etnometodologici è considerata l'atto fondante di questa nuova scuola. Il nome sta ad indicare l'insieme dei metodi di cui i membri di un gruppo etnico si servono per comprendere la loro stessa attività e Garfinkel lo ha coniato per assonanza con il termine etnobotanica, usato dai botanici per indicare l'insieme dei metodi che un gruppo etnico utilizza per comprendere la botanica. (it) Etnometodologia é uma corrente sociológica desenvolvida primeiramente nos Estados Unidos a partir da década de 1960. Alguns anos depois, chegou à Europa. Trabalha com uma perspectiva de pesquisa compreensiva, em oposição à noção explicativa. A Etnometodologia considera que a realidade socialmente construída está presente na vivência cotidiana de cada um e que em todos os momentos podemos compreender as construções sociais que permeiam nossa conversa, nossos gestos, nossa comunicação, etc. (pt) Etnometodologia – orientacja badawcza w socjologii wywodząca się z fenomenologii, perspektywy dramaturgicznej oraz nurtu interakcjonistycznego. Pojęcie etnometodologii nie odnosi się do metodologii w nauce, ale do badań wypracowywanych w codzienności potocznych metod (dosłownie metod ludowych – ethno), które regulują wzajemne interakcje, oraz dzięki którym członkowie populacji porządkują swój świat społeczny, nadając mu sens, realność. Przedmiotem badań jest wiedza potoczna, zarówno ujawniana w dyskursie, jak również milcząco i niekoniecznie świadomie przyjmowana w działaniu, a celem etnometodologii jest rekonstruowanie tej wiedzy w celu określenia możliwości istnienia porządku społecznego. Według jej założeń porządek społeczny jest bowiem budowany dzięki wiedzy potocznej, której posiadacz (pl) Etnometodologi, EM, är ett sociologiskt forskningsområde med rötter i 1950- och 1960-talet. Till skillnad från den då etablerade sociologins metoder menade etnometodologerna att antropologiliknande fältobservationer och studiet av aktörerna i olika nätverk ger en bättre, eller åtminstone kompletterande, kunskap om organisationer eller om subnivåer i samhället. Det är främst sociologen Harold Garfinkel och hans forskarteam som utpekas som upphovsmän till denna forskningsdisciplin. (sv) Етнометодоло́гія — термін, введений Гарольдом Гарфінкелем, засновником напрямку. Етнометодологія досліджує організацію повсякденного життя. Метою напрямку є більш глибоке розуміння соціальної дії індивідів. Етнометодологія вивчає дорефлексійні конструкції, якими користуються індивіди, щоб заповнити прогалини в соціальній реальності. (uk) Этнометодология (англ. ethnomethodology) — направление в социологии, занимающееся изучением обыденных норм, правил поведения, смыслов языка в рамках повседневного социального взаимодействия. Это направление универсализирует методы этнографии, распространяя их на повседневное поведение людей во всех, а не только архаических культурах. (ru)
rdfs:label المنهج الإثني (ar) Etnometodologia (ca) Etnometodologie (cs) Ethnomethodologie (de) Etnometodologia (eu) Etnometodología (es) Ethnométhodologie (fr) Ethnomethodology (en) Etnometodologia (it) 민속방법론 (ko) エスノメソドロジー (ja) Etnomethodologie (nl) Etnometodologia (pl) Etnometodologia (pt) Этнометодология (ru) Etnometodologi (sv) Етнометодологія (uk) 民族学方法论 (zh)
owl:sameAs freebase:Ethnomethodology yago-res:Ethnomethodology wikidata:Ethnomethodology dbpedia-ar:Ethnomethodology dbpedia-ca:Ethnomethodology dbpedia-cs:Ethnomethodology dbpedia-cy:Ethnomethodology dbpedia-de:Ethnomethodology dbpedia-es:Ethnomethodology dbpedia-eu:Ethnomethodology dbpedia-fa:Ethnomethodology dbpedia-fi:Ethnomethodology dbpedia-fr:Ethnomethodology dbpedia-he:Ethnomethodology http://hy.dbpedia.org/resource/Էթնոմեթոդաբանություն dbpedia-is:Ethnomethodology dbpedia-it:Ethnomethodology dbpedia-ja:Ethnomethodology dbpedia-kk:Ethnomethodology dbpedia-ko:Ethnomethodology http://ky.dbpedia.org/resource/Этнометодология dbpedia-mk:Ethnomethodology dbpedia-nl:Ethnomethodology dbpedia-no:Ethnomethodology dbpedia-pl:Ethnomethodology dbpedia-pt:Ethnomethodology dbpedia-ru:Ethnomethodology dbpedia-sk:Ethnomethodology dbpedia-sr:Ethnomethodology dbpedia-sv:Ethnomethodology dbpedia-tr:Ethnomethodology dbpedia-uk:Ethnomethodology dbpedia-zh:Ethnomethodology https://global.dbpedia.org/id/4zyDy
prov:wasDerivedFrom wikipedia-en:Ethnomethodology?oldid=1117818396&ns=0
foaf:isPrimaryTopicOf wikipedia-en:Ethnomethodology
is dbo:mainInterest of dbr:Helmut_Wautischer
is dbo:wikiPageRedirects of dbr:Enthomethodology dbr:Ethnomethodologist
is dbo:wikiPageWikiLink of dbr:Science_studies dbr:List_of_academic_fields dbr:Sociology_of_the_family dbr:Breaching_experiment dbr:Argumentation_theory dbr:List_of_words_with_the_suffix_-ology dbr:David_R._Gibson dbr:Index_of_branches_of_science dbr:Index_of_philosophy_articles_(D–H) dbr:Index_of_sociology_articles dbr:Interactionism dbr:Johan_Asplund dbr:Qualitative_research_in_criminology dbr:Constitutive_criminology dbr:Conversation_analysis dbr:Critical_ethnography dbr:Organizational_information_theory dbr:2011_in_science dbr:Anne_Warfield_Rawls dbr:Life_history_(sociology) dbr:Lucy_Suchman dbr:Structuration_theory dbr:Structure_and_agency dbr:Haecceity dbr:Hello_Garci_scandal dbr:John_Heritage dbr:Pattern_(disambiguation) dbr:Phenomenology_(sociology) dbr:Thematic_analysis dbr:Mediated_stylistics dbr:Microsociology dbr:Bruno_Latour dbr:Activity_theory dbr:Actor–network_theory dbr:Agnes_Torres dbr:Torsten_Hägerstrand dbr:Doing_gender dbr:Sociology_of_emotions dbr:Albert_Christian_Kruyt dbr:Alfred_Schütz dbr:Differential_association dbr:Discourse_analysis dbr:Discursive_psychology dbr:Disenchantment dbr:History_of_sociology dbr:Structural_functionalism dbr:Martyn_Hammersley dbr:Harold_Garfinkel dbr:Harvey_Sacks dbr:Helmut_Wautischer dbr:Hendrik_Cornelis_Kruyt dbr:EMCA dbr:Abstraction_(sociology) dbr:Alec_McHoul dbr:Laboratory_Life dbr:Biographical_research dbr:Cognitive_ergonomics dbr:Travesti_(gender_identity) dbr:Sociological_theory dbr:Marty_Klein dbr:Social_theory dbr:Humanistic_sociology dbr:Human–computer_interaction dbr:Enthomethodology dbr:Imaginary_(sociology) dbr:Michael_Lynch_(ethnomethodologist) dbr:Christian_Heath dbr:Routine dbr:Sociology dbr:Social_Foundations_of_Thought_and_Action dbr:Ethnoornithology dbr:Ethogenics dbr:October_1917 dbr:Social_reality dbr:Sofia_Gruskin dbr:Techniques_of_neutralization dbr:Text_and_conversation_theory dbr:Performativity dbr:Outline_of_academic_disciplines dbr:Outline_of_communication dbr:Outline_of_sociology dbr:Sousveillance dbr:Rational_animal dbr:Unsaid dbr:Suzanne_Kessler dbr:Ethnomethodologist
is dbp:mainInterests of dbr:Helmut_Wautischer
is foaf:primaryTopic of wikipedia-en:Ethnomethodology