Yang Zhu (original) (raw)

About DBpedia

Jang Ču (čínsky pchin-jinem Yáng Zhū, znaky zjednodušené 杨朱, tradiční 楊朱; 370 př. n. l. – 319 př. n. l.) byl staročínský filozof. Podle Janga všechny události a jevy přírody a společnosti jsou podřízeny působení principu přirozené nezbytnosti, který charakterizoval jako osud. Vše podléhá zkáze a zničení, život vystřídá smrt, vznik zánik. Je třeba užívat a vychutnávat to, co existuje a nezatěžovat se myšlenkami na to, co bude po smrti, doporučoval Jang. Odmítal také společenskou angažovanost. Jeho filozofie bývá označována za individualistickou, což bylo v konfuciánské čínské tradici dosti neobvyklé a také to nebylo přijato (kritika Menciova). Byl také prvním čínským filozofem zabývajícím se problémem lidské přirozenosti, kterou nazýval (性, přirozené sklony).

Property Value
dbo:abstract Yang Zhu, AFi /ˈjɑːŋ ˈdʒuː/; xinès simplificat: 杨朱; xinès tradicional: 楊朱, pinyin Yáng Zhū, Wade-Giles Yang Chu, literalment "el mestre Yang"; 370-319 a. C.), fou un filòsof xinès del període dels Regnes Combatents. La informació sobre la seva vida i la seva docència és extremadament escassa. S'estima que va viure a la segona meitat del segle v aC i la primera meitat del segle IV aC. Hi ha informes que va viatjar extensament a través de diversos regnes de la Xina antiga i els seus punts de vista van ser àmpliament coneguts. També va tenir un gran nombre d'estudiants. Antic egoista ètic alternatiu al pensament moïsta i confucianista, les idees supervivents de Yang Zhu apareixen principalment en els textos xinesos Huainanzi, , ,i possiblement el Liezi i el Zhuangzi. La filosofia atribuïda a Yang Zhu, present al Liezi, xoca amb la influència taoista de la resta de l'obra. Destaca, en particular, el seu reconeixement de l'instint d'autoconservació (為我 wèiwǒ), la qual cosa el va acreditar com el "descobridor del cos". En comparació amb altres grans filòsofs xinesos, Yang Zhu va quedar en relativa foscor, però la seva influència va ser en el seu propi temps tan extensa que Menci descrigué el seu pensament, juntament amb les idees antitètiques de Mozi, com a "inundacions i animals salvatges que destrossen la terra" (Liu: 1967: 358). (ca) Jang Ču (čínsky pchin-jinem Yáng Zhū, znaky zjednodušené 杨朱, tradiční 楊朱; 370 př. n. l. – 319 př. n. l.) byl staročínský filozof. Podle Janga všechny události a jevy přírody a společnosti jsou podřízeny působení principu přirozené nezbytnosti, který charakterizoval jako osud. Vše podléhá zkáze a zničení, život vystřídá smrt, vznik zánik. Je třeba užívat a vychutnávat to, co existuje a nezatěžovat se myšlenkami na to, co bude po smrti, doporučoval Jang. Odmítal také společenskou angažovanost. Jeho filozofie bývá označována za individualistickou, což bylo v konfuciánské čínské tradici dosti neobvyklé a také to nebylo přijato (kritika Menciova). Byl také prvním čínským filozofem zabývajícím se problémem lidské přirozenosti, kterou nazýval (性, přirozené sklony). (cs) Yang Zhu (chinesisch 楊朱 / 杨朱, Pinyin Yáng Zhū, W.-G. Yang Chu) war ein chinesischer Philosoph, der im 3. Jahrhundert v. Chr. gelebt haben soll. Über sein Leben ist wenig bekannt, da seine Lehren entweder nur mündlich weitergegeben wurden oder die Schriften verlorengingen. Er soll an einem Fürstenhof im Staate Wei um 300 v. Chr. gelebt haben. Das, was man über Yang Zhus Lehren weiß, stammt aus Quellen anderer Philosophen, insbesondere Liezi und Mengzi. Yang Zhus Lehren stehen dem Daoismus nahe, besonders den Lehren Zhuangzis, jedoch lehnt er ethische Ordnungsprinzipien in der Welt und die Herrschaft des Himmels ab. Seine Philosophie war hauptsächlich hedonistisch geprägt, denn er lehrte, man solle dem Leben, welches sowieso nicht viel Angenehmes zu bieten habe, dieses wenige Angenehme in vollen Zügen abgewinnen und genießen und die eigene Natur mit ihren Wünschen und Trieben nicht unterdrücken. Als sinnlos lehnt es Yang Zhu ab, nach irgendeiner Form von Jenseits zu streben, Staat und Gesellschaft verbessern zu wollen oder die Welt in eine bessere Ordnung bringen zu wollen. Gleichfalls sinnlos sei das Streben nach Reichtum und Ehre oder die Gründung von Familie und Zeugung von Nachkommen. Sinnvoll sei nur die Befriedigung der Sinne. Hier trat Yang Zhu jedoch für einen kontrollierten Genuss ein, da ein Übermaß an Sinnenfreude das Leben gefährde. Weisheit bestehe darin, zunächst einmal festzustellen, welche Wünsche der eigenen Natur abträglich und welche ihr zuträglich seien. (de) Yang Zhu edo Yang Tzu (txinera tradizionalez: 楊朱/杨朱; pinyinez: Yáng Zhū; Wade–Giles: Yang Chu; K.a. 440– K.a. 360) txinatar filosofoa izan zen. Antzinako Txinako pentsalari indibidualista eta hedonista izan zen. Bizitzaren betetasuna (quansheng), nork bere premiak ase eta ahalik eta hobekien bizitzen saiatzea, da bere pentsamoldearen ardatza. Erabateko zoriona iristeko nork bere gorputza eta adimena zaindu eta horretan lehiatu behar du (yangsheng). Taoismoaren aitzindarietako bat izan zen. Haren idazlanak galdu egin ziren, baina zati batzuk gorde dira liburuan. Mentzio filosofoak egoista izatea egotzi zion, eta aurkari izan zuen. (eu) Esto es un nombre chino, Yang es el apellido. Yang Zhu (en chino, 楊朱 / 杨朱; pinyin, Yáng Zhū; Wade-Giles, Yang Chu; 370-319 a. C.), fue un filósofo chino del período de los Reinos Combatientes, un antiguo hedonista, egoísta ético y sofista alternativo al pensamiento de Confucio. Las ideas de Yang Zhu que han podido sobrevivir aparecen primordialmente en el capítulo siete del Liezi. (es) Yang Zhu (楊朱/杨朱, Yáng Zhū, Yang Chu; 370-319 BCE) est un philosophe chinois durant la période des royaumes combattants. (fr) Yang Zhu (/ˈjɑːŋ ˈdʒuː/; simplified Chinese: 杨朱; traditional Chinese: 楊朱; pinyin: Yáng Zhū; Wade–Giles: Yang Chu; 440–c.360 BC), also known as Yang Zi or Yangzi (Master Yang), was a Chinese philosopher during the Warring States period. An early ethical egoist alternative to Mohist and Confucian thought, Yang Zhu's surviving ideas appear primarily in the Chinese texts Huainanzi, Lüshi Chunqiu, Mengzi, and possibly the Liezi and Zhuangzi. He founded the philosophical school of Yangism. The philosophies attributed to Yang Zhu, as presented in Liezi, clash with the primarily Daoist influence of the rest of the work. Of particular note is his recognition of self-preservation (weiwo 為我), which has led him to be credited with "the discovery of the body". In comparison with other Chinese philosophical giants, Yang Zhu has recently faded into relative obscurity, but his influence in his own time was so widespread that Mencius (孟子) described his philosophies along with the antithetical ideas of Mozi (墨子) as "floods and wild animals that ravage the land". (en) 양주(楊朱)는 중국 전국 시대 초기의 사상가이다. 자(字)는 자거(子居). 위(衛) 사람이다. 개인주의 사상인 위아설(자애설)을 설하였다. 양주(楊朱)의 전기는 모호하다. 묵적(墨翟)과 아울러 그 사람의 설이 천하에 가득 차 있었다고 하는 것이 《맹자(孟子)》에 기록되어 있는 것으로 보아 기원전 4세기에서 3세기에 걸쳐 그 학설이 유행했던 듯하다. 펑유란(馮友蘭)은 도가 사상 묵자(墨子) 이후에 출현하였다고 생각하여 양주(楊朱)를 그 시초를 삼으나 아직 불확실하다. 양주의 학설은 《맹자》, 《열자(列子)》, 《한비자(韓非子)》, 《여씨춘추》, 《회남자》에 보인다. 양주(楊朱)는 하나의 생명이야말로 가장 귀중하다고 생각하여 생활의 일체는 이 하나의 생명을 기르고자 존재한다고 주장한다. 생명의 주체는 '나(我)'다. 그 '나'를 소중하게 하는 바로 그것이 최요하다고 주장한다. 노자(老子)는 무아를 말하여 무아속에 개인의 존속을 도모하려고 하였으나 양주는 무엇이든 나를 위해서만 해야 한다는 위아(爲我)설을 노골로 설하였다. 그것은 극단인 개인주의이기도 하였으므로 묵자(墨子)가 말하는 '겸애'의 생각과 상이해 대비된다. 양주의 이 주장은 한 마디로 '전성보진(全性保眞)'의 설이라고 평가받는다(《淮南子》氾論訓의 楊朱評). 《여씨춘추》〈不二篇〉에 양주를 평하여 '양생(楊生)은 나[己]를 귀히 한다'고 이르는 것도 양주 사상의 특색을 한 마디로 논한 것이다. (ko) 楊 朱（よう しゅ、生没年未詳、紀元前370年頃? - 紀元前319年頃?）は、中国戦国時代の思想家。個人主義的な思想である為我説（自愛説）を主張した。字は子居。 人間の欲望を肯定し、自己満足が自然に従うものであるとした。儒家、墨家に対抗し、異端として孟子などから排撃される。著書は伝わらず、「列子（楊朱篇）」、「荘子」などに学説が断片的であるが記載される。 哲学史の研究においては、西洋で同時代に快楽主義を提唱したエピクロスと比較される。 (ja) Yang Zhu (IV wiek p.n.e.) – starożytny chiński filozof, naturalista, zwolennik skrajnego indywidualizmu i egoizmu etycznego. Nie pozostawił po sobie żadnych prac i jego poglądy znane są jedynie z przykładów przytoczonych w dziełach późniejszych filozofów, być może w wielu miejscach znacznie zniekształconych i ubarwionych. Mencjusz, skądinąd zaciekły krytyk Yang Zhu, scharakteryzował jego filozofię pisząc, że gdyby dla ocalenia ludzkości miał poświęcić się wyrywając sobie tylko jeden włos, nie zrobiłby tego. Mencjusz określił filozofię Yanga terminem weiwo (为我), czyli „dla mnie”. Poświęcony Yang Zhu rozdział w traktacie Liezi przedstawia go jako bezwzględnego hedonistę. Filozofia Yang Zhu uważana jest za wcześniejszą od taoizmu i zdaniem niektórych badaczy (m.in. Feng Youlana) wywarła nań znaczny wpływ. (pl) Yang Zhu (pinyin: Yáng Zhū; Wade-Giles: Yang Chu; 370-319 ACE), foi um filósofo chinês que viveu no Período dos Reinos Combatentes, cujo pensamento era uma alternativa local hedonista, epicurista ou sofista ao pensamento de Confúcio. O que resta da filosofia de Yang Zhu está principalmente no livro Lie Zi (列子). (pt) Yang Zhu var en inflytelserik kinesisk filosof under senare delen av Zhoudynastin. Inga verk av Yang Zhu finns bevarade, men hans lära nämns av flera tidiga författare, bland annat i skrifterna Mencius, Xunzi, Han Feizi, Lüshi chunqiu, Huainanzi och Lunheng. Ett kapitel i Liezi är uppkallat efter Yang Zhu, men har sannolikt tillkomit långt efter dennes bortgång. I Mencius framställs Yang Zhu som etisk egoist. Han skulle alltså med andra ord ha förespråkat att det alltid är rätt att befordra sitt eget väl. (sv) Ян Чжу (кит. трад. 楊朱, упр. 杨朱, пиньинь Yáng Zhū), Ян-цзы, Ян Цзыцзюй, Ян Шэн; около 440 до н. э. — 360 до н. э. — древнекитайский философ, противник конфуцианства. (ru) 楊朱（约前440年－约前360年），或作陽朱，或說字子居或子取，魏國人，一说秦國人，生平已不可考。有云他是老子弟子。是中國春秋戰國時期的一名道家的改革思想家，開創了楊朱學派，講究自我中心、個人主義、利己主義、享樂主義，道教尊楊朱為「貴生真人」。 (zh) Янг Джу 杨朱 Yáng Zhū (близько 395–335 рр. до н. е.) — давньокитайський філософ, учень Лао-цзи. Матеріаліст. Критикував релігійні уявлення і віру в безсмертя. Противник конфуціанства. Про його біографію практично нічого невідомо, оскільки власні твори мудреця не збереглися, і про його погляди можна судити лише за фрагментами з трактатів «Мен-цзи», «Чжуан-цзи» і особливо — , в якому Ян Чжу присвячено кілька розділів. Основою вчення Ян Чжу були ідеї себелюбства, цінності власного життя і гедонізму, а також виступ проти Конфуція і його вчення. На його думку, всі події і явища природи і суспільства підлеглі дії принципу природної необхідності, який він визначав як долю. Ян Чжу стверджував, що всі схильні до загибелі. Життя змінюється смертю, за виникненням слідує руйнування. В етиці на перший план висував особистість з її прагненням до максимального задоволення своїх почуттів і бажань. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink https://www.britannica.com/biography/Yang-Zhu
dbo:wikiPageID 727484 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength 7881 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID 1121378166 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink dbr:Huainanzi dbr:Confucianism dbr:Mencius dbr:Mencius_(book) dbr:Mozi dbr:Liezi dbr:Lüshi_Chunqiu dbr:Zhuangzi_(book) dbr:Yangism dbc:Atheist_philosophers dbc:Philosophical_pessimists dbr:Warring_States_period dbr:Hedonism dbr:Hedonist dbr:Epicurean dbr:Egoist dbr:Henri_Maspero dbc:Chinese_atheists dbr:Taoism dbc:4th-century_BC_Chinese_philosophers dbr:Egoism dbr:Yang_(surname) dbc:Zhou_dynasty_philosophers dbr:Stanford_University_Press dbr:Ethical_egoism dbr:Mohism dbr:Philosopher dbr:Daoist
dbp:p Yáng Zhū (en)
dbp:s 杨朱 (en)
dbp:t 楊朱 (en)
dbp:w Yang Chu (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate dbt:Authority_control dbt:Cite_book dbt:Cite_encyclopedia dbt:Cite_journal dbt:IPAc-en dbt:Refbegin dbt:Refend dbt:Reflist dbt:Sfn dbt:Zh dbt:Chinese_philosophy dbt:Family_name_hatnote dbt:Hedonism
dcterms:subject dbc:Atheist_philosophers dbc:Philosophical_pessimists dbc:Chinese_atheists dbc:4th-century_BC_Chinese_philosophers dbc:Zhou_dynasty_philosophers
gold:hypernym dbr:Philosopher
schema:sameAs http://viaf.org/viaf/185439975
rdf:type owl:Thing dbo:Person yago:WikicatChinese-languageWriters yago:WikicatChinesePeople yago:WikicatChinesePhilosophers yago:CausalAgent100007347 yago:Communicator109610660 yago:Intellectual109621545 yago:LivingThing100004258 yago:Object100002684 yago:Organism100004475 yago:Person100007846 yago:Philosopher110423589 yago:PhysicalEntity100001930 yago:WikicatZhouDynastyPhilosophers yago:Writer110794014 yago:YagoLegalActor yago:YagoLegalActorGeo yago:Scholar110557854 yago:Whole100003553 yago:Wikicat4th-centuryBCPhilosophers
rdfs:comment Jang Ču (čínsky pchin-jinem Yáng Zhū, znaky zjednodušené 杨朱, tradiční 楊朱; 370 př. n. l. – 319 př. n. l.) byl staročínský filozof. Podle Janga všechny události a jevy přírody a společnosti jsou podřízeny působení principu přirozené nezbytnosti, který charakterizoval jako osud. Vše podléhá zkáze a zničení, život vystřídá smrt, vznik zánik. Je třeba užívat a vychutnávat to, co existuje a nezatěžovat se myšlenkami na to, co bude po smrti, doporučoval Jang. Odmítal také společenskou angažovanost. Jeho filozofie bývá označována za individualistickou, což bylo v konfuciánské čínské tradici dosti neobvyklé a také to nebylo přijato (kritika Menciova). Byl také prvním čínským filozofem zabývajícím se problémem lidské přirozenosti, kterou nazýval (性, přirozené sklony). (cs) Yang Zhu edo Yang Tzu (txinera tradizionalez: 楊朱/杨朱; pinyinez: Yáng Zhū; Wade–Giles: Yang Chu; K.a. 440– K.a. 360) txinatar filosofoa izan zen. Antzinako Txinako pentsalari indibidualista eta hedonista izan zen. Bizitzaren betetasuna (quansheng), nork bere premiak ase eta ahalik eta hobekien bizitzen saiatzea, da bere pentsamoldearen ardatza. Erabateko zoriona iristeko nork bere gorputza eta adimena zaindu eta horretan lehiatu behar du (yangsheng). Taoismoaren aitzindarietako bat izan zen. Haren idazlanak galdu egin ziren, baina zati batzuk gorde dira liburuan. Mentzio filosofoak egoista izatea egotzi zion, eta aurkari izan zuen. (eu) Esto es un nombre chino, Yang es el apellido. Yang Zhu (en chino, 楊朱 / 杨朱; pinyin, Yáng Zhū; Wade-Giles, Yang Chu; 370-319 a. C.), fue un filósofo chino del período de los Reinos Combatientes, un antiguo hedonista, egoísta ético y sofista alternativo al pensamiento de Confucio. Las ideas de Yang Zhu que han podido sobrevivir aparecen primordialmente en el capítulo siete del Liezi. (es) Yang Zhu (楊朱/杨朱, Yáng Zhū, Yang Chu; 370-319 BCE) est un philosophe chinois durant la période des royaumes combattants. (fr) 양주(楊朱)는 중국 전국 시대 초기의 사상가이다. 자(字)는 자거(子居). 위(衛) 사람이다. 개인주의 사상인 위아설(자애설)을 설하였다. 양주(楊朱)의 전기는 모호하다. 묵적(墨翟)과 아울러 그 사람의 설이 천하에 가득 차 있었다고 하는 것이 《맹자(孟子)》에 기록되어 있는 것으로 보아 기원전 4세기에서 3세기에 걸쳐 그 학설이 유행했던 듯하다. 펑유란(馮友蘭)은 도가 사상 묵자(墨子) 이후에 출현하였다고 생각하여 양주(楊朱)를 그 시초를 삼으나 아직 불확실하다. 양주의 학설은 《맹자》, 《열자(列子)》, 《한비자(韓非子)》, 《여씨춘추》, 《회남자》에 보인다. 양주(楊朱)는 하나의 생명이야말로 가장 귀중하다고 생각하여 생활의 일체는 이 하나의 생명을 기르고자 존재한다고 주장한다. 생명의 주체는 '나(我)'다. 그 '나'를 소중하게 하는 바로 그것이 최요하다고 주장한다. 노자(老子)는 무아를 말하여 무아속에 개인의 존속을 도모하려고 하였으나 양주는 무엇이든 나를 위해서만 해야 한다는 위아(爲我)설을 노골로 설하였다. 그것은 극단인 개인주의이기도 하였으므로 묵자(墨子)가 말하는 '겸애'의 생각과 상이해 대비된다. 양주의 이 주장은 한 마디로 '전성보진(全性保眞)'의 설이라고 평가받는다(《淮南子》氾論訓의 楊朱評). 《여씨춘추》〈不二篇〉에 양주를 평하여 '양생(楊生)은 나[己]를 귀히 한다'고 이르는 것도 양주 사상의 특색을 한 마디로 논한 것이다. (ko) 楊 朱（よう しゅ、生没年未詳、紀元前370年頃? - 紀元前319年頃?）は、中国戦国時代の思想家。個人主義的な思想である為我説（自愛説）を主張した。字は子居。 人間の欲望を肯定し、自己満足が自然に従うものであるとした。儒家、墨家に対抗し、異端として孟子などから排撃される。著書は伝わらず、「列子（楊朱篇）」、「荘子」などに学説が断片的であるが記載される。 哲学史の研究においては、西洋で同時代に快楽主義を提唱したエピクロスと比較される。 (ja) Yang Zhu (pinyin: Yáng Zhū; Wade-Giles: Yang Chu; 370-319 ACE), foi um filósofo chinês que viveu no Período dos Reinos Combatentes, cujo pensamento era uma alternativa local hedonista, epicurista ou sofista ao pensamento de Confúcio. O que resta da filosofia de Yang Zhu está principalmente no livro Lie Zi (列子). (pt) Yang Zhu var en inflytelserik kinesisk filosof under senare delen av Zhoudynastin. Inga verk av Yang Zhu finns bevarade, men hans lära nämns av flera tidiga författare, bland annat i skrifterna Mencius, Xunzi, Han Feizi, Lüshi chunqiu, Huainanzi och Lunheng. Ett kapitel i Liezi är uppkallat efter Yang Zhu, men har sannolikt tillkomit långt efter dennes bortgång. I Mencius framställs Yang Zhu som etisk egoist. Han skulle alltså med andra ord ha förespråkat att det alltid är rätt att befordra sitt eget väl. (sv) Ян Чжу (кит. трад. 楊朱, упр. 杨朱, пиньинь Yáng Zhū), Ян-цзы, Ян Цзыцзюй, Ян Шэн; около 440 до н. э. — 360 до н. э. — древнекитайский философ, противник конфуцианства. (ru) 楊朱（约前440年－约前360年），或作陽朱，或說字子居或子取，魏國人，一说秦國人，生平已不可考。有云他是老子弟子。是中國春秋戰國時期的一名道家的改革思想家，開創了楊朱學派，講究自我中心、個人主義、利己主義、享樂主義，道教尊楊朱為「貴生真人」。 (zh) Yang Zhu, AFi /ˈjɑːŋ ˈdʒuː/; xinès simplificat: 杨朱; xinès tradicional: 楊朱, pinyin Yáng Zhū, Wade-Giles Yang Chu, literalment "el mestre Yang"; 370-319 a. C.), fou un filòsof xinès del període dels Regnes Combatents. La informació sobre la seva vida i la seva docència és extremadament escassa. S'estima que va viure a la segona meitat del segle v aC i la primera meitat del segle IV aC. Hi ha informes que va viatjar extensament a través de diversos regnes de la Xina antiga i els seus punts de vista van ser àmpliament coneguts. També va tenir un gran nombre d'estudiants. (ca) Yang Zhu (chinesisch 楊朱 / 杨朱, Pinyin Yáng Zhū, W.-G. Yang Chu) war ein chinesischer Philosoph, der im 3. Jahrhundert v. Chr. gelebt haben soll. Über sein Leben ist wenig bekannt, da seine Lehren entweder nur mündlich weitergegeben wurden oder die Schriften verlorengingen. Er soll an einem Fürstenhof im Staate Wei um 300 v. Chr. gelebt haben. Das, was man über Yang Zhus Lehren weiß, stammt aus Quellen anderer Philosophen, insbesondere Liezi und Mengzi. (de) Yang Zhu (/ˈjɑːŋ ˈdʒuː/; simplified Chinese: 杨朱; traditional Chinese: 楊朱; pinyin: Yáng Zhū; Wade–Giles: Yang Chu; 440–c.360 BC), also known as Yang Zi or Yangzi (Master Yang), was a Chinese philosopher during the Warring States period. An early ethical egoist alternative to Mohist and Confucian thought, Yang Zhu's surviving ideas appear primarily in the Chinese texts Huainanzi, Lüshi Chunqiu, Mengzi, and possibly the Liezi and Zhuangzi. He founded the philosophical school of Yangism. (en) Yang Zhu (IV wiek p.n.e.) – starożytny chiński filozof, naturalista, zwolennik skrajnego indywidualizmu i egoizmu etycznego. Nie pozostawił po sobie żadnych prac i jego poglądy znane są jedynie z przykładów przytoczonych w dziełach późniejszych filozofów, być może w wielu miejscach znacznie zniekształconych i ubarwionych. Mencjusz, skądinąd zaciekły krytyk Yang Zhu, scharakteryzował jego filozofię pisząc, że gdyby dla ocalenia ludzkości miał poświęcić się wyrywając sobie tylko jeden włos, nie zrobiłby tego. Mencjusz określił filozofię Yanga terminem weiwo (为我), czyli „dla mnie”. Poświęcony Yang Zhu rozdział w traktacie Liezi przedstawia go jako bezwzględnego hedonistę. (pl) Янг Джу 杨朱 Yáng Zhū (близько 395–335 рр. до н. е.) — давньокитайський філософ, учень Лао-цзи. Матеріаліст. Критикував релігійні уявлення і віру в безсмертя. Противник конфуціанства. Про його біографію практично нічого невідомо, оскільки власні твори мудреця не збереглися, і про його погляди можна судити лише за фрагментами з трактатів «Мен-цзи», «Чжуан-цзи» і особливо — , в якому Ян Чжу присвячено кілька розділів. Основою вчення Ян Чжу були ідеї себелюбства, цінності власного життя і гедонізму, а також виступ проти Конфуція і його вчення. На його думку, всі події і явища природи і суспільства підлеглі дії принципу природної необхідності, який він визначав як долю. Ян Чжу стверджував, що всі схильні до загибелі. Життя змінюється смертю, за виникненням слідує руйнування. В етиці на перший пл (uk)
rdfs:label Yang Zhu (en) Yang Zhu (ca) Jang Ču (cs) Yang Zhu (de) Yang Zhu (es) Yang Zhu (eu) Yang Zhu (fr) 양주 (사상가) (ko) 楊朱 (ja) Yang Zhu (pl) Yang Zhu (pt) Ян Чжу (ru) Yang Zhu (sv) 杨朱 (zh) Ян Чжу (uk)
owl:sameAs freebase:Yang Zhu http://viaf.org/viaf/185439975 yago-res:Yang Zhu http://d-nb.info/gnd/118969366 http://viaf.org/viaf/100964097 wikidata:Yang Zhu http://data.bibliotheken.nl/id/thes/p073208345 http://arz.dbpedia.org/resource/يانج_زهو dbpedia-ca:Yang Zhu dbpedia-cs:Yang Zhu dbpedia-de:Yang Zhu dbpedia-es:Yang Zhu dbpedia-eu:Yang Zhu dbpedia-fr:Yang Zhu dbpedia-ja:Yang Zhu dbpedia-ko:Yang Zhu http://ky.dbpedia.org/resource/Ян_Чжу dbpedia-pl:Yang Zhu dbpedia-pt:Yang Zhu dbpedia-ru:Yang Zhu dbpedia-sk:Yang Zhu dbpedia-sl:Yang Zhu dbpedia-sr:Yang Zhu dbpedia-sv:Yang Zhu http://ta.dbpedia.org/resource/யாங்_சூ dbpedia-uk:Yang Zhu dbpedia-vi:Yang Zhu dbpedia-zh:Yang Zhu https://global.dbpedia.org/id/4Mg69
prov:wasDerivedFrom wikipedia-en:Yang_Zhu?oldid=1121378166&ns=0
foaf:isPrimaryTopicOf wikipedia-en:Yang_Zhu
is dbo:influencedBy of dbr:Max_Stirner dbr:Zhuang_Zhou
is dbo:wikiPageRedirects of dbr:Yang_Chu dbr:Yangzhu dbr:Master_Yang
is dbo:wikiPageWikiLink of dbr:Hundred_Schools_of_Thought dbr:Joseon dbr:Index_of_Eastern_philosophy_articles dbr:Index_of_ancient_philosophy_articles dbr:Index_of_philosophy_articles_(R–Z) dbr:Timeline_of_Eastern_philosophers dbr:Max_Stirner dbr:Mencius_(book) dbr:Liezi dbr:Zhuang_Zhou dbr:Yangism dbr:Agriculturalism dbr:List_of_Chinese_philosophers dbr:History_of_human_thought dbr:Eight-legged_essay dbr:Yang_Zi dbr:Yangzi_(disambiguation) dbr:Greed dbr:Neiye dbr:Lost_literary_work dbr:Ethical_egoism dbr:Selfism dbr:Self-love dbr:Yang_Chu dbr:Yangzhu dbr:Master_Yang
is dbp:influences of dbr:Zhuang_Zhou
is foaf:primaryTopic of wikipedia-en:Yang_Zhu