ФОРМУВАННЯ УСНОМОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ У ФОРМІ РОЗДУМУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ (original) (raw)
Related papers
2018
The article deals with the main stages of the formation of future foreign languages teachers' subculture in the polylingual educational sphere. It is noted that students of different cultures, subcultures study in the universities, but all of them combine youth subculture. It is noted that the formation of the subculture of future teachers is influenced by few factors. One of them is the polylingual sphere, because in addition to English, they are also studying (German, Polish, Russian). The technique of formation of future foreign languages teachers' subculture in the polylingual educational sphere is developed in accordance with three stages of experimental training of students of language specialties. The basic stages of the formation of the future foreign languages teachers' subculture in the polylingual educational sphere are determined: information-cognitive, cultural-situational, behavioral and creative. It is noted that the author's technique form future foreign languages teachers' subculture in the polylingual educational sphere. KEYWORDS subculture, culture, subjects, technigue, foreign language teachers, polylinguinal educational sphere.
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2018
theoretical patterns of tracing formation and monitoring of students' acquiring professional competence in key groups-cognitive; acmeological-activity; communicative; healthpreserving; practical skills. The hierarchy of competences is shown, from key to professionoriented and subject competences, which can be affected by MCT. The validation of methods applying MCT elements is provided according to the criteria: acquisition of music-artistic and technical MCT competence in the coordinates: the achieved level of competence-time of students' studies. The practical value of the research: the effective-expedient use of computer musical instruments by lecturers is classified; the algorithm of a methodological approach to implementing MCT at university classes and independent creativity of students is developed. The author considers using a number of electronic sound effects-reverberation, chorus, wah-wah, phaser, flanger, distortion, overdrive, their compatibility with fretted, bow and keyboard instruments. Conclusions. Using the mathematical model, basic patterns of the paradigm of educational process of forming professional competences of the future music teachers at higher educational establishments are clarified and investigated. The prospects for further research are deepening the general theoretical base of effectiveness of MCT application in education, revealing features of subject competences from influential factors, studying new forms and methods of MCT application in educational process.
ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НАВИЧОК ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ДОШОК В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ
2016
У статті висвітлено досвід формування у майбутніх учителів навичок створення віртуальних інтерактивних дошок для подальшого їх використання в освітньому процесі. Звертається увага на проблеми, що стримують педагогів застосовувати віртуальні дошки у навчальному процесі.The article highlights the experience of forming by future teachers skills of creating virtual interactive whiteboards for their further use in education. Attention is paid to the problems that restrain teachers to apply virtual boards in the learning process
РЕЦЕПЦІЯ ПРОБЛЕМИ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
PSYCHOLOGICAL JOURNAL, 2015
Рецепція проблеми творчого потенціалу майбутнього вчителя іноземних мов Анотація. В статті описано та охарактеризовано напрямки наукового дослідження психології творчого потенціалу особистості. Обґрунтовано актуальність вивчення проблеми розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців. Охарактеризовано пізнавальний, морально-етичний, комунікативний, естетичний та творчий потенціали людини, описано компоненти структури особистості, яким ці зазначені потенціали відповідають. Структуровано компоненти, виокремлені В. О. Моляко та Н. В. Кузьміною в структурі творчого потенціалу особистості, що стосуються вчителя іноземних мов. Обґрунтовано доцільність введення до структури творчого потенціалу вчителя іноземних мов соціального компонента, описано його складові. Уточнено зміст понять «соціальна креативність» та «комунікативна компетентність» в структурі творчого потенціалу вчителя іноземних мов. Ключові слова: творчість, творчий потенціал, структура особистості, соціальний компонент, соціальна креативність, комунікативна компетентність.
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ЗАСОБАМИ ТВОРЧИХ РОБІТ
Molodʹ ì rinok, 2018
П остановка проблеми. Сучасне інформаційне суспільство актуалізує потребу у вихованні інформованих і компетентних особистостей, які здатні відповідати за свої вчинки, приймати самостійні рішення та бути фахівцями у своїй справі. З огляду на це, важливим завданням сучасної освіти є формування особистості, яка володіє певним УДК 378.091.212:316.77:82 DOI: Тетяна Шарова, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри української і зарубіжної літератури Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Сергій Шаров, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформатики і кібернетики Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ЗАСОБАМИ ТВОРЧИХ РОБІТ У статті розглянуті можливості застосування творчих робіт для формування комунікативної компетентності майбутніх учителів інформатики. Зазначається, що комунікативна компетентність є однією із важливих компонентів підготовки сучасного фахівця, входить до переліку фахових компетентностей викладача, дозволяє забезпечити ефективне спілкування між учасниками освітнього процесу. Авторами аналізується визначення та структура комунікативної компетентності, обґрунтовується доцільність застосування творчих робіт для формування комунікативної компетентності майбутніх учителів інформатики, подаються методичні вказівки щодо їх застосування у навчальному процесі. Ключові слова: комунікативна компетентність; майбутній вчитель інформатики; вища школа; навчальний процес; творча робота. Літ. 13.
Проблеми хімії та сталого розвитку
У статті розглянуто проблему диференційованої та індивідуалізованої підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей у закладах вищої освіти. Встановлено, що впровадження диференціації та індивідуалізації в підготовку майбутніх учителів природничих спеціальностей дає змогу вирішити такі завдання: запобігання прогалин у знаннях, вміннях та навичках студентів, підвищення рівня підготовки усієї групи; розвиток здібностей та інтересів студентів; підвищення якості знань; раціональніше використання навчального часу кожного студента; залучення всіх студентів до активної розумової діяльності; усунення розривів між фронтальними методами викладання та індивідуальним характером знань. Конкретними ефективними прийомами диференціації та індивідуалізації професійної підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей визначено: надання достатнього часу на обмірковування та підготовку; опитування у першій третині заняття; формування впевненості у власних силах шляхом правильної тактик...
ДІАГНОСТИКА СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Молодий вчений
У статті розкрито діагностику стану сформованості соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземної мови. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність методики реалізації педагогічних умов її формування в майбутніх учасників освітнього процесу, серед яких виокремленні наступні: використання під час вивчення іноземної мови інтегрованих завдань соціокультурного спрямування з варіативним змістом; вивчення національно-культурних особливостей та специфіки національної комунікативної поведінки носіїв іноземної мови; забезпечення ціннісної орієнтації студентів на соціокультурну діяльність у процесі комплексного використання традиційних та інноваційних методів навчання. Продемонстровано результати констатувального етапу початкової психодіагностики сформованості соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземної мови на початку експерименту за лінгвокультурологічним компонентом.
Молодий вчений
У статті проаналізовано науково-теоретичні підходи до технології формування міжкультурної компетенції студентів з урахуванням ігрової діяльності при навчанні іноземної мови в закладах вищої освіти. Розглянуто питання професійної компетенції, яка є предметом значної уваги сучасних дослідників у даній сфері. Уточнено сутнісні характеристики поняття «міжкультурна компетенція», виділені ознаки міжкультурної компетенції студентів закладу освіти як психолого-педагогічної проблеми, що розкриває можливості формування міжкультурної компетенції майбутнього фахівця на основі культурологічного підходу та комунікативної спрямованості дисциплін мовного циклу. Вивчення особливостей міжкультурної компетенції майбутнього спеціаліста, специфіки її змісту дозволила визначити сукупність педагогічних умов ефективного її формування. На практиці комунікація поділяються на чотири групи, зокрема вміння говоріння, аудіювання, читання та письма.
Освітній простір України, 2018
У статті проаналізовано український досвід організації процесу формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи.З’ясовано, що формування дослідницьких умінь студентів спеціальності “Початкова освіта” є важливою складовою їхньої професійної підготовки й актуальною темою вивчення. Науковцями визначено зміст дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи, розроблено їхню структуру та класифікацію, визначено ефективні педагогічні умови та засоби їх формування. Дослідницькі вміння розглянуто як невід’ємний елемент дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкової школи та його готовності до проведення педагогічних досліджень, а відтак – професійної компе¬тентності та готовності до майбутньої професійної діяльності. Встановлено, що організувати дослідницьку діяльність учнів початкових класів здатний учитель, який сам володіє відповідними знаннями та вміннями проводити дослідження Серед визначених науковцями педагогічних умов організації процесу формува...