Педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту здобувачів початкової освіти (лінгвометодичний аспект) (original) (raw)
Related papers
Особливості емоційного інтелекту у майбутніх вихователів
Молодий вчений, 2018
У статті здійснено аналіз сучасних наукових уявлень про феномен емоційного інтелекту. Висвітлено результати емпіричного дослідження особливостей емоційного інтелекту у студентів спеціальності «Дошкільна освіта», його взаємозв’язки з емоційним вигоранням, алекситимією та емпатією. На основі отриманих результатів визначено, що емоційне вигорання, його компоненти та алекситимія суттєво переважають у осіб з низьким рівнем емоційного інтелекту. Особам з високим рівнем емоційного інтелекту властиві вищі значення показника емпатії та проникної здатності. Підтверджено необхідність розвитку емоційного інтелекту у студентському віці.
Методичні поради до підвищення рівня емоційного інтелекту в здобувачів вищої освіти
Методичні поради призначені для здобувачів вищої освіти, викладачів та психологів, а також усіх суб’єктів пізнавальної діяльності, які працюють з інформацією. У порадах висвітлено теоретикометодологічні засади вивчення чинників емоційного інтелекту, окреслено можливі шляхи встановлення та підвищення рівня емоційного інтелекту студентів.
ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Інноватика у вихованні
У статті увага акцентується на необхідності й доцільності розвитку емоційного інтелекту у процесі створення креативних продуктів молодшими школярами на уроках літературного читання, формування емоційної грамотності як базисної основи навчально-пізнавальної, ціннісно-смислової, комунікативної та інших компетентностей сучасного здобувача освіти. Простежується важливість аспектів формування емпатії на уроках літературного читання початкової школи, методи й прийоми розвитку емпатії через використання художньої літературної творчості. Наголошено, що книги для дитячого читання у початковій школі є найкращим інструментом для розвитку неакадемічних або softskills навичок розвитку емоційного та соціального інтелекту. Актуалізуються питання систематичного і аналітичного аналізу художнього тексту на уроках літературного читання як основи розвитку емпатії, комунікації, вміння креативно й критично мислити, працювати в команді. Наведені приклади методичних прийомів літературного аналізу щодо форм...
Проблема емоційного інтелекту на сучасному етапі розвитку психологічної думки
2013
Статтю присвячено висвітленню основних підходів до розуміння феномену емоційного інтелекту на сучасному етапі розвитку психологічної думки. Відображено погляди провідних у цій сфері вчених на сутність явища емоційного інтелекту. Розглянуто розроблені науковцями моделі емоційного інтелекту, здійснено аналіз його складових. Існуючі теорії систематизовано відповідно до особливостей тлумачення феномену емоційного інтелекту. Всі відомі моделі емоційного інтелекту об'єднано у три групи: моделі здібностей, моделі характеристик та змішані моделі. Окрему увагу приділено синтетичній теорії, що поєднує всі існуючі концептуальні підходи до розуміння емоційного інтелекту. У рамках моделей здібностей емоційний інтелект трактується як перетин емоцій та пізнання, тобто як когнітивна здібність. Представники змішаних моделей інтерпретують його як складне психологічне утворення, яке має і когнітивну, і особистісну природу. У моделі характеристик емоційний інтелект виступає як сукупність рис особис...
Формування мовної особистості вчмтеля початкової школи у процесі фахової підготовки
Рідне слово в етнокультурному вимірі, 2017
У статті окреслено науково-методичні засади формування мовної особистості майбутніх учителів початкової школи. Проаналізовано різні погляди і підходи до аналізу мовної особистості, які визначають основну складову цього поняття. Зосереджено увагу на тому, що формування мовної особистості залежить від багатьох чинників і факторів впливу на її функціонування. Обґрунтовано доцільність врахування загальних лінгводидактичних особливостей та компетентнісного, культурологічного, особистісно-орієнтовного підходів процесу формування мовної особистості. Оптимальний підбір ефективних методів, прийомів та засобів сприятимуть формуванню мовної особистості. Ключові слова: компетентнісний підхід; особистісно-орієнтовний підхід; культурологічний підхід; мовна особистість; лінгводидактика; компетентність. Літ. 8.
Детермінанти емоційного вигоряння студентів-психологів в процесі навчання
В статті досліджується рівень емоційного вигоряння у студентів-психологів та його детермінанти. Для цілей дослідження адаптовано методику діагностики емоційного вигоряння В.Бойко та доведена можливість її застосування на вибірці студентів. Встановлено, що детермінантами емоційного вигоряння у студентів є швидше глибинні смисложиттєві, мотиваційні, особистісні змінні, а не стратегії міжособистісної взаємодії.
Эмоциональный интеллект преподавателя иностранных языков
2018
В данной работе изложена сущность подхода к исследованию эмоционального интеллекта преподавателя иностранного языка на основе анализов результатов опросов на выявление степени эмоционального выгорания, уровня эмоционального интеллекта и типа темперамента у педагогов школ и ВУЗов. Также прослеживается взаимосвязь между этими явлениями.
Acta Polono-Ruthenica
The article is devoted to the main directions of studying emotions in linguistics. The subject of the study are the works of Polish, Russian and Ukrainian linguists, devoted to the description of the verbalisation of emotions. The analysis of works shows that the main linguistic directions in the study of the concepts of emotions are linguocognitivistics and linguoculturology. The main approaches to the semantic description of the verbalisation of emotions can be called semantic, metaphorical and combined. Despite the diversity of vectors of linguistic analysis, each study reconstructs a separate fragment of the general linguistic picture of the world of emotions.
Problems of humanities. History
Анотація. Мета дослідження ‒ з՚ясувати чисельність та матеріальні умови життя і навчання студентів Львівського державного педагогічного інституту та Львівського державного учительського інституту у 1944‒1953 рр. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності, авторської об՚єктивності, а також на використання загальнонаукових методів (індукції та дедукції, аналізу і синтезу) та спеціально-історичних методів (історико-системний, історико-генетичний, історико-типологічний). Наукова новизна полягає у тому, що вперше здійснено аналіз матеріальних умов навчання і побуту студентів педагогічного та учительського інститутів Львова у перше повоєнне десятиліття (1944‒1953). Висновки. У результаті дослідження встановлено, що контингенти студентів ЛДПІ і ЛДУІ впродовж досліджуваного періоду поступово зростали. У 1944 р. прийнято 220 осіб, а на навчання зʼявилася лише 181 особа. Студенти перших курсів не були достатньо підготовлені, але на кінець навчального рок...