Поняттєво-термінологічний інструментарій порівняльно-педагогічного дослідження професійної підготовки магістрів з фізики у ВНЗ Польщі (original) (raw)
Related papers
Актуальні питання сучасної педагогіки: творчість, майстерність, професіоналізм: зб. матер. V Міжнар. наук.-практ. конф., 2024
Саєнко В. Г., Толчєва Г. В., Śliwa S. Педагогічні положення підготовки фахівців для сфери фізичної культури, спорту та рекреації. Актуальні питання сучасної педагогіки: творчість, майстерність, професіоналізм: зб. матер. V Міжнар. наук.-практ. конф. Кременчук: Методичний кабінет, 2024. С. 331–339. Проблема наукового обґрунтування педагогічних положень підготовки фахівців у сферах фізичної культури, спорту та рекреації залишається актуальною у всі часи. Звернення до множини засобів передачі вихованцям педагогічних знань, що постійно оновлюються через ускладнення суспільних відносин та методів налагодження дії, обумовлюється потребою в розвиненні шляхів професійної підготовки фахівців професійного гатунку, які повинні навчитися поповнювати особистий арсенал досвіду новими засобами педагогічного змісту.
Практико-орієнтований системний підхід до процесу підготовки учителів фізики
2021
International scientific and practical conference 32 пористістю. Між характеристиками пор для тіл, що ущільнюються різний час повинні існувати відмінності-більш гладка поверхня пор. Явища, що порушують хід ущільнення, не впливають на зменшення об'єму пор у період ізотермічної витримки тому, що ті явища зникають ще до початку ізотермічного ущільнення. Швидке формування стійкої структури каналів пор у кристалічних тілах забезпечується високою плинністю речовини на початку ущільнення. Формування стійкої структури пор потребує деякого початкового ущільнення, яке досягається ще на стадії нагріву до заданої температури ізотермічного процесу.
Особливості підготовки бакалаврів та магістрів спеціальності «Географія» в Україні й Польщі
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2015
Особливості підготовки бакалаврів та магістрів спеціальності «Географія» в Україні й Польщі Проаналізовано текст Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти», причини та наслідки змін у переліку спеціальностей, паспорт спеціальності «Науки про Землю». Вивчено науково-методичні й дидактичні особливості навчальних планів підготовки бакалаврів спеціальності «Фізична географія» та магістрів спеціальності «Географія» спеціалізації «Природоохоронна діяльність» і «Функціонування та оцінка природного середовища» Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки й Інституту географії та регіональної економіки Ягеллонського університету (Республіка Польща). Установлено риси подібності й відмінності в програмах підготовки фахівців у сфері географічних знань. Оцінено можливості, проблеми та перспективи запровадження подвійного диплома. Ключові слова: галузь знань, спеціальність, за якою здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, бакалавр, магістр, навчальний план, кредит ЕСТS. Постановка наукової проблеми та її значення. Згідно з Постановою КМУ «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» від 29 квітня 2015 р. № 266, у переліку спеціальностей відсутня спеціальність «Географія», а з'являється спеціальність «Науки про землю». При чому саме спеціальність, не напрям, не галузь знань. Постанова розшифровує зміст спеціальності таким чином: спеціальність, що передбачає вивчення складу й будови Землі включно з гідросферою та атмосферою, у тому числі геологія, геофізика, мінералогія, геохімія, вулканологія, сейсмологія, геоморфологія, фізична географія й інші науки про Землю, метеорологія та інші атмосферні науки (включаючи кліматичні дослідження), гідрологія, океанологія, палеоекологія. Тобто, по суті, відбулось укрупнення спеціальностей, географія об'єдналась із геологією як спеціальністю, за якою здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. Аналіз досліджень цієї проблеми. Чому так сталося? Думок та пояснень існує багато. Наведемо думку відомого й авторитетного львівського географа Володимира Грицевича, адміністратора фейсбукгрупи «Геопросторова організація суспільства» [1]: «Теперішні реформатори освіти взяли за основу побудови нового переліку спеціальностей так звані "міжнародні стандарти ЮНЕСКО"». Із приводу цих «стандартів» варто знати кілька правдивих речей. По-перше, розроблені стандарти мають чисто рекомендаційний характер і спрямовані (за задумом авторів) на вдосконалення статистичного обліку освітньої діяльності, вони нікого не зобов'язують ні до яких організаційних висновків. На жаль, в Україні один із варіантів стандартів використано саме для недвозначних оргвисновків, які полягали в надто «крутій» і непідготовленій зміні переліку спеціальностей. По-друге, у 2011 р. розроблено документ про перегляд класифікації освіти, у якому в розділі «Соціальні та біхевіористичні науки» передбачена «географія (за винятком фізичної географії)». Те саме містилося в міжнародному стандарті МСКО-2011. Однак із незрозумілих причин через два роки в міжнародному стандарті МСКО-2013 географія випала зовсім і з'явилося малозрозуміле, неозначене та невдале словосполучення «Науки про Землю».
Humanities science current issues, 2020
У контексті євроінтеграційних процесів активно здійснюється реформування освітньої системи в Республіці Польща, що позначається на організаційних і змістових аспектах професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи. На сучасному етапі особливої актуальності набуває професійна підготовка майбутніх педагогів початкової школи до роботи в умовах інклюзії в закладах вищої освіти Республіки Польща. У статті проаналізовано змістовий компонент професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи до роботи в умовах інклюзії в закладах вищої освіти Республіки Польща. Професійна підготовка вчителів початкової школи в Польщі здійснюється у формах стаціонарного, заочного, вечірнього чи екстернатного навчання; на рівнях бакалаврату («ліценціату») та магістратури; у державній і приватній системах. Визначено, що однією з особливостей польського досвіду професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи є blended learning, яке передбачає поєднання онлайн-та офлайн-навчання. Аналіз силабусів, інклюзивно спрямованих курсів, дав підстави для висновку щодо послідовності відбору й викладу навчального матеріалу з курсів інклюзивного спрямування від положень міжнародних і державних документів, які регулюють впровадження інклюзивної освіти, до організаційних, дидактичних і виховних засад інтегрованої та інклюзивної освіти в Республіці Польща, до діагностичного й методичного інструментарію, який доцільно використовувати в навчальному процесі, та особливостей роботи з різними категоріями учнів, які мають особливі потреби. Автор статті охарактеризувала зміст навчальних дисциплін «Інтегрована та інклюзивна освіта на другому та третьому етапах освіти» ("Kształcenie integracyjne i edukacja włączająca na II i III etapie kształcenia") та «Проектування інтегрованої та інклюзивної освіти» ("Projektowanie edukacji włączającej i integracyjnej") Університету імені Адама Міцкевича в м. Познань (Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu), визначила недоліки в силабусах і викладанні вказаних дисциплін. Ключові слова: заклад вищої освіти, інклюзія, навчальна дисципліна, силабус, вчителі початкової школи.
2016
У статті представлено сутність ключових компетенцій, які набувають випускники польських вищих навчальних закладів. З’ясовано, що термін "ключові компетенції" розглядаються у польських наукових кругах як: важливі та корисні для людини і суспільства; що дозволяють успішну інтеграцію різних соціальних груп; одночасне збереження незалежності; що означають здатність до ефективної роботи як у відомому, так і невідомому оточенні; що уможливлюють постійне оновлення знань і навичок відповідно до швидкого розвитку цивілізації. Обґрунтовано важливість набуття студентами таких компетенцій для подальшого професійного життя.
Підготовка вчителя-філолога у педагогічному вищому навчальному закладі
2017
Іван Хом'як-доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія»; Олена Семеног-доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка; Ірина Задорожна-доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри практики англійської мови та методики її викладання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. П 32 Підготовка вчителя-філолога у педагогічному вищому навчальному закладі: монографія / за ред. В. Мельничайка, Л. Струганець.-Тернопіль : Осадца Ю. В., 2017.-420 с. ISBN 978-617-7516-39-1 Монографію присвячено комплексній мовній підготовці вчителя-філолога у динамічному освітньому середовищі. Висвітлено особливості формування засадничих компетентностей майбутніх фахівців на професійно зорієнтованих дисциплінах на рівні освітнього ступеня бакалавра і магістра. Для освітян-викладачів, магістрантів, аспірантів, докторантів і вчителів.
Педагогічний супровід самореалізацїі майбутніх фахівців
Краснощок І. П. Педагогічний супровід самореалізацїі майбутніх фахівців / Інна Петрівна Краснощок, Тетяна Олександрівна Кравцова // Рідна школа. - 2019. - №2. – С. 34-38., 2019
У статті розглянуто поняття педагогіч ного супроводу в умовах закладу вищ ої освіти. Проаналізовано роль педагогічного супроводу в самореалізацїі майбутнього фахівця. Обґрунто вано розуміння педагогічного супроводу саморе-алізації майбутнього фахівця. Визначено зміст основних функціональних компонентів педаго гічного супроводу самореалізацїі майбутнього фахівця: діагностичного, мотиваційно-цільово-го, проектувального, діяльнісного, рефлексив-но-коригувального. Ключові слова: супровід, педагогічний супро від, педагогічний супровід у вищій школі, саморе-алізація, педагогічний супровід самореалізацїі, структура педагогічного супроводу самореалі зації, компоненти педагогічного супроводу са мореалізацїі майбутніх фахівців. П остан овка проблеми. У сучасних умовах ре формування вищої освіти України самореалізація майбутнього фахівця є провідним критерієм ефек тивності його професійної підготовки. Опановуючи цю діяльність, майбутній фахівець має засвоїти її специфічні механізми, засоби, навчи тися самостійно визначати цілі, обирати оптималь ні шляхи їхнього досягнення та долати перешкоди на обраному шляху самореалізації. Водночас, як засвідчують дослідження, через недостатню підго товленість значної частини студентів до розв'язан ня означених завдань, самореалізація часто зали шається на рівні потенції особистості майбутнього фахівця або ж реалізується змістовно досить обме жено. Серед найістотніших бар'єрів самореалізації студентської молоді Л. Сердюк виділяє такі: нездат ність стати суб'єктом власного життя (роль такого суб'єкта виконують інші; нерозвиненість здібнос тей до саморозуміння, самопізнання, нечіткість уявлень про себе, що призводить до неадекватної постановки цілей; несформованість механізмів са морозвитку: неприйняття себе, відсутність уявлень про власні перспективи; стереотипи і установки, Інна КРАСНОЩОК, кандидат: педагогічних наук, кафедри педагогіки та менеджменту освіт і _ е ^ г"оо-ьчоучрої^сью го державного педагогічного /чівеоситету імені Володимира Винниченко, DPC D О 0000-000 і-9905-6589,
Деякі аспекти підготовки майбутніх учителів хімії в Словацькій Республіці
2015
Міністерство освіти і науки України Вінницький державний педагогічний університет імені М.М. Коцюбинського Інститут вищої освіти НАПН України Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ХІМІЇ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА Збірник наукових праць Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, присвяченої 15-річчю створення кафедри хімії у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського 25-27 березня 2015 року Вінниця Видавництво «Нілан-ЛТД» 2015 УДК 378.016:54(06) ББК 24я43 А 43 Рекомендовано до друку науково-методичною комісією природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 9 від 09. 04. 2015 року). Матеріали опубліковані з авторських оригіналів. Рецензенти: Акімова О.В., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; Гладюк М.М., кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри хімії Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. А 43 Актуальні питання підготовки майбутнього вчителя хімії: теорія і практика: збірник наукових праць Всеукраїнської науковопрактичної інтернет-конференції / За заг. ред. О.А. Блажка.-Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015.-204 с. ISBN 978-966-924-006-4 У збірнику опубліковано матеріали доповідей учасників Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції за чотирма основними напрямами: фундаментальна підготовка майбутнього вчителя хімії та шляхи її вдосконалення; психолого-педагогічна та методична підготовка майбутнього вчителя хімії; науководослідницька діяльність у фаховій підготовці майбутнього вчителя; актуальні питання сучасної хімічної науки та їх впровадження у фахову підготовку майбутнього вчителя хімії; навчання хімії у загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах. Збірник наукових праць може бути корисним для науковців, аспірантів, вчителів і студентів. УДК 378.016:54(06) ББК 24я43