Проблеми відбудови пам'яток після Першої світової війни [in Ukrainian] (original) (raw)
Related papers
Переосмислення важкої спадщини радянських часів у сучасному Києві
Одинадцяті Платонівські читання , 2023
Based on two case studies of the recontextualisation of Soviet monuments in Kyiv after Russia’s fullscale invasion of Ukraine on 24 February 2022, we analyse how Ukrainians are rethinking their difficult heritage, not by destroying monumental works but by giving them new meanings.
Problems of preservation of palace and park complexes of Ukraine
Theory and practice of design, 2020
Анотація. На основі проведення аналізу проблематики реставраційних робіт палацово-паркових комплексів культурного надбання виявлено недбале відношення суспільства культурними пам'ятками архітектури території України. В свою чергу загальна незацікавленість формується на основі занепаду комплексів, які не розвивають спроможність території палацово-паркових комплексів як для особистого чи громадського користування. На фоні проблематики реставраційних робіт виведено засоби експлуатаційної спроможності території палацово-паркових комплексів в умовах збереження культурної спадщини України за рахунок діяльності туризму, тобто організація засобів на формування попиту та максимального задоволення потреб споживачів. Визначено поняття палацово-паркових комплексів (ансамблів); реставрації; реконструкція. Досліджено маркетингові засоби інтересу архітектурного надбання та запропоновано просторову організацію загального та локального простору відповідно обраному туристичному напряму. Мета. Запропонувати вирішення проблематики палацово-паркових комплексів в умовах реконструкції за допомогої просторової організації території. Методологія. У статті використано традиційні наукові методи історичного аналізу та порівняльного аналізу, які опираються на дослідження, описані в проаналізованих відповідних до проблематики наукових статтях. Результати. Досліджено сучасний стан палацово-паркових ансамблів на території України, їх реставраційний рівень та подальша експлуатаційна спроможність. Виявлено способи досягнення максимального результату експлуатаційної спроможності осучаснення та модернізації на базі маркетингової стратегії та туризму. Запропоновано просторову організацію загального та локального простору відповідно до обраного туристичного напряму. Практична значущість. Виведено формулу сучасної реставрації, направлену на зацікавлення суспільства палацово-парковими комплексами культурної спадщини території України. Запропоновано просторову організацію загального та локального простору відповідно до обраного туристичного напряму. Ключові слова: палацово-парковий комплекс; реставраційні роботи; реконструкція; модернізація; експлуатаційна спроможність; культурна спадщина; зацікавленість народу; туристичний ресурс.
Проблеми відновлення будівництва масштабних інфраструктурних споруд після довготривалої перерви
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2020
Постановка проблеми. Розвиток аеропортів супроводжується будівництвом нових, реконструкцією та модернізацією існуючих будівель і споруд. Цей процес вимагає освоєння великих капіталовкладень, що в сучасних умовах України не завжди припускає безперервне зведення масштабних споруд, до яких може бути віднесений багаторівневий паркінг на 2038 машино-місць в Міжнародному аеропорту «Бориспіль». Мета статті – узагальнити досвід науково-технічного супроводу (НТС) відновлення будівництва масштабної інфраструктурної споруди на території Міжнародного аеропорту «Бориспіль» після довготривалої перерви та обґрунтувати необхідність виділення організації, методики та складу таких робіт в окремий етап, не передбачений чинними нормами з НТС. Стаття містить систематизацію та аналіз проблем відновлення будівництва масштабних інфраструктурних об’єктів після довго тривалої перерви. Проблеми їх рішення висвітлені на засаді науково-технічного супроводу будівництва (НТС-б) 1-го пускового комплексу паркінгу в Міжнародному аеропорту «Бориспіль» (коригування). Наведені результати низки науково-технічних робіт. Структуровані характерні види проявів зношування і дефекти конструкцій споруди. Проаналізована реорганізація планувальних рішень привокзальних площ в перебігу реконструкції аеропортів. Висвітлена роль багаторівневих паркінгів в формуванні сучасної технологічної структури аеровокзальних комплексів. Висновки. Закінченню будівництва масштабних споруд після довготривалої перерви обов’язково повинен передувати етап досліджень технічного стану об’єкту. Дослідження повинні тривати і в перебігу продовженого будівництва. Окрім встановлення відповідності технічного стану проєктним рішенням необхідно враховувати і ті зміни, які можуть статися у законодавстві України у галузі будівництва стосовно забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд та основ. На засаді виконання комплексу досліджень необхідне виконання проєкту коригування реально існуючих параметрів технічного стану і конструктивних рішень об’єкту в цілому. Беззаперечними складовими закінчення будівництва, в разі встановлення невідповідності вимогам архітектурних і технологічних норм, повинні бути здійснені коригування планувальних і технологічних рішень первинного проєкта і, в подальшому, їх реалізація. Організаційно комплекс перелічених досліджень повинен об’єднуватися вимогами до робіт з відновлення будівництва, не передбачених чинними нормами з науково-технічних супроводів будівництва та проектування. Враховуючі специфіку проведених досліджень, отриманих результатів та запропонованих рекомендацій та рішень, доцільно вимоги до науково-технічного супроводу відновлення будівництва викласти як зміни до чинних ДБН.
Научный Интернет-журнал, 2022
Реставрация и реконструкция исторических сооружений, в том числе, разрушенных в ходе военных действий, является важным фактором формирования и сохранения исторической памяти. Но можно говорить о диалектической взаимосвязи данных социальных явлений: историческая память, в свою очередь, настойчиво призывает к сохранению исторического наследия прошлых эпох, что находит свое реальное выражение в процессах реконструкции и реставрации исторических сооружений. Реставрация исторических сооружений в ходе военных действий – это узкая тема, которая затрагивает деформации исторических сооружений из-за человека, а именно, разрушения из-за оружий. Рассматривается самое сильное разрушение оружием, а именно, в ходе гражданской войны. В Сирии разрушению подверглись как жилые постройки, так и памятники культуры и архитектуры. Общее разрушение инфраструктуры составляло к 2019 году больше 400 000 зданий, 40% из которых были полностью разрушены по по подсчетам разных стран. Но разрушены были не только объекты инфраструктуры и частные дома, но и 290 памятников, часть из которых находится под защитой ЮНЕСКО.
Проблеми формування української культурної ідентичності в умовах війни
Grani
Актуальність статті обумовлена тим, що нинішня війна росії проти України є війною ідентичностей. При цьому росія ставить собі за мету знищити українську ідентичність як таку. Культурна ідентичність розглядається авторами як багатоаспектне поняття, що включає у себе особистісний вибір у різних сферах, тому її можна вважати фундаментом інших видів ідентичностей. Метою нашого дослідження є осмислення специфіки української культурної ідентичності в умовах війни 2014-2023 років. Результати. Дослідження складається з двох частин, в яких розглянуто трансформації української ідентичності як всередині країни, так і за її межами. Висновки. З’ясовано, що раніше великій частині українського суспільства була притаманна розмита, неоплачена або відстрочена ідентичність. Оцінено вплив повномасштабної війни на трансформування ідентичності українців, які переходять до «досягнутої ідентичності», з усвідомленням власних цінностей і шляхів їх реалізації. Авторами акцентовано, що всередині країни важливо...
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія», 2022
Статтю присвячено дослідженню проблем знищення, збереження та переосмислення міської культурної спадщини України в умовах російського військового вторгнення. Наголошується, що сьогодні охорона культурної спадщини залишається важливим напрямом гуманітарної політики України. Починаючи з 2014 р., російська військова агресія призвела до значних руйнувань українських міст. Злочинні дії російських військ на території України мають характер урбіциду, оскільки вони спрямовані на знищення гетерогенного культурно-символічного міського простору та різноманітності міської культурної спадщини. За висновками експертів, унаслідок російськоукраїнської війни культурна спадщина та культурна інфраструктура України зазнає найбільших знищень, руйнувань та пошкоджень від часу Другої світової війни. У статті відзначається, що за цих умов в Україні відбувається формування нових стратегій охорони культурної спадщини. Важливе значення мають різноманітні громадські ініціативи, волонтерський рух і допомога міжнародних організацій. Загалом Україна потребує довгострокової підтримки в галузі охорони культурної спадщини. Враховуючи різноманітність і багатогранність культурної спадщини України, важливим для її збереження стає застосування різних підходів і технологій. Зокрема цифрові технології мають сприяти покращенню обліку та забезпечити диджиталізацію об’єктів культурної спадщини. Зроблено висновок, що російська військова агресія спричинила певний «поворот» в розумінні й ставленні до культурної спадщини в Україні. Важливого значення набули пошук і відродження традиційних складників національної культури, а також критичне переосмислення російської імперської та радянської спадщини. Наголошується, що масштабна російська військова агресія спровокувала в українських містах чергову хвилю зміни топонімів, демонтування певної категорії міських пам’ятників, переформатування музейних експозицій тощо.
Проблема відновлення давньоруських укріплень Старокиївської гори в середині XVII ст.
Статтю присвячено дослідженню писемних, графічних і археологічних джерел щодо фортифікаційних споруд Старокиївської гори Х—ХІІІ та XVII—XVIIІ ст. Атрибутуються ділянки, де мало місце відновлення давньоруських укріплень і ділянки, де було зведено нові вали та рови середини XVII ст. К л ю ч о в і с л о в а: Старокиївська гора, Х—ХІІІ ст., XVII—XVIIІ ст., фортифікація.
Vita Antiqua, 2023
As a result of the Russian aggression, which began in 2014, hundreds, if not thousands, of cultural heritage sites were destroyed or damaged to one degree or another. Against this background, the objects of archaeological heritage, which include settlements, hillforts, barrows, burial mounds (kurgans), etc., stand out. Work on collecting information on damaged archaeological sites began back in 2014. In 2016, after a monitoring mission to study the state of archaeological heritage in the war zone within the territory of Luhansk region, information began to be collected somewhat more actively. Starting from February 2022, when even more Ukrainian territory was subjected to military action, even more archaeological heritage sites were damaged or completely destroyed. Identification and analysis of cases related to the destructive impact of the war on the archaeological heritage is the main task for the near future. Therefore, there is an urgent need to develop methodological recommendations.