Sprechgesang (original) (raw)
Sprechgesang i sprechstimme (mots alemanys per a cançó-parlada i veu-parlant) són termes musicals que s'empren per designar una tècnica vocal expressionista a mig camí entre el cant i la parla. Tot i que de vegades s'han emprat indistintament, sprechgesang és un terme més directament relacionat amb el l'estil de cant del recitatiu operístic (en el qual s'emeten diferents notes, tot i que amb una articulació ràpida, més pròxima a la parla), mentre que sprechstimme és un terme més pròxim a la mateixa parla (sense cap èmfasi en les notes musicals).
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | Sprechgesang i sprechstimme (mots alemanys per a cançó-parlada i veu-parlant) són termes musicals que s'empren per designar una tècnica vocal expressionista a mig camí entre el cant i la parla. Tot i que de vegades s'han emprat indistintament, sprechgesang és un terme més directament relacionat amb el l'estil de cant del recitatiu operístic (en el qual s'emeten diferents notes, tot i que amb una articulació ràpida, més pròxima a la parla), mentre que sprechstimme és un terme més pròxim a la mateixa parla (sense cap èmfasi en les notes musicals). (ca) Sprechgesang ist dem Sprechen angenäherter Gesang oder dem Gesang angenähertes Sprechen. Im weiteren Sinn kann jede Mischform als Sprechgesang betrachtet werden, zum Beispiel das plappernde Parlando oder das Rezitativ in Oper und Kantate. Ebenso etwa die Psalmodie im liturgischen Gesang oder der Betruf auf den Alpen. Der Sprechgesang im engeren Sinn setzt jedoch eine starke Trennung zwischen Singen und gesprochenem Literaturvortrag voraus, wie es sie erst seit der Neuzeit gibt. Die antike Lyrik, sogar der Vortrag des Epos, wurden hingegen noch als Gesang verstanden. – Der moderne Sprechgesang geht also davon aus, dass es eine Lyrik gibt, die nicht gesungen wird. Dieser Sprechgesang als künstlerisches Ausdrucksmittel kam Ende des 19. Jahrhunderts auf, zuerst in der ersten Fassung von Humperdincks Königskindern. Er steht zwischen dem Lied- oder Operngesang und dem Melodram, bei dem oft in Versen zu Musik rezitiert wurde. Oft hängt Sprechgesang mit einer innovativen musikalischen Notation zusammen. Der Sprechstimme werden musikalische Parameter auferlegt wie ein Rhythmus oder mehr oder weniger exakte Tonhöhen. Arnold Schönberg (Gurre-Lieder, Pierrot Lunaire) oder Alban Berg (Wozzeck) haben in ihren Vokalwerken eine recht genau notierte Art des Sprechgesangs gefordert. In der Avantgarde-Musik des 20. Jahrhunderts gibt es zahlreiche Varianten des Sprechgesangs. In der modernen Populärmusik tritt Sprechgesang vor allem im Hip-Hop und Rap auf, beispielsweise in Funky Cold Medina von Tone Lōc; verwandte Formen sind Toasting und Raggamuffin.Im neumodernen Freestyle-Rap wird der zuvor erlernte rhythmische Sprechgesang dem Takt eines beliebigen Musikstücks direkt angepasst. Dies erfordert ein hohes Maß einer speziell ausgeprägten Atemtechnik, welche mit der Schnappatmung zu vergleichen ist. Diese Form der Atmungstechnik findet besonderen Anklang an Textpassagen an denen z. B. eine Silbe oder ein Wort fehlt, zudem ist eine aufrecht sitzende Körperhaltung der stehenden oder liegenden Körperhaltung vorzuziehen. Viele Chansonniers resp. Liedermacher bauen in ihre Lieder gesprochene Passagen ein. Solche Sprechpassagen fanden auch im Oberkrainerstil und im volkstümlichen Schlager Einzug. Eine weitere Variante ist ein gesprochener Monolog, der mit einer einfachen Melodie begleitet wird (beispielsweise im Song Are You Lonesome Tonight). (de) Sprechgesang y Sprechstimme (alemán para "canción hablada" y "voz hablada") son términos musicales empleados para referirse a una técnica vocal que se encuentra entre cantar y hablar. (es) Le Sprechgesang (/ˈʃpʁɛç.ɡə.ˌzaŋ/) est un style de récitation à mi-chemin entre la déclamation parlée et le chant, inventé par Engelbert Humperdinck dans son opéra Die Königskinder (« Les Enfants royaux »), dans lequel il est anecdotique, mais surtout connu pour avoir été utilisé pleinement par Arnold Schönberg dans le Pierrot lunaire, qui reste considéré comme la première œuvre « 100 % Sprechgesang ». De l'allemand « chant parlé », il est défini d’une manière assez peu précise : ce traitement de la voix pose en effet de nombreux problèmes techniques (notamment pour la notation) et stylistiques, qui prêtent aujourd'hui encore à des controverses. Le Sprechgesang constitue un apport notable à la musique contemporaine. (fr) Sprechgesang (German: [ˈʃpʀɛçɡəˌzaŋ], "spoken singing") and Sprechstimme (German: [ˈʃpʀɛçˌʃtɪmə], "spoken voice") are expressionist vocal techniques between singing and speaking. Though sometimes used interchangeably, Sprechgesang is directly related to the operatic recitative manner of singing (in which pitches are sung, but the articulation is rapid and loose like speech), whereas Sprechstimme is closer to speech itself (because it does not emphasise any particular pitches). (en) Lo Sprechgesang (AFI: [ˈʃpʀɛçɡəˌzaŋ]), traducibile in "canto parlato", è uno stile particolare di canto affermatosi con le composizioni di Arnold Schönberg, a loro volta maturate all'interno dell'espressionismo tedesco. Una delle composizioni più importanti in cui questo stile di canto è usato regolarmente è il Pierrot Lunaire. (it) シュプレヒゲザング (独: Sprechgesang, ドイツ語: [ˈʃpʀɛçɡəˌzaŋ]「語る歌」)、または シュプレヒシュティンメ (独: Sprechstimme, ドイツ語: [ˈʃpʀɛçˌʃtɪmə]「語る声」) は、 表現主義音楽における、歌と語りの中間に位置する歌唱技法である。シュプレヒゲザングはオペラの歌唱技法であるレチタティーヴォと直接的な関係があり、両者が同様に扱われることがあるが、レチタティーヴォが話し声のように早口で自由な表現でありながらも音高に合わせて歌われるのに対し、シュプレヒシュティンメは特定の音高に縛られないため、より普通の「話し声」に近い。 (ja) Met een spreekkoor werd oorspronkelijk het recitatief in opera's en cantaten bedoeld. Sinds ontwikkelingen in de moderne muziek in de 20e eeuw wordt het begrip echter gebruikt om een compositie aan te duiden waarbij een koor niet zingt, maar spreekt. De Geographical Fugue (of Fuge aus der Geographie) van Ernst Toch geldt als de beroemdste compositie voor spreekkoor. Deze Berlijnse componist maakte deze compositie in de jaren twintig van de 20e eeuw, en ging daarmee de geschiedenis in als de grondlegger van het spreekkoor in de moderne muziek. (nl) Sprechgesang (alemão: [ˈʃpʀɛçɡəˌzaŋ], "canção falada") e Sprechstimme (alemão: [ˈʃpʀɛçˌʃtɪmə], "vocal falado") são técnicas vocais expressionistas usadas para cantar e falar. Embora às vezes usado de forma intercambiável, Sprechgesang está diretamente relacionado à maneira operativa recitativa de cantar, enquanto Sprechstimme está mais perto da fala em si. (pt) Sprechgesang (’talsång’) är ett tal som närmar sig sång, eller sång som närmar sig tal. Den tyska termen används i de flesta språk, vilket beror på att företeelsen oftast förknippas med tysktalande tonsättares verk. I vidare bemärkelse kan flera blandformer betraktas som sprechgesang, till exempel ett parlando eller ett operarecitativ eller en i . I strikt mening går det dock en skarp skiljelinje mellan sprechgesang och ett talat föredrag då den förra endast existerat i modern tid. Den moderna sprechgesang förutsätter att det finns en text som inte sjungs. Sprechgesang uppkom i slutet av 1800-talet. Den förknippas med en innovativ modernistisk notation och framförs till strikt musikaliska parametrar som rytm och mer eller mindre exakt noterade tonhöjder. Arnold Schönberg (Gurre-Lieder, Pierrot Lunaire) eller Alban Berg (Wozzeck) har i sina verk infört sprechgesang. I avant-garde-musik återfinns flera former av sprechgesang. (sv) Sprechstimme (нем. букв. речевой голос; «шпре́хштимме»), Sprechgesang (нем. букв. речевое пение; «шпре́хгезанг») — техника распева текста, при которой точно соблюдаются ритмические длительности (зафиксированы в нотах), а линия звуковысот не выдерживается, хотя рельеф мелодии (в случае, если он нотирован) — пребывание на одной высоте, восхождение и нисхождение — в целом соблюдается. (ru) Шпрехгезанг (нім. Sprechgesang мовний спів; "") Шпрехштімме (нім. Sprechstimme мовний голос),- техніка співу, при якій точно дотримуються ритмічні тривалості (зафіксовані в нотах), а лінія висоти звуку не витримується, хоча рельєф мелодії (в разі, якщо він нотований) — перебування на одній висоті, низхідний або висхідний рух — в цілому дотримується. Вокальну декламацію Шпрехгезанг, що поширилася в авангардній музиці XX століття, вперше застосував Енгельберт Хумпердінк у своїй мелодрамі «Королівські діти» ( нім. Königskinder Königskinder, прем'єра 1897; була перероблена в оперу, прем'єра 1910). Техніку шпрехгезанг активно впроваджував у своїх творах Арнольд Шенберг, найбільш послідовно - у вокальному циклі «Місячний П'єро» (1912), а також в операх «Щаслива рука» (1913, прем'єра 1924) і «Мойсей і Арон» (не закінчена, прем'єра 1957), в кантаті «Вцілілий з Варшави» (1947). У передмові до «Місячним П'єро» Шенберг писав, що мелодія, зазначена у вокальній партії з діагональним перекреслення штилів, . . . не призначена для співу. Завдання виконавця - перетворити її в мовну мелодію (Sprechmelodie), уважно поставившись до позначеної висоті звуків. Для цього виконавцю необхідно: 1. * Витримувати ритм так само точно, як у співі, тобто зі свободою не більшою, ніж він може дозволити собі у виконанні звичайної вокальної мелодії; 2. * Ясно усвідомлювати відмінність між співочим звуком (Gesangston) і мовним звуком (Sprechton) — співочий звук твердо утримує висоту, а мовний, ледь її позначивши, одразу ж покидає, підвищуючись або знижуючись, при цьому висотні співвідношення окремих тонів слід у виконанні в цілому передавати. Виконавець повинен остерігатися манери виголошення «на розспів». Це абсолютно не передбачається. З іншого боку, в жодному разі не слід прагнути й реалізму природної мови. Навпаки, відмінність між промовою звичайною і музично оформленою має бути виразною. Але остання ніколи не повинна нагадувати спів. Крім Шенберга, шпрехгезанг в XX столітті застосовували Альбан Берг (в операх «Воццек» [прем'єра 1925] і «Лулу» [не закінчено, прем'єра 1 937]), Клаус Хубер («Аскеза», для флейти, Sprechstimme і магнітофона, 1966), Бенджамін Бріттен (в опері «Смерть у Венеції», прем'єра 1973), Вольфганг Рим (в опері «Якоб Ленц», прем'єра 1979), Вальтер Циммерман (в циклі «Про користь відчуженості», нім. Vom Nutzen des Lassens Vom Nutzen des Lassens, 1984) та інші композитори. Оскільки інтонування висоти звуку шпрехгезангу композитором точно не визначено (як саме голос повинен «зачіпати» нотовану висоту, наскільки швидко залишати її і в якому саме напрямку, в нотах не уточнюється), інтерпретації виконавцями однієї і тієї ж вокальної партії шпрехгезангу відрізняються один від одного значно більше, ніж виконавські інтерпретації «звичайної» вокальної музики. (uk) |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://mto.societymusictheory.org/issues/mto.06.12.1/mto.06.12.1.byron_frames.html http://mto.societymusictheory.org/issues/mto.07.13.2/mto.07.13.2.byron_pasdzierny.html https://web.archive.org/web/20080412220656/http:/www.music.ucc.ie/jsmi/index.php/jsmi/article/view/19 |
| dbo:wikiPageID | 233152 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 7802 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1081647620 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbc:Singing_techniques dbr:Romantic_music dbr:Engelbert_Humperdinck_(composer) dbc:German_words_and_phrases dbr:Billie_Eilish dbr:Bob_Dylan dbr:Jonathan_Richman dbr:Richard_Wagner dbr:Second_Viennese_School dbr:Post-punk_revival dbr:Opera dbr:Moses_und_Aron dbr:Musical_notation dbr:Ledger_lines dbr:Life_Without_Buildings dbr:Lou_Reed dbr:Lulu_(opera) dbr:Cake_(band) dbr:Slint dbr:Alban_Berg dbc:Extended_techniques dbr:Dry_Cleaning_(band) dbr:Nick_Cave dbr:Rapping dbr:Gurre-Lieder dbr:The_B-52's dbr:Singing dbr:Arnold_Schoenberg dbr:A_Survivor_from_Warsaw dbc:Opera_terminology dbr:Black_Country,_New_Road dbr:The_Fall_(band) dbr:Spoken_word dbr:Recitative dbr:Pierre_Boulez dbr:Pierrot_Lunaire dbr:Sonic_Youth dbr:Speech_communication dbr:Squid_(band) dbr:French_Vanilla_(band) dbr:Königskinder dbr:Wozzeck dbr:Talking_blues dbr:They_Might_Be_Giants dbr:The_Hold_Steady dbr:German_opera dbr:Parlando dbr:Expressionism_(music) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Vocal_music dbt:Extended_techniques dbt:Opera_terms dbt:Authority_control dbt:Dead_link dbt:IPA-de dbt:Italic_title dbt:Reflist dbt:Short_description |
| dcterms:subject | dbc:Singing_techniques dbc:German_words_and_phrases dbc:Extended_techniques dbc:Opera_terminology |
| gold:hypernym | dbr:Techniques |
| rdf:type | owl:Thing dbo:Weapon dbo:MusicGenre |
| rdfs:comment | Sprechgesang i sprechstimme (mots alemanys per a cançó-parlada i veu-parlant) són termes musicals que s'empren per designar una tècnica vocal expressionista a mig camí entre el cant i la parla. Tot i que de vegades s'han emprat indistintament, sprechgesang és un terme més directament relacionat amb el l'estil de cant del recitatiu operístic (en el qual s'emeten diferents notes, tot i que amb una articulació ràpida, més pròxima a la parla), mentre que sprechstimme és un terme més pròxim a la mateixa parla (sense cap èmfasi en les notes musicals). (ca) Sprechgesang y Sprechstimme (alemán para "canción hablada" y "voz hablada") son términos musicales empleados para referirse a una técnica vocal que se encuentra entre cantar y hablar. (es) Le Sprechgesang (/ˈʃpʁɛç.ɡə.ˌzaŋ/) est un style de récitation à mi-chemin entre la déclamation parlée et le chant, inventé par Engelbert Humperdinck dans son opéra Die Königskinder (« Les Enfants royaux »), dans lequel il est anecdotique, mais surtout connu pour avoir été utilisé pleinement par Arnold Schönberg dans le Pierrot lunaire, qui reste considéré comme la première œuvre « 100 % Sprechgesang ». De l'allemand « chant parlé », il est défini d’une manière assez peu précise : ce traitement de la voix pose en effet de nombreux problèmes techniques (notamment pour la notation) et stylistiques, qui prêtent aujourd'hui encore à des controverses. Le Sprechgesang constitue un apport notable à la musique contemporaine. (fr) Sprechgesang (German: [ˈʃpʀɛçɡəˌzaŋ], "spoken singing") and Sprechstimme (German: [ˈʃpʀɛçˌʃtɪmə], "spoken voice") are expressionist vocal techniques between singing and speaking. Though sometimes used interchangeably, Sprechgesang is directly related to the operatic recitative manner of singing (in which pitches are sung, but the articulation is rapid and loose like speech), whereas Sprechstimme is closer to speech itself (because it does not emphasise any particular pitches). (en) Lo Sprechgesang (AFI: [ˈʃpʀɛçɡəˌzaŋ]), traducibile in "canto parlato", è uno stile particolare di canto affermatosi con le composizioni di Arnold Schönberg, a loro volta maturate all'interno dell'espressionismo tedesco. Una delle composizioni più importanti in cui questo stile di canto è usato regolarmente è il Pierrot Lunaire. (it) シュプレヒゲザング (独: Sprechgesang, ドイツ語: [ˈʃpʀɛçɡəˌzaŋ]「語る歌」)、または シュプレヒシュティンメ (独: Sprechstimme, ドイツ語: [ˈʃpʀɛçˌʃtɪmə]「語る声」) は、 表現主義音楽における、歌と語りの中間に位置する歌唱技法である。シュプレヒゲザングはオペラの歌唱技法であるレチタティーヴォと直接的な関係があり、両者が同様に扱われることがあるが、レチタティーヴォが話し声のように早口で自由な表現でありながらも音高に合わせて歌われるのに対し、シュプレヒシュティンメは特定の音高に縛られないため、より普通の「話し声」に近い。 (ja) Met een spreekkoor werd oorspronkelijk het recitatief in opera's en cantaten bedoeld. Sinds ontwikkelingen in de moderne muziek in de 20e eeuw wordt het begrip echter gebruikt om een compositie aan te duiden waarbij een koor niet zingt, maar spreekt. De Geographical Fugue (of Fuge aus der Geographie) van Ernst Toch geldt als de beroemdste compositie voor spreekkoor. Deze Berlijnse componist maakte deze compositie in de jaren twintig van de 20e eeuw, en ging daarmee de geschiedenis in als de grondlegger van het spreekkoor in de moderne muziek. (nl) Sprechgesang (alemão: [ˈʃpʀɛçɡəˌzaŋ], "canção falada") e Sprechstimme (alemão: [ˈʃpʀɛçˌʃtɪmə], "vocal falado") são técnicas vocais expressionistas usadas para cantar e falar. Embora às vezes usado de forma intercambiável, Sprechgesang está diretamente relacionado à maneira operativa recitativa de cantar, enquanto Sprechstimme está mais perto da fala em si. (pt) Sprechstimme (нем. букв. речевой голос; «шпре́хштимме»), Sprechgesang (нем. букв. речевое пение; «шпре́хгезанг») — техника распева текста, при которой точно соблюдаются ритмические длительности (зафиксированы в нотах), а линия звуковысот не выдерживается, хотя рельеф мелодии (в случае, если он нотирован) — пребывание на одной высоте, восхождение и нисхождение — в целом соблюдается. (ru) Sprechgesang ist dem Sprechen angenäherter Gesang oder dem Gesang angenähertes Sprechen. Im weiteren Sinn kann jede Mischform als Sprechgesang betrachtet werden, zum Beispiel das plappernde Parlando oder das Rezitativ in Oper und Kantate. Ebenso etwa die Psalmodie im liturgischen Gesang oder der Betruf auf den Alpen. (de) Sprechgesang (’talsång’) är ett tal som närmar sig sång, eller sång som närmar sig tal. Den tyska termen används i de flesta språk, vilket beror på att företeelsen oftast förknippas med tysktalande tonsättares verk. I vidare bemärkelse kan flera blandformer betraktas som sprechgesang, till exempel ett parlando eller ett operarecitativ eller en i . I strikt mening går det dock en skarp skiljelinje mellan sprechgesang och ett talat föredrag då den förra endast existerat i modern tid. Den moderna sprechgesang förutsätter att det finns en text som inte sjungs. (sv) Шпрехгезанг (нім. Sprechgesang мовний спів; "") Шпрехштімме (нім. Sprechstimme мовний голос),- техніка співу, при якій точно дотримуються ритмічні тривалості (зафіксовані в нотах), а лінія висоти звуку не витримується, хоча рельєф мелодії (в разі, якщо він нотований) — перебування на одній висоті, низхідний або висхідний рух — в цілому дотримується. . . . не призначена для співу. Завдання виконавця - перетворити її в мовну мелодію (Sprechmelodie), уважно поставившись до позначеної висоті звуків. Для цього виконавцю необхідно: (uk) |
| rdfs:label | Sprechgesang (ca) Sprechgesang (de) Sprechgesang (es) Sprechgesang (fr) Sprechgesang (it) シュプレヒゲザング (ja) Spreekkoor (muziek) (nl) Sprechgesang (pt) Sprechgesang (en) Sprechstimme (ru) Sprechgesang (sv) Шпрехгезанг (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Sprechgesang http://d-nb.info/gnd/4203496-6 wikidata:Sprechgesang dbpedia-ca:Sprechgesang dbpedia-da:Sprechgesang dbpedia-de:Sprechgesang dbpedia-es:Sprechgesang dbpedia-et:Sprechgesang dbpedia-fi:Sprechgesang dbpedia-fr:Sprechgesang dbpedia-he:Sprechgesang dbpedia-it:Sprechgesang dbpedia-ja:Sprechgesang dbpedia-nl:Sprechgesang dbpedia-no:Sprechgesang dbpedia-pt:Sprechgesang dbpedia-ru:Sprechgesang dbpedia-sv:Sprechgesang dbpedia-uk:Sprechgesang https://global.dbpedia.org/id/Vxw9 |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Sprechgesang?oldid=1081647620&ns=0 |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Sprechgesang |
| is dbo:genre of | dbr:Vasily_Shumov |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:𝅦 dbr:Sperchstimme dbr:Speech-song dbr:Speech-singing dbr:Speech_song dbr:Speech_voice dbr:Sprechsang dbr:Sprechstimme |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Carl_Ruggles dbr:Engelbert_Humperdinck_(composer) dbr:List_of_compositions_for_viola:_T_to_Z dbr:Neue_Deutsche_Härte dbr:Bel_canto dbr:Brer_Soul dbr:David_Berman_(musician) dbr:Hot_Summer_(song) dbr:Julie_Andrews dbr:List_of_German_expressions_in_English dbr:Patricia_Kopatchinskaja dbr:Uptown_Funk dbr:Vasily_Shumov dbr:𝅦 dbr:Devil_Doll_(Slovenian_band) dbr:Index_of_music_articles dbr:Ivan_Yershov dbr:John_Blackwood_McEwen dbr:Post-punk_revival dbr:Massive_Attack dbr:Max_Goldt dbr:Melvin_Van_Peebles dbr:Rux_Revue dbr:Ernest_van_Dyck dbr:Geographical_Fugue dbr:Clara_Bow dbr:Elsa_Bernstein dbr:Fred_Schneider dbr:Ghetto_Gothic dbr:Nancy_Bogen dbr:The_Man_from_Utopia dbr:Andreas_Schaerer dbr:Loriot dbr:Lotte_Lenya dbr:Making_a_New_World dbr:Blumfeld dbr:Chinaman,_Laundryman dbr:Skylab_(album) dbr:Friedrich_Schorr dbr:2-D_(character) dbr:Welcome_to_the_Dance dbr:What_the....You_Mean_I_Can't_Sing?! dbr:William_Warfield dbr:Wind's_Poem dbr:Heinrich_Knote dbr:Jaroslav_Krček dbr:Ernest_T._Bass dbr:British_rock_music dbr:Now_Only dbr:Dina_Ugorskaja dbr:Glossary_of_music_terminology dbr:Hittite_music dbr:Melodrama dbr:Rapping dbr:Gurre-Lieder dbr:Hans_Zender dbr:Helen_Kane dbr:Henry_Cow dbr:The_B-52's dbr:Singing dbr:Chamber_music dbr:Aleksei_Maslennikov dbr:John_McCrea_(musician) dbr:Kaikhosru_Shapurji_Sorabji dbr:Karl_V._(opera) dbr:Le_Marteau_sans_maître dbr:Black_Country,_New_Road dbr:Words_and_Music_(play) dbr:Recitative dbr:Die_Ermordung_Cäsars dbr:Die_Fantastischen_Vier dbr:Die_Soldaten dbr:Art_Bears dbr:Art_Brut dbr:Pierrot_lunaire dbr:Sperchstimme dbr:I_Contain_Multitudes dbr:In_Dreams_(Roy_Orbison_song) dbr:Kraftklub dbr:Krapp,_ou,_La_dernière_bande dbr:Microphones_in_2020 dbr:Off_the_Radar dbr:One_Life_(No_Angels_song) dbr:Separation_Sunday dbr:Shattered_(song) dbr:Wozzeck dbr:Talking_blues dbr:Eugen_Haile dbr:List_of_styles_of_music:_S–Z dbr:Speech-song dbr:Ghost_note dbr:The_Owl_and_the_Pussy-Cat dbr:The_Child_Dreams_(opera) dbr:Speech-singing dbr:Speech_song dbr:Speech_voice dbr:Sprechsang dbr:Sprechstimme |
| is dbp:genre of | dbr:Vasily_Shumov |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Sprechgesang |