Materials science (original) (raw)

dbo:abstract

La ciència de materials és un camp multidisciplinari que estudia coneixements fonamentals sobre les propietats físiques macroscòpiques dels materials i els aplica en diverses àrees de la ciència i l'enginyeria, aconseguint que aquests puguin ser utilitzats en obres, màquines i eines diverses, o convertits en productes necessaris o requerits per la societat. La ciència de materials investiga la relació entre l'estructura i les propietats dels materials. Inclou elements de la física aplicada i la química, així com les enginyeries química, mecànica, civil i elèctrica. En els últims anys també s'hi ha afegit la nanociència i la nanotecnologia, gràcies a les investigacions i als avenços tecnològics. D'altra banda, l', es fonamenta en les relacions propietats-estructura i dissenya o projecta l'estructura d'un material per aconseguir un conjunt predeterminat de propietats. És a dir, que la ciència és descriptiva mentre que l'enginyeria inclou la ciència, però per a aplicacions al món. La tecnologia de materials és l'estudi i posada en pràctica de tècniques d'anàlisi, estudis físics i desenvolupament de materials. Així, l'estudi des del punt de vista de l'enginyeria inclou la viabilitat tècnica, econòmica i social, la tecnologia, la tècnica, la practicitat, el temps, l'eficiència, la rendibilitat financera i social, les alternatives, el medi ambient, l'ergonomia, la mercadotècnia, etc. Convé matisar aquesta diferència, donat que sovint es presta a confusió. Tot i els espectaculars progressos en el coneixement i en el desenvolupament dels materials en els últims anys, el constant desafiament tecnològic requereix materials cada cop més sofisticats i especialitzats. (ca)
عُلُومُ وَهَنْدَسَةُ اَلْمَوَادِ هو تخصص متداخل يتضمن دراسة خواص المواد وتطبيقاتها للعلوم والهندسة. تتضمن علوم المواد حقول من الفيزياء التطبيقية والكيمياء، إضافة للهندسة الكيميائية، هندسة البترول والتعدين، الهندسة الصناعية والهندسة الميكانيكية، الهندسة المدنية والهندسة الكهربائية. يتركز الاهتمام الإعلامي حاليا على أحد تطورات علوم المواد وهو التقانة النانوية. ما زال تدريس هذه العلوم بشكل مستقل في العديد من الجامعات موضع بحث. وتنقسم المواد الهندسية بحسب طبيعتها إلى (أ) الفلزات وسبائكها (ب) الخزفيات و(ج) البوليمرات. تحدد المواد المستخدمة في كل عصر اسمه، مثلاً العصر الحجري، والعصر البرونزي. ويعتبر علم المواد أحد أقدم أشكال الهندسة والعلوم التطبيقية. تعتمد دراسة علوم المادة بشكل أساسي على معرفة خصائص كل منها تبعا للمعلومات النظرية أو المخبرية، ويعد هذا المجال من أكثر المجالات الهندسية ارتباطا بالمختبرات العلمية ابتداء من مختبرات الفحص والتقييم إلى مختبرات التصنيع والأفران الحرارية والمجاهر الإلكترونية عاليه الدقة. (ar)
Materialwissenschaft und Werkstofftechnik (kurz: MatWerk, auch: Werkstoffwissenschaft) ist ein interdisziplinäres Fachgebiet, das sich mit der Erforschung und Entwicklung von Materialien und Werkstoffen befasst; aus Werkstoffen werden technisch relevante Bauteile hergestellt. (de)
Το διεπιστημονικό πεδίο της Επιστήμης Υλικών ή όπως είναι επίσης γνωστό Επιστήμης και Τεχνολογίας Υλικών συμπεριλαμβάνει την μελέτη, τον σχεδιασμό και την ανακάλυψη νέων υλικών με βελτιωμένες ιδιότητες που δεν υπάρχουν στην φύση. Αναλυτικότερα ο όρος επιστήμη των υλικών αναφέρεται στην διερεύνηση των σχέσεων που υπάρχουν μεταξύ της δομής και των ιδιοτήτων των υλικών ενώ ο όρος τεχνολογία των υλικών, αναφέρεται στη σχεδίαση ή την τεχνολογία σχεδίασης της δομής του υλικού (βασιζόμενη στην σχέση δομής-ιδιότητας), ώστε να παραχθεί ένα προκαθορισμένο σύνολο ιδιοτήτων. Η επιστήμη των υλικών πρωτοεμφανίζεται στην περίοδο του Διαφωτισμού, όπου συνδυάζοντας γνώσεις Χημείας, Φυσικής και Μηχανικής γίνεται μια προσπάθεια κατανόησης παλαιότερων φαινομενολογικών παρατηρήσεων κυρίως στην μεταλλουργία και την ορυκτολογία. Η σύγχρονη επιστήμη των υλικών ακόμη συμπεριλαμβάνει στοιχεία από την Φυσική την Χημεία και την Μηχανική αλλά και στοιχεία από Βιολογία, Μαθηματικά και Πληροφορική με αποτέλεσμα να διαμορφώνεται πια ως ανεξάρτητο πεδίο στην επιστήμη και τεχνολογία. Πολλά από τα σύγχρονα τεχνολογικά προβλήματα οφείλονται σε περιορισμούς των διαθέσιμών υλικών έτσι η πρόοδος στο πεδίο της επιστήμης και τεχνολογίας των υλικών μπορεί να έχει σημαντική επίδραση στην συνολική εξέλιξη της τεχνολογίας. . Οι εστιάζουν στο να κατανοήσουν του πως η επεξεργασία και η σύνθεση ενός υλικού επηρεάζουν την δομή του και πως αυτό συνδέεται με τις ιδιότητες του υλικού και τις επιδόσεις του. Η προσέγγιση αυτή προωθεί την γνώση σε ένα ευρύ πεδίο ερευνητικών περιοχών που συμπεριλαμβάνουν την νανοτεχνολογία τα και την μεταλλουργία. Η επιστήμη των υλικών ασχολείται επίσης με την αστοχία των υλικών και την κατανόηση των φυσικών μηχανισμών που οδηγούν σε αυτή. (el)
La Ciencia de los materiales es el campo científico encargado de investigar la relación entre la estructura y las propiedades de los materiales. Paralelamente, conviene matizar que la ingeniería de materiales se fundamenta en esta, las relaciones propiedades-estructura-procesamiento-funcionamiento, y diseña o proyecta alguna estructura posible del material, para conseguir un conjunto predeterminado de propiedades. La ciencia de materiales es, por ello mismo, un campo multidisciplinario que estudia los conocimientos fundamentales sobre las propiedades físicas macroscópicas de los materiales y los aplica en varias áreas de la ciencia y la ingeniería, consiguiendo que estos puedan ser utilizados en obras, máquinas y herramientas diversas, o convertidos en productos necesarios o requeridos por la sociedad. Incluye elementos de la química y física, así como las ingenierías química, mecánica, civil, eléctrica, medicina, industrial, biología y ciencias ambientales. Con la atención de los medios puesta en la nanociencia y la nanotecnología en los últimos años, la ciencia de los materiales ha sido impulsada en muchas universidades. A pesar de los espectaculares progresos en el conocimiento y en el desarrollo de los materiales en los últimos años, el permanente desafío tecnológico requiere materiales cada vez más sofisticados y especializados. (es)
Materialen zientziak materialen barneko egitura eta material horien ezaugarriak edota propietateak aztertzen dituen zientziaren adarra da.Horren bidez, gaur egungo gizarteak beharrezkoak dituen erremintak, makinak, eraikuntzak edota bestelako produktuak egiteko beharrezkoak diren material egokienak hautatu ahal izango ditugu. Adibidez eroale elektrikoak egiteko eroankortasun elektriko ona duten materialak zeintzuk diren jakin beharko dugu eta horien artean aukeratu. (eu)
Materials science is an interdisciplinary field of researching and discovering materials. Materials engineering is an engineering field of designing and improving materials, and finding uses for materials in other fields and industries. The intellectual origins of materials science stem from the Age of Enlightenment, when researchers began to use analytical thinking from chemistry, physics, and engineering to understand ancient, phenomenological observations in metallurgy and mineralogy. Materials science still incorporates elements of physics, chemistry, and engineering. As such, the field was long considered by academic institutions as a sub-field of these related fields. Beginning in the 1940s, materials science began to be more widely recognized as a specific and distinct field of science and engineering, and major technical universities around the world created dedicated schools for its study. Materials scientists emphasize understanding how the history of a material (processing) influences its structure, and thus the material's properties and performance. The understanding of processing-structure-properties relationships is called the materials paradigm. This paradigm is used to advance understanding in a variety of research areas, including nanotechnology, biomaterials, and metallurgy. Materials science is also an important part of forensic engineering and failure analysis – investigating materials, products, structures or components, which fail or do not function as intended, causing personal injury or damage to property. Such investigations are key to understanding, for example, the causes of various aviation accidents and incidents. (en)
Staidéar ar na hairíonna fisiciúla, ceimiceacha is innealtóireachta ábhar, de réir mar a chinneann a struchtúir mhicreascópacha na hairíonna sin, den chuid is mó. Tagann modhanna caighdeánacha tástála meicniúla ón innealtóireacht agus modhanna fisiciúla is ceimiceacha scrúdaithe ar struchtúr ábhar (le leictreonmhicreascópacht, mar shampla) san áireamh chun na naisc idir comhábhair is comhpháirteanna éagsúla in ábhair a thuiscint. (ga)
La science des matériaux repose sur la relation entre les propriétés, la morphologie structurale et la mise en œuvre des matériaux qui constituent les objets qui nous entourent (métaux, polymères, semi-conducteurs, céramiques, composites, etc.). Elle se focalise sur l'étude des principales caractéristiques des matériaux, ainsi que leurs propriétés mécaniques, chimiques, électriques, thermiques, optiques et magnétiques.La science des matériaux est au cœur de beaucoup des grandes révolutions techniques. Particulièrement depuis un siècle : électronique (ordinateurs, lecteurs de CD et DVD…), automobile (moteurs, carrosserie, phares, etc.), aéronautique, énergies renouvelables (panneaux solaires…), nanosciences, nanotechnologies, etc. La connaissance et la maîtrise des phénomènes microscopiques (diffusion, arrangement des atomes, recristallisation, apparition de phases, etc.) confèrent aux scientifiques et aux industriels la possibilité d'élaborer des matériaux aux propriétés et aux performances voulues. De ce fait, un grand nombre de formations en école d'ingénieur (ex. : EEIGM, ECPM) ou bien à l'université sont tournées vers la science des matériaux (ex. : Grenoble, Marseille, Orsay, Poitiers, Strasbourg, Limoges). La conception d'un cristal parfait est physiquement impossible, mais ce sont souvent ses défauts structurels qui rendent intéressant un matériau. On utilise donc les défauts dans les matériaux cristallins (tels que précipités, joints de grains, atomes interstitiels, lacunes, dislocations, etc.) pour créer des matériaux avec les propriétés désirées. (fr)
Ilmu material atau teknik material atau ilmu bahan adalah sebuah interdisiplin ilmu teknik yang mempelajari sifat material dan aplikasinya terhadap berbagai bidang ilmu dan teknik. Ilmu ini mempelajari hubungan antara struktur material dan sifatnya. Termasuk ke dalam ilmu ini adalah unsur fisika terapan, teknik kimia, mesin, sipil dan listrik. Ilmu material juga mempelajari teknik proses atau (pengecoran, pengerolan, pengelasan, dan lain-lain), , kalorimetri, dan , dan lain-lain), serta analisis biaya atau keuntungan dalam produksi material untuk industri. Perkembangan terakhir, ilmu tentang material ini mendapat sumbangan yang besar dari majunya bidang nanoteknologi dan mulai diajarkan secara luas di banyak universitas. Banyak masalah ilmiah yang paling mendesak yang dihadapi manusia saat ini adalah karena keterbatasan material yang tersedia dan bagaimana material itu digunakan. Dengan demikian, terobosan dalam ilmu material cenderung mempengaruhi masa depan teknologi secara signifikan. Ilmuwan material menekankan pemahaman bagaimana sejarah suatu material (pemrosesannya) memengaruhi strukturnya, dan dengan demikian juga sifat dan kinerjanya. Pemahaman hubungan pemrosesan-struktur-sifat disebut paradigma material. Paradigma ini digunakan untuk memajukan pemahaman di berbagai bidang penelitian, termasuk nanoteknologi, biomaterial, dan metalurgi. Ilmu material juga merupakan bagian penting dari dan – menyelidiki material, produk, struktur atau komponen yang gagal atau tidak berfungsi sesuai keinginan, menyebabkan cedera pribadi, atau kerusakan pada properti. Investigasi semacam itu adalah kunci untuk memahami misalnya penyebab berbagai kecelakaan dan insiden penerbangan. (in)
材料工学（ざいりょうこうがく、英語：materials science and engineering）または材料科学（ざいりょうかがく、英語：materials science、マテリアルサイエンス）は、工学の一分野であり、物理学、化学等の知識を融合して新しい材料（素材）やデバイスの設計と開発、そして評価をおこなう学問である。プロセス技術（結晶の成長、薄膜化、焼結、鋳造、圧延、溶接、イオン注入、ガラス形成など）、分析評価技術（電子顕微鏡、X線回折、熱量計測など）および産業上の材料生産での費用対利潤の評価などを扱う。 (ja)
재료과학(材料科學, 영어: materials science) 또는 신소재과학(新素材科學)은 재료의 화학 · 물리적 속성을 다루는 학문이다. 재료과학은 다음의 5가지 재료들을 포함하고 각각의 연구로 구분된다. 1. * 금속 재료 2. * 무기 재료 3. * 고분자 재료 4. * 전자 재료 (전자재료는 기능에 따른 분류로써 주로 무기재료로 이루어져 있다.) 5. * 바이오 재료 재료과학의 산업상 응용 기술은 casting, rolling, welding, ion implantation, crystal growth, thin-film deposition, sintering, glassblowing 등이 있고, 분석적인 기술 electron microscopy, x-ray diffraction, calorimetry, nuclear microscopy (HEFIB) 등을 포함한다. 이 기술들은 미시적 요인에서부터 거시적 요인을 아우르고 있다. 재료과학에서는 원하는 성질(properties)을 얻기 위해 공정(processing), 미세 구조(structure)를 조절하게 되는데, 이들 3가지를 일컬어 재료의 미시적 이해라 하며 구조-공정-성질간의 깊은 연관관계에 의해 재료의 거시적 이해인 성능이 좌우된다. 즉, 각각 미시적 요인들이 최대가 되었을 때 그 재료는 최대의 성능이 발휘되는 것이다. (ko)
Materiaalkunde is een interdisciplinair natuurwetenschappelijk vakgebied, dat zich bezighoudt met het verband tussen samenstelling en structuur van materialen aan de ene kant, en hun eigenschappen aan de andere. In het verlengde daarvan behoort ook de ontwikkeling van nieuwe materialen voor andere vakgebieden, ten behoeve van bijvoorbeeld de ruimtevaart of voor kunstorganen, tot haar taken. Iemand die de studie materiaalkunde heeft volbracht wordt een materiaalkundige of materiaalkundig ingenieur genoemd. (nl)
La scienza dei materiali è una disciplina basata sulla chimica, sulla fisica e in parte sull'ingegneria, che tratta la progettazione, la produzione e l'uso di tutte le classi esistenti di materiali (tra cui i metalli, le ceramiche, i semiconduttori, i polimeri e i biomateriali) e l'interazione dei materiali con l'ambiente, la salute, l'economia e l'industria. Viene anche posta attenzione sull'utilizzo di metodiche analitiche, distruttive o non distruttive, di natura meccanica, chimica o fisica necessarie per lo studio delle proprietà dei materiali e per la determinazione della conformità relativa agli standard d'uso specifici. (it)
Badania materiałowe – interdyscyplinarny obszar badań naukowo-technicznych, w którym jest prowadzona analiza wpływu chemicznej i fizycznej struktury materiałów na ich właściwości elektryczne, mechaniczne, optyczne, powierzchniowe, chemiczne, magnetyczne i termiczne (także rozmaite kombinacje tych właściwości) oraz są opracowywane sposoby wytwarzania materiałów o pożądanych właściwościach. Badania materiałowe są wykonywane z użyciem szeregu technik badań fizycznych, chemicznych i mechanicznych, za pomocą których można określić zarówno strukturę, jak i właściwości materiałów, a przede wszystkim zależności pomiędzy strukturą a właściwościami. Są prowadzone w celu określenia wpływu struktury na właściwości materiałów oraz możliwości zapobiegania niepożądanym zmianom ich właściwości użytkowych (np. przez zmiany struktury). Umożliwiają opracowywanie sposobów otrzymywania, używania, ochrony (np. przed korozją) materiałów o ściśle określonych cechach użytkowych. Badania te mają silny wpływ nie tylko na planowane cechy użytkowe produktów końcowych, ale też pomagają zbadać i opracować efektywne metody ich produkcji i przetwarzania. Badania materiałowe są prowadzone w Polsce w ramach dyscypliny naukowej (nauki techniczne), wymienionej w wykazie sporządzonym przez Ministerstwo Nauki i Szkolnictwa Wyższego jako „inżynieria materiałowa”. Polskie wyższe uczelnie techniczne prowadzą kierunek studiów „inżynieria materiałowa”, z wieloma specjalnościami, np. materiały konstrukcyjne, materiały metaliczne i ceramiczne, inżynieria materiałów polimerowych, inżynieria biomateriałów, inżynieria korozyjna, inżynieria spajania materiałów. Badania materiałowe prowadzą czasami do powstania nowych branż przemysłu, choć są też powszechnie stosowane do ulepszania już stosowanych materiałów. Charakterystyczną cechą tych badań jest stosowanie wielu zaawansowanych technik badawczych. Współcześnie bardzo silnie rozwijanym kierunkiem badań materiałowych jest studiowanie struktury materiałów naturalnych (od drewna do jedwabiu) i próby ich naśladowania w produkcji materiałów otrzymywanych sztucznie, jak również nanotechnologia i medycyna. (pl)
Материаловедение (от лат. материал и рус. ведать) — междисциплинарный раздел науки, изучающий изменения свойств материалов как в твёрдом, так и в жидком состоянии в зависимости от некоторых факторов. К изучаемым свойствам относятся: структура веществ, электронные, термические, химические, магнитные, оптические свойства этих веществ. Материаловедение можно отнести к тем разделам физики и химии, которые занимаются изучением свойств материалов. Кроме того, эта наука использует целый ряд методов, позволяющих исследовать структуру материалов. При изготовлении наукоёмких изделий в промышленности, особенно при работе с объектами микро- и наноразмеров необходимо детально знать характеристику, свойства и строение материалов. Решить эти задачи и призвана наука — материаловедение. Оно охватывает разработку и открытие новых материалов, особенно твердых тел. Интеллектуальные истоки материаловедения восходят к эпохе Просвещения, когда исследователи начали использовать аналитическое методы из химии, физики и инженерии, чтобы понять древние феноменологические наблюдения в металлургии и минералогии. Материаловедение по-прежнему включает в себя элементы физики, химии и инженерных наук. Таким образом, эта область долгое время рассматривалась академическими учреждениями как подобласть этих смежных областей. Начиная с 1940-х годов, материаловедение стало получать более широкое признание как особая и обособленная область науки и техники, и крупные технические университеты по всему миру создали специальные школы для её изучения. Материаловеды подчеркивают понимание того, как история материала (обработки) влияет на его структуру и, следовательно, на свойства и характеристики материала. Понимание взаимосвязей обработка-структура-свойства называется парадигмой материалов. Эта парадигма используется для углубления понимания в различных областях исследований, включая нанотехнологии, и металлургию. Материаловедение также является важной частью и – исследование материалов, продуктов, конструкций или компонентов, которые выходят из строя или не функционируют должным образом, что приводит к травмам или повреждению имущества. Такие расследования — это ключ к пониманию, например, причин различных авиационных происшествий и инцидентов. (ru)
Ciência dos materiais é o campo da ciência de caráter interdisciplinar relativo ao estudo das propriedades dos materiais e a relação entre a sua estrutura em escalas atômicas ou moleculares com suas características macroscópicas, incorporando elementos da física e da química como as formas de caracterização e processamento. Com o significativo crescimento em nanociência e nanotecnologia nos últimos anos, a ciência dos materiais está se tornando mais amplamente conhecido como um campo específico e exclusivo da ciência e da engenharia. Muitos dos problemas mais urgentes do ponto de vista científicos e tecnológico que são enfrentados atualmente são devido às limitações dos materiais que estão disponíveis no momento, e, como resultado, os avanços neste campo são susceptíveis de ter um impacto significativo sobre o futuro da sociedade. (pt)
Materialvetenskap och materialteknik är ämnesområden som behandlar olika typer av material och deras tekniska egenskaper. Detta har stor betydelse för bland annat tillverkningsindustrin, då ett materials olika tekniska egenskaper är viktiga vid framställningen av olika produkter. Området är brett och spänner över viktiga delar av kemi och fysik. Från kemi används kunskap om kemiska bindingar, reaktionströghet, kemisk syntes och flera viktiga kemiska genombrott har lett bland annat till nanomaterial, hybridmaterial och hårda glaser. Även den organiska kemin är en viktig bas för framtagning av nya material. Även från fysik använder man av teorier från fasta tillståndets fysik, termodynamik och hållfasthetslära. (sv)
材料科學（英語：materials science），涉及物質的性質及其在各個科學和工程學領域的整合應用，是一個研究材料的製備或加工工藝、材料的微觀結構與材料宏觀性能三者之間的相互關係的跨領域學科。涉及的理論包括固體物理學、材料化學、應用物理和應用化學，以及化學工程、機械工程、電機工程、電子工程、土木工程和建築工程。與機械結合則衍生出，與電子結合則衍生出電子材料，與土木建築結合則衍生出結構材料，與生物學結合則衍生出等等。隨著近年來媒體將注意力大量集中在纳米科學上，材料科學在科學與工程學領域越來越廣為人知。它也是鑑識科學和破壞分析中的一個重要組成部分，以後者為例，它是分析各種飛航意外的關鍵。今日許多科技上的問題受限於材料能夠容許的極限，也因此，在此領域的突破在未來科技具有指標性的影響。材料科學有著廣泛的應用前景。 (zh)
Матеріалозна́вство (англ. materials science) — міждисциплінарна галузь науки, що вивчає залежність між складом, структурою та властивостями матеріалів у взаємозв'язку з технологією їхнього отримання та перероблення, умовами експлуатації та вартістю, і яка спрямована на створення нових матеріалів, що задовольняли б потреби людини. Завдання, які вирішуються сучасним матеріалознавством, значною мірою обумовлюють розвиток енергетики, електроніки, інформаційних та нанотехнологій, хімічної, аерокосмічної та інших галузей промисловості, транспорту, медицини й охорони здоров'я. Хоча вивчати корисні властивості матеріалів люди почали здавна, але як науку матеріалознавство сформовано в середині XX століття, коли вже було завершено створення власного базису фізики, хімії та механіки, а також визначено поняття «структура матеріалу» в широкому діапазоні — від атомарного (завдяки відкриттю дифракції рентґенівського випромінювання й електронної мікроскопії) до макроскопічного. Нині матеріалознавство відносять до категорії меганаук, тобто до широкого напряму діяльності людей, що визначає стійкий та безперервний прогрес цивілізації. (uk)

dbo:wikiPageExternalLink

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdf:type

rdfs:comment

Materialwissenschaft und Werkstofftechnik (kurz: MatWerk, auch: Werkstoffwissenschaft) ist ein interdisziplinäres Fachgebiet, das sich mit der Erforschung und Entwicklung von Materialien und Werkstoffen befasst; aus Werkstoffen werden technisch relevante Bauteile hergestellt. (de)
Materialen zientziak materialen barneko egitura eta material horien ezaugarriak edota propietateak aztertzen dituen zientziaren adarra da.Horren bidez, gaur egungo gizarteak beharrezkoak dituen erremintak, makinak, eraikuntzak edota bestelako produktuak egiteko beharrezkoak diren material egokienak hautatu ahal izango ditugu. Adibidez eroale elektrikoak egiteko eroankortasun elektriko ona duten materialak zeintzuk diren jakin beharko dugu eta horien artean aukeratu. (eu)
Staidéar ar na hairíonna fisiciúla, ceimiceacha is innealtóireachta ábhar, de réir mar a chinneann a struchtúir mhicreascópacha na hairíonna sin, den chuid is mó. Tagann modhanna caighdeánacha tástála meicniúla ón innealtóireacht agus modhanna fisiciúla is ceimiceacha scrúdaithe ar struchtúr ábhar (le leictreonmhicreascópacht, mar shampla) san áireamh chun na naisc idir comhábhair is comhpháirteanna éagsúla in ábhair a thuiscint. (ga)
材料工学（ざいりょうこうがく、英語：materials science and engineering）または材料科学（ざいりょうかがく、英語：materials science、マテリアルサイエンス）は、工学の一分野であり、物理学、化学等の知識を融合して新しい材料（素材）やデバイスの設計と開発、そして評価をおこなう学問である。プロセス技術（結晶の成長、薄膜化、焼結、鋳造、圧延、溶接、イオン注入、ガラス形成など）、分析評価技術（電子顕微鏡、X線回折、熱量計測など）および産業上の材料生産での費用対利潤の評価などを扱う。 (ja)
Materiaalkunde is een interdisciplinair natuurwetenschappelijk vakgebied, dat zich bezighoudt met het verband tussen samenstelling en structuur van materialen aan de ene kant, en hun eigenschappen aan de andere. In het verlengde daarvan behoort ook de ontwikkeling van nieuwe materialen voor andere vakgebieden, ten behoeve van bijvoorbeeld de ruimtevaart of voor kunstorganen, tot haar taken. Iemand die de studie materiaalkunde heeft volbracht wordt een materiaalkundige of materiaalkundig ingenieur genoemd. (nl)
La scienza dei materiali è una disciplina basata sulla chimica, sulla fisica e in parte sull'ingegneria, che tratta la progettazione, la produzione e l'uso di tutte le classi esistenti di materiali (tra cui i metalli, le ceramiche, i semiconduttori, i polimeri e i biomateriali) e l'interazione dei materiali con l'ambiente, la salute, l'economia e l'industria. Viene anche posta attenzione sull'utilizzo di metodiche analitiche, distruttive o non distruttive, di natura meccanica, chimica o fisica necessarie per lo studio delle proprietà dei materiali e per la determinazione della conformità relativa agli standard d'uso specifici. (it)
材料科學（英語：materials science），涉及物質的性質及其在各個科學和工程學領域的整合應用，是一個研究材料的製備或加工工藝、材料的微觀結構與材料宏觀性能三者之間的相互關係的跨領域學科。涉及的理論包括固體物理學、材料化學、應用物理和應用化學，以及化學工程、機械工程、電機工程、電子工程、土木工程和建築工程。與機械結合則衍生出，與電子結合則衍生出電子材料，與土木建築結合則衍生出結構材料，與生物學結合則衍生出等等。隨著近年來媒體將注意力大量集中在纳米科學上，材料科學在科學與工程學領域越來越廣為人知。它也是鑑識科學和破壞分析中的一個重要組成部分，以後者為例，它是分析各種飛航意外的關鍵。今日許多科技上的問題受限於材料能夠容許的極限，也因此，在此領域的突破在未來科技具有指標性的影響。材料科學有著廣泛的應用前景。 (zh)
عُلُومُ وَهَنْدَسَةُ اَلْمَوَادِ هو تخصص متداخل يتضمن دراسة خواص المواد وتطبيقاتها للعلوم والهندسة. تتضمن علوم المواد حقول من الفيزياء التطبيقية والكيمياء، إضافة للهندسة الكيميائية، هندسة البترول والتعدين، الهندسة الصناعية والهندسة الميكانيكية، الهندسة المدنية والهندسة الكهربائية. يتركز الاهتمام الإعلامي حاليا على أحد تطورات علوم المواد وهو التقانة النانوية. ما زال تدريس هذه العلوم بشكل مستقل في العديد من الجامعات موضع بحث. وتنقسم المواد الهندسية بحسب طبيعتها إلى (أ) الفلزات وسبائكها (ب) الخزفيات و(ج) البوليمرات. (ar)
La ciència de materials és un camp multidisciplinari que estudia coneixements fonamentals sobre les propietats físiques macroscòpiques dels materials i els aplica en diverses àrees de la ciència i l'enginyeria, aconseguint que aquests puguin ser utilitzats en obres, màquines i eines diverses, o convertits en productes necessaris o requerits per la societat. Tot i els espectaculars progressos en el coneixement i en el desenvolupament dels materials en els últims anys, el constant desafiament tecnològic requereix materials cada cop més sofisticats i especialitzats. (ca)
Το διεπιστημονικό πεδίο της Επιστήμης Υλικών ή όπως είναι επίσης γνωστό Επιστήμης και Τεχνολογίας Υλικών συμπεριλαμβάνει την μελέτη, τον σχεδιασμό και την ανακάλυψη νέων υλικών με βελτιωμένες ιδιότητες που δεν υπάρχουν στην φύση. Αναλυτικότερα ο όρος επιστήμη των υλικών αναφέρεται στην διερεύνηση των σχέσεων που υπάρχουν μεταξύ της δομής και των ιδιοτήτων των υλικών ενώ ο όρος τεχνολογία των υλικών, αναφέρεται στη σχεδίαση ή την τεχνολογία σχεδίασης της δομής του υλικού (βασιζόμενη στην σχέση δομής-ιδιότητας), ώστε να παραχθεί ένα προκαθορισμένο σύνολο ιδιοτήτων. (el)
La Ciencia de los materiales es el campo científico encargado de investigar la relación entre la estructura y las propiedades de los materiales. Paralelamente, conviene matizar que la ingeniería de materiales se fundamenta en esta, las relaciones propiedades-estructura-procesamiento-funcionamiento, y diseña o proyecta alguna estructura posible del material, para conseguir un conjunto predeterminado de propiedades. (es)
Materials science is an interdisciplinary field of researching and discovering materials. Materials engineering is an engineering field of designing and improving materials, and finding uses for materials in other fields and industries. Materials science is also an important part of forensic engineering and failure analysis – investigating materials, products, structures or components, which fail or do not function as intended, causing personal injury or damage to property. Such investigations are key to understanding, for example, the causes of various aviation accidents and incidents. (en)
La science des matériaux repose sur la relation entre les propriétés, la morphologie structurale et la mise en œuvre des matériaux qui constituent les objets qui nous entourent (métaux, polymères, semi-conducteurs, céramiques, composites, etc.). Elle se focalise sur l'étude des principales caractéristiques des matériaux, ainsi que leurs propriétés mécaniques, chimiques, électriques, thermiques, optiques et magnétiques.La science des matériaux est au cœur de beaucoup des grandes révolutions techniques. Particulièrement depuis un siècle : électronique (ordinateurs, lecteurs de CD et DVD…), automobile (moteurs, carrosserie, phares, etc.), aéronautique, énergies renouvelables (panneaux solaires…), nanosciences, nanotechnologies, etc. (fr)
Ilmu material atau teknik material atau ilmu bahan adalah sebuah interdisiplin ilmu teknik yang mempelajari sifat material dan aplikasinya terhadap berbagai bidang ilmu dan teknik. Ilmu ini mempelajari hubungan antara struktur material dan sifatnya. Termasuk ke dalam ilmu ini adalah unsur fisika terapan, teknik kimia, mesin, sipil dan listrik. Ilmu material juga mempelajari teknik proses atau (pengecoran, pengerolan, pengelasan, dan lain-lain), , kalorimetri, dan , dan lain-lain), serta analisis biaya atau keuntungan dalam produksi material untuk industri. (in)
재료과학(材料科學, 영어: materials science) 또는 신소재과학(新素材科學)은 재료의 화학 · 물리적 속성을 다루는 학문이다. 재료과학은 다음의 5가지 재료들을 포함하고 각각의 연구로 구분된다. 1. * 금속 재료 2. * 무기 재료 3. * 고분자 재료 4. * 전자 재료 (전자재료는 기능에 따른 분류로써 주로 무기재료로 이루어져 있다.) 5. * 바이오 재료 재료과학의 산업상 응용 기술은 casting, rolling, welding, ion implantation, crystal growth, thin-film deposition, sintering, glassblowing 등이 있고, 분석적인 기술 electron microscopy, x-ray diffraction, calorimetry, nuclear microscopy (HEFIB) 등을 포함한다. (ko)
Badania materiałowe – interdyscyplinarny obszar badań naukowo-technicznych, w którym jest prowadzona analiza wpływu chemicznej i fizycznej struktury materiałów na ich właściwości elektryczne, mechaniczne, optyczne, powierzchniowe, chemiczne, magnetyczne i termiczne (także rozmaite kombinacje tych właściwości) oraz są opracowywane sposoby wytwarzania materiałów o pożądanych właściwościach. (pl)
Материаловедение (от лат. материал и рус. ведать) — междисциплинарный раздел науки, изучающий изменения свойств материалов как в твёрдом, так и в жидком состоянии в зависимости от некоторых факторов. К изучаемым свойствам относятся: структура веществ, электронные, термические, химические, магнитные, оптические свойства этих веществ. Материаловедение можно отнести к тем разделам физики и химии, которые занимаются изучением свойств материалов. Кроме того, эта наука использует целый ряд методов, позволяющих исследовать структуру материалов. При изготовлении наукоёмких изделий в промышленности, особенно при работе с объектами микро- и наноразмеров необходимо детально знать характеристику, свойства и строение материалов. Решить эти задачи и призвана наука — материаловедение. Оно охватывает разр (ru)
Ciência dos materiais é o campo da ciência de caráter interdisciplinar relativo ao estudo das propriedades dos materiais e a relação entre a sua estrutura em escalas atômicas ou moleculares com suas características macroscópicas, incorporando elementos da física e da química como as formas de caracterização e processamento. Com o significativo crescimento em nanociência e nanotecnologia nos últimos anos, a ciência dos materiais está se tornando mais amplamente conhecido como um campo específico e exclusivo da ciência e da engenharia. (pt)
Materialvetenskap och materialteknik är ämnesområden som behandlar olika typer av material och deras tekniska egenskaper. Detta har stor betydelse för bland annat tillverkningsindustrin, då ett materials olika tekniska egenskaper är viktiga vid framställningen av olika produkter. (sv)
Матеріалозна́вство (англ. materials science) — міждисциплінарна галузь науки, що вивчає залежність між складом, структурою та властивостями матеріалів у взаємозв'язку з технологією їхнього отримання та перероблення, умовами експлуатації та вартістю, і яка спрямована на створення нових матеріалів, що задовольняли б потреби людини. Завдання, які вирішуються сучасним матеріалознавством, значною мірою обумовлюють розвиток енергетики, електроніки, інформаційних та нанотехнологій, хімічної, аерокосмічної та інших галузей промисловості, транспорту, медицини й охорони здоров'я. (uk)

rdfs:label

Materials science (en)
علم المواد (ar)
Ciència de materials (ca)
Materialwissenschaft und Werkstofftechnik (de)
Επιστήμη υλικών (el)
Ciencia de materiales (es)
Materialen zientzia (eu)
Eolaíocht na n-ábhar (ga)
Teknik material (in)
Science des matériaux (fr)
Scienza dei materiali (it)
재료과학 (ko)
材料工学 (ja)
Badania materiałowe (pl)
Materiaalkunde (nl)
Ciência dos materiais (pt)
Materialvetenskap (sv)
Материаловедение (ru)
材料科学 (zh)
Матеріалознавство (uk)

skos:broadMatch

is dbo:wikiPageRedirects of

is dbp:fields of