«Хмарні» обчислення в розвитку демократії участі в Європейському Союзі (original) (raw)
Related papers
ДОСВІД КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЩОДО РОЗВИТКУ СМАРТ - ДЕСТИНАЦІЙ
2019
У статті проаналізовано особливості формування та розвитку смарт-дестинацій на прикладі країн Європейського Союзу. Проаналізовано необхідність створення розумних туристичних дестинацій на основі філософії сталого розвитку, застосування сучасних інтегрованих інформаційних технологій та ефективного застосування та розвитку суміжних з туризом галузей. Досліджено та визначено основні фактори, які впливають на необхідність формування розумних туристичних дестинацій з метою оптимізації антропогенного навантаження на дестинацію, боротьби з «овер туризмом» та з одночасним покращенням якості життя місцевого населення. Проаналізовано основні складові смарт-дестинації на прикладі міста Барселона, що є пілотним та успішним проектом з формування розумного міста. Визначено основні напрямки формування та розвитку смарт-дестинацій в Україні на прикладі м. Львів.
Роль ЕС в продвижении демократических реформ в странах Южного Кавказа
2021
В статье рассмотрена практика демократических реформ, ее результаты и ограничения в рамках партнерства ЕС со странами Южного Кавказа. Автор подчеркивает, что консолидация демокра-тии фигурирует как ключевая цель сотрудничества ЕС с Арменией, Грузией и Азербайджаном. Предметом исследования послужили соглашения, заключенные ЕС с южнокавказскими государствами, а также программные документы Комиссии ЕС, касающиеся вопросов развития третьих стран. Сделан вывод о смещении фокуса сотрудничества в сфере демократических реформ с трансформации политических режимов на адаптацию государственными институтами стран-партнеров европейских административных практик, диалог с организациями гражданского общества. Автор считает, что, несмотря на некоторые успехи в отдельных аспектах партнерства, это не привело к коренным политическим изменениям. Ключевые слова: европейская интеграция, ЕС, Южный Кавказ, демократические реформы, содействие развитию, гражданское общество.
«ДЕФІЦИТ ДЕМОКРАТІЇ» У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ: ЧИННИКИ ВИНИКНЕННЯ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ
Актуальні питання у сучасній науці
Дана стаття присвячена дослідженню проблеми «дефіциту демократії». У статті аналізується проблема «дефіциту демократії» крізь демократичні інституції Європейського Союзу. Значна увага приділена історії виникнення даного терміну, чинники, що посприяли виникненню проблеми «дефіциту демократії» у Європейському Союзі на сучасному етапі його розвитку. Було проаналізовано зміст Лісабонського договору, прийняття якого було спрямоване насамперед для мінімізації «дефіциту демократії», який розширив повноваження Європарламенту у законодавчому процесі, впровадив інститут громадянської ініціативи, передбачив залучення національних парламентів до роботи в ЄС. Проаналізовано статистику явки на виборах до Європарламенту до підписання Лісабонського договору та після нього, встановлено, що до 2014 року явка на виборах до Європарламенту зменшувалась, а після 2014 року продовжує поступово зростати. Проаналізовано правову основу діяльності Європарламенту та з'ясовано його правовий статус, визначено його роль у законодавчому процесі. З'ясовано правовий статус Європейського Омбудсмена, з'ясовано найголовніші його функціїконтроль виконання рішень, що приймаються інституціями ЄС. Проаналізовано зміст інституту громадянської ініціативи, підкреслено його Актуальні питання у сучасній науці № 3(3) 227 недоліки. Авторами статті були запропоновані такі можливі шляхи проведення реформування інституцій ЄС, аби мінімізувати або подолати зовсім проблему «дефіциту демократії», а саме: 1) посилення ролі Європарламенту у законодавчому процесі ЄС шляхом надання останньому права законодавчої ініціативи та права долати «вето» Ради ЄС кваліфікованою більшістю; 2) запровадження інституту імперативного мандату, що має посприяти захисту прав меншості; 3) вдосконалення процедури громадянської ініціативи шляхом впровадження концепції деліберативної демократії, що підвищить довіру громадян до прийнятих рішень на рівні ЄС; 4) розширення повноважень та можливостей Європейського Омбудсмена впливати на дотримання прав і свобод людини інституціями ЄС. Автори вказують, що ЄС вже варто зараз задуматися про своє реформування, оскільки незабаром він може втратити ліміт довіри, що надали йому громадяни, що в свою чергу може призвести до наслідків, про які можна тільки здогадуватися. Ключові слова: «дефіцит демократії», Європарламент, Європейський Омбудсмен, громадянська ініціатива, імперативний мандат.
Дослідження демократій (методичка)
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна І. О. Тітар ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕМОКРАТІЙ Комплекс навчально-методичних матеріалів зі спецкурсу для студентів спеціальності «Соціологія» Харків 2013 УДК ______ ББК __ Рекомендовано до видання Вченою Радою соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (протокол № __від __ __________ 201_ р.) Рецензенти: ___ Тітар І. О. Дослідження демократій: Навчально-методичні матеріали для студентів соціологічного факультету. -Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна, __. -__ с. Анотація____ УДК ____ ББК ___ © Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2013 ЗМІСТ Розділ 1: Мета та завдання курсу Розділ 2: Робоча програма спецкурсу 2.1. Загальна схема та структура спецкурсу 2.2. Анотований зміст лекційної частини спецкурсу Розділ 3: Самостійна робота студентів Розділ 4: Питання до заліку РОЗДІЛ 1 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ Спецкурс «Дослідження демократій» розрахований на студентів, що проходять підтотовку з соціології (зокрема, політичної соціології) та політології. Актуальність курсу пов'язана зі зростанням місця та ролі демократії в ХХ сторіччі. Як наслідок, дослідження демократій (democracy studies) в соціально-політичних науках почали активно розвиватись. Особливо динамічним цей процес став під час «третьої хвилі демократицації» в останній третині ХХ сторіччя. Розвиток досліджень демократій супроводжувався методологічними та методичними новаціями, суттєвим розширенням їх тематичних, географічних, та хронологічних рамок. Крім цього, дослідження демократій є междисциплінарною галуззю, в якій перехрещуються методології і емпіричні досягнення політології, соціології, економіки, антропології та статистики. На сьогоднішній день дослідження демократій перетворились на одну з найважливіших і найрозвинутіших складових соціально-політичних досліджень, знайомство з якою студентів є важливим елементом підготовки їх до сучасного рівня наукових досліджень в соціальних науках.
ПЕРСПЕКТИВЫ ПОЛИТИКИ СОСЕДСТВА ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА НА ПРИМЕРЕ УКРАИНЫ
Гладенко А.Н. ассистент кафедры права Европейского Союза и сравнительного правоведения Одесской национальной юридической академии ПЕРСПЕКТИВЫ ПОЛИТИКИ СОСЕДСТВА ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА НА ПРИМЕРЕ УКРАИНЫ Проблемы интегрирования государственных образований, неизбежно возникающие в современное время, не прекращают быть актуальными и значимыми в силу объективности и целесообразности этих процессов. Так, уже давно стало понятным, что достижение значимых экономических и политических результатов невозможно без активного участия в процессах сближения, происходящих во всех регионах планеты. Поэтому государства бывшего Советского Союза, и Украина в частности, в начале 90-х гг. оказались втянутыми в водовороты международных и региональных процессов интеграции. Некоторые из советских республик уже помимо того, что окончательно определились в своих векторах, достигли в интеграционных процессах желаемого результата (последние два расширения ЕС -лучший тому пример), другие определились, но находятся еще «в пути», третьи не определились, и, соответственно остаются в поиске наиболее «удачного» вектора своей внешней политики.
Демократијата како вредност на политиките за проширување на Европската унија
Nikodinovska Krstevska, Ana and Shikova, Natalija (2016) Демократијата како вредност на политиките за проширување на Европската унија. Зборник на трудови од Трета научна меѓународна конференција Општествените промени во глобалниот свет. pp. 697-719. ISSN 978-608-244-353-9
Демократијата заедно со владеењето на правото, со човековите права и со заштитата на малцинствата – тоа се неопходни стандарди што државите заинтересирани за пристапување кон Европската Унија треба да ги гарантираат преку своите стабилни институции. Оваа конститутивна норма на Унијата, за прв пат се кодификува со Луксембуршкиот извештај од 1970 г., во кој експлицитно се пропиша дека членството во Заедницата е отворено за сите земји со демократски избрана влада. Тргнувајќи од фактот дека во меѓународното право сè уште не постои единствена дефиниција и општо прифатено стојалиште за демократијата, Унијата нејзе ја поистоветува со „...[у]ниверзално признати принципи врз кои се темели организацијата на државата и кои го гарантираат уживањето на правата и на основните слободи, а притоа Унијата им остава целосна слобода на државите сами да си го развијат својот модел на уредувањ[е].... Врз основа на тоа, Унијата ги презентира демократските принципи како постулати кои поседуваат карактеристики на легитимност, на легалност и на ефективност, што една земја треба да ги исполнува, а се состојат од: правото на избор и на смена на владата на слободни и фер избори; поделба на власта на законодавна, извршна и судска; промоција и заштита на основните права и слободи; заштита на слободата на изразување, информирање, здружување и на политичка организација; независност на судството; политички и институционален плурализам; транспарентност и институционален интегритет, и др. Тргнувајќи од оваа премиса, овој труд ја разработува демократијата како вредност и како принцип на Европската Унија виден низ призмата на политиката за проширување и тоа со посебен осврт кон Република Македонија. Имено, од една страна во трудот ќе се направи анализа на промоцијата на демократијата кон Република Македонија преку евро-интегративните процеси и преку надворешната политика на Унијата кон државата , додека од друга страна ќе се утврдат демократските стандарди и принципи што реално се применуваат во Република Македонија, а биле предмет на хармонизација со европското законодавство. Оваа анализа има двојни цели: Првата цел е да се утврди јазот и празнините помеѓу европското сфаќање за демократијата и македонското восприемање на европските демократски стандарди и принципи, додека втората цел е да се лоцира раздорот и отстапките од нивната кохерентната примена на ниво на ЕУ и на ниво на Република Македонија. Ова е посебно важно поради ситуацијата на политичка криза во која се наоѓа Република Македонија - на крстопат помеѓу демократските и авторитарните принципи на владеење
Процессы трансформации на постсоветском пространстве приводят к формированию различ- ного рода интеграционных группировок. Необходим поиск интеграционной парадигмы, которая позволила бы выявить закономерность интеграционных и дезинтеграционных процессов. В статье рассмотрена история создания и развития Организации за демократию и экономическое разви- тие – ГУА М в качестве примера одной из моделей политической интеграции на постсоветском пространстве. Социально-экономические обстоятельства и желание выйти из полосы социаль- но-экономических кризисов способствовали тому, что Грузия, Украина, Азербайджан и Молдавия были последовательно ориентированы на евроинтеграцию. Изучение политических трансформа- ций в ГУА М представляет особый интерес в связи с возрастающей ролью данных государств в меж- дународных отношениях. Авторы приходят к выводу, что постсоветские государства по-разному проходят интеграционный путь (темп, особенности), это и предопределило многовекторный характер интеграции.