Natural history (original) (raw)

dbo:abstract

التاريخ الطبيعي هو مجال استقصاء يشمل الكائنات الحية، بما فيها الحيوانات والفطريات والنباتات، ضمن بيئتها الطبيعية، وتميل طرق الاستقصاء إلى الرصد أكثر من التجربة. ويُطلق على الشخص الذي يدرس التاريخ الطبيعي اسم عالم تاريخ طبيعي أو مؤرخ طبيعي. يشمل التاريخ الطبيعي البحث العلمي ولكنه لا يقتصر عليه. ويتضمن الدراسة المنهجية لأي فئة من الكائنات الطبيعية أو الكائنات الحية. ويرجع تاريخه إلى دراسات من العالم اليوناني الروماني القديم والعالم العربي القروسطي، ثم إلى علماء الطبيعة في عصر النهضة الأوروبي الذين عملوا في عزلة شبه كاملة، وقد أصبح التاريخ الطبيعي اليوم مظلة متعددة التخصصات للعديد من العلوم المتخصصة؛ مثل البيولوجيا الأرضية التي تمتلك عددًا كبيرًا من التخصصات. (ar)
La història natural és la investigació científica de plantes i d'animals inclinant-se més cap a l'observació que cap a l'experimentació. La història natural inclou la investigació i exposició de fets que fan comprensibles els elements de la vida i les formes de vida, i descriu l'estructura, el funcionament i les circumstàncies rellevants de diverses espècies, com ara la dieta, la reproducció i els grups socials. El significat del terme ha crescut fins a convertir-se en un paraigua per a diverses disciplines científiques diferents de la biologia. La majoria de les definicions inclouen l'estudi dels éssers vius (és a dir, la biologia, incloent-hi la botànica i la zoologia); altres definicions amplien el concepte per incloure-hi la paleontologia, l'ecologia o la bioquímica, així com parts de la geologia i de la climatologia. (ca)
Přírodopis je souborné označení pro skupinu přírodních věd, které přímo zkoumají živou a neživou přírodu. V praxi je využití tohoto pojmu velmi široké a jeho významové chápání se v průběhu času vyvíjí. Termín přírodopis je obvykle chápaný jako podřazený termínu přírodověda. Oproti přírodovědě zahrnuje pouze vědy, které přímo popisují živou a neživou přírodu na Zemi (vynechává astronomii a geografii) a dále vynechává vědy pomocné, jako jsou fyzika a chemie. (cs)
Ο όρος Φυσική ιστορία αναφέρεται από ένα πλήθος επιστημονικών πεδίων. Οι περισσότεροι ορισμοί απευθύνονται στη μελέτη των ζωντανών οργανισμών (π.χ. βιολογία, περιλαμβανομένης της ζωολογίας και της βοτανικής), ενώ κάποιοι άλλοι επεκτείνουν τον όρο περιλαμβάνοντας την παλαιοντολογία, την ωκεανογραφία, την οικολογία ή τη βιοχημεία, όπως και ως τμήμα της γεωλογίας, της αστρονομίας, της φυσικής, ακόμα και της μετεωρολογίας. (el)
Naturgeschichte, genannt auch Naturkunde und Naturlehre sowie Naturforschung, ist eine historische Sammelbezeichnung für Wissensgebiete, die gewöhnlich mehreren verschiedenartigen Wissenschaften, überwiegend Naturwissenschaften, zugeordnet werden. Dazu zählen die Erforschung der Lebewesen (Biologie, darunter Botanik und Zoologie) sowie Mineralogie, Paläontologie, Ökologie und zum Teil auch Archäologie, Geologie mit Petrologie, Astronomie, Physik und Meteorologie. Erforscher dieser Wissensgebiete werden als Naturforscher bezeichnet. (de)
Natura historio estas scienca esplorado de plantoj aŭ animaloj, kline pli al observado ol al eksperimentadaj metodoj de studo, kaj ampleksas pli da esploro kiu estas eldonita en revuoj pli ol en akademiaj revuoj. Grupita inter natursciencoj, Natura historio estas sistema studo de ĉiu kategorio de naturaj objektoj kaj organismoj. Temas pri tre larĝa difino en kampo plena je multaj striktaj fokusitaj fakoj, tiele dum moderna natura historio datiĝas historie el studoj el la antikva kaj poste el la mezepoka araba mondo tra la disaj sciencistoj de la eŭropa Renesanco kiuj laboris en preskaŭ izoleco, nuna kampagado funkcias pli kiel fakombrelo de multaj sciencoj kiuj kiel geobiologio havas fortan multfakan naturon kombinantan sciencistojn kaj sciencajn konarojn de multaj fakaj sciencoj. Kiu studas naturan historion estas konata per la neologisma termino naturalisto. Natura historio estas kategoriita inter naturaj sciencoj. (eo)
El término historia natural se utiliza desde la Antigüedad clásica para referirse a un conjunto de disciplinas científicas que desde el siglo XIX son también en ocasiones referidas como ciencias naturales, principalmente la zoología, la botánica, la mineralogía y la geología. Ambos términos, «historia natural» y «ciencias naturales», pertenecen al mismo campo semántico, aunque una diferencia importante entre ambos es que «historia natural» hace más hincapié en la conservación de muestras y especímenes provenientes del mundo natural, mientras que «ciencias naturales» cubre un significado más general, incluyendo en su objeto de estudio entidades no coleccionables como astros o radiaciones, o principios físicos pretendidamente universales, propios por ejemplo de la física o la química, entre otras ciencias posibles. El término «historia natural» proviene, por un lado, del griego ἱστορία (historia), traducible por «investigación» o «información», conocimiento adquirido por investigación; del verbo ἱστορεῖν, «investigar» conocimientos pasados; y, por otro lado, de la palabra latina natura, que significa «naturaleza», «perteneciente o relativo a la naturaleza, o conforme a la cualidad o propiedad de las cosas», «carácter natural». (es)
Historia naturala landareen eta animalien ikerketa zientifikoa da, behaketara joz esperimentaziora baino gehiago. Historia naturala terminoa antzinate klasikotik erabiltzen da diziplina zientifikoen multzoa izendatzeko, XIX. mendetik zenbaitetan Natura zientziak ere aipatzen baitira, batez ere zoologia, botanika, mineralogia eta geologia. Bi terminoak "historia naturala" eta "natura zientziak" eremu semantiko berari dagozkio, nahiz eta bien arteko alde garrantzitsu bat izan "historia naturalak" garrantzi handiagoa ematen diola mundu naturaleko laginen eta aleen kontserbazioari, eta «natura zientziak» esanahi orokorragoa duena, besteak beste, izarrak edo erradiazioak bezalako entitate ez-bildumagarriak edo fisikako edo kimikako ohiko printzipio fisikoak diren beste zientzia posible batzuen artean, biltzen ditu bere azterketan. Historia naturalaren barruan sartzen dira bizitzaren elementuak eta bizimoduak ulergarri egiten dituzten gertakariak ikertzea eta azaltzea, eta hainbat espezieren egitura, funtzionamendua eta zirkunstantzia garrantzitsuak deskribatzen ditu, hala nola dieta, ugalketa eta talde sozialak. Terminoaren esanahia hazi egin da, eta biologia ez den beste diziplina zientifiko batzuetarako aterki bihurtu da. Definizio gehienek izaki bizidunen azterketa barne hartzen dute (hau da, biologia, botanika eta zoologia barne); beste definizio batzuek kontzeptua zabaltzen dute paleontologia, ekologia edo biokimika barne hartzeko, baita geologiaren eta klimatologiaren zatiak ere. (eu)
Natural history is a domain of inquiry involving organisms, including animals, fungi, and plants, in their natural environment, leaning more towards observational than experimental methods of study. A person who studies natural history is called a naturalist or natural historian. Natural history encompasses scientific research but is not limited to it. It involves the systematic study of any category of natural objects or organisms. So while it dates from studies in the ancient Greco-Roman world and the mediaeval Arabic world, through to European Renaissance naturalists working in near isolation, today's natural history is a cross-discipline umbrella of many specialty sciences; e.g., geobiology has a strong multidisciplinary nature. (en)
Le terme d’histoire naturelle est apparu en français au XVIe siècle pour désigner les livres décrivant les objets de la nature. Au XXIe siècle, le Muséum national d'histoire naturelle propose une définition du terme « histoire naturelle » : « Historiquement, c'est l'enquête, la description de tout ce qui est visible dans le monde naturel : animal, végétal, minéral. » Le Manifeste du Muséum (2017) précise que l'étude de la diversité des sociétés humaines fait partie intégrante de l'histoire naturelle : le musée de l'Homme, musée d'anthropologie, fait d'ailleurs partie du Muséum national d'histoire naturelle, qui dispose de plusieurs chaires d'anthropologie. Le Muséum signale que les conceptions de l'histoire naturelle n’ont cessé d’évoluer au cours du temps, en citant à tour de rôle des savants tels que Carl von Linné, Georges-Louis Leclerc de Buffon, Jean-Baptiste de Lamarck et Charles Darwin, pour conclure que : « L’histoire naturelle aujourd’hui, c’est l’étude de la diversité du monde vivant et du monde minéral et de ses interactions avec l'homme. C’est comprendre comment cette diversité s’est construite et quelle est sa dynamique. » François Terrasson, professeur au Muséum, ajoute qu’« en histoire naturelle comme en médecine, les généralistes, avec leur vision d’ensemble, c’est-à-dire les naturalistes, sont aussi indispensables que les spécialistes, avec leur capacité d’expertise chacun dans son domaine ». (fr)
Sejarah alam adalah penelitian ilmiah tentang tumbuhan maupun hewan, lebih menuju ke metode belajar pengamatan daripada eksperimental, dan mencakup lebih banyak penelitian yang diterbitkan di majalah daripada jurnal akademik, sehingga istilah ini dianggap kuno di kalangan masyarakat ilmiah akibat revolusi ilmiah. Seseorang yang ahli di bidang sejarah alam disebut sebagai naturalis. Akar sejarah alam dapat dilacak dari masa Aristoteles dan lainnya yang menganalisis keragaman dunia alam. Ketika Eropa memasuki Abad Pertengahan, sejarah alam dikembangkan di dunia Islam oleh ilmuwan seperti , , Ibnu al-Baithar, dll. Pada masa Renaisans, banyaknya organisme yang mulai diketahui mulai membuka jalan bagi taksonomi, yang berpuncak pada sistem yang dikembangkan Carolus Linnaeus dari Swedia. (in)
La storia naturale è la ricerca scientifica riguardante gli esseri ed oggetti presenti in natura, come piante, animali e minerali, generalmente eseguita mediante l’osservazione più che tramite esperimenti scientifici. Questa disciplina si interessa alla ricerca diretta allo studio ed alla descrizione degli elementi vitali e della struttura sociale delle varie specie, interessando ambiti specifici delle scienze naturali, come la biologia, la botanica, la zoologia, la paleontologia e la geologia. (it)
박물학(博物學, 영어: natural history)은 식물과 동물의 과학 연구이다. 실험적인 연구 방법이 아닌 관측적인 방법으로 연구해나가는 것으로, 과학 저널 보다는 잡지 위주로 실린다. 자연사(自然史), 곧 박물사(博物史)를 연구하는 것이 이에 해당한다. 박물학을 연구하는 사람을 박물학자(博物學者)라고 부른다. (ko)
博物学（はくぶつがく、Natural history, 場合によっては直訳的に:自然史）は、自然に存在するものについて研究する学問。広義には自然科学のすべて。狭義には動物・植物・鉱物（岩石）など（博物学における「界」は動物界・植物界・鉱物界の「3界」である）、自然物についての収集および分類の学問。英語の"Natural history" の訳語として明治期に作られた。そのため、東アジアに博物学の伝統は存在しないが、慣例的・便宜的に「本草学」が博物学と同一視される。 (ja)
Natuurlijke historie is een groot aantal natuurwetenschappen waarbij het onderzoek naar de levende natuur (biologie, waaronder zoölogie en botanie) centraal staat, soms samen met onderzoek naar de levenloze en dode natuur (aardwetenschappen, waaronder mineralogie, meteorologie, geologie en paleontologie). De term natuurlijke historie is afkomstig uit de tijd dat de natuurwetenschappen nog niet gespecialiseerd waren en dezelfde onderzoeker zich met uiteenlopende disciplines kon bezighouden. Vaak is het moeilijk deze personen een specifieke specialisatie toe te kennen. Een geleerde kon in de 17e en 18e eeuw bijvoorbeeld zowel vulkanoloog als ornitholoog zijn. De 17e- en 18e-eeuwse onderzoekers van de natuurlijke historie worden natuuronderzoekers of natuurvorsers genoemd. Natuurlijke historie (natte his) was de naam van het schoolvak dat in 1968 biologie ging heten. Soms werd aan natuurlijke historie een veel ruimere definitie gegeven, waarbij ook scheikunde, natuurkunde, sterrenkunde en zelfs archeologie hiertoe behoren. Het bijbehorende bijvoeglijk naamwoord is natuurhistorisch. (nl)
Historia naturalna – termin dwuznaczny: * zmiany zachodzące w przyrodzie; * nauki przyrodnicze, badające zarówno przyrodę ożywioną, jak i nieożywioną (np. skały, minerały). W polszczyźnie XXI wieku określenie to jest rzadziej używane niż przyrodoznawstwo. (pl)
Naturhistoria eller naturalhistoria är ett tidigare använt begrepp för läran om de enskilda sorters naturföremål som gick att hitta i naturen. Föremålen delades in i mineralriket, växtriket och djurriket. Naturhistorian betraktades som relativt enkla observationer av naturen, med beskrivningar av varje föremåls egenskaper, medan kemi och anatomi sågs som ser avancerade genom att dessa vetenskapsgrenar försökte hitta vilka lagar som styr naturen.. Ordet historia bör i sammanhanget tolkas som undersökning, vilket är en äldre användning av ordet, än vår tids historiebegrepp. Den som studerade naturhistoria kallades naturhistoriker eller naturforskare. Ordet naturhistoria finns kvar i benämningen på naturhistoriska museer. (sv)
História natural é um termo genérico, atualmente em desuso, geralmente visto como um conjunto variado de disciplinas científicas distintas. A maior parte das definições inclui o estudo das coisas vivas (ex.: biologia, incluindo botânica e zoologia), enquanto que outras definições estendem o conceito até incluir a geografia, paleontologia, a ecologia ou a bioquímica, bem como partes da geologia e da física e até mesmo da meteorologia. A uma pessoa interessada em história natural chama-se naturalista. Nos séculos XVIII e XIX, o termo história natural era usado com frequência, a fim de designar todos os estudos científicos, contrapondo-os à história política ou eclesiástica. Assim, a área que abrangia incluía todos os aspectos da física, da astronomia, da arqueologia e outros. Ainda se encontra este uso nos nomes de algumas instituições, como o Museu de História Natural, em Londres, o Museu Nacional de História Natural (parte da Smithsonian Institution) em Washington, D.C., o Museu Americano de História Natural em Nova Iorque (que publica uma revista chamada Natural History), etc. (pt)
Природнича історія (лат. Naturalis Historia) — застарілий термін, що раніше позначав деякі науки або галузі знання, які останнім часом відносять до природознавства або природничих наук. Значення його з часом звужувалося: якщо в античності природнича історія охоплювала більш-менш всі знання щодо природи, то до XVIII–XIX століттям вона розумілася переважно як вивчення трьох царств природи (мінералів, рослин та тварин). У сучасній мові використовується переважно у контексті історії науки для позначення відповідних наукових областей минулого. Зокрема, у останніх чотирьох книгах «Природничої історії» автор дав фрагментарні відомості з гірничої справи та мінералогії (більш детально – про коштовні камені). Іноді приблизно у цьому ж значенні використовується термін «Натуральна історія» У деяких інших мовах відповідний термін крім значення, вказаного вище, має і деякі інші значення, прив'язані до сучасності. Наприклад, англійський відповідник (Natural history) іноді відносять до тих досліджень живої природи, які засновані переважно на спостереженнях та публікуються у популярних виданнях (uk)
Естествозна́ние (уст. естествоиспытание; естественная история) — совокупность знаний о природных объектах, явлениях и процессах. Естествознание возникло до образования отдельных естественных наук. Оно активно развивалось в XVII—XIX веках. Учёных, занимавшихся естествознанием или накоплением первичных знаний о природе, называли естествоиспытателями. С современной точки зрения, естествознание — область науки, включающая совокупность естественных наук, взятых как целое, при этом к естественным наукам относят разделы науки, отвечающие за изучение природных (естественных — от «естество», природа) явлений, в отличие от гуманитарных и социальных наук, изучающих человеческое общество. В историческом контексте объединение понятий естествознание и естественные науки недопустимо, так как в период развития естествознания отдельные естественные науки ещё не сформировались.(См. также: Естественные науки) (ru)
自然历史（Natural History，拉丁語：Historia Naturalis）又译自然史、博物学，是人类在演化过程中对地球上各种生物（动物、植物、菌类、微生物）以及它们周边生存环境中各种事物的不断的观察记录与分析总结，和实验方法比起来，更倾向于观察法，是现代科学萌芽和发展的过程中的必经途径。它包含了科学研究但并不局限于此，目前各种自然历史类的文章主要发表在科学普及杂志上，少见于学术期刊。从分类上讲，它从属于自然科学，是对自然物体或者分类的系统研究。这是一个含义非常广泛的概念，包涵了很多专业的重要学科。在西方，自然历史的研究可以追述到古罗马时期，阿拉伯国家可以追述到中世纪时期。经过欧洲文艺复兴时期自然历史学家的研究工作，发展到现在更是一个跨学科的概念，包涵了许多专业科学领域。例如，地球生物学就是一种结合了多种专业科学知识和跨学科研究者的工作。本词条是对人类自然科学、科学方法以及历史文化的发展和完善过程的描述，在不同的领域会有不同的理解，但是基本都是以自然主义的角度出发。 (zh)

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdfs:comment

Přírodopis je souborné označení pro skupinu přírodních věd, které přímo zkoumají živou a neživou přírodu. V praxi je využití tohoto pojmu velmi široké a jeho významové chápání se v průběhu času vyvíjí. Termín přírodopis je obvykle chápaný jako podřazený termínu přírodověda. Oproti přírodovědě zahrnuje pouze vědy, které přímo popisují živou a neživou přírodu na Zemi (vynechává astronomii a geografii) a dále vynechává vědy pomocné, jako jsou fyzika a chemie. (cs)
Ο όρος Φυσική ιστορία αναφέρεται από ένα πλήθος επιστημονικών πεδίων. Οι περισσότεροι ορισμοί απευθύνονται στη μελέτη των ζωντανών οργανισμών (π.χ. βιολογία, περιλαμβανομένης της ζωολογίας και της βοτανικής), ενώ κάποιοι άλλοι επεκτείνουν τον όρο περιλαμβάνοντας την παλαιοντολογία, την ωκεανογραφία, την οικολογία ή τη βιοχημεία, όπως και ως τμήμα της γεωλογίας, της αστρονομίας, της φυσικής, ακόμα και της μετεωρολογίας. (el)
Naturgeschichte, genannt auch Naturkunde und Naturlehre sowie Naturforschung, ist eine historische Sammelbezeichnung für Wissensgebiete, die gewöhnlich mehreren verschiedenartigen Wissenschaften, überwiegend Naturwissenschaften, zugeordnet werden. Dazu zählen die Erforschung der Lebewesen (Biologie, darunter Botanik und Zoologie) sowie Mineralogie, Paläontologie, Ökologie und zum Teil auch Archäologie, Geologie mit Petrologie, Astronomie, Physik und Meteorologie. Erforscher dieser Wissensgebiete werden als Naturforscher bezeichnet. (de)
La storia naturale è la ricerca scientifica riguardante gli esseri ed oggetti presenti in natura, come piante, animali e minerali, generalmente eseguita mediante l’osservazione più che tramite esperimenti scientifici. Questa disciplina si interessa alla ricerca diretta allo studio ed alla descrizione degli elementi vitali e della struttura sociale delle varie specie, interessando ambiti specifici delle scienze naturali, come la biologia, la botanica, la zoologia, la paleontologia e la geologia. (it)
박물학(博物學, 영어: natural history)은 식물과 동물의 과학 연구이다. 실험적인 연구 방법이 아닌 관측적인 방법으로 연구해나가는 것으로, 과학 저널 보다는 잡지 위주로 실린다. 자연사(自然史), 곧 박물사(博物史)를 연구하는 것이 이에 해당한다. 박물학을 연구하는 사람을 박물학자(博物學者)라고 부른다. (ko)
博物学（はくぶつがく、Natural history, 場合によっては直訳的に:自然史）は、自然に存在するものについて研究する学問。広義には自然科学のすべて。狭義には動物・植物・鉱物（岩石）など（博物学における「界」は動物界・植物界・鉱物界の「3界」である）、自然物についての収集および分類の学問。英語の"Natural history" の訳語として明治期に作られた。そのため、東アジアに博物学の伝統は存在しないが、慣例的・便宜的に「本草学」が博物学と同一視される。 (ja)
Historia naturalna – termin dwuznaczny: * zmiany zachodzące w przyrodzie; * nauki przyrodnicze, badające zarówno przyrodę ożywioną, jak i nieożywioną (np. skały, minerały). W polszczyźnie XXI wieku określenie to jest rzadziej używane niż przyrodoznawstwo. (pl)
自然历史（Natural History，拉丁語：Historia Naturalis）又译自然史、博物学，是人类在演化过程中对地球上各种生物（动物、植物、菌类、微生物）以及它们周边生存环境中各种事物的不断的观察记录与分析总结，和实验方法比起来，更倾向于观察法，是现代科学萌芽和发展的过程中的必经途径。它包含了科学研究但并不局限于此，目前各种自然历史类的文章主要发表在科学普及杂志上，少见于学术期刊。从分类上讲，它从属于自然科学，是对自然物体或者分类的系统研究。这是一个含义非常广泛的概念，包涵了很多专业的重要学科。在西方，自然历史的研究可以追述到古罗马时期，阿拉伯国家可以追述到中世纪时期。经过欧洲文艺复兴时期自然历史学家的研究工作，发展到现在更是一个跨学科的概念，包涵了许多专业科学领域。例如，地球生物学就是一种结合了多种专业科学知识和跨学科研究者的工作。本词条是对人类自然科学、科学方法以及历史文化的发展和完善过程的描述，在不同的领域会有不同的理解，但是基本都是以自然主义的角度出发。 (zh)
التاريخ الطبيعي هو مجال استقصاء يشمل الكائنات الحية، بما فيها الحيوانات والفطريات والنباتات، ضمن بيئتها الطبيعية، وتميل طرق الاستقصاء إلى الرصد أكثر من التجربة. ويُطلق على الشخص الذي يدرس التاريخ الطبيعي اسم عالم تاريخ طبيعي أو مؤرخ طبيعي. (ar)
La història natural és la investigació científica de plantes i d'animals inclinant-se més cap a l'observació que cap a l'experimentació. La història natural inclou la investigació i exposició de fets que fan comprensibles els elements de la vida i les formes de vida, i descriu l'estructura, el funcionament i les circumstàncies rellevants de diverses espècies, com ara la dieta, la reproducció i els grups socials. (ca)
Natura historio estas scienca esplorado de plantoj aŭ animaloj, kline pli al observado ol al eksperimentadaj metodoj de studo, kaj ampleksas pli da esploro kiu estas eldonita en revuoj pli ol en akademiaj revuoj. Grupita inter natursciencoj, Natura historio estas sistema studo de ĉiu kategorio de naturaj objektoj kaj organismoj. Temas pri tre larĝa difino en kampo plena je multaj striktaj fokusitaj fakoj, tiele dum moderna natura historio datiĝas historie el studoj el la antikva kaj poste el la mezepoka araba mondo tra la disaj sciencistoj de la eŭropa Renesanco kiuj laboris en preskaŭ izoleco, nuna kampagado funkcias pli kiel fakombrelo de multaj sciencoj kiuj kiel geobiologio havas fortan multfakan naturon kombinantan sciencistojn kaj sciencajn konarojn de multaj fakaj sciencoj. (eo)
El término historia natural se utiliza desde la Antigüedad clásica para referirse a un conjunto de disciplinas científicas que desde el siglo XIX son también en ocasiones referidas como ciencias naturales, principalmente la zoología, la botánica, la mineralogía y la geología. Ambos términos, «historia natural» y «ciencias naturales», pertenecen al mismo campo semántico, aunque una diferencia importante entre ambos es que «historia natural» hace más hincapié en la conservación de muestras y especímenes provenientes del mundo natural, mientras que «ciencias naturales» cubre un significado más general, incluyendo en su objeto de estudio entidades no coleccionables como astros o radiaciones, o principios físicos pretendidamente universales, propios por ejemplo de la física o la química, entre (es)
Historia naturala landareen eta animalien ikerketa zientifikoa da, behaketara joz esperimentaziora baino gehiago. Historia naturala terminoa antzinate klasikotik erabiltzen da diziplina zientifikoen multzoa izendatzeko, XIX. mendetik zenbaitetan Natura zientziak ere aipatzen baitira, batez ere zoologia, botanika, mineralogia eta geologia. Bi terminoak "historia naturala" eta "natura zientziak" eremu semantiko berari dagozkio, nahiz eta bien arteko alde garrantzitsu bat izan "historia naturalak" garrantzi handiagoa ematen diola mundu naturaleko laginen eta aleen kontserbazioari, eta «natura zientziak» esanahi orokorragoa duena, besteak beste, izarrak edo erradiazioak bezalako entitate ez-bildumagarriak edo fisikako edo kimikako ohiko printzipio fisikoak diren beste zientzia posible batzuen (eu)
Le terme d’histoire naturelle est apparu en français au XVIe siècle pour désigner les livres décrivant les objets de la nature. Au XXIe siècle, le Muséum national d'histoire naturelle propose une définition du terme « histoire naturelle » : « Historiquement, c'est l'enquête, la description de tout ce qui est visible dans le monde naturel : animal, végétal, minéral. » « L’histoire naturelle aujourd’hui, c’est l’étude de la diversité du monde vivant et du monde minéral et de ses interactions avec l'homme. C’est comprendre comment cette diversité s’est construite et quelle est sa dynamique. » (fr)
Natural history is a domain of inquiry involving organisms, including animals, fungi, and plants, in their natural environment, leaning more towards observational than experimental methods of study. A person who studies natural history is called a naturalist or natural historian. (en)
Sejarah alam adalah penelitian ilmiah tentang tumbuhan maupun hewan, lebih menuju ke metode belajar pengamatan daripada eksperimental, dan mencakup lebih banyak penelitian yang diterbitkan di majalah daripada jurnal akademik, sehingga istilah ini dianggap kuno di kalangan masyarakat ilmiah akibat revolusi ilmiah. Seseorang yang ahli di bidang sejarah alam disebut sebagai naturalis. (in)
Natuurlijke historie is een groot aantal natuurwetenschappen waarbij het onderzoek naar de levende natuur (biologie, waaronder zoölogie en botanie) centraal staat, soms samen met onderzoek naar de levenloze en dode natuur (aardwetenschappen, waaronder mineralogie, meteorologie, geologie en paleontologie). (nl)
História natural é um termo genérico, atualmente em desuso, geralmente visto como um conjunto variado de disciplinas científicas distintas. A maior parte das definições inclui o estudo das coisas vivas (ex.: biologia, incluindo botânica e zoologia), enquanto que outras definições estendem o conceito até incluir a geografia, paleontologia, a ecologia ou a bioquímica, bem como partes da geologia e da física e até mesmo da meteorologia. A uma pessoa interessada em história natural chama-se naturalista. (pt)
Naturhistoria eller naturalhistoria är ett tidigare använt begrepp för läran om de enskilda sorters naturföremål som gick att hitta i naturen. Föremålen delades in i mineralriket, växtriket och djurriket. Naturhistorian betraktades som relativt enkla observationer av naturen, med beskrivningar av varje föremåls egenskaper, medan kemi och anatomi sågs som ser avancerade genom att dessa vetenskapsgrenar försökte hitta vilka lagar som styr naturen.. (sv)
Природнича історія (лат. Naturalis Historia) — застарілий термін, що раніше позначав деякі науки або галузі знання, які останнім часом відносять до природознавства або природничих наук. Значення його з часом звужувалося: якщо в античності природнича історія охоплювала більш-менш всі знання щодо природи, то до XVIII–XIX століттям вона розумілася переважно як вивчення трьох царств природи (мінералів, рослин та тварин). У сучасній мові використовується переважно у контексті історії науки для позначення відповідних наукових областей минулого. (uk)
Естествозна́ние (уст. естествоиспытание; естественная история) — совокупность знаний о природных объектах, явлениях и процессах. Естествознание возникло до образования отдельных естественных наук. Оно активно развивалось в XVII—XIX веках. Учёных, занимавшихся естествознанием или накоплением первичных знаний о природе, называли естествоиспытателями.(См. также: Естественные науки) (ru)

owl:sameAs

foaf:depiction

is dbo:academicDiscipline of

is dbo:field of

is dbo:literaryGenre of

is dbo:occupation of

is dbo:type of

is dbp:discipline of

is dbp:fields of

is dbp:genre of

is dbp:occupation of

is dbp:subject of