ЛІСІВНИЧО-ТАКСАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЕВОСТАНІВ ДЕРЖАВНОГО ЛІСОВОГО ФОНДУ ПОЛОНИНСЬКОГО ХРЕБТА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ (original) (raw)
Related papers
2016
Розроблені на основі значень діаметра та висоти стовбура моделі адекватно описують динаміку середніх значень відповідних фракцій надземної фітомаси стовбура дерев бука лісового в типах лісорослинних умов С3 та D3. Для отриманих змодельованих значень компонентів надземної фітомаси дерев бука лісового в обох досліджуваних типах лісорослинних умов простежено збільшення фітомаси із зростанням значення висоти та діаметра стовбура. Вищі значення фітомаси кори стовбурів притаманні деревам бука лісового в ТЛУ С3 (від 1,7 до 78,3 кг), порівняно із значеннями в ТЛУ D3 (від 1,5 до 81,7 кг). Отримані значення фітомаси кори стовбура для дерев з аналогічними значеннями висоти та діаметра стовбура у відповідних типах лісорослинних умов відрізняються незначно: різниця показників зменшується від 10,6-11,4 % за діаметра стовбура 8 см до 0,1-0,8 % за діаметра 30 см. Значення фітомаси деревини гілок крони є вищі для ТЛУ С3, порівняно із D3. Значення фітомаси деревини гілок для обох досліджуваних типів ...
Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, 2021
Дослідження проведені в аспекті вивчення впливу показників оцінки лінійних ознак екстер’єру, які характеризують стан кінцівок корів молочної худоби у співвідносній мінливості з тривалістю їхнього життя. Лінійна класифікація типу проводилася у стаді підприємства компанії “Укрлендфармінг” приватного підприємства “Буринське” Підліснівського відді-лення Сумського району з розведення української чорно-рябої молочної (УЧРМ) та голштинської (ГП) порід. За оцінкою кута тазових кінцівок корів УЧРМ та ГП встановлено, що найдовша тривалість життя у стаді належала коровам з оцінкою п’ять балів – 2875 УЧРМ та 2732 дні – ГП. Із поступовим збільшенням оцінки у бік шаблистості тривалість життя корів у стаді зменшувалася до 2419 (УЧРМ) і 2341 (ГП) дня та за зниження оцінки статі у бік слоновості – до 2297 (УЧРМ) і 2158 (ГП) днів. Тварини з кращим вираженням статі – постава задніх кінцівок, з оцінкою 9 балів жили довше, відповідно 2823 (УЧРМ) та 2888 днів (ГП). Поступове зниження оцінки призводить до...
ЦЕЛЮЛОЗОРУЙНУЮЧА АКТИВНІСТЬ ЧОРНОЗЕМНИХ ҐРУНТІВ ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Галузеві дослідження XXI століття аграрні науки зоологія та ветеринарія виробництво та технології (1st ed )
Активність целюлази у ґрунті є одним з найважливіших показників його загальної біологічної активності. Досліджено зміни активності целюлази чорноземів типових в умовах органічної системи землеробства із застосуванням компосту й сидерату, інтенсивної системи землеробства (мінеральні добрива) і перелогу. Дослідження проводилися протягом 2018-2020 рр. Виявлено позитивний вплив застосування органічних добрив, особливо сидератів на активність целюлази. Характерною ознакою орних ґрунтів (інтенсивна система землеробства) є зниження показників активності целюлази у шарі 10-20 см, за одночасного підвищення у шарах 0-10 і 30-40 см.
МОТИВИ ТРАГІЧНОСТІ ТА КОМІЧНОСТІ В СУЧАСНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ
У статті проаналізовані поняття стилю та жанру політичного дискурсу, обґрунтована доцільність дослідження цих понять в межах сучасної політичної науки. Автор виділяє основні ознаки жанру та стилю політичних промов Президента України Петра Порошенка на підставі дослідження виступів до Дня незалежності України 2014-2017 років. Виявлено, що вони мають ознаки, властиві політичній мові під час конфлікту. Також аналіз промов П. Порошенка дав підстави виділити такі ознаки стилю Президента: наявність метафорики («маючи за плечима власний двадцятип'ятирічний досвід, із юності вступаємо в куди відповідальніший час зрілості»); використання слів-символів, що мають позитивну конотацію та виступають орієнтирами для розвитку держави («свобода», «незалежність тощо); історичні категорії використовуються з метою політичного міфотворення; наявність релігійної метафорики («колективний гріх», «гріх еліти спокутувати перед народом»); інтертекстуальність (або цитування); використання гасел; послуговування ярликами для дискредитації опонентів; вживання культурних кодів («хата скраю», «українська родина» тощо). Окремо в статті аналізується ознака трагічності як жанрова властивість та стилістичний вибір автора текстів, виділені її критерії та описані її можливі впливи на політичну авдиторію. Розглянуто механізми героїзації як елемента трагічності, присутні в політичному дискурсі. Також у статті досліджуються мотиви комічності в політичному дискурсі, що описуються в контексті розвитку демократії. У статті висловлене та обґрунтоване твердження, що в умовах демократії консерватори або представники влади використовують механізми висміювання для того, щоб дискредитувати конкурента. Формується припущення, що ефект комічності використовують для того, щоб позбавити впливу певних ідей, адже неможливо ставитися серйозно до того, з чого сміються, натомість ефект трагічності задіюють тоді, коли потрібно спровокувати активну політичну реакцію в авдиторії. Ключові слова. Політичний дискурс, гасла, комедія і трагедія, жанр політичного дискурсу, стиль політичного дискурсу, медіааналітика, медіакомунікації. Вивчення політичного дискурсу – сьогодні важлива частина політичної науки, бо, зокрема, уможливлює новий погляд на політичні конфлікти, в яких пропаганда та інформація стають зброєю. Також важливо розуміти, які фрейми (наприклад війни) здатна формувати політична влада в час, коли потребує легітимації (зокрема тоді, коли захист прав людини вважається пріоритетним завданням демократичної держави). З огляду на те, що легітимація, ідентифікація та мотивація до політичної дії відбуваються в результаті комунікації, всі аспекти політичного дискурсу потребують детального висвітлення. Метою статті є виявити специфічні ознаки українського політичного дискурсу, що твориться в умовах конфлікту (2014-2017 рр), та проаналізувати трагічність і комічність як його жанрові й стилістичні особливості. Відстоюючи ідею, що політологи повинні зайняти свою нішу в дослідженні цієї проблематики, зазначимо: взаємозв'язок між політичною владою та методами її здійснення, з-поміж яких і методи мовного переконання, цікавили тих, кого вважаємо основоположниками політичної науки, передусім Платона, Арістотель, майстрів античної риторики, зокрема Цицерона. В політичній науці ХХ століття, після так званого лінгвістичного повороту та артикуляції ідеї, що дослідження мови й дискурсу як певної символічної дійсності необхідні, до цієї проблематики звертаються Волтер Ліппман, Гарольд Ласвел, Віктор Клемперер, Хосе Ортега-і-Гассет, Ернст Кассірер, Умберто Еко, Тен ван Дейк, Річард Андерсон, Джордж Лакофф та інші. В Україні проблеми стилістики та жанру політичного дискурсу не знайшли на разі свого достатнього політологічного висвітлення, натомість на цю проблематику радше звертають увагу лінгвісти: Григорій Почепцов, Ольга Чорновол-Ткаченко, Cвітлана Романюк, Катерина Серажим а та інші. Але при дослідженні суто лінгвістичному з поля зору випадають важливі дискурсивні питання, зокрема конструювання політичної дійсності, формування ментальних моделей,
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПОЛІТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ РЕАЛІЙ
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПОЛІТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ РЕАЛІЙ, 2020
Дослідженні соціально-психологічні особливості політичних цінностей української молоді у контексті сучасних реалій. Визначено, що одним із невід'ємних омпонентів демократичної трансформації є процес комплексних, багаторівневих змін в уявленнях індивідів, груп та верств населення про пріоритетні цілі й способи розвитку суспільства. Доведено, що українська студентська молодь обирає переважно цінності демократичного спрямування.
ПРАЛІСИ ТА СТАРОВІКОВІ ЛІСИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ: ГЕОПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТА ЧИННИКІВ
У статті виконано комплексний геопросторовий аналіз первинних природних лісів Українських Карпат, ідентифікованих згідно критеріїв та індикаторів визначених Карпатською конвенцією. Загалом площа таких лісів становить майже 80 тис. га, більша частина з яких є буковими. Аналіз просторових чинників поширення старовікових лісів та пралісів виконано з використанням моделі логістичної регресії. Його результати вказують на відсутність одного чи кількох визначальних чинників у геопросторовому розподілі цих лісів. Наявність збережених первинних природних лісів у широкому діапазоні умов місцезростань уможливлює їх використання в якості еталонів для реконструкції первинного стану біотичного компоненту геоекоситем чи ПТК, що є важливим завданням в умовах швидких глобальних кліматичних змін. Ключові слова: первинні природні ліси, оверлейний аналіз, логістична регресія, просторові чинники, Українські Карпати.
БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
It is established that the soft wheat seeds germinating ability, crops survival rate, productive tillering coefficient, productive stems number, the ear length, the number of spikeles in an ear, ear density, an ear grains weight and number and grain yield varied significantly depending on the weather conditions of the years research and the variety features. The studies reveal a significant influence of the varieties on the dynamics of the formation of the leaf surface area, though it is impossible to conclude about superiority of any variety, since the productivity of spring wheat depends on the efficiency of its functioning as well. Accounting the level of formation of the vegetative mass of different varieties, depending on the year of cultivation, showed that the difference between them was not significant, and therefore the advantage of early varieties on the tendency level was revealed in the tillering phase, while in the late varieties – in tube exit phase.