Oksana Kuzmenko | Ethnology Institute of National Academy of Sciences of Ukraine (original) (raw)

papers by Oksana Kuzmenko

Кузьменко О. (2023). «Та й вернуся, та й стану розкажу, як на Німеччині горе»: жіночі досвіди примусової праці у час Другої світової війни у фольклорних репрезентаціях. Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації, за наук. ред. О. Кісь. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2023. с..., 2023

Вивчення досвідів українських жінок та дівчат, насильно вивезених до нацистської Німеччини під ча... more Вивчення досвідів українських жінок та дівчат, насильно вивезених до нацистської Німеччини під час Другої світової війни набуває нової актуальності у контексті сучасної загарбницької війни Російської Федерації проти України, зокрема примусових та вимушених депортацій українських громадян на терени країни-агресорки (Панасюк, 2022; Примусове вивезення українців…, 2022). Про те, що тоталітарний режим сприймає збережену пам’ять про пережите як загрозу свідчить закриття рішенням суду РФ від 28 лютого 2022 р. величезного онлайн-архіву Міжнародної організації «Меморіал», який серед іншого містив безцінні джерела з історії примусової праці у Німеччині періоду Третього Райху. Антропоцентричне дослідження теми «неволі» у Другій світовій війні може дати ключі до глибшого розуміння сьогодення. Задавнені стигми її гостро проявилися вже з 2014 року у війні за Донбас, віддзеркалилися в образах нової самодіяльної поетично-пісенної творчості (Shuvalova, 2020).
Німеччина періоду Третього Райху – один із знакових топосів українського історичного фольклору ХХ ст., який недомовлений, часто сповнений болю і страждань (Кузьменко, 2018).

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164). С. 294–303. , 2022

The article focuses on oral (auto)biographical narratives about labor slavery in the Third Reich ... more The article focuses on oral (auto)biographical narratives about labor slavery in the Third Reich during World War II. The theme of the man of Resistance is considered on the example of modern stories and legends that originate from the local cultural tradition of Yavoriv region (Lviv state). The main focus is on features of stories of Galician employees, in particular the textual analysis of typical stories about responsible manual labor in Germany, helping the starvers, and understanding the justice, which are the object of this study. The conflict of works is based on the antinomies crime — punishment, man — nonhuman, which are manifested through the concepts (help, robbery, deception, escape), which are the subject of research. They are important for the formation of behavioral patterns and building a positive ethnic complementarity of Ukrainians in relation to "foreign" / "other". Therefore, the relevance of the article is due to the need to study the image mechanisms of "man of resistance" (S. Grabovsky), who is guided by the right to choose, as well as ways to verbalize positive survival experience and solidarity of people during the wars.
The purpose of the study - to identify and investigate the elemental protest types of Galician Ostarbeiters, who construct the artistic image of the Ukrainian slave as a man of Resistance. The task - to single out episodes about labor slavery in narratives about the insurgent struggle, to classify stable folklore motifs and concepts that determine the anthropological perspective of the ethnography of war; to identify forms of expression of humane behavior and moral gestures of the heroes; to analyze stories through the prism of the twoness of the characters: journeyman — employer, Ukrainian —Galician — Ukrainian-Ostarbeiter, slave — enslaver.
The scientific novelty of the work consist in the study of folklore ways of representing the memoirs of the working slaves of the Third Reich and stories about them from the perspective of transmitting artistically expressive images and knowledge of solidarity and dignity, which are important for modern society life; as well as the introduction into scientific circulation inaccessible to general public field materials from 1999—2016 years by folklorist Eugene Lunio (1960—2021), which are the main source of the current study.
The methodological basis of the article is a conceptual approach that combines narrative, structural-semantic, historical-typological, biographical methods of studying texts of modern oral narrative tradition on the military-historical subjects.

WHEN TRADITION MATTERS: PROPHETIC DREAMS ABOUT THE RUSSIAN WAR AGAINST UKRAINE IN THE CONTEXT OF UKRANIAN FOLK CULTURE , 2023

The article is based on a paper presented at the 16th International Congress of the Society for E... more The article is based on a paper presented at the 16th International Congress of the Society for Ethnology and Folklore (16th SIEF 2023).
Autobiographical narratives about the current war, including motifs of prophetic dreams, nightmares, or full-oniric texts, have been elements of everyday communication since the first days of the full-scale Russian invasion of Ukraine.
The article's purpose is to trace the genesis of the formation of oral dream narratives about the Russian-Ukrainian war, as well as pragmatics, narrative syntax, and folklore semantics. The object of the study is the Ukrainian oral narrative tradition. The subject is the traditionality and ways of narrating onyric texts "before the war" that are included in the modern discursive process as a communicative event. The main task is to study the plots and classify the symbolic images of onyric narratives with the motif of a "prophetic" dream, the mechanism of integrating a "prophetic" dream into an individual life story.
The source material of the article is field material – onyric texts originating from oral personal narratives, audio recordings of which were made by the author between March 2022 and September 2023, as well as printed and archival texts recorded as part of oral history research projects.
The theoretical and methodological basis of the study is based on the semantic-structural, narrative analysis of the verbal text of the dream. The methods of participant observation, autoethnography, and conceptual analysis are auxiliary.
In conclusion, the author argues that the verbalization of dream interpretation texts has proven to be a necessary communicative practice for overcoming trauma in uncertain times. Dreams of reclaiming the “small homeland” and thoughts of Victory over the enemy as a mythical “breakthrough” prevail. Oral autobiographical narratives with episodes of significant dreams included, the prognostic effect of which is not always clear, are more an original expression of subconscious attitudes towards the war, and a way to structure the present and to some extent control the uncertain future.
Keywords: modern folklore culture, life story, tradition, text, narrative, oneiric narrative, motif of a "prophetic" dream, symbolism, Russian-Ukrainian war

Війна, наука та емоції: (не)нові концепції і підходи. Збірник матеріалів круглого столу (м. Чернігів, 21‒22 лютого 2023 р.) / Редакція та упорядкування С. Маховської. Київ : ТОВ «Юрка Любченка», 2023. 120 с., 2023

Джерелом даного дослідження стали інтерв’ю з науковцями, опу- бліковані у засобах масової інформа... more Джерелом даного дослідження стали інтерв’ю з науковцями, опу-
бліковані у засобах масової інформації, електронних часописах, тексти індивідуальних постів, що оприлюднені на платформі соцмереж, а також досвід спілкування з колегами з академічного кола . Для такого типу різнорідного матеріалу методологічно корисним є застосувати комплексний підхід із залученням до
аналізу его-текстів методу автоетнографії.Із текстів свідчень відомо, що від самого початку українські дослідники/-ці були включені у події війни як активні суб’єкти, які намагалися подивитися на себе «зі сторони». І тут автоетнографія, яка є одним із підходів, який «визнає та враховує суб’єктивність, емоційність та вплив дослідника на дослідження», стає у нагоді. Дослідниці намагалися опанувати гострі емоції через проговорювання того, що переживалося «тут» і «зараз».

Наративи війни у фольклорних, літературних та медійних текстах

Автобіографічні наративи про війну з включеними в них згадками про кошмари чи цілісними оніричним... more Автобіографічні наративи про війну з включеними в них згадками про кошмари чи цілісними оніричними меморатами стали елементами повсякденного спілкування від перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Переповідання особливих т. зв. «віщих» снів від 2014 року стало практикою міжособистісної комунікації між членами родин, біженцями, серед військовослужбовців. Сни, побачені до війни чи напередодні стали способом психосоматичного вираження загальних знань про війну, досвіду якої у більшості респонденток не було. Перекази сновидінь стали «комунікативною подією» (Б. Тедлок). Гострі негативні емоції унаслідок пережитих масованих бомбардувань та обстрілів українських міст, сіл зумовило відповідні психологічні та психічні реакції на війну. Як пережитий досвід вони відобразилися у жіночих снах, які вказують на історію, яка має статися та «мають виразний антропологічний вимір», який дозволяє зрозуміти дієвість суспільних катастроф.
Особливість "віщих" снів, які були записані протягом 2022-2023 років, обумовлена призначенням інформувати про небезпеки, що спонукає оповідача поділитися пережитою уві сні подією. Сюжет має не тільки приватну /індивідуальну попереджувальну дію, але також суспільне значення, оскільки його профетична дія спрямована глобально, на колектив

ПЕРЕЛОМ: війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з історичками. Кн. 3 / відпов. ред. В. Смолій; упоряд. Г. Боряк, О. Ясь, С. Блащук. НАН України. Київ: Інститут історії України, , 2023

Український фольклор майже одразу відреагував на початок повномасштабної агресії росії проти Укра... more Український фольклор майже одразу відреагував на початок повномасштабної агресії росії проти України, яку росіяни розпочали удосвіта 24 лютого 2022 року. Перші місяці війни – це період яскравого спалаху творчої активності людей з різних соціальних прошарків населення України та її регіонів. Вона свідчить про глибокі корені національної фольклорної традиції та її унікальну потенційну силу саме у царині мілітарного фольклору.
Новий етап творчості розпочався з війною та реакцією української спільноти, яка намагалася підтримувати оптимістичний дух у дні, тижні агресивного наступу ворога. Тексти фольклору спротиву передавалися головно через інтернет. Усі тексти у сукупності є зразками народної творчості у ситуативних контекстах. Вони відображають темп і ритм триваючої війни, що виявила злочинну суть і вплив концепції «русского міра». Це політичне поняття фольклоризувалося в мілітарних образах, зокрема у метафорі «русского корабля» та в узагальненому образі російського солдата.
Сформувався словник народних термінів на позначення росіян, породжений новими воєнними досвідами. Поряд із давніми ксеноетнонімами з’явилися оригінальні назви: раши́ст (похідне від «фашист»), русня́ (за словотвірними моделями знижувальної лексики, так само як «кацапня»), орк (за фольклоризованим персонажем з творів Джона Толкіна), чмо́ня і т.ін.
Нові номени надалі функціонують в повсякденні – через усне мовлення та в писемному форматі. Портрет росіянина у комунікативному та масмедійному просторах найбільш затребуваний

The author analyses symbolic spatial images typical of the Ukrainian folklore narratives about WW... more The author analyses symbolic spatial images typical of the Ukrainian folklore narratives about WWI (1914-1918), Famine (1932-1933), forced deportations (1946-1947). Namely, she investigates the images of landscape space (forest, mountain). Attention is paid to the objects of closed inner space which form the concept “home” with the help of congenial attributive characteristics (burnt empty house, evacuated burnt village, destroyed church, dug out grave). The indicated loci, on the background of the universal mythological oppositions “own” – “alien”, “here” – “there”, “old” – “new”, build up a generalized image of a character’s destroyed vital microcosm and places of his/her annihilated freedoms. Keywords: folklore narrative, poetics, spatial images, concept “home”, mythological oppositions

Українсько-молдовські етнокультурні зв’язки : Міжнарод. наук. читання пам’яті академіка Костянтина Поповича / [редкол. : Т. Бедонька-Кугал, М. Вахницька, Г. Кожолянко, В. Кожухар та ін.]. – Кишинів, 2015. – Т. 1. – С. 266–288. (Інститут культурної спадщини Академії наук Республіки Молдова).

In this article the author does a genre-thematic and structural-semantic analysis of the folklore... more In this article the author does a genre-thematic and structural-semantic analysis of the folklore prose from Pokuttia the contents of which reflect the dramatic reality of the first half of the 20th century. For the first time legends and memoir stories about WWI and WWII events, collisions of Polish-Ukrainian relations within twenty years of between-the-wars period, the famine of 1947 and resettlement to Siberia, all recorded by the author, are introduced to scholars. Certain categories of dramatic existence (captivity, hunger, pain, despair, fear, death) are reflected in the most persistent stories, in the semantics of symbolic images and in characters. They help to objectivize the universal folklore opposition of good and evil and reveal the essence of the interconnected folklore concepts of trouble, fear and sin. Keywords: Pokuttia, local tradition, folklore narrative, legend, memoir story semantics, motif, concept.

Studia Methodologica. , 2015

Kuzmenko, Oksana. Poetics of Dramatic Existence in the Folk Prose about World War I: Local Folklo... more Kuzmenko, Oksana. Poetics of Dramatic Existence in the Folk Prose about World War I: Local Folklore or/and Mechanism of Collective Structuring of Experience
The paper deals with the problem of creative process of coding historic information, negative sensual life experience in particular, in the folklore texts followed by their transmission with further decoding-warning (moral lesson). Theoretical conclusions are based on oral historic narratives, eschatological stories and memorates recorded by the author. The article gives a detailed analysis of persisting plots, productive emotive motives (rescue from perdition, fear for life, physical pain and suffering), folklore concepts (“lost home”,”fear”, “sorrow”, “prayer”) which serve to structure the texts about the times of unrest. The author observed that semantics of the characters remains within the general folklore dichotomy “human vs inhuman” where a “human” is a character-victim or a character-sufferer. The latter acts under the circumstances of various existential tests (front, wounds, captivity, tragic death) and confrontations. The main idea of the article is that folklore texts are capable of reflecting both the local historic truth of a certain community and the creative experience of a folklore tradition bearer. Contemporary oral narratives are not only a form of expressing universal knowledge of people about war but also an important piece of information worth transmitting. It serves as a directive for assembling the teller’s own life and is a cognitive model enabling to reveal, via language, the experience of existential self-preservation and innate value of a human being.
Key words: folklore, story, motif, folklore concept, experience, dramatic existence.

Оксана Кузьменко, к. філол. н. УДК 398. 85.01 (=161.2) ДИНАМІКА ПРОСТОРОВИХ ОБРАЗІВ УКРАЇНСЬКИХ С... more Оксана Кузьменко, к. філол. н. УДК 398. 85.01 (=161.2) ДИНАМІКА ПРОСТОРОВИХ ОБРАЗІВ УКРАЇНСЬКИХ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВИХ ПІСЕНЬ (на матеріалі записів поч. XIX-XXI ст.) Анотація У статті висвітлено особливості відображення простору в українських соціально-побутових піснях. Виділено символічні образи, які формують лексикосемантичну парадигму, що діє у фольклорній поетичній системі упродовж XIX-XXI століть. Простежено найбільш виразні приклади повтору фольклорного слова, що змінює чи зберігає у стереотипних моделях амбівалентність семантичної структури (у парі «відкритий-закритий» простір). Розглянуто ціннісну ієрархію домінантних ландшафтних понять-образів, з'ясовано їх вплив на механізм реалізації екзистенційних почуттів ліричного героя (жаль, сум, тривога, горе, радість, задоволення). Ключові слова: соціально-побутові пісні, поетика, ліричний сюжет, просторові образи, пісенна парадигма, повтор, ліричні концепти. Summary Peculiarities of space reflection in Ukrainian songs of manners are elucidated in this article. The author highlights the symbolic images forming the lexical and symantic paradigm functioning in the folklore poetic system during the 19 th -21 st centuries. She also traces the most representative examples of repetition of a folklore word which either changes or preserves the ambivalence of semantic structure (in the opposition «open-closed» space) in stereotypic models.

Література. Фольклор. Проблеми поетики, 2010

Кузьменко, О. (2010) Концепт БАТЬКІВЩИНА у парадигмі художніх образів простору в фольклорних ново... more Кузьменко, О. (2010) Концепт БАТЬКІВЩИНА у парадигмі художніх образів простору в фольклорних новотворах про виселення (на матеріалі власних записів із Західної Бойківщини). Література. Фольклор. Проблеми поетики. Вип. 34, 210–219.

КОНЦЕПТ БАТЬКІВЩИНА У ПАРАДИГМІ ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ ПРОСТОРУ В ФОЛЬКЛОРНИХ НОВОТВОРАХ ПРО ВИСЕЛЕННЯ (на матеріалі власних записів із Західної Бойківщини)

У статті розглядається поетика фольклорних текстів про виселення, в яких домінують просторові образи, що формують парадигму головної вербалізованої константи, концепту БАТЬКІВЩИНА. Його семантика лежить в основі декількох художніх образів (виселена земля, спалена хата, пограбована, знищена церква), які є стержнем нових сюжетів та актуалізованих давніх фольклорних мотивів. Poetics of folk images about exile is described in this article. Space images are dominating in it, which forms the paradigm of the main verbalized constant, the Motherland concept. Its semantics forms the basis of a couple of artistic images (an exiled land, a burnt hut, an abandoned grave, a robbed destroyed church) which are the pivot of new plots and actualized ancient folk motives.

Народознавчі Зошити, 2012

Народознавчі Зошити, 2017

Анотація. У статті автор розглядає фольклорний концепт МОЛИТВА як елемент фольклорно-мовної карти... more Анотація. У статті автор розглядає фольклорний концепт МОЛИТВА як елемент фольклорно-мовної картини світу українців, що відображена у ліро-епічних та епічних творах, які стосуються теми Першої світової війни. До розгляду залучені уснословесні тексти різних жанрів (оповідання-спогади, перекази, пісні-хроніки). Висвітлено форми і засоби реалізації концепту (як мотив, формула, імпліцитний образ). Ключові слова: Перша світова війна, фольклорний концепт «молитва», образ, мотив, сюжет, релігійність, ментальність. Abstract. The author examines the folklore concept of PRAYER as element of the folklore linguistic picture of the world of Ukrainians reflected in WWI-related lyrical and epic works. Oral texts of various genres (memoir stories, tales, and songs

Матеріали науково-практичної конференції «Восьмі всеукраїнські наукові фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській, 2015

Матеріали науково-практичної конференції «Восьмі всеукраїнські наукові фольклористичні читання, п... more Матеріали науково-практичної конференції «Восьмі всеукраїнські наукові фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській» Київ 2015 2 Теми доповідей науково-практичної конференції «Восьмі всеукраїнські наукові фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській» Фольклор України як націєтвірний чинник Кузьменко Оксана, к. філол. н, ст. наук. сп., докторантка Інституту народознавства НАН України Етико-естетичні домінанти образу ворога в українському фольклорі про Першу світову війну (образ «москаля») Руденко Юлія, к. пед. н., доцент кафедри теорії і методики дошкільної освіти ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського» Фольклор України як націєтвірна складова увиразнення мовлення майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів Лихограй Роман, асистент кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Розуміння «політичного фольклору» у дослідженнях XIX ст. Закальська Ярина, студентка 2-го року навчання ОКР «магістр» спеціальності «Фольклористика, українська мова та література, іноземна мова» Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Субстанційна складова у традиції повстанського фольклору Карбан Аліна, аспірантка кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Структурно-композиційні елементи народних наративів про голодомор 1932-1933 рр. як вербалізація історичної пам'яті оповідача Фольклорна сугестія в сучасному медіа просторі Грищенко Ірина, к. філол. н., доц., докторант кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Аналітика сучасного фольклорного процесу (фольклор у пропаганді та інформаційній обороні) Левицький В'ячеслав, к. філол. н., державний службовець 11 рангу Текст сувенірних магнітів у системі постфольклору: особливості дослідження

Tautosakos darbai

The article presents the genesis and dynamics of the ethnostereotype of Russians in Ukrainian fol... more The article presents the genesis and dynamics of the ethnostereotype of Russians in Ukrainian folklore from the 20th and early 21st centuries. The object of the interdisciplinary research is texts from printed sources, archival collections, and texts recorded during the author’s latest fieldwork between 2013 and 2018. The subject of the article is the variability of the ethnostereotype and its features. The goal is the semantic-structural analysis of three main images (moskal, ‘executioner [kat]’, rashyst), the main meaning of which is ‘invader of Ukrainian land’. Based on materials of various genres and the contexts of their functioning, the author proves that the image of the moskal was the most common in the folklore of the First World War. It preserves the archaic semantics of ‘devil’ and ‘alien’ based on folklore models from the 19th century. The image is ambivalent, mainly with negative connotations (uneducated, cunning, treacherous, thieving, rapacious, aggressive, cruel). Th...

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164). С. 294–303. , 2022

WHEN TRADITION MATTERS: PROPHETIC DREAMS ABOUT THE RUSSIAN WAR AGAINST UKRAINE IN THE CONTEXT OF UKRANIAN FOLK CULTURE , 2023

Наративи війни у фольклорних, літературних та медійних текстах

Studia Methodologica. , 2015

Література. Фольклор. Проблеми поетики, 2010

Народознавчі Зошити, 2012

Народознавчі Зошити, 2017

Tautosakos darbai

The author of the monograph analyzes the dramatic existence of Ukrainian individual in the 20th c... more The author of the monograph analyzes the dramatic existence of Ukrainian individual in the 20th century which can fully be comprehended through folklore concepts objectivizing various life experiences, practices and folk perceptions of world wars and their consequences – Ukrainian national liberation struggles of the first half of the 20th century, the Holodomor (Famine-Genocide) of 1932-1933 and post-war deportations. For the first time the Ukrainian folklore studies are offered a new method of researching historical folklore on a wide resource material base. The author elucidates theoretical and methodological principles of the notion folklore concept that is the instrument for understanding multi-layer senses of folklore language used to verbalize social and historic collective knowledge of the traumas from the past.
The author distinguishes 12 concepts (war, prayer, death, enemy, mother, sorrow, joy, fear, home, captivity, grave, Ukraine) which appear to be constant information signs of memory and occur in prose and song texts of various folklore genres. They help to represent the emotional and imagery panorama of the unique history of common people: their sufferings and heroic deeds, defeats and victories against the background of the difficult age of political changes and totalitarian crimes. The author offers a mechanism for distinguishing concepts through the index structure which makes it possible to synthesize universal knowledge about the world armed conflicts, about adversary and hero, about the spaces of native land and captivity, about the symbols of the Ukrainian state. The book opens a new reading of contemporary non-ritual folklore texts which have been functioning during the 20th – early 21st centuries.
The book is meant for folklore scholars, ethnologists, culture scholars, linguists, sociologists, as well as for specialists in history of Ukraine, oral history, female studies, ethnical philosophy, psychology, all researchers and admirers of the Ukrainian spiritual culture.