Denys Chyk - Academia.edu (original) (raw)
Uploads
Papers by Denys Chyk
Сучасні гуманітарні дискусії, 2024
The article analyzes the novel “Motrya” (1926), the first novel from the pentalogy of the Ukraini... more The article analyzes the novel “Motrya” (1926), the first novel from the pentalogy of the Ukrainian writer B. Lepky (1872–1941) about Hetman Ivan Mazepa. The author of the article focuses on the analysis of the Muscovites’ image in the novel “Motrya” by B. Lepky and, in particular, the peculiarities of the structuring of the image of Tsar Pyotr Alekseyevich (1672–1725), known in historiography as Peter I, in comparison with his contemporaries’ testimonies at the end of the 17th century – beginning of the 18th century about ethnic features, the psychotype of Muscovites, their customs, daily life and way of life. The correctness of the usage of the terms “Muscovite” and “Moscovia”, which were used in the novel and were widespread in Europe then, is substantiated. As can be seen in the article, the geocultural images of Muscovites are carriers of unjustified cruelty towards Ukrainian Cossacks and peasants. Still, at the same time, they demonstrate slavish behavior in front of their masters. Muscovites are characterized by gluttony and a passion for alcohol; they widely use obscene vocabulary. The specified characterological traits are consistent with those depicted in the travel essays of foreign diplomats who visited the Tsardom of Muscovy in the second half of the 17th – the first decades of the 18th century. Similarly, the image of the Muscovite Tsar Pyotr Alekseyevich is historically reliable in the novel: a cruel, mentally unbalanced ruler with imperial ambitions. The novel conveys the characteristics of the Tsar’s reception by Ukrainians, who see him as a ghoul and antichrist due to the cruelty and sadism of the latter. Popular opinion forms the image of the antichrist for Tsar Pyotr because of his contemptuous and blasphemous attitude towards Christianity, which he saw as exclusively a tool for the tsardom fundamentalization, and later the empire.
Aktualʹnì pitannâ gumanìtarnih nauk, 2024
114X доктор філологічних наук, професор кафедри іноземних мов і методик їх навчання Кременецької ... more 114X доктор філологічних наук, професор кафедри іноземних мов і методик їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка
Закарпатські філологічні студії, 2024
У статті проаналізовано імагологічний дискурс у спогадах Б. Лепкого «Казка мойого життя» (1936-19... more У статті проаналізовано імагологічний дискурс у спогадах Б. Лепкого «Казка мойого життя» (1936-1941). Зроблено акцент на те, як письменник у своїх споминах оцінює та окреслює рецепцію Іншого очима дитини, що стала свідком полікультурного середовища провінційного Королівства Галичини та Володимирії часів новоутвореної федеративної Австро-Угорської монархії. Оглядово окреслено зміни суспільного життя кінця 1860-х рр. у Галичині, які відбулися як наслідок отримання поляками привілейованого становища. Висновується, що першим міжкультурним досвідом Б. Лепкого стало знайомство зі своєю нянею із сполонізованого українського роду Марією Яницькою. Майбутній письменник отримує виховання патріотично налаштованих матері та батька – священичої родини Лепких – які знайомлять сина з відмінностями між націями, репрезентанти яких живуть на теренах «старої нової» Австро-Угорської монархії. Простежено також реконструювання письменником власного осягнення мовної та національної ідентифікації. Власне з початком навчання у Бережанській гімназії Лепкий-учень знайомиться із мовною специфікою тогочасної шкільної освіти. Бережанська гімназія стала для Б. Лепкого місцем, де за неупередженого і виваженого керівництва директора-поляка М. Куровського було досягнуто національної злагоди між учнями та викладачами різних національностей навіть за умов, коли польська мова була офіційної мовою викладання. М. Куровський у спогадах Б. Лепкого постає справжнім педагогом, який виступав меценатом для талановитих учнів, а також відкрито демонстрував неупереджене ставлення до учнів-українців. У статті акцентовано на тому, що спогади Б. Лепкого слугують свідченням полікультурності феномену Галичини другої половини ХІХ століття, в якій утверджується потужний український національний рух у вкрай несприятливих обставинах. Цей рух не обмежувався працею виключно для потреб краю, а був спрямований також на розвиток українства в межах двох імперій – Австро-Угорської та російської.
Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2024
Статтю присвячено аналізу особливостей репрезентації ідеї повернення до українства сполонізованої... more Статтю присвячено аналізу особливостей репрезентації ідеї повернення до українства сполонізованої аристократії В. Липинського в романі Б. Лепкого «Під тихий вечір: Повість-казка». Простежено суголосність ідей про необхідність формування української шляхти перших десятиліть ХХ ст. як певної територіальної спільноти у працях В. Липинського «Szlachta na Ukrainie. Udział jej w życiu narodu ukraińskiego na tle jego dziejów» (1909) та «Україна на переломі 1657-1659: замітки до історії українського державного будівництва в XVII ст.» (1920) та романі Б. Лепкого. Простежується також те, що Б. Лепкий знав і про реальні випадки повернення до українства серед сполонізованої або польської шляхти в 1910-1920-ті рр., тож ці факти могли бути художньо втілені в романі, зокрема описуваний автором граф міг мати реальний та історично ближчий до часу написання роману праобраз графа Володимира Дідушицького (Владзімежа Дзедушицького). Протидія та спротив зміні національної ідентифікації аристократів у середовищі польської шляхти, описані в романі, як обґрунтовується в статті, також були відомими письменнику. Б. Лепкий підкреслює перебування у подвійній осі координат описуваної в романі шляхетської родини: з одного боку, вона ще залишається в усталеній становій ієрархії «молодої» Польської Республіки, з іншого боку – активно і не на словах прагне допомоги українству, насамперед селянам. Висновується, що Б. Лепкий достовірно зображує ті настрої, які визначали взаємини польської шляхти та українців в другій половині ХІХ ст. та у перші десятиліття ХХ ст. Автор відтворює як стереотипи, які визначали відповідне упереджене ставлення, так і опір необ’єктивній оцінці міжетнічних взаємин. Обґрунтовується, що досліджуваний твір варто розглядати роман не як утопічний або фантастичний, а як соціально-інтелектуальний, в якому враховано ідеологічну концепцію повернення шляхти до українства В. Липинського.
Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2023
У статті пропонується систематичний розгляд рецепції ідей історика та політолога В. Липинського у... more У статті пропонується систематичний розгляд рецепції ідей історика та політолога В. Липинського у повісті «Крутіж» Б. Лепкого. Автор детально аналізує ті ідеї і концепти, які зустрічаються у науковій і публіцистичній творчості В. Липинського, й утілення яких простежується у повісті «Крутіж». Залучаючи останні праці дослідників В. Липинського, у статті стверджується, що у центральному образі повісті «Крутіж» шляхтича Валентія Босаковського Б. Лепкий формує виразника ідеї польсько-українського примирення. У статті обґрунтовується те, що перед нами не «український Дон Кіхот», а радше анти-Дон Кіхот, який ховаючись за маскою легковажного жартівника здатний на дієві та героїчні вчинки. На відміну від Дон Кіхота, Босаковський лиш вдає із себе безжурного дивака, який у лихі часи для Гетьманщини часи володіє тими рисами, які дозволяють йому вижити та рятувати інших. У статті простежено, що Валентій Босаковський керується не вигаданим, а цілком реальним кодексом лицарської честі польського шляхтича, який, як стверджують сучасні історики, сприймався як уроджений атрибут. Як стверджується, Босаковський виступає провідником ідеї В. Липинського про те, що власне шляхта виступала державотворчим чинником Гетьманщини. Подібною до позиції Босаковського є ідея В. Липинського про те, що вдале державне будівництво є можливим за проводу визначної особистості, яка вирізняється здібностями та потенціалом деміурга. Босаковський вірний авторитету гетьману І. Виговському, якому присягав, і в цьому цілковито відмінний від козаків, які готові зрадити під впливом чуток і наклепів зовнішніх і внутрішніх ворогів Гетьманату. Б. Лепкий вдало демонструє несуголосність двох політичних моделей управління: виборної монархії, яка передбачає покору авторитету Гетьмана, та республіки, в якій її спільнота розуміє свої права впливу на обрану владу надзвичайно широко.
Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2023
У статті охарактеризовано ключові принципи змішаного навчання та передумови його запровадження. Т... more У статті охарактеризовано ключові принципи змішаного навчання та передумови його запровадження. Також у даній розвідці описано стратегії використання соціальних мереж студентами під час вивчення англійської мови. Масові онлайн-курси, онлайн-застосунки, онлайн-платформи, відеоігри, соціальні мережі стали частиною навчального простору сучасних студентів. При цьому найбільші можливості доступні саме при опануванні іноземних мов, адже перед студентами відкривається безліч сучасних, автентичних, яскравих та комунікативно-орієнтованих матеріалів.
У сучасному цифровому світі соціальні мережі не позиціонуються більше як засіб для спілкування чи розваг, а як інструмент ефективного, свідомого та активного навчання, який, разом із розвитком професійних компетентностей, сприяє розвитку ключових soft skills (комунікативність, кооперативність, критичне мислення, креативність). Доступність соціальних мереж, можливість долучатися до груп за інтересами, а також обирати аудиторію для спілкування (від друзів до знаменитостей та експертів у певній галузі) робить соціальні мережі потужним засобом впливу. Полісенсорна спрямованість навчальних матеріалів, яскравість, компактність та динамічність в процесі презентації інформації, автентичність контенту, можливість залучення носіїв мови, реалій культури створюють тло для активного, свідомого і мотивованого навчання, а також міцного запам’ятовування інформації.
Під час залучення соціальних мереж до навчального простору застосовуються наступні методи навчання: learning by doing, task-based learning, комунікативно-діяльнісний підхід. Соціальні мережі сприяють студентоцентрованому навчанню, адже орієнтовані на той формат представлення інформації, яка найбільше імпонує сучасним студентам. Соціальні мережі є потужним інструментом соціальної взаємодії, отже розвивають навички комунікації та кооперації, забезпечують емоційну підтримку, допомагають долати труднощі та
бар’єри у вивченні мови, покращують самооцінку студентів. Методично правильне залучення соціальних мереж до процесу навчання дозволяє впливати на різні сфери здобувачів: навчальну, виховну, емоційну, що, в кінцевому випадку, веду до покращення результатів навчання і вільного володіння мовою. Соціальні мережі дозволяють реалізувати ключові принципи сучасного навчання: індивідуальний підхід, інтерактивність, полісенсорне сприйняття інформації, стисла подача інформації, автономність та активність.
Aktualʹnì pitannâ gumanìtarnih nauk, 2020
Чик Д. Галлофобiя як iсторичний контекст: imago французiв у пiзнiй прозi... of education through ... more Чик Д. Галлофобiя як iсторичний контекст: imago французiв у пiзнiй прозi... of education through French pedagogical models, although using modern terminology: thus, the problem studied artistically by the Ukrainian writer was not unusual for the then Russian education system. In general, the writer tried to portray the French, who earn a living in the Russian Empire by teaching, as a complete mediocrity. The stereotypical images of the French reflected in the prose works of G. Kvitka-Osnovianenko are representation of the collective consciousness of the inhabitants of the Russian Empire and its manifestations, which were formed under the influence of the Patriotic War of 1812.
Bibliotekarz Podlaski Ogólnopolskie Naukowe Pismo Bibliotekoznawcze i Bibliologiczne. 59 (2):, 2023
У роботі розглядається функціонування гетеротопії як просторового конструкту в романі Pamiętnik z... more У роботі розглядається функціонування гетеротопії як просторового конструкту в романі Pamiętnik znaleziony w wannie (Щоденник, знайдений у ванні) (1961) польського письменника С. Лема. Обґрунтовується думка, що, на відміну від поширених інтерпретацій роману, С. Лем презентував роман не як антитоталітарний чи тенденційно сатиричний, а зробив спробу застосування на практиці певної системи сприйняття інформації. У романі спостерігаємо реалізацію концепції інформації одного з фундаторів кібернетики Норберта Вінера, яка застосовується письменником для конструювання гетеротопії. Обстоюється думка, що роман Щоденник… з огляду на зізнання самого письменника та з огляду на вже загальновідомі біографічні факти, став неофіційним свідченням рецепції ідей Н. Вінера, які С. Лем добре знав і розумів настільки, щоб надати їм довершеної художньої форми. Демонстративно безглузда боротьба між шпигунами, перетворена в тексті у постійне продукування квазісмислів, породжує параноїдальну семіотику в романі Щоденник…, який є цікавим постмодерним експериментом по практичному втіленню теорії інформації в жанровій моделі шпигунського роману.
Ключові слова: гетеротопія, простір, шпигунський роман, теорія інформації, паранойя, ілюзія, конспірологія.
Кременецькі компаративні студії, 2023
Chyk D. From Magna Mater to the Self: the novel “Andriy Lagovsky” by A. Krymsky as a treaty on sp... more Chyk D. From Magna Mater to the Self: the novel “Andriy
Lagovsky” by A. Krymsky as a treaty on spiritual revival.
In Ukrainian literary studies, there is a well-established psychoanalytic
tradition of interpreting the novel “Andriy Lagovsky” by A. Krymsky, as one
that represents the author’s interest in the concept of “wicked love”. Thus, literary
critics who have turned to the consideration of the novel “Andriy
Lagovsky” somehow take into account the reading of the text as an erotichomosexual
novel. The paper considers A. Krymsky’s novel “Andriy
Lagovsky” in the prism of analytical psychology (in its classical – Jungian –
version). Jungian analysis of the archetype of the Great Mother does not reduce
it only to certain images of the mother in works of art but differentiates it
into three main forms – the Great Mother, the Good Mother, and the Terrible
Mother – which are experienced in the world through female images and situations.
In A. Krymsky’s novel, they are traced through the corresponding projections.
Andriy Lahovsky has a conflict of consciousness and unconsciousness,
which manifests itself in the form of neuroses. The neurosis causes the
negative aspect of the “mother complex” – the archetype of the Terrible Mother
– to be projected onto Andriy’s mother.
Lagovsky’s long period of spiritual rebirth ends with individualization
(the process of differentiating an individual from collective psychology).
Lagovsky undergoes a form of rebirth that corresponds to the Jungian idea of
renewal.
Keywords: archetype, analytical psychology, the Mother archetype, the
mother complex, individuation, the Self archetype.
Видавничий дім *Гельветика*, 2018
Чик Д.Ч. Чорний лебідь Неаполя: деструкція жанру детектива у романі «Katar» С. Лема // Футурологі... more Чик Д.Ч. Чорний лебідь Неаполя: деструкція жанру детектива у романі «Katar» С. Лема // Футурологічний конгрес. Фантастичні світи Станіслава Лема: колективна монографія / за ред. Дмитра Шевчука та Олександри Вісич. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2022. С. 183-206.
Метою статті є дослідження відтворення стереотипів єврейства в першому романі П. Куліша «Михайло ... more Метою статті є дослідження відтворення стереотипів єврейства в першому романі П. Куліша «Михайло Чарнышенко, или Малороссия восемьдесят лет назад» (написаний – 1842, надрукований – 1843) в образі полковника Антона Крижановського. Цей образ розглядається у тривимірній площині: ставлення до євреїв-вихрестів у часи описуваних письменником подій 2-ї половини ХVІII ст., а також відому з історичних, і нову, з сучасних джерел, інформацію про козацького полковника А. Крижановського, та, зрештою, кореспондування історичної правди з моделюванням відповідного образу в даному романі. У статті простежується те, як використовував письменник відомі йому історичні джерела та як тогочасні народні уявлення про євреїв знайшли місце у художньому творі.
Синопсис: текст, контекст, медіа, Oct 30, 2017
У статті розглянуто поему І. Котляревського «Енеїда» в річищі пікарескної літератури. Оскільки пр... more У статті розглянуто поему І. Котляревського «Енеїда» в річищі пікарескної літератури. Оскільки проблема існування крутійської літератури у XVIІI-XIX ст. вивчена ще неповно, таке дослідження є актуальним. У своєму найвідомішому творі письменник звертається і до архаїчних витоків крутійської літератури, її побутування в українському фольклорі, і до її вершинних форм у європейських літературах XVІІI ст.-романів А. Р. Лесажа та його численних наслідувачів. Автори стверджують, що у творі спостерігаємо успадкування основних ознак крутійської прози, адже сюжет мандрів Енея і троянців кореспондує з магістральним сюжетом класичного крутійського роману, який умовно можна назвати «сюжетом-подорожжю». Психологічну основу образу Енея складає архетип трикстера, оприявнений в пікаро, який демонструє вдалу адаптацію до нових соціальних умов. Зроблено також припущення про усвідомлену рецепцію в поемі центральних образів оригінальних і перекладних пікарескних романів західноєвропейських і російських письменників.
Studia Rossica Gedanensia, 2017
В статье рассматривается жанровая специфика повести Николая Гоголя "Старосветские помещики&q... more В статье рассматривается жанровая специфика повести Николая Гоголя "Старосветские помещики" (1835), которая относится к так называемым украинским повестям. Авторы анализируют жанровые черты произведения, дающие основания рассматривать его как дистопию – опасность возможной дегенерации человечества из-за отказа от человеколюбия и увлечение материальными ценностями, наличие топосов двух миров – «идеального» и несовершенного, система аллюзий на пасторальную идиллию русской литературы первых десятилетий XIX вeкa; разрыв с прежней казацкой историей; замкнутая и цикличная жизнь за запрограммированными схемами. Гоголь успешно изменил устоявшиеся в русской литературе литературные стереотипы посредством Вечеров на хуторе близ Диканьки и Миргорода собственным утопическим проектом, который превратился в отдельных произведениях в настоящую пасторальную дистопию. Смерть главных персонажей символизирует крах иллюзорно прибыльного и образцового хозяйства казацкой старшины, которая получи...
Humanities science current issues, 2020
Чик Д. Галлофобiя як iсторичний контекст: imago французiв у пiзнiй прозi... of education through ... more Чик Д. Галлофобiя як iсторичний контекст: imago французiв у пiзнiй прозi... of education through French pedagogical models, although using modern terminology: thus, the problem studied artistically by the Ukrainian writer was not unusual for the then Russian education system. In general, the writer tried to portray the French, who earn a living in the Russian Empire by teaching, as a complete mediocrity. The stereotypical images of the French reflected in the prose works of G. Kvitka-Osnovianenko are representation of the collective consciousness of the inhabitants of the Russian Empire and its manifestations, which were formed under the influence of the Patriotic War of 1812.
Synopsis: Text, Context, Media, 2016
Primerjalna književnost, 2021
The article deals with usage of the pedagogical genre in the novels Oliver Twist by Victorian wri... more The article deals with usage of the pedagogical genre in the novels Oliver Twist by Victorian writer Charles Dickens and the story “The Gemini” by Ukrainian writer Taras Shevchenko. It demonstrates that in the novel Oliver Twist by Dickens and the story “The Gemini” by Shevchenko there are some distinct genre features of the pedagogical novel: in both works, one can observe the development of authors’ experiments—the main heroes are placed in specific pedagogical circumstances. Unlike Shevchenko, Dickens promotes the idea of “noble” heredity, which is important for further formation of personality with high moral and ethical principles of the character that is able to resist the negative impact. Despite the external similarities with biblical motifs and themes, the plot of the novels is based on archaic components: the motif of the amazing rescue of the infant and dual organization of the myth about brothers (twins), where the first represents consistency of Good and the other Evil....
Synopsis: Text, Context, Media, 2017
У статті розглянуто поему І. Котляревського «Енеїда» в річищі пікарескної літератури. Оскільки пр... more У статті розглянуто поему І. Котляревського «Енеїда» в річищі пікарескної літератури. Оскільки проблема існування крутійської літератури у XVIІI-XIX ст. вивчена ще неповно, таке дослідження є актуальним. У своєму найвідомішому творі письменник звертається і до архаїчних витоків крутійської літератури, її побутування в українському фольклорі, і до її вершинних форм у європейських літературах XVІІI ст.-романів А. Р. Лесажа та його численних наслідувачів. Автори стверджують, що у творі спостерігаємо успадкування основних ознак крутійської прози, адже сюжет мандрів Енея і троянців кореспондує з магістральним сюжетом класичного крутійського роману, який умовно можна назвати «сюжетом-подорожжю». Психологічну основу образу Енея складає архетип трикстера, оприявнений в пікаро, який демонструє вдалу адаптацію до нових соціальних умов. Зроблено також припущення про усвідомлену рецепцію в поемі центральних образів оригінальних і перекладних пікарескних романів західноєвропейських і російських письменників.
Кременецькі компаративні студії : [науковий часопис / ред.: Д. Чик, О. Пасічник]. Вип. Х. С. 65-81 , 2020
Chyk D.Ch., Chyk O.I. The Absurd Pathological Anatomy as a Method: Social Critique and Symbolic S... more Chyk D.Ch., Chyk O.I. The Absurd Pathological Anatomy as a Method: Social Critique and Symbolic System in the Works by L. Stern, M. Gogol and S. King.
The article analyzes the specifics of corporeality expression for social criticism on the example of prose works of three writers belonging to different literary and historical epochs: the novel “The Life and Opinions of Tristram Shandy, Gentleman” by Laurence Sterne, the novelette “The Nose” by Mykola Gogol, and the short story “The Moving Finger” by Stephen King. According to the authors of the article, the selected texts are characterized by the author’s reading of the problem of social stigma.
It is concluded that in L. Sterne’s novel, due to the “noselogical” theme, it was possible not only to parody the then pseudo-scientific treatises, to ironize over the well-known disputes between Catholics and Protestants, but also to touch on popular physiognomy with emphasis on certain stereotypes. L. Sterne originally “historicizes” the text, adding to it the parody “logic” of historical tragedy. Like L. Sterne, M. Gogol stigmatizes the average St. Petersburg’s official Kovaliov, who lives a measured life and instantly becomes the object of meticulous citizens’ attention. Through this technique, M. Gogol was able to show the reverse side of reality in the Russian Empire in the first half of the nineteenth century with its army of bureaucrats. Howard Mitla (“The Moving Finger” by Stephen King) also leads a measured life until he meets inexplicable horror.
In addition to the fact that all the main characters of the analyzed works are subject to social stigma (real or imagined one), the unifying point for them is also that they behave like tricksters.
Keywords: social stigmatization, public opinion, corporeality, stereotype, trickster, parody.
Сучасні гуманітарні дискусії, 2024
The article analyzes the novel “Motrya” (1926), the first novel from the pentalogy of the Ukraini... more The article analyzes the novel “Motrya” (1926), the first novel from the pentalogy of the Ukrainian writer B. Lepky (1872–1941) about Hetman Ivan Mazepa. The author of the article focuses on the analysis of the Muscovites’ image in the novel “Motrya” by B. Lepky and, in particular, the peculiarities of the structuring of the image of Tsar Pyotr Alekseyevich (1672–1725), known in historiography as Peter I, in comparison with his contemporaries’ testimonies at the end of the 17th century – beginning of the 18th century about ethnic features, the psychotype of Muscovites, their customs, daily life and way of life. The correctness of the usage of the terms “Muscovite” and “Moscovia”, which were used in the novel and were widespread in Europe then, is substantiated. As can be seen in the article, the geocultural images of Muscovites are carriers of unjustified cruelty towards Ukrainian Cossacks and peasants. Still, at the same time, they demonstrate slavish behavior in front of their masters. Muscovites are characterized by gluttony and a passion for alcohol; they widely use obscene vocabulary. The specified characterological traits are consistent with those depicted in the travel essays of foreign diplomats who visited the Tsardom of Muscovy in the second half of the 17th – the first decades of the 18th century. Similarly, the image of the Muscovite Tsar Pyotr Alekseyevich is historically reliable in the novel: a cruel, mentally unbalanced ruler with imperial ambitions. The novel conveys the characteristics of the Tsar’s reception by Ukrainians, who see him as a ghoul and antichrist due to the cruelty and sadism of the latter. Popular opinion forms the image of the antichrist for Tsar Pyotr because of his contemptuous and blasphemous attitude towards Christianity, which he saw as exclusively a tool for the tsardom fundamentalization, and later the empire.
Aktualʹnì pitannâ gumanìtarnih nauk, 2024
114X доктор філологічних наук, професор кафедри іноземних мов і методик їх навчання Кременецької ... more 114X доктор філологічних наук, професор кафедри іноземних мов і методик їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка
Закарпатські філологічні студії, 2024
У статті проаналізовано імагологічний дискурс у спогадах Б. Лепкого «Казка мойого життя» (1936-19... more У статті проаналізовано імагологічний дискурс у спогадах Б. Лепкого «Казка мойого життя» (1936-1941). Зроблено акцент на те, як письменник у своїх споминах оцінює та окреслює рецепцію Іншого очима дитини, що стала свідком полікультурного середовища провінційного Королівства Галичини та Володимирії часів новоутвореної федеративної Австро-Угорської монархії. Оглядово окреслено зміни суспільного життя кінця 1860-х рр. у Галичині, які відбулися як наслідок отримання поляками привілейованого становища. Висновується, що першим міжкультурним досвідом Б. Лепкого стало знайомство зі своєю нянею із сполонізованого українського роду Марією Яницькою. Майбутній письменник отримує виховання патріотично налаштованих матері та батька – священичої родини Лепких – які знайомлять сина з відмінностями між націями, репрезентанти яких живуть на теренах «старої нової» Австро-Угорської монархії. Простежено також реконструювання письменником власного осягнення мовної та національної ідентифікації. Власне з початком навчання у Бережанській гімназії Лепкий-учень знайомиться із мовною специфікою тогочасної шкільної освіти. Бережанська гімназія стала для Б. Лепкого місцем, де за неупередженого і виваженого керівництва директора-поляка М. Куровського було досягнуто національної злагоди між учнями та викладачами різних національностей навіть за умов, коли польська мова була офіційної мовою викладання. М. Куровський у спогадах Б. Лепкого постає справжнім педагогом, який виступав меценатом для талановитих учнів, а також відкрито демонстрував неупереджене ставлення до учнів-українців. У статті акцентовано на тому, що спогади Б. Лепкого слугують свідченням полікультурності феномену Галичини другої половини ХІХ століття, в якій утверджується потужний український національний рух у вкрай несприятливих обставинах. Цей рух не обмежувався працею виключно для потреб краю, а був спрямований також на розвиток українства в межах двох імперій – Австро-Угорської та російської.
Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2024
Статтю присвячено аналізу особливостей репрезентації ідеї повернення до українства сполонізованої... more Статтю присвячено аналізу особливостей репрезентації ідеї повернення до українства сполонізованої аристократії В. Липинського в романі Б. Лепкого «Під тихий вечір: Повість-казка». Простежено суголосність ідей про необхідність формування української шляхти перших десятиліть ХХ ст. як певної територіальної спільноти у працях В. Липинського «Szlachta na Ukrainie. Udział jej w życiu narodu ukraińskiego na tle jego dziejów» (1909) та «Україна на переломі 1657-1659: замітки до історії українського державного будівництва в XVII ст.» (1920) та романі Б. Лепкого. Простежується також те, що Б. Лепкий знав і про реальні випадки повернення до українства серед сполонізованої або польської шляхти в 1910-1920-ті рр., тож ці факти могли бути художньо втілені в романі, зокрема описуваний автором граф міг мати реальний та історично ближчий до часу написання роману праобраз графа Володимира Дідушицького (Владзімежа Дзедушицького). Протидія та спротив зміні національної ідентифікації аристократів у середовищі польської шляхти, описані в романі, як обґрунтовується в статті, також були відомими письменнику. Б. Лепкий підкреслює перебування у подвійній осі координат описуваної в романі шляхетської родини: з одного боку, вона ще залишається в усталеній становій ієрархії «молодої» Польської Республіки, з іншого боку – активно і не на словах прагне допомоги українству, насамперед селянам. Висновується, що Б. Лепкий достовірно зображує ті настрої, які визначали взаємини польської шляхти та українців в другій половині ХІХ ст. та у перші десятиліття ХХ ст. Автор відтворює як стереотипи, які визначали відповідне упереджене ставлення, так і опір необ’єктивній оцінці міжетнічних взаємин. Обґрунтовується, що досліджуваний твір варто розглядати роман не як утопічний або фантастичний, а як соціально-інтелектуальний, в якому враховано ідеологічну концепцію повернення шляхти до українства В. Липинського.
Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2023
У статті пропонується систематичний розгляд рецепції ідей історика та політолога В. Липинського у... more У статті пропонується систематичний розгляд рецепції ідей історика та політолога В. Липинського у повісті «Крутіж» Б. Лепкого. Автор детально аналізує ті ідеї і концепти, які зустрічаються у науковій і публіцистичній творчості В. Липинського, й утілення яких простежується у повісті «Крутіж». Залучаючи останні праці дослідників В. Липинського, у статті стверджується, що у центральному образі повісті «Крутіж» шляхтича Валентія Босаковського Б. Лепкий формує виразника ідеї польсько-українського примирення. У статті обґрунтовується те, що перед нами не «український Дон Кіхот», а радше анти-Дон Кіхот, який ховаючись за маскою легковажного жартівника здатний на дієві та героїчні вчинки. На відміну від Дон Кіхота, Босаковський лиш вдає із себе безжурного дивака, який у лихі часи для Гетьманщини часи володіє тими рисами, які дозволяють йому вижити та рятувати інших. У статті простежено, що Валентій Босаковський керується не вигаданим, а цілком реальним кодексом лицарської честі польського шляхтича, який, як стверджують сучасні історики, сприймався як уроджений атрибут. Як стверджується, Босаковський виступає провідником ідеї В. Липинського про те, що власне шляхта виступала державотворчим чинником Гетьманщини. Подібною до позиції Босаковського є ідея В. Липинського про те, що вдале державне будівництво є можливим за проводу визначної особистості, яка вирізняється здібностями та потенціалом деміурга. Босаковський вірний авторитету гетьману І. Виговському, якому присягав, і в цьому цілковито відмінний від козаків, які готові зрадити під впливом чуток і наклепів зовнішніх і внутрішніх ворогів Гетьманату. Б. Лепкий вдало демонструє несуголосність двох політичних моделей управління: виборної монархії, яка передбачає покору авторитету Гетьмана, та республіки, в якій її спільнота розуміє свої права впливу на обрану владу надзвичайно широко.
Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2023
У статті охарактеризовано ключові принципи змішаного навчання та передумови його запровадження. Т... more У статті охарактеризовано ключові принципи змішаного навчання та передумови його запровадження. Також у даній розвідці описано стратегії використання соціальних мереж студентами під час вивчення англійської мови. Масові онлайн-курси, онлайн-застосунки, онлайн-платформи, відеоігри, соціальні мережі стали частиною навчального простору сучасних студентів. При цьому найбільші можливості доступні саме при опануванні іноземних мов, адже перед студентами відкривається безліч сучасних, автентичних, яскравих та комунікативно-орієнтованих матеріалів.
У сучасному цифровому світі соціальні мережі не позиціонуються більше як засіб для спілкування чи розваг, а як інструмент ефективного, свідомого та активного навчання, який, разом із розвитком професійних компетентностей, сприяє розвитку ключових soft skills (комунікативність, кооперативність, критичне мислення, креативність). Доступність соціальних мереж, можливість долучатися до груп за інтересами, а також обирати аудиторію для спілкування (від друзів до знаменитостей та експертів у певній галузі) робить соціальні мережі потужним засобом впливу. Полісенсорна спрямованість навчальних матеріалів, яскравість, компактність та динамічність в процесі презентації інформації, автентичність контенту, можливість залучення носіїв мови, реалій культури створюють тло для активного, свідомого і мотивованого навчання, а також міцного запам’ятовування інформації.
Під час залучення соціальних мереж до навчального простору застосовуються наступні методи навчання: learning by doing, task-based learning, комунікативно-діяльнісний підхід. Соціальні мережі сприяють студентоцентрованому навчанню, адже орієнтовані на той формат представлення інформації, яка найбільше імпонує сучасним студентам. Соціальні мережі є потужним інструментом соціальної взаємодії, отже розвивають навички комунікації та кооперації, забезпечують емоційну підтримку, допомагають долати труднощі та
бар’єри у вивченні мови, покращують самооцінку студентів. Методично правильне залучення соціальних мереж до процесу навчання дозволяє впливати на різні сфери здобувачів: навчальну, виховну, емоційну, що, в кінцевому випадку, веду до покращення результатів навчання і вільного володіння мовою. Соціальні мережі дозволяють реалізувати ключові принципи сучасного навчання: індивідуальний підхід, інтерактивність, полісенсорне сприйняття інформації, стисла подача інформації, автономність та активність.
Aktualʹnì pitannâ gumanìtarnih nauk, 2020
Чик Д. Галлофобiя як iсторичний контекст: imago французiв у пiзнiй прозi... of education through ... more Чик Д. Галлофобiя як iсторичний контекст: imago французiв у пiзнiй прозi... of education through French pedagogical models, although using modern terminology: thus, the problem studied artistically by the Ukrainian writer was not unusual for the then Russian education system. In general, the writer tried to portray the French, who earn a living in the Russian Empire by teaching, as a complete mediocrity. The stereotypical images of the French reflected in the prose works of G. Kvitka-Osnovianenko are representation of the collective consciousness of the inhabitants of the Russian Empire and its manifestations, which were formed under the influence of the Patriotic War of 1812.
Bibliotekarz Podlaski Ogólnopolskie Naukowe Pismo Bibliotekoznawcze i Bibliologiczne. 59 (2):, 2023
У роботі розглядається функціонування гетеротопії як просторового конструкту в романі Pamiętnik z... more У роботі розглядається функціонування гетеротопії як просторового конструкту в романі Pamiętnik znaleziony w wannie (Щоденник, знайдений у ванні) (1961) польського письменника С. Лема. Обґрунтовується думка, що, на відміну від поширених інтерпретацій роману, С. Лем презентував роман не як антитоталітарний чи тенденційно сатиричний, а зробив спробу застосування на практиці певної системи сприйняття інформації. У романі спостерігаємо реалізацію концепції інформації одного з фундаторів кібернетики Норберта Вінера, яка застосовується письменником для конструювання гетеротопії. Обстоюється думка, що роман Щоденник… з огляду на зізнання самого письменника та з огляду на вже загальновідомі біографічні факти, став неофіційним свідченням рецепції ідей Н. Вінера, які С. Лем добре знав і розумів настільки, щоб надати їм довершеної художньої форми. Демонстративно безглузда боротьба між шпигунами, перетворена в тексті у постійне продукування квазісмислів, породжує параноїдальну семіотику в романі Щоденник…, який є цікавим постмодерним експериментом по практичному втіленню теорії інформації в жанровій моделі шпигунського роману.
Ключові слова: гетеротопія, простір, шпигунський роман, теорія інформації, паранойя, ілюзія, конспірологія.
Кременецькі компаративні студії, 2023
Chyk D. From Magna Mater to the Self: the novel “Andriy Lagovsky” by A. Krymsky as a treaty on sp... more Chyk D. From Magna Mater to the Self: the novel “Andriy
Lagovsky” by A. Krymsky as a treaty on spiritual revival.
In Ukrainian literary studies, there is a well-established psychoanalytic
tradition of interpreting the novel “Andriy Lagovsky” by A. Krymsky, as one
that represents the author’s interest in the concept of “wicked love”. Thus, literary
critics who have turned to the consideration of the novel “Andriy
Lagovsky” somehow take into account the reading of the text as an erotichomosexual
novel. The paper considers A. Krymsky’s novel “Andriy
Lagovsky” in the prism of analytical psychology (in its classical – Jungian –
version). Jungian analysis of the archetype of the Great Mother does not reduce
it only to certain images of the mother in works of art but differentiates it
into three main forms – the Great Mother, the Good Mother, and the Terrible
Mother – which are experienced in the world through female images and situations.
In A. Krymsky’s novel, they are traced through the corresponding projections.
Andriy Lahovsky has a conflict of consciousness and unconsciousness,
which manifests itself in the form of neuroses. The neurosis causes the
negative aspect of the “mother complex” – the archetype of the Terrible Mother
– to be projected onto Andriy’s mother.
Lagovsky’s long period of spiritual rebirth ends with individualization
(the process of differentiating an individual from collective psychology).
Lagovsky undergoes a form of rebirth that corresponds to the Jungian idea of
renewal.
Keywords: archetype, analytical psychology, the Mother archetype, the
mother complex, individuation, the Self archetype.
Видавничий дім *Гельветика*, 2018
Чик Д.Ч. Чорний лебідь Неаполя: деструкція жанру детектива у романі «Katar» С. Лема // Футурологі... more Чик Д.Ч. Чорний лебідь Неаполя: деструкція жанру детектива у романі «Katar» С. Лема // Футурологічний конгрес. Фантастичні світи Станіслава Лема: колективна монографія / за ред. Дмитра Шевчука та Олександри Вісич. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2022. С. 183-206.
Метою статті є дослідження відтворення стереотипів єврейства в першому романі П. Куліша «Михайло ... more Метою статті є дослідження відтворення стереотипів єврейства в першому романі П. Куліша «Михайло Чарнышенко, или Малороссия восемьдесят лет назад» (написаний – 1842, надрукований – 1843) в образі полковника Антона Крижановського. Цей образ розглядається у тривимірній площині: ставлення до євреїв-вихрестів у часи описуваних письменником подій 2-ї половини ХVІII ст., а також відому з історичних, і нову, з сучасних джерел, інформацію про козацького полковника А. Крижановського, та, зрештою, кореспондування історичної правди з моделюванням відповідного образу в даному романі. У статті простежується те, як використовував письменник відомі йому історичні джерела та як тогочасні народні уявлення про євреїв знайшли місце у художньому творі.
Синопсис: текст, контекст, медіа, Oct 30, 2017
У статті розглянуто поему І. Котляревського «Енеїда» в річищі пікарескної літератури. Оскільки пр... more У статті розглянуто поему І. Котляревського «Енеїда» в річищі пікарескної літератури. Оскільки проблема існування крутійської літератури у XVIІI-XIX ст. вивчена ще неповно, таке дослідження є актуальним. У своєму найвідомішому творі письменник звертається і до архаїчних витоків крутійської літератури, її побутування в українському фольклорі, і до її вершинних форм у європейських літературах XVІІI ст.-романів А. Р. Лесажа та його численних наслідувачів. Автори стверджують, що у творі спостерігаємо успадкування основних ознак крутійської прози, адже сюжет мандрів Енея і троянців кореспондує з магістральним сюжетом класичного крутійського роману, який умовно можна назвати «сюжетом-подорожжю». Психологічну основу образу Енея складає архетип трикстера, оприявнений в пікаро, який демонструє вдалу адаптацію до нових соціальних умов. Зроблено також припущення про усвідомлену рецепцію в поемі центральних образів оригінальних і перекладних пікарескних романів західноєвропейських і російських письменників.
Studia Rossica Gedanensia, 2017
В статье рассматривается жанровая специфика повести Николая Гоголя "Старосветские помещики&q... more В статье рассматривается жанровая специфика повести Николая Гоголя "Старосветские помещики" (1835), которая относится к так называемым украинским повестям. Авторы анализируют жанровые черты произведения, дающие основания рассматривать его как дистопию – опасность возможной дегенерации человечества из-за отказа от человеколюбия и увлечение материальными ценностями, наличие топосов двух миров – «идеального» и несовершенного, система аллюзий на пасторальную идиллию русской литературы первых десятилетий XIX вeкa; разрыв с прежней казацкой историей; замкнутая и цикличная жизнь за запрограммированными схемами. Гоголь успешно изменил устоявшиеся в русской литературе литературные стереотипы посредством Вечеров на хуторе близ Диканьки и Миргорода собственным утопическим проектом, который превратился в отдельных произведениях в настоящую пасторальную дистопию. Смерть главных персонажей символизирует крах иллюзорно прибыльного и образцового хозяйства казацкой старшины, которая получи...
Humanities science current issues, 2020
Чик Д. Галлофобiя як iсторичний контекст: imago французiв у пiзнiй прозi... of education through ... more Чик Д. Галлофобiя як iсторичний контекст: imago французiв у пiзнiй прозi... of education through French pedagogical models, although using modern terminology: thus, the problem studied artistically by the Ukrainian writer was not unusual for the then Russian education system. In general, the writer tried to portray the French, who earn a living in the Russian Empire by teaching, as a complete mediocrity. The stereotypical images of the French reflected in the prose works of G. Kvitka-Osnovianenko are representation of the collective consciousness of the inhabitants of the Russian Empire and its manifestations, which were formed under the influence of the Patriotic War of 1812.
Synopsis: Text, Context, Media, 2016
Primerjalna književnost, 2021
The article deals with usage of the pedagogical genre in the novels Oliver Twist by Victorian wri... more The article deals with usage of the pedagogical genre in the novels Oliver Twist by Victorian writer Charles Dickens and the story “The Gemini” by Ukrainian writer Taras Shevchenko. It demonstrates that in the novel Oliver Twist by Dickens and the story “The Gemini” by Shevchenko there are some distinct genre features of the pedagogical novel: in both works, one can observe the development of authors’ experiments—the main heroes are placed in specific pedagogical circumstances. Unlike Shevchenko, Dickens promotes the idea of “noble” heredity, which is important for further formation of personality with high moral and ethical principles of the character that is able to resist the negative impact. Despite the external similarities with biblical motifs and themes, the plot of the novels is based on archaic components: the motif of the amazing rescue of the infant and dual organization of the myth about brothers (twins), where the first represents consistency of Good and the other Evil....
Synopsis: Text, Context, Media, 2017
У статті розглянуто поему І. Котляревського «Енеїда» в річищі пікарескної літератури. Оскільки пр... more У статті розглянуто поему І. Котляревського «Енеїда» в річищі пікарескної літератури. Оскільки проблема існування крутійської літератури у XVIІI-XIX ст. вивчена ще неповно, таке дослідження є актуальним. У своєму найвідомішому творі письменник звертається і до архаїчних витоків крутійської літератури, її побутування в українському фольклорі, і до її вершинних форм у європейських літературах XVІІI ст.-романів А. Р. Лесажа та його численних наслідувачів. Автори стверджують, що у творі спостерігаємо успадкування основних ознак крутійської прози, адже сюжет мандрів Енея і троянців кореспондує з магістральним сюжетом класичного крутійського роману, який умовно можна назвати «сюжетом-подорожжю». Психологічну основу образу Енея складає архетип трикстера, оприявнений в пікаро, який демонструє вдалу адаптацію до нових соціальних умов. Зроблено також припущення про усвідомлену рецепцію в поемі центральних образів оригінальних і перекладних пікарескних романів західноєвропейських і російських письменників.
Кременецькі компаративні студії : [науковий часопис / ред.: Д. Чик, О. Пасічник]. Вип. Х. С. 65-81 , 2020
Chyk D.Ch., Chyk O.I. The Absurd Pathological Anatomy as a Method: Social Critique and Symbolic S... more Chyk D.Ch., Chyk O.I. The Absurd Pathological Anatomy as a Method: Social Critique and Symbolic System in the Works by L. Stern, M. Gogol and S. King.
The article analyzes the specifics of corporeality expression for social criticism on the example of prose works of three writers belonging to different literary and historical epochs: the novel “The Life and Opinions of Tristram Shandy, Gentleman” by Laurence Sterne, the novelette “The Nose” by Mykola Gogol, and the short story “The Moving Finger” by Stephen King. According to the authors of the article, the selected texts are characterized by the author’s reading of the problem of social stigma.
It is concluded that in L. Sterne’s novel, due to the “noselogical” theme, it was possible not only to parody the then pseudo-scientific treatises, to ironize over the well-known disputes between Catholics and Protestants, but also to touch on popular physiognomy with emphasis on certain stereotypes. L. Sterne originally “historicizes” the text, adding to it the parody “logic” of historical tragedy. Like L. Sterne, M. Gogol stigmatizes the average St. Petersburg’s official Kovaliov, who lives a measured life and instantly becomes the object of meticulous citizens’ attention. Through this technique, M. Gogol was able to show the reverse side of reality in the Russian Empire in the first half of the nineteenth century with its army of bureaucrats. Howard Mitla (“The Moving Finger” by Stephen King) also leads a measured life until he meets inexplicable horror.
In addition to the fact that all the main characters of the analyzed works are subject to social stigma (real or imagined one), the unifying point for them is also that they behave like tricksters.
Keywords: social stigmatization, public opinion, corporeality, stereotype, trickster, parody.
Taras Shevchenko Regional Humanitarian Pedagogical Academy of Kremenets and NGO "Volyn Cultural I... more Taras Shevchenko Regional Humanitarian Pedagogical Academy of Kremenets and NGO "Volyn Cultural Initiatives" (Ukraine) invites you to submit a paper to the 13th annual scientific journal "Kremenets Comparative Studies". The scientific journal aims to unite philologists to exchange opinions on modern researches of literary and linguistic phenomena in a comparative aspect. The journal encourages submission in but not limited to the subjects of comparative literature and linguistics/
Вельмишановні колеги, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка ... more Вельмишановні колеги,
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка та громадська організація «Волинські культурні ініціативи» запрошують Вас взяти участь у формуванні XІІІ-го випуску філологічного часопису «Кременецькі компаративні студії».
Мета редколегії часопису – об’єднати філологів для обміну думками з питань сучасного дослідження літературних і мовних явищ у компаративному аспекті, а також проблематики загального літературознавства та мовознавства. В ході заочної дискусії очікується розгляд широкого кола актуальних проблем, зокрема:
1. Теоретико-методологічні проблеми сучасного порівняльного літературознавства та мовознавства.
2. Порівняльний, імагологічний, постколоніальний, інтертекстуальний і рецептивний аспекти компаративістики.
3. Інтердисциплінарність у порівняльному літературознавстві та мовознавстві.
4. Контрастивна лінгвістика.
5. Загальне літературознавство та лінгвістика.
6. Перекладознавство.
7. Зарубіжні літератури: поетика, теорія та історія.
8. Світове кіно як наративне мистецтво.
9. Гендер та ідентичність у літературі та мові.
Часопис індексується у міжнародній наукометричній базі
Index Copernicus International (http://journals.indexcopernicus.com/++,p24782122,3.html)
Передбачуваний термін виходу збірника наукових праць –
листопад 2024 р.
НАЙВАЖЛИВІШІ ДАТИ:
01.06.2024 р. – останній термін надання редакції статей і відомостей про авторів.
01.06.2024 р. - 01.08.2024 р. –
рецензування статей.
01.08.2024 р. – останній термін повідомлення авторів про рішення щодо прийому статей до публікації.
01.09.2024 р. – останній термін оплати друку статей і поштових витрат на пересилання.
Листопад 2024 р. – поштове розсилання збірника авторам і бібліотекам.
Szanowni Państwo, Akademia Humanistyczno-Pedagogiczna im. Tarasa Szewczenki w Krzemieńcu oraz or... more Szanowni Państwo,
Akademia Humanistyczno-Pedagogiczna im. Tarasa Szewczenki w Krzemieńcu oraz organizacja publiczna “Wołyńskie Inicjatywy Kulturalne” (Ukraina) zaprasza do wzięcia udziału w XІIІ wydaniu corocznego zbioru prac naukowych Кременецькі компаративні студії (Krzemienieckie studia komparatystyczne) (ISSN 2311-262X).
Celem zbioru prac naukowych jest wymiana poglądów autorów w ramach współczesnych badań zjawisk filologicznych w aspekcie komparatystycznym. W trakcie korespondencyjnej dyskusji zostaną rozstrzygnięte aktualne problemy:
1. Teoretyczno-metodologiczne problemy współczesnej komparatystyki.
2. Aspekty porównawcze, postkolonialne, intertekstualne, imagologiczne i receptywne komparatystyki.
3. Interdyscyplinarność w literaturoznawstwie porównawczym.
4. Lingwistyka porównawcza.
5. Językoznawstwo ogólne i lingwistyka.
6. Przekładoznawstwo.
7. Literatura światowa: poetyka, teoria i historia.
8. Kino światowe jako sztuka narracyjna.
9. Płeć i tożsamość w literaturze i języku.
Czasopismo jest indeksowane w
Index Copernicus International (http://journals.indexcopernicus.com/++,p24782122,3.html)
NAJWAŻNIEJSZE DATY
01.06.2024 r. – ostatni termin wysyłania artykułów i informacji o autorach.
01.08.2024 r. – ostatni termin powiadomienia autorów o przyjęciu artykułów do publikacji.
01.09.2024 r. – ostatni termin opłaty za wydanie artykułów.
Listopad 2024 r. – wysłanie zbioru do autorów i bibliotek.
Planowany termin wydania zbioru prac naukowych – listopad 2024 r.
Taras Shevchenko Regional Humanitarian Pedagogical Academy of Kremenets and NGO "Volyn Cultural I... more Taras Shevchenko Regional Humanitarian Pedagogical Academy of Kremenets and NGO "Volyn Cultural Initiatives" (Ukraine) invites you to submit a paper to the 13th annual scientific journal "Kremenets Comparative Studies". The scientific journal aims to unite philologists to exchange opinions on modern researches of literary and linguistic phenomena in a comparative aspect. The journal encourages submission in but not limited to the subjects of comparative literature and linguistics.
Вельмишановні колеги! Гуманітарний факультет Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної акад... more Вельмишановні колеги!
Гуманітарний факультет Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка запрошує Вас взяти участь у формуванні IX-го випуску філологічного часопису «Кременецькі компаративні студії».
Мета збірника наукових праць – об’єднати науковців для обміну думками з питань сучасного дослідження літературних і мовних явищ у компаративному аспекті, а також загального літературознавства та мовознавства. В ході заочної дискусії очікується розгляд широкого кола актуальних проблем, зокрема:
1. Теоретико-методологічні проблеми сучасно-го порівняльного літературознавства та мовоз-навства.
2. Порівняльний, імагологічний, постколоніа-льний, інтертекстуальний та рецептивний аспек-ти компаративістики.
3. Інтердисциплінарність у порівняльному лі-тературознавстві та мовознавстві.
4. Контрастивна лінгвістика.
5. Загальне літературознавство та лінгвістика.
6. Перекладознавство.
7. Зарубіжні літератури: поетика, теорія та іс-торія.
Часопис індексується у міжнародних наукометричних базах Index Copernicus International (ICV 2017: 58.62)
(http://journals.indexcopernicus.com/++,p24782122,3.html), CiteFactor (Directory Indexing of International Research Journals), Research Bible (Open Access Indexing Database for Researchers and Publishers), InfoBase Index.
Szanowni Państwo! Wydział Humanistyczny Akademii Humanistyczno-Pedagogicznej im. Tarasa Szewczen... more Szanowni Państwo!
Wydział Humanistyczny Akademii Humanistyczno-Pedagogicznej im. Tarasa Szewczenki w Krzemieńcu (Ukraina) zaprasza do wzięcia udziału w IX wydaniu corocznego zbioru prac naukowych Krzemienieckie studia komparatystyczne (ISSN 2311-262X).
Celem zbioru prac naukowych jest wymiana poglądów literaturoznawców w ramach współczesnych badań zjawisk literackich w aspekcie komparatystycznym. W trakcie korespondencyjnej dyskusji zostaną rozstrzygnięte aktualne problemy:
1. Teoretyczno-metodologiczne problemy współczesnej komparatystyki.
2. Aspekty porównawcze, postkolonialne, intertekstualne, imagologiczne i receptywne komparatystyki.
3. Interdyscyplinarność w literaturoznawstwie porównawczym.
4. Lingwistyka porównawcza.
5. Językoznawstwo ogólne i lingwistyka.
6. Przekładoznawstwo.
7. Literatura światowa: poetyka, teoria i historia.
Dear Colleagues! The Department of Humanities at Taras Shevchenko Regional Humanitarian Pedagogi... more Dear Colleagues!
The Department of Humanities at Taras Shevchenko Regional Humanitarian Pedagogical Academy of Kremenets (Ukraine) invites you to submit a paper to the 9th annual scientific journal “Kremenets Comparative Studies”.
The aim of the scientific journal is to unite literary critics in order to exchange opinions on modern research of the literary phenomena in comparative aspect. During extra-mural discussion a wide range of current tendencies and conceptions are to be observed, in particular:
1. Theoretical and Methodological Conceptions of Modern Comparative Literature and Linguistics.
2. Comparative, Imagological, Postcolonial, Receptive and Intertextual Aspects of Comparative Literature.
3. Interdisciplinary Approach in Comparative Literature and Linguistics.
4. Contrastive Linguistics.
5. General Literary Studies and Linguistics.
6. Translation Studies.
7. World Literatures: Poetics, Theory and History.
Жанрові системи української та англійської прози кінця XVIII – середини ХІХ ст.: проблеми типології та поетики, 2018
Chyk Denys. The Genre Systems of Ukrainian and English Prose of the Late XVIII – the Middle of th... more Chyk Denys. The Genre Systems of Ukrainian and English Prose of the Late XVIII – the Middle of the XIX Century: Problems of Typology and Poetics. – The qualifying scientific work on the manuscript’s rights.
Thesis for a Doctoral Degree in Philology on Specialty 10.01.05 – Comparative Literature. – Berdiansk State Pedagogical University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Berdiansk. Kyiv National Taras Shevchenko University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2018.
In the thesis, the typological patterns of and differences between Ukrainian and English prose genre systems of the end of the XVIII – the middle of the XIX century are studied on the basis of the Ukrainian (V. Narizhnyi, O. Somov, M. Gogol, G. Kvitka-Osnovianenko, Ye. Grebinka, P. Kulish, T. Shevchenko, O. Storozhenko et al.) and English prose (М. G. Lewis, A. Radcliffe, J. Austen, J. Morier, M. Edgeworth, W. Scott, Ch. Dickens, W. M. Thackeray, E. Gaskell et al.) of the end of the XVIII – the middle of the XIX century. The integral and comprehensive analysis of the typology and poetics problems of genre systems in the Ukrainian and English prose of the late XVIII – the middle of the XIX century has been carried out using a systemic-synergistic approach.
In the research, the genre system is defined as a set of genres within a separate literature at a certain historical and cultural stage which is in complex interconnections with each other and external social and artistic systems. It is proved that the accelerated development of Ukrainian literature in the first half and the middle of the XIX century was a definite “leap” – the “cultural explosion”, according to Yu. Lotman. The “explosive” development of Ukrainian prose is considered as the first step towards the establishment of its dissipative genre system. The appropriate self-organization and further evolution of the genre system provide the following major channels for the information exchange with other systems: the transplantation of “foreign” genres on the national “soil”, the archetypal basis (interrelation with the unconscious sphere), as well as spontaneous activity and contacts (open communication) with non-literary systems. The order parameters that determine the connections hierarchy in genre systems of literature are language, national character, culture, history, tradition, and imperial politics.
The revision of the Ukrainian literature canon of the first half of the XIX century is proposed. The Ukrainian literature is considered as an integrative one with adaptive, differential, convergentive, biliterary, and assimilative typological groups.
It is traced that the works of M. Gogol, G. Kvitka-Osnovianenko, Antony Pogorelskiy, and O. Somov are typologically close to the English preromantic (М. G. Lewis) and romantic prose (W. H. Ireland, W. Scott). These texts are brought together by the presence of demonic images of the witches and familiars, the topoi of the Witches’ Sabbath, and the motive of the accidental exposure of man to the Witches’ Sabbath. The motive of an incest, the initiator of which is the antihero, is genre-making in the prose of M. G. Lewis and G. Kvitka-Osnovianenko.
On the basis of the comparative-typological comparison of the satires of G. Kvitka-Osnovianenko and W. M. Thackeray, the proximity of authors’ positions to the popular aesthetically non-valuable works among the mass reader is observed. Another basis for typological proximity in small prose genres is the attention of writers to factual images of everyday life, especially the inhabitants of the urbanized topoi (“physiological essays” by G. Kvitka-Osnovianenko, Ye. Grebinka, and Ch. Dickens).
In the structures of genre systems of Ukrainian and English literatures, genre varieties of the picaresque novel, the Bildungsroman, the novel of the Cervantes type, the historical novel, and the family chronicle are singled out.
Picaresque novels “The Life and Adventures of Petro Stepanov, Son of Stolbikov, a Landowner in Three Governorates. Manuscript of the XVIII century” by G. Kvitka-Osnovianenko and “The Luck of Barry Lyndon” by W. M. Thackeray are characterized by the presence of the “genre reminiscence” of picaresque, the observance of historicism in the artistic mastering of reality, and the actualization of the anti-upbringing motive.
Bildungsromans “Aristion, or Re-education” by V. Narizhnyi and “The History of Pendennis: His Fortunes and Misfortunes, His Friends and His Greatest Enemy” by W. M. Thackeray, despite some essential genre transformations, are characterized by the reflection of the archetypal basis – the archetypes of the wise old man, the trickster and the hero, and the archetypal image of the prodigal son.
“The Life and Adventures of Petro Stepanov, Son of Stolbikov, a Landowner in Three Governorates. Manuscript of the XVIII century” by G. Kvitka-Osnovianenko, “The Wanderings of Chichikov, or Dead Souls. A Poem” by M. Gogol, “The Adventures of Hajji Baba of Ispahan” by J. Morier and “The Posthumous Papers of the Pickwick Club” by Ch. Dickens may be considered as the novels of the Cervantes type, “novels of the great road”, in the Ukrainian and English literatures of the first half of the XIX century.
In historical novels “Mykhailo Charnyshenko, or Little Russia Eighty Years Ago” by P. Kulish and “The Antiquary” by W. Scott, the authors create their own national myths – in this case, not only historical, but also individual-psychological correspondences are convergent. Historical novels “The Twin Brothers” by O. Storozhenko and “The History of Henry Esmond, Esq. ... ” by W. M. Thackeray are satirical tragedies in which imperial versions of conservative ideologies are represented.
Stereotypical images of Jews as genre-forming elements are typologically close in the works of O. Somov, G. Kvitka-Osnovianenko, P. Kulish, Ye. Gre-binka and W. Scott and Ch. Dickens.
Family chronicles by G. Kvitka-Osnovianenko and Maria Edgeworth show writers’ interest in deep changes in the communities of Ireland and Ukraine in the second half of the XVIII century.
In the novel “Oliver Twist” by Ch. Dickens and the story “The Twins” by T. Shevchenko, there are genre features of the pedagogical novel: in both works, one can observe the development of authors’ experiments – the main heroes are placed in specific pedagogical circumstances. The motive of social revenge is defined as an important component of the robbery theme’s use in T. Shevchenko’s “The Convict” and Elizabeth Gaskell’s “Mary Barton: A Tale of Manchester Life”. The motive has an important functional and genre importance for these texts. In “The Domestic” by T. Shevchenko and “Ruth” by Elizabeth Gaskell, the aggravating theme of attitude towards the defiled mothers and the creation of a special social status for them in the societies of the Russian and British empires is raised. Typological parallels show the approximation of T. Shevchenko’s story “The Unhappy Man” to the sensational novel genre’s canon, which is proved by the comparison with the novel “Lady Audley’s Secret” by M. E. Braddon. The analyzed sensational works are inversions of the family novel, and the family idyll depicted in them is a set of simulacres that do not correspond to reality. In biographical Künstlerromans – the story “The Artist” by T. Shevchenko and the novel “The Newcomes” by W. M. Thackeray – there is a number of matches in the fatal woman image constructing that destroys the life plans of the artists. “The Pleasurable Journey and Not Without Morality” by T. Shevchenko and “Persuasion” by Jane Austen can be read as country house novels with corresponding genre features.
In the process of determining important stages of the genre paradigm of Ukrainian contemporary prose’s genesis, typological correspondences in genre orientations of Ukrainian and English prose writers of the end of the XVIII – the middle of the XIX century were found. Despite expressive manifestations of national identity, the emphasis on their own folklore, history and culture, and the delay in the production of modern literature in bondagetic conditions of colonial existence, the genre system of Ukrainian literature of the period under study demonstrates many common features in the activation and modelling of genre varieties of prose with the corresponding genre panorama in the English literature.
Key words: genre system, genre, genre model, typology, systemic-synergistic approach, prose.
Чик Д. Longo sed proximus intervallo: жанрові системи української та англій-ської прози кінця XVIII – середини ХІХ ст. : монографія , 2017
У центрі уваги автора монографії – проза українських (В. Наріжний, О. Сомов, М. Гоголь, Г. Квітка... more У центрі уваги автора монографії – проза українських (В. Наріжний, О. Сомов, М. Гоголь, Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка, П. Куліш, Т. Шевченко, О. Стороженко та ін.) й англійських письменників (М. Ґ. Льюїс, Енн Редкліф, В. Г. Айрленд, Джейн Остен, Дж. Морьє, Марія Еджворт, В. Скотт, Ч. Діккенс, В. М. Теккерей та ін.), яка розглядається у призмі компаративної жанрології.
Основною метою пропонованого дослідження є створення типології жанрових систем української та англійської прози кінця XVIII – середини ХІХ ст. Окрему увагу приділено теоретичним і методологічним аспектам ґенези уявлень про жанрову систему, термінологічному дискурсу та специфіці формування прозових жанрів української літератури окресленого періоду.
Монографія адресована насамперед літературознавцям, викладачам, вчителям і студентам філологічних спеціальностей і всім, хто цікавиться актуальними питаннями компаративного аналізу української та англійської літератур.