Key of Orient (original) (raw)
Related papers
Ключик Соломона, царя еврейского / Key of Solomon, King of the Jews
Ключик Соломона, царя еврейского, 2023
Ключик Соломона, царя еврейского / Пер. с лат. — СПб.: Издательство «Академия исследований культуры», 2023. — 462 с., ил. — (Серия Code Grimoire). ISBN 978-5-94396-275-2 Эта книга представляет собой академический перевод важнейшего гримуарного текста, одной из самых популярных на протяжении нескольких веков версий знаменитого «Ключа Соломона». Перевод сделан с редкого латинского текста XVIII века, сохранившегося до наших дней без значительных искажений, что придает ему особую ценность. Полное название манускрипта: «Ключик Соломона, царя еврейского. Переведен на латынь с еврейского по указанию его светлейшего высочества герцога Мантуи». Эта версия ранее не переводилась и не издавалась на русском или другом современном языке. Издание содержит вступительную статью, критическое исследование и научный комментарий, таблицы, рисунки и приложение. Представленные копии страниц манускрипта Lat. Q.III.647 публикуются с любезного разрешения Отдела рукописей Российской национальной библиотеки (г. Санкт-Петербург).
Ключ к каминям хошена, 2020
Книга посвящена поиску 12 камней наперсника Первосвященника и охватывает все публикации автора с 2012- 2020 годы.
MGIMO Review of International Relations
The Department for the "administration of affairs with Asian nations" at College of Foreign Affairs was established on February 26, 1796 by the imperial decree and the school for Chinese, Manchu, Persian and Turkish languages translators was opened one year later. However, special training of the Russian diplomatic corps, dealing with the relations with Asian nations, was established only in the XIX century. In 1815 Lazarev Institute of Oriental Languages was founded. In 1823 Training Department of Oriental Languages at the Asian Department of the Foreign Ministry of the Russian Empire was established. The tradition was continued by the Soviet Russian Institute of Oriental Studies, which become a leading center for the training of specialists, necessary for most important public institutions and social organizations. Moscow Institute for Oriental Studies inherited traditions and rich library from Lazarev Institute. At the confluence of MGIMO and Moscow Institute of Orienta...
Восток и всемирно-исторический процесс/Orient and World Historical Process
Proceedings of the Institute of History, Archaeology, and Ethnology 44, 2024
In Soviet period, the historical process was presented in the form of a linear unidirectional development of socio-economic formations. During the years of perestroika it was popular that the formation theory should be replaced by the theory of civilization. Subsequently, a compromise opinion spread about the “synthesis” between these two approaches. At present in social sciences and history there are not two (!), but four groups of theories that differently explain the basic laws of the origins and transition of human systems. In addition to various unilinear theories (Marxism, neoevolutionism, modernization theories, etc.) and the civilizational approach, there are multilinear evolution theories, as well as a world-system analysis that patterns the cycles of economic, social and cultural growth/decline of various centers and periphery. The purpose of this review is to show how the Orient was interpreted into different historical theories.
The starting point of this paper is the topical issue of the curious combination of Orientalists and Occidentaist ideas in and about Balkans and among Bulgarians from the late 19th century. Analyzing different text from that time (Konstantin Jireček, Vasil Popovich, Mincho Kanchev et. al.), the paper discovers opposing notions about this border. Viewed from the West, the region was seen as Oriental; at least a past of local intelligentsia rejected such image and drew another border on its mental map; at the same time bearing the trauma of the feeling that the Orient was deeply embodied in its soil. Or, to use the famous phrase of Aleko Konstantinov, “Europeans we are, but to a limit”.
Анотацiя. Стаття присвячена огляду основних позицiй стосовно пробле-ми ключового дiєвця iсторiї. Можна вирiзнити двi позицiї: уявлення про аперсоналiзованого творця iсторiї та уявлення про персоналiзованого дiєв-ця iсторiї. Для першої групи характерно вбачати головного творця iсторiї у певних надприродних сутностях, котру людина не може сприймати без-посередньо за допомогою органiв чуття або розумом, однак вiн або вона здатнi спостерiгати їхнiй вплив на хiд iсторiї. Наприклад, це може бути: Бог у авраамiчних релiгiйних традицiях (iудаїзм, християнство, iслам); доля та боги у давнiх грекiв i римлян; абсолютний дух у фiлософiї Геор-га Гегеля. До другої позицiї вiдносяться уявлення про персоналiзованого дiєвця iсторiї: видатної iсторичної особистостi (полiтик, правитель, релi-гiйний пророк, герой, харизматичний лiдер, пасiонарнiй, нiцшеанська на-длюдина, поет або художник), соцiальної групи (соцiальний клас, суспiль-на страта правляча елiта, аристократiя, творча меншiсть, технiчна iнтелi-генцiя, нова iнтелiгенцiя постiндустрiального суспiльства, технократи, соцiальнi рухи), великих колективних спiльнот (народу, нацiї, раси, етно-су, культури та/або цивiлiзацiї, культурно-iсторичнi типи, натовпу та мас, людство у цiлому). Автор показує, що усi розглянутi позицiї єднає спiль-на думка, що людське минуле є результатом системної дiяльностi багатьох дiєвцiв iсторiї, однак домiнуюча прогресивна роль, як правило, вiддається лише одному iз них. У статтi також вводиться нове поняття дiєвець iсто-рiї для позначення видатної iсторичної особистостi (соцiальної групи чи великої колективної спiльноти), котра своїми дiями або бездiяльнiстю тво-рить iсторiю. Ключовi слова: минуле людства, субстантивна фiлософiя iсторiї, дiєвець iсторiї, видатна iсторична особистiсть, великi колективнi спiльноти, хiд iсторiї. Abstract. The paper is devoted to the consideration of the views on the problem of the key agent of history. There are two positions: the concepts of an apersonalized creator of history and the concepts of a personalized agent of history. For the first group it is typical to see the maim creator of history in some supernatural beings, which a person cannot perceive directly with the help of the senses or the mind, but he/she is able to observe their influence on the course of history. For example, it may be God in the Abrahmic religious (Judaism, Christianity, Islam), the fate and gods of the ancient Greeks and Romans, Hegel's Absolute Spirit. The second position Актуальнi проблеми духовностi: зб. наук. праць / Ред.: Я.В. Шрамко. Кривий Рiг, 2020. Вип. 21. С. 159-203.