Solomiya Kozak (Rapko) - Academia.edu (original) (raw)

Papers by Solomiya Kozak (Rapko)

Проблеми всесвітньої історії, 2022

У статті досліджується проблема участі воїнів з Богемії у подіях Ґрюнвальдської битви як на боці ... more У статті досліджується проблема участі воїнів з Богемії у подіях Ґрюнвальдської битви як на боці польсько-литовських сил, так і на боці Тевтонського ордену. Окреслено стан дослідження теми, її місце у вивченні Ґрюнвальду. Наголошено на актуальності вивчення чеської військової складової у військах обох сторін з огляду на потребу подальшого розвінчання міфу про німецьку небезпеку та панславістський союз. Автором проаналізовано, у складі яких хоругв-польсько-литовських та орденських-воювали чеські найманці та названо імена відомих із джерел їхніх очільників. Проаналізовано «чеські» епізоди у творі Яна Длуґоша, відзначено, що версія участі найманців з Богемії у битві відображає негативне ставлення польського хроніста до Чехії. Піднято питання участі у подіях війни з Орденом майбутнього провідника гуситів Яна Жижки, відстоюється думка, що він воював у лавах польськолитовського війська. Звернено увагу на причетність до Ґрюнвальдської битви литовськоруського князя Зиґмунда Корибутовича, а також на його подальшу роль у чесько-руських відносинах у вирі гуситських подій. Наголошується, що Ґрюнвальдська битва була вирішальною подією, яка вплинула на поступовий відхід Богемії від союзу з Орденом, принаймні, для тих її сил, які згодом брали участь у гуситських подіях та налагоджували контакт із Владиславом ІІ Ягайлом та Вітовтом. Згадується епізод листування Яна Гуса з польським королем у контексті того, як польська пропаганда витворювала міф власної миротворчої перемоги одразу після війни. Автор дійшов висновку, що події Ґрюнвальдської битви частково визначили для Богемії її подальшу геополітичну взаємодію у Центрально-Східній Європі та сприяли відновленню комунікації із Литвою, Польщею та Руссю. Водночас, наголошено, що Ґрюнвальд не став остаточним розривом відносин із Орденом, із яким у Богемії, як і в королівства Русі, впродовж минулих століть були доволі міцні зв'язки.

МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ: НАУКОВІ ПОШУКИ І ЗНАХІДКИ, 2021

The article covers the circumstances of the meeting that took place in Opava in 1289 with the par... more The article covers the circumstances of the meeting that took place in Opava in 1289 with the participation of the Czech king Wenceslaus II Přemyslid, Galician-Volynian suzerain Lev Danylovych and some Polish princes. As the Polish participants in the meeting are not named in the sources, there are still doubts in historiography as to who they were. An attempt was made to substantiate the version that one of the unnamed Polish participants in the meeting was Prince Władysław I Łokietek of Piast dynasty. This assumption is based on an analysis of the eventful context of the Opava meeting, which was part of the struggle for
the Cracow heritage, as well as the matrimonial and dynastic ties that played a very important role in medieval international communication. It is noted that the union of Wenceslaus II, Lev Danylovych and Władysław I Łokietek repeatedly manifested itself shortly after the meeting in Opava and was based on existing dynastic ties and the conclusion of new marriage agreements. At the same time, the assumption that Prince Henryk IV Probus of Silesia may also have been present at the talks cannot be completely ruled out, although this hypothesis is currently less plausible. Lack of sources does not allow to definitively refute any of the versions. It is concluded that the Opava meeting was one of the key episodes of the Galician-Czech political union of the late XIIIth century and clearly demonstrated how relevant international communication was in the struggle for the Kraków throne. Lev Danilovych’s participation in the vicissitudes of the struggle for the Kraków throne is considered to be inextricably linked with the orientation towards an alliance with the Czech king and is connected with the importance of an ally of the Galician-Volynian ruler ruling in Kraków.

Keywords: Opava meeting, Lev Danylovych, Wenceslaus II, Henryk IV Probus, Władysław I Lokietek, struggle for Kraków heritage

ІНТЕРМАРУМ: історія, політика, культура, 2021

Відзначено, що чинник появи кочівників та їхньої загрози для Європи був вирішальним для чесько-ру... more Відзначено, що чинник появи кочівників та їхньої
загрози для Європи був вирішальним для чесько-руських контактів, які стали частиною східної політики Апостольської столиці. Оскільки і Пшемисліди, і Романовичі в умовах монгольської загрози активно
комунікували у 40-х рр. ХІІІ ст. з Папою, то неминучою стала й чеськоруська комунікація. З огляду на це, у статті звернено увагу на такі моменти. По-перше, проаналізовано тогочасний обсяг знань про Русь у Богемії. По-друге, підкреслено передумови, які сприяли чесько-руському зближенню з Римом, попри несприятливу політику німецького імператора. По-третє, саме у міжнародному ключі потрактовано русько-чеські стосунки середини ХІІІ ст. та їхній виразний вияв у формі галицькочеського союзу у наступні десятиліття. Події війни за спадщину Бабенбергів у 1246–1278 рр. та чесько-руські взаємини у її контексті слід розглядати як продовження політичної лінії, ініційованої Папою та
втіленої францисканцями.
Ключові слова: Романовичі, Пшемисліди, Іоан де Плано Карпіні,
францисканці, монгольське завоювання, Апостольська столиця, галицькочеський союз.

Записки Львівського медієвістичного клубу, 2021

У статті здійснено спробу подивитись на русько-чеські стосунки у XIV ст. за династії Люксембурґів... more У статті здійснено спробу подивитись на русько-чеські стосунки у XIV ст. за династії Люксембурґів під кутом зору міжнародних відносин. Звернено увагу на польсько-чеські зв’язки і те, який вони мали стосунок до королівства Русі. Відзначено, що у міжнародній політиці королі з династії Люксембурґів опирались на попередні союзні відносини з руськими князями, які базувались на матримоніальних зв’язках, що відкривали ширше поле для взаємодії із сусідніми державами. Розглянуто участь Карла IV (1346–1378) у врегулюванні міжнародної ситуації у Центрально-Східній Європі. Відзначено причетність останніх галицьких князів Володислава Опольського (1371–1378, 1385–1387) та Сцібора зі Сціборжиць (1387–1390/1393) до Чеського королівства.
Ключові слова: королівство Русі, Богемія, Люксембурґи, Романовичі, П’ясти, Карл IV, Володислав Опольський, Cцібор зі Сціборжиць

Проблеми історії війн і військового мистецтва, 2021

У статті докладно розглядаються версії навколо відомого епізоду із мечем, який відіслав лицар Гер... more У статті докладно розглядаються версії навколо відомого епізоду із мечем, який відіслав лицар Герборт князю Данилові Романовичу під час Опавської кампанії 1253 р. Аналізуються обставини цієї події, причини та хід кампанії, її учасники. Автор не погоджується з незнанням норм європейської лицарської культури у Галицько-Волинській державі, а також з трактуванням самої кампанії як провальної. Сам епізод з мечем лицаря Герборта з Фельштина ніяк не вплинув на хід Опавської кампанії.
Ключові слова: Опавська кампанія 1253 р., Данило Романович, європейська лицарська культура.

Записки Львівського медієвістичного клубу, 2019

У статті розглянуто похід Данила Романовича в чеські землі у 1253 р. як складову війни за австрій... more У статті розглянуто похід Данила Романовича в чеські землі у 1253 р. як складову війни за австрійську спадщину (1246-1278), її відбиття на сторінках Галицько-Волинського літопису та в сучасній історіографії. Авторка аналізує чеський вектор політики князя в ширшому міжнародному контексті, враховуючи династичні підстави втручання у війну; акцентовано на ординській загрозі та взаємозв’язках із Папою Римським як факторах утворення християнської коаліції. Зроблено припущення, що саме цей контекст був вагомим для літописця, тому похід потрактовано як перемогу, а не поразку.
Ключові слова: спадщина Бабенбергів, Данило Романович, Пшемисл Оттокар ІІ, Королівство Русі, опавський похід, Галицько-Волинський
літопис, коронація.

Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць, 2018

У статті здійснено спробу поглянути на постать Кунегунди Ростиславни крізь призму чесько-руських ... more У статті здійснено спробу поглянути на постать Кунегунди Ростиславни крізь призму чесько-руських відносин періоду війни за Австрійську спадщину (1246–1278). На прикладі Рюриковичів і Пшемислідів акцентовано увагу на визначальній ролі династичних зв’язків для розуміння Русі в контексті міжнародної ситуації в Центрально-Східній Європі у ХІІІ ст.

Ключові слова: Кунегунда Ростиславна, Пшемисл-Оттокар ІІ, Русь,
Чеське королівство, Австрія, спадщина Бабенбергів, Дюрнкрут

Соломія КОЗАК. Від конфронтації до союзу: актуальні питання русько-чеських відносин в умовах війни за австрійську спадщину (1246–1278), 2018

У статті здійснено аналіз найбільш актуальних питань, пов’язаних із участю сюзеренів Галицько-Вол... more У статті здійснено аналіз найбільш актуальних питань, пов’язаних із участю сюзеренів Галицько-Волинської держави (Данила Романовича і його синів Романа та Лева) у подіях війни за Австрійську спадщину (1246–1278) й у відносинах із Чеським королівством. Підкреслено важливість династичних мотивів для втручання Данила Романовича у війну. Прослідковано русько-чеські відносини в подіях війни, що розпочинались конфронтацією та переросли в союз. Акцентовано увагу на подальших напрямках дослідження цього епізоду західноєвропейської політики з необхідністю залучення ще невивчених джерел