Перекладачі-першопрохідці: києво-могилянські філософські курси в перекладах 1960-70-х рр. // Sententiae 2012/2. – С. 146-162. (original) (raw)

Translators-explorers: Translations of Kyiv Mohyla philosophical courses in 1960s-1970s

Sententiae, 2012

Філософські курси києво-могилянських професорів завжди приваблювали істориків філософії. Але з певних причин повномасштабні історико-філософські дослідження курсів філософії у Києво-Могилянській академії (далі-КМА) почалися лише в другій половині 1960-х р.р. Цей дослідницький прорив насамперед пов'язаний з іменами Валерії Нічик, очільниці проекту, і Павла Копініна, що був його адміністративним поборником. Однак до дослідження залучилося багато інших менш відомих чи зовсім невідомих постатей. Заслуга цих людей не стільки в дослідженні могилянських курсів, скільки в тому, що вони здійснили перші переклади схоластичної філософії українською мовою. Дотепер немає точної інформації про те, хто здійснював переклади, які курси були перекладені, якими особливостями відзначались самі переклади. Ця стаття є спробою відповісти на зазначені питання. Перед їхнім висвітленням побіжно застановлюся на історії та передісторії цього дослідницького проекту. Увага до києво-могилянських філософських курсів з'являється наприкінці ХІХ ст. і, передовсім, вона була пов'язана з блискучими дослідженнями представників історичної школи Київської духовної академії. Проте ці вчені досліджували тексти філософських курсів з точки зору не історії філософії, а історії освіти. Тому питання про підготовку до друку перекладу філософських курсів не поставало. В радянський час досліджувати могилянські курси було не просто, адже їхня ідеалістичність і релігійність не відповідали вимогам панівної ідеології. Але для істориків української філософії ця тема була цікавою. Приваблювало насамперед те, що йшлося про перші вияви академічної філософії в Україні. Перші несміливі спроби таких досліджень з'являються після Другої світової війни у працях Віктора Бєляєва, Галини Ломонос-Ровної та Ісая Табачникова. Але вони не могли перерости у повномаштабні дослідження, бо не мали інституційної підтримки. Ситуація змінюється з приходом в Інститут філософії Академії Наук УРСР нового директора, Павла Копніна. Він побачив перспективність цієї тематики і посприяв організації у 1966 році дослідницької групи для її вивчення. Аби розвіяти настанову щодо неможливості дослідження могилянської філософії як схоластичної, Копнін запропонував методологічний принцип: остаточно сказати про характер філософії у КМА можна буде тільки після перекладу і дослідження

Філософія в контексті професійного вишколу перекладачів

Академічні візії, 2023

Анотація. У статті висвітлено значення філософії як неодмінного складника професійного вишколу перекладачів. Констатовано, що філософські знання відіграють надважливу ролю у формуванні світогляду та компетентности майбутніх фахівців, розвитку їхнього мислення, здатности ставити правильні питання та віднаходити нестандартні рішення. Наголошено на важливості вивчення складних філософських трактатів задля вишколювання невронних мереж майбутніх перекладачів. Критичний розслід робочої програми дисципліни «Філософія» для студентівперекладачів бакалаврського рівня уможливив виявлення браку уваги до філософії перекладу. А тому автор пропонує запровадити до програми компонент «Професійно орієнтована філософія», розширивши відповідне змістове наповнення та оновивши список виучуваних першоджерел. Запровадження пропонованих змін сприятиме формуванню в здобувачів освіти глибокого розуміння сути їхньої майбутньої діяльности та її значущости в суспільстві. Ключові слова: філософія в закладах вищої освіти, університетська філософія, професійно орієнтована філософія, переклад, філософія перекладу, філософія для перекладачів.

Значливість перекладу для філософської освіти (на прикладі українського перекладу «Критики чистого розуму» Імануеля Канта)

2020

The paper deals with the Ukrainian translation of Immanuel Kant’s Critique of Pure Reason (1781/87). We tried to answer the question of whether the Ukrainian reader who is willing to understand Kant’s argument but does not understand the German original would be able to understand it by using only accessible now Ukrainian translation of this text. After checking the adequacy of terminological patterns applied in the translation and the correctness of the interpretation of overly complex syntax used by Kant, we concluded that it is impossible to understand Kant’s argument by reading only accessible now Ukrainian translation of this text. It is noted that an unavoidable condition for a professional translation’s success is the professional community’s agreement on how specific terms of a particular author should be translated so that there could not be any terminological confusion during discussions. It is unacceptable when different words in the original language denote the same term in the original. The translation is always an interpretation. Consequently, the reader has to interpret the interpretation, so the translator’s maximum task is to preserve the original meaning’s multidimensionality as much as possible. However, it is, of course, impossible to achieve the multidimensionality inherent in the original completely. We concluded that the translator of a classical philosophical text should be a researcher who has proven his or her understanding of both the text he or she translates and the tradition to which this text belongs. All these conditions were not adequately met in the case of the translation of Kant’s Critique. Due to many inconsistencies in the available Ukrainian translation of the Critique of Pure Reason, errors in the interpretation of Kant’s syntax, and sometimes even Kant’s vocabulary, the reader will not be able to understand the key Kant terms