СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УМОВАХ ВІЙНИ (original) (raw)

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ В ПРОЦЕСІ ІНТЕГАЦІЇ В ОСВІТНІЙ ПРОСТІР ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ УКРАЇНИ

The article deals with the complicated process of integration into the educational space of the Ukrainian Orthodox Church in persons with disabilities. The necessity is substantiated, in the current conditions of development of the country, research of psychological support of the person and processes of social and psychological adaptation, which reflects the level of its interaction and integration with the community and self-determination in it, the level of realization of internal opportunities of a person and his personal potential in socially significant activity, in ability, while preserving oneself as a person, to interact with the surrounding society under specific conditions of existence. It is noted that joining the RCC is a turning point in the life of people with disabilities. The conditions of integrated training, on the one hand, require the student to do some work, and on the other hand, they offer more opportunities for self-realization. An important issue that arises when students with disabilities are interacting with teachers, psychologists, peers, is the issue of psychological assistance. The term "psychological help" reflects a certain reality, a certain psychosocial practice, the field of activity in which there is a set of issues, difficulties and problems that belong to the mental life of man. An important task of psychological help is to provide emotional, semantic and existential support to a person in difficult situations of personal or social life. It has been established that everyday contacts with a person with disabilities in development contribute to expanding the social experience of ordinary students. Given a properly constructed pedagogical situation, this experience can become the basis for the true personal growth of people with disabilities.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ОСВІТИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine

Пандемія COVID-19 має істотні негативні соціально-психологічні наслідки. Заходи з протидії пандемії — масковий режим, соціальне дистанціювання, особливості перебування учнів і вчителів у закладі освіти, необхідність самоізоляції інфікованих тощо — можуть негативно впливати на організацію освітнього процесу. Такий режим роботи закладу освіти ускладнює працю представників психологічної служби — практичних психологів і соціальних педагогів. В умовах карантину в окремих закладах освіти запроваджується дистанційне або змішане навчання, що породжує низку ускладнень. Для учнів: немає зовнішнього контролю (або його послаблено) за виконанням навчальних завдань; складно самоорганізуватися і планувати режим навчальної роботи і відпочинку; обмежено соціальні контакти з однолітками. Для вчителів: необхідно змінювати плани і навчальні програми з урахуванням застосування телекомунікаційних технологій; у значної частини педагогів низький рівень навичок користування ІТ-технологіями; необхідно поєдну...

ПСИХОЛОГІЧНА РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Перспективи та інновації науки

Медянова Олена Володимирівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, вул. Дворянська, 2, м. Одеса, Дворніченко Лариса Леонідівна кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри психології, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, вул. Роменська, 87, м. Суми, Любіна Любов Анатоліївна кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри психології та філософії, Буковинський державний медичний університет, Театральна площа, 2, м. Чернівці, Шкраб'юк Вероніка Степанівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та клінічної психології, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, вул. Шевченка, 57, м. Івано-Франківськ, Кононенко Оксана Іванівна доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної психології, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, вул. Дворянська, 2, м. Одеса, ПСИХОЛОГІЧНА РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ Анотація. У статті розглядається проблема психологічної резильєнтності особистості в умовах війни. На основі аналізу наукових підходів, щодо досліджуваної проблематики обґрунтовано, що резильєнтністьце здатність особистості протистояти складним життєвим обставинам та знаходити ресурси для відновлення після травмуючої або стресової події. Визначено, що термін «резильєнтність» запозичено з фізики, в якій ним позначають здатність твердих тіл відновлювати свою форму після механічного тиску. В психології він означає стійкість, пластичність, пружність. До головних ознак резильєнтності віднесено: менталітет уцілілого, ефективна емоційна регуляція, відчуття контролю, навички вирішення проблем, співчуття до себе, соціальна підтримка. Виділено основні симптоми в боротьбі з якими допоможе резильєнтність: відчуття безсилля та покинутості; пригнічений настрій та стан; відчуття провини та тужливості; самокартанняаж до емоційної виснаги; повна апатія та ангедонія (коли немає задоволення Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина») № 10(28) 2023 602 від улюблених справ); дратівливість та зміна ставлення до тих хто надав прихисток; страх та паніка; спонтанність прийняття рішення; спалахи агресії. Описано десять способів розвитку резильєнтності, а саме: візуалізація успіху, підвищення самооцінки, підвищення самоефективності, підвищення оптимістичості, керування своїм стресом, покращення процесу прийняття рішень, прохання про допомогу, вирішення конфліктів, навчання, природність. До основних функцій резильєнтності віднесено: боротьба зі стресом; захист психічного здоров'я особистості; сприяння саморозвитку особистості та підвищення адаптаційного потенціалу; підвищення загального благополуччя; сприяння позитивним змінам у соціальному середовищі. Зроблено висновок, що резильєнтністьце динамічна риса особистості, яка охоплює комплекс когнітивних, емоційних, адаптивних та особистісних рис, що гарантують здатність людини витримувати стрес і протистояти негативному впливу стресорів з метою збереження свого психічного здоров'я. Ключові слова: війна, особистість, резильєнтність, психологічна стійкість, особистісні ресурси.

УКРАЇНСЬКИЙ СОЦІУМ В УМОВАХ ВІЙНИ: СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА

The article is devoted to the study of the current state of Ukrainian society, which is forced to respond to the challenges of the war. Extreme conditions of social change determine the need to provide social assistance and psychological support to different categories of population. Achieving such tasks requires not only resource support, but also deep understanding of the situation, which should be based on the detailed socio-humanitarian study of various aspects of social transformations in the period of 2014-2018. The article presents the results of some sociological studies concerning public sentiments, fears and stereotypes within the occupied territories and in other regions of Ukraine. The importance of information and psychological support for the military, their families and displaced people is emphasized and their forms are considered. Attention is drawn to the emergence of new categories of the research (“ATO syndrome”, “psychiatry of migrants”, etc.).

ОСОБА З ІНВАЛІДНІСТЮ У РЕФЛЕКСІЯХ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

Psychology of Personality

У статті проаналізовано теоретико-прикладні аспекти формування у студентської молоді когнітивного, емотивного та конативного компонентів ставлення до осіб з інвалідністю (інвалідизованих). Став­лення в міжособистісному пізнанні відображають той аспект взаємодії, який стосується зістав­лення об’єктивного світу та його суб’єктивної інтерпретації. Зміст психологічного ставлення фор­мується під впливом соціальних настановлень, уявлень та індивідуального досвіду взаємодії з різними категоріями осіб. Засвідчено домінування соціальної моделі сприймання інвалідизованого, в якій провідна роль належить пошуку його місця в соціумі, визначення шляхів самореалізації та опти­маль­ного життєздійснення. Доведено, що в сучасних умовах спостерігається тенденція до заміни побу­тових стереотипів сприймання інвалідизованих професійними уявленнями, завдяки яким окреслюються підходи до формування в суспільстві толерантного ставлення до цієї групи осіб. Диференційовано вплив соціального та особистісного ко...

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ОСІБ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

Перспективи та інновації науки

Анотація. У статті розкрито особливості та практичні засади надання психологічної підтримки особам з обмеженими можливостями. Встановлено, що інтеграція осіб з обмеженими можливостями у суспільство першочергово залежить від оточуючих, тобто повноцінно здорових людей та того, яке вони виявляють ставлення до осіб з обмеженими можливостями. Визначено, що особи з інтелектуальною недостатністю відчувають більше відторгнення, ніж особи з фізичними вадами або сенсорними порушеннями. Дослідження доводять, що особи, які вперше отримали інвалідність, зазнають стресу. Особи із обмеженими можливостями проходять такі етапи, як шок, заперечення, гнів/депресія та пристосування/прийняття. Психологічне втручання може допомогти особам з обмеженими можливостями пройти через стадії інвалідності та дає можливість вирішити труднощі, які виникають на такому шляху. З'ясовано, що когнітивно-поведінкова терапіяце те, що може бути використано, щоб допомогти з припущеннями, які особа з обмеженими можливостями може мати щодо її зовнішнього вигляду або функцій організму. Ефективне психологічне втручання є корисним, коли йдеться про забезпечення відновлення після травми, яка спричинила певну форму інвалідності. Встановлено, що більшість осіб з обмеженими можливостями, які є працездатними, уявляють, що переживання тієї чи іншої форми інвалідності є набагато більш негативним і важким, ніж є насправді. Переживання нової форми інвалідності може відзначатися втомою, негативними емоціями, відчуттям безсилля чи розгубленості. Особи з розумовими вадами також можуть захворіти на психіку, оскільки вони мають у три-чотири рази вищий

ІНДИВІДУАЛЬНО ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РІВНІВ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ

INDIVIDUAL PSYCHOLOGICAL FEATURES OF THE LEVELS OF HARDINESS OF THE INDIVIDUALITY, 2020

The article is devoted to the study of hardiness as a systemic concept and to expand the understanding of the features of individual manifestations of personality vitality. The concept of hardiness, developed by S. Muddy, includes three parameters: inclusion, control, risk-taking. In our study, individual manifestations of the vitality of the individual were identified by the characteristics of willpower, temperament, character traits, emotional sphere and self-esteem. The study is based on the concept of personality as an integral individual V.S. Merlin. In concept personality has certain levels: individual properties, individual mental properties, personal properties and the general level of integral individuality. According to these levels, individual personality traits were selected to determine the manifestations of hardiness. On the basis of cluster and analysis of variance, three levels of vitality are distinguished and individual personality traits are found accordingly. The obtained data allowed to describe the individual features of hardiness personalities: type of temperament, willpower, features of the emotional sphere, self-attitude and the most developed positive character traits.

ТЕХНОЛОГІЇ ВІДНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ: КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД

Наукові студії із соціальної та політичної психології, 2019

The tasks of the work were to develop methodological principles for restoring the psychological health of the individual, to work out the technologies of social and psychological rehabilitation and to determine the resource modalities that increase the effectiveness of rehabilitation influences. It was used the method for the phenomenological analysis of individual and group counseling interventions and interviews, in-depth and contextual interviews, case studies. As a result of the study, the individual readiness to creative construct one’s own life is defined as the main condition for the restoration of psychological health. The rehabilitation process is considered as a means of recovery, aimed at enhancing life creativity. It is shown that the effectiveness of restoration is ensured by taking into account the indicators, criteria, vectors, meaningful targets of rehabilitation interventions, their phased specification, the possibilities of targeted inclusion of communities in the systemic support of their members, team approach of different specialists. The ways of attracting problem youth to restoration (readiness to orient themselves on the warrior-colleague positive experience, support of the veteran and religious community) and measures to prevent recurrence of asocial behavior are determined. There was an emphasis on the acute experience of losses by combatants and internally displaced persons, as well as a state of alienation in accordance to society, other people, and work by demobilized people. Technologies of restoring self-efficacy and life-continuity of the individual, its constructive dialogue with the world, life, self, sense are tested. There are determined the following resource modalities, which promote the restoration of individual psychological health: basic (increasing the viability of the individual); instrumental (use of mobile applications as psychological support) and buffer (participation in the playback-action, providing group recovery). The obtained results can be used to increase the social-adaptive capacity of a person, the ability to recover from traumatism. The direction of further research is the socio-psychological support of the individual in the transition from war to peace. The work practical value is to develop the principles of interagency interaction optimizing at the state and interdisciplinary level, to develop the ways of activities of communities and organizations coordinating a comprehensive approach to rehabilitation of the injured persons. The investigation social consequences are determined by the goals of rehabilitation effects, phases, stages, forms, technologies and techniques of rehabilitation; self-help directions, and practice to promote post-traumatic growth is defined. The value of work is to implement an integrated approach to social and psychological rehabilitation of the victims.

ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ ВИКЛАДАЧІВ І ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПЕДАГОГІЧНО-СОЦІОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС

Перспективи та інновації науки

Анотація. У змісті статті розкрито особливості освітнього процесу в Україні в умовах повномасштабної російсько-української війни. Частиною невирішеної загальної проблеми є проблема чіткого розуміння впливу російськоукраїнської війни на психоемоційний і психофізіологічний стани викладачів і здобувачів вищої освіти, спроба з'ясувати кореляційні зв'язки із освітнім процесом. У статті проаналізовано соціологічні дослідження проведені в 2022 р. в Україні та за її межами з метою аналізу та виявлення впливу окремих індексів на навчальний процес. В рамках співпраці з ГО «Асоціація суспільних і гуманітарних дисциплін Хмельниччини» авторами статті було опитано 12 освітян і 12 батьків здобувачів освіти з метою отримання відповіді на запитання «Які мають бути заняття в умовах війни?». Для вирішення поставлених завдань було використано такі наукові методи дослідження: аналіз; індукція; класифікаціядля впорядкування освітніх денотацій та кореляції з соціологічними категоріями;