Fresco-secco (original) (raw)
La sekpentraĵo estas tia murpentraĵo, kiun oni pentras sur sekan muron. La origina itala vorto estas "secco" (=sur sekan muron).
Property | Value |
---|---|
dbo:abstract | Secco (al secco ital. – „na sucho“) je způsob malby na suchou omítku. Jako podklad slouží hlazená omítka upravená přírodní kaolinovou hlinkou (bolus), na kterou jsou nanášeny temperové vaječné barvy smíšené se lněným olejem. Je méně trvanlivá než freska, ale její výhodou je možnost pracovat na větší ploše nebo za nepříznivých technických podmínek bez nebezpečí, že omítka zaschne. Používala se zejména v antické, středověké a renesanční malbě. Touto technikou jsou zhotoveny např. románské malby v rotundě svaté Kateřiny ve Znojmě. V období baroka byl jako podklad pro šerosvitnou malbu užíván červenohnědý bolus. (cs) La sekpentraĵo estas tia murpentraĵo, kiun oni pentras sur sekan muron. La origina itala vorto estas "secco" (=sur sekan muron). (eo) Die Seccomalerei (auch Sekkomalerei oder Trockenmalerei) von italienisch a secco (aufs Trockene) ist eine Technik der Wandmalerei. Im Gegensatz zum Malen affresco wird dabei nicht auf den frischen, noch feuchten Kalkputz, sondern auf den bereits trockenen Putz oder auf das trockene Mauerwerk gemalt. Zu den Seccotechniken gehören die Leim-, die Kasein-, die Emulsions- sowie die Öl- und Harzmalerei. Im deutschen Sprachraum werden umgangssprachlich häufig alle Wandmalereien als Fresken bezeichnet, ohne Bezug auf die Herstellungsweise. Im Mittelalter fanden vor allem Kalk-, Kasein- und Temperafarben Verwendung, später auch Öl- und Silikatfarben. Kalk- und Kaseinfarben verlangen keine Vorbehandlung des Verputzes, wie das bei anderen Techniken erforderlich ist. In der kunstgeschichtlichen Epoche der Romanik wurde am häufigsten in dieser Technik gearbeitet. Seccomalereien sind im Gegensatz zu den auf feuchten Putz gemalten Fresken weniger haltbar, da sie sich nicht in solch hohem Maße mit dem Untergrund verbinden. Ein berühmtes Beispiel eines schwer beschädigten Secco-Gemäldes ist „Das Abendmahl“ des Leonardo da Vinci im Refektorium des Dominikanerklosters Santa Maria delle Grazie in Mailand (15. Jahrhundert). Außerhalb Europas finden sich Seccomalereien z. B. in Asien als tibetisch-buddhistische Wandmalereien. (de) Fresco-secco (or a secco or fresco finto) is a wall painting technique where pigments mixed with an organic binder and/or lime are applied onto a dry plaster. The paints used can e.g. be casein paint, tempera, oil paint, silicate mineral paint. If the pigments are mixed with lime water or lime milk and applied to a dry plaster the technique is called lime secco painting. The secco technique contrasts with the fresco technique, where the painting is executed on a layer of wet plaster. Because the pigments do not become part of the wall, as in buon fresco, fresco-secco paintings are less durable. The colors may flake off the painting as time goes by, but this technique has the advantages of a longer working time and retouchability. In Italy, fresco technique was reintroduced around 1300 and led to an increase in the general quality of mural painting. This technological change coincided with the realistic turn in Western art and the changing liturgical use of murals. The treatise Silparatna by Kumaradeva (8th century) gives an account of the fresco-secco painting technology in detail. According to this text, a picture should be painted with appropriate colours, along with proper forms and sentiments (rasas), and moods and actions (bhavas). White, yellow, red, black and terre verte are pointed out in the text as pure colors. Different shades were also prepared from these original colors. Five types of brushes with various shapes and size (flat, long, medium, etc.) made of animal hair and grass fibre are also recommended.Specialist painter and decorators still use this technique to great effect in the world of interior design e.g. faux marble. (en) Al secco – technika malarska polegająca na pokrywaniu suchego tynku (w przeciwieństwie do fresku) farbami zmieszanymi z wodą. Nazwa pochodzi z języka włoskiego, w którym oznacza właśnie "na sucho". Technikę tę stosowano od starożytności do XV wieku. Jako spoiwa używa się mleka wapiennego, także kazeiny, kleju, oleju, tempery, wosku i żywic, stosując bądź nowoczesne . W XV wieku wyparła ją technika al fresco (fresk), która pozwalała na uzyskanie większej intensywności barw oraz trwałości malowidła. W XIX wieku często stosowano technikę mieszaną: fresk i al secco. (pl) Al secco-målning, eller seccoteknik, är muralmålning utförd på kalkputs som först har fått härda, eller torka. Termen al secco kommer från italienskan och direktöversätts till "på det torra". Kallas även a secco. Dess motsats är al fresco, eller freskoteknik, där underlaget är en färsk och fortfarande fuktig puts. I båda fallen rör det sig om puts som härdar genom så kallad karbonatisering av släckt kalk (kalciumhydroxid) till kalciumkarbonat. (sv) Альсе́кко, или асекко, или а секко (от итал. al secco, или a secco, — «по сухому»), — настенная живопись, выполняемая, в отличие от фрески, по твёрдой, высохшей штукатурке, вторично увлажнённой. Используются краски, растёртые на растительном клее, яйце или смешанные с известью. Альсекко даёт выигрыш в темпе, позволяя расписывать за рабочий день бо́льшую площадь поверхности, чем при фресковой живописи, но является не столь долговечной техникой. Техника альсекко сложилась в средневековой живописи наряду с фреской и была особенно распространена в Европе в XVII—XVIII веках. Альсекко также называют казеиновую и силикатную живопись по просохшей штукатурке. Её применяют для выполнения работ как на внутренних, так и на внешних поверхностях зданий. Техника допускает последующие поправки темперой и промывку чистой водой. (ru) Альсекко, асекко, а секко (від італ. al secco або італ. a secco — по сухому) — настінний живопис, який виконується, на відміну від фрески, по твердій, сухій штукатурці, повторно зволоженій. Використовуються фарби, розтерті на рослинному клеї, яйці або змішані з вапном. Альсекко дає виграш в темпі, дозволяючи розписувати за робочий день велику площу поверхні, ніж при фрескового живопису, але є не настільки довговічною технікою. Техніка альсекко склалася в середньовічнму живописі поряд з фрескою та була особливо поширена в Європі в XVII–XVIII століттях. Альсекко також називають казеїновий та по просохлій штукатурці. Застосовується для виконання робіт як на внутрішніх, так і на зовнішніх поверхнях будинків. Техніка допускає подальші поправки темперою та промивання чистою водою. Оскільки пігменти не стають частиною стіни, як у буон фресці, картини фреско-секко менш довговічні. З часом кольори можуть зникати з картини, але ця техніка має переваги, пов'язані з довшим часом роботи та можливістю ретушування. В Італії фрескова техніка була знову запроваджена близько 1300 року, що призвело до підвищення загальної якості настінного живопису. Ця технологічна зміна збіглася з реалістичним поворотом у західному мистецтві та зміною літургійного використання настінних розписів. (uk) |
dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/StJustSecco.jpg?width=300 |
dbo:wikiPageExternalLink | https://web.archive.org/web/20051201225114/http:/cti.itc.virginia.edu/~jjd5t/roman-ptg/fresco-desc.html |
dbo:wikiPageID | 2231971 (xsd:integer) |
dbo:wikiPageLength | 5261 (xsd:nonNegativeInteger) |
dbo:wikiPageRevisionID | 1123176161 (xsd:integer) |
dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Rudolph_F._Zallinger dbr:List_of_art_media dbr:List_of_art_movements dbr:List_of_art_techniques dbr:Mural dbr:Beohar_Rammanohar_Sinha dbr:List_of_most_expensive_paintings dbr:Lime_(material) dbr:List_of_most_expensive_sculptures dbr:List_of_sculptors dbr:Oil_painting dbr:Creativity_techniques dbr:Kumaradeva dbr:Painting dbr:Plaster dbr:Silicate_mineral_paint dbr:Rasa_(aesthetics) dbc:Painting_techniques dbr:Age_of_Mammals dbr:Tempera dbr:Art_movement dbr:Buon_fresco dbc:Fresco_painting dbr:Fresco dbr:Green_earth dbr:Casein_paint dbr:Giotto_di_Bondone dbr:File:Maharani_Durgavati.jpg dbr:File:StJustSecco.jpg dbr:June_McEwan |
dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Authority_control dbt:Commons_category dbt:Convert dbt:More_citations_needed dbt:Reflist dbt:Painting-stub |
dcterms:subject | dbc:Painting_techniques dbc:Fresco_painting |
gold:hypernym | dbr:Technique |
rdf:type | owl:Thing dbo:TopicalConcept yago:WikicatArtMaterials yago:WikicatPaintingTechniques yago:Ability105616246 yago:Abstraction100002137 yago:Cognition100023271 yago:Know-how105616786 yago:Material114580897 yago:Matter100020827 yago:Method105660268 yago:Part113809207 yago:PhysicalEntity100001930 yago:PsychologicalFeature100023100 yago:Relation100031921 yago:Substance100019613 yago:Technique105665146 |
rdfs:comment | La sekpentraĵo estas tia murpentraĵo, kiun oni pentras sur sekan muron. La origina itala vorto estas "secco" (=sur sekan muron). (eo) Al secco – technika malarska polegająca na pokrywaniu suchego tynku (w przeciwieństwie do fresku) farbami zmieszanymi z wodą. Nazwa pochodzi z języka włoskiego, w którym oznacza właśnie "na sucho". Technikę tę stosowano od starożytności do XV wieku. Jako spoiwa używa się mleka wapiennego, także kazeiny, kleju, oleju, tempery, wosku i żywic, stosując bądź nowoczesne . W XV wieku wyparła ją technika al fresco (fresk), która pozwalała na uzyskanie większej intensywności barw oraz trwałości malowidła. W XIX wieku często stosowano technikę mieszaną: fresk i al secco. (pl) Al secco-målning, eller seccoteknik, är muralmålning utförd på kalkputs som först har fått härda, eller torka. Termen al secco kommer från italienskan och direktöversätts till "på det torra". Kallas även a secco. Dess motsats är al fresco, eller freskoteknik, där underlaget är en färsk och fortfarande fuktig puts. I båda fallen rör det sig om puts som härdar genom så kallad karbonatisering av släckt kalk (kalciumhydroxid) till kalciumkarbonat. (sv) Secco (al secco ital. – „na sucho“) je způsob malby na suchou omítku. Jako podklad slouží hlazená omítka upravená přírodní kaolinovou hlinkou (bolus), na kterou jsou nanášeny temperové vaječné barvy smíšené se lněným olejem. Je méně trvanlivá než freska, ale její výhodou je možnost pracovat na větší ploše nebo za nepříznivých technických podmínek bez nebezpečí, že omítka zaschne. Používala se zejména v antické, středověké a renesanční malbě. Touto technikou jsou zhotoveny např. románské malby v rotundě svaté Kateřiny ve Znojmě. (cs) Die Seccomalerei (auch Sekkomalerei oder Trockenmalerei) von italienisch a secco (aufs Trockene) ist eine Technik der Wandmalerei. Im Gegensatz zum Malen affresco wird dabei nicht auf den frischen, noch feuchten Kalkputz, sondern auf den bereits trockenen Putz oder auf das trockene Mauerwerk gemalt. Zu den Seccotechniken gehören die Leim-, die Kasein-, die Emulsions- sowie die Öl- und Harzmalerei. Im deutschen Sprachraum werden umgangssprachlich häufig alle Wandmalereien als Fresken bezeichnet, ohne Bezug auf die Herstellungsweise. (de) Fresco-secco (or a secco or fresco finto) is a wall painting technique where pigments mixed with an organic binder and/or lime are applied onto a dry plaster. The paints used can e.g. be casein paint, tempera, oil paint, silicate mineral paint. If the pigments are mixed with lime water or lime milk and applied to a dry plaster the technique is called lime secco painting. The secco technique contrasts with the fresco technique, where the painting is executed on a layer of wet plaster. (en) Альсе́кко, или асекко, или а секко (от итал. al secco, или a secco, — «по сухому»), — настенная живопись, выполняемая, в отличие от фрески, по твёрдой, высохшей штукатурке, вторично увлажнённой. Используются краски, растёртые на растительном клее, яйце или смешанные с известью. Альсекко даёт выигрыш в темпе, позволяя расписывать за рабочий день бо́льшую площадь поверхности, чем при фресковой живописи, но является не столь долговечной техникой. Техника альсекко сложилась в средневековой живописи наряду с фреской и была особенно распространена в Европе в XVII—XVIII веках. (ru) Альсекко, асекко, а секко (від італ. al secco або італ. a secco — по сухому) — настінний живопис, який виконується, на відміну від фрески, по твердій, сухій штукатурці, повторно зволоженій. Використовуються фарби, розтерті на рослинному клеї, яйці або змішані з вапном. Альсекко дає виграш в темпі, дозволяючи розписувати за робочий день велику площу поверхні, ніж при фрескового живопису, але є не настільки довговічною технікою. Техніка альсекко склалася в середньовічнму живописі поряд з фрескою та була особливо поширена в Європі в XVII–XVIII століттях. (uk) |
rdfs:label | Secco (cs) Seccomalerei (de) Sekpentraĵo (eo) Fresco-secco (en) Colore a tempera (it) Al secco (pl) Альсекко (ru) Al secco (sv) Альсекко (uk) |
owl:sameAs | freebase:Fresco-secco yago-res:Fresco-secco http://d-nb.info/gnd/4333593-7 wikidata:Fresco-secco dbpedia-az:Fresco-secco dbpedia-be:Fresco-secco dbpedia-cs:Fresco-secco dbpedia-de:Fresco-secco dbpedia-eo:Fresco-secco dbpedia-et:Fresco-secco dbpedia-fi:Fresco-secco dbpedia-he:Fresco-secco dbpedia-hu:Fresco-secco dbpedia-it:Fresco-secco dbpedia-ka:Fresco-secco http://ky.dbpedia.org/resource/А_секко dbpedia-no:Fresco-secco dbpedia-pl:Fresco-secco dbpedia-ru:Fresco-secco dbpedia-sl:Fresco-secco dbpedia-sv:Fresco-secco dbpedia-uk:Fresco-secco https://global.dbpedia.org/id/292id |
prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Fresco-secco?oldid=1123176161&ns=0 |
foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Maharani_Durgavati.jpg wiki-commons:Special:FilePath/StJustSecco.jpg |
foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Fresco-secco |
is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Secco |
is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Fresco_finto dbr:Fresco_secco dbr:False_fresco dbr:Finto_fresco dbr:A_secco |
is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Schüttorf dbr:Entry_of_Christ_into_Jerusalem_(Master_of_Taüll) dbr:List_of_art_techniques dbr:Montaigne's_tower dbr:Mural dbr:Beohar_Rammanohar_Sinha dbr:Bishop_Petros_with_Saint_Peter_the_Apostle dbr:Boris_Kocheishvili dbr:Bosenbach dbr:List_of_World_Heritage_Sites_in_Bulgaria dbr:Restoration_of_the_Sistine_Chapel_frescoes dbr:Index_of_painting-related_articles dbr:Saint_Anne_(wall_painting) dbr:Ráckeve dbr:Church_of_the_Holy_Cross,_Rauma dbr:Great_Moravia dbr:Brancacci_Chapel dbr:Miriam_Ibling dbr:The_World_We_Live_In_(Life_magazine) dbr:Sistine_Chapel dbr:Sittanavasal dbr:Sittanavasal_Cave dbr:Kumaradeva dbr:Medieval_stone_churches_in_Finland dbr:Muslim_conquests_of_Afghanistan dbr:Cathedral_of_Hajdúdorog dbr:József_Breznay dbr:Lancaster_University_Chaplaincy_Centre dbr:Roine_Jansson dbr:Albertus_Pictor dbr:Alexander_Hamilton_U.S._Custom_House dbr:Akrotiri_Boxer_Fresco dbr:Cunard_Building_(New_York_City) dbr:Daniel_Rhodes dbr:Faras_Gallery_at_the_National_Museum_in_Warsaw dbr:Florence_Cathedral dbr:Forchheim_Castle dbr:Pannonhalma_Archabbey dbr:Church_murals_in_Sweden dbr:List_of_Federal_Art_Project_artists dbr:Hinzweiler dbr:The_Age_of_Reptiles dbr:John_Bauer_(illustrator) dbr:Lambrite–Iles–Petersen_House dbr:Saint_Sabbas_Church,_Iași dbr:Buon_fresco dbr:Spirta_House,_Belgrade dbr:St_Just_in_Penwith_Parish_Church dbr:Fresco dbr:Frescoes_in_the_Cartuja_de_Aula_Dei dbr:Paradise_of_Maitreya dbr:Znojmo_Rotunda dbr:Secco dbr:Ultramarine dbr:Rudolph_Zallinger dbr:The_Last_Judgement_(Vasari_and_Zuccari) dbr:Samuel_Gompers_High_School dbr:Paradise_of_Bhaisajyaguru dbr:Peterskirche,_Blansingen dbr:Shekhawati_painting dbr:Roman_Tomb_(Silistra) dbr:Fresco_finto dbr:Fresco_secco dbr:False_fresco dbr:Finto_fresco dbr:A_secco |
is dbp:medium of | dbr:The_World_We_Live_In_(Life_magazine) |
is dbp:style of | dbr:Rudolph_Zallinger |
is dbp:type of | dbr:Paradise_of_Maitreya dbr:Paradise_of_Bhaisajyaguru |
is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Fresco-secco |