Constitutional and international legal mechanisms of partial state sovereign authority's transfer to supranational institutions (original) (raw)
Related papers
Studia Politologiczne, 2021
The monography provides an analysis of the importance and complexity of state sovereignty’s nature changing and its implementation in the process of transferring authority to supranational institutions. It deals with the complex description of the Ukraine’s participation in supranational organizations, the problems of transfer mechanisms, evolution of the national legislation. In this context the authors justify the development of practical procedures to legitimize the process of authority transfer in order to guarantee the all participants’ balance of interests and strengthen their political stability. This work integrates the unique classification and research materials. By the reflection of this type the authors lay the base for continuing further researches of the integrational tendencies of post-Soviet states and the degree of their sovereign powers’ transfer to supranational institutions.
Contractual Delegation of Sovereignty in Supranational Entities
Global Prosperity, 2021
The article analyses the agreement basis for state sovereignty as established and implemented in the European Union. The research aims to study the agreement-based regulation used by the EU Member States to create a stable position of Ukraine on its way to becoming a member of the European Union. The research allowed finding out that the member states do not transfer their powers in their economic and social fields but only delegate them. The analysis of the treaties concerning the establishment and functioning of the European Union proves the existence of specific organisational and legal intervention measures that the countries agree to when joining the treaty union. The agreement-based rearrangement of powers between the EU and its member states lets the latter obtain their special legal personalities regarding the conclusion of agreements among themselves and at the same time preserve complete economic sovereignty in their relations with the countries that are not member states ...
Concept of State Sovereignty in International Law
ACTUAL PROBLEMS OF INTERNATIONAL RELATIONS, 2017
In the article is studied of concept ≪state sovereignty≫, his international legal properties and features of conception of state sovereignty in an international law on the modern stage. The special value undertaken a study acquires in connection with a loss Ukraine of sovereignty above separate parts of territory of Ukraine. Given the international legal acts, which contain legal opinion of the events of 2014 in Crimea. The legal envisaged concept of state sovereignty is absent in an international law formally. The analysis of doctrine approaches of lawyers-specialists in international law is conducted to the concept ≪state sovereignty≫. The analysis of legal literature witnessed, that a concept ≪state sovereignty≫ in an international law is characterized by next signs: political and legal independence, value as primary international legal subject; needed for exceptional supremacy of state power and envisages insubordination of power of other state; conditioned by legal equality of ...
Organization of state authority in Ukraine: historical and legal analysis
Актуальні проблеми політики, 2022
Невдовзі після прийняття Конституції 1996 р. в Україні почалася конституційна реформа, яка тривала до війни і продовжиться після її завершення. Даний процес обумовлений необхідністю «забезпечення динамічного розвитку української державності... підвищення реальної ролі партій і структур громадянського суспільства, включення демократичних інститутів, що відповідають європейській моделі розвитку сучасної демократичної держави» (Про організацію роботи, 2002). Одним з напрямків цієї реформи є перерозподіл владних повноважень між гілками влади, коливання між президентсько-парламентською та парламентсько-президентською республікою. Серед причин даного процесу дослідники називають боротьбу політичних сил та невідповідність між конституційною теорією та практикою (Стрижак А., 2014). За даними Міжнародного центру перспективних досліджень та Центру політико-правових реформ, в рамках проекту: «Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України», для України не підходять прості види республік, через відсутність розвиненого парламентаризму і як наслідок, ризик зменшення демократії (Оновлення Конституції, 2015). Автори багатьох досліджень наголошують на відсутності стабільності в конституційній сфері і не ефективності запозичень досвіду передових країн без урахування національного ґрунту. Серед досліджень, присвячених формам правління, є теоретичні та історичні, але дуже рідко ці два аспекти об'єднуються в одній роботі. Зокрема, серед теоретичних слід звернути увагу на монографію С. К. Бостан, в якій автор докладно аналізує проблеми сучасної форми правління, пропонує нові підходи до її класифікації (Бостан С. К., 2005). З теоретичної точки зору республіку проаналізовано в статті О. М. Литвинова (Литвинов О. М., 2013). П. В. Мироненко здійснив спробу нового підходу до класифікації форм правління, поєднавши правове та політологічне бачення (Мироненко П. В., 2013). Опосередковано з проблемою форми правління пов'язані роботи щодо розподілу влади та правової держави (Кармаліта М. В., 2016; Костицький В. В., 2011). Окремо слід сказати про роботу Брюса Аккермана, в якій автор аналізує сильні та слабкі сторони різних державних моделей, порівнює механізм розподілу влади в передових країнах. Зокрема, він робить висновок про недосконалість простих видів республік для країн Західного світу (
Constitutional and int_l mechanism of transfer_monograf.pdf
Монографія присвячена конституційним та міжнародним аспектам передачі частини повноважень держави наднаціональним інститутам та об’єднанням на засадах методології правового плюралізму та багаторівневого конституціоналізму. У виданні висвітлено еволюцію та сучасний стан доктрини національного суверенітету в конституційному та адміністративному праві, визначено конституційний механізм передачі частини національного суверенітету наднаціональним інститутам та адміністративно-правовий механізм втілення їх рішень у життя. Окрему увагу приділено питанням забезпечення національного суверенітету і територіальній цілісності в умовах життєвих загроз нації. Видання адресоване науковцям, викладачам і студентам юридичних факультетів, фахівцям у галузі публічного урядування, а також практикуючим юристам, експертам та працівникам органів публічної влади, незалежних установ та агенцій, які здійснюють окремі функції публічної влади.
Fragmentation of international law and special legal regimes
Zbornik radova Pravnog fakulteta, Novi Sad
Са же так:У овом ра ду ау тор се ба ви јед ним од основ них те о риј ских пи та ња ме ђу на род ног пра ва, фраг мен та ци јом ко ја је по сле ди ца спе ци ја лиза ци је ме ђу на род ног пра ва и на стан ка спе ци јал них прав них ре жи ма. Чла нак се осла ња на рад Ко ми си је УН за ме ђу на род но пра во и њен из ве штај о фраг мен та ци ји из 2006. го ди не. У овом из ве шта ју Ко ми си ја УН за ме ђу народ но пра во је за кљу чи ла да фе но мен фраг мен та ци је ни је та квих про порци ја да би угро зио ме ђу на род но пра во као си стем. Ау тор по ку ша ва да оспори не ке од за кљу ча ка Ко ми си је и ука же на чи ње ни цу да спе ци јал ни прав ни ре жи ми ни су по сту пи ли ка ко је то Ко ми си ја УН за ме ђу на род но пра во оче ки ва ла упр кос то ме што по сто је ин стру мен ти ко ји мо гу да от кло не или ре ше су ко бе пра ви ла и су ко бе над ле жно сти. По ве ћа ње бро ја ме ђу на род них су до ва је сва ка ко до при не ло раз ли чи тим ту ма че њи ма што не ми нов но во ди ка прав ној не си гур но сти и не јед на ко сти. Ко ри сте ћи ви ше при ме ра из судске прак се ау тор по ку ша ва да по ка же да је про блем фраг мен та ци је ре а лан и при су тан, и да зах те ва мо жда и но ва ре ше ња за по сто је ће и бу ду ће суко бе нор ми и су ко бе над ле жно сти. Кључ нере чи: фраг мен та ци ја ме ђу на род ног пра ва, су коб над ле жно сти, спе ци јал ни прав ни ре жи ми. 2 Ро до љуб Етин ски, Са ња Ђа јић, Ме ђу на род но јав но пра во, 6. из да ње, Но ви Сад 2014, 25-27. 3 An ne Pe ters, "Frag men ta tion and Con sti tu ti o na li za tion", The Ox ford Hand bo ok of the The ory of In ter na ti o nal Law (eds. An ne Or ford, Flo rian Hof fmann, Mar tin Clark), Ox ford 2016, 1012-1013. 4 UN In ter na ti o nal Law Com mis sion, http://le gal.un .or g/il c/, 16. сеп тем бар 2016. 5 Сте ван Ђор ђе вић, "Ко ди фи ка ци ја ме ђу на род ног пра ва", Ар хив за прав не и дру штвене на у ке 1-3/1996, 193-202; Ми лан Ша хо вић, "Ко ди фи ка ци ја и про гре сив ни раз вој и ево луци ја ме ђу на род ног пра ва", Ме ђу на род но пра во у ме ђу на род ним од но си ма-дру га по ло ви на XX ве ка (ур. Ми лан Ша хо вић), Бе о град 2008, 278-285. 6 Од лу ка да се ово пи та ње увр сти у по себ не те ме ко ји ма ће Ко ми си ја УН за ме ђу народ но пра во ба ви ти до не та је 2000. го ди не (ILC Re port, A/55/10, 2000, chap. IX(A)(1), pa ras. Keywords: frag men ta tion of in ter na ti o nal law, con flic ting ju ri spru den ce, spe cial le gal re gi mes.
О суверенитете государства в международном праве
Аннотация: исследуется история развития института суверенитета государства в международном праве. Рассмотрены современные научные взгляды на данную категорию в условиях процессов глобализации и региональной интеграции. Ключевые слова: суверенитет государства, международное право, глобализация, региональная интеграция. Abstract: the history of the institution of State sovereignty in International law is analyzed in the article. The modern scientific views on this category in terms of globalization and regional integration are also examined.
Intergovernmental Transfers: Diversity of Terms and Russian Practice
Financial Journal
Аннотация Терминология, используемая в многочисленных публикациях, посвященных теории межбюджетных трансфертов, различается у разных исследователей. В работах русскоязычных авторов неоднозначность трактовки терминов усугубляется различиями при их переводе. В статье предложен обзор различных подходов к классификации трансфертов, особое внимание уделено соотношению понятий «обусловленные» и «целевые» трансферты. В работе отражена эволюция определений дотаций, субсидий и субвенций в различных редакциях Бюджетного кодекса, дана оценка объема межбюджетных трансфертов в консолидированном бюджете Российской Федерации. В заключительной части статьи перечислены последние изменения в российской системе межбюджетных отношений, в частности, превращение дотаций на выравнивание бюджетной обеспеченности в обусловленные трансферты, что существенно снижает самостоятельность субфедеральных органов власти.
Конституционный путь к доктрине субсидиарности в международном праве
Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения, 2020
Тема субсидиарности привлекает все большее внимание в качестве принципа или доктрины развития отношений на межгосударственной (наднациональной) основе, но по-прежнему часто рассматривается только с позиции ее традиционной «конституционной» оценки-применительно к теме публичной власти. Субсидиарность в международном праве предлагается идентифицировать: в связи с ее «федералистским» значением для целей региональной интеграции (по опыту Европейского Союза) (доктрина о компетенции); с учетом признания (практически повсеместно) правила исчерпания национальных средств защиты прав перед обращением в международные инстанции (доктрина о способе процедурной взаимосвязи институтов защиты прав). В обоих случаях эффективность субсидиарности стала во многом определяться ее судебным контекстом (интерпретацией). Проблема субсидиарности получила «оригинальное» развитие в связи с опытом Европейского суда правам человека: ее нормативное принятие стало не только юридически умеренным продолжением дискурса о «невмешательстве» наднационального суда, «государственном суверенитете и правах человека», но и показателем текущего этапа межуровневого взаимодействия на основе права Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод, иногда рассматриваемого как конституционное. При этом актуализируется тема строгого или пространного толкования субсидиарности в процедурном значении. Интерес к субсидиарности в международном праве в целом отвечает современным тенденциям его развития (в условиях его фрагментации, судебной мультипликации правовых универсалий), однако внимание к этой доктрине ожидаемо не укладывается в русло классических представлений о международном праве, его принципах. В то же время ее рассмотрение возможно под углом идей о конституционализации международного права (интернационализации конституционного). Такие идеи, хотя первично (полагаем ошибочно) рассматриваются с позиции «нормативной» логики отношений, тем не менее предполагают отход от нее в пользу динамичной межуровневой взаимосвязи и поиска баланса на основе ценностей права, получивших достаточную универсализацию. Ключевые слова: субсидиарность, международное право, конституционализация, межуровневое взаимодействие, правопорядок, исчерпание локальных средств защиты, Суд Европейского Союза, Европейский суд по правам человека, судебный диалог.