Compton scattering (original) (raw)
Comptonův jev (někdy také Comptonův rozptyl) je fyzikální děj, při kterém se při interakci elektromagnetického záření s atomy pevné látky mění vlnová délka záření v důsledku předání části své energie atomům nebo jejich elektronům. Experimentální důkaz tohoto jevu sloužil jako jeden ze základních argumentů pro vlnově-korpuskulární charakter světla a elektromagnetického záření celkově.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | Comptonův jev (někdy také Comptonův rozptyl) je fyzikální děj, při kterém se při interakci elektromagnetického záření s atomy pevné látky mění vlnová délka záření v důsledku předání části své energie atomům nebo jejich elektronům. Experimentální důkaz tohoto jevu sloužil jako jeden ze základních argumentů pro vlnově-korpuskulární charakter světla a elektromagnetického záření celkově. (cs) En mecànica quàntica, l'efecte Compton és l'augment de la longitud d'ona, que comporta una disminució de la serva energia, d'un fotó en col·lidir amb un electró. És a dir, l'augment de la longitud d'ona de la radiació electromagnètica de les bandes dels raigs X i raigs gamma de l'espectre en ser dispersats en xocar amb els electrons menys lligats als àtoms. Va ser observat per primer cop l'any 1923 pel físic estatunidenc Arthur Holly Compton (1892 - 1962) i independentment pel també estatunidenc d'origen neerlandès Peter Debye (1884 - 1966). Comptom seria guardonat amb el premi Nobel de física del 1927 per aquest descobriment. El fenomen es pot observar si es fa incidir un feix de radiació de freqüència sobre una làmina de material, la radiació difosa tindrà una freqüència menor. La teoria clàssica de la difusió de la radiació electromagnètica, la dispersió de Thomson en particular, no pot explicar aquesta observació, els àtoms de la làmina haurien d'oscil·lar a la freqüència incident i, per tant, reemetre radiació a la mateixa freqüència. És a dir, l'efecte Compton demostra que la llum no es pot explicar exclusivament com una ona, d'aquí la seva gran importància. És la manera principal en que la matèria absorbeix energia radiant. La interacció entre els electrons i els fotons d'alta energia produeix que el fotó cedeixi part de la seva energia a l'electró (fent-lo retrocedir), i el fotó que conté l'energia romanent sigui emès en una direcció diferent de l'original, per tal que el moment del sistema es conservi. Si el fotó encara té prou energia, el procés es pot repetir. En aquest cas, l'electró es tracta com a lliure. Si el fotó és de baixa energia, però encara té prou energia (en general uns pocs eV, al voltant de l'energia de la llum visible), pot ejectar l'electró del seu àtom hoste completament (un procés conegut com a efecte fotoelèctric), en comptes de seguir l'efecte Compton. També existeix l'efecte Compton invers, en aquest cas el fotó guanya energia (decreix en longitud d'ona) en interaccionar amb la matèria. Encara que la dispersió nuclear Compton existeix, normalment ens referim a dispersió Compton a la interacció en la qual es relacionen només els electrons d'un àtom. (ca) تأثير كومبتون أو ظاهرة كومبتون في الفيزياء (بالإنجليزية: Compton-Effect) هو تشتت الفوتون بسبب اصطدامه بجسيم مشحون حر، عادة إلكترون. حيث يتسبب هذا التأثير بنقصان الطاقة (زيادة طول الموجة) للفوتون، وهو ينطبق على الأشعة الكهرومغناطيسية ذات الطاقة العالية، مثل فوتونات أشعة غاما وفوتونات أشعة إكس العالية الطاقة. حيث ينتقل جزء من طاقة الفوتون إلى الجسيم المشحون المتشتت. ويوجد ما يسمى تأثير كومبتون المعكوس، وهو انتقال طاقة جسيم مشحون إلى فوتون. أما إذا كانت الأشعة ذات طاقة منخفضه (أي أن طول موجتها أكبر بكثير من الجسيمات المشتته عليها) فينطبق على هذه الحالة ما يسمى تشتت تومسون. (ar) Στη Φυσική, το φαινόμενο Κόμπτον αναφέρεται στη σκέδαση ηλεκτρομαγνητικής ακτινοβολίας από φορτισμένα σωματίδια (συνήθως ελαφρώς δέσμια ηλεκτρόνια). Ήταν ένα από τα φαινόμενα που αδυνατούσε να εξηγήσει η κλασική φυσική και μία από τις πρώτες επιτυχίες της κβαντικής θεωρίας. Ονομάστηκε έτσι προς τιμή του Αμερικανού φυσικού Άρθουρ Κόμπτον (Arthur Compton), ο οποίος μελέτησε πειραματικά το πρόβλημα και κατάφερε να το εξηγήσει με τη βοήθεια της κβαντικής θεωρίας. Ο Κόμπτον τιμήθηκε με το βραβείο Νόμπελ το 1927 για την ανακάλυψή του. (el) Kompton-efiko (aŭ efiko de Komptono) estas ne-elasta difuzo de fotono sur ŝargita partiklo, ekzemple sur elektrono. Post difuzo, la fotono havas pli grandan ondolongon (do pli malaltan energion). Kutime, la reago de altenergia fotono (laŭ la elektromagneta spektro) sur elektrono ligita al atomo nomiĝas efiko de Komptono, dum reago de mezenergia fotono (ekzemple el tiuj de la videbla lumo) sur libera elektrono nomiĝas difuzo de Thomson, kiu estas laŭ kiu la ondolongo konserviĝas. Pri ankoraŭ pli alta energio, kiam la fotona energio superas dufoje la ripozenergion de elektrono (t.e. pli ol 1022 keV) okazeblas kreado de paro. Diferenco de ondolongo estas priskribata per la formulo: kie: * - angulo de difuzo, * m - ondolongo de Komptono por elektrono, * - konstanto de Planck, * - maso de elektrono, * - lumrapido. La energia perdo de la incidanta fotono estas: (eo) Compton scattering, discovered by Arthur Holly Compton, is the scattering of a high frequency photon after an interaction with a charged particle, usually an electron. If it results in a decrease in energy (increase in wavelength) of the photon (which may be an X-ray or gamma ray photon), it is called the Compton effect. Part of the energy of the photon is transferred to the recoiling electron. Inverse Compton scattering occurs when a charged particle transfers part of its energy to a photon. (en) Als Compton-Effekt bezeichnet man die Vergrößerung der Wellenlänge eines Photons bei der Streuung an einem Teilchen. Erstmals wurde der Compton-Effekt an Elektronen beobachtet. Diese Compton-Streuung (nach Arthur Holly Compton, der hierfür 1927 den Nobelpreis für Physik erhielt) ist ein wichtiger Ionisationsprozess und der dominierende Wechselwirkungsprozess energiereicher Strahlung mit Materie für Photonenenergien zwischen etwa 100 keV und 10 MeV. (de) El efecto Compton (o dispersión Compton) consiste en el aumento de la longitud de onda de un fotón cuando choca con un electrón libre y pierde parte de su energía. La frecuencia o la longitud de onda de la radiación dispersada depende únicamente del ángulo de dispersión. (es) Compton efektua, X izpien fotoi batek, elektroi aske baten aurka talka egin eta energiaren zati bat galtzen duenean uhin luzera handitzean datza. Barreiatutako erradiazioaren uhin lzuera edo maiztasuna, soilik barreiatzearen norantzaren araberakoa da. (eu) En physique, la diffusion Compton (aussi appelée effet Compton) est une diffusion élastique (reposant sur la conservation de l'énergie cinétique globale du système étudié) lorsqu'on considère un électron libre, mais inélastique pour un électron lié. Ce phénomène s'observe lorsqu'un photon incident entre en collision avec un électron libre (ou plus précisément avec un électron faiblement lié) d'un atome. Au cours de ce processus, l'électron est éjecté de l'atome, qui est donc ionisé, tandis qu'un photon est diffusé. Arthur Compton a, en 1923, observé l'allongement de la longueur d'onde du photon dans cette diffusion, effet auquel on a attribué son nom. L'expérience de Compton devint l'ultime observation qui convainquit la plupart des physiciens que la lumière peut se comporter comme un faisceau de particules dont l'énergie est proportionnelle à la fréquence (ou inversement à la longueur d'onde). Cet effet est important en physique car il montre que la lumière ne peut pas être uniquement décrite comme une onde. (fr) Penyebaran Compton atau Hamburan Compton adalah suatu proses dimana partikel foton dengan partikel elektron terpantul satu sama lain. Tidak masalah bila kita menafsirkan partikel-partikel tersebut sebagai foton virtual dan elektron virtual. Kita bisa mengatakan bahwa (1) elektron memancarkan foton, kemudian menyebarkan foton yang masuk dan (2) foton yang datang yang diproduksi dari untuk membentuk foton keluar. Hamburan ini pertama kali ditemukan oleh Arthur H. Compton pada saat mengamati sinar-X yang tersebar dari elektron pada target, yaitu target karbon dan menemukan sebaran sinar-X nya memiliki panjang gelombang yang lebih panjang daripada yang terjadi di target karbon. Pergeseran panjang gelombang akan meningkat dengan sudut hamburan berdasarkan rumus Compton: Dimana: adalah panjang gelombang awal, adalah panjang gelombang setelah hamburan, adalah Konstanta Planck, adalah , adalah Laju cahaya, dan adalah sudut sebaran. diketahui sebagai nilai panjang gelombang Compton, bernilai 2.426 310 2367(11) x 10-12 m * l * * s (in) 콤프턴 산란(Compton scattering)이란 X선이나 감마선의 파장을 가진 광자가 전자와 상호작용하여 에너지를 잃는 과정이다. 1923년 아서 콤프턴이 최초로 이론적으로 설명하였다. 콤프턴 산란 실험은 빛이 파동-입자 이중성을 따른다는 사실을 보여준다. 콤프턴 산란과는 반대로 광자가 에너지를 얻는 과정을 역 콤프턴 산란(inverse Compton scattering)이라 부른다. (ko) コンプトン効果（コンプトンこうか、英: Compton effect）とは、X線を物体に照射したとき、散乱X線の波長が入射X線の波長より長くなる現象である。これは電子によるX線の非弾性散乱によって起こる現象であり、X線（電磁波）が粒子性をもつこと、つまり光子として振る舞うことを示す。また、コンプトン効果の生じる散乱をコンプトン散乱（コンプトンさんらん、英: Compton scattering）と呼ぶ。 (ja) Onder het compton-effect verstaat men de toename in golflengte door energieverlies dat optreedt als fotonen van röntgen- en gammastraling (energieën van bijvoorbeeld 0,5 MeV tot 3,5 MeV) een interactie (botsing) aangaan met elektronen in een materiaal. Deze verstrooiing van fotonen aan elektronen wordt ook in het algemeen compton-effect of comptonverstrooiing genoemd.Het effect is genoemd naar de ontdekker Arthur Holly Compton (Nobelprijs 1927). Bij omgekeerde of inverse comptonverstrooiing worden de elektronen juist aan fotonen verstrooid. Comptonverstrooiing aan atoomkernen is ook mogelijk, maar meestal doelt men op verstrooiing aan elektronen. (nl) La diffusione Compton (o effetto Compton, Compton scattering) è un fenomeno di scattering interpretabile come un urto tra un fotone (inteso come particella) e un elettrone. Il fenomeno, osservato per la prima volta da Arthur Compton nel 1922, divenne ben presto uno dei risultati sperimentali decisivi in favore della descrizione quantistica della radiazione elettromagnetica. (it) Zjawisko Comptona, rozpraszanie komptonowskie – zjawisko rozpraszania promieniowania X (rentgenowskiego) i promieniowania gamma, czyli promieniowania elektromagnetycznego o dużej częstotliwości, na swobodnych lub słabo związanych elektronach, w wyniku którego następuje zwiększenie długości fali promieniowania. Za słabo związany uważamy przy tym elektron, którego energia wiązania w atomie, cząsteczce lub sieci krystalicznej jest znacznie mniejsza, niż energia padającego fotonu. Zjawisko przebiega w tym przypadku praktycznie tak samo, jak dla elektronu swobodnego. Zwiększenie długości fali rozproszonego fotonu, zwane przesunięciem Comptona, zależy od kąta rozproszenia fotonu zgodnie ze wzorem: gdzie: – zmiana długości fali fotonu (przesunięcie Comptona), – kąt rozproszenia fotonu, – stała, tzw. komptonowska długość fali elektronu, – stała Plancka, – masa spoczynkowa elektronu, – prędkość światła, – długość fali rozproszonej, – długość fali padającej. Zatem zmiana długości fali nie zależy od jej początkowej długości. Oznacza to, że względna zmiana zależy od długości fali padającego promieniowania. Maksymalna zmiana długości fali występuje dla kąta (rozproszenie wsteczne). I tak na przykład dla światła widzialnego, od długości rzędu względna zmiana długości fali w tym wypadku wynosi około 0,001%, efekt jest więc bardzo słaby. Jednak dla promieniowania o długości fali co odpowiada energii fotonów około 1 MeV, oznacza to niemal dziesięciokrotny wzrost długości fali. Wzór na przesunięcie długości fali można przekształcić w wyrażenie na energię fotonu po rozproszeniu: gdzie jest energią fotonu padającego (przed rozproszeniem). (pl) Comptonspridning (efter Arthur Compton) avser spridningen av en foton efter en växelverkan med en elektron och där fotonen förlorar energi. Om fotonens energi är oförändrad, talar man om Thomsonspridning. Compton publicerade 1923 en rapport i Physical Review som förklarade röntgenstrålars frekvensändring genom att tilldela ljuskvanta en partikelliknande rörelsemängd. (Einstein hade 1905 föreslagit ljuskvanta för att förklara den fotoelektriska effekten, men Compton byggde inte på Einsteins arbete). Ljuskvantas energi beror endast på ljusets frekvens. I sitt arbete härledde Compton en matematisk relation mellan ändringen i våglängd och spridningsvinkeln för röntgenstrålarna genom att anta att varje spridd röntgenfoton växelverkade med endast en elektron. Han rapporterade också om experiment som verifierade hans härledda relation där är den intiala våglängden, är våglängden efter spridning, är Plancks konstant, är elektronens vilomassa, är ljusets hastighet och är spridningsvinkeln Comptonspridning visar att fotoner har rörelsemängd. Även vid lägre energier är det enklast att lösa ekvationerna för bevarande av energi och rörelsemängd om man använder relativistiska formler. Ännu intressantare är fallet, när elektronen är i rörelse - då kan energi föras över till fotonen och processen kallas omvänd Comptonspridning. Den processen är en viktig mekanism inom högenergiastrofysik. (sv) Em física, o efeito Compton, ou espalhamento Compton, é o espalhamento de um fóton por uma partícula carregada, geralmente um elétron, que resulta em uma diminuição da energia (aumento do comprimento de onda) do fóton espalhado, tipicamente na faixa de raios-X ou de raios gama. Como a relação de dispersão para partícula livre exibe dependência com o quadrado de seu momento, E = P²/(2m), ao passo que a relação de dispersão para fótons é linear em relação ao momento, E=PC, a conservação simultânea do momento e da energia é praticamente inviável na interação com partícula livre, onde as referidas leis de conservação implicam a emissão de um segundo fóton a fim de serem satisfeitas. Em materiais cristalinos um fônon pode tomar parte no processo ao invés de um fóton. Considerando-se o momento cristalino da partícula, a absorção completa do fóton torna-se viável, sendo importante em . Há também o espalhamento Compton inverso, processo onde o fóton ganha energia pela interação com a matéria. A variação total no comprimento de onda, positivo ou negativo, é denominada variação Compton. O Efeito Compton foi observado por Arthur Holly Compton em 1923, e posteriormente verificado por seu aluno Y. H. Woo nos anos seguintes. Compton ganhou o prêmio Nobel de Física em 1927 pela descoberta. O efeito é importante por mostrar que a luz não pode ser explicada meramente como um fenômeno ondulatório. O Espalhamento Thomson, a clássica teoria de partículas carregadas espalhadas por uma onda eletromagnética, não poderia explicar uma variação no comprimento de onda. A luz deve agir como se fosse constituída de partículas para explicar o espalhamento de Compton. O experimento de Compton convenceu os físicos de que a luz pode agir como uma corrente de partículas cuja energia é proporcional à frequência. A interação entre a alta energia dos fótons e elétrons resulta no elétron recebendo parte da energia (fazendo-o recuar), e um fóton contendo a energia restante sendo emitida numa direção diferente da original, sempre conservando o momento e a energia totais do sistema. Se o fóton ainda possui bastante energia, o processo pode ser repetido. O espalhamento de Compton ocorre em todos os materiais e predominantemente com fótons de média-energia (entre 0.5 e 3.5 MeV). Ele é também observado com fótons de baixa energia; fótons de luz visível ou de frequências mais altas, por exemplo, junto ao efeito Fotoelétrico. (pt) Эффе́кт Ко́мптона (ко́мптон-эффе́кт, ко́мптоновское рассе́яние) — упругое рассеяние фотона заряженной частицей, обычно электроном, названное в честь первооткрывателя Артура Холли Комптона. Если рассеяние приводит к уменьшению энергии, поскольку часть энергии фотона передаётся отражающемуся электрону, что соответствует увеличению длины волны фотона (который может быть рентгеновским или гамма-фотоном), то этот процесс называется эффектом Комптона. Обратное комптоновское рассеяние происходит, когда заряженная частица передаёт фотону часть своей энергии, что соответствует уменьшению длины волны кванта света. Обнаружен американским физиком Артуром Комптоном в 1923 году в экспериментах с рентгеновским излучением; за это открытие Комптон стал лауреатом Нобелевской премии по физике за 1927 год. Эффект Комптона по природе подобен фотоэффекту — разница заключается в том, что при фотоэффекте фотон полностью поглощается электроном, тогда как при комптоновском рассеянии он только меняет направление движения и энергию. (ru) Комптонівське розсіювання — явище непружного розсіювання фотонів на вільних заряджених частинках, наприклад, електронах. При комптонівському розсіюванні фотон віддає частину своєї енергії зарядженій частинці. Як наслідок змінюється його власна енергія, а отже, довжина хвилі. Явище непружного розсіяння рентгенівських і гамма-променів на електронах відкрив 1923 року Артур Комптон, за що отримав Нобелівську премію за 1927 рік. Важливість відкриття зумовлена тим, що в класичній фізиці зміна довжини електромагнітної хвилі при розсіюванні на вільній зарядженій частинці неможлива. При непружному розсіюванні фотона на зарядженій частинці мають виконуватися закон збереження енергії і закон збереження імпульсу. Ці обмеження роблять неможливим таке розсіювання для квантів електромагнітного поля з малою частотою. Енергія, втрачена фотоном при комптонівському розсіюванні, передається електрону. У результаті виникає високоенергетичний електрон віддачі. Ефект Комптона за природою є подібним до фотоефекту — різниця полягає в тому, що при фотоефекті фотон повністю поглинається електроном, тоді як при комптонівському розсіюванні він лише змінює напрямок руху й енергію. Комптонівське розсіювання є основним каналом розсіювання електромагнітних хвиль на речовині на ділянці енергій від 0,5 до 3 MеВ. (uk) 在原子物理学中，康普顿散射，或称康普顿效应（英語：Compton effect），是指当X射线或伽马射线的光子跟物质相互作用，因失去能量而导致波长变长的现象。相应的还存在逆康普顿效应——光子获得能量引起波长变短。这一波长变化的幅度被称为康普顿偏移。 康普顿效应通常指物质电子雲与光子的相互作用，但还有物质原子核与光子的相互作用——存在。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Compton-en.svg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://www.miniphysics.com/derivation-of-compton-shift-equation.html https://bigs.de/physik-animationen/quantenphysik/quantelung-der-strahlung/comptoneffekt/ http://hyperphysics.phy-astr.gsu.edu/Hbase/quantum/compdat.html%23c1 http://hyperphysics.phy-astr.gsu.edu/Hbase/quantum/comptint.html |
| dbo:wikiPageID | 55236 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 25795 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1123965261 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Quantum_electrodynamics dbr:Electric_charge dbr:Black_hole dbr:Density_functional_theory dbc:Quantum_electrodynamics dbr:Peter_Debye dbr:Resonant_inelastic_X-ray_scattering dbr:Inelastic_scattering dbr:Electromagnetic_wave dbr:Photoelectric_effect dbr:Compton_Gamma_Ray_Observatory dbr:Compton_wavelength dbr:Cosmic_microwave_background_radiation dbr:Radiobiology dbr:Coherence_(physics) dbr:Electron dbr:Electron_rest_mass dbr:Energy dbr:Energy–momentum_relation dbr:Gamma_ray dbr:Momentum dbr:Conservation_of_energy dbr:Stellar_corona dbc:X-ray_scattering dbr:Compton_edge dbr:Physical_Review_Letters dbr:Compton_suppression dbr:SQUID dbr:Walther_Bothe dbr:Washington_University_in_St._Louis dbr:Galaxy_cluster dbr:Gamma_spectroscopy dbr:Alpha_particle dbr:American_Physical_Society dbc:Observational_astronomy dbr:Forman_Christian_College dbc:Atomic_physics dbr:Nobel_Prize_in_Physics dbr:Non-linear_inverse_Compton_scattering dbr:Pair_production dbr:Pakistan dbr:Nuclear_reaction dbr:Recoil dbr:Hans_Geiger dbr:Astrophysics dbc:Foundational_quantum_physics dbr:Physical_Review dbr:Arthur_Compton dbc:Astrophysics dbr:Accretion_disk dbr:Lahore dbr:Laser dbr:Thomson_scattering dbr:BKS_theory dbr:Photon dbr:Planck_constant dbr:Special_relativity dbr:Speed_of_light dbr:Classical_electromagnetism dbr:Conservation_of_momentum dbr:Timeline_of_cosmic_microwave_background_astronomy dbr:Radiation_pressure dbr:Radiation_therapy dbr:Wu_Youxun dbr:X-ray dbr:Klein–Nishina_formula dbr:Scattering dbr:Wave dbr:Wavelength dbr:Sunyaev–Zel'dovich_effect dbr:Planck's_constant dbr:Photodisintegration dbr:X-ray_astronomy dbr:Scalar_product dbr:Visible_light dbr:Arthur_Holly_Compton dbr:File:Compton-en.svg dbr:File:Compton-scattering.svg dbr:File:ComptonEnergy-en.svg |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Authority_control dbt:Cite_journal dbt:Cmn dbt:Math dbt:Mvar dbt:NumBlk dbt:Portal_bar dbt:Reflist dbt:Sfrac dbt:Short_description dbt:Use_American_English dbt:Val dbt:EquationRef dbt:QED dbt:X-ray_science dbt:Light–matter_interaction |
| dcterms:subject | dbc:Quantum_electrodynamics dbc:X-ray_scattering dbc:Observational_astronomy dbc:Atomic_physics dbc:Foundational_quantum_physics dbc:Astrophysics |
| rdf:type | owl:Thing yago:BodyPart105220461 yago:ElectricalPhenomenon111449002 yago:Eye105311054 yago:NaturalPhenomenon111408559 yago:Organ105297523 yago:Part109385911 yago:Phenomenon100034213 yago:PhysicalEntity100001930 yago:PhysicalPhenomenon111419404 yago:Process100029677 yago:SenseOrgan105299178 yago:Thing100002452 yago:WikicatElectricalPhenomena yago:WikicatPhysicalPhenomena yago:WikicatQuantumOptics |
| rdfs:comment | Comptonův jev (někdy také Comptonův rozptyl) je fyzikální děj, při kterém se při interakci elektromagnetického záření s atomy pevné látky mění vlnová délka záření v důsledku předání části své energie atomům nebo jejich elektronům. Experimentální důkaz tohoto jevu sloužil jako jeden ze základních argumentů pro vlnově-korpuskulární charakter světla a elektromagnetického záření celkově. (cs) تأثير كومبتون أو ظاهرة كومبتون في الفيزياء (بالإنجليزية: Compton-Effect) هو تشتت الفوتون بسبب اصطدامه بجسيم مشحون حر، عادة إلكترون. حيث يتسبب هذا التأثير بنقصان الطاقة (زيادة طول الموجة) للفوتون، وهو ينطبق على الأشعة الكهرومغناطيسية ذات الطاقة العالية، مثل فوتونات أشعة غاما وفوتونات أشعة إكس العالية الطاقة. حيث ينتقل جزء من طاقة الفوتون إلى الجسيم المشحون المتشتت. ويوجد ما يسمى تأثير كومبتون المعكوس، وهو انتقال طاقة جسيم مشحون إلى فوتون. أما إذا كانت الأشعة ذات طاقة منخفضه (أي أن طول موجتها أكبر بكثير من الجسيمات المشتته عليها) فينطبق على هذه الحالة ما يسمى تشتت تومسون. (ar) Στη Φυσική, το φαινόμενο Κόμπτον αναφέρεται στη σκέδαση ηλεκτρομαγνητικής ακτινοβολίας από φορτισμένα σωματίδια (συνήθως ελαφρώς δέσμια ηλεκτρόνια). Ήταν ένα από τα φαινόμενα που αδυνατούσε να εξηγήσει η κλασική φυσική και μία από τις πρώτες επιτυχίες της κβαντικής θεωρίας. Ονομάστηκε έτσι προς τιμή του Αμερικανού φυσικού Άρθουρ Κόμπτον (Arthur Compton), ο οποίος μελέτησε πειραματικά το πρόβλημα και κατάφερε να το εξηγήσει με τη βοήθεια της κβαντικής θεωρίας. Ο Κόμπτον τιμήθηκε με το βραβείο Νόμπελ το 1927 για την ανακάλυψή του. (el) Compton scattering, discovered by Arthur Holly Compton, is the scattering of a high frequency photon after an interaction with a charged particle, usually an electron. If it results in a decrease in energy (increase in wavelength) of the photon (which may be an X-ray or gamma ray photon), it is called the Compton effect. Part of the energy of the photon is transferred to the recoiling electron. Inverse Compton scattering occurs when a charged particle transfers part of its energy to a photon. (en) Als Compton-Effekt bezeichnet man die Vergrößerung der Wellenlänge eines Photons bei der Streuung an einem Teilchen. Erstmals wurde der Compton-Effekt an Elektronen beobachtet. Diese Compton-Streuung (nach Arthur Holly Compton, der hierfür 1927 den Nobelpreis für Physik erhielt) ist ein wichtiger Ionisationsprozess und der dominierende Wechselwirkungsprozess energiereicher Strahlung mit Materie für Photonenenergien zwischen etwa 100 keV und 10 MeV. (de) El efecto Compton (o dispersión Compton) consiste en el aumento de la longitud de onda de un fotón cuando choca con un electrón libre y pierde parte de su energía. La frecuencia o la longitud de onda de la radiación dispersada depende únicamente del ángulo de dispersión. (es) Compton efektua, X izpien fotoi batek, elektroi aske baten aurka talka egin eta energiaren zati bat galtzen duenean uhin luzera handitzean datza. Barreiatutako erradiazioaren uhin lzuera edo maiztasuna, soilik barreiatzearen norantzaren araberakoa da. (eu) 콤프턴 산란(Compton scattering)이란 X선이나 감마선의 파장을 가진 광자가 전자와 상호작용하여 에너지를 잃는 과정이다. 1923년 아서 콤프턴이 최초로 이론적으로 설명하였다. 콤프턴 산란 실험은 빛이 파동-입자 이중성을 따른다는 사실을 보여준다. 콤프턴 산란과는 반대로 광자가 에너지를 얻는 과정을 역 콤프턴 산란(inverse Compton scattering)이라 부른다. (ko) コンプトン効果（コンプトンこうか、英: Compton effect）とは、X線を物体に照射したとき、散乱X線の波長が入射X線の波長より長くなる現象である。これは電子によるX線の非弾性散乱によって起こる現象であり、X線（電磁波）が粒子性をもつこと、つまり光子として振る舞うことを示す。また、コンプトン効果の生じる散乱をコンプトン散乱（コンプトンさんらん、英: Compton scattering）と呼ぶ。 (ja) Onder het compton-effect verstaat men de toename in golflengte door energieverlies dat optreedt als fotonen van röntgen- en gammastraling (energieën van bijvoorbeeld 0,5 MeV tot 3,5 MeV) een interactie (botsing) aangaan met elektronen in een materiaal. Deze verstrooiing van fotonen aan elektronen wordt ook in het algemeen compton-effect of comptonverstrooiing genoemd.Het effect is genoemd naar de ontdekker Arthur Holly Compton (Nobelprijs 1927). Bij omgekeerde of inverse comptonverstrooiing worden de elektronen juist aan fotonen verstrooid. Comptonverstrooiing aan atoomkernen is ook mogelijk, maar meestal doelt men op verstrooiing aan elektronen. (nl) La diffusione Compton (o effetto Compton, Compton scattering) è un fenomeno di scattering interpretabile come un urto tra un fotone (inteso come particella) e un elettrone. Il fenomeno, osservato per la prima volta da Arthur Compton nel 1922, divenne ben presto uno dei risultati sperimentali decisivi in favore della descrizione quantistica della radiazione elettromagnetica. (it) 在原子物理学中，康普顿散射，或称康普顿效应（英語：Compton effect），是指当X射线或伽马射线的光子跟物质相互作用，因失去能量而导致波长变长的现象。相应的还存在逆康普顿效应——光子获得能量引起波长变短。这一波长变化的幅度被称为康普顿偏移。 康普顿效应通常指物质电子雲与光子的相互作用，但还有物质原子核与光子的相互作用——存在。 (zh) En mecànica quàntica, l'efecte Compton és l'augment de la longitud d'ona, que comporta una disminució de la serva energia, d'un fotó en col·lidir amb un electró. És a dir, l'augment de la longitud d'ona de la radiació electromagnètica de les bandes dels raigs X i raigs gamma de l'espectre en ser dispersats en xocar amb els electrons menys lligats als àtoms. Va ser observat per primer cop l'any 1923 pel físic estatunidenc Arthur Holly Compton (1892 - 1962) i independentment pel també estatunidenc d'origen neerlandès Peter Debye (1884 - 1966). Comptom seria guardonat amb el premi Nobel de física del 1927 per aquest descobriment. (ca) Kompton-efiko (aŭ efiko de Komptono) estas ne-elasta difuzo de fotono sur ŝargita partiklo, ekzemple sur elektrono. Post difuzo, la fotono havas pli grandan ondolongon (do pli malaltan energion). Kutime, la reago de altenergia fotono (laŭ la elektromagneta spektro) sur elektrono ligita al atomo nomiĝas efiko de Komptono, dum reago de mezenergia fotono (ekzemple el tiuj de la videbla lumo) sur libera elektrono nomiĝas difuzo de Thomson, kiu estas laŭ kiu la ondolongo konserviĝas. Pri ankoraŭ pli alta energio, kiam la fotona energio superas dufoje la ripozenergion de elektrono (t.e. pli ol 1022 keV) okazeblas kreado de paro. (eo) En physique, la diffusion Compton (aussi appelée effet Compton) est une diffusion élastique (reposant sur la conservation de l'énergie cinétique globale du système étudié) lorsqu'on considère un électron libre, mais inélastique pour un électron lié. Ce phénomène s'observe lorsqu'un photon incident entre en collision avec un électron libre (ou plus précisément avec un électron faiblement lié) d'un atome. Au cours de ce processus, l'électron est éjecté de l'atome, qui est donc ionisé, tandis qu'un photon est diffusé. Arthur Compton a, en 1923, observé l'allongement de la longueur d'onde du photon dans cette diffusion, effet auquel on a attribué son nom. (fr) Penyebaran Compton atau Hamburan Compton adalah suatu proses dimana partikel foton dengan partikel elektron terpantul satu sama lain. Tidak masalah bila kita menafsirkan partikel-partikel tersebut sebagai foton virtual dan elektron virtual. Kita bisa mengatakan bahwa (1) elektron memancarkan foton, kemudian menyebarkan foton yang masuk dan (2) foton yang datang yang diproduksi dari untuk membentuk foton keluar. * l * * s (in) Zjawisko Comptona, rozpraszanie komptonowskie – zjawisko rozpraszania promieniowania X (rentgenowskiego) i promieniowania gamma, czyli promieniowania elektromagnetycznego o dużej częstotliwości, na swobodnych lub słabo związanych elektronach, w wyniku którego następuje zwiększenie długości fali promieniowania. Za słabo związany uważamy przy tym elektron, którego energia wiązania w atomie, cząsteczce lub sieci krystalicznej jest znacznie mniejsza, niż energia padającego fotonu. Zjawisko przebiega w tym przypadku praktycznie tak samo, jak dla elektronu swobodnego. gdzie: (pl) Em física, o efeito Compton, ou espalhamento Compton, é o espalhamento de um fóton por uma partícula carregada, geralmente um elétron, que resulta em uma diminuição da energia (aumento do comprimento de onda) do fóton espalhado, tipicamente na faixa de raios-X ou de raios gama. Como a relação de dispersão para partícula livre exibe dependência com o quadrado de seu momento, E = P²/(2m), ao passo que a relação de dispersão para fótons é linear em relação ao momento, E=PC, a conservação simultânea do momento e da energia é praticamente inviável na interação com partícula livre, onde as referidas leis de conservação implicam a emissão de um segundo fóton a fim de serem satisfeitas. (pt) Эффе́кт Ко́мптона (ко́мптон-эффе́кт, ко́мптоновское рассе́яние) — упругое рассеяние фотона заряженной частицей, обычно электроном, названное в честь первооткрывателя Артура Холли Комптона. Если рассеяние приводит к уменьшению энергии, поскольку часть энергии фотона передаётся отражающемуся электрону, что соответствует увеличению длины волны фотона (который может быть рентгеновским или гамма-фотоном), то этот процесс называется эффектом Комптона. Обратное комптоновское рассеяние происходит, когда заряженная частица передаёт фотону часть своей энергии, что соответствует уменьшению длины волны кванта света. (ru) Comptonspridning (efter Arthur Compton) avser spridningen av en foton efter en växelverkan med en elektron och där fotonen förlorar energi. Om fotonens energi är oförändrad, talar man om Thomsonspridning. där är den intiala våglängden, är våglängden efter spridning, är Plancks konstant, är elektronens vilomassa, är ljusets hastighet och är spridningsvinkeln (sv) Комптонівське розсіювання — явище непружного розсіювання фотонів на вільних заряджених частинках, наприклад, електронах. При комптонівському розсіюванні фотон віддає частину своєї енергії зарядженій частинці. Як наслідок змінюється його власна енергія, а отже, довжина хвилі. Явище непружного розсіяння рентгенівських і гамма-променів на електронах відкрив 1923 року Артур Комптон, за що отримав Нобелівську премію за 1927 рік. Важливість відкриття зумовлена тим, що в класичній фізиці зміна довжини електромагнітної хвилі при розсіюванні на вільній зарядженій частинці неможлива. (uk) |
| rdfs:label | ظاهرة كومبتون (ar) Efecte Compton (ca) Comptonův jev (cs) Compton-Effekt (de) Σκέδαση Κόμπτον (el) Kompton-efiko (eo) Efecto Compton (es) Compton scattering (en) Compton efektua (eu) Penyebaran Compton (in) Effetto Compton (it) Diffusion Compton (fr) 콤프턴 산란 (ko) コンプトン効果 (ja) Compton-effect (nl) Zjawisko Comptona (pl) Эффект Комптона (ru) Efeito Compton (pt) Comptonspridning (sv) 康普頓散射 (zh) Комптонівське розсіювання (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Compton scattering dbpedia-de:Compton scattering yago-res:Compton scattering http://d-nb.info/gnd/4148252-9 wikidata:Compton scattering dbpedia-ar:Compton scattering http://ast.dbpedia.org/resource/Efeutu_Compton dbpedia-az:Compton scattering dbpedia-be:Compton scattering dbpedia-bg:Compton scattering dbpedia-ca:Compton scattering http://ckb.dbpedia.org/resource/دیاردەی_پەرشبوونەوەی_کۆمپتن dbpedia-cs:Compton scattering dbpedia-da:Compton scattering dbpedia-el:Compton scattering dbpedia-eo:Compton scattering dbpedia-es:Compton scattering dbpedia-et:Compton scattering dbpedia-eu:Compton scattering dbpedia-fa:Compton scattering dbpedia-fi:Compton scattering dbpedia-fr:Compton scattering dbpedia-gl:Compton scattering dbpedia-he:Compton scattering http://hi.dbpedia.org/resource/कॉम्पटन_प्रभाव dbpedia-hr:Compton scattering dbpedia-hu:Compton scattering http://hy.dbpedia.org/resource/Քոմփթոնի_էֆեկտ dbpedia-id:Compton scattering dbpedia-it:Compton scattering dbpedia-ja:Compton scattering dbpedia-ka:Compton scattering dbpedia-kk:Compton scattering dbpedia-ko:Compton scattering http://lt.dbpedia.org/resource/Komptono_sklaida http://lv.dbpedia.org/resource/Komptona_efekts dbpedia-mk:Compton scattering http://ml.dbpedia.org/resource/കോംപ്റ്റൺ_പ്രതിഭാസം dbpedia-nl:Compton scattering dbpedia-nn:Compton scattering dbpedia-no:Compton scattering dbpedia-pl:Compton scattering dbpedia-pms:Compton scattering dbpedia-pnb:Compton scattering dbpedia-pt:Compton scattering dbpedia-ro:Compton scattering dbpedia-ru:Compton scattering dbpedia-sh:Compton scattering dbpedia-simple:Compton scattering dbpedia-sk:Compton scattering dbpedia-sl:Compton scattering dbpedia-sq:Compton scattering dbpedia-sr:Compton scattering dbpedia-sv:Compton scattering http://ta.dbpedia.org/resource/காம்ப்டன்_சிதறல் dbpedia-th:Compton scattering dbpedia-tr:Compton scattering http://tt.dbpedia.org/resource/Комптон_эффекты dbpedia-uk:Compton scattering http://ur.dbpedia.org/resource/اثر_کومپٹن http://uz.dbpedia.org/resource/Kompton_effekti dbpedia-vi:Compton scattering dbpedia-zh:Compton scattering https://global.dbpedia.org/id/gf7D |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Compton_scattering?oldid=1123965261&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Compton-en.svg wiki-commons:Special:FilePath/Compton-scattering.svg wiki-commons:Special:FilePath/ComptonEnergy-en.svg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Compton_scattering |
| is dbo:knownFor of | dbr:Robert_S._Shankland dbr:Arthur_Compton |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Compton |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Compton_effect dbr:Compton_Scattering dbr:Inverse_Compton_Effect dbr:Inverse_Compton_effect dbr:Inverse_Compton_emission dbr:Inverse_Compton_scattering dbr:Inverse_compton_scattering dbr:Compton's_effect dbr:Compton's_scattering dbr:Compton_Effect dbr:Compton_Shift dbr:Compton_current dbr:Compton_electron dbr:Compton_interaction dbr:Compton_scatter dbr:Compton_shift dbr:Compton_shifts dbr:Comptonization |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Project_Y dbr:Proton dbr:Quantum_electrodynamics dbr:Quantum_field_theory dbr:Robert_S._Shankland dbr:Scintillator dbr:Elastic_scattering dbr:Electromagnetic_spectrum dbr:Electronic_anticoincidence dbr:List_of_University_of_Chicago_faculty dbr:List_of_eponyms_(A–K) dbr:Seyfert_galaxy dbr:Homi_J._Bhabha dbr:Horia_Hulubei dbr:Hydrogen_bond dbr:Paul_Dirac dbr:Riazuddin_(physicist) dbr:Virendra_Singh_(physicist) dbr:Decoupling_(cosmology) dbr:Index_of_physics_articles_(C) dbr:Industrial_radiography dbr:Inelastic_scattering dbr:Intracluster_medium dbr:Photoelectric_effect dbr:Project_Orion_(nuclear_propulsion) dbr:Light dbr:Lightning dbr:List_of_scattering_experiments dbr:List_of_scientific_publications_by_Albert_Einstein dbr:College_Scholastic_Ability_Test dbr:Compton_Gamma_Ray_Observatory dbr:Compton_effect dbr:Compton_wavelength dbr:Cosmic_microwave_background_spectral_distortions dbr:Cosmic_ray dbr:Mathematical_formulation_of_quantum_mechanics dbr:Timeline_of_physical_chemistry dbr:Alexander_Solomonovich_Kompaneyets dbr:Electron dbr:Electron_scattering dbr:Friedrich_Bopp dbr:Gamma-ray_burst dbr:Gamma_ray dbr:Gilbert_Jerome_Perlow dbr:Glossary_of_physics dbr:Modern_searches_for_Lorentz_violation dbr:NGC_3393 dbr:Cosmic-ray_observatory dbr:Cosmic_infrared_background dbr:Cosmic_microwave_background dbr:Crossing_(physics) dbr:Annus_mirabilis_papers dbr:Anthony_C._Hearn dbr:Antimatter_rocket dbr:Light_front_quantization dbr:List_of_Alpha_Phi_Omega_members dbr:Subrahmanyan_Chandrasekhar dbr:Clover_(detector) dbr:Compton_Spectrometer_and_Imager dbr:Compton_edge dbr:Compton_telescope dbr:Density_logging dbr:Kerma_(physics) dbr:Mass_attenuation_coefficient dbr:Perley_Ason_Ross dbr:Masud_Ahmad dbr:Bruno_Rossi dbr:C._V._Raman dbr:Active_galactic_nucleus dbr:Centrifugal_mechanism_of_acceleration dbr:Timeline_of_quantum_mechanics dbr:Tolman–Oppenheimer–Volkoff_limit dbr:Triangle_Universities_Nuclear_Laboratory dbr:Duck_and_cover dbr:Galaxy_groups_and_clusters dbr:Gamma-ray_burst_emission_mechanisms dbr:Gamma_ray_cross_section dbr:Gamma_spectroscopy dbr:HERA_(particle_accelerator) dbr:DVCS dbr:James_Douglas_Beason dbr:Linear_energy_transfer dbr:The_Compton_Effect dbr:4U_1700-37 dbr:Albert_Einstein dbr:Airport_security dbr:Cygnus_X-1 dbr:Extreme_Light_Infrastructure dbr:Fast_neutron_therapy dbr:Niels_Bohr dbr:Non-linear_inverse_Compton_scattering dbr:Nuclear_electromagnetic_pulse dbr:Otsego_Lake_(Michigan) dbr:Force_carrier dbr:Formation_evaluation dbr:History_of_quantum_mechanics dbr:T2K_experiment dbr:List_of_Feynman_diagrams dbr:List_of_Nobel_laureates_affiliated_wit...ceton_University_as_alumni_or_faculty dbr:Greydon_Square dbr:Heinz_Maier-Leibnitz dbr:High-energy_X-rays dbr:Astrophysical_X-ray_source dbr:Attenuation dbr:Attenuation_coefficient dbr:Jeffrey_Siewerdsen dbr:Backscatter dbr:Backscatter_X-ray dbr:Mary_Beth_Stearns dbr:SPring-8 dbr:Arthur_Compton dbr:Absorption_cross_section dbr:Charles_Glover_Barkla dbr:Blazar dbr:Coincidence_circuit dbr:Effects_of_nuclear_explosions dbr:High-altitude_nuclear_explosion dbr:Thomson_scattering dbr:Missing_baryon_problem dbr:X-ray_Raman_scattering dbr:Discovery_of_the_neutron dbr:BKS_theory dbr:CUORE dbr:Photon dbr:Pion dbr:Spectral_imaging_(radiography) dbr:Spectroscopy dbr:Greek_letters_used_in_mathematics,_science,_and_engineering dbr:Rafi_Muhammad_Chaudhry dbr:X-ray dbr:X-ray_crystallography dbr:X-ray_laser dbr:Yakov_Zeldovich dbr:Yoshio_Nishina dbr:Klein–Nishina_formula dbr:Mandelstam_variables dbr:Particle_shower dbr:Scattering dbr:Scintillation_(physics) dbr:Scintillation_counter dbr:X-ray_spectroscopy dbr:Compton dbr:Compton_Scattering dbr:Optics dbr:Sum_rules_(quantum_field_theory) dbr:Radio_galaxy dbr:Synchrotron_light_source dbr:Scientific_phenomena_named_after_people dbr:Relativistic_rocket dbr:Photon-counting_computed_tomography dbr:Scattering_theory dbr:X-ray_astronomy dbr:Single-shot_multi-contrast_X-ray_imaging dbr:X-ray_scattering_techniques dbr:Theoretical_astronomy dbr:Tests_of_relativistic_energy_and_momentum dbr:Sunyaev–Zeldovich_effect dbr:Inverse_Compton_Effect dbr:Inverse_Compton_effect dbr:Inverse_Compton_emission dbr:Inverse_Compton_scattering dbr:Inverse_compton_scattering dbr:Compton's_effect dbr:Compton's_scattering dbr:Compton_Effect dbr:Compton_Shift dbr:Compton_current dbr:Compton_electron dbr:Compton_interaction dbr:Compton_scatter dbr:Compton_shift dbr:Compton_shifts dbr:Comptonization |
| is dbp:data of | dbr:Electron_scattering |
| is dbp:knownFor of | dbr:Robert_S._Shankland dbr:Arthur_Compton |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Compton_scattering |
