Radionuclide (original) (raw)

dbo:abstract

Un radioisòtop (radionúclid, núclid radioactiu, isòtop radioactiu o isòtop inestable) és un àtom que té un excés d'energia nuclear, cosa que el fa inestable. Aquest excés d'energia pot ser utilitzat de tres maneres: * emesa des del nucli com radiació gamma, * transferida a un dels seus electrons per alliberar-se com un electró de , * utilitzada per crear i emetre una nova partícula (partícula alfa o partícula beta) des del nucli. Durant aquests processos, es diu que el radioisòtop pateix una desintegració radioactiva. Aquestes emissions es consideren radiació ionitzant perquè són prou potents com per alliberar un electró d'un altre àtom. La desintegració radioactiva pot produir un isòtop estable o de vegades produeix un nou radioisòtop inestable que pot patir una major desintegració. La desintegració radioactiva és un procés aleatori a nivell d'àtoms individuals; és impossible predir quan es desintegrarà un àtom en particular. No obstant això, per a una col·lecció d'àtoms d'un sol element, la taxa de desintegració, i per tant la semivida (t1/2) per a aquesta col·lecció es pot calcular a partir de les mesures de les seves . El rang de vida mitjana dels àtoms radioactius no té límits coneguts i abasta un rang de temps de més de 55 ordres de magnitud. Els radioisòtops es produeixen naturalment o artificialment en reactors nuclears, ciclotrons, acceleradors de partícules o . Hi ha al voltant de 730 radioisòtops amb semivides de més de 60 minuts (veugeu ). Trenta-dos d'ells són radioisòtops primordials que van ser creats abans que es formés la Terra. Almenys altres 60 radioisòtops són detectables en la naturalesa, ja sigui com a fills de radioisòtops primordials o com radioisòtops produïts a través de la producció natural a la Terra per la radiació còsmica. Més de 2400 radioisòtops tenen una semivida inferior a 60 minuts. La majoria d'ells es produeixen només artificialment i tenen una semivida molt curta. Per a la comparació, hi ha prop de 252 isòtops estables (en teoria, només 146 d'ells són estables, i es creu que els altres 106 es desintegren (desintegració alfa, desintegració beta, , captura d'electró o )). Tots els elements químics poden existir com radioisòtops. Fins i tot l'element més lleuger, l'hidrogen, té un conegut radioisòtop, el triti. Els elements pesants com el plom, i els elements tecneci i prometi, només existeixen com radioisòtops (en teoria, els elements pesants com el disprosi existeixen només com radioisòtops, però la semivida d'alguns d'aquests elements (per exemple, or i platí) és massa llarga per determinar-la). L'exposició no planificada als radioisòtops té generalment un efecte nociu sobre els organismes vius, inclosos els éssers humans, encara que els baixos nivells d'exposició es produeixen de manera natural i sense danys. El grau de dany dependrà de la naturalesa i extensió de la radiació produïda, de la quantitat i naturalesa de l'exposició (contacte proper, inhalació o ingestió) i de les propietats bioquímiques de l'element, i la conseqüència més habitual l'augment de el risc de càncer. No obstant això, els radioisòtops amb propietats adequades s'utilitzen en medicina nuclear, tant per al diagnòstic com per al tractament. Una imatge traçada amb radioisòtops es diu . Un medicament farmacèutic fet amb radioisòtops es diu . (ca)
النويدة المشعة عبارة عن نويدة لها نشاط إشعاعي. إن مصطلح نويدة مشعة عام يشمل جميع العناصر الكيميائية، في حال الإشارة إلى عنصر بعينه يستخدم مصطلح نظير مشع. (ar)
Radionuklid je nuklid s nestabilním jádrem, tedy s jádrem charakterizovaným přebytečnou energií, která se uvolňuje buď vytvořením nových částic (radioaktivita) nebo do elektronu v atomu. Tímto způsobem radionuklid prochází radioaktivním rozpadem a uvolňuje buď subatomární částice nebo záření gama. Radionuklidy vznikají v přírodě nebo mohou být vytvořeny uměle. Starší termín radioizotop by se měl používat jen v případech, kdy je třeba zdůraznit souvislost s dalšími izotopy prvku. (cs)
Ραδιοϊσότοπο ή ραδιενεργό ισότοπο ονομάζεται κάθε ισότοπο ενός χημικού στοιχείου, που είναι ασταθές, και διασπάται εκπέμποντας ραδιενέργεια. Συνεπώς με τον όρο αυτό χαρακτηρίζεται η ραδιενεργή μορφή που μπορεί να παρουσιάζει κάποιο χημικό στοιχείο. Οι πυρηνικοί φυσικοί δημιουργούν τεχνητά ραδιοϊσότοπα, βομβαρδίζοντας κάποιο στοιχείο με νετρόνια ή άλλα σωματίδια.Τα ραδιοϊσότοπα χρησιμοποιούνται ως ασθενείς πηγές ραδιενέργειας στην , τη κ.ά.Η παραγωγή, μεταφορά, και διάθεση αυτών γίνεται υπό καθορισμένα μέτρα ασφαλείας.Τα χρησιμοποιημένα ραδιοϊσότοπα αποτελούν . (el)
Als Radionuklid oder radioaktives Nuklid bezeichnet man ein Nuklid (eine Atomsorte), wenn es instabil und damit radioaktiv ist. (de)
Elementu baten isotopo erradioaktiboa, isotopo bat da, hau da, elementu batekiko, neutroi kopuruan aldatzen diren aldaerak dira. Isotopo erradioaktiboek, euren jatorrizko elementuarekiko duten ezberdintasuna, erradioaktiboak direla da. Hau, protoi eta neutroien artean balantze txar bat izateagatik gertatzen da. Hau konpentsatzeko, nukleoak erradiazioa igorri behar du, nukleoa egonkortzeko, elementu egonkor edo beste isotopo erradioaktibo bat bihurtuz. Formaz aldatzean askatutako energia, Geiger kontagailu batekin edo partikula detektagailu motaren batekin, wilsonen kamera edo , adibidez, detekta daiteke. Isotopo erradioaktibo bakoitzak, semidesintegrazio-periodo eta batez besteko bizitza bereizgarri bat du. Energia, nagusiki, erradiazio korpuskular (partikulak) bezala aska daiteke: alfa (helio nukleoak), beta (elektroiak), neutroiak (erradiazio neutronikoa) edo energia elektromagnetiko bezala (gamma izpiak). Isotopo erradioaktibo artifizial batzuk, medikuntzan erabiltzen dira. Adibidez, teknezioaren isotopo bat, blokeatutako zain edo arteriak identifikatzeko erabil daiteke. Isotopo erradioaktibo naturalen batzuk, kronologiak berregitek erabiltzen dira, arkeologikoak kasu. Isotopo erradioaktiboak, neurri txikiagoan, atmosferaren geruza altuetan sortzen dira, izpi kosmikoen ondorioz. Orohar, isotopo erradioaktibo batek, beste elementu batzuk kutsa ditzake, honela, "ugalduz", bezala, burdina aktibatzen duena, kobalto60 bihurtuz. (eu)
Un radioisótopo (radionucleido, radionúclido, nucleido radioactivo o isótopo radiactivo) es un átomo que tiene un exceso de energía nuclear, lo que lo hace inestable. Este exceso de energía puede ser utilizado de tres maneras: emitida desde el núcleo como radiación gamma; transferida a uno de sus electrones para liberarlo como un electrón de conversión interna; o utilizada para crear y emitir una nueva partícula (partícula alfa o partícula beta) desde el núcleo. Durante esos procesos, se dice que el radioisótopo sufre una desintegración radiactiva. Estas emisiones se consideran radiación ionizante porque son lo suficientemente potentes como para liberar un electrón de otro átomo. La desintegración radioactiva puede producir un isótopo estable o a veces produce un nuevo radioisótopo inestable que puede sufrir una mayor desintegración. La desintegración radiactiva es un proceso aleatorio a nivel de átomos individuales: es imposible predecir cuándo se desintegrará un átomo en particular. Sin embargo, para una colección de átomos de un solo elemento, la tasa de desintegración, y por lo tanto la vida media. (t1/2) para esa colección puede calcularse a partir de sus constantes de decaimiento medidas. El rango de vida media de los átomos radiactivos no tiene límites conocidos y abarca un rango de tiempo de más de 55 órdenes de magnitud. Los radioisótopos se producen naturalmente o artificialmente en reactores nucleares, ciclotrones, aceleradores de partículas o generadores de radioisótopos. Hay alrededor de 730 radioisótopos con vidas medias de más de 60 minutos (ver ). Treinta y dos de ellos son que fueron creados antes de que se formara la tierra. Al menos otros 60 radioisótopos son detectables en la naturaleza, ya sea como hijos de radioisótopos primigenios o como radioisótopos producidos a través de la producción natural en la Tierra por la radiación cósmica. Más de 2400 radioisótopos tienen una vida media inferior a 60 minutos. La mayoría de ellos se producen solo artificialmente y tienen una vida media muy corta. Para la comparación, hay cerca de 252 isótopos estables. (En teoría, solo 146 de ellos son estables, y se cree que los otros 106 se desintegran (desintegración alfa o desintegración beta o doble desintegración beta o captura electrónica o captura de doble electrón)). Todos los elementos químicos pueden existir como radioisótopos. Incluso el elemento más ligero, hidrógeno, tiene un conocido radioisótopo, tritio. Los elementos más pesados que el plomo, y los elementos tecnecio y prometio, existen solo como radioisótopos. (En teoría, los elementos más pesados que disprosio existen solo como radioisótopos, pero la vida media de algunos de estos elementos (por ejemplo, oro y platino) es demasiado larga para encontrarlos). La exposición no planificada a los radioisótopos tiene generalmente un efecto nocivo sobre los organismos vivos, incluidos los seres humanos, aunque los bajos niveles de exposición se producen de forma natural y sin daños. El grado de daño dependerá de la naturaleza y extensión de la radiación producida, de la cantidad y naturaleza de la exposición (contacto cercano, inhalación o ingestión) y de las propiedades bioquímicas del elemento, siendo la consecuencia más habitual el aumento del riesgo de cáncer. Sin embargo, los radioisótopos con propiedades adecuadas se utilizan en medicina nuclear tanto para el diagnóstico como para el tratamiento. Un marcador de imágenes hecho con radioisótopos se llama . Un medicamento farmacéutico hecho con radioisótopos se llama radiofármaco. (es)
Is éard atá i gceist le radanúiclíd ná núiclíd - cineál adaimh a bhfuil a núicléas éagobhsaí, ionas gur dual dó meath radaighníomhach a theacht air. Mar sin, iompóidh an radanúiclíd ina núiclíd eile, agus í ag astú cáithnín fo-adamhach de chineál éigin - béite-cháithnín, alfa-cháithnín, nó candam gáma-radaíochta. Tá radanúiclídí nádúrtha ann, ach is féidir radanúiclídí a tháirgeadh go saorga freisin. Téarma fisice é an focal sin "radanúiclíd". Na ceimiceoirí, is gnách leo dearcadh ar an radanúiclíd mar iseatóp de chuid na dúile ceimicí lena mbaineann sí, agus mar sin, is fearr leo raidiseatóp a thabhairt ar an radanúiclíd. Maidir leis na radanúiclídí a bhíonn le fáil sa dúlra, is féidir iad a roinnt ina dtrí ghrúpa: na radanúiclídí príomhordúla, na radanúiclídí tánaisteacha agus na radanúiclídí cosmaigineacha. Is iad na radanúiclídí príomhordúla na cinn a bhí ar fáil sa damhna as ar foirmíodh an ghrian agus na pláinéid, agus iad chomh fadsaolach is go bhfuil cuid acu fágtha ann inniu féin. Samplaí den chineál seo radanúiclídí is iad úráiniam agus tóiriam an dúlra. Radanúiclídí tánaisteacha iad na cinn a cruthaíodh nuair a tháinig meath ar na radanúiclídí príomhordúla - sampla is ea an raidiam. Go ginearálta, baineann na radanúiclídí tánaisteacha le meathshlabhraí na radanúiclídí troma príomhordúla. Mar shampla, ní féidir leis an úráiniam claochlú go hiseatóp cobhsaí le haon mheath radaighníomhach amháin, ó tá sé i bhfad níos troime ná an luaidhe, arb í an dúil is troime a bhfuil iseatóip chobhsaí aici. Mar sin, caithfidh an t-adamh úráiniam slabhra fada de staideanna idirmheánacha - an meathshlabhra - a chur de sula mbainfidh sé amach an chobhsaíocht. Radanúiclídí tánaisteacha iad na staideanna seo go léir. Radanúiclídí cosmaigineacha iad na radanúiclídí a chruthaítear faoi thionchar na radaíochta cosmaí, cosúil leis an radacarbón. (ga)
A radionuclide (radioactive nuclide, radioisotope or radioactive isotope) is a nuclide that has excess nuclear energy, making it unstable. This excess energy can be used in one of three ways: emitted from the nucleus as gamma radiation; transferred to one of its electrons to release it as a conversion electron; or used to create and emit a new particle (alpha particle or beta particle) from the nucleus. During those processes, the radionuclide is said to undergo radioactive decay. These emissions are considered ionizing radiation because they are energetic enough to liberate an electron from another atom. The radioactive decay can produce a stable nuclide or will sometimes produce a new unstable radionuclide which may undergo further decay. Radioactive decay is a random process at the level of single atoms: it is impossible to predict when one particular atom will decay. However, for a collection of atoms of a single nuclide the decay rate, and thus the half-life (t1/2) for that collection, can be calculated from their measured decay constants. The range of the half-lives of radioactive atoms has no known limits and spans a time range of over 55 orders of magnitude. Radionuclides occur naturally or are artificially produced in nuclear reactors, cyclotrons, particle accelerators or radionuclide generators. There are about 730 radionuclides with half-lives longer than 60 minutes (see list of nuclides). Thirty-two of those are primordial radionuclides that were created before the earth was formed. At least another 60 radionuclides are detectable in nature, either as daughters of primordial radionuclides or as radionuclides produced through natural production on Earth by cosmic radiation. More than 2400 radionuclides have half-lives less than 60 minutes. Most of those are only produced artificially, and have very short half-lives. For comparison, there are about 251 stable nuclides. (In theory, only 146 of them are stable, and the other 105 are believed to decay via alpha decay, beta decay, double beta decay, electron capture, or double electron capture.) All chemical elements can exist as radionuclides. Even the lightest element, hydrogen, has a well-known radionuclide, tritium. Elements heavier than lead, and the elements technetium and promethium, exist only as radionuclides. (In theory, elements heavier than dysprosium exist only as radionuclides, but some such elements, like gold and platinum, are observationally stable and their half-lives have not been determined). Unplanned exposure to radionuclides generally has a harmful effect on living organisms including humans, although low levels of exposure occur naturally without harm. The degree of harm will depend on the nature and extent of the radiation produced, the amount and nature of exposure (close contact, inhalation or ingestion), and the biochemical properties of the element; with increased risk of cancer the most usual consequence. However, radionuclides with suitable properties are used in nuclear medicine for both diagnosis and treatment. An imaging tracer made with radionuclides is called a radioactive tracer. A pharmaceutical drug made with radionuclides is called a radiopharmaceutical. (en)
Radionuklida (nuklida radioaktif, radioisotop atau isotop radioaktif) adalah suatu isotop memancarkan zat radioaktif atau memiliki energi nuklir yang berlebih, sehingga membuatnya tidak stabil. Radionuklida dapat memancarkan radiasi seperti partikel alfa, partikel beta, atau sinar gamma. (in)
Radionucléide, radioélément * Un radionucléide (contraction de radioactivité et de nucléide) est un nucléide radioactif, c'est-à-dire qui est instable et peut donc se décomposer en émettant un rayonnement. * Un radioisotope (contraction de radioactivité et d'isotope) est un isotope radioactif (parce que son noyau est un radionucléide). * Un radioélément (contraction de radioactivité et d'élément) est un élément chimique dont tous les isotopes connus sont des radioisotopes. Cette instabilité peut être due à un excès de protons ou de neutrons, voire des deux. Les radioisotopes existent naturellement mais peuvent aussi être produits artificiellement par une réaction nucléaire. Lors d'une catastrophe nucléaire (telle que la catastrophe de Tchernobyl) ou lors d'une explosion atomique (telle qu'un essai nucléaire), une grande quantité de radionucléides sont propulsés dans l'atmosphère, se propagent autour du globe terrestre et retombent plus ou moins rapidement sur le sol. (fr)
放射性同位体（ほうしゃせいどういたい、英: radioisotope、RI）とは、ある元素が持つ同位体のうち、原子核が不安定であるために原子核が崩壊して何らかの放射線を放出する同位体のことを言う。したがって、全ての放射性同位体は放射能を持っている。ラジオアイソトープ（英語: radioisotope、またはradioactive isotope）や放射性核種（ほうしゃせいかくしゅ、英語: radionuclide）、放射性同位元素とも呼ばれる。 (ja)
동위 원소 중에 방사능이 있는 것을 방사성 동위 원소(放射性同位元素)라고 하며, 이런 불안정한 원자핵을 가진 원자를 방사성 핵종(放射性核種)이라고 한다. 방사성 핵종은 감마선이나 다른 아원자 입자를 방출하며 방사성 감쇠를 하게 된다. 방사성 동위 원소는 천연 상태로 산출되기도 하며, 인공적으로 합성되기도 한다. (ko)
Un radionuclide è un nuclide instabile che decade in un altro nuclide più stabile emettendo energia sotto forma di particelle subatomiche dotate di notevole energia cinetica e/o radiazioni elettromagnetiche ad alta energia; in tutti i casi si tratta di radiazioni ionizzanti, da qui il suo nome. I radioisotopi sono isotopi radioattivi, cioè radionuclidi di uno stesso elemento chimico. Il termine più corretto per indicare una specie atomica con un nucleo formato da un determinato numero di protoni Z (numero atomico) e un determinato numero di neutroni N è infatti nuclide o, se radioattivo, radionuclide. (it)
Radionucliden zijn nucliden (isotopen van elementen) met een onstabiele atoomkern die door radioactief verval overgaan in andere elementen, of andere isotopen van hetzelfde element, die al dan niet stabiel zijn. Radionucliden kunnen naar de straling die ze uitzenden in drie soorten worden verdeeld: * alfastralers die heliumkernen (alfadeeltjes) uitstoten. * bètastralers die elektronen of positronen uitzenden (bètadeeltjes) * gammastralers die gammastraling uitzenden Het aantal mogelijke kernreacties dat deze gebeurtenissen veroorzaakt is wat groter: * alfa-emissie * elektronemissie * positronemissie * elektronenvangst * gammaverval De vervalprocessen zijn strikt eerste orde en worden daarom geheel gekarakteriseerd door hun halveringstijd. Er is een aantal radioactieve kernen met een halveringstijd die lang is vergeleken met de ouderdom van de aarde. Deze kernen komen daardoor nog van nature op aarde voor. Belangrijke voorbeelden zijn de isotopen van uranium (235U en 238U) en van thorium (232Th). Deze elementen bestaan zelfs uitsluitend uit radio-isotopen. Een aantal lichtere elementen, zoals kalium (40K), heeft ook natuurlijke radio-isotopen. Daarnaast zijn er korter levende kernen die op aarde voorkomen doordat zij voortdurend aangemaakt worden. Dit kan op twee manieren gebeuren: door verval van de langlevende natuurlijke radio-isotopen en door de kosmische straling waaraan de aarde blootstaat. De dochterkernen van het verval van 235U en 238U (bijvoorbeeld de isotopen van radon) zijn een voorbeeld van het eerste. De koolstofisotoop 14C van het laatste. Ten slotte zijn er de kunstmatige radioactieve kernen die kunnen worden aangemaakt in een kernreactor (door kernsplijting van bijvoorbeeld 235U) of door beschieting van een kern met een andere kern of met neutronen. Deze radioactieve kernen zijn kunstmatig op aarde, maar in het heelal zijn er plaatsen waar zij van nature aangemaakt worden (in supernova's bijvoorbeeld). Men zou ze dus ook 'uitgestorven' kernen kunnen noemen omdat zij bij de vorming van de aarde waarschijnlijk wel aanwezig waren. (nl)
Радионукли́ды, радиоакти́вные нукли́ды (менее точно — радиоакти́вные изото́пы, радиоизото́пы) — нуклиды, ядра которых нестабильны и испытывают радиоактивный распад. Большинство известных нуклидов радиоактивны (стабильными являются лишь около 300 из более чем 3000 нуклидов, известных науке). Радиоактивны все нуклиды, имеющие зарядовое число Z, равное 43 (технеций) или 61 (прометий) или большее 82 (свинец); соответствующие элементы называются радиоактивными элементами. Радионуклиды (главным образом бета-неустойчивые) существуют у любого элемента (то есть для любого зарядового числа), причём у любого элемента радионуклидов существенно больше, чем стабильных нуклидов. Поскольку бета-распад любого типа не изменяет массовое число A нуклида, среди нуклидов с одинаковым значением массового числа (изобаров) существует как минимум один бета-стабильный нуклид, отвечающий минимуму на зависимости избытка массы атома от заряда ядра Z при данном A (изобарической цепочке); бета-распады происходят по направлению к этому минимуму (β−-распад — с увеличением Z, β+-распад и электронный захват — с уменьшением Z), спонтанные переходы в обратном направлении запрещены законом сохранения энергии. Для нечётных A такой минимум один, тогда как для чётных значений A бета-стабильных нуклидов может быть 2 и даже 3. Большинство лёгких бета-стабильных нуклидов стабильны также и по отношению к другим видам радиоактивного распада и, таким образом, являются абсолютно стабильными (если не принимать во внимание до сих пор никем не обнаруженный распад протона, предсказываемый многими современными теориями-расширениями Стандартной Модели). Начиная с А = 36 на чётных изобарических цепочках появляется второй минимум. Бета-стабильные ядра в локальных минимумах изобарических цепочек способны испытывать двойной бета-распад в глобальный минимум цепочки, хотя периоды полураспада по этому каналу очень велики (1019 лет и более) и в большинстве случаев, когда такой процесс возможен, он экспериментально не наблюдался. Тяжёлые бета-стабильные ядра могут испытывать альфа-распад (начиная с A ≈ 140), кластерный распад и спонтанное деление. Большинство радионуклидов получаются искусственным путём, однако существуют и природные радионуклиды, к которым относятся: * радионуклиды с большими периодами полураспада (>5·107 лет, например уран-238, торий-232, калий-40), которые не успели распасться с момента нуклеосинтеза за время существования Земли, 4,5 млрд лет; * радиогенные радионуклиды — продукты распада вышеуказанных долгоживущих радионуклидов (например, радон-222 и другие радионуклиды из рядов радия, тория и актиния); * космогенные радионуклиды, возникающие в результате действия космического излучения (тритий, углерод-14, бериллий-7 и др.). (ru)
Izotopy promieniotwórcze, radioizotopy, radionuklidy – odmiany pierwiastków (izotopy), których jądra atomów są niestabilne i samorzutnie ulegają przemianie promieniotwórczej. W wyniku tej przemiany powstają inne jądra atomowe, emitowane są cząstki elementarne, a także uwalniana jest energia w postaci energii kinetycznej produktów przemiany oraz przeważnie (choć nie zawsze) emitowane jest promieniowanie gamma. Izotopy promieniotwórcze charakteryzuje czas połowicznego rozpadu, to znaczy średni czas, po którym połowa jąder danego pierwiastka (izotopu) ulegnie przemianie. Czas połowicznego rozpadu nie zależy od otoczenia chemicznego, w jakim znajduje się izotop. Radioizotopy wykazują aktywność promieniotwórczą. (pl)
En radionuklid är en radioaktiv nuklid av ett visst ämne. Ordet "nuklid" kommer från latin nucleus som betyder kärna. Nukliden är en kärna med ett visst bestämt antal protoner och neutroner, där antalet protoner definierar atomslaget (grundämnet) och masstalet definierar isotopen. En synonym till radionuklid är således radioisotop. Alla ämnen i det periodiska systemet har flera kända isotoper, varav de flesta är radioaktiva, men alla grundämnen upp till atomnummer 82 (bly) har minst en stabil isotop, med undantag av teknetium (atomnummer 43) och prometium (atomnummer 61). Som ett exempel kan det nämnas att det lättaste grundämnet väte har sju kända isotoper – varav de tre med längst halveringstid är protium (1H, stabil), deuterium (2H, stabil) och tritium (3H, sönderfaller med en halveringstid om 12,33 år). De andra kända isotoperna 4H, 5H, 6H och 7H har dock alla en halveringstid om mindre än en zeptosekund. Tritium är således nuklidkartans minsta radionuklid. Totalt sett finns över 2600 kända nuklider för grundämnena. Antalet stabila isotoper för varje element varierar, väte har två, järn har fyra och xenon har sju. Generellt gäller det att, ju högre masstal desto sällsyntare är stabila nuklider. Exempelvis har grundämnena radon, uran och plutonium enbart radioisotoper. Nya nuklider, främst transuraner, hittas med jämna mellanrum och då oftast med hjälp av stora partikelacceleratorer. Dessa är utan undantag radioaktiva, så de kända radionukliderna blir bara fler och fler. Det bör dock nämnas att de nyupptäckta nukliderna har så kort halveringstid att de endast är av akademiskt intresse. (sv)
Um radioisótopo ou isótopo radioativo é um átomo que tem excesso de energia nuclear, tornando-o instável. Esse excesso de energia pode ser usado de uma das três maneiras: emitida a partir do núcleo como radiação gama; transferido para um de seus elétrons para liberá-lo como conversão eletrônica; ou usado para criar e emitir uma nova partícula (partícula alfa ou partícula beta) do núcleo. Durante esses processos, diz-se que o radionuclídeo sofre decaimento radioativo. Os isótopos radioativos têm aplicações em medicina e, em outras áreas, como a geologia (pela datação radiométrica de fósseis e rochas). Por exemplo, o isótopo radioactivo tálio pode identificar vasos sanguíneos bloqueados em pacientes sem provocar danos ao corpo do paciente. O carbono-14 pode ser utilizado na datação de fósseis. Um radioisótopo pode ser natural ou sintético. (pt)
放射性同位素（英語：radioactive isotope），又稱作放射性核種（英語：radionuclide或radioactive nuclide），是指化學元素中，原子核不穩定、具有放射性的同位素。放射性同位素會發生放射性衰變，放射出伽瑪射線和次原子粒子，從而衰變成其他同位素。 (zh)
Радіонуклі́д — атом з нестійким ядром, що характеризується додатковою енергією, яка доступна для передачі до створеної радіаційної частинки, або до одного з електронів атома в процесі внутрішньої конверсії. При вивільненні енергії радіонуклід проходить через процес радіоактивного розпаду, і зазвичай випускає один або більше фотонів, гамма-променів, або субатомні частинки. Ці частинки складають іонізуюче випромінювання. Радіонукліди утворюються в природних умовах, але також можуть бути отримані штучно при бомбардуванні стабільного елемента нейтронами в ядерному реакторі. Радіонукліди часто також називаються радіоактивними ізотопами або радіоізотопами. Вони використовуються в атомній енергетиці, промисловості, медицині, сільському господарстві і грають важливу роль в дослідженнях з фізики, хімії, біології та геології. Проте, вони можуть являти собою значну небезпеку через руйнівний вплив іонізуючого випромінювання на живі організми. Оскільки бета-розпад будь-якого типу не змінює масове число A ізотопу, серед ізотопів з однаковим значенням масового числа (ізобар) існує як мінімум один бета-стабільний ізотоп, що відповідає мінімуму на залежності атома від заряду ядра Z при даному A; бета-розпади відбуваються у напрямку до цього мінімуму. Зазвичай для ізотопів з непарним A такий мінімум один, тоді як для парних значень A бета-стабільних ізотопів може бути 2 і навіть 3. Легкі бета-стабільні ізотопи стабільні також і по відношенню до інших видів радіоактивного розпаду і, таким чином, є абсолютно стабільними (якщо не брати до уваги досі ніким не виявлений розпад протона, який пророкували численні сучасні теорії Стандартної Моделі). Починаючи з А = 36 на парних ізобаричних ланцюжках з'являється другий мінімум. Бета-стабільні ядра в локальних мінімумах ізобаричних ланцюжків здатні відчувати подвійний бета-розпад в глобальних мінімумах ланцюжка, хоча періоди напіврозпаду по цьому каналу дуже великі (1019 років і більше). Важкі бета-стабільні ядра можуть відчувати альфа-розпад (починаючи з A ≈ 140), кластерний розпад і спонтанне ділення. (uk)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

rdf:type

rdfs:comment

النويدة المشعة عبارة عن نويدة لها نشاط إشعاعي. إن مصطلح نويدة مشعة عام يشمل جميع العناصر الكيميائية، في حال الإشارة إلى عنصر بعينه يستخدم مصطلح نظير مشع. (ar)
Radionuklid je nuklid s nestabilním jádrem, tedy s jádrem charakterizovaným přebytečnou energií, která se uvolňuje buď vytvořením nových částic (radioaktivita) nebo do elektronu v atomu. Tímto způsobem radionuklid prochází radioaktivním rozpadem a uvolňuje buď subatomární částice nebo záření gama. Radionuklidy vznikají v přírodě nebo mohou být vytvořeny uměle. Starší termín radioizotop by se měl používat jen v případech, kdy je třeba zdůraznit souvislost s dalšími izotopy prvku. (cs)
Ραδιοϊσότοπο ή ραδιενεργό ισότοπο ονομάζεται κάθε ισότοπο ενός χημικού στοιχείου, που είναι ασταθές, και διασπάται εκπέμποντας ραδιενέργεια. Συνεπώς με τον όρο αυτό χαρακτηρίζεται η ραδιενεργή μορφή που μπορεί να παρουσιάζει κάποιο χημικό στοιχείο. Οι πυρηνικοί φυσικοί δημιουργούν τεχνητά ραδιοϊσότοπα, βομβαρδίζοντας κάποιο στοιχείο με νετρόνια ή άλλα σωματίδια.Τα ραδιοϊσότοπα χρησιμοποιούνται ως ασθενείς πηγές ραδιενέργειας στην , τη κ.ά.Η παραγωγή, μεταφορά, και διάθεση αυτών γίνεται υπό καθορισμένα μέτρα ασφαλείας.Τα χρησιμοποιημένα ραδιοϊσότοπα αποτελούν . (el)
Als Radionuklid oder radioaktives Nuklid bezeichnet man ein Nuklid (eine Atomsorte), wenn es instabil und damit radioaktiv ist. (de)
Radionuklida (nuklida radioaktif, radioisotop atau isotop radioaktif) adalah suatu isotop memancarkan zat radioaktif atau memiliki energi nuklir yang berlebih, sehingga membuatnya tidak stabil. Radionuklida dapat memancarkan radiasi seperti partikel alfa, partikel beta, atau sinar gamma. (in)
放射性同位体（ほうしゃせいどういたい、英: radioisotope、RI）とは、ある元素が持つ同位体のうち、原子核が不安定であるために原子核が崩壊して何らかの放射線を放出する同位体のことを言う。したがって、全ての放射性同位体は放射能を持っている。ラジオアイソトープ（英語: radioisotope、またはradioactive isotope）や放射性核種（ほうしゃせいかくしゅ、英語: radionuclide）、放射性同位元素とも呼ばれる。 (ja)
동위 원소 중에 방사능이 있는 것을 방사성 동위 원소(放射性同位元素)라고 하며, 이런 불안정한 원자핵을 가진 원자를 방사성 핵종(放射性核種)이라고 한다. 방사성 핵종은 감마선이나 다른 아원자 입자를 방출하며 방사성 감쇠를 하게 된다. 방사성 동위 원소는 천연 상태로 산출되기도 하며, 인공적으로 합성되기도 한다. (ko)
Un radionuclide è un nuclide instabile che decade in un altro nuclide più stabile emettendo energia sotto forma di particelle subatomiche dotate di notevole energia cinetica e/o radiazioni elettromagnetiche ad alta energia; in tutti i casi si tratta di radiazioni ionizzanti, da qui il suo nome. I radioisotopi sono isotopi radioattivi, cioè radionuclidi di uno stesso elemento chimico. Il termine più corretto per indicare una specie atomica con un nucleo formato da un determinato numero di protoni Z (numero atomico) e un determinato numero di neutroni N è infatti nuclide o, se radioattivo, radionuclide. (it)
放射性同位素（英語：radioactive isotope），又稱作放射性核種（英語：radionuclide或radioactive nuclide），是指化學元素中，原子核不穩定、具有放射性的同位素。放射性同位素會發生放射性衰變，放射出伽瑪射線和次原子粒子，從而衰變成其他同位素。 (zh)
Un radioisòtop (radionúclid, núclid radioactiu, isòtop radioactiu o isòtop inestable) és un àtom que té un excés d'energia nuclear, cosa que el fa inestable. Aquest excés d'energia pot ser utilitzat de tres maneres: * emesa des del nucli com radiació gamma, * transferida a un dels seus electrons per alliberar-se com un electró de , * utilitzada per crear i emetre una nova partícula (partícula alfa o partícula beta) des del nucli. (ca)
Un radioisótopo (radionucleido, radionúclido, nucleido radioactivo o isótopo radiactivo) es un átomo que tiene un exceso de energía nuclear, lo que lo hace inestable. Este exceso de energía puede ser utilizado de tres maneras: emitida desde el núcleo como radiación gamma; transferida a uno de sus electrones para liberarlo como un electrón de conversión interna; o utilizada para crear y emitir una nueva partícula (partícula alfa o partícula beta) desde el núcleo. Durante esos procesos, se dice que el radioisótopo sufre una desintegración radiactiva. Estas emisiones se consideran radiación ionizante porque son lo suficientemente potentes como para liberar un electrón de otro átomo. La desintegración radioactiva puede producir un isótopo estable o a veces produce un nuevo radioisótopo inesta (es)
Elementu baten isotopo erradioaktiboa, isotopo bat da, hau da, elementu batekiko, neutroi kopuruan aldatzen diren aldaerak dira. Isotopo erradioaktiboek, euren jatorrizko elementuarekiko duten ezberdintasuna, erradioaktiboak direla da. Hau, protoi eta neutroien artean balantze txar bat izateagatik gertatzen da. Hau konpentsatzeko, nukleoak erradiazioa igorri behar du, nukleoa egonkortzeko, elementu egonkor edo beste isotopo erradioaktibo bat bihurtuz. Formaz aldatzean askatutako energia, Geiger kontagailu batekin edo partikula detektagailu motaren batekin, wilsonen kamera edo , adibidez, detekta daiteke. (eu)
Radionucléide, radioélément * Un radionucléide (contraction de radioactivité et de nucléide) est un nucléide radioactif, c'est-à-dire qui est instable et peut donc se décomposer en émettant un rayonnement. * Un radioisotope (contraction de radioactivité et d'isotope) est un isotope radioactif (parce que son noyau est un radionucléide). * Un radioélément (contraction de radioactivité et d'élément) est un élément chimique dont tous les isotopes connus sont des radioisotopes. (fr)
Is éard atá i gceist le radanúiclíd ná núiclíd - cineál adaimh a bhfuil a núicléas éagobhsaí, ionas gur dual dó meath radaighníomhach a theacht air. Mar sin, iompóidh an radanúiclíd ina núiclíd eile, agus í ag astú cáithnín fo-adamhach de chineál éigin - béite-cháithnín, alfa-cháithnín, nó candam gáma-radaíochta. Tá radanúiclídí nádúrtha ann, ach is féidir radanúiclídí a tháirgeadh go saorga freisin. (ga)
A radionuclide (radioactive nuclide, radioisotope or radioactive isotope) is a nuclide that has excess nuclear energy, making it unstable. This excess energy can be used in one of three ways: emitted from the nucleus as gamma radiation; transferred to one of its electrons to release it as a conversion electron; or used to create and emit a new particle (alpha particle or beta particle) from the nucleus. During those processes, the radionuclide is said to undergo radioactive decay. These emissions are considered ionizing radiation because they are energetic enough to liberate an electron from another atom. The radioactive decay can produce a stable nuclide or will sometimes produce a new unstable radionuclide which may undergo further decay. Radioactive decay is a random process at the leve (en)
Izotopy promieniotwórcze, radioizotopy, radionuklidy – odmiany pierwiastków (izotopy), których jądra atomów są niestabilne i samorzutnie ulegają przemianie promieniotwórczej. W wyniku tej przemiany powstają inne jądra atomowe, emitowane są cząstki elementarne, a także uwalniana jest energia w postaci energii kinetycznej produktów przemiany oraz przeważnie (choć nie zawsze) emitowane jest promieniowanie gamma. Radioizotopy wykazują aktywność promieniotwórczą. (pl)
Radionucliden zijn nucliden (isotopen van elementen) met een onstabiele atoomkern die door radioactief verval overgaan in andere elementen, of andere isotopen van hetzelfde element, die al dan niet stabiel zijn. Radionucliden kunnen naar de straling die ze uitzenden in drie soorten worden verdeeld: * alfastralers die heliumkernen (alfadeeltjes) uitstoten. * bètastralers die elektronen of positronen uitzenden (bètadeeltjes) * gammastralers die gammastraling uitzenden Het aantal mogelijke kernreacties dat deze gebeurtenissen veroorzaakt is wat groter: (nl)
Um radioisótopo ou isótopo radioativo é um átomo que tem excesso de energia nuclear, tornando-o instável. Esse excesso de energia pode ser usado de uma das três maneiras: emitida a partir do núcleo como radiação gama; transferido para um de seus elétrons para liberá-lo como conversão eletrônica; ou usado para criar e emitir uma nova partícula (partícula alfa ou partícula beta) do núcleo. Durante esses processos, diz-se que o radionuclídeo sofre decaimento radioativo. Um radioisótopo pode ser natural ou sintético. (pt)
En radionuklid är en radioaktiv nuklid av ett visst ämne. Ordet "nuklid" kommer från latin nucleus som betyder kärna. Nukliden är en kärna med ett visst bestämt antal protoner och neutroner, där antalet protoner definierar atomslaget (grundämnet) och masstalet definierar isotopen. En synonym till radionuklid är således radioisotop. (sv)
Радионукли́ды, радиоакти́вные нукли́ды (менее точно — радиоакти́вные изото́пы, радиоизото́пы) — нуклиды, ядра которых нестабильны и испытывают радиоактивный распад. Большинство известных нуклидов радиоактивны (стабильными являются лишь около 300 из более чем 3000 нуклидов, известных науке). Радиоактивны все нуклиды, имеющие зарядовое число Z, равное 43 (технеций) или 61 (прометий) или большее 82 (свинец); соответствующие элементы называются радиоактивными элементами. Радионуклиды (главным образом бета-неустойчивые) существуют у любого элемента (то есть для любого зарядового числа), причём у любого элемента радионуклидов существенно больше, чем стабильных нуклидов. (ru)
Радіонуклі́д — атом з нестійким ядром, що характеризується додатковою енергією, яка доступна для передачі до створеної радіаційної частинки, або до одного з електронів атома в процесі внутрішньої конверсії. При вивільненні енергії радіонуклід проходить через процес радіоактивного розпаду, і зазвичай випускає один або більше фотонів, гамма-променів, або субатомні частинки. Ці частинки складають іонізуюче випромінювання. Радіонукліди утворюються в природних умовах, але також можуть бути отримані штучно при бомбардуванні стабільного елемента нейтронами в ядерному реакторі. (uk)

rdfs:label

نويدة مشعة (ar)
Radioisòtop (ca)
Radionuklid (cs)
Radionuklid (de)
Ραδιοϊσότοπο (el)
Radionuklido (eo)
Isotopo erradioaktibo (eu)
Radioisótopo (es)
Radanúiclíd (ga)
Radionuklida (in)
Radioisotope (fr)
Radionuclide (it)
방사성 동위 원소 (ko)
放射性同位体 (ja)
Radionuclide (en)
Izotopy promieniotwórcze (pl)
Radionuclide (nl)
Radioisótopo (pt)
Радиоактивные изотопы (ru)
Radionuklid (sv)
Радіонукліди (uk)
放射性同位素 (zh)

is dbo:wikiPageRedirects of