Переосмислення важкої спадщини радянських часів у сучасному Києві (original) (raw)
Related papers
Rudenko Serhii Borisovich. Classic soviet representations and interpretations of Great Patriotic war in same-named museum in Kiev («klovsky» phase) The article is about museum representations of WWII in 1970-1980, which we can named as classical. These museum representations were concerned with soviet historical myth about WWII. And this myth, in changed form, is still alive in Ukrainian collective memory. It is necessary to research this subject, because there are many problems in Ukrainian social consciousness with the interpretations of WWII. Only clearly bring to light the soviet classical museum representations and interpretations of WWII is the way to make museums useful for Ukrainian society on way of increasing robustness to challenges of historical disorder. Ukrainian state museum of Great Patriotic war 1941 – 1945 was only political. Museum was very depend on political conjuncture, but robust to scientific information. It was due objective factors of development of the historical science in USSR. Scientists were must justify pre-made ideological postulates. Instead of transfer of scientific narrative, museum representations and interpretations propose to the audience hagiographic narratives and heroic epos tails. Anthropological measurement of the WWII was neglect. On this way museum is so far from empiric approach to the past. Empiric museum is the place, where audience learn history, but the place, where audience learn on the history, to learn avoid historical mistakes in the continuous. In the exhibition of Museum of Great Patriotic war in 1970 – 1980 the audience didn’t found some information about real military looses, but found a lot of information about the General secretary of the Communist party Brezhnev. The audience received the information about mythic heroes, such as the Panfilov Division’s Twenty-Eight Guardsmen, but don’t knew about real warriors, which defended part of the military front in Dubosekovo and so on. Information were supplied in this way, that the Victory were programmed, and would have been achieved in any case. The feature of museum strategies of representation and interpretations of the past was the type of museum communication in which museum things were the background of the narrative, but not the important part of it. Museum things were selected, based on ideology. Also were used inauthentic objects, such as art works. The aim of the exhibition was to express the audience, affect the emotions. It was needed for infusion. Among the authentic things there were many agitation production, such as posters, photos and other things. All of these was the necessary base to explain events of WWII in way according to soviet propaganda. Key words: Museum of Great Patriotic war in Kiev, museum representations and interpretations of the WWII, Klovsky palace, Motherland monument in Kiev, soviet representations and interpretations of the WWII.
Єрусалимський топос та державницько-репрезентативні ідеї у забудові Давнього Києва
Єрусалимський топос та державницько-репрезентативні ідеї у забудові Давнього Києва, 2020
Митрополит Київський і всієї України ЕПІФАНІЙ, доктор наук з богослів'я, професор-співголова редколегії; Митрополит Львівський і Сокальський ДИМИТРІЙ (Рудюк), доктор церковно-історичних наук, професор-співголова редколегії; протоієрей Олександр ТРОФИМЛЮК, доктор наук з богослів'я, професор-співголова редколегії; Георгій Володимирович ПАПАКІН, доктор історичних наук-співголова редколегії; Неля Михайлівна КУКОВАЛЬСЬКА, генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська»-співголова редколегії; Віктор Анатолійович БРЕХУНЕНКО, доктор історичних наук, професор; Ігор Борисович ГИРИЧ, доктор історичних наук; протоієрей Віталій КЛОС, доктор наук з богослів'я, професор; Вячеслав Васильович КОРНІЄНКО, доктор історичних наук; протоієрей Костянтин ЛОЗІНСЬКИЙ, доктор наук з богослів'я, професор; протоієрей Юрій МИЦИК, доктор історичних наук, доктор церковно-історичних наук, професор; Валентина Миколаївна ПІСКУН, доктор історичних наук, професор; Ірина Миколаївна ПРЕЛОВСЬКА, доктор історичних наук, доктор церковно-історичних наук, професор; Олександр Назарович САГАН, доктор філософських наук, професор; Віталій Володимирович ШЕВЧЕНКО, доктор філософських наук, професор; Дмитро Сергійович ГОРДІЄНКО, кандидат історичних наук; протоієрей Ярослав РОМАНЧУК, кандидат наук з богослів'я, доцент; Святослав Михайлович ЧОКАЛЮК, кандидат наук з богослів'я, професор. П-68 Православ'я в Україні. До 400-річчя з часу відновлення православної ієрархії Київської митрополії Єрусалимським патріархом Феофаном: Збірник статей / Під ред. д. н. з богосл.
2018
Стаття аналізує особливості представлення радянського минулого в Національному музеї історії України. На сьогодні це єдиний музей у Києві, що має експозицію присвячену радянському періоду в історії України, а не лише окремим сюжетам чи героям. Крім того, цей музей є одним з "клювих гравців" в музейній сфері в Україні та в представленні пам’яті народу/ів України. Тому важливим є те, як конструюється оповідь про радянський період, які сюжети артикулються і які експонати використовується. Ця тема стала особливо актуальною після прийняття законів про декомузацію, і того факту, що музей стає важливим місцем, де можна буде дізнатися про радянський час та його спадок у сучасній Україні.
Воссоздание утраченной исторической застройки (на примере города Калининграда)
Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, 2019
Современное состояние архитектурных пространств больших и малых исторических городов России, подвергшихся в ХХ веке разрушению в результате многих причин, включая военные действия, выдвигает вопрос об использовании «метода воссоздания» не только утраченных исторических памятников и ансамблей архитектуры и культуры, но и целых районов. «Воссоздание» как метод должно стать одним из путей обширной программы модернизации отечественных исторических городов, что обеспечит возрождение духовных идеалов, культурного смысла и сохранение историкокультурного наследия, что будет способствовать достижению большей привлекательности, развитию туристического бизнеса. Из всех городов исчезнувшего Советского Союза и России судьба города Калининград/Кёнигсберга бывшей столицы Пруссии возможно, наиболее драматична и интересна. Сразу же по окончании военных действий, когда европейские государства начали восстанавливать разрушенные кварталы, Калининград оказался совершенно чужим враждебным военн...
Проблеми відбудови пам'яток після Першої світової війни [in Ukrainian]
Охорона культурної спадщини як невід'ємний елемент сталого розвитку суспільства, 2024
У статті розглянуто процес організації відбудови об’єктів промисловості та сільського господарства, пошкоджених під час Першої світової війни на території західноукраїнських земель. Також звернено увагу на урядові та громадські організації, які допомагали у відбудові пам’яток, що перебували як у приватній власності, так і виконували роль публічних будівель.
Праці центру пам’яткознавства. – 2016, вип.. 29 , 2016
УДК 069.2:351.853(091):94(477-25)«1920» С.І. ІВАНИСЬКО. Спроби створення Муніципального музею міста Києва на базі Митрополичого будинку Софії Київської в 20-х роках ХХ століття У статті розглядається стан архітектури Митрополичого будинку Софії Київської між першою та другою світовою війнами та спроби перетворити споруду на Муніципальний музей міста Києва. Ключові слова: Митрополичий будинок, Софія Київська, музей міста Києва, охорона пам'яток Праці Центру пам'яткознавста, вип. 29, К., 2016 219
Трансформація урбанонімного простору Вінниці: від радянської спадщини до сучасних тенденцій
Розвиток та удосконалення сучасних напрямів трансформації суспільних відносин: кол. моногр. – Харків: СГ НТМ «Новий курс». – 156 с, 2024
У досліджені детально заналізований кожен етап перейменувань урбанонімів пострадянської Вінниці, досліджена мотиваційна база та походження перейменованих агоронімів та годонімів, з’ясовані мотиви, що лягли в основу вибору нових найменувань для міських об’єктів та виокремлені позамовні чинники, що впливали деномінаційний процес на кожному історичному етапі.
Нацистський геноцид українського єврейства в музейній ретроспективі
Військово-історичний меридіан, 2022
На основі аналізу матеріалів музейної колекції, які присвячені геноциду українського єврейства, спеціалізованої літератури та архівних джерел розглянуто особливості перебігу й розгортання Голокосту на теренах України. Проаналізовано експозитарний та джерелознавчий потенціал музейної фондозбірні. Акцентовано увагу на унікальних експозитах, окремих персональних комплексах, родинних історіях жертв, урятованих, рятівників та свідків.
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія», 2022
Статтю присвячено дослідженню проблем знищення, збереження та переосмислення міської культурної спадщини України в умовах російського військового вторгнення. Наголошується, що сьогодні охорона культурної спадщини залишається важливим напрямом гуманітарної політики України. Починаючи з 2014 р., російська військова агресія призвела до значних руйнувань українських міст. Злочинні дії російських військ на території України мають характер урбіциду, оскільки вони спрямовані на знищення гетерогенного культурно-символічного міського простору та різноманітності міської культурної спадщини. За висновками експертів, унаслідок російськоукраїнської війни культурна спадщина та культурна інфраструктура України зазнає найбільших знищень, руйнувань та пошкоджень від часу Другої світової війни. У статті відзначається, що за цих умов в Україні відбувається формування нових стратегій охорони культурної спадщини. Важливе значення мають різноманітні громадські ініціативи, волонтерський рух і допомога міжнародних організацій. Загалом Україна потребує довгострокової підтримки в галузі охорони культурної спадщини. Враховуючи різноманітність і багатогранність культурної спадщини України, важливим для її збереження стає застосування різних підходів і технологій. Зокрема цифрові технології мають сприяти покращенню обліку та забезпечити диджиталізацію об’єктів культурної спадщини. Зроблено висновок, що російська військова агресія спричинила певний «поворот» в розумінні й ставленні до культурної спадщини в Україні. Важливого значення набули пошук і відродження традиційних складників національної культури, а також критичне переосмислення російської імперської та радянської спадщини. Наголошується, що масштабна російська військова агресія спровокувала в українських містах чергову хвилю зміни топонімів, демонтування певної категорії міських пам’ятників, переформатування музейних експозицій тощо.