Функціональне навантаження метафор у романі Катрін Панколь «Un homme à distance» (original) (raw)
Related papers
Мовна метафора та її функції у поетичних творах Івана Гнатюка
Філологічний дискурс, 2019
У статті висвітлено питання про функціональні особливості метафор як різновиду тропів у поетичному доробку письменника-шістдесятника, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Івана Гнатюка. На основі опрацювання лінгвістичної літератури визначено, що метафора як мовна одиниця вторинної номінації розкриває зміст або призначення невідомого предмета через властивості й дії відомого, є потужним засобом розвитку та збагачення семантики і функцій слів. На конкретних прикладах нами виявлено, класифіковано та проаналізовано мовну метафору як різновид художньо-образного засобу поетичних творів Івана Гнатюка. Визначено функції метафоричних перенесень у віршах автора – номінативну та експресивну; схарактеризовано композиційну роль метафор як засобів інтеграції поетичного тексту: ці лексичні елементи поєднують різні рівні тексту – логічний, емоційно-образний та конотаційний, створюючи неперевершені художні образи. За результатами проведеного аналізу, доведено, що метафора є одни...
The article analyses the specific character of the peculiarities of the portraying a human being in V. Vynnychenko's novel «Solar Machine». It has cleared up, what precisely, as the writer considers, is the most vital in a human life. The article deals specifically with the problem of family relations as well as the man-woman relationship. Special attention is paid to the originality of vital tasks of different sex representatives. The article also determines the main means of the situation description, the exposure of images' state of mind. Keywords: artistic world of novel, peculiarities of human being portraying, originality of vital tasks of different sex representatives, means of situation description, exposure of images' state of mind. УДК 81'25-112=161.2-051 Одрехівська І.М. Львівський національний університет імені Івана Франка
Метафоры звука в романе Веры Богдановой «Сезон отравленных плодов»
Шарапова Е. В. Метафоры звука в романе Веры Богдановой «Сезон отравленных плодов» // Русская речь. 2024. № 1. С. 98–106. , 2024
В статье рассматриваются метафоры звука в романе Веры Богдановой «Сезон отравленных плодов» (2022). Термин «метафора» в статье употребляется расширительно: под «метафорой звука» понимаются компаративные тропы разных видов (метафоры и сравнения), в которых образами сравнения являются звуки. Анализ показывает, что для романа «Сезон отравленных плодов» характерно разнообразие звуков как образов сравнения (собственно обозначения звуков; звуки, которые издают предметы, насекомые и животные; речь человека; музыка и эхо; а также образы тишины и молчания, которые предполагают отсутствие звуков), так и разнообразие объектов звуковых метафор (эмоциональные состояния героев, чаще всего негативные; ментальные состояния и процессы; природа и погодные явления; предметы быта; абстрактные образы и идеи). Звуки могут быть не только образами сравнения, но и объектами сравнения в компаративных тропах. Звуковые метафоры включаются в сложные сочетания метафор, взаимодействуют с реалиями текста, важны на уровне композиции, метафоры звука порождают сквозные образы и лейтмотивы текста. Таким образом, метафоры звука — это важный элемент образной системы романа
Поліваріативність мотиву бастарда в новелістиці Гі де Мопассана: герой у пошуку власної ідентичності
Літературний процес, 2018
Мотив (і ширше – тема) бастарда у творчості Гі де Мопассана розглядається як один із факторів авторської концепції людини і площина перетину найбільш типових мотивів його новел. Мета нашої студії – означення специфіки побутування мотиву бастарда в новелістиці Мопассана, визначення змістового наповнення, варіативності і ролі цього мотиву у формуванні ідеї пошуку людиною власної ідентичності та новаторства автора у його трактуванні з погляду літературної діахронії. Мопассан тлумачить мотив бастарда в соціальному, психологічному та метафорично-символічному сенсах. У дослідженні запропонована типологія, заснована на ролі мотиву нешлюбної дитини у структурі твору та його ідейно-тематичному змісті: 1) новел з мотивом бастарда як фоном, 2) із лейтмотивом нешлюбної дитини; 3) новели, де історія бастарда стає центральною темою. В інтерпретації Мопассана поєднались загальні тенденції побутування мотиву у світовій літературній традиції та індивідуальне авторське прочитання, зумовлене осмисленн...
Аллюзии романов Ахилла Татия, Лонга и Петрония Арбитра в философской повести Вольтера «Кандид», 2020
Философская повесть Вольтера «Кандид» повторяет сюжетную схему любовно-авантюрных романов греческого типа и содержит аллюзии на произведения Ахилла Татия, Лонга и Петрония Арбитра, тома которых находились в библиотеке писателя в Ферне. В «Кандиде» пародируются и используются в практически неизменном виде сцены из «Левкиппы и Клитофонта», «Дафниса и Хлои» и «Сатирикона». Традиционные для данной литературной формы мотивы (например, роковой любви между прекрасными молодыми людьми, их разлуки, узнавания или не узнавания друг друга, обмена письмами и свадьбы в финале, а также кораблекрушений, казней, встреч с разбойниками, пиров) травестируются в рокайльной стилистике, иллюстрируя в трансформированном виде проблематику торжества мирового зла и выполняя авторскую задачу критики распространенной в эпоху Просвещения беллетристики, в частности романа Генри Филдинга, также повторяющего архитектонику греческих романов.
Метафори в дискурсі філософського осмислення сутності й форм соціальної реальності
Гілея: науковий вісник, 2019
METAPHORS IN THE DISCOURSE OF PHILOSOPHOCAL UNDERSTANDING OF THE ESSENCE AND FORMS OF SOCIAL REALITY The purpose of the study is to identify theepistemological is to resource of metaphors in the discourse of philosophical understanding of the essence and forms of social reality. Analysis of theoretical and methodological substantiations of the use of metaphors in scientific research, as well as their own experience in developing and using the concept of theatricality of sociocommunicative manifestations of culture (which is also metaphorical) showed a powerful gnoseological resource of this practice. This is due mainly to the fact that metaphors give new points of view on the objects of research. Therefore, they give new opportunities for obtaining new knowledge about these objects (phenomena, processes, relations) and for the formation of new philosophical paradigms. Keywords: metaphor, epistemology, social reality, picture of the world, discourse, «puppet theater» of being Мета дослідження - виявлення гносеологічного ресурсу метафор в дискурсі філософського осмислення сутності й форм соціальної реальності. Аналіз пояснень та теоретико-методологічних обґрунтувань використання метафор в наукових дослідженнях, а також власний досвід розробки та застосування концепції театральності соціокомунікативних проявів культури (яка також є метафоричною) показали потужний гносеологічний ресурс цієї практики. Обумовлюється він, головним чином, тим, щозадаючи нові точки зору на об’єкти досліджень, метафори надають додаткових можливостей для отримання нових знань про ці об’єкти (явища, процеси, відносини), а також для формування нових філософських парадигм. Ключові слова: метафора, гносеологія, соціальна реальність, картина світу, дискурс, «ляльковий театр» буття
Функціювання повних і коротких форм інфінітива в поезії Миколи Бажана
SlavVaria
Functioning of full and short forms of the infinitive in the poetry by Mykola Bazhan. The article analyzes the poems of the Ukrainian poet of the 20th c. Mykola Bazhan in the aspect of the functioning of infinitive forms. It was concluded that the artist prefers full forms of the infinitive, which, like short ones, in contexts realize one or another stylistic function, but, unlike short ones, they can also be neutral textual units. The short form implements the author’s imperative, it is a sign of expression, clarity, categoricalness, imperativeness. A significant number of uses of the short form is determined by rhyme.