Mime artist (original) (raw)

dbo:abstract

El mim (del grec μῖμος mīmos, 'imitador', 'actor') és una tècnica d'actuació, dins de les arts escèniques, que utilitza el gest, en concret la mímica, i no fa servir el llenguatge parlat. Exemples als Països Catalans són Vol Ras i El Tricicle. La mímica era un element important als grans teatres antics, on una part del públic no podia sentir els actors. Els primers mims europeus van aparèixer als teatres de Grècia i Roma, al segle v aC. De vegades els espectacles de mim es combinaven amb música. A Àsia els mims es troben al i al teatre clàssic japonès, per exemple. L'aparició del cinema, que en origen era mut, va popularitzar grans mims com ara Charles Chaplin o Buster Keaton. També és un recurs freqüent en arts escèniques populars i de carrer, especialment si poden incloure públic de diferents llocs, per a passar l'obstacle de la llengua, espais molt grans o sorollosos. S'inclou al , que actualment s'ha estès a tot el món. (ca)
Mim (z latinského mimus, řecky μῖμος mîmos) je herec, který hraje beze slov pomocí mimiky a gestikulace. Tato herecká divadelní forma má své kořeny v antickém Řecku a starověkém Římě. Herci se nazývají , pantomimové (ženy pantomimičky) nebo pantomimici/pantomimikové (zastarale pantomimisté).Moderní formou pantomimy neboli představení předváděného je i ztvárnění tzv. živé sochy. (cs)
التمثيل الصامت هو أحد أنواع التمثيل الذي يتم بدون كلام. العرض يتم على شكل مسرحية قصيرة لا تنطق فيها كلمات، يؤدي فيها الممثلون أدوارهم بالإيماءات والحركات الجسدية فقط. وقد شاع فن التمثيل الصامت فيما بين القرنين الثامن عشر والعشرين الميلاديين. يستخدم الممثلون بصفة عامة قدرا معينا من التمثيل الصامت، فالكثير من المسرحيات ينطوي على فقرات صامتة، يعبر فيها الفنان عن أفكاره بحركات الذراعين أو الساقين أو الوجه. كما ينطوي فن الباليه الحديث أيضا على فقرات ليست رقصًا محضا، يستخدم فيها الراقص حركات تعبيرية ببعض أجزاء الجسم، غير الساقين، وتستخدم الأوبرا أيضا قدرا من التمثيل الصامت إلى جانب الغناء وموسيقى الآلات والرقص. (ar)
Μίμος είναι ένα άτομο που χρησιμοποιεί τη μίμηση ως θεατρικό μέσο ή ως καλλιτεχνική παράσταση. Η μίμηση περιλαμβάνει την εκτέλεση μιας ιστορίας μέσω σωματικών κινήσεων, χωρίς τη χρήση λόγου. Σε παλαιότερα χρόνια, στα Αγγλικά, ένας τέτοιος ερμηνευτής θα αναφέρεται τυπικά ως mummer. Η μίμηση διακρίνεται από τη σιωπηλή κωμωδία, στην οποία ο καλλιτέχνης είναι ένας χαρακτήρας σε μια ταινία ή σκετς χωρίς ήχο. Ο Jacques Copeau, επηρεασμένος έντονα από το Commedia dell'arte και το ιαπωνικό θέατρο Noh, χρησιμοποίησε μάσκες στην εκπαίδευση των ηθοποιών του. Ο μαθητής του Étienne Decroux επηρεάστηκε σε μεγάλο βαθμό από αυτό, άρχισε να εξερευνά και να αναπτύσσει τις δυνατότητες του mime, και ανέπτυξε το σωματικό mime σε μια εξαιρετικά γλυπτική μορφή, παίρνοντάς το έξω από τα βασίλεια του νατουραλισμού. Ο Jacques Lecoq συνέβαλε σημαντικά στην ανάπτυξη του mime και του φυσικού θεάτρου με τις εκπαιδευτικές του μεθόδους. [2] Ως αποτέλεσμα αυτού, η πρακτική του mime έχει συμπεριληφθεί στον κατάλογο της άυλης πολιτιστικής κληρονομιάς στη Γαλλία από το 2017. [3] (el)
Un mimo (del griego antiguo, ‘mimos’, imitador, actor) es alguien que utiliza la mímica como medio teatral o como una acción artística, o representa una historia a través de gestos faciales o movimientos del cuerpo, sin uso del discurso o expresión verbal. (es)
Mimoa aurpegi-adierazpenez, keinuz eta gorputzaren mugimenduz soilik, mimika baliatuz alegia, jokatzen duen antzezlea da, ahozko hizkuntza erabili gabe. Mendebaldeko antzerki-tradizioaz gainera, mimoen teknika berdinak erabiltzen dira beste antzerki-tradizio batzuetan ere, hala nola Japoniako no antzerkian. Zinema mutuaren garaian garatu zen bereziki mimoen artea; esaterako, Charlie Chaplin mimikan bereziki trebea zen aktorea izan zen. Zinemara soinua heldu arren, mimika antzerki-genero garrantzitsua izaten jarrait zuen; zinema mutuaren ondorengo garai horretako mimo ezagunena Marcel Marceau izan zen askoren iritziz. (eu)
A mime artist, or simply mime (from Greek μῖμος, mimos, "imitator, actor"), is a person who uses mime (also called pantomime outside of Britain), the acting out of a story through body motions without the use of speech, as a theatrical medium or as a performance art. In earlier times, in English, such a performer would typically be referred to as a mummer. Miming is distinguished from silent comedy, in which the artist is a character in a film or skit without sound. Jacques Copeau, strongly influenced by Commedia dell'arte and Japanese Noh theatre, used masks in the training of his actors. His pupil Étienne Decroux was highly influenced by this, started exploring and developing the possibilities of mime, and developed corporeal mime into a highly sculptural form, taking it outside the realms of naturalism. Jacques Lecoq contributed significantly to the development of mime and physical theatre with his training methods. As a result of this, the practice of mime has been included in the Inventory of the Intangible Cultural Heritage in France since 2017. (en)
Un mime est un acteur qui joue le plus souvent des rôles muets, sans masque. Le mime est un genre théâtral dont les expressions principales sont l'attitude, la mimique et le geste. Il consiste à représenter un récit évocateur interprété par l'imaginaire du spectateur qui le reçoit. Dans la , sa forme narrative, le spectateur est conduit à ressentir les pensées et la vie intérieure de l'acteur. Au XXe siècle, grâce au Français Étienne Decroux et les recherches de l'avant-garde russe, puis en particulier pendant la période 1970 - 2000, les styles de spectacles de mime se sont diversifiés, cette forme artistique contribuant alors au renouveau du théâtre. (fr)
パントマイム（英語: pantomime）は、台詞ではなく身体や表情で表現する演劇の形態。黙劇（もくげき）、無言劇（むごんげき）とも呼ばれる。 (ja)
( 마임은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 마임 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 무언극(無言劇) 또는 마임(영어: mime ←그리스어 μῖμος mimos "모방자, 배우"에서 유래)은 연극과 연기의 한 형식으로, 언어를 쓰지 않고 몸짓과 표정으로만 하는 것을 말한다. (ko)
Mim – aktor nieposługujący się głosem, lecz mową ciała. Występuje on najczęściej w teatrze oraz na ulicach miast. Ponieważ jego sztuka polega na ruchu, a nie na bezruchu, dlatego mylne jest nazywanie mimami ulicznych „staczy”. Mimowie często charakteryzują się umalowanymi na biało twarzami. Przedstawienie mimów to pantomima lub mimodram. (pl)
Мим (др.-греч. μῖμος — «подражание») — у античных греков и римлян сценические представления массового характера во вкусе зрителей из низших слоев — выступления акробатов, фокусников и т. п., сценки с пением и танцами, наконец целый реально-бытовой сатирический фарс. Актёры в этом виде театра тоже назывались мимами. В современном театре мимами называют актёров пантомимы. (ru)
Мім (міміст; грец. μιμος, лат. mimus — «наслідувач»; «лицедій», «актор») — актор, який послуговується мімікою, а не голосом. В античних греків і римлян мімами називалися також будь-які сценічні вистави масового характеру на смак глядачів із нижніх прошарків — виступи акробатів, фокусників тощо, сценки зі співом і танцями, реально-побутовий сатиричний фарс. Актори в цьому низовому театрі також називалися мімами («наслідувачами»). Мім як літературний жанр зародився серед широких народних мас у різних місцях Греції з народних вистав, де наслідували дійсність за допомогою жесту-танцю і слова. Розвиток міма йшов у двох напрямах: пантоміма і короткі драматичні сценки, часто з імпровізованим текстом. Літературну обробку мім дістав вперше на півдні Італії й у Сицилії; це були веселі сценки із жвавим діалогом, вихоплені з побуту дрібних ремісників, селян і близьких до них прошарків. Їхня літературна обробка свідчить про інтерес до цього масового жанру й освічених верхів (недарма такі видовища були прийняті при дворах сицилійських тиранів). Найдревнішим автором мімів є Софрон із Сиракуз, продовжувачем був його син Ксенарх. Наближалися до мімів народні фарси Південної Італії (phlyakes). В інших областях Греції подібні видовища представляли актори, яких називали dejkelistai, phallophoroi або autokabdaloi. Це були по більшій частині імпровізовані сценки з повсякденного життя або пародії на трагедії у формі діалогу чи монологу. Збереглося кілька імен авторів таких текстів, і навіть кілька фрагментів. Найкраще нам відомий , а лише на ім'я — Скір, Сопатр. Літературні міми, не призначені для постановки, писали Герод і Теокріт. Якщо в Герода відсутня соціальна загостреність мімів, то в інших мімографів цього періоду присутні пародії на патетику трагічного стилю, релігію, аж до осміяння життя монархів, за що наприклад мімограф Сотад наклав головою. Різновидом міма є також дорична комедія Великої Греції, яку представляє Епіхарм. Широко розгорнувся цей жанр в елліністичну епоху Греції 4 ст. до н.е.-3 ст. до н. е. в Александрії. Його ставили на сцені поряд із трагедіями і комедіями, а іноді і замість них. Серед папірусних фрагментів збереглися майже цілком два анонімних міми ІІ ст. н. е. Один з них Харітіон є примітивною пародією на трагедію Евріпіда «Іфігенія в Тавриді», інший — Невірна дружина виявляє велику подібність з 5-м мімом Герода. Імовірно, це підсобні тексти режисера вистави або акторів; Харітіон містить також музичні позначки. Тільки за іменами ми знаємо таких авторів, як Фенікс з Колофона, Нікій з Ергісси, Метробій. У Римі міми з'явилися на сцені з III ст. до н. е. під назвою fabula ricinata (від назви жіночого покривала — ricinium) і мали велике поширення, коли перемоги демократії загострили їх як знаряддя класової боротьби, зробивши театр місцем соціально-політичної сатири. У них виступали актори обох статей без масок. Авторами мімів серед інших минулого римський вершник , який користувався прихильністю Цезаря, сирійській раб Публій, Нукула. Герода наслідував Гней Матій. Відображаючи побут дрібних ремісників, ці міми часто спрямовані проти панівних класів — великих землевласників та інших — іноді з різкою сатирою на офіційну релігію. Переважали найнепристойніші сюжети. Традиційним персонажем мімів був дурень, якого обсипають всякою лайкою; у текст часто уривався злободенний імпровізаційний елемент. Мова мімів була народною, з усіма вульгаризмами і жаргоном міських таверн. Тематика походила з комедії й ателлани, образи були стереотипні (чужоземець, скнара). У виставах поряд з текстом велику роль відігравали танець і музика. Нові особливості характеризують міми в епоху імператорів. Під егідою держави, що прагнула відвернути демократичні прошарки від політики, мім розширюється в складну виставу, так звану «мімічну іпотезу», котра ставилася у великих театрах і субсидіювалася урядом. Ці «іпотези» були позбавлені колишньої соціальної загостреності мімів; це була написана прозою упереміж з віршами ультранатуралістична авантюрна драма з перетвореннями, різними чудесами, просочена грубою еротикою й іншими засобами для залучення невибагливого глядача. Тут виступали співаки, танцюристи, навіть дресировані тварини; актори (на відміну від «ателлан») грали без масок, акторки виступали часто зовсім оголені, викликаючи згодом нападки християнських письменників. Зрідка траплялися елементи політичної критики (як міми , спрямовані проти Марка Аврелія і ). З грецьких мімографів епохи Імперії ми знаємо тільки ім'я Філістона. У Візантії мім (частіше у формі пантоміми) теж мав великий успіх, ба навіть в імператорів: мімічна акторка стала імператрицею. Оскільки вистави були переважно імпровізованими, і тексти уточнювалися лише на сцені, від мімів практично нічого не залишилося. (uk)
默劇（英語：Mime artist），模仿劇的意思。法國現代（Modern Mime）大師Etienne Decroux 定義默劇為「靜默的藝術（the Art of Silence）」。默劇是界乎舞蹈與戲劇之間的一種表演藝術。演出者基本不用文字語言，只以自己身體的，表現出不同的情緒、情節與故事。在很多現代默劇表演中，演出者甚至不用任何道具，只以動作讓觀眾感受幻想中的無形道具。有些默劇藝術家為令觀眾注意力集中在其身體而非面部表情，會戴上素白的面具演出。70年開始，後現代默劇（Post-Modern Mime）在表演時大多加入說唱、道具、電腦投影等。 (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:url

https://web.archive.org/web/20200531090413/http:/www.ecole-jacqueslecoq.com/en/school_en-000001.html

rdf:type

rdfs:comment

Mim (z latinského mimus, řecky μῖμος mîmos) je herec, který hraje beze slov pomocí mimiky a gestikulace. Tato herecká divadelní forma má své kořeny v antickém Řecku a starověkém Římě. Herci se nazývají , pantomimové (ženy pantomimičky) nebo pantomimici/pantomimikové (zastarale pantomimisté).Moderní formou pantomimy neboli představení předváděného je i ztvárnění tzv. živé sochy. (cs)
Un mimo (del griego antiguo, ‘mimos’, imitador, actor) es alguien que utiliza la mímica como medio teatral o como una acción artística, o representa una historia a través de gestos faciales o movimientos del cuerpo, sin uso del discurso o expresión verbal. (es)
Mimoa aurpegi-adierazpenez, keinuz eta gorputzaren mugimenduz soilik, mimika baliatuz alegia, jokatzen duen antzezlea da, ahozko hizkuntza erabili gabe. Mendebaldeko antzerki-tradizioaz gainera, mimoen teknika berdinak erabiltzen dira beste antzerki-tradizio batzuetan ere, hala nola Japoniako no antzerkian. Zinema mutuaren garaian garatu zen bereziki mimoen artea; esaterako, Charlie Chaplin mimikan bereziki trebea zen aktorea izan zen. Zinemara soinua heldu arren, mimika antzerki-genero garrantzitsua izaten jarrait zuen; zinema mutuaren ondorengo garai horretako mimo ezagunena Marcel Marceau izan zen askoren iritziz. (eu)
パントマイム（英語: pantomime）は、台詞ではなく身体や表情で表現する演劇の形態。黙劇（もくげき）、無言劇（むごんげき）とも呼ばれる。 (ja)
( 마임은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 마임 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 무언극(無言劇) 또는 마임(영어: mime ←그리스어 μῖμος mimos "모방자, 배우"에서 유래)은 연극과 연기의 한 형식으로, 언어를 쓰지 않고 몸짓과 표정으로만 하는 것을 말한다. (ko)
Mim – aktor nieposługujący się głosem, lecz mową ciała. Występuje on najczęściej w teatrze oraz na ulicach miast. Ponieważ jego sztuka polega na ruchu, a nie na bezruchu, dlatego mylne jest nazywanie mimami ulicznych „staczy”. Mimowie często charakteryzują się umalowanymi na biało twarzami. Przedstawienie mimów to pantomima lub mimodram. (pl)
Мим (др.-греч. μῖμος — «подражание») — у античных греков и римлян сценические представления массового характера во вкусе зрителей из низших слоев — выступления акробатов, фокусников и т. п., сценки с пением и танцами, наконец целый реально-бытовой сатирический фарс. Актёры в этом виде театра тоже назывались мимами. В современном театре мимами называют актёров пантомимы. (ru)
默劇（英語：Mime artist），模仿劇的意思。法國現代（Modern Mime）大師Etienne Decroux 定義默劇為「靜默的藝術（the Art of Silence）」。默劇是界乎舞蹈與戲劇之間的一種表演藝術。演出者基本不用文字語言，只以自己身體的，表現出不同的情緒、情節與故事。在很多現代默劇表演中，演出者甚至不用任何道具，只以動作讓觀眾感受幻想中的無形道具。有些默劇藝術家為令觀眾注意力集中在其身體而非面部表情，會戴上素白的面具演出。70年開始，後現代默劇（Post-Modern Mime）在表演時大多加入說唱、道具、電腦投影等。 (zh)
التمثيل الصامت هو أحد أنواع التمثيل الذي يتم بدون كلام. العرض يتم على شكل مسرحية قصيرة لا تنطق فيها كلمات، يؤدي فيها الممثلون أدوارهم بالإيماءات والحركات الجسدية فقط. وقد شاع فن التمثيل الصامت فيما بين القرنين الثامن عشر والعشرين الميلاديين. (ar)
El mim (del grec μῖμος mīmos, 'imitador', 'actor') és una tècnica d'actuació, dins de les arts escèniques, que utilitza el gest, en concret la mímica, i no fa servir el llenguatge parlat. Exemples als Països Catalans són Vol Ras i El Tricicle. La mímica era un element important als grans teatres antics, on una part del públic no podia sentir els actors. Els primers mims europeus van aparèixer als teatres de Grècia i Roma, al segle v aC. De vegades els espectacles de mim es combinaven amb música. A Àsia els mims es troben al i al teatre clàssic japonès, per exemple. (ca)
Μίμος είναι ένα άτομο που χρησιμοποιεί τη μίμηση ως θεατρικό μέσο ή ως καλλιτεχνική παράσταση. Η μίμηση περιλαμβάνει την εκτέλεση μιας ιστορίας μέσω σωματικών κινήσεων, χωρίς τη χρήση λόγου. Σε παλαιότερα χρόνια, στα Αγγλικά, ένας τέτοιος ερμηνευτής θα αναφέρεται τυπικά ως mummer. Η μίμηση διακρίνεται από τη σιωπηλή κωμωδία, στην οποία ο καλλιτέχνης είναι ένας χαρακτήρας σε μια ταινία ή σκετς χωρίς ήχο. (el)
A mime artist, or simply mime (from Greek μῖμος, mimos, "imitator, actor"), is a person who uses mime (also called pantomime outside of Britain), the acting out of a story through body motions without the use of speech, as a theatrical medium or as a performance art. In earlier times, in English, such a performer would typically be referred to as a mummer. Miming is distinguished from silent comedy, in which the artist is a character in a film or skit without sound. (en)
Un mime est un acteur qui joue le plus souvent des rôles muets, sans masque. Le mime est un genre théâtral dont les expressions principales sont l'attitude, la mimique et le geste. Il consiste à représenter un récit évocateur interprété par l'imaginaire du spectateur qui le reçoit. Dans la , sa forme narrative, le spectateur est conduit à ressentir les pensées et la vie intérieure de l'acteur. (fr)
Мім (міміст; грец. μιμος, лат. mimus — «наслідувач»; «лицедій», «актор») — актор, який послуговується мімікою, а не голосом. В античних греків і римлян мімами називалися також будь-які сценічні вистави масового характеру на смак глядачів із нижніх прошарків — виступи акробатів, фокусників тощо, сценки зі співом і танцями, реально-побутовий сатиричний фарс. Актори в цьому низовому театрі також називалися мімами («наслідувачами»). (uk)

rdfs:label

Mime artist (en)
تمثيل صامت (ar)
Mim (ca)
Mim (cs)
Μίμος (el)
Mimo (es)
Mimo (eu)
Mime (fr)
パントマイム (ja)
무언극 (ko)
Mim (aktor) (pl)
Мим (ru)
Мім (uk)
默劇 (zh)

is dbo:occupation of