Вадим Слюсар - Academia.edu (original) (raw)

Papers by Вадим Слюсар

Українська полоністика (16), 2019

Slyusar Vadym, Marszewski Mariusz. PR-activity in the religious sphere as a component of social a... more Slyusar Vadym, Marszewski Mariusz. PR-activity in the religious sphere as a component of social
activity: experience of Ukraine and Poland.
The article reveals the specificity of PR-activities of religious organizations aimed at both their
supporters and public at large. If the former involves the production of identity markers with this
religious community, the symbolic exchange between members of the organization, the updating
and mobilization of their activities, then the focus of PR activities on the public is aimed at
establishing a dialogue between believers and secular members of the society. PR activities in this
context are intended, on the one hand, to provide the public with knowledge about the functioning
of a particular religious activity: both general (theoretical basics, symbols of faith, ritual, religious
holidays, etc.), as well as specific events with community life (e.g., as religious holidays were held,
ceremonies were performed, charity events were held). On the other hand, to establish public
communication with the aim of forming a positive image, revealing stereotypical ideas that destroy
it. One of the most widespread types of such PR-activity is broadcasting of worship services andsermons, which is aimed, firstly, at the mass involvement of particular confession believers in the
performance of religious rituals, and secondly, on the institutional realization of the publicity
principle in activity of church as a social organization. It also analyzes PR-activities in the sphere
of culture as a component of PR-activities of religious organizations, which is realized in two
aspects: as patronage and as intercultural mass communication. The main channels of PR-activity
realization are analyzed: television and Internet resources. Feature of PR-activity of religious
organizations is the functioning of separate religious, or more precisely confessional, television
channels. The specificity of such channels is their information and educational orientation, which
implies restrictions on entertainment content and talk shows. PR-activity of online channels is
carried out in the forms of "digitalized PR" and "Internet-PR", which provide monologous
communication, and "cluetrain-PR" - dialogical. The channel of PR activities of religious
organizations, which integrates television and the Internet, is YouTube channels, which are less
resource-intensive than television and have a large branched regional network.
Key words: activity, PR-activity, religious organization, intercultural communication, mass
communication, "digitalized PR", "Internet-PR", "cluetrain-PR".

Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. Вип. 1 (85), 2019

The article touches upon the media violence as a component of social violence. When classifying v... more The article touches upon the media violence as a component of social violence. When classifying violence by subject and orientation (self-directed, interpersonal and collective) we emphasize the latter, since it is expressed in social-political, social-economic and social-cultural forms and is a component of its realization. The dissemination of excessive or false information is part of its implementation. This is due to the fact that its implementation requires the creation of a socio-cultural product, which is a specially selected video series of news, a special procedure and form of presenting these news (violation of the principles of objectivity, coverage of positions of only one side of the conflict, appeal to primitive desires in television programs), aggressive advertising, etc. But the first of these uses elements of information violence in a hidden form. It is emphasized that the term "media violence" denotes, rather than the role of information in the commission of violence acts, but rather the instrumental purpose of the newest media (through films, TV programs, videos, computer games, etc.) in the production of violence, the specificity of the transformation of violence in information to society as a whole. Despite this is also distinguishes such a form of media violence as "streaming violence" (that is, socio-cultural violence that is carried out in a latent form based on the presentation of an untrustworthy world picture by introducing misinformation and increasing information flows at the same time). A form of media violence is "fictional violence" as the production of images and symbols of violence by artistic means and their dissemination through media sphere. Unlike documentary recording of violence acts, which are broadcast in reports or specialized chronicles, fictional violence takes place in films, computer games, literature, etc. Recently, trolling as a form of information violence has become widespread. It often has an organized, targeted nature and is a tool for influencing political, economic or social processes. Trolling can be carried out by special organizations ("bots") and form public opinion on request (in relation to specific persons or events). A form of media violence is advertising violence, which is carried out through false advertising or glut of advertising space in the urban space.

В.М. Слюсар, кандидат філософських наук, старший викладач (Житомирський державний університет іме... more В.М. Слюсар, кандидат філософських наук, старший викладач (Житомирський державний університет імені Івана Франка) ОСМИСЛЕННЯ ТІЛЕСНОСТІ ТА ПРЕДМЕТНОСТІ ЯК СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ЧИННИКА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ У статті доводиться, що біологічна детермінація самореалізації особистості повністю підкорюється культурній і стає її складовою. Особистість долає власну задану природою тілесність, отримуючи здатність змінювати свій організм, як правило підлаштовуючи його під стереотипні уявлення культурних ідеалів. У разі невідповідності самореалізації особистості "тілесним" зразкам, усталеним у сучасній культурі, вона суттєво обмежується низкою норм, переважна більшість з яких носить дегуманізований характер. Актуальність. У нинішній комп'ютеризованій, значною мірою формалізованій системі суспільних відносин свобода самореалізації особистості детермінується соціальними факторами, в результаті цього певний індивід не має можливостей для вибору сфер та механізмів реалізації своєї життєвої програми через належність до певної соціальної групи, раси, національності чи статі. У західній традиції особистість як "личина", як символ душі завжди розглядалась в опозиції з її тілом, на відміну від східної, в якій це поняття об'єднує і духовні, і тілесні якості індивіда. Особливістю ж розвитку сучасних соціальних систем є зняття конфліктоутворюючих відносин між індивідами, які знаходяться на одному горизонтальному рівні у структурі суспільства. Це проявляється в утвердженні соціальних ідеалів свободи совісті, етнічної та расової терпимості, рівності прав дітей та дорослих, чоловіків та жінок тощо. Але з часом змінюється уявлення про біологічне та соціальне буття індивіда, при цьому розуміння тіла як чисто природної субстанції поступається місцем новим дискусіям, в яких воно розглядається передусім як продукт соціально-історичного буття. Зокрема, якщо у класичній європейській філософській парадигмі людина фіксувалась тільки у формі "суб'єкта", що визначав по своїй суті безтілесний феномен, то об'єктом досліджень постнекласичної філософії стала проблема тілесності як соціально-культурного феномену, а термін "тіло" набуло іманентний категоріальний статус у понятійному комплексі філософії постмодернізму.

Постмодерністський фемінізм про детермінацію самореалізації особистості-У даній статті автор акце... more Постмодерністський фемінізм про детермінацію самореалізації особистості-У даній статті автор акцентує увагу на вивченні соціально-культурної детермінації свободи вибору сфер та механізмів самореалізації особистості, Автор вважає, що досліджуючи особливості, індивідуальної свободи, потрібно звернути увагу на дослідження впливу певних біологічних відмінностей на даний процес, одними з яких є статеві, зокрема можливості становлення жіночої суб'єктивності, на що звертають увагу філософи постмодерністського фемінізму.

The article analyzes “rational” violence that is inherent in the period of social stability. In c... more The article analyzes “rational” violence that is inherent in the
period of social stability. In contrast to the “mythical” and “divine”
studied form of violence involves theoretical understanding of social
processes and their practical reflection in the form of laws,
charters, declarations or in common law. The author defines the
differences and similarities of “rational” and state violence, in particular
indicates that both forms are implemented by military and
police organizations, whose activities based on the right to exercise
violence, is legitimized, but “rational” includes tools such as morale,
public opinion etc. Also disclosed principles on which “rational”
violence is carried Also, revealed the content of bureaucracy as
a special form of “rational” in democratic and totalitarian societies.

В статье автор вводит в научный оборот понятие "планшетное сознание" в контексте исследования про... more В статье автор вводит в научный оборот понятие "планшетное сознание" в контексте исследования проблем реализации насилия в современном мире. "Планшетное сознание" рассматривается как субъективная составляющая непрямой формы насилия, основным инструментом которого выступает рациональное осознание индивидами необходимости и неотвратимости насилия ("рациональное насилие"). Содержание понятия "планшетное сознание" раскрывается в контексте постпаноптической модели функционирования общества. Определены и проанализированы такие основные черты "планшетного сознания": замена процесса получения знаний на потребление информации и театрализация процесса познания, ориентация на мнение "эксперта", культ легкости как одна из ключевых смысложизненных установок и цинизм.

У статті розкрито основні аспекти використання субстанційного підходу в науці: сутнісність, самоп... more У статті розкрито основні аспекти використання субстанційного підходу в науці: сутнісність, самопричинність, атрибутивність та модусність, проведено його диференціацію із субстратним підходом. Показано, до яких помилок призводить невикористання зазначеного підходу в наукових дослідженнях.

У статті проаналізовано особливості визначення змісту поняття «насилля» та сутнісних характеристи... more У статті проаналізовано особливості визначення змісту поняття «насилля» та сутнісних характеристик цього соціального феномена у філософській спадщині Вальтера Беньяміна, зокрема в працях «До критики насилля», «Мистецький твір у добу своєї технічної відтворюваності», «Про мову взагалі та про мову людини». З’ясовано, що Вальтер Беньямін здійснив спробу виявлення «чистого» насилля, залишаючи поза увагою його фізичні та морально-психологічні аспекти. Насилля в суспільному бутті, за Вальтером Беньяміном,реалізується через опозицію «міфічне – божественне» насилля, з яких функціонально перше спрямоване,
ґрунтуючись на владному принципі, на встановлення права через самоутвердження (насилля заради насилля), а друге – на його знищення через самообмеження на принципі справедливості, тобто через відмову від пошуку нових об’єктів. На основі розрізнення насилля залежно від історичної значимості цілей, які мають бути ним досягненні, Вальтер Беньямін аналізує легітимізацію насилля за умов відсутності значимих цілей правом на протест та військовим правом.

W artykule dokonano analizy szczegółów transformacji treści przemocy jako zjawiska społeczno-kult... more W artykule dokonano analizy szczegółów transformacji treści przemocy jako zjawiska społeczno-kulturalnego pod wpływem procesów globalizacyjnych. Przede wszystkim podkreśla się nową racjonalizację przemocy, polegającą na powszechnym kształtowaniu przemocy kompetentnej w kulturze masowej oraz dokonywaniu przemocy według zasad makdonaldyzacji

У статті аналізуються різні підходи до визначення поняття «агресія», акцентується увага на його і... more У статті
аналізуються різні підходи до визначення поняття «агресія», акцентується увага на його інтерпретації у соціальній філософії. Визначено форми агресії, які мають соціальний характер, здійснено порівняльний аналіз агресії та насилля як соціальних феноменів. Показано, що усвідомлення дій для підкорення об’єкта наближає агресію: змістовно і функціонально до насилля.

СОВРЕМЕННАЯ ИНТЕЛЛИГЕНЦИЯ: ПРОБЛЕМЫ СОЦИАЛЬНОЙ ИДЕНТИФИКАЦИИ МАТЕРИАЛЫ IXМ еж дународной научной ... more СОВРЕМЕННАЯ ИНТЕЛЛИГЕНЦИЯ: ПРОБЛЕМЫ СОЦИАЛЬНОЙ ИДЕНТИФИКАЦИИ МАТЕРИАЛЫ IXМ еж дународной научной конференции 18 -21 июня 2012 г. В 3 томах Том I М осква -Улан-Удэ 2012 УДК 316.343.725 ББК 60.543.132.1 С 568 Редакционная коллегия И. И. Осинский, д-р филос. наук, проф. (отв. редактор); О. Ж. Гончикдоржиева, канд.социол. наук (отв. секретарь); М. В. Бадмаева, д-р филос. наук, доцент; А. Н. Постников, д-р филос. наук, проф.; М. И. Добрынина, д-р социол. наук, доцент; Э.Д. Чагдурова, канд. филос. наук, доцент; О. Ю. Рандалова, канд. филос. наук, доцент; К. А. Багаева, канд. филос. наук, ст. преп.; Ю. С. Ринчинова, канд. филос. наук, ст. преп., Н. А. Жапова, канд. филос. наук, ст. преп. Материалы публикуются в авторской редакции С 568 Современная интеллигенция: проблемы социальной идентифи кации: сборник научных трудов: в 3 т. / отв. ред. И. И. Осинский. -Улан-Удэ: Изд-во Бурятского госуниверситета, 2012. -Т. 1 -260 с. ISBN 978-5-9793-0476-2 ISBN 978-5-9793-0479-3 В сборник научных трудов включены материалы международной научной конференции, состоявшейся в г. Улан-Удэ 18-21 июня 2012 г. В них обсуждаются проблемы социальной идентификации и самодентификации современной интел лигенции. Рассматриваются особенности, характер, структура, направление этих процессов в условиях растущей глобализации и формационных сдвигов. Анали зируется влияние происходящих перемен на природу, облик, настроение, поведе ние интеллигенции. Рассматривается характер идентификационных процессов. Present Intelligentsia: Problems of Social identification: the collection of proceedings: in 3 pt. / the chief editor I. I. Osinsky. -Ulan-Ude: the Publishing Department Buryat State University, 2012. -Pt.l -260 p.

Українська полоністика (16), 2019

Slyusar Vadym, Marszewski Mariusz. PR-activity in the religious sphere as a component of social a... more Slyusar Vadym, Marszewski Mariusz. PR-activity in the religious sphere as a component of social
activity: experience of Ukraine and Poland.
The article reveals the specificity of PR-activities of religious organizations aimed at both their
supporters and public at large. If the former involves the production of identity markers with this
religious community, the symbolic exchange between members of the organization, the updating
and mobilization of their activities, then the focus of PR activities on the public is aimed at
establishing a dialogue between believers and secular members of the society. PR activities in this
context are intended, on the one hand, to provide the public with knowledge about the functioning
of a particular religious activity: both general (theoretical basics, symbols of faith, ritual, religious
holidays, etc.), as well as specific events with community life (e.g., as religious holidays were held,
ceremonies were performed, charity events were held). On the other hand, to establish public
communication with the aim of forming a positive image, revealing stereotypical ideas that destroy
it. One of the most widespread types of such PR-activity is broadcasting of worship services andsermons, which is aimed, firstly, at the mass involvement of particular confession believers in the
performance of religious rituals, and secondly, on the institutional realization of the publicity
principle in activity of church as a social organization. It also analyzes PR-activities in the sphere
of culture as a component of PR-activities of religious organizations, which is realized in two
aspects: as patronage and as intercultural mass communication. The main channels of PR-activity
realization are analyzed: television and Internet resources. Feature of PR-activity of religious
organizations is the functioning of separate religious, or more precisely confessional, television
channels. The specificity of such channels is their information and educational orientation, which
implies restrictions on entertainment content and talk shows. PR-activity of online channels is
carried out in the forms of "digitalized PR" and "Internet-PR", which provide monologous
communication, and "cluetrain-PR" - dialogical. The channel of PR activities of religious
organizations, which integrates television and the Internet, is YouTube channels, which are less
resource-intensive than television and have a large branched regional network.
Key words: activity, PR-activity, religious organization, intercultural communication, mass
communication, "digitalized PR", "Internet-PR", "cluetrain-PR".

Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. Вип. 1 (85), 2019

The article touches upon the media violence as a component of social violence. When classifying v... more The article touches upon the media violence as a component of social violence. When classifying violence by subject and orientation (self-directed, interpersonal and collective) we emphasize the latter, since it is expressed in social-political, social-economic and social-cultural forms and is a component of its realization. The dissemination of excessive or false information is part of its implementation. This is due to the fact that its implementation requires the creation of a socio-cultural product, which is a specially selected video series of news, a special procedure and form of presenting these news (violation of the principles of objectivity, coverage of positions of only one side of the conflict, appeal to primitive desires in television programs), aggressive advertising, etc. But the first of these uses elements of information violence in a hidden form. It is emphasized that the term "media violence" denotes, rather than the role of information in the commission of violence acts, but rather the instrumental purpose of the newest media (through films, TV programs, videos, computer games, etc.) in the production of violence, the specificity of the transformation of violence in information to society as a whole. Despite this is also distinguishes such a form of media violence as "streaming violence" (that is, socio-cultural violence that is carried out in a latent form based on the presentation of an untrustworthy world picture by introducing misinformation and increasing information flows at the same time). A form of media violence is "fictional violence" as the production of images and symbols of violence by artistic means and their dissemination through media sphere. Unlike documentary recording of violence acts, which are broadcast in reports or specialized chronicles, fictional violence takes place in films, computer games, literature, etc. Recently, trolling as a form of information violence has become widespread. It often has an organized, targeted nature and is a tool for influencing political, economic or social processes. Trolling can be carried out by special organizations ("bots") and form public opinion on request (in relation to specific persons or events). A form of media violence is advertising violence, which is carried out through false advertising or glut of advertising space in the urban space.

В.М. Слюсар, кандидат філософських наук, старший викладач (Житомирський державний університет іме... more В.М. Слюсар, кандидат філософських наук, старший викладач (Житомирський державний університет імені Івана Франка) ОСМИСЛЕННЯ ТІЛЕСНОСТІ ТА ПРЕДМЕТНОСТІ ЯК СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ЧИННИКА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ У статті доводиться, що біологічна детермінація самореалізації особистості повністю підкорюється культурній і стає її складовою. Особистість долає власну задану природою тілесність, отримуючи здатність змінювати свій організм, як правило підлаштовуючи його під стереотипні уявлення культурних ідеалів. У разі невідповідності самореалізації особистості "тілесним" зразкам, усталеним у сучасній культурі, вона суттєво обмежується низкою норм, переважна більшість з яких носить дегуманізований характер. Актуальність. У нинішній комп'ютеризованій, значною мірою формалізованій системі суспільних відносин свобода самореалізації особистості детермінується соціальними факторами, в результаті цього певний індивід не має можливостей для вибору сфер та механізмів реалізації своєї життєвої програми через належність до певної соціальної групи, раси, національності чи статі. У західній традиції особистість як "личина", як символ душі завжди розглядалась в опозиції з її тілом, на відміну від східної, в якій це поняття об'єднує і духовні, і тілесні якості індивіда. Особливістю ж розвитку сучасних соціальних систем є зняття конфліктоутворюючих відносин між індивідами, які знаходяться на одному горизонтальному рівні у структурі суспільства. Це проявляється в утвердженні соціальних ідеалів свободи совісті, етнічної та расової терпимості, рівності прав дітей та дорослих, чоловіків та жінок тощо. Але з часом змінюється уявлення про біологічне та соціальне буття індивіда, при цьому розуміння тіла як чисто природної субстанції поступається місцем новим дискусіям, в яких воно розглядається передусім як продукт соціально-історичного буття. Зокрема, якщо у класичній європейській філософській парадигмі людина фіксувалась тільки у формі "суб'єкта", що визначав по своїй суті безтілесний феномен, то об'єктом досліджень постнекласичної філософії стала проблема тілесності як соціально-культурного феномену, а термін "тіло" набуло іманентний категоріальний статус у понятійному комплексі філософії постмодернізму.

Постмодерністський фемінізм про детермінацію самореалізації особистості-У даній статті автор акце... more Постмодерністський фемінізм про детермінацію самореалізації особистості-У даній статті автор акцентує увагу на вивченні соціально-культурної детермінації свободи вибору сфер та механізмів самореалізації особистості, Автор вважає, що досліджуючи особливості, індивідуальної свободи, потрібно звернути увагу на дослідження впливу певних біологічних відмінностей на даний процес, одними з яких є статеві, зокрема можливості становлення жіночої суб'єктивності, на що звертають увагу філософи постмодерністського фемінізму.

The article analyzes “rational” violence that is inherent in the period of social stability. In c... more The article analyzes “rational” violence that is inherent in the
period of social stability. In contrast to the “mythical” and “divine”
studied form of violence involves theoretical understanding of social
processes and their practical reflection in the form of laws,
charters, declarations or in common law. The author defines the
differences and similarities of “rational” and state violence, in particular
indicates that both forms are implemented by military and
police organizations, whose activities based on the right to exercise
violence, is legitimized, but “rational” includes tools such as morale,
public opinion etc. Also disclosed principles on which “rational”
violence is carried Also, revealed the content of bureaucracy as
a special form of “rational” in democratic and totalitarian societies.

В статье автор вводит в научный оборот понятие "планшетное сознание" в контексте исследования про... more В статье автор вводит в научный оборот понятие "планшетное сознание" в контексте исследования проблем реализации насилия в современном мире. "Планшетное сознание" рассматривается как субъективная составляющая непрямой формы насилия, основным инструментом которого выступает рациональное осознание индивидами необходимости и неотвратимости насилия ("рациональное насилие"). Содержание понятия "планшетное сознание" раскрывается в контексте постпаноптической модели функционирования общества. Определены и проанализированы такие основные черты "планшетного сознания": замена процесса получения знаний на потребление информации и театрализация процесса познания, ориентация на мнение "эксперта", культ легкости как одна из ключевых смысложизненных установок и цинизм.

У статті розкрито основні аспекти використання субстанційного підходу в науці: сутнісність, самоп... more У статті розкрито основні аспекти використання субстанційного підходу в науці: сутнісність, самопричинність, атрибутивність та модусність, проведено його диференціацію із субстратним підходом. Показано, до яких помилок призводить невикористання зазначеного підходу в наукових дослідженнях.

У статті проаналізовано особливості визначення змісту поняття «насилля» та сутнісних характеристи... more У статті проаналізовано особливості визначення змісту поняття «насилля» та сутнісних характеристик цього соціального феномена у філософській спадщині Вальтера Беньяміна, зокрема в працях «До критики насилля», «Мистецький твір у добу своєї технічної відтворюваності», «Про мову взагалі та про мову людини». З’ясовано, що Вальтер Беньямін здійснив спробу виявлення «чистого» насилля, залишаючи поза увагою його фізичні та морально-психологічні аспекти. Насилля в суспільному бутті, за Вальтером Беньяміном,реалізується через опозицію «міфічне – божественне» насилля, з яких функціонально перше спрямоване,
ґрунтуючись на владному принципі, на встановлення права через самоутвердження (насилля заради насилля), а друге – на його знищення через самообмеження на принципі справедливості, тобто через відмову від пошуку нових об’єктів. На основі розрізнення насилля залежно від історичної значимості цілей, які мають бути ним досягненні, Вальтер Беньямін аналізує легітимізацію насилля за умов відсутності значимих цілей правом на протест та військовим правом.

W artykule dokonano analizy szczegółów transformacji treści przemocy jako zjawiska społeczno-kult... more W artykule dokonano analizy szczegółów transformacji treści przemocy jako zjawiska społeczno-kulturalnego pod wpływem procesów globalizacyjnych. Przede wszystkim podkreśla się nową racjonalizację przemocy, polegającą na powszechnym kształtowaniu przemocy kompetentnej w kulturze masowej oraz dokonywaniu przemocy według zasad makdonaldyzacji

У статті аналізуються різні підходи до визначення поняття «агресія», акцентується увага на його і... more У статті
аналізуються різні підходи до визначення поняття «агресія», акцентується увага на його інтерпретації у соціальній філософії. Визначено форми агресії, які мають соціальний характер, здійснено порівняльний аналіз агресії та насилля як соціальних феноменів. Показано, що усвідомлення дій для підкорення об’єкта наближає агресію: змістовно і функціонально до насилля.

СОВРЕМЕННАЯ ИНТЕЛЛИГЕНЦИЯ: ПРОБЛЕМЫ СОЦИАЛЬНОЙ ИДЕНТИФИКАЦИИ МАТЕРИАЛЫ IXМ еж дународной научной ... more СОВРЕМЕННАЯ ИНТЕЛЛИГЕНЦИЯ: ПРОБЛЕМЫ СОЦИАЛЬНОЙ ИДЕНТИФИКАЦИИ МАТЕРИАЛЫ IXМ еж дународной научной конференции 18 -21 июня 2012 г. В 3 томах Том I М осква -Улан-Удэ 2012 УДК 316.343.725 ББК 60.543.132.1 С 568 Редакционная коллегия И. И. Осинский, д-р филос. наук, проф. (отв. редактор); О. Ж. Гончикдоржиева, канд.социол. наук (отв. секретарь); М. В. Бадмаева, д-р филос. наук, доцент; А. Н. Постников, д-р филос. наук, проф.; М. И. Добрынина, д-р социол. наук, доцент; Э.Д. Чагдурова, канд. филос. наук, доцент; О. Ю. Рандалова, канд. филос. наук, доцент; К. А. Багаева, канд. филос. наук, ст. преп.; Ю. С. Ринчинова, канд. филос. наук, ст. преп., Н. А. Жапова, канд. филос. наук, ст. преп. Материалы публикуются в авторской редакции С 568 Современная интеллигенция: проблемы социальной идентифи кации: сборник научных трудов: в 3 т. / отв. ред. И. И. Осинский. -Улан-Удэ: Изд-во Бурятского госуниверситета, 2012. -Т. 1 -260 с. ISBN 978-5-9793-0476-2 ISBN 978-5-9793-0479-3 В сборник научных трудов включены материалы международной научной конференции, состоявшейся в г. Улан-Удэ 18-21 июня 2012 г. В них обсуждаются проблемы социальной идентификации и самодентификации современной интел лигенции. Рассматриваются особенности, характер, структура, направление этих процессов в условиях растущей глобализации и формационных сдвигов. Анали зируется влияние происходящих перемен на природу, облик, настроение, поведе ние интеллигенции. Рассматривается характер идентификационных процессов. Present Intelligentsia: Problems of Social identification: the collection of proceedings: in 3 pt. / the chief editor I. I. Osinsky. -Ulan-Ude: the Publishing Department Buryat State University, 2012. -Pt.l -260 p.