       Hlavní nádraží Österreich - Австрія België - Бельгія Čechy - Чехія Cēsis - Цесіс Crna Gora - Montenengro Deutschland - Німеччина España - Іспанія Hrvatska - Хорватія Lietuva - Литва Бендери Білорусь Polska - Польща Krakow - Barbakan i brama Florianska Krakow. Maryacki Kwidzyn - Квідзин Malbork - Замок в Мальборку Tomaszów Lubelski - Томашів Zamość - Замостя Румунія - România Росія - Россия Yeni Otogar |
Krakow - Barbakan i brama Florianska Барбакан (він же - рондель) 29 жовтня 2006 р. І в 1926 р. За ним - брама св. Флоріана. Вона ж на акварелі Ст. Тондоса (початок ХХ ст.)    В дитинстві я розглядала листівки з видами Кракова і заздрила краківським дітям - бо в них була ІГРАШКОВА фортеця! Класна! З башточками, кругла. Повз неї, виходячи з фотографій, ходив якийсь транспорт. Себто - місце цілком сучасне, а виглядає як середньовічне. Така собі вдала стилізація. Ні, чесно: я й гадки не мала, що барбакан - справжній і з солідною історією. Виглядає ж так по-ляльковому акуратно!  Барбакан (ми ж всі грамотні і знаємо, що слово це означає оборонну будівлю, яка слугує для підсилення обороноздатності брами? Барбакан є, скажімо, в Кам'янецькій Руській брамі) - не дивина для європейських фортифікацій. Їх будували з початку ХІІІ ст. (найстаріший в Європі - барбакан в французькому місті Каркасоні) - і аж до кінця XVIII ст. Споруджували барбакани, особливо про естетику не задумуючись - не для краси ж будували, для міці і охорони. Але в Кракові все вийшло не так. Цей рондель, ця найбільш висунута на північ частина міських мурів, яка з'явилася в XV столітті - тішить око. Дивина! Коли його будували (1498-1499), в готичному Кракові царював Ян Ольбрахт. Чи важав король і його сучасники цю споруду прекрасною, я не знаю. Але неприступною вважати мусив: аж до XVIII ст. рондель слугував місту вырою й правдою і жоднгого разу його не змогли підкорити вороги. Краківський готичний барбакан у плані є колом з діаметром 24,4 м. Стіни його до 3 м завтовшки. Стіни прикрашають сім мініатюрних веж. Колись від споруди до Флоріанської брами тягнулася мурована шия: саме браму св. Флоріана, ворота Кракова, барбакан і мусив охороняти. На барбакані збереглася плита на честь Мартина Орацевича, який під час Барської конфедерації підстрелив звідси російського командира. Ну підстрелив, ну і що? А то, що патрони в Мартина вже на той час закінчилися - і вбивав він ворога... гудзиком. Зараз барбакан є відділом Історичного музею Кракова. Тут проводяться експозиції - сама була на одній. :) А от побачити лицарський турнір чи старовинні танці мені не довелося. Що ще не означає, що їх тут не буває - бувають. :о)  А тепер те, що барбакан мав охороняти - брама св. Флоріана, покровителя пожежників. Бачите, он він, усміхнений і з відром, лиє воду на мініатуюрний костел? Знаєте, чому саме пожежників? Легенда стверджує, що після однієї нищівної пожежі (а їх в історії Кракова було чимало) згоріли всі храми - крім костела св. Флоріана. Хм, отже, цей святий - заступник від стихії вогню, - подумали краківчани. З того часу й повелося. Навіть в Чернівцях стара пожежна частина (а нині художній салон по вул. О. Кобилянської) прикрашена барельєфом св. Флоріана. Та я відволіклася. Брама св. Флоріана була зведена на початку XIV ст. Вона досить висока - 34,5 м. Колись з боку Клепажа (або, скажімо, Грюнвальдського монументу) башту прикрашав орел, якого в 1882 р. змінив інший - кам'яний, так званий п'ястівський, спроектований великим польським художником, краків'янином Яном Матейком. Вирізьбив птаха Зигмунд Лангман (Zygmund Langman). З боку міста башту прикрашає кольоровий і роззолочений барельєф св. Флоріана (XVIII ст.). Гарний фігурний дах споруди з'явився в 1660 р. Башта була грунтовно відремонтована в 1694 р. В 1565-1566 р. біля брами було зведено міський арсенал. В той час в брамі розміщувалися міські стайні (настелла). Коли в ХІХ ст. Краків почав розростатися і старі міські мури вже ледь втримували капіталістичний дух нового часу, врятував браму і фрагменти мурів біля неї професор Фелікс Радванський (Feliks Radwanski). 13 січня 1817 р. він у сенаті відстояв рішення про збереження для нащадків фрагментів старих міських фортифікацій. Аплодуємо йому за це! Знаю, що в брамі зберігся вівтар в стилі класицизму, але його я не бачила.        Крім барбакану та брами, збереглися й фрагменти міських стін. Укріплювати місто почали за короля Лешека Чорного (1285). Стіни будувалися до початку XIV ст., складалися з подвійних цегляно-кам'яних мурів, оточених ровом (6-10 м. шириною, 3,5 м глибиною). Ров наповнювали водою з р. Рудави. Внутрішній мур був 7 м заввишки і 2,5 м завтовшки. Подекуди на внутрішніх мурах влаштовували дерев'яні галереї для оборонців Кракова. В 9 м від внутрішнього лежав мур зовнішній (передмур'я), висотою в два м. В XIV ст. існувало вже 17 оборонних башт, 9 м заввишки кожна. За кожною вежею доглядав окремий ремісничий цех. Така практика була поширена й у нас. Називалися вежі в задежності від цехів. До міста вели 7 брам, які на ніч закривалися. (Флоріанська, Різницька, Миколайська, Нова (Пекарів), Гродзька (Злотників, Золотарів), Побічна Вісльна (Слюсарів), Шевська (Білошкурників), Славковська (Кравців). На XVII ст. стан міських мурів був катастрофічним. Кількаразові шведські атаки причинили велику шкоду місту. Це був початок кінця. В 1810-1814 р. за наказом цісаря Франца І рів було засипано, а мури почали розбирати. Зараз крім барбакану і Флоріанської брами збереглися лише три башти: Столярська (Stolarskа), Цісельська (Ciesielskа) і Пасамоніків (Pasamoników), а також фундамент найстаршої краківської брами - Різницької. В 1990-х. під час реконструкції на Плантах, на місцях давніх башт встановлено кам'яні постаменти із зображеннями веж. Два види одної з цехових башт та Флоріанської брами. Мури і башта.              |
|
|
В дитинстві я розглядала листівки з видами Кракова і заздрила краківським дітям - бо в них була ІГРАШКОВА фортеця! Класна! З башточками, кругла. Повз неї, виходячи з фотографій, ходив якийсь транспорт. Себто - місце цілком сучасне, а виглядає як середньовічне. Така собі вдала стилізація. Ні, чесно: я й гадки не мала, що барбакан - справжній і з солідною історією. Виглядає ж так по-ляльковому акуратно!
Барбакан (ми ж всі грамотні і знаємо, що слово це означає оборонну будівлю, яка слугує для підсилення обороноздатності брами? Барбакан є, скажімо, в Кам'янецькій Руській брамі) - не дивина для європейських фортифікацій. Їх будували з початку ХІІІ ст. (найстаріший в Європі - барбакан в французькому місті Каркасоні) - і аж до кінця XVIII ст. Споруджували барбакани, особливо про естетику не задумуючись - не для краси ж будували, для міці і охорони. Але в Кракові все вийшло не так. Цей рондель, ця найбільш висунута на північ частина міських мурів, яка з'явилася в XV столітті - тішить око. Дивина! Коли його будували (1498-1499), в готичному Кракові царював Ян Ольбрахт. Чи важав король і його сучасники цю споруду прекрасною, я не знаю. Але неприступною вважати мусив: аж до XVIII ст. рондель слугував місту вырою й правдою і жоднгого разу його не змогли підкорити вороги. Краківський готичний барбакан у плані є колом з діаметром 24,4 м. Стіни його до 3 м завтовшки. Стіни прикрашають сім мініатюрних веж. Колись від споруди до Флоріанської брами тягнулася мурована шия: саме браму св. Флоріана, ворота Кракова, барбакан і мусив охороняти. На барбакані збереглася плита на честь Мартина Орацевича, який під час Барської конфедерації підстрелив звідси російського командира. Ну підстрелив, ну і що? А то, що патрони в Мартина вже на той час закінчилися - і вбивав він ворога... гудзиком. Зараз барбакан є відділом Історичного музею Кракова. Тут проводяться експозиції - сама була на одній. :) А от побачити лицарський турнір чи старовинні танці мені не довелося. Що ще не означає, що їх тут не буває - бувають. :о) 
А тепер те, що барбакан мав охороняти - брама св. Флоріана, покровителя пожежників. Бачите, он він, усміхнений і з відром, лиє воду на мініатуюрний костел? Знаєте, чому саме пожежників? Легенда стверджує, що після однієї нищівної пожежі (а їх в історії Кракова було чимало) згоріли всі храми - крім костела св. Флоріана. Хм, отже, цей святий - заступник від стихії вогню, - подумали краківчани. З того часу й повелося. Навіть в Чернівцях стара пожежна частина (а нині художній салон по вул. О. Кобилянської) прикрашена барельєфом св. Флоріана. Та я відволіклася. Брама св. Флоріана була зведена на початку XIV ст. Вона досить висока - 34,5 м. Колись з боку Клепажа (або, скажімо, Грюнвальдського монументу) башту прикрашав орел, якого в 1882 р. змінив інший - кам'яний, так званий п'ястівський, спроектований великим польським художником, краків'янином Яном Матейком. Вирізьбив птаха Зигмунд Лангман (Zygmund Langman). З боку міста башту прикрашає кольоровий і роззолочений барельєф св. Флоріана (XVIII ст.). Гарний фігурний дах споруди з'явився в 1660 р. Башта була грунтовно відремонтована в 1694 р. В 1565-1566 р. біля брами було зведено міський арсенал. В той час в брамі розміщувалися міські стайні (настелла). Коли в ХІХ ст. Краків почав розростатися і старі міські мури вже ледь втримували капіталістичний дух нового часу, врятував браму і фрагменти мурів біля неї професор Фелікс Радванський (Feliks Radwanski). 13 січня 1817 р. він у сенаті відстояв рішення про збереження для нащадків фрагментів старих міських фортифікацій. Аплодуємо йому за це! Знаю, що в брамі зберігся вівтар в стилі класицизму, але його я не бачила. 
Крім барбакану та брами, збереглися й фрагменти міських стін. Укріплювати місто почали за короля Лешека Чорного (1285). Стіни будувалися до початку XIV ст., складалися з подвійних цегляно-кам'яних мурів, оточених ровом (6-10 м. шириною, 3,5 м глибиною). Ров наповнювали водою з р. Рудави. Внутрішній мур був 7 м заввишки і 2,5 м завтовшки. Подекуди на внутрішніх мурах влаштовували дерев'яні галереї для оборонців Кракова. В 9 м від внутрішнього лежав мур зовнішній (передмур'я), висотою в два м. В XIV ст. існувало вже 17 оборонних башт, 9 м заввишки кожна. За кожною вежею доглядав окремий ремісничий цех. Така практика була поширена й у нас. Називалися вежі в задежності від цехів. До міста вели 7 брам, які на ніч закривалися. (Флоріанська, Різницька, Миколайська, Нова (Пекарів), Гродзька (Злотників, Золотарів), Побічна Вісльна (Слюсарів), Шевська (Білошкурників), Славковська (Кравців). На XVII ст. стан міських мурів був катастрофічним. Кількаразові шведські атаки причинили велику шкоду місту. Це був початок кінця. В 1810-1814 р. за наказом цісаря Франца І рів було засипано, а мури почали розбирати. Зараз крім барбакану і Флоріанської брами збереглися лише три башти: Столярська (Stolarskа), Цісельська (Ciesielskа) і Пасамоніків (Pasamoników), а також фундамент найстаршої краківської брами - Різницької. В 1990-х. під час реконструкції на Плантах, на місцях давніх башт встановлено кам'яні постаменти із зображеннями веж.
