List of Polish monarchs (original) (raw)

dbo:abstract

Tento seznam polských panovníků zahrnuje hlavy polského státu od prvního historicky doloženého polského knížete z rodu Piastovců do roku 1917, kdy bylo Polsko součástí Ruského impéria. (cs)
Polònia ha estat dirigida per ducs (v.962 - 1025, 1032 - 1076, 1079 - 1295, 1296 - 1300 i 1306 - 1320) i dels reis (1025 - 1032, 1076 - 1079, 1295 - 1296, 1300 - 1305 i 1320 - 1795). Les dinasties poloneses més conegudes són les dels Piast (v.962 - 1370) i dels Jagelló (1386 - 1572), els altres monarques van ser sovint sobirans de països veïns o prínceps procedents de dinasties estrangeres. La reialesa polonesa es va acabar amb el tercer repartiment (1795). El renaixement de Polònia el 1918 s'ha realitzat sota la forma d'una república. (ca)
Την Πολωνία διοικούσαν κατά περιόδους δούκες/πρίγκιπες (10ος-14ος αι.) ή βασιλείς (11ο-18ο αι.). Κατά τη δεύτερη περίοδο, η παράδοση της ελεύθερης εκλογής του μονάρχη, την έκαναν τη μόνη χώρα στην Ευρώπη με εκλεγμένο ηγεμόνα (16ος-18ος αι.). (el)
نُصب خروبري (Chrobry) كأول ملك بولندي للبلاد عام 1025. ضُمت أجزاء كبيرة من البلاد إلى الامبراطورية الرومانية المقدسة عام 1163. بعد إعادة توحيد البلاد تدريجياً في ، أُعلن قيام الوحدة عام 1447 مع ليتوانيا. قُسمت بولندا ثلاث مرات في الأعوام 1772، 1793 و1795. بعد هزيمة نابليون، اتفقت الدول المنتصرة: النمسا،بروسيا وروسيا على تقسيم بولندا نهائياً فيما بينهم عام 1815. هكذا أضحى البولنديون شعب بلا دولة حتى إعلان قيام مملكة بولندا مجدداً عام 1916 في خضم أحداث الحرب العالمية الأولى 1914 - 1919. أُعلنت الجمهورية عام 1918 وضمت في السنوات اللاحقة أراضي بولندية سابقة للدولة. في فترة ما بين الحربين العالميتين 1919 - 1939، عاشت بولندا حالة من عدم الاستقرار السياسي والاقتصادي، ساعد ضعفها في السيطرة على الأوضاع في مواجهة التهدبد السوفيتي والألماني المستمر على ذلك. اتفاق عدم الاعتداء بين هتلر وستالين عام 1939، قسم الأراضي الواقعة بين بلديهما ومن ضمنها بولندا. هكذا أشعلت ألمانيا فتيل الحرب العالمية الثانية بغزوها لبولندا في 1 سبتمبر/أيلول 1939، كذللك الأمر تقدمت القوات السوفياتية من جهة الشرق وأصبحت بولندا خلال أيام معدودة غير موجودة على الخريطة. لكن سرعان ما أعلنت ألمانيا الحرب على الاتحاد السوفياتي عام 1941 واستولت لاحقاً على شرق بولندا أيضاً. تمكنت القوات السوفياتية من هزيمة القوات الألمانية وبسط السيطرة السوفياتية على بولندا مجدداً عام 1945. بدأ السوفيات ببناء الدولة البولندية الجديدة على الطريقة السوفياتية الشيوعية. كانت بولندا من الآن فصاعداً جزء من الكتلة الشرقية ففي عام 1952 أُعلنت بولندا كجمهورية شعبية بدستور جديد وفي عام 1955 أُسس حلف وارسو. بدأت الحركة الديمقراطية بالصعود في بداية الثمانينات إلى أن تمكنت عام 1989 من تشكيل أول حكومة بدون أن يكون رئيسها شيوعي. ليخ (Wałęsa) أصبح عام 1990 أول رئيس للبلاد منتخب. أعلنت بولندا، هنغاريا وتشيكوسلوفاكيا عام 1991 رغبتهم في الانضمام للغرب. أصبحت بولندا في نفس العام عضو بالمجلس الأوروبي، عام 1999 بحلف شمال الأطلسي (الناتو) وعام 2004 بالاتحاد الأوروبي. (ar)
Bei der 3. Teilung Polens 1795 wurde das Königreich aufgelöst. Von 1807 bis 1815 existierte das Herzogtum Warschau als Satellitenstaat Napoleons. Herzog war König Friedrich August I. von Sachsen, Enkel des vorletzten Königs von Polen August III. Beim Wiener Kongress wurde 1815 ein autonomes Königreich Polen, auch Kongresspolen genannt, geschaffen, in Personalunion mit Russland. Als Könige von Polen wurden die russischen Zaren Alexander I. und Nikolaus I. gekrönt. Im Novemberaufstand setzte der polnische Sejm die Dynastie der Romanow ab, worauf Kongresspolen 1831 seine Autonomie verlor, auf den Status einer gewöhnlichen russischen Provinz degradiert und direkt ins Russische Reich eingegliedert wurde. 1916 bis 1918 bestand ein Regentschaftskönigreich Polen (ohne König, mit dreiköpfigem Regentschaftsrat) als Satellitenstaat der Mittelmächte. (de)
Reĝo de Pollando estis titolo donata al suverenoj de Pola Reĝlando. La unua reĝo estis Boleslao la 1-a surtronigita en 1025. Antaŭ 1320 multaj regantoj de Pollando havis titolon de duko; ekde 1320 ĝis 1795 ĉiam la reĝan titolon. Dum la tempo de dispartigita Pollando ekde 1815 rusaj caroj estis samtempe regantoj de Pola Reĝlando. Listo de polaj suverenoj, kiuj kavis la titolon reĝo (dato de kronado kaj dato de morto, abdiko aŭ detronigo): (eo)
Poland was ruled at various times either by dukes and princes (10th to 14th centuries) or by kings (11th to 18th centuries). During the latter period, a tradition of free election of monarchs made it a uniquely electable position in Europe (16th to 18th centuries). The first known Polish ruler is Duke Mieszko I, who adopted Christianity under the authority of Rome in the year 966. He was succeeded by his son, Bolesław I the Brave, who greatly expanded the boundaries of the Polish state and ruled as the first king in 1025. The following centuries gave rise to the mighty Piast dynasty, consisting of both kings such as Mieszko II Lambert, Przemysł II or Władysław I the Elbow-high and dukes like Bolesław III Wrymouth. The dynasty ceased to exist with the death of Casimir III the Great in 1370. In the same year, the Capetian House of Anjou became the ruling house with Louis I as king of both Poland and Hungary. His daughter, Jadwiga, later married Jogaila, the pagan Grand Duke of Lithuania, who in 1386 was baptized and crowned as Władysław II Jagiełło, thus creating the Jagiellonian dynasty and a personal union between Poland and Lithuania. During the reign of Casimir IV Jagiellon and Sigismund I the Old, culture flourished and cities developed. This era of progress, also known as the Polish Renaissance, continued until the Union of Lublin under Sigismund II Augustus, which unofficially marked the end of the Polish Golden Age. After the death of the last Jagiellonian king, the united Polish–Lithuanian Commonwealth became an elective monarchy with mostly foreigners elected as monarchs such as Henry III of France, who witnessed the introduction of the Golden Liberty system and Stephen Báthory, a capable military commander who strengthened the nation. The meaningful rule of the Vasa dynasty initially expanded the Commonwealth as the arts and crafts developed, as well as trade and commerce. King Sigismund III Vasa, a talented but somewhat despotic ruler, involved the country in many wars, which subsequently resulted in the successful capture of Moscow and the loss of Livonia to Sweden. His son, Władysław IV Vasa, fiercely defended the Commonwealth's borders and continued the policy of his father until his death, unlike John II Casimir whose tragic rule resulted in his abdication. The election of John III Sobieski to the Polish throne proved to be beneficial for the Commonwealth. A brilliant military tactician, John III led the coalition forces to victory at Vienna in 1683 and he partially recaptured land from the Ottoman Empire. However, the years that followed were not as successful. The long and ineffective rule of the Wettin dynasty (Augustus II the Strong and Augustus III) placed the Commonwealth under the influence of Saxony and the Russian Empire. Additional feuds with rebel nobility (szlachta) and most notably Stanislaus I Leszczyński and France diminished the influence of Poland-Lithuania in the region, which led to the partitions that occurred under King Stanislaus II Augustus, yet another enlightened, but ineffective monarch. The last true sovereign of Poland was Frederick Augustus I as Duke of Warsaw, who throughout his political career attempted to rehabilitate the Polish state. Following the Napoleonic Wars, many sovereigns claimed the title of Polish king, duke or ruler, notably German, Russian and Austrian emperors. The monarchy was abolished and a parliamentary republican authority was established when Poland was re-constituted as a sovereign state in 1918. (en)
Polandia, atau setidaknya intinya, diperintah berbagai waktu baik oleh adipati (abad ke-10 s/d abad ke-14) atau oleh raja (abad ke-11 s/d abad ke-18). Pemerintahan yang terpanjang berasal dari Dinasti Piast (tahun 960 – 1370) dan Jagiellon (1386–1572). Campur tangan dan penguasa selanjutnya kerapkali pemimpin negara-negara asing atau pangeran-pangeran yang direkrut dari dinasti asing. Selama periode kemudian sebuah tradisi pemilu bebas penguasa membuat posisi unik pantas dipilih di Eropa (abad ke-16 s/d abad ke-18). Kemerdekaan Polandia berakhir dengan Persemakmuran Polandia-Lituania (1795) dan dipulihkan pada akhir Perang Dunia I (1918) atas dasar Republik. (in)
Le royaume de Pologne est dirigé alternativement par des ducs et des rois de 960 à 1320, puis uniquement par des rois jusqu'à sa disparition comme royaume indépendant en 1795. Les premières dynasties polonaises sont héréditaires : les Piast, qui règnent jusqu'en 1370, et les Jagellon, sous lesquels le pays connaît son apogée territorial (1386 – 1572). Avec l’extinction de la dynastie des Jagellon la monarchie parlementaire polonaise devient élective, et c'est l'assemblée de tous les nobles qui élit le roi. Le dernier roi de Pologne, Stanisław II August, abdique en 1795, à la suite des partages du royaume par les puissances voisines. L'État polonais cesse d'exister. Lorsqu'en 1918 la Pologne renaît après 123 ans d'occupation, c'est sous la forme d'une république, avec un président comme chef d'État. (fr)
La Polonia fu retta in vari periodi da duchi e principi (dal X al XIV secolo) o da re (dal XI al XVIII). Durante l'ultimo periodo, una tradizione di elezioni libere resero la monarchia polacca una posizione unica in Europa (dal XVI al XVIII secolo). Il primo sovrano polacco di cui si abbia notizia è il duca Miecislao I, che nel 966 adottò il cristianesimo sotto l'autorità di Roma. Gli successe il figlio, Bolesłao I il Coraggioso, che ampliò notevolmente i confini dello Stato polacco e regnò come primo re nel 1025. I secoli successivi diedero origine alla potente dinastia dei Piast, composta sia da re come Miecislao II, Przemysł II o Ladislao il Breve che da duchi come Bolesłao III. La dinastia cessò di esistere con la morte di Casimiro III il Grande nel 1370. Nello stesso anno, la casa capetingia d'Angiò divenne la casa regnante con Luigi I come re di Polonia e Ungheria. Sua figlia Edvige sposò in seguito Jogaila, granduca pagano di Lituania, che nel 1386 fu battezzato e incoronato con il nome di Ladislao II Jagellone, creando così la dinastia jagellonica e un'unione personale tra Polonia e Lituania. Durante il regno di Casimiro IV Jagellone e Sigismondo I il Vecchio, la cultura fiorì e le città si svilupparono. Quest'epoca di progresso, nota anche come Rinascimento polacco, continuò fino all'Unione di Lublino sotto Sigismondo II Augusto, che segnò ufficiosamente la fine del secolo d'oro polacco. Dopo la morte dell'ultimo re jagellone, la Confederazione polacco-lituana unita divenne una monarchia elettiva con l'elezione di monarchi per lo più stranieri, come Enrico III di Francia, che fu testimone dell'introduzione del sistema della Libertà Dorata, e Stefano I Báthory, un abile comandante militare che rafforzò la nazione. Il significativo governo della dinastia Vasa inizialmente espanse la Confederazione con lo sviluppo delle arti e dei mestieri, nonché del commercio e degli scambi. Il re Sigismondo III Vasa, un sovrano di talento ma un po' dispotico, coinvolse il Paese in molte guerre, che portarono poi alla conquista di Mosca e alla perdita della Livonia a favore della Svezia. Suo figlio, Ladislao IV Vasa, difese strenuamente i confini della Confederazione e continuò la politica del padre fino alla sua morte, a differenza di Giovanni II Casimiro, il cui tragico governo lo portò ad abdicare. L'elezione di Giovanni III Sobieski al trono polacco si rivelò vantaggiosa per la Confederazione. Brillante tattico militare, Giovanni III condusse le forze della coalizione alla vittoria a Vienna nel 1683 e riconquistò parzialmente il territorio dall'Impero ottomano. Tuttavia, gli anni successivi non furono altrettanto fruttuosi. Il lungo e inefficace governo della dinastia Wettin (Augusto II il Forte e Augusto III) pose la Confederazione sotto l'influenza della Sassonia e dell'Impero russo. Ulteriori faide con la nobiltà ribelle (szlachta) e soprattutto con Stanislao I Leszczyński e la Francia diminuirono l'influenza della Polonia-Lituania nella regione, portando alle spartizioni che si verificarono sotto il re Stanislao II Augusto, un altro monarca illuminato ma inefficace. L'ultimo vero sovrano di Polonia fu Federico Augusto I, duca di Varsavia, che per tutta la sua carriera politica tentò di riabilitare lo Stato polacco. Dopo le guerre napoleoniche, molti sovrani rivendicarono il titolo di re, duca o sovrano polacco, in particolare imperatori tedeschi, russi e austriaci. La monarchia fu abolita e fu istituita un'autorità parlamentare repubblicana quando la Polonia fu ricostituita come Stato sovrano nel 1918. (it)
이 문서는 폴란드의 역대 군주에 관한 목록이다. 폴란드는 오랜 세월동안 주로 공작과 왕 의해 통치되어 왔다. 가장 오랜 세월동안 통치한 왕조는 피아스트 왕조와 야기에우워 왕조였다. 다른 왕국들은 대체로 외세와 외세의 군주들로부터 간섭을 받아왔다. 군주를 자유 선거를 통해 선출하는 사례는 유럽에서 유일하면서 독특한 경우이다. 폴란드의 독립 상태는 폴란드-리투아니아 연방의 멸망(1795년)으로 끝났고, 나폴레옹에 의해 바르샤바 공국이 잠시 세워지긴 했으나 국권이 완전히 회복된 것은 제1차 세계 대전의 종전(1918년) 이후 공화국이 세워지면서였다. (ko)
Dit is een lijst van heersers van Polen. (nl)
ポーランド君主一覧では、現在のポーランドにあった諸王朝、諸国の君主を一覧で挙げる。 (ja)
A Polônia, ou pelo menos o seu núcleo, foi governada por diversas vezes, ou por książęta (duques) (cerca dos séculos X-XIV), ou por reis (cerca dos séculos XI-XVIII). As dinastias que mais tempo ficaram no poder foram a dos Piastas (cerca de 960-1370) e a dos Jaguelons (1386-1572). Interventores e posteriormente monarcas eram muitas vezes governantes de países estrangeiros ou príncipes recrutados de dinastias estrangeiras. Durante o último período uma tradição de eleição livre de monarcas tornou este processo uma situação única na Europa (séculos XVI-XVIII). A independência polonesa terminou com a terceira partição da República das Duas Nações (1795) e foi restaurada no final da Primeira Guerra Mundial (1918) sobre uma base republicana. (pt)
* Михал I Корибут Вишневецкий 1669—1673, * Ян III Собеский 1673—1696, * Август II Сильный, курфюрст Саксонии 1697—1704,(Франциск-Людовик, принц Конти 1697, избран частью сейма, но отказался от претензий на престол) * Станислав Лещинский 1704—1709, * Август II Сильный 1709—1733, * Станислав Лещинский 1733—1734, * Август III, курфюрст Саксонии, сын Августа Сильного 1734—1763, * Станислав II Август IV Понятовский 1764—1795, (отречение) (ru)
Władcy Polski – lista obejmuje książąt i królów Polski. Pierwszą historyczną dynastią panującą w Polsce byli Piastowie, którzy rządzili od powstania państwa polskiego (około 900) do 1370, z krótką przerwą na panowanie Przemyślidów (1291–1306). W latach 1138–1320 miało miejsce rozbicie dzielnicowe, kiedy władza nad ziemiami polskimi należała równocześnie do wielu niezależnych książąt piastowskich. Od 1370 do 1399 panowali dwaj monarchowie z dynastii Andegawenów, zaś od 1386 do 1572 monarchowie z dynastii Jagiellonów. Od zawarcia unii lubelskiej (1569) każdy nowo koronowany król Polski zostawał władcą Litwy z urzędu i nigdy nie był podnoszony na Wielkie Księstwo Litewskie. Od 1573 do upadku Rzeczypospolitej w 1795 (III rozbiór Polski) władcy byli wybierani w drodze wolnej elekcji. W 1661 roku papież Aleksander VII przyznał królowi Janowi II Kazimierzowi Wazie i jego następcom tytuł rex orthodoxus. Konstytucja 3 maja (1791), Konstytucja Księstwa Warszawskiego (1807) i Konfederacja Generalna Królestwa Polskiego (1812) przewidywały przywrócenie dziedziczności tronu i osadzenie na tronie dynastii Wettynów. Po kongresie wiedeńskim tytuł królów Polski nosili cesarze rosyjscy z dynastii Romanowów. W 1831 r. sejm zdetronizował Mikołaja I, choć ten nie uznał tej decyzji, bo konstytucja nie przewidywała możliwości detronizowania króla. Po pokonaniu polskiej armii i spacyfikowaniu powstania Romanowowie nadal używali tytułu króla Polski, aż do upadku monarchii w Rosji. (pl)
这是一份波兰君主的列表。在使用时，请注意以下问题：封建割据时期的波兰并无统一政权。这张表中只列出那些获得克拉科夫的、名义上可以认为是全波兰地位最高的统治者（所谓克拉科夫大公，并不是一个世袭的头衔）。关于这一时期波兰各地的世袭统治者，请分别参见“相关条目”中各条目。 (zh)
Король Польщі — титул, що вживався для ознаменування правителів Королівства Польського, а згодом Речі Посполитої. Першим польським королем був Болеслав I Хоробрий. Цей титул існував від 1025 року — дати коронування Болеслава Хороброго і до 1795 року включно, поки його не заборонила Російська імперська влада. Згодом він декілька разів відновлювався. У Польщі були відсутні королі у 1031—1295, 1306—1333 роках. (uk)

dbp:coatofarms

Coat of arms of the Polish-Lithuanian Commonwealth.svg (en)

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdfs:comment

Tento seznam polských panovníků zahrnuje hlavy polského státu od prvního historicky doloženého polského knížete z rodu Piastovců do roku 1917, kdy bylo Polsko součástí Ruského impéria. (cs)
Polònia ha estat dirigida per ducs (v.962 - 1025, 1032 - 1076, 1079 - 1295, 1296 - 1300 i 1306 - 1320) i dels reis (1025 - 1032, 1076 - 1079, 1295 - 1296, 1300 - 1305 i 1320 - 1795). Les dinasties poloneses més conegudes són les dels Piast (v.962 - 1370) i dels Jagelló (1386 - 1572), els altres monarques van ser sovint sobirans de països veïns o prínceps procedents de dinasties estrangeres. La reialesa polonesa es va acabar amb el tercer repartiment (1795). El renaixement de Polònia el 1918 s'ha realitzat sota la forma d'una república. (ca)
Την Πολωνία διοικούσαν κατά περιόδους δούκες/πρίγκιπες (10ος-14ος αι.) ή βασιλείς (11ο-18ο αι.). Κατά τη δεύτερη περίοδο, η παράδοση της ελεύθερης εκλογής του μονάρχη, την έκαναν τη μόνη χώρα στην Ευρώπη με εκλεγμένο ηγεμόνα (16ος-18ος αι.). (el)
Reĝo de Pollando estis titolo donata al suverenoj de Pola Reĝlando. La unua reĝo estis Boleslao la 1-a surtronigita en 1025. Antaŭ 1320 multaj regantoj de Pollando havis titolon de duko; ekde 1320 ĝis 1795 ĉiam la reĝan titolon. Dum la tempo de dispartigita Pollando ekde 1815 rusaj caroj estis samtempe regantoj de Pola Reĝlando. Listo de polaj suverenoj, kiuj kavis la titolon reĝo (dato de kronado kaj dato de morto, abdiko aŭ detronigo): (eo)
이 문서는 폴란드의 역대 군주에 관한 목록이다. 폴란드는 오랜 세월동안 주로 공작과 왕 의해 통치되어 왔다. 가장 오랜 세월동안 통치한 왕조는 피아스트 왕조와 야기에우워 왕조였다. 다른 왕국들은 대체로 외세와 외세의 군주들로부터 간섭을 받아왔다. 군주를 자유 선거를 통해 선출하는 사례는 유럽에서 유일하면서 독특한 경우이다. 폴란드의 독립 상태는 폴란드-리투아니아 연방의 멸망(1795년)으로 끝났고, 나폴레옹에 의해 바르샤바 공국이 잠시 세워지긴 했으나 국권이 완전히 회복된 것은 제1차 세계 대전의 종전(1918년) 이후 공화국이 세워지면서였다. (ko)
Dit is een lijst van heersers van Polen. (nl)
ポーランド君主一覧では、現在のポーランドにあった諸王朝、諸国の君主を一覧で挙げる。 (ja)
A Polônia, ou pelo menos o seu núcleo, foi governada por diversas vezes, ou por książęta (duques) (cerca dos séculos X-XIV), ou por reis (cerca dos séculos XI-XVIII). As dinastias que mais tempo ficaram no poder foram a dos Piastas (cerca de 960-1370) e a dos Jaguelons (1386-1572). Interventores e posteriormente monarcas eram muitas vezes governantes de países estrangeiros ou príncipes recrutados de dinastias estrangeiras. Durante o último período uma tradição de eleição livre de monarcas tornou este processo uma situação única na Europa (séculos XVI-XVIII). A independência polonesa terminou com a terceira partição da República das Duas Nações (1795) e foi restaurada no final da Primeira Guerra Mundial (1918) sobre uma base republicana. (pt)
* Михал I Корибут Вишневецкий 1669—1673, * Ян III Собеский 1673—1696, * Август II Сильный, курфюрст Саксонии 1697—1704,(Франциск-Людовик, принц Конти 1697, избран частью сейма, но отказался от претензий на престол) * Станислав Лещинский 1704—1709, * Август II Сильный 1709—1733, * Станислав Лещинский 1733—1734, * Август III, курфюрст Саксонии, сын Августа Сильного 1734—1763, * Станислав II Август IV Понятовский 1764—1795, (отречение) (ru)
这是一份波兰君主的列表。在使用时，请注意以下问题：封建割据时期的波兰并无统一政权。这张表中只列出那些获得克拉科夫的、名义上可以认为是全波兰地位最高的统治者（所谓克拉科夫大公，并不是一个世袭的头衔）。关于这一时期波兰各地的世袭统治者，请分别参见“相关条目”中各条目。 (zh)
Король Польщі — титул, що вживався для ознаменування правителів Королівства Польського, а згодом Речі Посполитої. Першим польським королем був Болеслав I Хоробрий. Цей титул існував від 1025 року — дати коронування Болеслава Хороброго і до 1795 року включно, поки його не заборонила Російська імперська влада. Згодом він декілька разів відновлювався. У Польщі були відсутні королі у 1031—1295, 1306—1333 роках. (uk)
نُصب خروبري (Chrobry) كأول ملك بولندي للبلاد عام 1025. ضُمت أجزاء كبيرة من البلاد إلى الامبراطورية الرومانية المقدسة عام 1163. بعد إعادة توحيد البلاد تدريجياً في ، أُعلن قيام الوحدة عام 1447 مع ليتوانيا. قُسمت بولندا ثلاث مرات في الأعوام 1772، 1793 و1795. بعد هزيمة نابليون، اتفقت الدول المنتصرة: النمسا،بروسيا وروسيا على تقسيم بولندا نهائياً فيما بينهم عام 1815. هكذا أضحى البولنديون شعب بلا دولة حتى إعلان قيام مملكة بولندا مجدداً عام 1916 في خضم أحداث الحرب العالمية الأولى 1914 - 1919. أُعلنت الجمهورية عام 1918 وضمت في السنوات اللاحقة أراضي بولندية سابقة للدولة. في فترة ما بين الحربين العالميتين 1919 - 1939، عاشت بولندا حالة من عدم الاستقرار السياسي والاقتصادي، ساعد ضعفها في السيطرة على الأوضاع في مواجهة التهدبد السوفيتي والألماني المستمر على ذلك. اتفاق عدم الاعتداء بين هتلر وستالين عام 193 (ar)
Bei der 3. Teilung Polens 1795 wurde das Königreich aufgelöst. Von 1807 bis 1815 existierte das Herzogtum Warschau als Satellitenstaat Napoleons. Herzog war König Friedrich August I. von Sachsen, Enkel des vorletzten Königs von Polen August III. Beim Wiener Kongress wurde 1815 ein autonomes Königreich Polen, auch Kongresspolen genannt, geschaffen, in Personalunion mit Russland. Als Könige von Polen wurden die russischen Zaren Alexander I. und Nikolaus I. gekrönt. Im Novemberaufstand setzte der polnische Sejm die Dynastie der Romanow ab, worauf Kongresspolen 1831 seine Autonomie verlor, auf den Status einer gewöhnlichen russischen Provinz degradiert und direkt ins Russische Reich eingegliedert wurde. 1916 bis 1918 bestand ein Regentschaftskönigreich Polen (ohne König, mit dreiköpfigem Regen (de)
Poland was ruled at various times either by dukes and princes (10th to 14th centuries) or by kings (11th to 18th centuries). During the latter period, a tradition of free election of monarchs made it a uniquely electable position in Europe (16th to 18th centuries). (en)
Polandia, atau setidaknya intinya, diperintah berbagai waktu baik oleh adipati (abad ke-10 s/d abad ke-14) atau oleh raja (abad ke-11 s/d abad ke-18). Pemerintahan yang terpanjang berasal dari Dinasti Piast (tahun 960 – 1370) dan Jagiellon (1386–1572). Campur tangan dan penguasa selanjutnya kerapkali pemimpin negara-negara asing atau pangeran-pangeran yang direkrut dari dinasti asing. (in)
Le royaume de Pologne est dirigé alternativement par des ducs et des rois de 960 à 1320, puis uniquement par des rois jusqu'à sa disparition comme royaume indépendant en 1795. Les premières dynasties polonaises sont héréditaires : les Piast, qui règnent jusqu'en 1370, et les Jagellon, sous lesquels le pays connaît son apogée territorial (1386 – 1572). Avec l’extinction de la dynastie des Jagellon la monarchie parlementaire polonaise devient élective, et c'est l'assemblée de tous les nobles qui élit le roi. (fr)
La Polonia fu retta in vari periodi da duchi e principi (dal X al XIV secolo) o da re (dal XI al XVIII). Durante l'ultimo periodo, una tradizione di elezioni libere resero la monarchia polacca una posizione unica in Europa (dal XVI al XVIII secolo). (it)
Władcy Polski – lista obejmuje książąt i królów Polski. Pierwszą historyczną dynastią panującą w Polsce byli Piastowie, którzy rządzili od powstania państwa polskiego (około 900) do 1370, z krótką przerwą na panowanie Przemyślidów (1291–1306). W latach 1138–1320 miało miejsce rozbicie dzielnicowe, kiedy władza nad ziemiami polskimi należała równocześnie do wielu niezależnych książąt piastowskich. Od 1370 do 1399 panowali dwaj monarchowie z dynastii Andegawenów, zaś od 1386 do 1572 monarchowie z dynastii Jagiellonów. (pl)

rdfs:label

ملك بولندا (ar)
Llista de monarques de Polònia (ca)
Seznam polských panovníků (cs)
Liste der polnischen Herrscher (de)
Κατάλογος μοναρχών της Πολωνίας (el)
Listo de reĝoj de Pollando (eo)
Daftar Penguasa Polandia (in)
Liste des souverains de Pologne (fr)
Sovrani di Polonia (it)
List of Polish monarchs (en)
ポーランド君主一覧 (ja)
폴란드의 군주 목록 (ko)
Lijst van heersers van Polen (nl)
Władcy Polski (pl)
Lista de monarcas da Polônia (pt)
Список правителей Польши (ru)
Lista över Polens statsöverhuvuden (sv)
Правителі Польщі (uk)
波兰君主列表 (zh)

owl:sameAs

foaf:depiction

is dbo:wikiPageRedirects of