Заика В.Н. Многомерность инициирования личностных трансформаций человека // Актуальные проблемы психологии и педагогики в современном мире : сборник научных трудов / под общ. ред. Н.Б. Карабущенко, Н.Л. Сунгуровой. – М.: РУДН, 2015. – С. 177 – 181. (original) (raw)
Related papers
Актуальність дослідження кількісних та якісних трансформацій особистості людини в умовах економічних, національних, життєвих криз, які загострюються та зачіпають майже кожну людину в ХХІ ст., є вкрай важливою темою сучасної психологічної науки. Адже від того як людина зможе зняти ознаки критичності ситуації, подолати наявну складну проблему та змінитися, буде залежати її подальше життя, майбутнє її сім’ї, а у підсумку – нації та країни в цілому. Саме тому нами розглядається питання ініціювання трансформацій особистості людини в умовах складних життєвих ситуацій.
, 2021
The article analyses ludification of science fiction narrative on the material of the comedy animation TV show “Rick and Morty”. Narrative analysis results in the following list of mechanisms of narrative ludification: intertexuality, liminality of central characters, carnavalization, humour and meta-narrative. The narrative is centered around a trickster, which defines its playful character. The authors analyze the role of science fiction plot and various aspects of the autoreferrential nature of a playful narrative. Статья анализирует людификацию научно-фантастического нарратива на материале комедийного анимационного сериала “Рик и Морти”. Нарративный анализ дает следующий список механизмов людификации нарратива: интертекстуальность, лиминальность центральных героев, карнавальность, юмористичность и метанарративность. Нарратив центрирован вокруг героя-трикстера, что задает игровой характер повествования. Авторы анализируют роль научно-фантастического сюжета и различные аспекты автореферентности игрового нарратива.
Психологічні науки: проблеми і здобутки, 2018
Установлено факт недостатньої уваги соціальних психологів до проблеми мотивації участі окремих громадян і групових суб‘єктів у процесі творення національних цінностей і власне розбудови нації як такої. У проведеному дослідженні всю сукупність мотивів націєтворення пропонується диференціювати за такими критеріями: об'єднання в спільноту з метою захисту власних інтересів і створення умов для кращого спільного життя, самоідентифікація за національною ознакою, виокремлення та утвердження себе (своєї групи) як унікального соціо -біологічного, соціопсихологічного і соціокультурного утворення, а також добровільний вибір жити однією і саме цією спільнотою, сформоване почуття Ми. Зважаємо на потребу розрізнення, з одного боку, усвідомлюваної, цілеспрямованої роботи з будівництва нації, організованої елітою та іншими ініціативними членами спільноти, а з другого – процес становлення нації, груповим суб'єктом якого виступає спільнота в цілому і який відбувається спонтанно, стихійно, певною мірою поза можливостями його чіткого усвідомлення учасниками. Відповідно виокремлюється суб'єктний та об'єктний, організований і спонтанний формати мотивації націєтворення. Ідеться про залежність цієї мотивації від ставлення суб'єктів до нації як до мети, як до засобу і як до мети і засобу одночасно, а також від належності учасників процесу націєтворення до різних соціальних верств, вікових, гендерних, професійних груп тощо. Розглянуто питання щодо необхідності і можливості формування в громадян, зокрема у молодих поколінь, мотивації участі у процесі націєтворення. Обґрунтовано положення про те, що соціально-психологічну основу організації процесу формування в громадян мотивації націєтворення формує механізм переконування, а основними критеріями її сформованості визначено суб'єктну готовність індивіда і групи до творчої участі у процесі національного будівництва, готовність до вчинку самопожертви заради існування і розвитку своєї нації. Ключові слова: мотивація націєтворення, різновиди та особливості мотивації націєтворення, соціально-психологічні умови та механізми формування у громадян мотивації націєтворення, основні критерії сформованості у громадян мотивації націєтворення.
Целью статью является философское осмысление результатов медико-антропологических исследований, посвященных проблематике психических расстройств в контексте социальных трансформаций. Следуя традиции, проложенной философской работой Мишеля Фуко об истории безумия в Новое время, автор предлагает продолжить практику осмысления наиболее значительных «фрагментов безумия» в современном мире. Такой подход предполагает поддержание диалога с другими формами мысли, в том числе такой дисциплиной, как медицинская антропология. В статье рассматриваются две разновидности медикализированного безумия – шизофрении в сельской Ирландии периода вступления в Европейское экономическое сообщество и массовой истерии в Малайзии времен начала модернизации. Делается вывод о том, что все эти эпизоды безумия стали следствием глубоких социальных изменений, вынудивших правящие формы разума обнаружить свои пределы при столкновении с «иным». The aim of the article is the philosophical comprehension of some results of medico-anthropological research devoted to the problems of mental disorders in the context of social transformations. Following the tradition laid down by the philosophical work of Michel Foucault on the history of madness in modernity, the author proposes to continue the practice of comprehension of the most significant "fragments of insanity" in our modern world. This approach involves maintaining a dialogue with other forms of thought, including a discipline such as medical anthropology. The article examines two types of medicated madness - schizophrenia in rural Ireland of the period of accession into the European Economic Community and mass hysteria in Malaysia of the age of modernization. It is concluded that all these episodes of insanity were the result of profound social changes that forced the ruling forms of the mind to discover their limits when confronted with the "other."