Ukrainian Discography of the Soviet Enslavement Period: Main Trends (original) (raw)
Related papers
Music Culture of the West Ukrainian People's Republic (1918–1923)
Ukrainian music, 2019
Уперше метою дослідження є спроба системного опису побутування складових полінаціональної музичної культури ЗУНР. Методологія наших студій ще ґрунтується на інтерпретації нових матеріялів; аналіз фактів і процес тлумачення зібраних відомостей утверджує герменевтичні студії розвитку музики. Вивчення її проявів і характеру в ЗУНР, як наукова новизна статті, зумовили духовне піднесення українців унаслідок проголошення своєї держави, боротьба за неї на фронті й у тилу. Збагаченню мистецького життя сприяла свобода публічного утвердження себе в музиченні й завдяки йому. Актуальними стали твори громадянсько-патріотичного пафосу. Своєрідною була церковна музики. Ріст кількості українців-вояків розширив сферу національного військового музикування. Масив пісень доповнили створені чи перероблені в цей час. Виступали професійні митці, розгорталася музична критика, друкувалися ноти. Колядники, учасники концертів і вечорниць передавали кошти для поранених і вдів, що стимулювало ріст майстерності виконавців. Підтримці музики помагала затребуваність театральних вистав. На цей час припадає третій етап побутування такого стильового напряму як «музичний бідермаєр». У модерних умовах мистецтво добре виконувало притаманні йому соціокультурні функції на фронті, тилу й у полоні. Висновки. Дії держави, її громадян у сфері культури засвідчили високе значення музичного мистецтва в час війни. Окреслені його прояви в ЗУНР дають підстави для твердження про їх певний внесок у розвиток української музики.
The development of church music in the West Ukrainian People’s Republic (1918–1923)
Humanities science current issues, 2022
Мета статті-системно описати розвиток церковної музики (богослужбовий спів, гра органа, дзвоніння) в Західно-Українській Народній Республіці (ЗУНР). Методологія дослідження ще ґрунтується на інтерпретації нових фактів, а їхнє тлумачення утверджує герменевтичне вивчення розвою музики. Кращому усвідомленню її піднесення, особливостей і значення в той час допомагає антропологічний підхід, сучасні дослідження в галузі соціальної історії, зокрема історії повсякденности. Тому пріоритетним предметом нашого пошуку виступає не стільки «подієва» історія музики, а настрої та вчинки в її сфері учасників подій, тобто люди, їхні переживання. Розвій церковної музики в ЗУНР як наукова новизна статті зумовили особливе духовне піднесення українців унаслідок проголошення своєї держави, боротьба за неї на фронті й у тилу. Більша свобода публічного утвердження себе в мистецтві й завдяки йому сприяли покращенню церковної музики. Війна принесла сплеск побожності серед військового й цивільного населення, прагнення випросити Божого благовоління для оборонних змагань народу, а богослужіння, молебни, чин поховання воїнів, парастаси (які природно супроводжувалися належним співосупроводом, дзвоніннями) набували виразного українського звучання. Ще до прикмет тодішнього сакрального музикування відносимо розширення кола капеланів, зростання їх значення, заміну в тилу жінками й підлітками мобілізованих чоловіків-дяків, паламарів, органістів і дзвонарів. Почастішало жалібне виконання похоронних співів, що іноді поєднувалися з грою духових оркестрів. Свої прикмети були в церковній музиці євреїв, німців, поляків, інших етносів. Сакральне музикування успішно виконувало притаманні йому функції в житті цивільних і військових, соціальних прошарків, вірних різних конфесій; воно допомагало воювати, виховувати й мобілізовувати, оздоровлюватися та утверджувати українство. Відзначення місця церковної музики в ритуалах і святах стане потрібним унеском до такої слабо розробленої проблеми в українській культурології. Дії держави й громадян у царині музики в роки лихоліття засвідчили її високе значення, що сприяє твердженню про певний унесок цього періоду в розріст української музичної культури.
Ukrainian Topics in Slovak Periodicals at Turn of the 20th Century
Академічний журнал "Слово і Час", 2019
The article focuses on the representation of Ukrainian topics in Slovak journals, mainly in “Hlas” (‘Voice’). This periodical had a subtitle “Mesačník pre literatúru, politika a sociálne otázky” (Monthly on literature, politics and social issues) and appeared in 1898–1904. “Hlas” is considered to be the publishing platform of liberally oriented Slovak youth, who opposed the conservative policy of the Center of National Life in Martin, led by S. H. Vajanský. Just as with other key ideological issues (Czechoslovakism, Russophilism, political activity), Vajanský’s reception and understanding of Ukrainian issues significantly differed from those of the younger generation. ‘Ukrainian theme’ usually got into the journal “Hlas” indirectly, through the links to ‘Slovanský přehled’ (‘Slavic Review’) journal. “Hlas” paid considerable attention to social problems. Such issues as migration, the influence of magyarization on the educational system and level of literacy among ‘rusyns’ were often...
Modern ukrainian diaspora in countries of former USSR
Časopis Socìalʹno-Ekonomìčnoï Geografìï, 2017
In countries of the former Soviet Union concentrated almost half of the modern Ukrainian diaspora, particularly in the Russian Federation is home to the most numerous Ukrainian diaspora in the world. A reason of appearance Ukrainian diaspora in these countries was voluntary and forced migration, and in Belarus, the Russian Federation and Moldova- factor of state delimitation. As a result of the census of population, which took place in the former Soviet Union after 1989, established changes in the numerosity of Ukrainian diaspora and its settlement. Given the specificity of the countries that were part of the Soviet Union, can be identified there are four groups of countries: the Baltics, Central Asia and the Caucasus. The fourth group consists of Belarus,Russia and Moldova, where part of the Ukrainian diaspora are autochthonous population. Compared with other countries in the Baltics countries dynamics of decrease number of Ukrainians is lower. In spite of membership of these count...
Periodization of the history of Ukrainian culture of the nineteenth century: basic models
Bulletin of Lviv National Academy of Arts, 2019
The article explores the historiographical developments concerning the periodization of the history of Ukrainian culture of the 19th century. The first model is the periodization of cultural and national revival in 19th century Ukraine. Main periods: academic (the time of collecting cultural and historical heritage); organizational (the time of creation of national cultural and educational organizations); political (the time of creation of parties and other organizations that enable the nation to participate in political processes). The basic idea of this periodization is to show the processes of building of the nation and building of the country in the nineteenth century through the emergence and development of new phenomena in culture. The second model is the Pan-European cultural and historical periodization, which identifies such major periods of the nineteenth-century cultural history like Romanticism and Positivism.
Problems of music ethnology, 2017
Стаття, приурочена до 25-ліття Проблемної науково-дослідної лабораторії (ПНДЛ) етномузикології Національної музичної академії України імені П. Чайковського, інформує про основні напрями її діяльності. Це експедиційно-польова робота в Україні та на маргінальних українських етнічних територіях за межами державних кордонів; архівація і збереження аудіо-фонду, нотна транскрипція пісенних текстів і мелодій; теоретичні дослідження народної музики включно з мелоареалогією; виконавська реконструкція автентичних музичних традицій; пропагування етнічної музики. Висвітлено основні досягнення ПНДЛ за 25 років її діяльності. Ключові слова: Проблемна науково-дослідна лабораторія етномузикології, фольклорна експедиція, нотна транскрипція, мелоареалогія, виконавська реконструкція етнічної музики.
Imperial tendencies in Russian music
Palladium #9 Free University Journal, 2024
Imperial tendencies in Russian music are examined using examples from Glinka’s A Life for the Tsar, Mussorgsky’s Khovanshchina, Tchaikovsky’s Slavonic March and Overture 1812. The features of musical language, the fate of works, their interpretation and reception are discussed in the context of work with students of the Free University.