Moravec's paradox (original) (raw)
莫拉維克悖論（英語：Moravec's paradox）是由人工智慧和機器人學者所發現的一個和常識相佐的現象。和傳統假設不同，人類所獨有的高階智慧能力只需要非常少的計算能力，例如推理，但是無意識的技能和直覺卻需要極大的運算能力。這個理念是由漢斯·莫拉維克、罗德尼·布鲁克斯、馬文·閔斯基等人於1980年代所闡釋。如莫拉維克所寫；「要讓電腦如成人般地下棋是相對容易的，但是要讓電腦有如一歲小孩般的感知和行動能力卻是相當困難甚至是不可能的。」 語言學家和認知科學家史迪芬·平克認為這是人工智慧學者的最重要發現，在「語言本能」這本書裡，他寫道：經過35年人工智慧的研究，發現到最重要的課題是「困難的問題是易解的，簡單的問題是難解的」。四歲小孩具有的本能─辨識人臉、舉起鉛筆、在房間內走動、回答問題─事實上是工程領域內目前為止最難解的問題。當新一代的智慧裝置出現，股票分析師、石化工程師和假釋委員會都要小心他們的位置被取代，但是園丁、接待員和廚師至少十年內都不用擔心被人工智慧所取代。
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | La paradoxa de Moravec és el descobriment en el camp de la intel·ligència artificial (IA) i robòtica que, de manera antiintuïtiva, el pensament raonat humà (el pensament intel·ligent i racional) requereix relativament de poca computació, mentre que les habilitats sensorials i motores , no conscients i compartides amb molts altres animals, requereixen de grans esforços computacionals. Aquest principi va ser postulat per Hans Moravec, Rodney Brooks, Marvin Minsky i altres a la dècada de 1980. Moravec va afirmar: «comparativament és fàcil aconseguir que els ordinadors mostrin capacitats similars a les d'un humà adult en tests d'intel·ligència, i difícil o impossible aconseguir que tinguin les habilitats perceptives i motrius d'un nadó d'un any». Marvin Minsky va escriure «En general, no som conscients de les nostres millors habilitats», afegint que «som més conscients dels petits processos que ens costen que dels complexos que es realitzen de forma fluida» Una explicació possible a la paradoxa deriva de la teoria de l'evolució. D'acord amb la selecció natural, les capacitats humanes han estat mantingudes i optimitzades; més encara, com més antigues són aquestes habilitats, més temps hi ha hagut per perfeccionar-les. D'aquesta manera, com que el pensament abstracte és un descobriment relativament recent en termes evolutius, podria ser que no s'hagués aconseguit una solució eficient per manca de temps. (ca) Moravcův paradox je pozorování vědců z oblasti umělé inteligence a robotiky, podle něhož v rozporu s očekáváním vyžaduje rozumové uvažování (které je pro lidi relativně náročné) jen poměrně málo výpočetní síly, ale senzomotorické dovednosti (pro lidí poměrně snadné) vyžadují obrovské výpočetní zdroje. Princip formulovali Hans Moravec, , Marvin Minsky a další v 80. letech. Jak Moravec píše „je poměrně snadné přimět počítače, aby na úrovni dospělého člověka zvládly inteligenční testy nebo hraní dámy, ale pokud jde o vnímání a mobilitu, je obtížné nebo nemožné jim dát dovednosti ročního dítěte“. Podobně Minsky zdůraznil, že z lidských dovedností jsou pro reverzní inženýrství nejobtížnější ty, které konáme nevědomě. „Obecně jsme si nejméně vědomi toho, co naše mysl umí nejlépe,“ napsal a dodal: „Jsme si více vědomi jednoduchých procesů, které nefungují dobře, než těch složitých, které fungují bezchybně.“ (cs) Das Moravecsche Paradox ist die Entdeckung von Forschern der künstlichen Intelligenz und Robotik, dass im Gegensatz zu traditionellen Annahmen hochrangiges Denken sehr wenig Berechnung benötigt, aber niedrigrangige sensomotorische Fähigkeiten enorme Rechenressourcen erfordern. Das Prinzip wurde in den 1980er Jahren von Hans Moravec, Rodney Brooks, Marvin Minsky und anderen formuliert. Moravec schreibt: „Es ist vergleichsweise einfach, Computer dazu zu bringen, Leistungen auf Erwachsenenniveau bei Intelligenztests oder beim Dame spielen zu erbringen, und schwierig oder unmöglich, ihnen die Fähigkeiten eines Einjährigen in Bezug auf Wahrnehmung und Mobilität zu vermitteln.“ Ebenso betonte Minsky, dass die schwierigsten menschlichen Fähigkeiten diejenigen sind, die unbewusst sind. „Im Allgemeinen sind wir uns am wenigsten bewusst, was unser Verstand am besten kann“, schrieb er und fügte hinzu: „Wir sind uns einfacherer Prozesse, die nicht gut funktionieren, mehr bewusst als komplexer Prozesse, die fehlerfrei funktionieren.“ Auch künstliche neurale Netze „scheitern“ am Moravecschen Paradox. (de) La paradoja de Moravec es el descubrimiento en el campo de la inteligencia artificial (IA) y robótica de que, de forma antiintuitiva, el pensamiento razonado humano (el pensamiento inteligente y racional) requiere relativamente de poca computación, mientras que las habilidades sensoriales y motoras, no conscientes y compartidas con otros muchos animales, requieren de grandes esfuerzos computacionales. Este principio fue postulado por Hans Moravec, Rodney Brooks, Marvin Minsky y otros en la década de 1980. Moravec afirmó: «comparativamente es fácil conseguir que las computadoras muestren capacidades similares a las de un humano adulto en tests de inteligencia, y difícil o imposible lograr que posean las habilidades perceptivas y motrices de un bebé de un año». Marvin Minsky escribió «En general, no somos conscientes de nuestras mejores habilidades», añadiendo que «somos más conscientes de los pequeños procesos que nos cuestan que de los complejos que se realizan de forma fluida» Una posible explicación a la paradoja deriva de la teoría de la evolución. De acuerdo con la selección natural, las capacidades humanas han sido mantenidas y optimizadas; más aún, conforme más antiguas son esas habilidades, mayor tiempo ha habido para perfeccionarlas. De este modo, puesto que el pensamiento abstracto es un descubrimiento relativamente reciente en términos evolutivos, podría ser que no se hubiera alcanzado una solución eficiente por falta de tiempo. (es) Le paradoxe de Moravec peut se résumer à l'idée que « le plus difficile en robotique est souvent ce qui est le plus facile pour l'homme ». Révélé par des chercheurs en intelligence artificielle et en robotique, notamment Hans Moravec, Rodney Brooks et Marvin Minsky, ce paradoxe indique que le raisonnement de haut niveau est beaucoup plus facile à reproduire et simuler par un programme informatique que les aptitudes sensorimotrices humaines. Ceci peut sembler contre-intuitif du fait qu'un humain ne ressent pas de difficulté particulière à effectuer des tâches relevant de cette dernière catégorie, contrairement à la première. Ce paradoxe a été formalisé entre autres par Hans Moravec dans les années 1980. On peut citer, comme exemples de tâches des deux catégories : * tâches sensorimotrices difficiles à simuler : reconnaissance d'un objet, d'un visage, d'une voix, faculté de déplacement dans un environnement tridimensionnel, jet et capture d'une balle, évaluation des motivations d'autres individus, de leurs émotions, faculté d'attention, de motivation... * facultés de raisonnement aisées à reproduire : mathématiques, logique, planification, jeux... Selon Marvin Minsky, ce paradoxe peut être expliqué par le fait que lorsque le cerveau humain maîtrise parfaitement une tâche, celle-ci ne s'exécute pas consciemment, contrairement aux tâches mal maîtrisées. Ces tâches inconscientes ne sont donc pas cataloguées comme difficiles. Selon Moravec, la théorie de l'évolution permet également d'expliquer ce paradoxe. Les tâches sensorimotrices, en tant que fonctionnalités biologiques anciennes, ont été perfectionnées par les mécanismes évolutionnaires durant des millions d'années. Les facultés de raisonnement, apparues très récemment sur le plan biologique, ne se sont pas encore autant perfectionnées. On peut aussi penser que le temps que les chercheurs mettront avant de réussir à reproduire le comportement sensorimoteur des humains sera proportionnel au temps depuis lequel ces facultés évoluent chez les animaux. Ce paradoxe peut en partie expliquer la pause donnée aux recherches en intelligence artificielle dans les années 1970, alors que l'optimisme des découvertes initiales retombait face aux nouvelles difficultés rencontrées à réaliser des tâches qui semblaient de prime abord plus faciles. Il a aussi donné naissance au courant de recherche intitulé « Nouvelle IA ».[réf. nécessaire] (fr) Moravec's paradox is the observation by artificial intelligence and robotics researchers that, contrary to traditional assumptions, reasoning requires very little computation, but sensorimotor and perception skills require enormous computational resources. The principle was articulated by Hans Moravec, Rodney Brooks, Marvin Minsky and others in the 1980s. Moravec wrote in 1988, "it is comparatively easy to make computers exhibit adult level performance on intelligence tests or playing checkers, and difficult or impossible to give them the skills of a one-year-old when it comes to perception and mobility". Similarly, Minsky emphasized that the most difficult human skills to reverse engineer are those that are below the level of conscious awareness. "In general, we're least aware of what our minds do best", he wrote, and added "we're more aware of simple processes that don't work well than of complex ones that work flawlessly". Steven Pinker wrote in 1994 that "the main lesson of thirty-five years of AI research is that the hard problems are easy and the easy problems are hard." By the 2020s, in accordance to Moore's law, computers were hundreds of millions of times faster than in the 1970s, and the additional computer power was finally sufficient to begin to handle perception and sensory skills, as Moravec had predicted in 1976. In 2017, leading machine learning researcher Andrew Ng presented a "highly imperfect rule of thumb", that "almost anything a typical human can do with less than one second of mental thought, we can probably now or in the near future automate using AI." There is currently no consensus as to which tasks AI tends to excel at. (en) モラベックのパラドックス(Moravec's paradox)とは人工知能 (AI) やロボット工学の研究者らが発見したパラドックスで、伝統的な前提に反して「高度な推論よりも感覚運動スキルの方が多くの計算資源を要する」というものである。 1980年代にハンス・モラベック、ロドニー・ブルックス、マービン・ミンスキーが明確化した。モラベックは「コンピュータに知能テストを受けさせたりチェッカーをプレイさせたりするよりも、1歳児レベルの知覚と運動のスキルを与える方が遥かに難しいか、あるいは不可能である」と記している。 言語学者で認知心理学者のスティーブン・ピンカーは、これがAI研究者らの最大の発見だとしている。彼は著書『言語を生み出す本能』の中で次のように記している。 35年に及ぶAI研究で判明したのは、難しい問題が容易で容易な問題が難しいということである。我々が当然なものとみなしている4歳児の心的能力、すなわち顔を識別したり、鉛筆を持ち上げたり、部屋を歩き回ったり、質問に答えたりといったこと（をAIで実現すること）は、かつてないほど難しい工学上の問題を解決することになる。…新世代の知的機械が登場したとき、職を失う危険があるのは証券アナリストや石油化学技師や仮釈放決定委員会のメンバーなどになるだろう。庭師や受付係や料理人といった職業は当分の間安泰である。 マービン・ミンスキーは、最も解明が難しい人間のスキルは「無意識」だと強調している。ミンスキーは「一般に我々は、我々の精神が最も得意なことについて最も気付いていない」とし、「我々は完璧に働く複雑な過程よりもうまく機能しない簡単な過程の方をよく知っている」と続けている。 (ja) Il paradosso di Moravec è la scoperta da parte dei ricercatori di intelligenza artificiale e robotica che, contrariamente alle ipotesi tradizionali, il ragionamento di alto livello richiede pochissimo calcolo, ma le capacità sensomotorie di basso livello richiedono enormi risorse computazionali. Il principio è stato articolato da Hans Moravec, Rodney Brooks, Marvin Minsky e altri negli anni ottanta. Come scrive Moravec, "è relativamente facile fare in modo che i computer mostrino prestazioni di livello adulto nei test di intelligenza o nel giocare a dama, e difficile o impossibile dare loro le competenze di bambino di un anno quando si tratta di percezione e mobilità". Allo stesso modo, Minsky ha sottolineato che le abilità umane più difficili da decodificare sono quelle che sono inconsce. "In generale, siamo meno consapevoli di ciò che le nostre menti sanno fare meglio", ha scritto, e ha aggiunto "siamo più consapevoli dei processi semplici che non funzionano bene che di quelli complessi che funzionano perfettamente". (it) Paradoks Moraveca – odkrycie z dziedziny sztucznej inteligencji i robotyki, mówiące, że wbrew tradycyjnym przeświadczeniom, wysokopoziomowe rozumowanie wymaga niewielkiej mocy obliczeniowej, natomiast niskopoziomowa percepcja i zdolności motoryczne wymagają olbrzymiej mocy obliczeniowej. Sformułowali je w latach 80. XX wieku m.in. Hans Moravec, i Marvin Minsky. Moravec napisał: „Stosunkowo łatwo sprawić, żeby komputery przejawiały umiejętności dorosłego człowieka w testach na inteligencję albo w grze w warcaby, ale jest trudne albo wręcz niemożliwe zaprogramowanie im umiejętności rocznego dziecka w percepcji i mobilności.”. Psycholog Steven Pinker określił to jako najważniejsze odkrycie, jakiego dokonano w dziedzinie sztucznej inteligencji. W swojej książce The Language Instinct napisał: Główną lekcją, wyniesioną z trzydziestu pięciu lat badań nad SI jest to, że trudne problemy są łatwe, a łatwe problemy są trudne. Umysłowe zdolności czterolatka, które uważamy za oczywiste − rozpoznanie twarzy, podniesienie ołówka, przejście przez pokój – faktycznie rozwiązują jedne z najtrudniejszych inżynieryjnych problemów... Gdy pojawi się nowa generacja inteligentnych urządzeń, to analitycy giełdowi, inżynierowie i ławnicy sądowi mogą zostać zastąpieni maszynami. Ogrodnicy, recepcjoniści i kucharze są bezpieczni w najbliższych dekadach. Marvin Minsky podkreśla, że najtrudniej zaprogramować te ludzkie umiejętności, które są nieświadome. Pisze: „Generalnie, najmniej jesteśmy świadomi tych rzeczy, które nasze umysły robią najlepiej.” i dodaje „Jesteśmy bardziej świadomi prostych procesów, które nie działają dobrze, niż złożonych procesów, które działają bezbłędnie.”. (pl) O paradoxo de Moravec é a observação de pesquisadores de inteligência artificial e robótica de que, ao contrário das suposições tradicionais, o raciocínio requer muito pouca computação, mas as habilidades sensório-motoras e de percepção exigem enormes recursos computacionais. O princípio foi articulado por , Rodney Brooks, Marvin Minsky e outros na década de 1980. Moravec escreveu em 1988, "é comparativamente fácil fazer os computadores exibirem desempenho de nível adulto em testes de inteligência ou jogar damas, e difícil ou impossível dar-lhes as habilidades de uma criança de um ano quando se trata de percepção e mobilidade". Da mesma forma, Minsky enfatizou que as habilidades humanas mais difíceis de fazer engenharia reversa são aquelas que estão abaixo do nível da consciência. "Em geral, estamos menos cientes do que nossas mentes fazem melhor", escreveu ele, e acrescentou "estamos mais cientes de processos simples que não funcionam bem do que de processos complexos que funcionam perfeitamente". O cientista cognitivo Steven Pinker escreveu em 1994 que "a principal lição de trinta e cinco anos de pesquisa em IA é que os problemas difíceis são fáceis e os problemas fáceis são difíceis". Na década de 2020, devido à lei de Moore, os computadores se tornaram centenas de milhões de vezes mais rápidos do que na década de 1970, e o poder computacional adicional foi finalmente suficiente para começar a lidar com a percepção e as habilidades sensoriais, como Moravec havia previsto em 1976. Em 2017, o principal pesquisador de aprendizado de máquina, apresentou uma "regra de ouro altamente imperfeita", de que "quase tudo que um humano típico pode fazer com menos de um segundo de pensamento mental, provavelmente podemos agora ou em um futuro próximo automatizar usando IA". Atualmente, não há consenso sobre em quais tarefas a IA tende a se destacar. (pt) Moravecs paradox avser upptäckten som gjordes av forskare inom artificiell intelligens och robotik om att, i motsats till traditionella antaganden, förnuft kräver väldigt lite beräkningar, men sensorisk bearbetning kräver enorma beräkningsresurser. Principen beskrevs av Hans Moravec, Rodney Brooks, Marvin Minsky och andra under 1980-talet. Moravec skriver: "Det är jämförelsevis enkelt att få datorer att visa intelligens på en vuxen nivå eller spela dam, och svårt eller omöjligt att ge dem förmågan hos en ettåring när det kommer till uppfattning och mobilitet." På liknande sätt betonar Minsky att de svåraste mänskliga förmågorna att utföra demontering på, är de som är omedvetna. Han skrev att: "I allmänhet är vi minst uppmärksamma på vad våra sinnen gör bäst" och lade till: "vi är mer medvetna om simpla processer som inte fungerar bra, än om komplexa som fungerar felfritt". (sv) Парадокс Моравека — принцип в областях искусственного интеллекта и робототехники, согласно которому вопреки распространённому мнению высококогнитивные процессы требуют относительно небольших вычислений, в то время как низкоуровневые сенсомоторные операции требуют огромных вычислительных ресурсов. Принцип был сформулирован Хансом Моравеком, Марвином Минским и другими исследователями в 1980-х годах. Согласно Моравеку «относительно легко достичь уровня взрослого человека в таких задачах как тест на интеллект или игре в шашки, однако сложно или невозможно достичь навыков годовалого ребёнка в задачах восприятия или мобильности». Лингвист и когнитивист Стивен Пинкер считает это открытие наиболее важным, сделанным исследователями искусственного интеллекта. Марвин Минский отмечает, что сложнее всего произвести обратную разработку тех навыков, которые являются бессознательными. (ru) Парадокс Моравека — це відкриття дослідників в області штучного інтелекту та робототехніки про те, що, всупереч традиційним припущенням, високорівневі міркування потребують відносно малих обчислень, в той час, як низькорівневі сенсомоторні навички вимагають величезних обчислювальних ресурсів. Цей принцип був сформульований Хансом Моравеком, , Марвіном Мінським та іншими в 1980-х роках. Як пише Моравек, «Порівняно легше забезпечити комп'ютер можливістю виконання таких складних операцій, як гра в шахи і тестування рівня продуктивності пристроїв, але майже неможливо навчити його навичкам навіть однорічної дитини, коли мова йде про швидкість обробки інформації». Марвін Мінський підкреслює, що найважчими людськими навичками для проєктування є ті, які є «несвідомими». «Взагалі, ми найменш обізнані в тому, що наш мозок робить все краще всього», пише він, і додає, що «ми більш обізнані в простих процесах, які працюють погано, ніж в складних, що працюють бездоганно». (uk) 莫拉維克悖論（英語：Moravec's paradox）是由人工智慧和機器人學者所發現的一個和常識相佐的現象。和傳統假設不同，人類所獨有的高階智慧能力只需要非常少的計算能力，例如推理，但是無意識的技能和直覺卻需要極大的運算能力。這個理念是由漢斯·莫拉維克、罗德尼·布鲁克斯、馬文·閔斯基等人於1980年代所闡釋。如莫拉維克所寫；「要讓電腦如成人般地下棋是相對容易的，但是要讓電腦有如一歲小孩般的感知和行動能力卻是相當困難甚至是不可能的。」 語言學家和認知科學家史迪芬·平克認為這是人工智慧學者的最重要發現，在「語言本能」這本書裡，他寫道：經過35年人工智慧的研究，發現到最重要的課題是「困難的問題是易解的，簡單的問題是難解的」。四歲小孩具有的本能─辨識人臉、舉起鉛筆、在房間內走動、回答問題─事實上是工程領域內目前為止最難解的問題。當新一代的智慧裝置出現，股票分析師、石化工程師和假釋委員會都要小心他們的位置被取代，但是園丁、接待員和廚師至少十年內都不用擔心被人工智慧所取代。 (zh) |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://www.frc.ri.cmu.edu/users/hpm/project.archive/general.articles/1975/Raw.Power.html https://web.archive.org/web/20160303232511/http:/www.frc.ri.cmu.edu/users/hpm/project.archive/general.articles/1975/Raw.Power.html https://www.explainxkcd.com/wiki/index.php/1425:_Tasks http://people.csail.mit.edu/brooks/papers/representation.ps.Z https://www.science.org/doi/10.1126/science.aap8062%7Caccess-date=7 http://www.scmp.com/tech/innovation/article/2098164/robots-are-coming-here-are-some-jobs-wont-exist-10-years%7Caccess-date=7 https://xkcd.com/1425/ |
| dbo:wikiPageID | 12476035 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 11250 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1095658250 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Robotics dbr:Rodney_Brooks dbr:Anthony_Zador dbr:History_of_artificial_intelligence dbr:Symbolic_integration dbc:Artificial_intelligence dbr:Math dbr:Natural_selection dbr:Nouvelle_AI dbr:Sensory_processing dbr:Moore's_law dbr:Theorem dbr:Andrew_Ng dbr:Machine_learning dbr:Steven_Pinker dbr:Commonsense_reasoning dbr:Computer_vision dbr:Embodied_cognition dbr:Subsumption_architecture dbr:Algebra dbr:Evolution dbr:Hans_Moravec dbr:Artificial_intelligence dbr:AI_effect dbr:AI_winter dbc:Philosophy_of_artificial_intelligence dbc:Paradoxes dbr:The_Language_Instinct dbr:Marvin_Minsky dbr:South_China_Morning_Post dbr:Intelligence dbr:Reasoning dbr:Reverse_engineer |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Citation dbt:Cite_journal dbt:Cite_news dbt:Efn dbt:Notelist dbt:Quote dbt:Refbegin dbt:Refend dbt:Reflist dbt:Section_link dbt:Sfn dbt:Short_description dbt:McCorduck_2004 |
| dct:subject | dbc:Artificial_intelligence dbc:Philosophy_of_artificial_intelligence dbc:Paradoxes |
| gold:hypernym | dbr:Discovery |
| rdf:type | dbo:Company yago:WikicatParadoxes yago:Abstraction100002137 yago:Communication100033020 yago:Contradiction107206887 yago:Falsehood106756407 yago:Message106598915 yago:Paradox106724559 yago:Statement106722453 |
| rdfs:comment | 莫拉維克悖論（英語：Moravec's paradox）是由人工智慧和機器人學者所發現的一個和常識相佐的現象。和傳統假設不同，人類所獨有的高階智慧能力只需要非常少的計算能力，例如推理，但是無意識的技能和直覺卻需要極大的運算能力。這個理念是由漢斯·莫拉維克、罗德尼·布鲁克斯、馬文·閔斯基等人於1980年代所闡釋。如莫拉維克所寫；「要讓電腦如成人般地下棋是相對容易的，但是要讓電腦有如一歲小孩般的感知和行動能力卻是相當困難甚至是不可能的。」 語言學家和認知科學家史迪芬·平克認為這是人工智慧學者的最重要發現，在「語言本能」這本書裡，他寫道：經過35年人工智慧的研究，發現到最重要的課題是「困難的問題是易解的，簡單的問題是難解的」。四歲小孩具有的本能─辨識人臉、舉起鉛筆、在房間內走動、回答問題─事實上是工程領域內目前為止最難解的問題。當新一代的智慧裝置出現，股票分析師、石化工程師和假釋委員會都要小心他們的位置被取代，但是園丁、接待員和廚師至少十年內都不用擔心被人工智慧所取代。 (zh) La paradoxa de Moravec és el descobriment en el camp de la intel·ligència artificial (IA) i robòtica que, de manera antiintuïtiva, el pensament raonat humà (el pensament intel·ligent i racional) requereix relativament de poca computació, mentre que les habilitats sensorials i motores , no conscients i compartides amb molts altres animals, requereixen de grans esforços computacionals. Aquest principi va ser postulat per Hans Moravec, Rodney Brooks, Marvin Minsky i altres a la dècada de 1980. Moravec va afirmar: «comparativament és fàcil aconseguir que els ordinadors mostrin capacitats similars a les d'un humà adult en tests d'intel·ligència, i difícil o impossible aconseguir que tinguin les habilitats perceptives i motrius d'un nadó d'un any». (ca) Moravcův paradox je pozorování vědců z oblasti umělé inteligence a robotiky, podle něhož v rozporu s očekáváním vyžaduje rozumové uvažování (které je pro lidi relativně náročné) jen poměrně málo výpočetní síly, ale senzomotorické dovednosti (pro lidí poměrně snadné) vyžadují obrovské výpočetní zdroje. Princip formulovali Hans Moravec, , Marvin Minsky a další v 80. letech. Jak Moravec píše „je poměrně snadné přimět počítače, aby na úrovni dospělého člověka zvládly inteligenční testy nebo hraní dámy, ale pokud jde o vnímání a mobilitu, je obtížné nebo nemožné jim dát dovednosti ročního dítěte“. (cs) Das Moravecsche Paradox ist die Entdeckung von Forschern der künstlichen Intelligenz und Robotik, dass im Gegensatz zu traditionellen Annahmen hochrangiges Denken sehr wenig Berechnung benötigt, aber niedrigrangige sensomotorische Fähigkeiten enorme Rechenressourcen erfordern. Das Prinzip wurde in den 1980er Jahren von Hans Moravec, Rodney Brooks, Marvin Minsky und anderen formuliert. Moravec schreibt: „Es ist vergleichsweise einfach, Computer dazu zu bringen, Leistungen auf Erwachsenenniveau bei Intelligenztests oder beim Dame spielen zu erbringen, und schwierig oder unmöglich, ihnen die Fähigkeiten eines Einjährigen in Bezug auf Wahrnehmung und Mobilität zu vermitteln.“ (de) La paradoja de Moravec es el descubrimiento en el campo de la inteligencia artificial (IA) y robótica de que, de forma antiintuitiva, el pensamiento razonado humano (el pensamiento inteligente y racional) requiere relativamente de poca computación, mientras que las habilidades sensoriales y motoras, no conscientes y compartidas con otros muchos animales, requieren de grandes esfuerzos computacionales. Este principio fue postulado por Hans Moravec, Rodney Brooks, Marvin Minsky y otros en la década de 1980. Moravec afirmó: «comparativamente es fácil conseguir que las computadoras muestren capacidades similares a las de un humano adulto en tests de inteligencia, y difícil o imposible lograr que posean las habilidades perceptivas y motrices de un bebé de un año». (es) Moravec's paradox is the observation by artificial intelligence and robotics researchers that, contrary to traditional assumptions, reasoning requires very little computation, but sensorimotor and perception skills require enormous computational resources. The principle was articulated by Hans Moravec, Rodney Brooks, Marvin Minsky and others in the 1980s. Moravec wrote in 1988, "it is comparatively easy to make computers exhibit adult level performance on intelligence tests or playing checkers, and difficult or impossible to give them the skills of a one-year-old when it comes to perception and mobility". (en) Il paradosso di Moravec è la scoperta da parte dei ricercatori di intelligenza artificiale e robotica che, contrariamente alle ipotesi tradizionali, il ragionamento di alto livello richiede pochissimo calcolo, ma le capacità sensomotorie di basso livello richiedono enormi risorse computazionali. (it) Le paradoxe de Moravec peut se résumer à l'idée que « le plus difficile en robotique est souvent ce qui est le plus facile pour l'homme ». Révélé par des chercheurs en intelligence artificielle et en robotique, notamment Hans Moravec, Rodney Brooks et Marvin Minsky, ce paradoxe indique que le raisonnement de haut niveau est beaucoup plus facile à reproduire et simuler par un programme informatique que les aptitudes sensorimotrices humaines. Ceci peut sembler contre-intuitif du fait qu'un humain ne ressent pas de difficulté particulière à effectuer des tâches relevant de cette dernière catégorie, contrairement à la première. (fr) モラベックのパラドックス(Moravec's paradox)とは人工知能 (AI) やロボット工学の研究者らが発見したパラドックスで、伝統的な前提に反して「高度な推論よりも感覚運動スキルの方が多くの計算資源を要する」というものである。 1980年代にハンス・モラベック、ロドニー・ブルックス、マービン・ミンスキーが明確化した。モラベックは「コンピュータに知能テストを受けさせたりチェッカーをプレイさせたりするよりも、1歳児レベルの知覚と運動のスキルを与える方が遥かに難しいか、あるいは不可能である」と記している。 言語学者で認知心理学者のスティーブン・ピンカーは、これがAI研究者らの最大の発見だとしている。彼は著書『言語を生み出す本能』の中で次のように記している。 35年に及ぶAI研究で判明したのは、難しい問題が容易で容易な問題が難しいということである。我々が当然なものとみなしている4歳児の心的能力、すなわち顔を識別したり、鉛筆を持ち上げたり、部屋を歩き回ったり、質問に答えたりといったこと（をAIで実現すること）は、かつてないほど難しい工学上の問題を解決することになる。…新世代の知的機械が登場したとき、職を失う危険があるのは証券アナリストや石油化学技師や仮釈放決定委員会のメンバーなどになるだろう。庭師や受付係や料理人といった職業は当分の間安泰である。 (ja) Paradoks Moraveca – odkrycie z dziedziny sztucznej inteligencji i robotyki, mówiące, że wbrew tradycyjnym przeświadczeniom, wysokopoziomowe rozumowanie wymaga niewielkiej mocy obliczeniowej, natomiast niskopoziomowa percepcja i zdolności motoryczne wymagają olbrzymiej mocy obliczeniowej. Sformułowali je w latach 80. XX wieku m.in. Hans Moravec, i Marvin Minsky. Moravec napisał: „Stosunkowo łatwo sprawić, żeby komputery przejawiały umiejętności dorosłego człowieka w testach na inteligencję albo w grze w warcaby, ale jest trudne albo wręcz niemożliwe zaprogramowanie im umiejętności rocznego dziecka w percepcji i mobilności.”. (pl) O paradoxo de Moravec é a observação de pesquisadores de inteligência artificial e robótica de que, ao contrário das suposições tradicionais, o raciocínio requer muito pouca computação, mas as habilidades sensório-motoras e de percepção exigem enormes recursos computacionais. O princípio foi articulado por , Rodney Brooks, Marvin Minsky e outros na década de 1980. Moravec escreveu em 1988, "é comparativamente fácil fazer os computadores exibirem desempenho de nível adulto em testes de inteligência ou jogar damas, e difícil ou impossível dar-lhes as habilidades de uma criança de um ano quando se trata de percepção e mobilidade". (pt) Парадокс Моравека — принцип в областях искусственного интеллекта и робототехники, согласно которому вопреки распространённому мнению высококогнитивные процессы требуют относительно небольших вычислений, в то время как низкоуровневые сенсомоторные операции требуют огромных вычислительных ресурсов. Принцип был сформулирован Хансом Моравеком, Марвином Минским и другими исследователями в 1980-х годах. Согласно Моравеку «относительно легко достичь уровня взрослого человека в таких задачах как тест на интеллект или игре в шашки, однако сложно или невозможно достичь навыков годовалого ребёнка в задачах восприятия или мобильности». (ru) Парадокс Моравека — це відкриття дослідників в області штучного інтелекту та робототехніки про те, що, всупереч традиційним припущенням, високорівневі міркування потребують відносно малих обчислень, в той час, як низькорівневі сенсомоторні навички вимагають величезних обчислювальних ресурсів. Цей принцип був сформульований Хансом Моравеком, , Марвіном Мінським та іншими в 1980-х роках. Як пише Моравек, «Порівняно легше забезпечити комп'ютер можливістю виконання таких складних операцій, як гра в шахи і тестування рівня продуктивності пристроїв, але майже неможливо навчити його навичкам навіть однорічної дитини, коли мова йде про швидкість обробки інформації». (uk) Moravecs paradox avser upptäckten som gjordes av forskare inom artificiell intelligens och robotik om att, i motsats till traditionella antaganden, förnuft kräver väldigt lite beräkningar, men sensorisk bearbetning kräver enorma beräkningsresurser. Principen beskrevs av Hans Moravec, Rodney Brooks, Marvin Minsky och andra under 1980-talet. Moravec skriver: "Det är jämförelsevis enkelt att få datorer att visa intelligens på en vuxen nivå eller spela dam, och svårt eller omöjligt att ge dem förmågan hos en ettåring när det kommer till uppfattning och mobilitet." (sv) |
| rdfs:label | Paradoxa de Moravec (ca) Moravcův paradox (cs) Moravecsches Paradox (de) Paradoja de Moravec (es) Paradosso di Moravec (it) Paradoxe de Moravec (fr) モラベックのパラドックス (ja) Moravec's paradox (en) Paradoks Moraveca (pl) Paradoxo de Moravec (pt) Moravecs paradox (sv) Парадокс Моравека (ru) Парадокс Моравека (uk) 莫拉維克悖論 (zh) |
| owl:sameAs | freebase:Moravec's paradox yago-res:Moravec's paradox wikidata:Moravec's paradox dbpedia-ca:Moravec's paradox dbpedia-cs:Moravec's paradox dbpedia-de:Moravec's paradox dbpedia-es:Moravec's paradox dbpedia-fr:Moravec's paradox dbpedia-hu:Moravec's paradox http://hy.dbpedia.org/resource/Մորավեկի_պարադոքս dbpedia-it:Moravec's paradox dbpedia-ja:Moravec's paradox dbpedia-pl:Moravec's paradox dbpedia-pt:Moravec's paradox dbpedia-ru:Moravec's paradox dbpedia-sv:Moravec's paradox dbpedia-uk:Moravec's paradox dbpedia-zh:Moravec's paradox https://global.dbpedia.org/id/2U8RT |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Moravec's_paradox?oldid=1095658250&ns=0 |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Moravec's_paradox |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Moravec |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Moravec's_Paradox dbr:Moravec_paradox dbr:Moravec_s_paradox dbr:Moravec’s_paradox |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Predictive_coding dbr:Moravec dbr:Progress_in_artificial_intelligence dbr:History_of_artificial_intelligence dbr:Hubert_Dreyfus's_views_on_artificial_intelligence dbr:Index_of_philosophy_articles_(I–Q) dbr:Index_of_philosophy_of_science_articles dbr:Index_of_robotics_articles dbr:Embodied_cognition dbr:Machine_perception dbr:Hans_Moravec dbr:Artificial_general_intelligence dbr:AI_effect dbr:Moravec's_Paradox dbr:Carnegie_Mellon_School_of_Computer_Science dbr:Polanyi's_paradox dbr:Outline_of_artificial_intelligence dbr:Moravec_paradox dbr:Moravec_s_paradox dbr:Moravec’s_paradox |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Moravec's_paradox |