Legal framework and interviews of criminal suspects from the point of view of linguistics (original) (raw)
Related papers
Sociološki pregled/Sociološki pregled, 2023
Building and improving investigative interviewing standards is an important topic for police, citizens and finally society. This paper attempts to improve police interviewing of suspects. We further develop the concept of investigative interviewing by linking it to important insights by social movement scholars. Differences in theories reflect different approaches to the interviewing of suspects. In this article, we explore a variety of theories that may improve preparation for the interviewing of suspects. We provide a multidimensional quality and import theories from sociology, psychology and behavioural studies, modifying these to better fit the investigative interviewing of suspects. The main method applied in the paper is content analysis. The article and its conclusions also address the broader implications of understanding the importance of planning for the investigative interviewing of suspects. Results of the study indicate need for actively seeking of best practices of the investigative interviewing of suspects. Understanding what motivates person to commit a crime is also a crucial aspect of police investigation. Findings of the study may serve as impulse for evaluation and improvement of existing practices of interviewing of suspects and contribute to the broader knowledge in this area. The aforementioned represents a good basis for the development of simulation models for the training of investigators.
Communicative Position of the Victim in Criminal Proceedings on the Basis of the Agreements
Ûridičnij naukovij elektronnij žurnal, 2020
Мудрак І.В., к.ю.н., доцент, доцент кафедри кримінального процесу Національний університет «Одеська юридична академія» У статті досліджується проблематика забезпечення реалізації права потерпілого на процесуальну комунікацію у кримінальному провадженні на підставі угод. Висловлюється думка про те, що досить актуальною проблематикою є обов'язкова участь представника потерпілого в кримінальному провадженні з моменту ініціювання укладення угоди між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення. Підкреслюється, що очевидною видається обов'язкова участь у кримінальному провадженні представника потерпілого, якщо потерпілим є неповнолітня особа. Вказується на те, що слід забезпечити обов'язкову участь представника потерпілого в кримінальному провадженні не тільки у разі укладення угоди про примирення (з моменту ініціювання угоди), але й у разі невиконання угоди про примирення-з моменту звернення потерпілого з клопотанням про скасування вироку. Робиться висновок про необхідність введення елементів змісту угоди про примирення в угоду про визнання винуватості, зокрема, у частині розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строку її відшкодування чи переліку дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строку їх вчинення, оскільки зміст угоди про визнання винуватості мав би захищати й інтереси потерпілого в світлі оновлення галузевого законодавства. Зокрема, зазначається, що ч. 1 ст. 472 КПК слід викласти у такій редакції: «1. В угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді про визнання винуватості, письмову згоду на укладення якої дає потерпілий, також зазначаються розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення». Ключові слова: кримінальне провадження, угода про примирення, угода про визнання винуватості, потерпілий, кримінально-процесуальна комунікація.
Acta Linguistica Petropolitana, 2019
Аннотация. В статье осуществляется попытка развести юридическую сферу судебно-экспертной деятельности эксперта-лингвиста и аналитическую сферу деятельности лингвиста-аналитика. На основе анализа заключений лингвистов, не являющихся профессиональными экспертами, автор показывает, как игнорирование специфики практической деятельности по организации и производству судебной лингвистической экспертизы и ее смешение с научно-исследовательской аналитической деятельностью приводит к процессуальным и деятельностным ошибкам, влекущим несостоятельность результатов лингвистического исследования. Ключевые слова: Лингвистическая экспертиза, судебно-экспертная деятельность, эксперт-лингвист, лингвист-аналитик, методы и средства, объекты, доказательства. The distinction between the forensic linguist activity and scientifi c activity of linguist analyst: competencies, methods and technologies
Lexical Features of the Modern English Discourse of the Law Enforcement System
Vestnik Volgogradskogo gosudarstvennogo universiteta. Serija 2. Jazykoznanije
Кандидат филологических наук, доцент кафедры иностранных языков, Юго-Западный государственный университет irviten@yandex.ru ул. 50 лет Октября, 94, 305040 г. Курск, Российская Федерация Тененева Наталья Витальевна Кандидат педагогических наук, доцент кафедры иностранных языков, Юго-Западный государственный университет natviten@yandex.ru ул. 50 лет Октября, 94, 305040 г. Курск, Российская Федерация Шевелева Светлана Викторовна Кандидат юридических наук, доцент, декан юридического факультета, Юго-Западный государственный университет ssh46@rambler.ru ул. 50 лет Октября, 94, 305040 г. Курск, Российская Федерация
Features of the semantic sphere of the personality of those convicted of corruption crimes
Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta MVD Rossii, 2022
Особенности смысловой сферы личности осуждённых за коррупционные преступления Аннотация: Актуальность исследования смысловой сферы личности обусловлена тем, что нахождение осуждённых за коррупционные преступления в исправительных учреждениях лишает их возможности реализации потребности в жизненном смысле. Изменение условий жизни, связанное с изоляцией от общества, ведёт к трансформации их смысловой сферы, усугубляя внутренние противоречия, вызывая личностные переживания и делая реализацию жизненного замысла затруднительной. Целью настоящего исследования стало изучение особенностей смысловой сферы личности осуждённых за коррупционные преступления. Исследование проводилось на базе ФКУ ИК-3 УФСИН России по Рязанской области. В нём приняли участие 60 осуждённых мужского пола, отбывающих наказание за коррупционные преступления. Для диагностики особенностей смысловой сферы личности осуждённых за коррупционные преступления использовались следующие методы и методики: анализ личных дел, тестирование с помощью личностного опросника «Уровень субъективного контроля» (Е. Ф. Бажин, Е. А. Голынкина, Л. М. Эткинд). В ходе проведённого исследования были выявлены следующие особенности смысловой сферы личности осуждённых за коррупционные преступления: высокая уверенность в себе; ответсвен
"Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National University", Series: "Philology. Journalism"
Львівський державний університет внутрішніх справ Юськів Б. М. Львівський державний університет внутрішніх справ КОНЦЕПТ «ПРАВООХОРОНЕЦЬ» У МОВНІЙ СВІДОМОСТІ НАРОДУ (АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ ДИСКУРС) У статті розглянуто деякі чинники формування образу правоохоронця у мовній свідомості англійців та українців, виокремлено низку смислів, що зумовлюють статус цієї категорії осіб. Образ-концепт правоохоронця посідає у свідомості носіїв української мови важливе місце як образ представника державної влади, що боронить закон, охороняє правопорядок, запобігає злочинам. Традиційна схема аналізу концептів у сучасному мовознавстві включає кілька етапів: досліджується етимологія слова-імені концепту, його словникові дефініції, словотворчі потенції, синтагматичні зв'язки, особливості репрезентації у фразеологізмах, пареміях й афоризмах, які вербалізують його зміст, іноді залучаються дані асоціативних експериментів. Наголошується, що концепт-це жмут уявлень, понять, знань, асоціацій, переживань, який супроводжує те чи інше слово. Концепт ширший за поняття, оскільки останнє включає сукупність основних ознак, а концепт об'єднує інформацію про всі ознаки реалії. Концепт-це концентрат знань людини, її уявлення, що відображені і в мовній формі, що розкриває життєві позиції, системи поглядів, світосприйняття, ментальність відповідного народу. Образ-концепт правоохоронця експлікує смисли, які містять яскраво виражений позитивний оцінний заряд і вказують, що довіра до людей, що знають і охороняють закон, є високою, як високою є і суспільна оцінка їхньої діяльності, статус у суспільстві, хоча виокремлюються смисли щодо дій поліцейських з негативною семантикою. Формування професійної особистості може мати успіх лише завдяки ефективному використанню фрагментів англомовного спеціалізованого навчального матеріалу з урахуванням змістовних, мовних і методичних якостей текстів, а саме з урахуванням естетичного потенціалу, вокабулярно-стилістичного та тематичного принципів.