ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ГОЛЛІВУДУ: ПРОФЕСІОНАЛ-ЗЛОЧИНЕЦЬ HOLLYWOOD PHENOMENOLOGY: THE PROFESSIONAL CRIMINAL (original) (raw)
Related papers
Менжулін, В. І. (2024). Образ філософії в оповіданні Германа Мелвілла «Ку-ку-рі-ку! або Радісний крик благородного півня Беневентано». Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 13, 73–97. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2024.13.73-97, 2024
Творчість видатного американського письменника Германа Мелвілла (1819–1891) заведено вважати глибоко філософічною. У своїх творах він часто згадує різноманітні філософські та релігійні традиції, твори, постаті, ідеї тощо. Однак специфічна філософська позиція самого письменника досі залишається недостатньо дослідженою. Серед його творів одним із ключових у цьому плані є оповідання «Ку-ку-рі-ку! або Радісний крик благородного півня Беневетано» (1853). В ньому міститься Мелвіллова реакція на низку ідей представників американського трансценденталізму Ральфа Волдо Емерсона (1803–1882) і Генрі Девіда Торо (1817–1862), зокрема на запропоноване останнім порівняння призначення філософії з ранковим криком півня. В Україні це оповідання майже зовсім невідоме. Намагаючись реконструювати позицію Мелвілла, автор статті відтворив контекст появи твору, здійснив широкий огляд наявної дослідницької літератури, а також підготував робочий переклад оповідання українською. У статті послідовно наведено і прокоментовано цей перекладений текст, прояснено його зв’язок з ідеями Торо і Емерсона, творами інших авторів і самого Мелвілла, його біографією тощо. Здійснений у такий спосіб текстуальний та інтертекстуальний аналіз дає змогу продемонструвати обмеженість поширеної думки, згідно з якою «Ку-ку-рі-ку!» є лише сатирою, спрямованою виключно на дискредитацію трансценденталізму і образу філософії, запропонованого Торо. Насправді у цьому оповіданні знайшла прояв загальна настанова, яка характерна для творчості Мелвілла в цілому і яку можна розглядати як його філософську позицію або його філософський метод чи техніку філософування. Ця техніка полягає у послідовному скептицизмі стосовно різноманітних вірувань, переконань і тверджень, зокрема власних. Її систематичне запровадження веде до демонстрації універсальної амбівалентності. Відповідно до цієї настанови Мелвіллів розгляд ідеї Торо про півня як символу філософії виявляється водночас її критикою і апологією. Menzhulin, V. (2024). The Image of Philosophy in Herman Melville’s Story Cock-A-Doodle-Do! or, the Crowing of the Noble Cock Beneventano. NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies, 13, 73–97. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2024.13.73-97 The work of the outstanding American writer Herman Melville (1819–1891) is widely acknowledged for its profound philosophical depth. It parallels various philosophical and religious traditions, works, figures, ideas, etc. However, the author’s philosophical position remains insufficiently researched. Among his works, one key in this regard is the short story “Cock-A-Doodle-Do! or, The Crowing of the Noble Cock Beneventano” (1853). It offers Melville’s feedback on a few ideas of such representatives of American transcendentalism as Ralph Waldo Emerson (1803–1882) and Henry David Thoreau (1817–1862), with a particular focus on Thoreau’s analogy likening the purpose of philosophy to the crowing of a rooster. This story is almost completely unknown in Ukraine. Trying to reconstruct Melville’s view on Thoreau’s idea, the author recreates the context of creating “Cock-A-Doodle-Do!”, reviews available scholarly literature, and renders a technical translation of the narrative into Ukrainian. Throughout this process, the author provides commentary and clarifies its connection to ideas of Thoreau and Emerson, works by other authors, additional pieces by Melville, his biography, and related topics. The textual and intertextual analysis highlights the limitations of a common point of view whereby “Cock-A-Doodle-Do!” is only a piece of satire aimed exclusively at discrediting transcendentalism and the image of philosophy proposed by Thoreau. The author suggests that the story manifests Melville’s general attitude characteristic of his work overall and his philosophical method of philosophizing technique grounded in consistent skepticism towards any beliefs, convictions, and assertions, including those held by oneself. The systematic application of this method reveals universal ambivalence. Accordingly, Melville’s reflections on Thoreau’s idea of cockcrowing as a metaphor for philosophy reveal both critical and apologetic dimensions.
ОСЕНЬ "ФИЛОЛОГИИ", ИЛИ РЕДУКЦИЯ СЛОЖНОСТИ ГУМАНИТАРНОГО СООБЩЕСТВА
New Literary Observer (Russia), 2011
НЛО 2011, 110 ДЕСЯТЬ ОТЗЫВОВ НА СТАТЬЮ СЕРГЕЯ КОЗЛОВА Максим Вальдштейн ОСЕНЬ "ФИЛОЛОГИИ", ИЛИ РЕДУКЦИЯ СЛОЖНОСТИ ГУМАНИТАРНОГО СООБЩЕСТВА (Заметки постороннего) Поначалу у меня были сомнения по поводу уместности моего участия в дискуссии вокруг статьи Сергея Козлова. Во-первых, обладая российским философским и американским социологическим образованием, я не имею прямого отношения к филологии. Во-вторых, сама постановка вопроса, ответом на который является данная статья ("Остается ли филология "царицей" гуманитарных наук?"), показалась мне узкоцеховой, точнее цехоцентричной. Действительно, много ли найдется нефилологов, готовых согласиться, что "филология", в каком-либо из известных нам смыслов этого слова, когда-либо была "царицей гуманитарных наук"? Если бы вопрос стоял о том, останется ли филология, скажем, важным ресурсом или даже фундаментом остальных гуманитарных наук, то был бы, по крайней мере, предмет для разговора. В конечном счете, все гуманитарии (включая в какой-то степени и обществоведов) имеют дело с текстами, причем, как правило, на языках, так или иначе отличающихся от (родного, повседневного и особенно научного) языка исследователя, а значит, требующих расшифровки и интерпретации. Однако значимость навыков "внимательного чтения" (close reading) еще не означает парадигматичности подходов, считающихся филологическими, для других наук. Даже когда, скажем, лингвистические подходы приобретают-таки интердисциплинарную значимость, это происходит, как правило, в результате их перевода на язык философии, иногда социологии. Поэтому нельзя не согласиться с С. Козловым, что поставленный на обсуждение вопрос приближается к вопросу о том, продолжаете ли вы пить коньяк по утрам. Рад, что мои нефилологические интуиции по этому поводу подтверждаются филологом, автором комментируемой статьи.
СЛОВАРНАЯ СТАТЬЯ КАК ТЕКСТ: ОПЫТ ФИЛОЛОГИЧЕСКОЙ ГЕРМЕНЕВТИКИ
Филологический класс, 2023
DICTIONARY ENTRY AS A TEXT: AN EXPERIENCE OF PHILOLOGICAL HERMENEUTICS Цель статьи - обсудить перспективы применения объяснительного потенциала филологической герменевтики в исследовании толковых словарей. Объектом изучения стали словарные статьи «Толкового словаря русского языка» под редакцией Д. Н. Ушакова, рассматриваемые как текст. Впервые такой тип текста изучался с процессуальной стороны: не как предмет, а как деятельность. Методологической основой исследования послужили классические труды по герменевтике Г. Г. Шпета и Г. И. Богина, синтезированные в ходе работы в целостный теоретико-методологический подход к изучению словарной статьи как особого типа текста. Процессы дефиниции, экспозиции и интерпретации рассматриваются авторами в свете системного подхода в качестве диалектической триады, служащей целям понимания разных уровней - семантизирующего и конципирующего. Такая исследовательская позиция позволила оценить словарь Д.Н. Ушакова и как текст, декодирующий семантическую действительность языка, и как текст, ее опредмечивающий. В статье представлены результаты теоретического моделирования создания словарной статьи и их верификация при анализе словарного материала, который рассматривался с исторических позиций - как этап переживаемых семантической системой русского языка динамических изменений, для отслеживания которых, кроме словаря под редакцией Д. Н. Ушакова, были привлечены данные «Толкового словаря живого великорусского языка» В. И. Даля под редакцией И. А. Бодуэна де Куртенэ и «Словаря русского языка в четырёх томах» под редакцией А.П. Евгеньевой. Авторы пришли к выводу, что порядок следования значений, причины изменения стилистических по-мет, принцип подбора семантизирующих то или иное значение сочетаний и цитат обусловлены интенционально, и потому декодируют для читателя искаженное семантическое пространство языка. Разрабатываемый авторами подход к исследованию словарной статьи как текста может послужить теоретической основой герменевтического изучения толковых словарей, результаты которого значимы не только для филологической герменевтики, но и для истории литературного языка, истории науки, истории общества.
СОБЫТИЕ И МЕТОД: ФИЛОСОФСКАЯ ГЕРМЕНЕВТИКА В КОНТЕКСТЕ ФЕНОМЕНОЛОГИЧЕСКОГО ДВИЖЕНИЯ
2010
В соответствии со своим происхождением и самосознанием философская герменевтика Гадамера вполне могла бы именоваться «феноменологической герменевтикой». Возможно, так бы и случилось, если бы это словосочетание не было однажды использовано Хайдеггером в одном из его ранних лекционных куров в качестве обозначения его собственного философского проекта [1. С.
ЛЕВ ШЕСТОВ И ЭДМУНД ГУССЕРЛЬ О ЗАДАЧАХ ФИЛОСОФИИ
Лев Шестов и Эдмунд Гуссерль о задачах философии.// Вестник Пермского университета. Философия. Психология. Социология. вып. 2 (14) 2013. -- с.15 - 24, 2013
В статье реконструирован и проанализирован заочный спор Э. Гуссерля и Л. Шестова по вопросу о статусе и задачах философии. Ставится проблема различия подходов русской и немецкой мысли к пониманию сути философии и ее основных характеристик. Автор статьи показывает, как возможно взаимоотношение философских школ различной направленности, являющихся современниками друг друга и при этом представляющих совершенно различные стили философствования, накладывающие на философскую практику совершенно различные ограничения. Ключевые слова: история философии; неокантианство; историзм; экзистенциализм; конечное и бесконечное; задача и цель философии; метафилософия.
ГЕНДЕРНА ПРОБЛЕМАТИКА У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ. ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
Слобожанський науково-спортивний вісник, 2020
Мета: проведення історико-філософського аналізу гендерної проблематики у фізичному вихованні та з’ясування сутнісно-змістовної характеристики категорії «гендер» у сфері фізичної культури і спорту. Матеріал і методи: для розв’язання поставлених завдань, з метою узагальнення досвіду науковців, які займаються вивченням проблеми гендерного підходу у навчанні та вихованні, сучасних підходів до розвитку та вдосконалення системи фізичного виховання використовувався комплекс наступних теоретичних методів: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати: проаналізовано історичний аспект виникнення гендерного підходу у фізичному вихованні, який має певні відмінності та особливості, що робить його окремим напрямком гендерного пізнання, згідно з яким усі педагогічні та соціокультурні аспекти у фізичному вихованні молоді можуть мати гендерний вимір. Теоретично обґрунтовано потребу виокремлення і трактування гендерного підходу як дефініції в політичному, грома...
ЛИЧНОСТЬ ФИЛОСОФА В РОМАНЕ СОЛА БЕЛЛОУ «РАВЕЛЬШТЕЙН»
В статье рассматриваются качества философа на материале литературного текста. Автор полагает философствование отражением особого подхода к жизни. Этот подход описан через рассмотрение ключевых событий романа.
ГАЛЛОФОБІЯ ЯК ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ: ІMAGO ФРАНЦУЗІВ У ПІЗНІЙ ПРОЗІ Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА
Humanities science current issues, 2020
Чик Д. Галлофобiя як iсторичний контекст: imago французiв у пiзнiй прозi... of education through French pedagogical models, although using modern terminology: thus, the problem studied artistically by the Ukrainian writer was not unusual for the then Russian education system. In general, the writer tried to portray the French, who earn a living in the Russian Empire by teaching, as a complete mediocrity. The stereotypical images of the French reflected in the prose works of G. Kvitka-Osnovianenko are representation of the collective consciousness of the inhabitants of the Russian Empire and its manifestations, which were formed under the influence of the Patriotic War of 1812.