Viktor ORLOV - Academia.edu (original) (raw)

Papers by Viktor ORLOV

ВИТОКИ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ, 2024

Починаючи з 2004 року, щорічно 9 грудня відзначається Міжнародний день боротьби з корупцією, а вч... more Починаючи з 2004 року, щорічно 9 грудня відзначається Міжнародний день боротьби з корупцією, а вчені та лідери громадських думок протягом цих 20 років одностайно повторюють тезу, що «однією з найгостріших проблем сучасного етапу українського державотворення є запобігання та протидія корупції», та на сьогодні на жаль ця теза залишається актуальною в умовах збройного конфлікту з російською федерацією.
Корупція в Україні є складним соціальним і правовим явищем, яке має глибокі історичні корені. Витоки корупції можна розглядати через призму правових та соціальних аспектів, які взаємодіють і впливають один на одного.
Як висновок можно зазначити, що передумовами викоренення корупції в нашій державі є взаємопов’язані між собою в суб’єктивно-об’єктивному плані процеси:
1. Створення науково обґрунтованої та реалістичної Стратегії формування нового українського суспільного ладу (який повинен обумовлюватися переважно успіхом економічних і політичних реформ).
2. Широке обговорення цієї Стратегії при активні участі громадянського суспільства, яке буде підкріплене бажанням народу України витерти це деструктивне явище.
За для цього також необхідно зробити аналіз 20-ти річної боротьби з корупцією, встановити позитивні та негативні сторони, після чого підготувати конституційно-правову основу для впровадження цієї Стратегії.
3. Залучення до антикорупційних практик зі шкільної парти та продовження їх становлення у закладах вищої освіти.
Зрозуміло, що у даному разі будь-які корупційні прояви повинні бути вискребені з національної системи освіти.
Справедливим буде твердження, що здобувачі освіти, які пройшли через систему освіти, яка буде мати ознаки корупції, у подальшому будуть користуватися цими принципами корупції у своєму житті, вважатимуть їх нормальним засобом вирішення справ, навчатимуть цього своїх дітей, тим самим створюючи порочне коло в державі та суспільстві

Стратегія розвитку органів внутрішніх справ України затверджена у 2014 році зазначає: «частина фу... more Стратегія розвитку органів внутрішніх справ України затверджена у 2014 році зазначає: «частина функцій з підтримки правопорядку (патрулювання в громадських місцях, контролю за дотриманням правил торгівлі та паркування транспортних засобів тощо) буде передана місцевій поліції, утвореній за рішенням місцевих органів самоврядування, яка буде утримуватися за їх рахунок». Стратегія розвитку органів системи Міністерства внутрішніх справ на період до 2020 року в свою чергу вказує, що з метою реалізації пріоритету створення безпечного середовища життєдіяльності людей, передбачається: створення механізмів залучення територіальних громад до виконання завдань органів системи МВС; посилення взаємодії органів системи МВС з органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади, спільна підготовка програм профілактики правопорушень і програм забезпечення публічної безпеки. Взаємодія територіальної громади в особі муніципальної варти та поліції є природним явищем. На це ще 1829 р...

Державою ратифікована Європейська Хартія про місцеве самоврядування, виданий цілий ряд нормативни... more Державою ратифікована Європейська Хартія про місцеве самоврядування, виданий цілий ряд нормативних актів, що регламентують діяльність територіальних громад, але до теперішнього часу не вирішено питання про таку функцію органів місцевого самоврядування як здійснення охорони громадського порядку. На сьогодні 32 територіальні громади мають підрозділи правоохоронної спрямованості. З них, 8 місцевих рад створили комунальні підприємства (далі КП) під назвою «Муніципальна поліція» (м. Вінниця, м. Кременчук, с. Якушинці), 17 – КП «Муніципальна варта» (м. Івано-Франківськ, м. Львів, м. Дніпро, м. Дружківка), та по одній територіальні громаді створили КП: «Муніципальна гвардія» (м. Кривий Ріг), «Муніципальна дружина» (м.Хмельницький), «Муніципальна міліція» (м. Мукачеве). Ще 4 органи місцевого самоврядування створили структурні підрозділи (департаменти, управління) під назвою «муніципальна варта» та «муніципальна поліція» (м. Тернопіль, м. Луцьк). Створення та діяльність таких муніципальних о...

Сучасний розвиток державотворення та правотворення в Україні: проблеми теорії та практики: зб. матеріалів ХІІ міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 31 трав. 2023 р. / за заг. ред. М.В. Трофименка. − Київ : МДУ, 2024.− 226 с., 2024

Російське вторгнення в Україну розпочалося набагато раніше, ніж у 2014 році. Воно почалося з тези... more Російське вторгнення в Україну розпочалося набагато раніше, ніж у 2014 році. Воно почалося з тези російського військово-політичного керівництва про стратегічну потребу в захисті російськомовного населення. Тому найлегшою здобиччю окупанта як у 2014, так у 2022 році став російськомовний українець, який становить більшу частину населення Півдня та Сходу України. Саме зросійщені регіони України, регіони з найбільшим залученням до російськомовного простору, стали першою ціллю нападника. Росії вдалося окупувати ті частини нашої території, де відбувалася тотальна зачистка всього українського, включно з українською мовою та проведенням тривалого процесу лінгвоциду.
З початком повномасштабного вторгнення росії прискорився процес звільнення від всього російського (радянського, імперського). Наразі маховик русифікаторства зупинений ціною життя десятку тисяч українців.
Актуальність порушеного питання безпосередньо пов’язана з витоками причин
розв’язання війни у 2014 та повномасштабного вторгнення у 2022 році. Не вжиття своєчасних заходів вишкрібання російських наративів та дезінформації з українського простору призвело до руйнування національної безпеки України. Тому метою наукової роботи є визначення поняття деросифікації та удосконалення заходів деросифікації для зміцнення Національної
безпеки.

Актуальні виклики розвитку юридичної науки і практики в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови: матеріали Міжнародної науково практичної конференції (2 травня 2024 року): ел. збірник. Київ: Видавництво Людмила, 2024. 845 с., 2024

The active phase of the armed confrontation with the Russian Federation, the seizure and occupati... more The active phase of the armed confrontation with the Russian Federation, the seizure and occupation of Ukrainian cities prompts us to think about implementing effective measures to prevent collaboration by Ukrainian citizens and counteract their cooperation with the occupation administration. "Soft" measures to counteract and prevent collaboration in the temporarily occupied territory of Ukraine, which have been implemented since 2014, have not yielded results [1]. The criminalisation of collaborationism, although belated, has become one of the steps in the fight against this socially dangerous phenomenon. Thus, starting from 15.03.2022 (when Article 111-1 of the Criminal Code of Ukraine (hereinafter referred to as the CCU) came into force), liability for a special form of treason, which consists in military, political, economic, administrative, cultural, informational, media cooperation of a citizen of Ukraine with the aggressor state or its representatives, illegal armed groups created or supported by it, was established. As aptly noted by scholars dealing with this issue, collaboration activities are aimed at the complete undermining and overthrow of a state that suffers from aggression and carries a high degree of public danger. Accordingly, persons who cause such actions should be held criminally liable. The choice of the type and amount of punishment should, of course, depend on the type of collaboration. After all, domestic and political collaborationism are incomparable phenomena and differ significantly in the degree of public danger [2, p. 102]. Given the commission of the above-mentioned criminal acts in the temporarily occupied territory of Ukraine, to which law enforcement officers do not have access, conducting all necessary investigative (search) actions to establish the circumstances to be proved in criminal proceedings is significantly complicated. In this regard, information about the fact of a person's possible collaboration is most often obtained from open data sources, but the possibility of digital information being distorted, slandered by detractors and a person's cooperation under duress should be taken into account. The main evidence in this category of criminal proceedings is mainly electronic (digital) evidence, and the identification of collaborators and documentation of their activities is carried out using forensic examinations (portrait, linguistic (semantic and textual), psychological and linguistic, computer and technical, handwriting). Of particular importance in the investigation of crimes of this category is the interaction of the investigation with public organisations, volunteer movements, the media (journalistic investigations), and international organisations that may have relevant information and evidence. Based on our own practical experience, it should be noted that persons prosecuted for collaboration in any of its manifestations do not see the Russian Federation as an enemy, they question the activities of the Ukrainian state authorities, and sometimes fanatically believe in the "Russian world". Most often, these people were involved in the Russian information space, consumed Russian content for many years and were easily influenced by Russian information and psychological operations. This problem exists in all regions of Ukraine, but we believe that Russian-speaking regions are the most vulnerable to Russian disinformation in the long-term information war against Ukraine. The fight against the manipulation of the information space by Russian special services is one of the tasks of both law enforcement agencies and society as a whole. It is important to note that the fight against collaborationism is a complex task that requires a comprehensive approach and a balanced multi-vector state policy.

Zenodo (CERN European Organization for Nuclear Research), Oct 7, 2022

З перших днів широкомасштабного вторгнення російської федерації, територіальні громади стикнулись... more З перших днів широкомасштабного вторгнення російської федерації, територіальні громади стикнулись з новими безпрецедентними безпековими викликами: ворожими обстрілами та жертвами серед цивільного населення, руйнуванням житлових будинків, будівель та критичної інфраструктури, загрозою техногенних та енергетичних катастроф, ускладненим доступом до продовольства та питної води. Реагування на безпекові виклики в умовах війни та воєнного стану стало фундаментальною потребою територіальних громад в Україні [1, с. 3].
Завдання забезпечення безпеки та захист прав громадян у період післявоєнного відновлення набувають ще більшого значення, саме цей період є часом для переосмислення цих принципів та їхньої практичної реалізації. Українська Конституція містить ключові норми, спрямовані на гарантування безпеки громади та захисту прав і свобод її членів. У статті 3 Конституції України сформульовано принцип, за яким: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю…» [2, с. 74], тому саме конституційно-правові механізми повоєнного відновлення та удосконалення безпекового простору територіальних громад в України повинні бути об’єктами дослідження для вчених та практиків.
В умовах повоєнного безпекового середовища надзвичайно важливе значення має розвиток потенціалу та стійкості місцевих громад і регіонів. Актуальними завданнями у цей період є створення правових засад та сприятливих умов для формування й розвитку організаційних, безпекових, соціальних та інших місцевих спроможностей, упровадження ефективних механізмів взаємодії органів державної та самоврядної влади, громадських організацій, приватного бізнесу та міжнародних партнерів.

ПРОТИДІЯ КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ НА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ : збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (в авторській редакції), (м. Кропивницький, 27 жовтня 2023 року). Кропивницький, 2023. 172 с., Oct 27, 2023

Кількість зареєстрованих воєнних злочинів вчинених російськими окупаційними військами в Україні в... more Кількість зареєстрованих воєнних злочинів вчинених російськими окупаційними військами в Україні вже сягає більше 110 тисяч. Розслідування такої кількості специфічних складів кримінальних правопорушень покладає велике навантаження на діючи органи досудового розслідування нашої держави. Некомплект особового складу Національної поліції та нечисленні підрозділи досудового розслідування ДБР та СБУ – одна з причин неможливості в повній мірі охопити всі воєнні злочини вчинені з початку російсько-української війни (починаючи з 2014 року). Тому вирішенню цього актуального питання може посприяти використання штучного інтелекту (далі ШІ) у досудовому слідстві всього масиву зазначених злочинів.

Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Право, 2013

У статті здійснюється дослідження конституційно-правої основи громадського порядку в Україні. В с... more У статті здійснюється дослідження конституційно-правої основи громадського порядку в Україні. В статті проаналізовані наявні наукові розробки сучасних та радянських вчених і стан чинного законодавства у контексті досліджуваної тематики. Зазначено, що проблемі правової основи громадського порядку приділялось багато уваги в науковій літературі, зокрема у сфері адміністративного права, але залишилися не сформульованими питання саме конституційно-правової основи громадського порядку в Україні, відображення громадського порядку в Конституції України.
Розглянуто сучасний стан вивчення поняття «громадський порядок», його сутність та ознаки, відмежування сфери громадського порядку від інших суспільних стосунків, надано найбільш повне, на думку автора, трактування концепції громадського порядку. Вивчено норми Конституції України, що стосуються суспільних відносин у сфері громадського порядку, а також норми галузевого законодавства, а саме норми-заборони та регулятивні норми, які
конкретизують права та обов’язки громадян у сфері громадського порядку.
На основі проведеного наукового дослідження сформульоване авторське визначення конституційно-правої основи громадського порядку в Україні.
Робиться висновок, що досліджені правові норми не в повному обсязі охоплюють суспільні відносини, що складають поняття «громадського порядку» та «громадське місце», у зв’язку з чим в Україні назріла необхідність законодавчого визначення громадського порядку та громадського місця,
прийняття Закону України «Про охорону громадського порядку», що сприятиме зміцненню і підтримці його на високому рівні в державі.
Ключові слова: громадський порядок, поняття, сутність, правове забезпечення, суспільні відносини, права і свободи людини, конституційні норми.

Social Science Research Network, 2014

У статті розглядається досвід країн Європи з централізованою системою управління щодо функціонува... more У статті розглядається досвід країн Європи з централізованою системою управління щодо функціонування муніципальної поліції. Також висвітлюються особливості діяльності та повноваження поліції муніципалітету. Робити висновок про необхідність переймання досвіду цих країн при створенні муніципальної міліції в Україні.

English Анотація: У статті досліджено досвід європейських країн із централізованою системою контролю у сфері функціонування відділів муніципальної поліції. Також висвітлено особливості діяльності та повноваження муніципальної поліції. Висновок ілюструє необхідність запозичення досвіду цих країн у створенні муніципальної поліції в Україні.

Примітка: документ для завантаження українською мовою.

Ключові слова: муніципалітет, органи місцевого самоврядування, громада, досвід, повноваження, муніципальна поліція

Social Science Research Network, 2020

На сьогодні існує декілька форм організації забезпечення силами територіальної громади публічного... more На сьогодні існує декілька форм організації забезпечення силами територіальної громади публічного порядку на території мешкання громади (форм забезпечення організації муніципальної безпеки). В ході проведення дослідження було виділено 3 таких форми організації (в залежності від типу адміністративно-територіальної одиниці й відповідно типу органу місцевого самоврядування):
1. Забезпечення муніципальної безпеки в містах (міські органи самоврядування).
2. Забезпечення муніципальної безпеки в селищах міського типу, сільських населених пунктах (сільські та селищні органи самоврядування) та в об’єднаних територіальних громадах.
Кожній з цих форм притаманні свої ознаки, властиві тільки їм сили та засоби забезпечення публічного порядку на окремій території. Також необхідність такого поділу була пов’язана з реальною кількістю поліцейських, які забезпечують публічний порядок з розрахунку на одного
мешканця територіальної громади, а у випадку сільської місцевості – на один населений пункт.
В умовах відсутності дієвих механізмів у територіальної громади забезпечення муніципальної безпеки, правового забезпечення діяльності муніципальної варти, з метою наділення повноваженнями службовців органів місцевого самоврядування, щодо носіння спеціальних засобів оборони та застосування заходів фізичного впливу місцеві ради пішли по шляху симбіозу двох форм муніципальної безпеки – самоврядних органів та добровільних інституцій. Наприклад, співробітники КП «Муніципальна варта» (з ліценцією на провадження охоронної діяльності) є одночасно членами громадського формування з охорони громадського порядку (м. Київ, м. Бар Вінницької області).
Потребує розробки та підготовки до затвердження відповідного нормативного документу, який би законодавчо регламентував діяльність громадських (добровільних) помічників дільничних офіцерів поліції як важливого елементу участі громадян у забезпеченні громадської безпеки в громадах України з налагодження співробітництва поліції із населенням, залучення громадян до профілактики правопорушень, боротьби зі злочинністю, зокрема як громадських помічників дільничних інспекторів міліції з числа членів громадських формувань з охорони громадського порядку».

English abstract: Today there are several forms of organizing the provision of public order by the territorial community on the territory of the community (forms of ensuring the organization of municipal security). During the study, the following 3 forms of organization were identified (depending on the type of administrative-territorial unit and, accordingly, the type of local government):

Note: Downloadable document available in Ukrainian.

Keywords: муніципальна безпека, публічний порядок, територіальна громада

Social Science Research Network, 2019

У статті аналізується історичний досвід територіальної громади у сфері місцевого правоохорони. Пі... more У статті аналізується історичний досвід територіальної громади у сфері місцевого правоохорони. Підкреслюється, що у кожному з історичних періодів територіальна громада визначала роль у забезпеченні муніципальної правоохоронної функції. Робити висновок про необхідність розробки правової бази функціонування муніципальної міліції в Україні з урахуванням історичних надбань.

English Анотація: У статті проаналізовано історичний досвід територіальної громади у сфері місцевої поліції. Відзначено велике значення територіальної громади у забезпеченні муніципальної правоохоронної функції в будь-який історичний період. Зроблено висновки про необхідність розвитку правової основи функціонування муніципальної міліції в Україні з урахуванням історичного досвіду.

Примітка: документ для завантаження українською мовою.

Ключові слова: місцеве самоврядування, територіальна громада, комуналізація, правоохоронна функція, муніципальна міліція, охорона громадського порядку, історичний досвід.

Social Science Research Network, 2020

Ukrainian Abstract: Історично так склалось, що правоохоронна діяльність завжди асоціюється з діял... more Ukrainian Abstract: Історично так склалось, що правоохоронна діяльність завжди асоціюється з діяльністю державних органів. Проте ці органи на сьогодні за різних обставин не в змозі в повній мірі забезпечити своїми силами безпеку всіх функціонуючих в суспільстві систем. Розвиток європейського вектору України, процеси децентралізації та деконцентрації влади, гостра необхідність у створенні безпечного середовища зумовили розвиток недержавних суб’єктів правоохоронної діяльності. English Abstract: Historically, law enforcement has always been associated with the activities of government agencies. However, these organizations today for various institutions are unable to run externally to ensure the security of all functioning in society. The development of the European vector of Ukraine, the processes of decentralization and deconcentration of power, the urgent need to create a safe environment for the conditioned development of non-state law enforcement entities.

Social Science Research Network, 2018

Орлов Віктор Анатолійович, кандидат юридичних наук, декан факультету № 2 Донецький юридичний інст... more Орлов Віктор Анатолійович, кандидат юридичних наук, декан факультету № 2 Донецький юридичний інститут МВС України МУНІЦИПАЛЬНА ПОЛІЦІЯ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇНАХ ЄС: КОМПАРАТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ Анотація. У статті здійснено порівняльне дослідження сучасних моделей функціонування муніципальної поліції в європейських постсоціалістичних державах-Польщі, Угорщині, Латвії, Естонії-та Україні. Розкрито як позитивний, так і негативний досвід діяльності муніципальної поліції. Проаналізовано характерні ознаки, притаманні муніципальним підрозділам поліції в цих країнах, і як висновок вказано про необхідність проведення поетапних перетворень та надання територіальній громаді можливості впливати на стан публічного порядку. Ключові слова. Муніципальна поліція, порівняльне дослідження, досвід, охорона публічного порядку. Поставлення проблеми. Безпечні умови для життя людей та громади-одна з ключових цілей реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Формування безпечного життєвого середовища, яке відбувається на тлі військової агресії Російської Федерації та окупації частини території, неможливе без врахування досвіду європейських країн колишнього «соціалістичного табору». Наявність підрозділів муніципальної поліції в цих країнах є прогресивним чинником і вже дало позитивні результати. Тому актуальність наукового аналізу досвіду в цій сфері не викликає сумніву та дасть змогу сформувати організаційно-правові засади діяльності муніципальної поліції

Law Journal of Donbass, 2019

У статті проаналізовано нормативно-правові засади становлення муніципальної варти в Україні на су... more У статті проаналізовано нормативно-правові засади становлення муніципальної варти в Україні на сучасному етапі державотворення. Здійснено дослідження положень Конституції України, національного та міжнародного законодавства, на підставі чого автор доходить висновку, що на сьогодні є чотири базові рівні (конституційний, законодавчий, міжнародний та локальний) правового забезпечення створення та діяльності муніципальної варти в Україні. Ключові слова: правові засади; аналіз; муніципальна варта; становлення; базові рівні Постановка проблеми. Суттєві зміни в соціальній, політичній, економічній та інших сферах життя України створили умови для подальшої демократизації й гуманізації суспільства, посилення захисту прав і свобод людини відповідно до вимог міжнародних правових актів і зобов'язань держави перед європейською спільнотою. Але ці перетворення неможливі без міцного та стабільного правопорядку як на національному, так і на локальному рівнях. Конституція України та інші нормативно-правові акти покладають обов'язок його забезпечення не тільки на державні органи влади, а й на органи місцевого самоврядування. Тому актуальність дослідження нормативно-правових засад становлення нового підрозділу правоохоронної спрямованості в Україні-муніципальної варти-не викликає сумніву. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У юридичній літературі означені питання розглядають досить активно як вітчизняні, так і закордонні вчені та практики. Серед них С. Г. Білорусов [1], О. М. Волуйко [2], В. В. Кадала [3], С. А. Коміссаров [4], Т. П. Мінка [5], Я. Є. Шкарапата [1], С. С. Юрко [6]. Водночас певні питання досі залишаються не сформульованими. Формування цілей. Відповідно, метою цієї статті є аналіз нормативно-правової основи муніципальної варти, визначення рівнів правового забезпечення створення та діяльності муніципальної варти в Україні. Виклад основного матеріалу. Не викликає сумніву твердження, що положення Конституції України є засадничими у формуванні будь-якого органу та підрозділу. Тому найважливіше місце серед правових норм, що становлять правову основу створення та діяльності муніципальної варти, безперечно, посідає Конституція України. Так, стаття 140 Конституції України наголошує: «Місцеве самоврядування є правом територіальної громади-жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста-самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України». Зрозуміло, що питання належного рівня правопорядку на території громади є одним із головних питань місцевого значення. Але централізація управління призводить до того, що органи місцевого самоврядування змушені звертатися до державних правоохоронних органів для реалізації власних функцій, що суперечить принципу самостійності та самодостатності місцевого самоврядування.

Сучасні виклики та актуальні проблеми забезпечення міжнародної та національної безпеки (тенденції, проблеми та шляхи їх вирішення): матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 2 груд. 2022 р.). Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2023. 380 с. , Feb 12, 2022

Війна розпочата російською федерацією у 2014 року та повномасштабне вторгнення, яке послідувало з... more Війна розпочата російською федерацією у 2014 року та повномасштабне вторгнення, яке послідувало за ним, призвели до значних втрат для економіки держави. «Широкомасштабне знищення майна, що не викликане військовою необхідністю і вчинене незаконно та безглуздо» [1], захоплення промислово комплексу та руйнування цивільної інфраструктури, згідно останнього звіту підготовленого Київським інститутом економіки, призвело до збитків понад 127 млрд доларів США [2]. Тому, забезпечення фіксації та оцінка збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії росії є передумовою відновлення економічної безпеки України та притягнення до відповідальності вищого воєнно-політичного керівництва росії. Зрозуміло, що повна оцінка збитків можлива тільки після повного звільнення тимчасово окупованих територій, проте фіксувати збитки необхідно вже сьогодні.

Приватно-правові та публічно-правові відносини: проблеми теорії та практики в умовах воєнної агресії: зб. матеріалів ІІ Міжн. наук.‒практ. конф. 07 жовтн. 2022 р. Кропивницький, 2022. С. 540-544. , 2022

Розуміння того, що збройна агресія російської федерації проти України триває з 20 лютого 2014 рок... more Розуміння того, що збройна агресія російської федерації проти України триває з 20 лютого 2014 року, а гібридна війна проти нашої держави триває фактично з Дня проголошення її Незалежності, підштовхує до висновків про необхідність скорішого та невідворотного притягнення до міжнародно-правової відповідальності країни-агресора. Одним із засобів гібридної війни, які росія використовує на території України починаючи з 2014 року є приватні військові компанії (далі - ПВК).

Social Science Research Network, Apr 15, 2021

У статті розглянуто конституційно-правову сутність недержавних форм охорони правопорядку в Украї... more У статті розглянуто конституційно-правову сутність недержавних форм охорони правопорядку в
Україні. Автором розкрито проблемні питання визначення терміна «охорона правопорядку» та недержавних елементів системи правопорядку. Доведено, що функція охорони правопорядку реалізується у двох формах: державній та недержавній. Запропоновано тлумачення поняття «форми охорони правопорядку». Виокремлено приватні, муніципальні та громадські форми охорони правопорядку й надано їхню характеристику. Зроблено висновок, що конституційно-правове оформлення визначення правопорядку із залученням недержавних форм його охорони є важливою формою безпекової інженерії та дієвою інституцією забезпечення прав і свобод людини та громадянина в Україні.
Ключові слова: конституційне оформлення; недержавні форми; охорона; правопорядок; безпекова інженерія; забезпечення прав і свобод.

ВИТОКИ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ, 2024

Zenodo (CERN European Organization for Nuclear Research), Oct 7, 2022

Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Право, 2013

Social Science Research Network, 2014

Примітка: документ для завантаження українською мовою.

Social Science Research Network, 2020

Note: Downloadable document available in Ukrainian.

Keywords: муніципальна безпека, публічний порядок, територіальна громада

Social Science Research Network, 2019

Примітка: документ для завантаження українською мовою.

Social Science Research Network, 2020

Social Science Research Network, 2018

Law Journal of Donbass, 2019

Social Science Research Network, Apr 15, 2021

Вкрай негативні тенденції злочинності, що супроводжуються наростанням фактичного відставання можл... more Вкрай негативні тенденції злочинності, що супроводжуються наростанням фактичного відставання можливостей правоохоронної системи від розвитку злочинності відбувається через недоліки та прорахунки систем забезпечення діяльності правоохоронних органів, що обумовлює високий рівень латентності злочинності, безкарність винних у вчиненні злочинів та в цілому неспроможність правоохоронних органів у сучасних умовах ефективно протидіяти злочинності [1, с. 17]. Наше суспільство відчуває стан захищеності життєво важливих інтересів особи від злочинних посягань та оцінює діяльність органів правопорядку по належному рівню виявлення та попередження конкретних кримінальних правопорушень в містах, селищах та селах. Тому метою зусиль науковців та практичних працівників є з'ясування проблем пов'язаних з діяльністю кримінальної поліції по розкриттю злочинів та моделювання перспектив у вирішенні актуальних проблем у цій сфері. Виявленням кримінальних правопорушень, припиненням виявлених кримінальних правопорушень, розшуком осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, суду, тих що пропали без вісті в Національній поліції України займаються підрозділи кримінальної поліції. Дієвим інструментом для попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів, а також встановлення фактичних даних по кримінальному правопорушенню є оперативно-розшукова та інформаційно-аналітична (інформаційно-пошукова) діяльність цих підрозділів. Так, стаття 2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» закріпила: «оперативно-розшукова діяльність – це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів». Але не треба забувати, що сам Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі «Про ОРД») був прийнятий у 1992 році, після чого в нього вносилися численні зміни та доповнення. Після прийняття концептуально нового Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), внесення відповідних змін до тексту Закону, сам нормативний акт вже є досить недосконалим і взагалі інститут ОРД в тому радянському вигляді не витримує

ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЮРИДИЧНІЙ (ПРАВНИЧІЙ) ОСВІТІ, Feb 22, 2018

На підставі проведеного дослідження можемо стверджувати, що зміст інформатизації освіти та впрова... more На підставі проведеного дослідження можемо стверджувати, що зміст інформатизації освіти та впровадження ІТ-технологій полягає у використанні:
1. Електронних навчальних матеріалів (мультимедійний підручник);
2. Моніторингу результатів навчальної діяльності курсантів (студентів) (комп’ютере тестувань знань, My Test);
3. Мережевих засобів комунікації (електронна пошта, чат, форум, системи обміну файлами, відеоконференція);
4. Засобів для створення й обробки графічних, анімаційних, аудіо- та відеоматеріалів;
5. Спеціалізованих соціальних мереж (ResearchGate, Scientific Social Community, Academia.edu);
6. Соціальних мереж та віртуальних соціальних спільнот (Facebook);
7. Безкоштовних навчально-пізнавальних онлайн-курсів («Prometheus»);
8. Електронного (e-Learning) та дистанційного навчання;
9. «Віртуальних юридичних лабораторій».

Орлов В.А. Європейські стандарти в муніципальній охороні громадського порядку. Правове забезпечення та імплементація європейський стандартів в умовах міждержавної інтеграції: Матеріали круглого столу (11 грудня 2013 року, м. Маріуполь). – Маріуполь: МДУ, 2013. – 213 с. , Jan 12, 2013

Загальнодемократичні процеси європейської інтеграції просуваються в Україні на фоні стагнації у в... more Загальнодемократичні процеси європейської інтеграції просуваються в Україні на фоні стагнації у всіх сферах суспільного життя та дестабілізації політичної обстановки. В таких умовах вкрай необхідним є сталий громадський порядок, який сприятиме проведенню реформ та перетворень в контексті євроінтеграції, та, що не менш важливо, забезпечить обстановку особистої безпеки та спокою громадян, їх праці і відпочинку, поваги їх честі, людської гідності та суспільної моральності, збереження майна, та нормальних умов для функціонування державних, муніципальних і громадських підприємств та організацій.
Проте, на протязі всіх років Незалежності українське населення незадоволено роботою органів внутрішніх справ (підтримують міліцію тільки 9,2 % населення)[1], зокрема ця низька оцінка викликана слабким забезпеченням міліцією громадського порядку на вулицях міста чи селища, де мешкають громадяни. Громадсько-политичні та соціально-економічні реалії сьогодення вимагають від вчених та влади пошуку шляхів до найефективнішого здійснення охорони громадського порядку на місцевому рівні.
Під кутом європейських намагань України дуже корисно звернутися до міжнародного досвіду побудови охорони громадського порядку в державах європейського співтовариства. Треба відзначити, що правоохоронна діяльність в цих країнах базується на двох найважливіших демократичних принципах – децентралізації та субсидіарності. Нормативно-правові акти Ради Європи та Європейського Союзу, у тому числі ратифікованої Україною Європейської хартії місцевого самоврядування 1985 р., пропонують завдання та повноваження публічної влади, зокрема поліції, передати на такий найнижчий територіальний рівень управління, на якому може бути забезпечена їх максимально ефективна (з огляду надання адміністративних та громадських послуг населенню) реалізація[2].
ВИСНОВОК:
Проведене дослідження дає підстави вважати, що при створенні моделі української муніципальної міліції необхідно зосередити увагу на досвіді держав Європи зі схожою централізованою системою управління, яким притаманні наступні риси муніципальних підрозділів охорони громадського порядку:
1. Створюються та підпорядковуються органам місцевого самоврядування, підзвітні громаді, знаходяться «на службі» у населення муніципалітету, фінансуються органами самоврядування, та в діяльності дотримуються певних європейських наднаціональних стандартів;
2. Функціонують у межах чітко визначеної законодавством компетенції та юрисдикції, яка обмежується діяльністю з охорони громадського порядку, виконанням рішень місцевого самоврядування, додержання екологічного законодавства, санітарних норм та правил торгівлі, також можуть виконувати й інші функції, не пов’язані з розкриттям злочинів;
3. Їх діяльність координується державними органами, та муніципальна поліція уявляє собою дублерів і помічників державної поліції.
Слід підкреслити, що цей досвід не повинен всебічно копіюватися, тому що кожна країна має свої адміністративно-територіальні, географічні, національні, економічні та інші відмінності, таким чином, з огляду на наявний європейський досвід, потрібно створити відповідну українську науково-виважену модель муніципальної міліції.

Орлов В.А.ЩОДО ПРОБЛЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВОБОДИ ПЕРЕСУВАННЯ В ЗОНІ ПРОВЕДЕННЯ АТО, 2018