Марина Орап - Academia.edu (original) (raw)

Papers by Марина Орап

Psihologìâ: realʹnìstʹ ì perspektivi, Dec 29, 2021

Орап Марина доктор психологічних наук, професор завідувач кафедри психології Тернопільського наці... more Орап Марина доктор психологічних наук, професор завідувач кафедри психології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль, Україна Вовк Валентина кандидат психологічних наук, викладач кафедри психології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка м. Тернопіль, Україна

Psihologìâ: realʹnìstʹ ì perspektivi, May 31, 2023

Анотація. У статті теоретично аналізується категорія «образ» як одна із системотвірних у сучасній... more Анотація. У статті теоретично аналізується категорія «образ» як одна із системотвірних у сучасній психології. Наголошено, що в основі конструювання будь-якого психічного образу лежать, поряд із психологічними, особистісними, індивідуальними, також різні значущі соціальні чинники. Виокремлюються і порівнюються такі його типи, як «образ держави» та «образ країни». Наголошується, що якщо образ державипереважно політично орієнтований конструкт, пов 'язаний із діями влади, то образ країни -фактор та індикатор ідентичності нації як особливої спільноти. Констатується, що в умовах проявів української ментальності обидва образи перетинаються в аспекті морально релевантних значень. За результатами емпіричного дослідження, проведеного із застосуванням методу спеціалізованого семантичного диференціалу «Моя держава» (28 біполярних шкал), визначено, що найвиразнішими у свідомості української студентської молоді є наступні психосемантичні виміри: «Приємна», «Сильна», «Корисна» і «Прогресуюча». З'ясовано, що найбільш тісний взаємозв'язок спостерігається між оцінними характеристиками «Приємна» та «Сильна». У зв'язку з цим констатовано, що для українських здобувачів вищої освіти приємною державою є, насамперед, сильна держава, і навпаки. Визначене своєрідне психосемантичне ядро ставлення дослідженої молоді до своєї держави, в якому спостерігається характерне саме для української ментальності поєднання афективних і раціональних аспектів смислу «приємності» певного стимулу -як емоційного суб'єктивного ставлення до нього, та «корисності» -як раціональної оцінки функціонування будь-якого явища. Несподіваним емпіричним фактом, але теоретично закономірним, з огляду на особливості нашої ментальності, стало оцінювання більшістю респондентів власної країни як «Мирної». Констатовано назагал, що консолідувальним фактором в образі держави для українства є не єднання навколо проблеми «спільного зовнішнього ворога», що зазвичай має тимчасовий, ситуативний зміст, а орієнтування на могутні «духовні координати» Психологія: реальність і перспективи Випуск 20, 2023. Збірник наукових праць РДГУ розвитку країни: «Демократична», «Турботлива», «Добра», «Духовно багата», «Правова» та «Велика». Ключові слова: образ, образ держави, образ країни, Україна, психосемантичний диференціал. Постановка проблеми. Інформаційна епоха в нашому житті чітко демонструє, що в боротьбі за вплив на свідомість громадян часто переважають не так реальні факти, як можливості доступу до різних баз даних, і не стільки об'єктивні знання, скільки їх суб'єктивні інтерпретації. Зазначена закономірність особливою мірою актуалізувалася в ситуації повномасштабної військової агресії росії проти України, коли дії ворога української державності обумовлені не реаліями життя в миролюбній та демократичній Україні, скільки спотворено агресивними уявленнями її шовіністичної «сусідки». У надскладних умовах війни національна єдність українства, яка визрівала і розвивалася упродовж століть, як ніколи раніше стала не лише констатованим, а реальним явищем. У науковому ракурсі аналізу осмислення такої єдності забезпечується звертанням до поняття національної ідентичності, що, своєю чергою, кристалізується довкола образу України як певної значущої соціальної цілісності. А тому дуже актуальним завданням є дослідження різних аспектів, у тому числі психологічних, зазначеного образу в його динамічній структурі та суспільно-історичних трансформаціях. Аналіз останніх досліджень із проблеми. «Образ» -одна з базових категорій психології, різні дефініції якої несуть на собі відбиток базових методологічних орієнтирів у тій чи іншій країні та науковій спільноті. Для прикладу, у відомому «Психологічному словнику Американської психологічної асоціації» образ визначається як «подібність або когнітивна репрезентація попереднього чуттєвого досвіду, відтворюваний без зовнішньої стимуляції» (Image, 2022). З усім тим, звичний у нашому науковому просторі спосіб трактування психічного образу як переважно пасивного «відбитка» певних зовнішніх стимулів -не універсальний та не визначальний. Так, Біч і Мітчелл пропонують розглядати поняття образу як доволі активне утворення у психіці: в контексті теорії прийняття рішень і через призму принципів, цілей та планів особистості. Зокрема, одні образи в цій системі складаються із принципів, які «рекомендують досягати певних цілей»; інші образи репрезентують майбутній стан подій, що виникне унаслідок досягнення відповідних цілей; треті -це плани, які імплементуються при спробах досягнення цілей; а четверті -антициповані результати досягнення відповідних планів (Beach, Mitchell, 1987). У сучасній українській психології поняття образу трактується як «суб'єктивна картина світу або його фрагментів», що «містить у собі самого суб'єкта, інших людей, просторове оточення і часову послідовність подій». Наголошується, що це поняття використовується у декількох своїх значеннях. Поряд із традицією, яка пов'язує з образом переважно перцептивні форми знання, існує синонімічне щодо категорії психічного відображення трактування (Шапар, 2007 : 292). Зазначаємо, що у нашій роботі ми близькі до другого полюсу трактувань, хоча й не абсолютизуємо згадану категорію, а опираємося на доволі багатий досвід європейських та американських досліджень відповідних феноменів. Західна «психологія образу» -доволі складна система, яка поєднує у собі численні теоретичні аспекти: семіотичні концепції Пірса, соціологічні положення Гофмана, психоаналітичні ідеї Лакана та ін. Наголошується на тісному взаємозв'язку зовнішніх та внутрішніх психічних образів: наприклад, соціальної ідентичності та гендерного «Я» людини, тощо (Forrester, 2002). Системне поєднання різних напрямів і рівнів аналізу чітко проглядається в одного з найвідоміших зарубіжних дослідників психології образу -Боулдінга. «Образ» учений Психологія: реальність і перспективи Випуск 20, 2023. Збірник наукових праць РДГУ In general, it is concluded that the consolidating factor in the image of the state for Ukrainians is notunity around the problem of a "common external enemy," which usually has a temporary, situational content, but rather orientation towards powerful "spiritual coordinates" of the country 's development, such as "Democratic," "Caring," "Kind", "Spiritually rich," "Lawful," and "Great".

Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", 2015

Grail of Science

Стаття присвячена викладу результатів теоретичного осмислення змістового наповнення дефініцій «ко... more Стаття присвячена викладу результатів теоретичного осмислення змістового наповнення дефініцій «конкурентоспроможність особистості» та «конкурентоспроможність фахівця» у філософських, економічних та психологічних дослідженнях. З’ясовано, що передумовами соціально-психологічного вивчення конкурентоспроможності індивіда стали дослідження у соціально-економічній парадигмі в аспекті конкурентоздатності підприємств, продукції, вивченні конкурентних переваг. У такому ракурсі поняття «конкуренція» перебуває в одному семантичному полі з поняттями «змагання», «боротьба», «переваги». Відтак, психологічні дослідження конкурентної позиції фахівця виокремлювали ті характеристики, які забезпечують спеціалісту конкурентні переваги на ринку праці. Дослідження новітньої галузі науки – поведінкової економіки – змінили акценти у вивченні даного питання. Якщо конкурентність у класичній економіці розглядалась як цінність товару чи послуги на ринку, то конкурентність фахівця акцентує його цінність як проф...

3. Odіntsova, A. (2013). Tipologіja zhittevykh roley vіdnosno koncepcіyi zhittevoho shliakhu osob... more 3. Odіntsova, A. (2013). Tipologіja zhittevykh roley vіdnosno koncepcіyi zhittevoho shliakhu osobystostі [The typology of vital role with respect to the concept of the life course of the individual].

Speech experience is considered by us as a combination of elements that are in relations and conn... more Speech experience is considered by us as a combination of elements that are in relations and connections with each other and forming a certain system that enables the personality’s speech mastering of the world. We have identified and empirically studied the structure of the speech experience you see as the synthesis of internal and external structures. The function of the internal structure is consolidating, streamlining and organizing the results of the speech development of the world by means of speech capability, verbal abilities, speech competence and speech activity. The external structure aimed at the personality’s speech mastering of the world based on linguistic world view, speech competency and speech culture. Exploring the speech experience as necessarily appropriate person, we predicted that there is a relationship between levels of organization of the internal structure and external factors structure the speech experience and personal characteristics of the subject. We ...

East European Journal of Psycholinguistics, 2019

У статті відображено результати дослідження психолінгвальних маркерів ранніх дисфункційних схем у... more У статті відображено результати дослідження психолінгвальних маркерів ранніх дисфункційних схем у вчителів. Дослідження представлене у вигляді багатопланового дослідження із залученням регресійного аналізу, де ранні дисфункційні схеми, психологічне благополуччя, задоволення шлюбом слугують незалежними змінними, а трудоголізм – залежною змінною. Після отримання дозволу від Ради з етики наукових досліджень Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки 53 учителі загальноосвітніх шкіл Волинської області (Україна) взяли участь у дослідженні трудоголізму, серед них 50 жінок, 3 чоловіків, середній вік 46,47 (SD=10,17), стаж роботи 24,06 (SD=10,97). Опитувальник Янга YSQ – S3, шкала трудоголізму (Shkoler et al., 2018), шкала задоволеності шлюбом (Столін, Романова, Бутенко), шкала задоволення щоденною працею (Loi et al., 2009), шкала психологічного благополуччя (Ryff & Keyes, 1995) використовувалися для дослідження трудоголізму та його предикторів у вчителів. Результати...

СОДЕРЖАНИЕ Предисловие 4; Часть 1. Язык и мир. Речь и личность 6; Засекина Л. В. Интеллект личнос... more СОДЕРЖАНИЕ Предисловие 4; Часть 1. Язык и мир. Речь и личность 6; Засекина Л. В. Интеллект личности в зеркале психолингвистики 6; Засекин С. В. Язык в зеркале перевода: психолингвистическое исследование переводческих универсалий 25; Лавриненко А. Л. Когнитивно-мотивационные особенности языковой личности 53; Орап М. О. Психология речевого опыта личности 73; Савченко Е. В. Нарративный подход в исследовании индивидуального опыта на личностном уровне 94; Фомина Н. А. Соотношение различных свойств языковой личности и особенностей ее речевой деятельности 126; Часть 2. Психология языка, речи и речевой деятельности личности 148; Белык Т. Н. Психологические особености речевого имиджа личности 148; Дячук Н. В. Творческий потенциал будущего переводчика художественных текстов в его профессиональной деятельности 162; Крупыч С. О. Психологические проявления личности в речевой деятельности 176; Тарасюк И. В. Психологические основы речевой адаптации детей мигрантов 198; Шишкина К. Ю. Информационная...

Insight: the psychological dimensions of society, 2021

The article is a theoretical-empirical research of the economic attitudes of Ukrainian students. ... more The article is a theoretical-empirical research of the economic attitudes of Ukrainian students. Theo-retical analysis has allowed the authors to outline a con-ceptual research scope under the framework of behav-ioral economics, which regards economic attitudes as one of the types of social attitudes in the dispositional structure of personality. The purpose of the research is to conduct an empirical research of the features and patterns of economic attitudes of the student com-munity; to consider a layered organization of economic attitudes and partial elements of factor ideas; to ana-lyze correlation relationships between economic attitudes and indices of students’ economic status (the actual level of revenues and expenses). Research methods. The research and analysis of the features of economic attitudes of students have relied on O.Deineka and K.Zabielina survey for express diag-nostics of the economic attitudes of young people. It has allowed the authors to characterize the sco...

Psychology of Personality, 2020

У статті висвітлено результати теоретичного та емпіричного дослідження можливостей автонаративу в... more У статті висвітлено результати теоретичного та емпіричного дослідження можливостей автонаративу в діагностиці особливостей особистості та життєвого шляху пацієнта в ситуації травмівного досвіду. З’ясовано, що основні напрями дослідження будуються навколо розгляду автонаративу засобом конструювання, побудови внутрішніх смислів особистості та вивчення його як способу презентації внутрішнього змісту особистості. Описано групи пацієнтів за типом ставлення до хвороби: умовно-адаптивний, інтрапсихічний дезадаптивний, інтерпсихічний дезадаптивний. За результатами емпіричного дослідження здійснено класифікацію автонаративів досліджуваних відповідно до характеру вияву в них емоційних переживань. Здійснено якісний і кількісний аналіз отриманих емпіричних даних. Найбільш раціональними та позитивно налаштованими виявились автонаративи пацієнтів із умовно-адаптивним типом ставлення до хвороби У групі пацієнтів із інтрапсихічною спрямованістю дезадаптації переважають емоційно-нейтральні та...

Information Technologies and Learning Tools, 2020

У статті представлено результати теоретичного й емпіричного дослідження впливу інформаційно-комун... more У статті представлено результати теоретичного й емпіричного дослідження впливу інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на мовленнєвий досвід дітей молодшого шкільного віку, виявлено напрями подальших досліджень впливу мережі Інтернет середовища на мовленнєвий досвід. Визначено проблему, що полягає у недостатньому врахуванні у педагогічному процесі нецілеспрямованого і неорганізованого використання дітьми інформаційно-комунікаційних технологій. З’ясовано основні теоретичні підходи до вивчення проблеми взаємодії дітей і Інтернет-середовища та основні напрями використання ІКТ у педагогічному процесі. Критичне осмислення наукових теоретичних та практичних розвідок дало змогу виокремити потребу вивчення питання впливу інформаційних ресурсів мережі Інтернет на змістові характеристики мовленнєвого досвіду дітей молодшого шкільного віку. У статті обґрунтовано підхід до вивчення мовлення саме як до мовленнєвого досвіду, докладно описано методику емпіричного дослідження. Дослідження здій...

Psychology of Personality, 2017

У статті висвітлено методологічні та практичні засади вивчення онтогенезу соціального і... more У статті висвітлено методологічні та практичні засади вивчення онтогенезу соціального інтелекту. Складність вивчення даного соціально-психологічного феномену пов’язана із дотичністю його до багатьох явищ, які описують умови успішності соціальної взаємодії особистості. Проаналізовано наявні теоретичні підходи до визначення змісту та структури соціального інтелекту, до взаємозв’язку останнього з іншими видами інтелекту. Визначено, що дослідження соціального інтелекту молодших школярів слід здійснювати на основі розуміння останнього як здатності, що виникає на базі комплексу інтелектуальних, особистісних, комунікативних і поведінкових рис, що зумовлюють прогнозування розвитку міжособистісних ситуацій, інтерпретацію інформації і поведінки, готовність до соціальної взаємодії і прийняття рішень. Здійснене пілотажне емпіричне дослідження прогностичних можливостей дітей молодшого шкільного віку продемонструвало наяв...

Psychological Prospects Journal, 2021

Засєкіна, Л., Засєкін, С., Шевчук, О. (2017). Психолінгвістичний підхід до травматичної пам’яті. ... more Засєкіна, Л., Засєкін, С., Шевчук, О. (2017). Психолінгвістичний підхід до травматичної пам’яті. Beau Bassin: LAP LAMBERT Academic Publishing. 244 p. ISBN 978-6133997486. Reviewed by Орап Марина. Монографія є ґрунтовним науковим дослідженням актуальної теоретичної і практичної проблеми діагностики і реорганізації травматичної пам’яті. Це питання особливо актуальне в сучасних реаліях життя і в Україні, і в усьому світі. Політичні події в Україні, посилені пандемією вірусу COVID-19, переживають багато громадян саме як травматичну ситуацію, що вимагає від психологів швидкого й адекватного реагування. Рецензована наукова праця є значним внеском у розв’язання цієї проблеми. Монографія складається з трьох розділів, у яких обґрунтовано теоретико-методологічні аспекти дослідження травматичної пам’яті, шляхи емпіричного вивчення її змісту, а також запропоновано рекомендації щодо її реорганізації. У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження травматичної пам’яті» дуже ґрунтовно і л...